Державний стандарт базової І повної середньої освіти icon

Державний стандарт базової І повної середньої освіти




НазваДержавний стандарт базової І повної середньої освіти
Сторінка1/8
Дата конвертації25.09.2012
Розмір1.09 Mb.
ТипДержавний стандарт
джерело
  1   2   3   4   5   6   7   8

                                        


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 14 січня 2004 р. N 24
Київ



Про затвердження Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти


Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальну
середню освіту" ( 651-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної
середньої освіти (додається).

2. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук
розробити до 1 червня 2004 р. навчальні плани та програми для
учнів основної і старшої школи.


Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 28


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 січня 2004 р. N 24

^ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової і повної середньої освіти


Загальна частина

Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі -
Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і
випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її
досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну
характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової
та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного
стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають
загальну середню освіту.

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:

для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах
загальнолюдських та національних цінностей, науковості і
систематичності знань, їх значущості для соціального становлення
людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги
між націями і народами, світського характеру школи;

для надання навчанню українознавчої спрямованості, що
безпосередньо забезпечується вивченням української мови,
української літератури, історії України, географії України,
українського мистецтва тощо;

для індивідуалізації та диференціації навчання, його
профільності у старшій школі, запровадження особистісно
орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної,
комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим
навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати
інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати
її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між
ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і
перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у
Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх
галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична
культура, математика, природознавство, здоров'я і фізична
культура, технології, що є органічним продовженням змісту
відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової
освіти.

Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в
системі відповідних навчальних предметів та курсів, програми яких
затверджує МОН.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що
разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки,
формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого
здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх
учнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється через
варіативність методик організації навчання залежно від
пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язку
з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за
трьома рівнями: обов'язкові результати навчання, визначені
Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають, програми
затверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються
дисципліни, що тісно пов'язані з профільними предметами
(наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а також
здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилися
щодо напряму спеціалізації.

^ Базовий навчальний план



Базовий навчальний план основної і старшої школи охоплює дві
складові: інваріантну та варіативну.

Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними
закладами, що надають загальну середню освіту, єдиних вимог до
загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована
на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти.

Під час складання типових навчальних планів для учнів
спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв і колегіумів дозволяється
перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального
часу, визначеного інваріантною частиною Базового навчального
плану.

Змістове наповнення освітніх галузей інваріантної складової
визначається Державним стандартом.

Змістове наповнення варіативної складової формується
навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу
закладу, індивідуальних освітніх потреб учня.

В основній школі навчальні години варіативної складової
використовуються головним чином для загальноосвітньої підготовки
учнів, індивідуальних занять та консультацій, факультативного
навчання.

У старшій школі, у тому числі в сільських однокомплектних
школах, де створюються різнопрофільні навчальні групи учнів, за
рахунок варіативної складової здійснюється профільне навчання.
Години цієї складової можуть використовуватися також для вивчення
предметів за вибором учнів, факультативних занять тощо.

На основі Базового навчального плану МОН розробляє типові
навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів.
У типових навчальних планах визначається перелік навчальних
предметів і курсів, відповідно до змісту освітніх галузей,
кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові
навчальні плани можуть відображати різні варіанти структурування,
інтеграції та розподілу навчального змісту за роками навчання в
межах годин, визначених Базовим навчальним планом. На основі
типових навчальних планів навчальні заклади складають робочі
навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти
з урахуванням особливостей організації навчально-виховного
процесу.

Базовий навчальний план загальноосвітніх
навчальних закладів II-III ступенів
(розподіл навчального часу між освітніми галузями)

--------------------------------------------------------------------------

| Загальна кількість годин

|-------------------------------------------------------

Освітні галузі |II ступінь |III ступінь |II+III ступені

|(5-9 класи) |(10-12 класи) |(5-12 класи)

|-------------------+---------------+-------------------

|тиж- | рік |від-|тиж-| рік |від-|тиж- | рік |від-

|день | |сот-|день| |сот-|день | |сот-

| | |ків | | |ків | | |ків

--------------------------------------------------------------------------

Інваріантна складова

Мови і літератури 42 1470 27 19 665 19 61 2135 23,9

Суспільство- 12 420 7,7 10 350 10 22 770 8,6

знавство

Естетична 8 280 5,1 2 70 2 10 350 3,9

культура

Математика 20 700 13 8 280 8 28 980 11

Природознавство 26 910 16,7 13 455 13 39 1365 15,3

Технології 8 280 5,1 6 210 6 14 490 5,5

Здоров'я і 17,5 612,5 11,4 9 315 9 26,5 927,5 10,4

фізична культура

__________________
Разом 133,5* 4672,5 86 67 2345 67 200,5 7017,5 78,6

Варіативна складова

Додаткові години 21,5 752,5 14 33 1155 33 54,5 1907,5 21,4

на освітні галузі,
предмети за
вибором,
профільне
навчання,
факультативи,
індивідуальні
заняття та
консультації

Гранично допустиме 130 4550 90 3150 220 7700
навчальне
навантаження на
учня

__________________
Разом (загальне 155 5425 100 100 3500 100 255 8925 100

навчальне
навантаження)

_______________
* Години фізичної культури освітньої галузі "Здоров'я і
фізична культура" не враховуються в гранично допустимому
навантаженні учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами
національних меншин, у спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях,
колегіумах дозволяється за рахунок загального навчального
навантаження збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до
меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

Характеристика освітніх галузей

1. Освітня галузь "Мови і літератури"

Мета - формування комунікативної і літературної компетенції,
що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу,
соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності
між початковою, основною і старшою школою, враховує мовну та
літературну підготовку учнів початкової школи.

Освітня галузь "Мови і літератури" складається з мовного і
літературного компонентів, кожен з яких має свої складові.
Зокрема, до мовного компонента входять: українська мова, мови
національних меншин, іноземні мови, а до літературного -
українська, зарубіжна, рідна (якщо вона не є українською)
література (літературна освіта).

Кожен з компонентів та їх складові містять кілька наскрізних
змістових ліній. Змістовими лініями мовного компонента є
мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).

Мовленнєва лінія забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь
та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання,
читання, говоріння, письма); мовна - засвоєння системних знань про
мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування
мовних умінь і навичок; соціокультурна - засвоєння культурних і
духовних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють
стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і
морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) -
формування загально-навчальних умінь і навичок, опанування
стратегій, що визначають мовленнєву діяльність, передусім
спрямованих на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем.
Зазначені змістові лінії формують комунікативну мовленнєву, мовну,
соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) компетенцію особистості.

Змістовими лініями літературного компонента є аксіологічна,
літературознавча, культурологічна.

Аксіологічна лінія забезпечує опрацювання художнього твору у
єдності його етичних та естетичних вимірів, спрямованість роботи
над текстом на формування ціннісних орієнтацій і розвиток творчих
здібностей особистості; літературознавча - засвоєння основних
теоретико- та історико-літературних знань і розгляд твору у
контексті літературного процесу; культурологічна - усвідомлення
літератури як складової частини духовної культури українського та
інших народів. Ці змістові лінії формують літературну компетенцію
учнів.

Зміст мовного компонента. Українська мова, мови національних
меншин, іноземні мови формують в учнів стійку мотивацію до
вивчення мов, забезпечують усвідомлення функцій кожної з мов у
навчальному процесі і в суспільстві; виховують повагу до
української мови як державної та до інших мов; розширюють та
активізують словниковий запас учнів з урахуванням тих груп слів,
усталених висловів, що відображають реальне життя народу, мова
якого вивчається, особливості його життєвого досвіду, історії,
культури; сприяють формуванню толерантного ставлення до різних
народів, розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби
користуватися нею як засобом спілкування в різних сферах, розвитку
в учнів мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
формують гуманістичний світогляд, моральні та естетичні
переконання, національні та загальнолюдські цінності.

Зміст літературного компонента. Українська література,
зарубіжна література, літератури національних меншин передбачають
формування потреби і відповідних навичок у читанні художньої
літератури; створення на основі засвоєних літературних знань
оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості;
формування національних і загальнолюдських цінностей; залучення
учнів до найкращих здобутків духовної культури.

Основна школа

Зміст мовного та літературного компонентів в основній школі
спрямований на досягнення належного рівня сформованості вміння
користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої
діяльності, читати та усвідомлювати прочитане; залучення до
художньої літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей
культури; формування гуманістичного світогляду особистості,
розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів
любові, поваги до традицій свого народу та толерантного ставлення
до культурних традицій інших народів.

Завданнями освітньої галузі в основній школі є:

формування стійкої мотивації до вивчення української,
іноземних мов, мов національних меншин, української, зарубіжної
літератур, виховання відчуття краси і виразності рідного слова,
поваги до української мови та інших мов;

ознайомлення з мовною системою та формування на цій основі
базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних,
правописних умінь і навичок;

вироблення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої
діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) і в різних
сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);

формування комунікативної компетенції;

ознайомлення з найвизначнішими досягненнями художньої
оригінальної та перекладної літератури;

розвиток умінь сприймати літературний твір як явище
мистецтва;

формування читацької та мовленнєвої культури, творчих
здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного
аналізу та оцінювання прочитаного;

формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини,
її моральних та естетичних цінностей, особистісних рис громадянина
України, який сприймає і поділяє національні та загальнолюдські
цінності, відчуває свою приналежність до європейської спільноти.

Мовний компонент
Українська мова. Мови національних меншин
Мовленнєва лінія

------------------------------------------------------------------

| Державні вимоги до рівня

Зміст освіти | загальноосвітньої підготовки

| учнів

------------------------------------------------------------------

Мовленнєва лінія

Загальні уявлення про мовлення Знання про усне та писемне
як засіб спілкування, пізнання мовлення; вміння орієнтуватися
і впливу; сфери спілкування; у мовленнєвій ситуації, сферах
усне та писемне мовлення. Види спілкування, осмислювати,
мовленнєвої діяльності планувати і реалізувати задум
(аудіювання, читання, висловлювання, удосконалювати
говоріння, письмо). Ситуація його
спілкування. Культура
мовлення. Правила спілкування.

Мовленнєвий етикет. Типи Вміння і навички в усіх видах
мовлення. Стилі мовлення. мовленнєвої діяльності:
Жанри мовлення володіння різними типами і
стилями мовлення з урахуванням
ситуації спілкування,
дотримання правил спілкування.

Аудіювання Уміння уважно слухати текст,
розуміти, запам'ятовувати з
Сприймання на слух, розуміння одного прослухування його
текстів, що належать до різних зміст, визначати тему та
типів, стилів і жанрів основну думку твору, оцінювати
мовлення, ступінь складності почуте, помічати особливості
яких відповідає віковим мовної форми
особливостям учнів та етапу
навчання

Говоріння Уміння переказувати (докладно,
стисло, вибірково) вивчені,
Переказування (докладне, прослухані або прочитані
стисле, вибіркове), твори; діалогічні та
діалогічні та монологічні монологічні висловлювання з
висловлювання різних типів, урахуванням ситуації
стилів і жанрів мовлення спілкування; висловлювати
власну думку, аналізувати
різні погляди на предмет
обговорення, дотримуючись
мовних, етичних та етикетних
норм; удосконалювати власне
мовлення

Читання Уміння читати вголос та мовчки
за визначеними програмою
Формування, розвиток техніки нормативами; запам'ятовувати;
читання вголос та мовчки, висловлювати власну думку про
розуміння самостійно прочитане; самостійно
прочитаних текстів, що працювати з текстом;
належать до різних родів користуватися різними видами
літератури, стилів, типів і читання
жанрів мовлення; види читання

Письмо Уміння письмово переказувати
(докладно, стисло, вибірково),
Побудова письмових текстів самостійно створювати письмові
(монолог, діалог) різних тексти, висловлювати в них
типів, стилів і жанрів власну думку про певну подію,
ситуацію, прочитаний твір,
дотримуватись вимог до
мовлення, вдосконалювати
написане

Мовна лінія

Фонетика. Орфоепія. Графіка

Звукова система мови Знання звуків мови та алфавіту

Складоподіл. Наголос. Сильна Уміння дотримуватися
та слабка позиції звуків у орфоепічних норм у власному
слові та позначення їх на мовленні; вільно користуватись
письмі. Алфавіт. Звукове алфавітом, орфоепічним
значення букв. Орфоепічні словником
норми. Орфоепічний словник

Лексикологія і фразеологія Знання істотних ознак
лексикологічних понять і
Лексичне значення слова. фразеологізмів; уміння
Однозначні і багатозначні, розрізнювати пряме і переносне
стилістично та емоційно значення слова, стилістично та
нейтральні і стилістично та емоційно нейтральні і
емоційно забарвлені слова. стилістично та емоційно
Пряме і переносне значення забарвлені слова, групи слів
слова. Групи слів за за значенням, походженням,
значенням. сферою використання.

Синоніми та антоніми (лексичні Уміння використовувати слова і
та контекстуальні), омоніми. фразеологізми відповідно до
лексичного значення, умов і
Групи слів за їх походженням, завдань спілкування; тлумачити
сферою вживання. лексичне значення
Фразеологізми, їх лексичне загальновживаних слів і
значення, стилістична фразеологізмів, добирати до
приналежність, роль у них синоніми та антоніми;
мовленні, різновиди з'ясовувати етимологію окремих
слів; користуватися словниками
різних видів

Етимологія слова

Словники (тлумачний, Уміння пояснювати значення
синонімів, антонімів, слова за допомогою аналізу
фразеологічний, етимологічний його будови; розрізнювати
та іншомовних слів) словозміну та словотвір;
правильно і стилістично

Будова слова. Словотвір. доцільно використовувати слова
Будова слова та значення з урахуванням значення їх
морфем. Способи творення слів. морфем; користуватися
Морфемний та словотвірний морфемним та словотвірним
словники словниками

Морфологія Знання істотних ознак різних
частин мови, ролі
Лексичне та граматичне морфологічних засобів у
значення слова. Частини мови. побудові висловів.
Граматичні характеристики
частин мови. Роль частин мови
у реченні. Довідники з
морфології

Уміння правильно і стилістично
використовувати форми слів, що
належать до різних частин
мови; користуватися довідковою
літературою

Синтаксис Уміння пояснити семантику,
будову словосполучень, речень
Синтаксичні одиниці, їх види, різних типів; уміння визначати
будова, способи вираження. і будувати синтаксичні
Синтаксичні засоби, їх роль у одиниці, висловлювати той
побудові висловів. Способи самий зміст з допомогою різних
передачі чужого мовлення: синтаксичних засобів.
пряма та непряма мова.

Складне синтаксичне ціле, Уміння визначати тему, основну
структура монологічного та думку тексту, структуру,
діалогічного тексту, засоби способи зв'язку речень у
зв'язку речень у тексті; ньому; складати загальне
"відоме" та "нове" у реченнях уявлення про можливий зміст
тексту. Довідники із тексту (через ознайомлення із
синтаксису та пунктуації заголовком, анотацією);
будувати тематично цілісний,
структурований, зв'язний
текст; користуватися
довідниками

Стилістика

Стилі. Стилістичні можливості Уміння комунікативно доцільно
мовних одиниць та їх використовувати стилістичні
функціонування у мовленні можливості вивчених мовних
одиниць в усному і писемному
мовленні

Орфографія

Фонетичне, морфологічне та Уміння правильно писати слова
інші види написання. Написання відповідно до вивчених
разом, окремо, через дефіс. орфографічних правил та
Правила переносу слів. словникові слова, перевіряти
Орфографічні правила; списки написане; користуватися
слів для запам'ятовування. орфографічним словником
Орфографічний словник

Пунктуація

Розділові знаки, їх функції. Уміння встановлювати смислові
Розділові знаки у простому і і синтаксичні відношення у
складному реченнях. Розділові реченні для обґрунтування
знаки при прямій мові, вибору розділових знаків;
діалозі. Довідники з пунктуаційно правильно
пунктуації оформлювати речення різних
видів, діалог

Соціокультурна лінія

Відомості про особливості Знання особливостей
національної культури, звичаї, національної культури.
традиції, свята; визначних Уміння використовувати ці
діячів; суспільно-політичні знання та знання, набуті під
події, державну символіку; час вивчення інших предметів,
побут населення міст, сіл, у власному мовленні.
культурно-архітектурні Уміння пояснювати значення
пам'ятки, музеї, театри тощо. слів, найуживаніших усталених
Найбільш відомі фольклорні виразів, помічати і пояснювати
твори рідного народу, лексеми, слова і вирази, читати
фразеологізми, афоризми як напам'ять найвизначніші
відображення народного народнопоетичні твори, які
досвіду, особливостей відбивають особливості
національного характеру, їх матеріальної і духовної
етнокультурний колорит культури народу, його
світобачення; використовувати
їх у своєму мовленні;
дотримуватися правил
мовленнєвої поведінки
відповідно до загальнолюдських
норм та національної специфіки
культури

Діяльнісна (стратегічна) лінія

Основні загальнонавчальні, Уміння застосовувати основні
творчі вміння як предмет загальнонавчальні, творчі
практичного засвоєння. вміння, використовувати їх у
різних життєвих і навчальних
Основні комунікативні ситуаціях спілкування.
стратегії, стратегії
співпраці. Уміння користуватися основними
комунікативними стратегіями

Іноземні мови

Мовленнєва лінія

Сфери спілкування Розуміння із слуху
(аудіювання)

Особистісна Уміння розуміти зміст
нескладних висловлювань, що
Тематичні блоки: стосуються особистісної,
суспільної, освітньої сфер, а
я, моя родина, друзі; також нескладні тексти
пізнавального та
відпочинок, дозвілля; країнознавчого характеру.
Уміння розуміти повний зміст
покупки, відвідання магазину; висловлювання вчителя, учнів
що стосуються особистісної,
природа і погода, охорона суспільної, професійної і
освітньої сфер; розуміти
довкілля нескладні тексти, виділяти
головну думку, використовуючи
Публічна лінгвістичну та контекстуальну
здогадку; розуміти прості
Тематичні блоки: пояснення, що стосуються
використання різних видів
охорона здоров'я; транспорту, пересування в
незнайомому місті.

у бібліотеці, улюблений Уміння розуміти основний зміст
коротких простих повідомлень,
письменник, книга; оголошень, репортажів;
здобувати інформацію з
кіно і театр; коротких радіо- та телепередач
на побутову тематику;
телебачення; узагальнювати інформацію,
робити на її основі власні
музика, відвідування концерту; висновки

молодіжна культура; Читання
Уміння розуміти зміст
наука, технічний прогрес; нескладних автентичних текстів
різних жанрів і стилів, що
життя суспільства; співвідносяться з
особистісною, суспільною,
подорож, екскурсії по місту; освітньою сферами спілкування;
користуватися словником та
пам'ятки культури різних країн; іншою довідковою літературою.

спорт, відомі спортсмени

Освітня

Тематичні блоки:

робота і професія, професія та

покликання, професійне

становлення, вибір професії

Уміння розуміти основний зміст
газетних, журнальних,
публікацій науково-популярного
і публіцистичного стилів,
виділяти головну думку. Уміння
переглянути значний за обсягом
текст (серію текстів) для
пошуку необхідної інформації;
здобувати інформацію з
оголошень, проспектів, меню,
розкладів, брошур, коротких
офіційних документів

Говоріння

Монологічне мовлення

Уміння робити зв'язне
повідомлення, використовуючи у
разі потреби лексичні або
зображувальні опори; робити
повідомлення за певною
ситуацією в межах визначених
сфер спілкування; передавати
основний зміст прочитаного,
побаченого або почутого,
висловлюючи своє ставлення до
осіб, подій, явищ тощо, про
які йдеться

Діалогічне мовлення

Уміння без попередньої
підготовки встановлювати і
підтримувати спілкування із
співрозмовником у межах
визначеної тематики і сфер
спілкування; ініціювати і
завершувати спілкування,
використовуючи для цього
відповідні зразки мовленнєвого
етикету, прийнятого в країні,
мова якої вивчається;
ініціювати і підтримувати
діалоги, доводити
співрозмовникові власну точку
зору

  1   2   3   4   5   6   7   8



Схожі:

Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconДержавний стандарт базової І повної середньої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України (від 23 листопада 2011 р. №1392)
Цей Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі — Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconДержавний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
Цей Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconДержавний стандарт базової І повної середньої освіти
Державний стандарт визначає вимоги до освіченості учнів І випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconЗакон України "Про загальну середню освіту" №651-xiv, із змінами вiд 4 червня 2008 р. Витяг Розділ V державний стандарт загальної середньої освіти стаття 30
Державний стандарт загальної середньої освіти зведення норм І положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів І випускників...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти I
Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня (далі — загальноосвітні...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconПро затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, що додається.
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconПро затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, що додається.
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconПро затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, що додається.
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconЗакон України Про освіту. Закон України Про загальну середню освіту. Державний стандарт базової і повної середньої освіти чинний. Державний стандарт початкової освіти 2012. Національна доктрина розвитку освіти
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах
Державний стандарт базової І повної середньої освіти iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти I
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи