Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. (
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( icon

Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. (




Скачати 350.05 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. (
Дата конвертації30.09.2012
Розмір350.05 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження)*

* Початок див. у № 17–18, № 19–20–21 за цей рік. (Ред.)


Інформатика

Шкільний курс інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика», видавництво «Прем’єр», Запоріжжя, 2003 р., та новою «Навчальною програмою з інформатики для 8—11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів», надрукованою у науково-методичному журналі «Комп’ютер у школі та сім’ї», №1, 2005 р.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для загальноосвітніх класів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано в Інформаційному збірнику МОН №№ 13—14, 2002 р., №№5, 14—15, 2003 р., №№13—14, 2004, 2005 рр., у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №1, 2006 р.

Орієнтовні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики з кожної теми курсу, методичні рекомендації для проведення державної підсумкової атестації, видрукувані у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №1, 2006 р.

Продовжується експеримент щодо впровадження інтегрованого навчального курсу «Сходинки до інформатики» у 2—4 класах та курсу «Інформатика» у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладах за рахунок варіативної складової навчальних планів (із розрахунку 1 година на тиждень).

Основними завданнями курсу є: формування у молодших школярів первинних навичок роботи за комп’ютером, розуміння ними сутності застосування комп’ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини.

Враховуючи віковий, психологічний та фізіологічний стан і розумовий розвиток учня початкової школи, були створені нові сучасні підручники для 2—4 класів. Підручники «Сходинки до інформатики» ознайомлюють учнів із основними поняттями інформатики, залучають до практичної діяльності на комп’ютері, підтримують вивчення основних предметів (українська мова, англійська мова, природознавство, математика), розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення та творчі здібності.

Кожний урок у підручниках для 2—4 класів поданий на двох сторінках, тобто на розвороті підручника. Якщо учень пропустив урок, він може вдома самостійно опрацювати матеріал за підручником.

При вивченні курсу передбачено кілька напрямків навчальної та розвивальної діяльності учнів: пізнавальний, прикладний, алгоритмічний та розвивальний.

Опановуючи курс, учні:

засвоюють відомості про призначення комп’ютера, можливості його використання, складові частини, основні принципи роботи;

ознайомлюються з властивостями інформації, інформаційними процесами у навколишньому свiтi;

здобувають навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простих мелодій у середовищі музичного редактора, створення малюнків у графічному редакторі та інше;

засвоюють поняття алгоритму, розрізняють їх основні види, вчаться складати i записувати прості алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та навчальній діяльності;

розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань.

Підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з основних предметів досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української, російської, англійської мов, математики, довкілля, античної літератури.

Структура уроків курсу «Сходинки до інформатики» відрізняється від традиційних уроків у молодшій школі і складається з трьох частин: теоретичної, практичної та розвивальної.

Теоретична частина може проводитись у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій або призначена для підтримки вивчення навчальних предметів, повторення і закріплення матеріалу. Друга частина — це практична робота учнів за комп’ютерами. Третя частина уроку — це виконання учнями завдань з логічним навантаженням для розвитку пам’яті, кмітливості, ерудиції. Усі частини уроку відображені у підручнику.

Для забезпечення практичної частини уроків інформатики розроблений відповідний програмно-методичний комплекс «Сходинки до інформатики» для 2—5 класів.

Більша частина програм з комплексу «Сходинки до інформатики» сприяють формуванню міжпредметних зв’язків, загальноосвітніх навичок, містять матеріал інших загальноосвітніх предметів. Матеріал програмного комплексу відповідає віковим особливостям учнів, подається в доступній ігровій формі, зацікавлює дітей.

Більша частина навчальних програм мають тренувальний характер та орієнтовані на застосування на етапі формування навичок. Деякі з програм є демонстраційними та можуть бути використані вчителем під час пояснення нового матеріалу або на уроках узагальнення знань.

У 2006/2007 навчальному році експеримент щодо впровадження курсу «Інформатика» для 6 класу буде продовжено у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва.

Обов’язковими умовами впровадження даного курсу є належний матеріально-технічний стан комп’ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та належний рівень підготовленості вчителів. Слід зазначити, що принциповим моментом застосування комп’ютера у початковій школі є те, що відповідний предмет має викладати певним чином підготовлений вчитель початкових класів.

Програму курсів «Сходинки до інформатики» для 2—4 класів та «Інформатика» для 5—6 класів буде видруковано у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (№ 4, 2006 р.); календарне планування вищезазначених курсів подано у додатку №1.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах вивчення курсу інформатики передбачається у 10—12 класах за новою програмою (укладач Литвинова С. Г., Проценко Т. Г.) із розрахунку 1 година на тиждень.

Програма складена з урахуванням того, що у вечірній (змінній) середній школі навчаються учні, які мають деякі прогалини в знаннях, що обумовлені перервою в навчанні, вадами здоров’я, життєвими обставинами тощо.

Програма націлена на формування мотивації до навчання, на розвиток учня як особистості для самостійного набуття знань, їх практичного застосування у повсякденному житті, на розкриття перед учнями можливостей комп’ютера як інструмента пізнання, необхідного в сучасних умовах.

Враховуючи специфіку навчального закладу, доцільно використовувати методи і форми навчання, що забезпечать не тільки засвоєння програмового матеріалу, виховання інформаційної культури учнів, а й розвиток розумових здібностей та якостей особистості (мислення, уяви, уваги, пам’яті, пізнавальної діяльності тощо).

Найбільш ефективним для учнів вечірньої школи є проблемно-пошуковий метод навчання. Сутність цього методу полягає в проблемному викладанні знань, пошуковій діяльності учнів (постановка проблемного питання, розв’язання проблеми і проблемних завдань); евристична бесіда, самостійна дослідницька робота учнів на здобуття та розширення знань.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, передбачених навчальною програмою може бути таким:



з/п

Тема

Кількість годин

1-й рік навчання (10 клас) – 34 год

1

Інформація та інформаційні процеси

2

2

Обчислювальна система

5

3

Операційні системи

6

4

Програмні засоби загального призначення

4.1. Графічний редактор

4.2. Текстовий процесор


3

8

5

Програмні засоби навчального призначення

(мультимедійні енциклопедії, програми прикладного призначення)

4

6

Глобальна мережа Інтернет. Пошук інформації в Інтернет

4

7

Узагальнення і систематизація знань за рік

2

2-й рік навчання (11 клас) – 34 год

8

Програмні засоби загального призначення

8.1. Графічний редактор

8.2.Текстовий процесор


3

5

9

Комп’ютерні презентації. Засоби створення комп’ютерних презентацій

7

10

Табличний процесор

7

11

Програмні засоби навчального призначення

(програми для підтримки навчання математики, географії, фізики, мов, біології, історії та ін.)

4


12

Електронна пошта. Форуми. Поняття про інтерактивне спілкування в Інтернеті

6

13

Узагальнення і систематизація знань за рік

2

^ 3-й рік навчання (12 клас) – 34 год

14

Підготовка публікацій за допомогою комп’ютера

7

15

Електронні таблиці. Табличний процесор

7

16

Бази даних. Системи управління базами даних. Експертні системи

10

17

Розширений пошук відомостей в Інтернеті. Оцінювання інформаційних ресурсів Інтернету. Авторське право та Інтернет. Безпека в Інтернеті

4

18

Програмні засоби навчального призначення (програми для підтримки навчання математики, фізики, історії, хімії та ін.)

4

19

Узагальнення і систематизація знань за рік

2


Реалізація профільного навчання інформатики у 10—11 класах забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компонента), які складаються з невеликих за змістом навчальних модулей, враховують різноманіття інтересів і можливостей учнів даного профілю, які поглиблюють та розширюють основний курс інформатики у відповідності до профілю навчання, а також організацією самостійної творчої роботи учнів через систему індивідуальних завдань, спрямованих на розвинення професійних схильностей учнів, їхнього інтересу до застосування інформаційних технологій.

Наведемо приклади нових навчальних програм курсів за вибором з інформатики.

Метою курсу за вибором «Основи комп’ютерної графіки» є формування в учнів знань та умінь, необхідних для ефективної обробки інформації, поданої в графічній формі, а також для використання комп’ютерних зображень у навчальній і професійній діяльності.

Мета курсу досягається через опанування учнями необхідного обсягу теоретичного матеріалу та практичне оволодіння сучасних графічно-інформаційних технологій та комп’ютерних засобів і середовищ створення, обробки й візуалізації растрових і векторних зображень. Однаково важливими є уміння створювати як нові зображення та рисунки, так і редагувати наявні, перетворювати формати комп’ютерних зображень та їхні колірні моделі, імпортувати належним чином підготовлені графічні зображення в офісні документи, у веб-сторінки, в електронні та поліграфічні видання, в рекламу, розробляти комп’ютерну анімацію.

Курс розрахований на 35 навчальних годин і може викладатися в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів будь-якого профілю.

Курс має чітко виражену практичну спрямованість, частка часу, відведеного на викладання теоретичного матеріалу, не повинна перевищувати 30%. Програмою курсу передбачено проведення 18 практичних робіт. Власне, вся робота учнів за комп’ютером полягатиме у фронтально-індивідуальному виконанні вправ і завдань зі створення чи обробки графічних зображень. Теоретичний матеріал доцільно викладати невеликими порціями, на початку заняття, орієнтовно, впродовж 10—15 хвилин, оскільки подані теоретичні відомості, якщо вони одразу не закріплені практичною роботою, засвоїти досить важко.

Слід також звернути увагу на те, що не всі діти мають художній хист і його розвиток є лише непрямим супутнім завданням вивчення даного курсу. Тому вправи зі створення малюнків мають бути підібрані так, щоб їх могли виконати учні, які не мають здібностей до малювання. Наголос має робитися на опануванні технічних прийомів і поясненні особливостей роботи в програмному середовищі.

Мета курсу за вибором «Основи створення комп’ютерних презентацій» є подвійною: насамперед курс має розвинути в учнів уміння логічно, доступно й ефектно подавати інформацію, структурувати її, застосовувати різні способи її зображення, а також уміння викладати матеріал і зацікавлювати аудиторію. Крім того, учні мають оволодіти сучасними програмними засобами, необхідними для ефективного представлення інформації.

Обсяг курсу становить 17 навчальних годин, з яких принаймні 2 години слід відвести для захисту курсових проектів. Курс розрахований на викладання в загальноосвітніх навчальних закладах будь-якого профілю і може доповнювати тему «Основи створення комп’ютерних презентацій» з базового курсу інформатики. Оптимальним є викладання курсу в 10 класі, проте він може бути проведений і пізніше.

Курс має практичну спрямованість, а отже, особливу увагу слід приділяти роботі учнів за комп’ютером. Для навчання роботі з програмою PowerPoint учителеві доцільно запропонувати цілісний проект, виконуючи який учні поступово досліджуватимуть та опановуватимуть усі інструментальні можливості програмного продукту. Презентацію, створену в середовищі PowerPoint, згодом можна вдало доповнити за допомогою Microsoft Producer. Що стосується Flash-презентацій, то розробка окремого проекту, у якому органічно розкривався б широкий спектр можливостей програми Macromedia Flash, видається проблематичною. Тому доцільно для кожного заняття формулювати окреме завдання.

Слід підкреслити, що навчання має завершуватися виконанням учнями курсового проекту, тобто створенням тематичної презентації, яку учень-автор, або 2—3 автори демонструватимуть своїм однокласникам. Найвірогідніше, проект буде виконуватись учнями протягом усього терміну навчання, замінюючи в такий спосіб домашні завдання. Вдалим рішенням є також виконання і захист двох курсових проектів — одного з технологій Microsoft, іншого з Flash-технологій.

Метою курсу за вибором «Основи Інтернету» є формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору. Завданнями курсу є розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію, спілкуватися за допомогою електронних засобів обміну інформацією, використовувати й самостійно освоювати сучасні програмні засоби, формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору, та зрештою, розширення світогляду учнів.

Мета курсу досягається насамперед через практичне оволодіння учнями навичками роботи у світовому інформаційному просторі, використання сучасних програмних засобів роботи в Інтернеті, виконання завдань, що вимагають активного спілкування за допомогою електронних засобів обміну інформацією.

Курс розраховано на 17 годин і може викладатися протягом одного півріччя, по одній годині на тиждень, або протягом 8—9 тижнів, по дві години на тиждень. Особливістю курсу є те, що він вимагає наявності швидкісного інтернет-з’єднання (від 64Кбіт/с, якщо використовується 10—15 учнівських комп’ютерів), але може бути успішно проведений і за наявності повільного з’єднання в режимі віддаленого доступу — в цьому випадку вчителю слід попередньо завантажувати деякі Інтернет-ресурси або ж організовувати роботу учнів у групах так, щоби в онлайновому режимі працювало не більше трьох учнів водночас. У разі відсутності швидкісного з’єднання робота за програмою курсу може бути подовжена на 3—4 години. Крім того, окремі питання можуть вивчатися лише в режимі ознайомлення.

Програмою курсу передбачено проведення 9 практичних робіт, що є найважливішою складовою курсу.

Мета курсу за вибором «Основи веб-дизайну» полягає в тому, щоб навчити дітей будувати привабливі, цікаві та інформативні сайти з елементами інтерактивності, а також розміщувати їх в Інтернеті. Завданнями курсу є формування в учнів розуміння принципів організації веб-ресурсів, вироблення умінь і навичок роботи з сучасними програмними засобами, призначеними для розробки веб-сторінок, а також виховання культури оформлення сайтів й уміння грамотно структурувати інформацію.

Курс розрахований на 35 годин і може викладатися в загальноосвітніх навчальних закладах будь-якого профілю після вивчення в межах базового курсу інформатики основних понять Інтернету та засад комп’ютерної графіки.

Курс містить дві основні складові: технологічну та дизайнерську. Технологічна складова полягає у вивченні мов програмування, програмних засобів і принципів роботи технологій, пов’язаних з розробкою і функціонуванням веб-ресурсів. До дизайнерської складової відноситься проектування інтерфейсу користувача, правил структуризації вмісту веб-сторінок, їх графічного та стилістичного оформлення. Курс побудований так, що технологічна складова вивчається спочатку, дизайнерська — потім. Це пояснюється особливостями веб-дизайну: хоча він і є різновидом художнього дизайну взагалі, але вимагає від дизайнера дотримання певних стратегій і обмежень, які неможливо усвідомити, не розуміючи технологічної складової.

Учні, які повністю опанують курс, ознайомляться з трьома підходами до створення веб-сайтів: автоматизоване створення веб-сайту на безкоштовному сервері, створення сайту в середовищі графічного редактора сайтів та створення сайту мовою HTML. Ця особливість навчального матеріалу дозволяє легко варіювати його обсяги та зміст. Наприклад, у школах гуманітарного або спортивного профілю може бути доцільним обмежитися автоматизованим створенням веб-сайту, у школах природничого, фізико-математичного та художньо-естетичного профілів з матеріалу курсу можна виключити мови HTML та Javascript, а в освітніх закладах інформаційно-технологічного профілю курс можна викладати у повному обсязі.

Курс має практичну спрямованість, на виконання учнями практичних робіт слід відвести не менше 2/3 навчального часу, а завершуватися навчання має виконанням індивідуального чи колективного проекту з розробки тематичного веб-сайту. Вдалим рішенням видається виконання проекту протягом проходження останньої теми, присвяченої дизайнерській складовій курсу. На прикладі сайту, що розробляється в межах цього проекту, можна відпрацьовувати теорію та практику дизайну.

Метою курсу за вибором «Основи комп’ютерної безпеки» є формування в учнів важливої складової інформаційної культури — знань та умінь, необхідних для кваліфікованого використання сучасних технологій, стандартів, протоколів та засобів комп’ютерної безпеки. Завданнями курсу є формування в учнів теоретичної бази, необхідної для безпечної роботи з комп’ютером, розвинення уміння використовувати й самостійно освоювати сучасні програмні та технічні засоби захисту інформації, а також надати практичні рекомендації та іншу корисну інформацію, необхідну для того, щоб гарантувати психологічну, моральну та фізичну безпеку дітей під час роботи за комп’ютером.

Вивчення курсу планується протягом одного півріччя, по одній годині на тиждень. Особливістю курсу є те, що він вимагає наявності інтернет-з’єднання, а також наявності спеціального програмного забезпечення, яке вчителю слід попередньо встановити на всіх комп’ютерах учнів. Окремі питання курсу можуть вивчатися лише в режимі ознайомлення без комп’ютера.

Обсяг курсу становить 17 годин і може викладатися в середніх навчальних закладах будь-якого профілю в 10 або 11 класах. Для успішного навчання за тематикою курсу учні повинні мати стійкі навички роботи з прикладними програмами в середовищі Windows. Після вивчення даного курсу в учнів повинен бути сформований необхідний мінімум знань, умінь і навичок, завдяки яким можна успішно використовувати технології і засоби захисту інформації, що зберігається на комп’ютері, а також технології захисту під час доступу до мережі Інтернет.

Курс має практичну спрямованість, оскільки заплановано проведення 9 практичних робіт, які є найважливішою складовою курсу. Слід також зазначити, що для виконання практичних завдань має відводитися не менше половини загального навчального часу.

Метою курсу за вибором «Основи візуального програмування» є навчання основам сучасного програмування. У курсі застосована методика, що є для української школи новою, — навчання програмування на прикладах розробки Windows-застосувань. Базовою мовою програмування обрано Visual Basic — найбільш простий і водночас потужний засіб розробки програм. Від учнів не вимагається попереднього знання структурного програмування чи основ алгоритмізації. Перехід від класичної методики до Windows-програмування не призводить до зниження рівня теоретичної підготовки учнів, адже всім базовим концепціям програмування, таким як змінні, типи даних, оператори, алгоритмічні структури, підпрограми й масиви приділяється увага не менша, ніж того вимагає програма базового курсу інформатики.

Курс допоможе ефективно розв’язати дві серйозні проблеми шкільного програмування, пов’язані з нерозумінням учнями сутності предмета та з їхньою низькою мотивацією до навчання. Це досягається завдяки використанню можливостей візуальних засобів сучасних середовищ програмування, які роблять розробку Windows-застосувань простішою й цікавішою, ніж створення класичних алгоритмів і програм. Розроблені учнями програми мають привабливий інтерфейс, принципи їхньої роботи повністю узгоджуються з принципами функціонування всього сучасного програмного забезпечення.

Як і для будь-якого навчання програмуванню, запорукою успішності учня є розв’язання ним великої кількості спеціально підібраних задач. Проте задачі, що пропонуються за тематикою даного курсу, мають формувати в учнів не лише уміння складати й програмувати алгоритми, а й розуміння принципів обробки інформації, специфічних для Windows-застосувань.

Не всі програми учні мають розробляти від початку до кінця, вдалим підходом є створення учителем або використання готових розробок-шаблонів, які учні мають доповнювати фрагментами коду.

Курс розраховано на вивчення протягом одного навчального року, по одній годині на тиждень, навчання за програмою курсу може проводитися також протягом одного півріччя, по дві години на тиждень. Матеріал може викладатися у 10 або 11 класах шкіл, ліцеїв та гімназій усіх профілів як у межах базового курсу інформатики, так і доповнюючи його. Слід зауважити, що в навчальних закладах інформаційно-технологічного профілю курс може стати основою для поглибленого вивчення технології програмування і тому його варто проводити якомога раніше, наприклад у 9 класі.

Курс за вибором «Інформаційні технології проектування» рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10—11 класах. Курс вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 2 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою вивчення курсу є формування в учнів загального уявлення про автоматизоване проектування, конструювання та підготовку виробництва у різних галузях людської діяльності. При цьому учні опановують певний обсяг знань та вчаться виконувати нескладні операції автоматизованого проектування та підготовки виробництва простих параметризованих виробів у середовищі професійної системи автоматизованого проектування (САПР).

Вивчення цього курсу дозволить ознайомити учнів з методами і допоміжними засобами, які застосовуються під час конструювання і технологічної підготовки виробництва. Передбачається опанування учнями основ електронної обробки даних та основ організації даних, зокрема поданих у графічній формі; вивчення алгоритмів і технологій опрацювання графічної і геометричної інформації; основ геометричного моделювання з теорією параметризації; можливостей застосування електронних засобів для конструювання і технологічної підготовки виробництва. Учні ознайомляться з рекомендаціями щодо впровадження САПР у промислове виробництво та з перспективами їхнього розвитку, який супроводжується комплексним впливом на традиційні методи організації конструювання і технологічної підготовки. Цілеспрямоване вдосконалення техніки САПР тісно пов’язано з систематизацією, стандартизацією та інтенсифікацією її застосування на виробництві.

Курс за вибором «Сучасні офісні інформаційні технології» рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10—11 класах. Курс вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 1, 2 чи 4 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою курсу є підготовка молоді до активного використання інформаційних технологій у сучасному діловодстві й управлінні; надання знань щодо існуючих норм, правил і способів створення різноманітних документів, способів обміну документами; формування умінь та навичок використання програмно-апаратного забезпечення, яке є основою сучасних комп’ютерно-орієнтованих офісних технологій.

Мета курсу досягається насамперед через ознайомлення учнів з основами інформатики, практичне оволодіння ними сучасних інформаційних технологій та комп’ютерних засобів з ціллю їх активного використання у сучасному діловодстві та управлінні.

Програми наведених вище курсів за вибором будуть надруковані у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (№ 4, 2006 р.). Навчальні посібники для вивчення запропонованих курсів за вибором готуються до друку у видавництві «BHV».

Особистісна спрямованість освіти є однією з основних тенденцій розвитку сучасної школи. Суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку сучасного виробництва, економіки, науки, культури. Тому на перший план шкільної освіти сьогодні висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їх інтересів і потреб, розвиток навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності.

За цих умов стає актуальним використання нових технологій навчання. Вчитель інформатики як предметник працює у складних умовах, що пов’язані з постійним оновленням структури і змісту предмета. Необхідність постійного поновлення власних знань фактичного матеріалу приводить до того, що вчителі інформатики недостатньо уваги приділяють саме методиці викладання предмету. Проте саме володіння вчителем інформатики особистісно орієнтованими загальноосвітніми технологіями, такими як розвивальне, проблемне, модульне навчання позитивно впливає на розвиток учнів, підвищує рівень та якість їх знань.

^ Проблемне навчання — це навчально-пізнавальна діяльність учнів з засвоєння знань і способів діяльності шляхом сприйняття пояснення вчителя в умовах проблемної ситуації, самостійного аналізу проблемних ситуацій, формулювання проблем і їхнього вирішення через висування пропозицій, гіпотез, їхнє обґрунтування і доведення, а також шляхом перевірки правильності розв’язання.

Технологія проблемного навчання є природною для курсу інформатики. Під час роботи учнів за комп’ютерами проблемні ситуації виникають постійно і задача учителя полягає в тому, щоб організувати пошуково-дослідницьку роботу учнів з їх розв’язання, надати цьому процесу певну технологічність. Прийомами створення проблемних ситуацій на уроках інформатики є такі:

підведення учнів до виявлення й усвідомлення сутності певної суперечності з пропозицією самостійно знайти спосіб її вирішення;

зіткнення певних суперечностей у практичної діяльності;

викладання різних точок зору на одне і те саме питання;

розглядання явища з різних позицій;

аналітична діяльність учня;

постановка конкретних запитань (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, міркування);

постановка проблемних задач із недостатніми або надлишковими вхідними даними, з суперечливими даними, з явно допущеними помилками тощо.

^ Проектні технології досить широко використовуються на уроках інформатики. Поширення проектного підходу пояснюється можливістю імітувати у навчальному кабінеті діяльність, що реально розвертається у позанавчальному житті.

Застосування проектного навчання можливо не тільки у вигляді великих комплексних проектів, але і під час засвоєння окремих елементів комп’ютерних технологій.

Курсовий проект припускає виконання самостійної творчої роботи учнів протягом певного часу. Успіх методу курсових проектів багато в чому залежить від учителя, його тактовності і контролю за дотриманням порядку виконання курсової роботи.

Робота за методом курсових проектів є цікавою і для вчителів-предметників. Комп’ютер у даному випадку стає не стільки об’єктом, скільки інструментальним засобом проектування. Проектна технологія використовується у багатьох навчальних закладах, зокрема у Дніпропетровському ліцеї інформаційних технологій при Дніпропетровському національному університеті, де учні створюють навчальні проекти під спільним керівництвом вчителя інформатики і вчителів-предметників.

Надзвичайно ефективним у навчальному процесі є використання комунікаційних можливостей всесвітньої мережі, тобто спеціально організованої діяльності, у якій учасники з різних регіонів міста, країни, різних країн світу разом співпрацюють над цікавою для всіх учасників проблемою, обмінюючись за допомогою швидкодіючої мережі не тільки результатами своєї діяльності, а й методами дослідження, обговорюючи проміжні результати, спілкуючись з опонентами й однодумцями. Саме так організована навчальна діяльність учнів та вчителів у роботі над телекомунікаційними проектами в деяких навчальних світових мережах.

Можливість для творчості, самовираження — ці складові телекомунікаційних проектів є суттєвими для створення потрібної мотивації для вчителів використовувати Інтернет у навчальному процесі.

Навчальний телекомунікаційний проект — це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, що організована на основі комп’ютерної телекомунікації та має спільну мету — дослідження певної проблеми, погодження методів та способів діяльності, що направлені на досягнення спільного результату діяльності. Особливостями телекомунікаційних проектів є те, що:

телекомунікаційні проекти за своєю суттю завжди міжпредметні, тобто розв’язання проблеми завжди вимагає залучення інтегрованого знання;

організація телекомунікаційних проектів вимагає спеціальної досить ретельної підготовки як вчителів, так і учнів;

телекомунікаційні проекти дозволяють не тільки передавати учням суму знань, а також вчать їх здобувати ці знання самостійно за допомогою мережі Інтернет; уміти користуватися отриманими знаннями для розв’язування пізнавальних і практичних завдань;

вчителі і учні у процесі роботи у телекомунікаційному проекті набувають комунікативних навичок і вмінь.

Виділяють такі типи проектів: дослідницькі, літературно-творчі, пригодницькі, ігрові, інформаційні, практично-орієнтовані тощо. Цікавим є досвід використання телекомунікаційних проектів у Чернівецькій гімназії № 2 (учитель інформатики – Спориніна Т. Т.), СЗОШ №94 з поглибленим вивченням івриту та інформатики м. Одеси (вчитель Пахомова Г. В.), ліцею № 62 м. Запоріжжя (учитель інформатики Бессонова Н.О.).

Разом з іншими інформаційними технологіями комп’ютерна комунікація може істотно вплинути на формування нового змісту освіти, на зміни організаційних форм і методів навчання. Використовуючи телекомунікаційні технології у навчальному процесі, вчитель інформатики повинен націлювати учнів на:

пошуково-дослідницьку роботу, яка надає можливість використовувати потужні ресурси Інтернет;

телекомунікаційну проектну діяльність, яка надає учасникам проекту можливість для сумісної навчально-пізнавальної, дослідницької, творчої діяльності при вирішенні загальних проблем;

участь у телекомунікаційних, відео- та Інтернет-конференціях, яка не тільки надає змогу ознайомитись із найсучаснішими телекомунікаційними технологіями, а й має велике мотиваційне та стимулююче значення у навчанні, надає можливість візуального спілкування та представлення сумісних результатів;

навчання у віртуальних навчальних закладах.

Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет відкриває реальні можливості повсякденного співробітництва вчителів та учнів різних освітніх закладів. Мережа стала посередником спілкування між людьми, посередником, який створив «віртуальні світи» зі спеціальними психологічними властивостями.

Приблизно 4% дітей у віці 12—16 років грають в комп’ютерні ігри 30 годин на тиждень. З 400 учнів 10—11 класів столичних шкіл 80 школярів віддали перевагу спілкуванню через Інтернет, 60 — безпосередньому спілкуванню, решта — в залежності від ситуації.

Аргументуючи свій вибір на користь спілкування через Інтернет, школярі зазначають:

у мережі спілкування простіше, вільніше, без обмежень;

у віртуальному просторі можна діяти інкогніто;

можна легко припинити спілкування;

можна реалізувати свої фантазії.

Кількість часу, яку діти проводять в онлайні, є джерелом хвилювань багатьох батьків. Спочатку батьки з радістю приймають Інтернет у своїх домах, вважаючи, що він відкриє захоплюючий новий світ навчальних можливостей для їхніх дітей. Проте дуже скоро батьки розуміють, що, замість того, щоб використовувати Інтернет для виконання домашніх завдань і досліджень, діти проводять там години, обмінюючись миттєвими повідомленнями із своїми друзями, граючись в онлайнові ігри або розмовляючи з незна-йомими людьми в чат-кімнатах.

Інтернет є прекрасним інструментом для молодих людей, особливо для тих, хто відчуває труднощі у спілкуванні зі своїми ровесниками. Діти, які гарно володіють комп’ютером, можуть користуватися популярністю в Інтернеті, оскільки зовнішність та атлетичні здібності там не є важливими, і це може допомогти їм набути гарну самооцінку. Тим не менш, надмірне використання комп’ютера може ще більше ізолювати сором’язливих, замкнених дітей від інших видів діяльності, таких як виконання домашньої роботи, заняття спортом, сон або спілкування з іншими дітьми. Батьки та вчителі зазвичай не знають, що існує така проблема, допоки вона не проявиться явно й не стане серйозною.

Проблема полягає в тому, що «віртуальна залежність» може привести до соціальної та емоційної ізоляції, інформаційного перевантаження, до індивідуалізму та відчуження. Слід зазначити, що «віртуальна залежність» найчастіше виникає у людей дезадаптованих, тих, у кого з різних причин відсутнє повноцінне реальне спілкування в силу їх заниженої самооцінки, некомунікабельності тощо. На перший погляд здається, що Інтернет-спілкування – це прекрасний вихід для таких людей. Але цей «вихід» лише поглиблює проблему, допомагає уникати її актуалізації та розв’язання в реальній дійсності.

Виділять такі основні типи так званої Інтернет-залежності:

захоплення віртуальними знайомствами — велика кількість віртуальних друзів у Мережі;

нав’язлива потреба у Мережі — гра в онлайнові азартні ігри, постійна участь в аукціонах;

інформаційне перевантаження — постійні «мандрування» Мережею, пошук інформації в базах даних та пошукових сайтах;

комп’ютерна залежність — нав’язлива потреба в комп’ютерних іграх;

кіберсексуальна залежність — потреба в постійному відвідуванні порно-сайтів.

Унікальність мережі Інтернет полягає в її відкритості, доступності та відсутності прав власності. Тому практично в усіх її проявах відсутні регулювання, цензура та інші методи контролю інформації. Завдяки цьому відкриваються необмежені можливості доступу до будь-якого виду інформації.

Під час проведення уроків з використанням мережі Інтернет перед учителем постає дуже важлива проблема: не допустити можливості доступу учнів до сайтів, що містять негативну інформацію. І саме вчителі повинні навчати учнів правильному користуванню Мережею і порадити батькам, яким чином встановити здоровий баланс між використанням Інтернет та іншими видами діяльності.

Інформацію щодо безпеки дітей в Інтернеті можна отримати на сайті: http://www.microsoft.com/ukraine/athome/security/children.

Складовою частиною навчального процесу є контроль за навчальною діяльністю учнів, призначений для визначення успішності навчання кожного учня, аналізу отриманих результатів та корекції подальшого процесу навчання. Інструментом підвищення якості освіти разом із реформуванням змісту освіти виступає вдосконалення системи оцінювання, модернізація діагностики навчання учнів. Необхідність забезпечувати контроль і оцінювання не тільки результату, а й процесу навчання сприяє пошуку оперативних та об’єктивних методів контролю знань.

Залежно від функцій, які виконує контроль у навчальному процесі (навчаюча, вимірювання та оцінювання, виховна та розвиваюча, прогностично-методична), виділяють три основні його види: попередній, поточний та підсумковий. Вид контролю визначається метою його проведення.

Нині існує достатня кількість педагогічних програмних засобів призначених для здійснення контролю знань. Найбільш поширеним та перспективним для використання в навчальному процесі є програми-оболонки, що дозволяють створювати тестові завдання та методичний супровід до них, формувати набори запитань і використовувати їх при проведенні контролю знань. Цей клас програм передбачає використання комп’ютера як в процесі підготовки до проведення контролю, так і при його проведенні, а також обробки його результатів.

Педагогічно доцільне та методично грамотне використання педагогічних програмних засобів забезпечує реалізацію основних функцій контролю (див. таблицю), включаючи своєчасне коригування знань, умінь та навичок учнів та ефективне управління їх навчально-пізнавальною діяльністю.



^ Вид контролю

Функції контролю

Мета використання

ППЗ

ППЗ, що використовуються

Функції ППЗ



Попередній

прогностично-методична;

вимірювання та оцінювання;

виховна

виявлення індивідуальних психологічних особливостей учнів;

виявлення рівня підготовки учнів з теми, що буде вивчатись

тестуючі програми;

автоматизовані системи контролю знань

діагностуюча;

контролююча



Поточний

навчаюча;

вимірювання та оцінювання;

прогностично-методична;

виховна

реалізація можливостей самоконтролю учнів у процесі навчання;

оцінювання та корегування результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів

контрольно-навчаючі програми;

тренажери;

автоматизовані системи контролю знань

інформаційна; організуюча;

діагностуюча;

коригуюча;

контролююча



Підсумковий

вимірювання та оцінювання;

прогностично-методична;

виховна

проведення підсумкового контролю після закінчення вивчення розділу (теми);

проведення комплексного контролю після закінчення вивчення курсу

автоматизовані системи контролю знань;

тестуючі програми

контролююча;

діагностуюча


Одним із напрямків удосконалення контролю навчальних досягнень учнів є тестові технології.

До переваг комп’ютерної форми тестування варто віднести:

об’єктивність оцінювання;

зручність фіксації, збереження та представлення результатів тестування;

можливість автоматизованого опрацювання результатів, ведення баз даних та статистичного аналізу;

можливість індивідуалізації процесу навчання;

використання графічних, динамічних, інтерактивних та інших можливостей подання тестових завдань.

Для оцінювання навчальних досягнень учнів можна запропонувати контрольно-діагностичну систему TEST-2005 (авт. Є. Шестопалов), до складу якої входять: діагностуюча оболонка, редактор тестів, конвертер, папки з тестами.

Одна з технологій, що застосовуються для оцінювання якості освіти — це метод оцінювання за допомогою портфоліо. Портфоліо учня — файлова папка, що містить електронну версію аналітичного реферату, електронну версію статті до газети або журналу, Web-сторінку проекту, комп’ютерну презентацію проекту.

Вдало поєднує у своїй роботі проектні та інформаційні технології з технологією портфоліо Сідєльник С. О., учитель інформатики ЗОШ І—ІІІ ступенів № 61 м. Донецька. Матюхін О. В., вчитель гуманітарно-правового ліцею м. Черкас, використовує мережеву технологію тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. Цікавим є досвід Іштукіна В.В., вчителя Прилуцької ЗОШ І—ІІІ ступенів № 6 Чернігівської області, який у свої роботі використовує ігрові технології навчання зі спонукально-заохочувальним контролем рівня навченості.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики є досить специфічним питанням з огляду на значну прикладну складову змісту навчання. Тому вчителям інформатики слід звернути особливу увагу на проведення і оцінювання практичних робіт, під час виконання яких учень розширює і поглиблює свої теоретичні знання, вчиться використовувати отриманні знання на практиці, застосовувати вміння і навички для розв’язування нетрадиційних завдань, у тому числі прикладного змісту. Звертаємо увагу на те, що виставлення балів до класного журналу за кожну практичну роботу кожному учню не є обов’язковим.

Інтенсивне застосування комп’ютерних засобів у навчально-виховному процесі вимагає уважного й відповідального розгляду питань забезпечення безпеки учнів та вчителів, а також розробки відповідних рекомендацій, виконання яких дозволить захистити фізичне й психічне здоров’я людей від негативного впливу технічних і програмних засобів інформаційних технологій.

Загалом на функціональний стан молодої людини та на її здоров’я під час навчання в комп’ютерному класі впливає комплекс об’єктивних і суб’єктивних чинників, зокрема, зміст і обсяг навчальної інформації, інтенсивність і тривалість роботи за ПК, складність навчального предмета, якість і досконалість використовуваних програмних продуктів, їхні ергономічні, педагогічні, психогігієнічні властивості та рівень «дружності» інтерфейсу.

Окрім того, об’єктивними, гігієнічно значимими також вважають чинники внутрішнього середовища навчального приміщення, які виникають під час роботи комп’ютерних комплексів – показники мікроклімату, освітленість, яскравість, контрастність і колір зображення на екрані дисплея, іонізуюче та неіонізуюче опромінення, шум тощо.

При облаштуванні й обладнанні комп’ютерних кабінетів, нормуванні тривалості роботи, зокрема учнів і вчителів, необхідно неухильно дотримуватися санітарних, ергономічних, гігієнічних норм та проводити певні фізкультурно-оздоровчі заходи. Для того щоб зняти напруження очей, залежно від рівня втоми очей, рекомендуються певні вправи, які виконуються індивідуально кожним користувачем ПК. Варіанти таких вправ подано у додатку № 2.

Виконання профілактично-оздоровчих заходів дозволить усім працюючим за комп’ютерами значно зменшити їх вплив на здоров’я, фізичний стан та психіку людини. При цьому слід зазначити, що для загальноосвітніх навчальних закладів вже розроблені й введені в дію Державні санітарні правила та норми влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки та режим праці учнів.

Ще раз наголошуємо, що учителі інформатики повинні слідкувати за дотриманням правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики (наказ Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 р. № 81).


Додаток № 1

Календарне планування курсів «Сходинки до інформатики» (2–4 класи)

та «Інформатика. 5 клас»

2 клас

(1 година на тиждень)


1. Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму. 1 год.

2. Обговорення можливостей і демонстрація режимів роботи комп’ютера. Складові частини комп’ютера. Формування навичок роботи з мишею. 3 год.

3. Розвиток логічного мислення і математичних здібностей. Істинні та хибні висловлення. Закріплення навичок роботи з мишею. Розвиток просторової уяви. Комп’ютерна підтримка уроків математики. 3 год.

4. Короткі історичні відомості про обчислювальні прилади та з історії
створення ЕОМ. Комп’ютерна підтримка навчальних предметів. 3 год.

5. Робочий стіл. Піктограми. 1 год.

6. Інформація. Як людина сприймає інформацію. Що можна робити з інформацією. Інформаційні процеси. Робота в графічному редакторі Paint. 3 год.

7. Підсумковий урок за І семестр. 1 год.

8. Що можна робити з інформацією. Інформаційні процеси. Робота в графічному редакторі Paint. 5 год.

9. Ознайомлення з розміщенням і призначенням клавіш на клавіатурі. Робота з клавіатурним тренажером. 4 год.

10. Створення вітальної листівки з використанням графічного редактора і тексту. Друкування листівки. 1 год.

11. Комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів (українська мова, англійська мова, математика, ознайомлення з навколишнім світом, ОБЖ). 6 год.

12. Підсумковий урок за рік. 1 год.


3 клас

(1 година на тиждень)

1. Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Робота з програмою на розвиток пам’яті. 1 год.

2. Як підготувати комп’ютер до роботи. Поняття про операційну систему. Операційна система Windows. Вікна. Робота з вікнами. Калькулятор. 3 год.

3. Інформація, інформаційні процеси (повторення). 2 год.

4. Місце і способи збереження інформації. Пам’ять. Робота з програмами в підтримку навчальних предметів. 3 год.

5. Передавання інформації. Робота з програмами в підтримку навчальних предметів. 2 год.

6. Перетворення інформації. Кодування. Робота з програмами в підтримку навчальних предметів. Клавіатурний тренажер. 2 год.

7. Обробка інформації. Процесор. Клавіатурний тренажер. 2 год.

8. Підсумковий урок за І семестр. 1 год.

9. Текст. Тема, заголовок, будова тексту, абзац. Типи текстів. Робота в текстовому редакторі WordPad. Запис тексту на диск. 5 год.

10. Графічний редактор Paint. 2 год.

11. Типи речень за метою висловлення. Спонукальні речення. Поняття команди. 2 год.

12. Команди і виконавці. 2 год.

13. Поняття алгоритму. Складання алгоритмів для виконавців. 4 год.

14. Ханойська вежа. 1 год.

15. Підсумковий урок за рік. 1 год.


4 клас

(1 година на тиждень)

1. Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Робота з розвиваючою програмою. 1 год.

2. Інтернет. Всесвітня павутина. Робота з Internet Explorer. 4 год.

3. Електронна пошта. Надсилання і одержання листа. 1 год.

4. Алгоритми (повторення). Робота з виконавцями. 2 год.

5. Лінійні алгоритми. Блок-схеми лінійних алгоритмів. 2 год.

6. Розгалуження. Алгоритми з розгалуженням. Блок-схеми алгоритмів з розгалуженням. Складання алгоритмів з розгалуженням для виконавців. 2 год.

7. Цикли. Блок-схеми алгоритмів з циклами. Складання алгоритмів з циклами для виконавців. 2 год.

8. Підсумковий урок за І семестр. 1 год.

9. Істинні та хибні висловлення. Слова-заперечення. Заперечення висловлень. Логічне слідування. Складання алгоритмів з циклами для виконавців. 3 год.

10. Диски, файли, папки. Програма «Мій комп’ютер». 2 год.

11. Тести про тексти та про їх редагування в текстовому редакторі. Повторення і нові прийоми форматування і редагування текстів. Завантаження тексту з диска. Робота в текстовому редакторі WordPad. Запис документа на диск. 3 год.

12. Введення і форматування прозових і віршованих текстів. 2 год.

13. Робота з деформованим текстом. Копіювання і переміщення фрагментів тексту. 1 год.

14. Музичні можливості комп’ютера. Робота з музичним редактором. 4 год.

15. Стандартні програвачі мелодій. 2 год.

16. Підсумковий урок за рік. 1 год.


5 клас

(1 година на тиждень)

1. Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Інформація. Як людина сприймає інформацію. Інформаційні процеси. Основні блоки комп’ютера, їх призначення.

Сфери застосування сучасного комп’ютера. Включення комп’ютера, запуск програми. Закінчення сеансу роботи. Вимкнення комп’ютера. (повторення). 1 год.

2. Операційна система Windows. Вікна, їх елементи. Зміна розмірів і розташування вікон. Смуги прокрутки. Переключення між вікнами (повторення). 2 год.

3. Вікно ^ Мій комп’ютер. Диски, види дисків. Локальні і мережеві диски, їх імена. Файли. Ім’я файлу. Папки, ім’я папки. Дерево папок. Навігація по дисках і папках (зміна поточного диска (папки), кнопки «Вгору», «Назад», «Вперед»). Зміна вигляду і порядку виведення значків у папці. 1 год.

4. Створення і знищення папок, зміна імені папки за допомогою контекстного меню. Скасування останньої операції. 1 год.

5. Копіювання і переміщення файлів і папок. Самостійна робота. 2 год.

6. Налагодження екрана. 1 год.

7. Робота з логічними програмами. 1 год.

8. Тематичне оцінювання. 1 год.

9. Графічний редактор Paint. Інструменти і палітра (повторення) 1 год.

10. Робота з фрагментами малюнка. 1 год.

11. Перетворення малюнків. 1 год.

12. Симетричні фігури. 1 год.

13. Тематичне оцінювання. 1 год.

14. Алгоритмі і виконавці. Способи запису алгоритму. Лінійні алгоритми і алгоритми з розгалуженням (повторення). 2 год.

15. Виконавець Черепашка, його система команд. Робота з виконавцем у безпосередньому режимі з використанням кутів 90° і 180°. Команда Color. 1 год.

16. Кути повороту. 1 год.

17. Складання і виконання лінійних алгоритмів для виконавця Черепашка. 1 год.

18. Алгоритми з циклами. Складання і виконання алгоритмів з циклами для виконавця Черепашка. Самостійна робота. 3 год.

19. Тематичне оцінювання. 1 год.

20. Текстовий редактор WordPad. Ведення, редагування і форматування тексту (повторення). 2 год.

21. Робота з фрагментами тексту. Самостійна робота. 1 год.

22. Створення нового документа. Створення документа з малюнками. 2 год.

23. Тематичне оцінювання. 1 год.

24. Робота з розвивальними програмами. 2 год.

25. Резервний час. 3 год.


Додаток № 2

Вправи для очей

Варіант 1. Заплющити очі на кілька секунд, сильно напружуючи м’язи очей, потім розплющити їх, розслабляючи м’язи очей. Дихання ритмічне. Повторити 4—5 разів.

Подивитись на перенісся і затримати подих на час кількох повних циклів дихання. До втоми очі доводити не можна. Потім перевести погляд удалечінь (подивитись у вікно). Повторити 4—5 разів.

Не повертаючи голови, подивитись направо і зафіксувати погляд на кілька секунд, потім подивитись вдалечінь прямо. Аналогічно виконати вправу з фіксацією наліво, угору, додолу. Повторити 4—5 разів.

Часто заплющувати і розплющувати очі (кліпати) протягом 20—30 секунд.

Варіант 2. Дуже повільно переводити погляд: вдихаючи, дивитись вправо, потім угору, видихаючи — вліво і додолу. Потім спрямувати погляд удалечінь. Повторити вправу, спрямовуючи погляд у протилежний бік. Виконати вправу 4—5 разів в один бік і стільки ж — в інший.

Для покращення фокусування ока подивитись на кінчик носа, потім одразу перевести погляд у далечінь. В обох випадках погляд затримати на кілька секунд. Повторити вправу 4—5 разів.

Заплющити очі на 3—5 секунд, а потім розплющити їх на такий же час. Повторити вправу 4—5 разів.

Не повертаючи голови, переносити погляд угору-прямо-додолу, потім — вліво-прямо-вправо. Аналогічно виконувати рухи очей по діагоналі в один та інший бік.

Повторити комплекс вправ 4—5 разів.

Варіант 3. Подивитись вправо, не повертаючи голови, і зафіксувати погляд на кілька секунд. Потім — вліво на кілька секунд і подивитись прямо. Спрямувати погляд угору на кілька секунд, затим додолу, розслабивши м’язи очей, насамкінець — прямо перед собою. Повторити вправу 4—5 разів.

Подивитись кілька секунд на кінчик пальця, віддаленого на 30 см від очей, потім перенести погляд удалечінь і затримати погляд на 3—5 секунд. Вправу повторити 4—6 разів.

Заплющити очі на 5—10 секунд, розслабивши м’язи очей, і розплющити їх на такий же час. Повторити вправу 4—5 разів.

Зробити кілька колових рухів (4—5) очима в один бік, а потім в другий. Темп середній. Перенести погляд прямо перед собою на 5—7 секунд. Повторити вправу 3—4 рази.

Покліпати кілька разів очима, не напружуючи м’язи очей.



Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році Географія
...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у початковій школі
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо викладання історії в 2012-2013 навчальному році
Навчання шкільних курсів історії в новому навчальному році буде здійснюватись за чинними програмами Міністерства освіти І науки,...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році Захист Вітчизни
Головною метою вивчення навчального предмета «Захист Вітчизни» є розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році Предмети суспільно-гуманітарного спрямування Історія
України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо особливостей викладання української мови І літератури в знз у 2011-2012 н р
Опрацювати інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України щодо вивчення шкільних дисциплін...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо вивчення навчальних дисциплін у 5-х класах у 2005/2006 навчальному році
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16. 11. 2000 р. №1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconПро особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/12 навчальному році
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році Іноземні мови
Значно зросли їх освітня І самоосвітня функції у школі та внз, професійна значущість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою...
Методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році (продовження) Початок див у №17-18, №19-20-21 за цей рік. ( iconМетодичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році Світова література
Головною метою вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітніх навчальних закладах є виховання в молоді високої читацької...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи