І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку icon

І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку




Скачати 91.01 Kb.
НазваІ. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку
Дата конвертації29.09.2012
Розмір91.01 Kb.
ТипУрок
джерело

Степові пожежі – причини та наслідки

Мета:

* нагадати і конкретизувати набуті знання про правила пожежної безпеки;

* вияснити причини виникнення степових пожеж;

* навчити як уникати виникнення пожеж в природі;

* ознайомити з правилами поведінки при виникненні пожежі в степу, навчити як правильно дихати і рухатися по місцевості, як допомогти людям, на яких загорівся одяг;

* виховувати культурних людей, грамотних, знаючих абетку пожежної безпеки;

* розвивати інтерес до теми, навички у вивченні правил пожежної безпеки.


Обладнання: виставка фотографій, мультемедійна презентація, вислови про вогонь, запис на дошці: "Біда з вогнем, але і без вогню - біда".


Хід уроку


І. Організаційний момент.


ІІ. Конкретизація теми і мети уроку.


^ III. Мотивація навчальної діяльності


(Звучить музика Вівальді "Зима").


Пожежа - слово, що викликає тривогу, настороження, біль. Пожежа...

- Які асоціації викликає у вас слово "пожежа"? - (Бесіда)

- Вдумайтесь. Музика Вівальді підкаже. (Звучить музика).


Висновок робить вчитель.

(Біль. Сльози дітей. Страх. Горе. Смерть. Полум'я. Жар. Вогонь. Дим. Паніка. Крик...)


Як каже народна мудрість; "Краще раз побачити, ніж сто раз почути",

Послухайте, як описує жах степової пожежі українький дослідник часів монголо- татарського іга: «Татари не вміли косити трави, сушити й заготовляти її на сіно. Та це не потрібно було їм, бо помірно-жаркий клімат давав можливість випасати худобу на підсніжному кормі цілу зиму. А степові трави самі висихали, або татари їх підпалювали. Тоді то було найстрашніше пекло. Вогонь котився на 100-120 верстів уперед, повсюди лунав страшенний тріск, повітря ставало задушливим і гарячим. Все живе стрімголов утікає від вогню, падає і гине в полум’ї, диму. Після такої пожежі на сотні верстів увесь степ перетворюєгься в чорне море смерті, де надовго зникає життя. Тому, потрапивши в зону степових пожеж, валка чумаків зазнавала значних втрат у волах і людях. На волах від пожежі далеко не втечеш.»


З давніх давен вогонь служив людині. Вогонь людині друг. Він зігріє в холод, нагодує в голод, він збагатить металлом. Але, якщо він потрапив у невмілі руки, то може стати грізним ворогом.

Перед вами виставка фоторобіт "Вогонь - ворог", де підкреслюється якого лиха може наробити вогонь в природі та житті людини.


Поясніть такий вислів: «Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.»

(Відповіді дітей)


ІV. Основна частина уроку.


Наслідком неправильного та необережного поводження з вогнем є пожежа.

Пожежа - це неорганізоване, неконтрольоване горіння, що знищує матеріальні цінності.

Пожежа - це явище, яке нікого не може залишити байдужим. Не допустити, щоб вогонь з доброго помічника перетворився у небезпечного ворога - обов'язок усіх і кожного з нас.

Пам’ятайте: "Пожежі легше запобігти, ніж її загасити".

Тільки тоді, коли ти знатимеш, як поводитися в складній ситуації, ти впораєшся з нею.


Вогонь з давніх часів виконує функцію важливого природного чинника . З появою людини й розвитком цивілізації вогонь перетворився на руйнівника, а охорона степів і лісів від пожеж стала найважливішої складовою охорони навколишнього середовища на нашої планете. Не дивлячись те що, що у останнім часом з'являються нові причини виникнення степових пожеж, такі як глобальне потепління, парниковий ефект, головною причиною виникнення пожеж продовжує залишатися людина. Давайте пригадаємо особливості географічного положення України та її клімат.


Повідомлення учнів особливості клімату України.

1.^ Сильна спека. В степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою вище ЗО °С, причому в деякі роки вона перевищує 40 °С.


2.Суховії. В Україні інтенсивні суховії спостерігаються майже щорічно.

Суховії — це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. Під час суховіїв посилюється випаровування, що при нестачі вологи у грунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин. Найбільш зазнає дії суховіїв степова зона, а також частково зона лісостепу.


3.Посухи. Тривала нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у грунті, і як наслідок погіршення росту, а іноді і загибель рослин. Найчастіше вони зустрічаються на півдні степової зони. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30—40%. Щорічно в суху, жарку погоду небезпека від пожеж різко зростає.


Вчитель:Степові пожежі виникають головним чином з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників. Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини

(спалювання відходів на прилеглих до степу територіях) та її необережність

(вогнища, недопалки, сірники). Вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, стати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе і перетворює степ в нежиттєздатні пустелі. При цьому виникає велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнім тваринам, матеріальним цінностям.


Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження природного покрову розрізняють чотири категорії степових пожеж:


— низові(або низинні);

— верхові (або повальні);

— підземні (торф'яні або грунтові).


Найбільш розповсюджені низові пожежі, частка яких складає близько 80% усіх випадків можливих пожеж.


Низові (низинні) пожежі розвиваються внаслідок згорання живого надґрунтового покриву (моху, лишайника, трав'янистих рослин, напівчагарників ) або підстилки (опалого листя, сушняку, хмизу, вітролому, бурелому, гнилих пнів), тобто рослин та рослинних залишків, розташованих безпосередньо на грунті або на невеликій висоті (півтора—два метри). Полум'я має висоту до 50 см, швидкість розповсюдження вогню при цьому невелика — сто-двісті метрів за годину, а при сильному вітрі —до кілометра в рівнинній місцевості та від одного до трьох кілометрів.


Верхові лісові пожежі розвиваються із низових і відмінність їх у тому, що згорає не тільки надґрунтовий покрив, але і нижні чагарників. Але без супроводу низинної пожежі вони довго продовжуватися не можуть. При верхових пожежах виділяється багато тепла. Висота полум'я при цьому становить 100 і більше метрів. В таких випадках вогонь перекидається на значні відстані, іноді на декілька сотень кілометрів, тому що швидкість пожежі зростає до 8—25 км за годину.


Підземні (грунтові або торф'яні) пожежі виникають часто в кінці літа, як продовження низових або верхових. Заглиблення низового вогню починається біля грунту, потім воно розповсюджується в різні сторони до декількох метрів за добу. В осередках ґрунтових пожеж виникають завали із сушняку і ділянок згорілого торфу. Вони часто захоплюють величезні простори і дуже важко гасяться. Небезпека їх у тому, що горіння виникає під землею, створюючи порожні місця у торфі, який уже згорів. Задимлюються великі райони, що подразнююче діє на людей і ускладнює боротьбу з пожежею; обмежує видимість; негативно психологічно впливає на населення.


Частіше за все пожежонебезпечні умови складаються в Степовій,

Поліській та Лісостеповій зонах, в горах Криму.

Найбільш поширеними є степові та торф'яні пожежі, бо степи і торфовища займають більше 10 млн. га території України. 31% степів розташовано в північному регіоні, 67% — в східному, 70% — в південному, 80 % — в південно-західному і 32% — в західному регіоні.


Степові пожежі найбільш характерні для Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської,

Миколаївської, Луганської, Донецької, Полтавської областей. Автономної

Республіки Крим, що вважаються найбільш пожежонебезпечними.


В середньому за рік, в залежності від погодних умов, виникає близько

3,5 тисяч пожеж, якими знищується більше 5 тисяч гектарів покрову. Найбільш пожежонебезпечними є центральний та південний регіони, де щорічно виникає в середньому відповідно 37 і 40% всіх степових пожеж.


З настанням весни мешканці міст і селищ виходять на лоно природи, проводять вільний час на різноманітних “вилазках” і прогулянках. Часто невід’ємною частиною подібного дозвілля стає вогнище, в якому спалюють торішнє листя, суху траву, дрібне сміття, а також смажать шашлики та картоплю.


Погано те, що деякі громадяни нехтують правилами безпеки поведінки на природі. Через їхню необачність під загрозою опиняються ліси, степова зона та поля області. Бо необачно кинутий недопалок цигарки, іскра від погано залитого багаття, небезпечні пустощі з вогнем можуть стати причинами виникнення масштабних пожеж, ліквідувати які нерідко доводиться силами численних загонів рятувальних підрозділів.


За статистикою ГУ МНС України в Дніпропетровській області, з початку весни минулого року на відкритих територіях сталося 187 пожеж, вигоріло 39 га лісу, садів, полів, зеленої зони.


Тому, якщо ви любите відпочинок на природі, треба піклуватися про неї. Багаття створює особливу небезпеку для природи. З 1 квітня 2010 року оголошено початок пожежонебезпечного періоду.


Отже, при розкладанні вогнища треба дотримуватись основних правил безпеки.


1.Кожен турист повинен знати, що територію навколо вогнища обов’язково треба очистити від горючих матеріалів таких як суха трава, листя, гілки, сміття тощо до мінерального слоя, наприклад піску. Не можна розкладати багаття поблизу звисаючих крон дерев, серед сухого очерету.


2.Невеликі займання, наприклад, які виникли в результаті викиду з вогнища жаринок, необхідно гасити негайно, а саме: залити водою, засипати піском, землею, накрити брезентом, затоптати взуттям, збити мокрими ганчірками (тільки не синтетичними), віниками, в крайньому випадку – одягом. Бити краще збоку, за напрямком вогню, з невеликим притисканням після удару. Головне: не залишайте вогнище без нагляду; покидайте місце відпочинку тільки, впевнившись, що вогонь погашено.


3.Рятувальники звертаються до громадян з проханням в разі виявлення пожежі одразу телефонувати «101». Бували такі випадки, коли на місці пожежі вогнеборці знаходили шампура, їжу та особисті речі людей. Ймовірно, коли звичайне багаття переросло у неконтрольоване горіння і вогонь почав швидко розповсюджуватись, люди лякаються і тікають. Рятувальників, як правило, вони не викликають, а тому МНСники дістаються до місця події, коли пожежа вже досягає великих масштабів.


^ 4. Існує декілька основних видів розкладання вогнищ.


«Колодязь». Два поліна кладуть паралельно, на деякій відстані один від одного, поперек їх - ще два і так далі. У середину - сухі гілки та папір. Така конструкція забезпечує хороший доступ повітря до вогню і поліна зазвичай рівномірно горять по всій довжині.


«Курінь» або «конус». Поліна укладають на розпал похило до центру. При цьому вони частково спираються один на одного. При такій конструкції вогнища дрова вигоряють в основному в своїй верхній частині, а завдяки близькому сусідству їх частин полум'я виходить могутнім, жарким і концентрованим.


«Зоряний». Поліна вкладають на купу вугілля з декількох сторін по радіусах від центру. Горіння відбувається переважно в центрі, і у міру згорання дров їх просувають ближче до центру.


«Тайговий». Вогнище складають з довгих полін в два ряди, по два-три поліна в кожному ряді. Обидва ряди перетинаються під деяким кутом. При цьому верхній ряд кладуть так, щоб він перетинався з нижнім над купою вугілля. Місце горіння доводиться на перетин обох рядів. Використовується принцип взаємного розігрівання поверхонь, що горять, розділених лише вузькими щілинами. За рахунок цього жар посилюється, і між колодами виникає достатньо сильна вертикальна тяга, хоча вони і лежать дуже близько один до одного.


«Три поліна». Складається з трьох великих колод завдовжки 2 - 2,5 м. Для того, щоб спорудити таке вогнище, потрібні час і сили, зате воно дає багато тепла і горить, не вимагаючи нових дров, кілька годин поспіль.


^ Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:


1.. Палити, кидати на природі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, що обладнані для цієї мети.


2. Залишати у непередбачених для цього місцях обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір'я.


3. Заправляти пальним паливні баки під час роботи двигуна перебуваючи на відпочинку.


4. Експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою.


5. Палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо).


6. Випалювати траву та інші рослинні рештки на землях степового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали).


7 Звалювати та спалювати у природних насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.



Схожі:

І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconУроку. І. Організаційний момент. ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
Ми дізнаємося про жінку, яка досягла слави своїм поетичним талантом, даром Божим. Вона відкинула думку про те, що поезія це привілеї...
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconХід уроку Повідомлення теми, мети уроку
Ми вже повністю пройшли курс з біології, тому сьогодні згадуватимемо все засвоєне, змагаючись між собою. Ви всі знаєте, що перемагають...
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconХід уроку I. Організаційний момент
Основні поняття: Антанта, Троїстий союз, Головна українська рада, Союз визволення України, Легіон Українських січових стрільців
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconХід уроку І. Організаційний момент
Мета: формувати навички І вміння свідомо, самостійно вибирати твори, книги для читання; ознайомлення з творчістю зарубіжних письменників-казкарів;...
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconПовідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. ІІІ. «Упізнай, про кого мова»…
Мета: навчити семикласників знаходити дієприслівникові звороти в реченнях І текстах
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconІ організаційний момент II

І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconОголошення теми, мети, завдань уроку. ІІ. Актуалізація знань учнів про проблеми, озвучені в темі уроку (актуалізація опорних знань): Представлення команд, капітанів, журі. Жеребкування. Правила гри
Мета. Навчальна: формування пізнавальних інтересів учнів у сфері екологічних проблем планети
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconПовідомлення теми і мети уроку
...
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconПлан-конспект уроку художньої культури для 10 класу Тема: Мистецтво Галицько-Волинського князівства Мета: дати уявлення про мистецтво Галицько-Волинського князівства. Завдання
Оголошення теми уроку. Постановка мети і завдань. Перевірка домашнього завдання
І. Організаційний момент. ІІ. Конкретизація теми І мети уроку iconПовідомлення одного учня про князювання Данила Галицького). (слайд 1)Повідомлення теми І мети уроку (слайд 2,3) ІІ. Перевірка домашнього завдання Для того, що нам перейти до вивчення нової теми, маємо показати, що ми пам’ятаємо з минулої теми
Данила (Романовича) Галицького, розвивати вміння учнів аналізувати історичні факти І події, давати стислу характеристику історичним...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи