Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) icon

Тема. "Мрії зламане крило" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки)




НазваТема. "Мрії зламане крило" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки)
Сторінка3/4
Дата конвертації05.04.2013
Розмір0.77 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4
Тема: «Як я люблю оці години праці». Художнє відображення літературно-творчого процесу. «Напис в руїні». Вираження одвічних прагнень народу до краси і творчості.

Мета: розкрити оригінальність побудови та ідейний зміст віршів; виробляти навички роботи з текстом художніх творів; поглибити інтерес до поетичного доробку Лесі Українки.

^ ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

II. Оголошення теми уроку

ІІІ. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Диспут «Чи легко бути письменником»

— Чи кожна людина може стати літератором?

  • Що для цього необхідне? (Талант).

  • Що таке талант? (Високий рівень обдарованості)

— Чи згодні ви з твердженням М. Старицького, що талант — це..-

а) успіх, везіння, щастя, тобто близьке до талан ( таланить, щастить, везе);

б) доля, визначене наперед життя.

^ 2. Робота з таблицею «Письменницький талант, його якості»

  1. Велика сила уяви, фантазії, художнього мислення.

  2. Здатність глибоко проникати в процеси та явища навколишньої дійсності, запам'ятовувати їх і відтворювати заново.

Уміння виділити в них головне, визначальне від другорядного і на основі дібраного, за допомогою домислу творити цілісні образи людей, подій тощо.

  1. Майстерне володіння художнім словом, що дає змогу відтворити уявлюване автором точно, виразно, поетично.

  2. Самоконтроль і критичне ставлення до результатів своєї праці, що змушує письменника переробляти й удосконалювати вже написаний твір.

  3. Сила волі, витримка, величезна працездатність. («Талант — це труд»

(А. Малишко);

«Натхнення — це винагорода за каторжний труд» (І. Репін)

  1. Естетичний ідеал (уміння бачити красу).

^ 3. Коментар учителя

— Отже, талант — творча обдарованість, характерними ознаками якої є сила художнього мислення, активність уяви, спостережливість, глибина пам'яті, багатство емоцій, уміння бачити і підносити прекрасне в житті.

О. Гончар писав" «Жалюгідним залишиться твір того письменника, котрий, окрім потворностей життя, окрім побутових чвар, нічого більше в цьому житті не бачить. У реальності нашій є і завжди будуть джерела прекрасного. Коли я стою перед витвором старогрецької скульптури, сповненої гармонії й світла, або дивлюсь на картини Рафаеля, читаю світлу лірику Пушкіна або слухаю українські народні пісні,— я не перестаю дивуватися, як творці цих шедеврів у реальному, звичайному вловлювали незвичайне, у земному вміли знаходити небесне, вічне» («Письменницькі роздуми»).

Ось чому у творах справжнього митця повинен виявлятися той високий естетичний ідеал, спроможний допомагати людині жити і вдосконалюватись. Відомі слова, що талант — це лише 1 % «Божої іскри», а 99 % — поту. Погодьмося з О. Гончаром:

«Найважливіше в праці літератора... те, що вона вимагає цілковитої самовіддачі, усіх сил розуму і душі. Це праця не з принуки, а з поклику серця, з любові, з горіння, і тому вона не боїться ніяких напруг і перенапруг, власне, і не помічає їх за тим незрівнянним почуттям творчого самовиявлення, почуттям радості, знахідок і відкриттів...».

^ 4. Виразне читання вірша «Як я люблю оці години праці…»

5. Словникова робота

Одправа (відправа) — служба в церкві.

Олтар (вівтар) — священне місце в церкві.

Свічадо —дзеркало.

Перелесник— нечистий, чорт.

^ Кужіль—пристрій для прядива.

Сновида—лунатик (рос).

6. Бесіда за прочитаним

—На які дві частини можна поділити твір за змістом? (Відображення літературно-творчого процесу і легенда про перелесника.)

—Коли любить працювати лірична героїня?

Доведіть, що праця літератора приносить їй насолоду, задоволення. Якими художніми засобами це передано? (Метафори врочистую одправу

починаю, швидше у руках забігало перо, безсоння вабить лагідно, серце щастям б'ється, думки цвітуть, хтось промовляє чарівні слова; порівнянняяк мрія молода, мов золоті квітки.)

— Як передано швидкоплинність ночі? За допомогою яких художніх

засобів? (Метафори: північ вдарила; осіння ніч короткою здається; час гасити світло, щоб його не засоромив день своїм сіянням; досвітки в вікно заглянуть сивими очима.)

—Дати поняття білого вірша.

—Роль портретної характеристики ліричної героїні? («Бліде обличчя і блискучі очі» письменниці підкреслюють її виснаженість, повну віддачу творчому процесові)

—Переказати зміст легенди про перелесника.

—Яка її роль у композиції вірша?

—Які народні вірування відбились у легенді? (Віра в те, що після третіх півнів диявольські сили зникають, не згадували нечисту силу в хаті, при дітях, не працювали проти свята.)

^ 7. Повідомлення учня

— Перелесник (нечистий, дідько, біс, диявол, сатана, щезник, той, злий, той, що в скалі сидить, той, кого не при хаті згадують) — один з найрозповсюджених негативних персонажів стародавньої української міфології та демонології християнської доби. Уявлявся вельми різноманітно.

Переважно це худорлява, рухлива, гола людиноподібна істота невеликого зросту, з рудою шерстю, що густо вкриває все тіло. Має коротенькі ріжки на круглій свинячоподібній голові. Очі круглі, малі, червоні. Замість носа — свиняче рило. Зуби дрібні, але гострі. Кігті — на руках, ліктях, колінах і ногах. Довгий вертлявий хвіст, на ногах — ратиці.

Здатен блискавично перемішуватися в повітрі і миттєво перевтілюватися на людей, звірів і неживі предмети. За легендами, найчастіше перевтілюється на вовка, «знайомого кума», вояка, барана, кота, півня і т. ін. Молоді чортики прибираються у вродливих парубків, приходять на вечорниці з горілкою («чортове пійло», «чортами вигадане») та ласощами, пригощають дівчат, заманюють їх, лягають з ними спати й залоскочують до смерті.

Чорти, за повір'ям,— безсмертні, їх «ніщо не бере», окрім стріл Перуна— блискавок. Тож, якщо блискавка спалила дерево, значить під ним перебував чорт?' коли в грозу згоріла хата — туди забіг дідько.

Бувають і «збиточні чорти», які їздять верхи на конях, аж з тих піна летить, перевертають вози зі снопами, б'ють людей, топлять їх у воді тощо. Вважалося великим гріхом знатися з чортом, віддавати йому свою душу. Численні міфи, легенди, оповіді про нечистих відігравали позитивну роль у боротьбі проти зла, в утвердженні здорової народної моралі.

^ 8. Опрацювання вірша «Напис в руїні»

1) Вступне слово

Леся Українка наполегливо вивчала історію та культуру багатьох народів світу. Особливо її цікавив Єгипет. На матеріалі історії і культури цієї країни було написано вірш «Напис в руїні» (1904). Перебуваючи пізніше на лікуванні в Єгипті, Леся натрапила на факти, котрі наочно підтверджували її концепції, історичні оцінки, висловлені перед цим. У місячну ніч відбулася екскурсія до одного з семи чудес світу — єгипетських пірамід. Письменниця із захватом роздивлялася піраміду Хеопса, збудовану майже за 3 тисячі років до нашої ери, яку було складено з точно вирізаних та щільно припасованих вапнякових блоків вагою 2,5 тонни кожний. На цю споруду висотою 146,5 м пішло 2 млн таких блоків.

Поряд піраміда Хефрена, нижча від попередньої лише на 3 м, статуя Великого сфінкса, витесана з суцільної кам'яної брили, вона сягає 20 м заввишки, 5,7 м завдовжки і важить близько 15 тисяч тонн. Захоплена побаченим Леся писала рідним: «Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував, і тепер тільки я зрозуміла до кінця його геніальний хист».

Працюючи над віршем «Напис в руїні», поетеса використала реальний факт. У гробниці ассірійського царя Ассаргадона — завойовника Сирії, Фінікії, Єгипту та інших стародавніх країн — було знайдено камінь з погірдливим написом: «Я цар царів, я сонця син могутній...». Леся Українка по—своєму, досить оригінально розкрила тему уявної величі фараонів.

2) Читання вірша

3) Бесіда за прочитаним. Робота над сюжетом

—Визначити експозицію поезії. (Напис на камені)

—Що є зав'язкою? (Викарбуваний напис імені)

—Розкрити криваві вчинки царя, знущання над рабами, ганьблення народів. (Засіб перелічування, сарказм)

—Визначити кульмінацію твору. (Зведення піраміди)

Розв'язка. (Цар сконав, безслідно зникли його «славетні вчинки», а гробниця, поставлена руками рабів, стала пам'ятником тому, хто її збудував,народові.)

Висновок. Усе на світі скороминуще і змінне. Тільки народ незламний і вічний, тільки він гідний, щоб його славили.

4) Самостійна робота учнів

Інтонаційне багатство поезії, роль художніх засобів. Визначити, які уривки вірша відповідають інтонації:

  • гордовитості, зверхності;

  • розповідній;

  • саркастичній;

  • співчуття;

  • захоплення;

  • роздуму.

ІV. Підсумок уроку

^ V. Домашнє завдання

Закріпити матеріал за підручником, підготувати одну поезію Лесі Українки з циклу «Мелодії».


Тема. Леся Українка. «Бояриня»

Мета: ознайомити учнів із відтвореним у поемі історичним періодом Руїни, визначити тематику, проблематику твору, особливості авторського задуму; розвивати критичне мислення, вміння аналізувати; виховувати почуття відповідальності за долю рідного краю.

Обладнання: карта; ілюстрації учнів, додаткова література.

^ Тип уроку: засвоєння нових знань.

Випереджувальні завдання:

1)Історія написання драматичної поеми «Бояриня».

2)Історична довідка про період Руїни

Хто хоче знати майбутнє,

мусить добре знати минуле

(Італійське прислів'я)

^ ХІД УРОКУ

І. Актуалізація

Асоціативна павутинка

— Які асоціації із словом руїна у вас виникають?

прямоугольник 6прямоугольник 7прямоугольник 8


прямоугольник 9прямоугольник 10прямоугольник 11

Руїна

прямоугольник 12прямоугольник 13


Роботу із поданою схемою продовжимо під час уроку.

^ Словникова робота

Руїна — залишки зруйнованої споруди, населеного пункту; будівля, що перебуває у надзвичайно занедбаному стані; те, що залишилось, уціліло від чого-небудь, що зникло, минуло; руйнування, знищення чого-небудь.

— Яке із визначень найбільше відповідає періоду, описаному у творі?

ІІ. Усвідомлення змісту. Повідомлення теми та мети уроку

У творчій спадщині Лесі Українки драматургія займає найпомітніше місце. Сьогодні ми будемо аналізувати драматичну поему «Бояриня» — єдиний драматичний твір письменниці, сюжет якого взято безпосередньо з української історії. Події в поемі відбуваються в період, який в історії отримав назву Руїна.

З якою метою Леся Українка звернулася власне до цього періоду, як використала історичні джерела для розкриття свого задуму, ми з'ясуємо під час аналізу змісту твору.

^ Випереджувальні завдання

Історія написання драматичної поеми «Бояриня»

Написаний твір у Єгипті 1910 р. всього за три дні, а опублікований вже тільки після смерті письменниці у 1914 р. Після першої публікації в журналі «Рідний край» було здійснено кілька видань, а потім, упродовж багатьох десятиріч через цензурні заборони твір не включався до зібрань спадщини письменниці.

Дія в поемі відбувається в другій половині XVII ст. Щоб пригадати, які події відбувалися в той час в Україні, звернемося до історії.

Історична довідка про період Руїни

8 січня 1654 р. на міському майдані Переяслава відбулася військова рада. У ній взяло участь близько 200 представників старшини і козацтва. Московський боярин Бутурлін у звіті зазначив, що гетьман звернувся до присутніх із промовою про те, що єдиним виходом зі становища в боротьбі за визволення від польського гноблення за тих умов може бути союз із Московією. В Успенському соборі мала відбутися присяга цареві Олексію. За європейською традицією передбачалася присяга обох сторін. Бутурлін відмовив — цар є самодержавець і своїм підданим не присягає. Б.Хмельницький, щоб не зривати переговорів, вирішив скласти присягу. Того дня присягнули 284 особи. Під час прийняття присяги жодних документів не було підписано. Це було зроблено у березні 1654 p., і ця угода увійшла в історію під назвою «березневі статті». Спершу їх було 23, а згодом залишилося 17, та й ті постійно переписувалися і врешті-решт зникли взагалі.

Отже, це був союз, у якому Україна мала досить широкі суверенні права. Та й Богдан Хмельницький вважав цю угоду як тимчасову, необхідну для того, аби успішно закінчити виснажливу боротьбу за незалежність і соборність етнічних українських земель. Однак іншої думки була так звана проєвропейська партія, провідником якої виступав Іван Виговський — генеральний писар Війська Запорозького, який невдовзі після смерті Б.Хмельницького став гетьманом України. Під його орудою було фактично денонсовано

Переяславську угоду з московським царем і підписано всього через якихось чотири роки після Переяславської ради Гадяцьку угоду «між станами Корони Польської і Великого Князівства Литовського, з однієї сторони, і вельможним гетьманом і Військом Запорозьким — з другої».

Підписання Гадяцького договору 1658 р. означало закінчення Національно-визвольної війни. Україна, на жаль, у той час не зберегла державної незалежності в боротьбі проти агресії Московської держави і з 1659 p., була включена до її складу як автономна політична одиниця. Далі почався новий етап, більше знаний під назвою Руїна.

Нетривале гетьманування І.Виговського було сповнене випробувань, і найтяжче з-поміж них — громадянська війна, що її козацький літописець охарактеризував як «новий великий вогонь внутрішніх чвар і кровопролиття, що спалював людське добро і знищував усе під корінь». Не бажаючи продовжувати братовбивчу війну, Виговський зрікся гетьманства. Щоправда, злагода й тоді не запанувала. Наступники, які мали недостатньо досвіду, також не спромоглися запобігти втручанням Московії та Речі Посполитої у внутрішні справи України. Врешті їхнє втручання та брак єдності серед козацької старшини призвели до втрати Україною державної незалежності.

Кінець 50-х - перша половина 60-х pp. XVII ст. для України були трагічними. Наслідком стали безперервні військові дії, руйнування, масова загибель людей. Але найгірше - втрата територіальної цілісності України після Андрусівського договору.

Знесилена і спустошена тривалою громадянською війною, Україна всупереч прагненням правобережних і лівобережних гетьманів лишається роз'єднаною і дедалі більше підпадає під вплив сусідніх держав. Сподівання гетьманів на щиру підтримку когось із сильних сусідів виявилися марними.

Наміри П.Дорошенка вибороти Україні незалежність у союзі з Туреччиною та Кримським ханством стали для українців справжньою трагедією. Край перетворився на пустку.

^ Робота з текстом

Події, описані в «Боярині», відбуваються після підписання Переяславської угоди. Порівняйте, як оцінюють Переяславську угоду літературні персонажі поеми — Іван і Степан. Знайдіть у тексті слова на підтвердження ваших думок. Поясніть різницю у поглядах. Чи можна сказати, що і Іван, і Степан дбали про долю України?

Заповніть таблицю.




Степан

Іван

Погляди на політичну ситуацію







Шляхи виходу з кризи







Після підписання Переяславської угоди і прийняття присяги значна частина козацької еліти пішла служити царю. Долю цих людей Леся Українка показала на прикладі молодого боярина Степана та його сім'ї.

—З якою метою Степан залишається на батьковому місці після його смерті? Як пояснює вибір батька піти на службу до московського царя?

— Використовуючи цитати, розкажіть про становище Степана при царському дворі. Чи довіряв московський цар українцям при вирішенні важливих для України питань?

—Про які дії москалів в Україні розповідає посланець? На яку допомогу сподівається від московського боярина?

—Як реагує Степан на слова посланця про можливу підтримку українцями Дорошенка?

—Чому Степан забороняє Оксані підтримувати зв'язки з ріднею, особливо з Іваном? Яка доля чекала на українців, що підтримували стосунки з по­встанцями?

—Чи була у Степана можливість зберегти національну приналежність в чужій країні? Із чого розпочався для української родини вимушений процес асиміляції?

—Коли Степан вирішив поїхати в Україну провідати родину дружини? Які політичні події дають йому таку можливість?

—Чому Степанові не вдалося допомогти землякам в Україні?

—На прикладі головного героя поясніть, у чому помилка українців, що пішли на службу до московського царя.

—Чи залишаються незмінними погляди Степана на визвольну боротьбу?

—Хто у творі уособлює ту частину українців, що не скорилися московській імперії і продовжували боротьбу за незалежність країни?

—Чи вважаєте ви, що боротися за краще життя людей і незалежність країни варто навіть без надії на успіх? (Учні роблять висновки.)

Визначте і запишіть тему та ідею твору. Зіставте художній твір та історичні джерела (історична довідка).

—Як використала Леся Українка історичний матеріал (чи наявний у творі опис історичних подій чи історичних осіб?)? Чи вдалося письменниці передати атмосферу доби Руїни?

—Як оцінила Леся Українка події періоду Руїни?

—Чи є твір актуальним і зараз? Чим?


^ III. Рефлексія

—Які ще слова після аналізу змісту твору можна дописати в асоціативну

паутинку?

—Запишіть проблеми, які поетка порушила в поемі. Чи актуальні

вони зараз?


ІV. Домашнє завдання.

Написати твір-роздум на одну із тем:

- В чому трагічність образу Оксани, Степана?

- Мотив національно пасивності, зради і мотив ностальгії у творі.

^ Тема. Леся Українка "Лісова пісня". Жанрова специфіка, композиція, сюжет, символіка назви твору

Мета. Розкрити зміст драматичного твору, звернути увагу на жанрову специфіку, особливості композиції та символіку твору; формувати в учнів вміння творчо працювати над проблемою, поставленою самим автором, і критично оцінити її. Сприяти розвитку мислення . Виховувати естетичні смаки та почуття.

^ Тип уроку. Урок-дослідження.


Пісня — це ж єдине наше добро…

Леся Українка


— Як стосуються дані слова Лесі Українки, назви її драматичного твору? Чи є щось спільне між даним висловлюванням і тим, що висвітлено в драмі?

— Які ви ще можете назвати твори Лесі Українки, в яких вживається слово «пісня»?


^ ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми і мети уроку.

II. Вступне слово вчителя.

«Геній в умовах заблокованої літератури»,— так назвала Ліна Костенко Лесю Українку. Дійсно, у важкий час жила поетеса. «Мені видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди і мені сором за себе...»,— так писала Леся Українка у листі до брата М. Косача.

Велика Російська імперія блокувала кожний вияв національної самосвідомості і нівелювала особистість, ревно стежила за втіленням вільної думки в рамки «всепослушанія».

Це відчула на собі Леся Українка. Їй хотілося волі, безмежної, всеохоплюючої.

Воля... Таке солодке слово для всього живого. Чого варте життя без волі? Тільки на волі можна відчути себе людиною, і тільки на волі можна співати пісні. І Леся Українка, всупереч «під'яремному життю» великої Росії, де панували «голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство,

Слово «пісня» поетеса вживає часто. Ряд творів у своїй назві мають це слово. І драматичний твір вона теж назвала «Лісова пісня». Вслухайтесь у весняні лісові звуки, і ви відчуєте те ж саме, що і Леся Українка.

^ Лине чарівна музика сопілки.

Коментар: під акомпанемент музики вчитель знайомить учнів із дійовими особами твору, вводить їх в атмосферу місцини лісу, де мають відбутися події.

Театралізація прологу та уривку І дії (Лукаш, дядько Лев, Лісовик, Русалка).

— Чи панує гармонія людини і природи в творі? Якщо так, то завдяки чому вона досягається?

— Чи існує повна довіра природи (в образі Лісовика, Русалки) до людей? Якщо ні, то чому?

Слово вчителя.

Ми з вами відкрили перші сторінки захоплюючого драматичного твору, познайомилися з окремими дійовими особами, які викликали у вас різні почуття.

А тепер послухайте історію написання драматичного твору.

Учень-літературознавець.

«Лісова пісня» була написана Лесею Українкою влітку 1911 року протягом 12 днів. «Народилась» вона з туги за рідним краєм. «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними»,— писала вона.

Про це свідчить і її сестра Ольга:

«Ходячи по лісі та коло озера, надто сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку силу лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».

Також у листі до матері (Олени Пчілки) О. П. Косач Леся Українка писала: «Я й здавна тую Мавку "в умі держала", оце аж з того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом... Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували у дядька Лева Скулинського».

Учень-літературознавець.

У цьому ж самому листі вона зазначає: «"Лісову пісню" я потім так відхорувала, що боялася повороту зимової історії». Писала «Лісову пісню» Леся Українка натхненно, до самозабуття, легко і геніально!

Доказом того, що це було саме так, є її лист до сестри О. П. Косач:

«Писала я її недовго, 10—12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам'яті».

Отож, «Лісова пісня» творилася Лесею Українкою у хвилини високого поетичного натхнення, у хвилини, за визначенням поетеси, «божественного безумства».

Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією. Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.

Учень-літературознавець (пошукова робота) зачитує уривки листів.

• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]

• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]

• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]

• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]

• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]

• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]

• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти — «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]

• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]

• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]

III. Теорія літератури

Особливості драми-феєрії:

• фантастично-казковий сюжет;

• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;

• відбуваються надзвичайні історії;

• театральний ефект з безліччю театральних трюків (західноєвропейська феєрія)

— Проаналізуйте, чи є відповідність між таблицею і «Лісовою піснею». Що ви знайшли відмінне між ними?

— Які визначення щодо жанру драми пропонувала Леся Українка?

— Який жанр драматичного твору є найбільш вдалим для «Лісової пісні» («драма-казка», «драма-феєрія», «драма-поема», «фантастика», «мрія», «старомодна романтика»)? Чи, можливо, у вас є свої пропозиції?

— Чому так довго вагалася Леся Українка у виборі жанру драми?

— Чи можна вставити цей твір у чітко визначені рамки одного з названих жанрів?

Йде жваве обговорення жанрової специфіки драми «Лісова пісня».

Слово вчителя.

Визначенням «драма-феєрія» Леся Українка була незадоволена, але й «драма-казка» не звучало. Ні перша, ні друга назва не передавали суті твору.

Її драма суттєво відрізнялась від західноєвропейських феєрій, які розраховані на видовища з театральними трюками. «Лісова пісня» — це новий жанр драми, який створила Леся Українка.

Можливо, поетеса випередила свій і наш час, заглянула в майбутнє, де буде існувати гармонія людського буття й природи. Тоді драма набуде нового звучання і не буде вже ні драмою-казкою, ні драмою-феєрією, а драмою-піснею чи філософською драматичною поемою, або ж матиме якесь інше жанрове визначення.

А поки що вона залишатиметься драмою-мрією (якщо можливий такий термін). «Лісова пісня» — це погляд у майбутнє, «трансміграція душі крізь час» (за визначенням Ліни Костенко), це сплав лірики і драми, де гармонійно поєднались реальність із міфами та казками, простота стилю і глибина думки.

Робота над сюжетно-композиційними елементами твору.

— Що входить у композиційно-сюжетні елементи? Назвіть їх у «Лісовій пісні».

Довідка:

— Статистичні ситуації — урівноважені ситуації на початку і в кінці твору.

— Сюжетні — виникли внаслідок боротьби протилежних сил.

— Колізія — зіткнення протилежних поглядів, інтересів і прагнень різних дійових осіб.

— Інтрига — гострі, напружені зіткнення, які проявляються в ряді складних, заплутаних подій.

— Які ситуації найчастіше використовує Леся Українка в драмі? Навести приклади.

— Події «Лісової пісні» мають характер інтриг чи колізій? Навести приклади.

Робота над заголовком драми.

Запис на дошці:

«Назва... при всій своїй стислості є насамперед синтез, душа твору, і потрібно чимале вміння, щоб кристалізувати в двох-трьох словах цю душу. Назва... повинна бути точною, стислою, характерною, ... прямо витікати з сюжету, з характерів або з основної ідеї твору»

(І. Кочерга).

— Прокоментуйте слова І. Кочерги щодо назви твору. Як ви розумієте даний вислів?

— Як ви розумієте заголовок драми?

— Чому свій твір Леся Українка назвала «Лісова пісня»?

— У чому символічність назви драми?

^ IV. Висновки.

•Чи залишається, на вашу думку, проблематичною жанрова специфіка драми?

• Чи можна розглядати сюжет твору через ситуації і події?

• Яка особливість заголовку до твору? В яких творах він є обов'язковим, а в яких може бути відсутнім?


^ V. Домашнє завдання.

Підготувати усну відповідь «Колізія та інтрига драми «Лісова пісня».


1   2   3   4



Схожі:

Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconІнформації щодо урочистого відзначення 140-річчя з дня народження поетеси Лесі Українки На виконання доручення голови облдержадміністрації від 01. 11. 10 №921/0/05-05/1 -10 щодо Постанови Верховної Ради України від 21. 10. 10 №263з-vi
Про надання інформації щодо урочистого відзначення 140-річчя з дня народження поетеси Лесі Українки
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconПризери міського конкурсу, присвяченого 140 річниці від дня народження Лесі Українки Номінація «Літературно-музична композиція»
Диплом ІІ ступеня – Миколаївський муніципальний колегіум, уривок із драми-феєрії «Лісова пісня»
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) icon«Казочка про коржика»
У 2009 році виконалося 160 років з дня народження Олени Бджілки – української письменниці, фольклориста, етнографа, члена – кореспондента...
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconТема: Леся Українка
Мета: розповісти учням про дитинство Лесі Українки, з’ясувати роль батьків І родини у вихованні поетеси, дослідити, коли І як сформувалися...
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconПро проведення заходів із відзначення 140-річчя від дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)
Леся Українка виявила свій геніальний дар у різних іпостасях: поетеса, драматург, критик, публіцист, прозаїк. Одна з найяскравіших...
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconУрок за твором Лесі Українки «Давня казка». 8 клас. №3 (Рубрика «Учитель року 2012») Баранчук О
Тематичним покажчиком статей, надрукованих у журналі «Українська література в загальноосвітній школі» у 2012 році
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) icon12-13 травня 2010 року
Секція: вну імені Лесі Українки: від «учительського інституту» до національногоуніверситету» (з нагоди відзначення 70-річчя вну)
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconПрезентація присвячена неділі безпечного Інтернету учнів зг №2 ім. Лесі Українки Безпека в Інтернеті
Виконуйте три наведені нижче рекомендації, і використання Інтернету буде для вас безпечним
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconДоба руїни та руїна людських душ у драмі лесі українки «бояриня»
«Солонянська середня загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області», вчитель української...
Тема. \"Мрії зламане крило\" (урок-спогад до Дня народження Лесі Українки) iconЄланецька селищна рада миколаївської області виконавчий комітет рішення від 31 січня 2012 р. №2 смт Єланець
Дня захисника Вітчизни, Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, Дня закоханих, привітання ветеранів ввв з...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи