Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав icon

Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав




Скачати 429.31 Kb.
НазваКурсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав
Сторінка1/3
Дата конвертації05.04.2013
Розмір429.31 Kb.
ТипДокументи
джерело
  1   2   3


Курсова робота


з теми:

«Організація та методика проведення уроку виробничого навчання»


Виконав: слухач КПК,

майстер в/н Хустського професійного ліцею Гербей Володимир Михайлович


Хуст - 2011


ЗМІСТ

  1. Вступ 3-11

  2. Основна частина 12-15

  3. Висновки 16-19

  4. Література 20

  5. Додатки 21-29



І. ВСТУП

Декларацією про державний суверенітет України проголошено виняткову важливість забезпечення національно – культурного відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно – етнографічних особливостей, функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Коли Україна перетворилася на самостійну державу, освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні. Так визначено роль освіти Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). Цей важливий документ ґрунтується на Конституції України, основних положеннях Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти», «Про позашкільну освіту», «Про зайнятість населення». У Концепції враховано основні положення Національної доктрини розвитку освіти, міжнародних конвенцій, декларацій і рекомендацій ООН ЮНЕСКО, Міжнародної організації праці та Європейського фонду освіти.

Головна мета цієї програми – визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки і на перспективу та створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів і забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

У структурі програми є розділ “Професійна освіта”, в якому враховано головну мету, стратегічні завдання та пріоритетні напрями реформування освіти.

Професійна освіта України, згідно з положенням цього документа, спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально активного, морально і фізично здорового національного виробничого потенціалу, який має посідати важливе місце в технологічному оновленні виробництва, впровадженні у практику досягнень науки і техніки.

Програмою визначено стратегічні завдання реформування професійної освіти:

  • створення умов для здобуття громадянами робітничих професій відповідно до покликань, інтересів, здібностей, фізичного стану; підвищення їх виробничої кваліфікації і перепідготовки на рівні найсучасніших досягнень науки і техніки;

  • забезпечення загальнодержавних і регіональних потреб у кваліфікованих кадрах, конкурентоспроможних в умовах ринкових відносин;

  • виведення професійної освіти в Україні на рівень досягнень розвинутих країн світу.

До основних напрямів реформування професійної освіти віднесено:

  • визначення перспективних загальнодержавних і регіональних потреб підготовки робітників за професіями і рівнями кваліфікації для всіх галузей господарства;

  • оптимізація мережі професійних навчально-виховних закладів відповідно до загальнодержавних, галузевих та регіональних потреб;

  • створення нових типів професійних навчально-виробничих комплексів з різними формами власності з професійною підготовкою робітників різних рівнів;

  • удосконалення професійного навчання робітників на виробництві;

  • запровадження ефективної системи професійної інформації та орієнтації, професійного відбору молоді для здобуття робітничих професій;

  • визначення науково-обгрунтованої номенклатури робітничих професій і спеціальностей відповідно до нових соціально-економічних і культурно-освітніх потреб;

  • оновлення змісту професійної освіти, визначення державних вимог щодо її якості й обсягу на рівні досягнень науки, техніки, технологій і світового досвіду;

  • інтеграція професійної освіти України в систему підготовки робітничих кадрів зарубіжних країн; забезпечення нострифікації диплома професійної освіти.

Відповідно до цього накреслено шляхи реформування професійної освіти:

  • розроблення та впровадження науково обґрунтованої методики визначення загальнодержавних і регіональних потреб у працівниках сфери виробництва і послуг за професіями, рівнями кваліфікації та потреб у навчальних закладах для їх підготовки;

  • проведення атестації та акредитації професійних навчально-виховних закладів, удосконалення їх мережі, спеціалізація та перепрофілювання існуючих, відкриття нових на базі різних форм власності відповідно до потреб громадян, держави, виробництва і сфери послуг;

  • розроблення організаційно-педагогічних та науково-методичних вимог до нових типів професійних навчально-виховних закладів;

  • розроблення відповідних кваліфікаційних характеристик і професіограм для різних груп професій на рівні досягнень науково-технічного прогресу;

  • розширення підготовки робітників з числа молоді з вадами фізичного та розумового розвитку;

  • розроблення і видання навчальних планів, програм, національних підручників, навчальних і методичних посібників, дидактичних матеріалів для професійного навчання робітників відповідно до оновленого державного переліку професій і спеціальностей та державних вимог щодо якості й обсягу професійної освіти;

  • удосконалення навчально-виховного процесу в закладах професійної освіти на основі впровадження нових педагогічних технологій, інформатизації, посилення органічної єдності навчання з продуктивною працею учнів у реальних умовах виробництва;

  • здійснення дослідно-експериментальної роботи по економіці з питань впровадження педагогічних інновацій, нових методик виробничого навчання; створення на базі окремих професійних навчально-виховних закладів експериментальних майданчиків;

  • демократизація та гуманізація навчально-виховного процесу, створення умов для засвоєння учнями надбань національної та загальнолюдської культури, виховання в них високих моральних і громадянських якостей; впровадження інновацій, варіантних форм навчання;

  • організація професійного навчання громадян України у передових країнах світу, розширення підготовки та перепідготовки робітників з числа іноземних громадян у вітчизняних професійних навчально-виховних закладах;

  • створення матеріально-технічної бази професійних навчально-виховних закладів, яка б відповідала науково обґрунтованим потребам навчально-виховного і навчально-виробничого процесів та соціально-побутового забезпечення учнів і педагогічних працівників;

  • створення системи економічної мотивації професійного навчання громадян та заохочення підприємств, організацій, установ до участі в розвитку професійної освіти, надання їм податкових пільг та економічних стимулів;

  • удосконалення системи управління професійною освітою на державному, регіональному та місцевому рівнях, створення науково-дослідного інституту професійної освіти, методичних та інформаційних служб.

Таким чином кардинальна економічна реформа, перехід до ринкової економіки нашого суспільства викликали необхідність переосмислення і чіткого визначення ролі професійної освіти, конкретизації Їх мети і завдань з урахуванням нинішніх особливостей і перспектив соціально-економічного розвитку України.

У звязку з цим поряд з Державною національною програмою "Освіта", я, як і всі працівники професійних навчально-виховних закладів керуються Концепцією розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні, затвердженою 8 липня 2004 року колегіями Міністерства освіти і науки України та президією Академії наук України.

Мета Концепції полягає в обґрунтуванні перспектив розвитку професійно-технічної освіти (далі — професійної), її модернізації в умовах динамічних суспільно-економічних змін, впровадженні нових механізмів подальшого вдосконалення цієї системи та її ресурсного забезпечення.

Професійна освіта розглядається як складова системи освіти, що забезпечує реалізацію державних стандартів і освітньо-професійних програм, спрямованих на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів у навчальних закладах різних типів, рівнів, форм власності та .підпорядкування, а також професійне навчання персоналу на виробництві, навчання безробітних громадян.

Концепція враховує стан і прогнози розвитку економіки, ринку праці України, а також об'єктивні потреби оновлення змісту і форм організації навчально-виробничої діяльності, результати наукових досліджень, вітчизняний і зарубіжний досвід професійної підготовки молоді, професійного навчання дорослого населення та навчання впродовж усього життя.

Провідні положення програми та Концепції професійної освіти визначають зміст і основні напрями діяльності майстра виробничого навчання та інших інженерно-педагогічних працівників професійних навчально-виховних закладів. Керуючись цими документами у повсякденній роботі, здійснюючи поточне та перспективне планування діяльності професійних закладів різного типу, потрібно практично реалізовувати їх положення з урахуванням конкретних галузевих і територіальних умов та особливостей історичного, соціально-економічного і національно-культурного розвитку кожного регіону.

Особливості науково-технічного розвитку, то спричинили глибокі зміни у сфері виробництва, потребують уточнень у визначенні цілей професійної освіти, її змісту, організаційної структури, форм методів і засобів навчання. Ці зміни полягають насамперед у демократизації і гуманізації освіти, введенні різних рівнів професійної підготовки, багатоваріантності і гнучкості в питаннях конструювання змісту і форм навчання з урахуванням специфіки підприємств /організацій/, для яких здійснюється підготовка робітничих кадрів, створенні навчальних закладів з різною структурою, до відповідає особливостям галузі і регіону.

Які основні цілі професійної освіти?

По перше, створення умов для набуття кожного людиною професії і включення її в суспільно-корисну, продуктивну працю відповідно до її інтересів та здібностей.

По друге, задоволення поточних та перспективних потреб різних галузей господарства у кваліфікованих, конкурентоздатних робітниках, що мають широкий політехнічний кругозір, професійну мобільність, загальну культуру.

По третє, забезпечення перепідготовки кадрів, підвищення їх кваліфікації відповідно до сучасних вимог науково-технічного розвитку та потреб виробництва, які швидко змінюються.

До основних принципів професійної освіти відносяться: гуманізація, демократизація, науковість її змісту, поєднання навчання з продуктивною працею, наступність їх із загальною середньою і вищою освітою.

Гуманізація, як принцип сучасного розвитку професійної освіти в одним із найважливіших факторів соціального і духовного оздоровлення суспільства. Вона потребує перегляду всіх компонентів навчально-виховного процесу, зміни характеру взаємовідносин педагогів та учнів, передбачає взаєморозуміння і довірся в усіх видах їх спільної діяльності. Такий підхід сприяє розвитку ініціативи, соціальної відповідальності молодої людини перед суспільством, колективами училища і підприємства, зміцнює повагу до її гідності. Названі принципи спрямовуються на формування в майбутніх трудівників загальнолюдських якостей, зокрема людяності, працелюбності, справедливості, порядності, доброти і милосердя, прагнення допомогти своїм ровесникам і старшим.

Наступність змісту загальної середньої й професійної освіти забезпечують, зокрема, єдність технічних, технологічних, виробничих і організаційних процесів та об’єктів, що вивчаються ; використання внутрішньо - і між предметних зв'язків; орієнтація на єдині державні вимоги, якими вивчено рівні професійної кваліфікації робітників, техніків та інженерів.

Реалізація згаданих принципів у сучасних умовах дає змогу здійснити перехід від жорсткої регламентації змісту освіти та організації навчально-виховного процесу до розробки певних стандартів змісту базисної частини професійної підготовки, зменшення кількості обовязкових нормативних показників навчально-програмної документації. Важливе значення для майстрів, як і для інших інженерно-педагогічних працівників, має вимога постійного оновлення змісту професійної освіти. Таким чином, розширюється можливості для творчої діяльності майстрів в/н, формування в учнів професійної майстерності.

Робітничої кваліфікації молодь набуває, як правило, в професійних навчально-виховних закладах різного типу. 7 вересня 1993 року Кабінет Міністрів України затвердив Положення про професійний навчально-виховний заклад України. До цих заходів належать: професійно-технічні училища, виді професійні училища, училища-агрофірми, відомчі, міжвідомчі та регіональні центри підготовки і перепідготовки робітників і спеціалістів інші типи навчально-виховних закладів яким Міністерство освіти і науки акредитувало функції професійного навчання.

Відповідно до законодавства професійні - навчально-виховні заклади можуть бути засновані на державній, колективній або приватній формі власності. Професійний навчально-виховний заклад, незалежно від форми власності, забезпечує реалізацію потреб людини у здобутті офіційної освіти, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією з її інтересами, здібностями, станом здоров’я та соціальним замовленням суспільства і держави. Головне його завдання - підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітників і спеціалістів, формування в них наукового світогляду, творчого мислення, високих моральних якостей та національної самосвідомості.

Виходячи з основної мети професійної освіти, принципів і положень, спрямованих на реалізацію Державної національної програми "Освіта" й Концепції, органи освіти, інженерно-педагогічні колективи училищ і підпривмства-замовників можуть визначити зміст, організаційні структури, форми, методи, засоби навчання і виховання. Нові підходи до організації діяльності інженерне-педагогічного колективу, в тому, числі й майстра виробничого навчання, вимагають постійного оновлення змісту освіти, гнучкості у доборі форм і методів навчання, врахування потреб особи і суспільства. Зміст освіти у професійних-навчально-виховних закладах визначається за трьома рівнями.

^ Початкова професійна освіта дав можливість молоді здобути робітничу кваліфікацію з однієї або кількох нескладних професій. Вена здійснюється в основній і повній середній загальноосвітній школі на виробництві.

^ Середня професійна освіта передбачає підготовку кваліфікованих робітників з однієї або групи складних професій. Вона здійснюється на базі знань основної або повної середньої школи. Крім того, молоді надається можливість разом з професією здобути і повну середню освіту.

^ Вища професійна освіта надає професійну робітничу кваліфікацію зі складних професій і кваліфікацію молодших спеціалістів, які потребують фундаментальних теоретичних знань і розвинутого технологічного мислення. Вона здійснюється на базі повної загальноосвітньої шкоди та закладів профтехосвіти.

Концепцією визначено три цикли навчальних предметів: професійно-технічний, природничонауковий та гуманітарний. Зазначені цикли професійної освіти тісно пов’язані між собою. Наукова обґрунтованість, повноцінність та об'єктивність одного з них відповідно позначаються на інших.

Тому майстрам виробничого навчання доцільно брати участь у розробці всього комплексу навчально-виховних завдань кожного циклу.

Однією з особливостей навчально-виховного процесу в сучасних умовах в те, що заклади освіти мають право обирати форми і методи організації навчання, а педагогічні працівники - самостійно визначати засоби і методи навчання і виховання учнів з урахуванням положень загальної педагогіки та методики навчання. Поряд з цим учням надається можливість обирати факультативи, частину навчальних предметів, достроково чи екстерном складати іспити з навчальних предметів а також випускні кваліфікаційні екзамени, навчатися в разі необхідного за індивідуальним графіком. Це зумовлює необхідність розширення функцій інженерно-педагогічних працівників, передусім майстрів виробничого навчання, їхні поради потрібні вихованцям не лише на початку навчання в училищі, а і на всіх його етапах-від першого до останнього дня.

Відповідно до вимог Державної національної програми "Освіта" особливого значення набував забезпечення випереджувального зростання кваліфікації робітника та спеціаліста, безперервності і наступності у здобутті кваліфікаційних рівнів.

Як зазначено в Законі "Про освіту", навчально-виховний процес у державних закладах вільний від втручання політичних партій, громадських, релігійних організацій. Залучення неповнолітніх до участі в політичних акціях під час навчально-виховного процесу неприпустимо.

Незалежно від рівня професійної підготовки чи типу закладу викладачі і майстри покликані здійснювати національне виховання учнів. Головна мета його - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань Українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування у молоді незалежно від національності особистих рис громадян України, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральності, духовності , художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Педагоги повинні збагачувати зміст навчально-виховного процесу, посилювати увагу до задоволення національно-культурних потреб особистості, врахування специфіки, історії, традиції і досвіду підприємства чи галузі господарства, а також соціально-економічних, культурних, національних та інших особливостей того регіону, краю, міста чи селища, в якому знаходиться профтехучилище чи інший навчальний заклад. Інженерно-педагогічні колективи мають сприяти відродженню і збереженню декоративно-прикладного мистецтва, розвитку народних промислів, тощо.

Майстри мають великі можливості для виховання в учнів національної самосвідомості, глибокої поваги для свого народу, його історії і культури. В основу цієї діяльності важливо покласти положення про діалектичне поєднання національного та інтернаціонального. Прилучення майбутніх робітників до духовних і культурних скарбів світової цивілізації, до розвитку духовного потенціалу українського та інших народів, конкретна участь в охороні пам’яток історії і культури, в розвитку культурних зв’язків з усіма народами світу - почесне завдання сучасної професійної школи України.

Отже, всю навчально-виробничу діяльність слід спрямовувати на виховання цивілізованого господаря, формування творчої, працелюбної особистості, високою професійною майстерністю, відповідальним ставленням до результатів своєї праці, потребою активної участі в охороні навколишнього середовища. Усе це вимагав піднесення престижу праці майстрів, створення соціально-економічних умов для їх педагогічної діяльності, професійної свободи, творчого пошуку та розвитку ініціативи.


ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

^ 1. МЕТА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

1. Навчаюча мета передбачає формування:

  • вмінь та навичок планування й здійснення виробничого процесу;

  • загальнопрофесійних вмінь та навичок, які забезпечують широчінь профілю підготовки;

  • вмінь застосувати знання для розв'язання навчально-виробничих завдань;

  • формування готовності до оволодіння новою технікою та технологією виробництва і т. ін.


2. При постановці мети, яка виховує, слід віддавати пріоритет:

  • повазі до праці, своєї професії;

  • дбайливому відношенню до обладнання, матеріалів, інструменту, тощо;

  • моральним якостям;

  • дисципліні, сумлінності, відповідальності, ініціативі;

  • вмінню працювати в колективі і т. ін.


3. Розвиваюча мета охоплює:

  • раціональні прийоми мислення, пам’ять;

  • пізнавальну активність та самостійність;

  • культуру навчально-виробничої праці;

  • увагу, спостережливість, волю, наполегливість у досягненні мети;

  • навички та звички планувати та контролювати свою працю;

  • вміння та навички самовдосконалення в обраній професії і т. ін.

^ 2. ОСНОВНІ ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

І. Нерозривність навчаючої, розвиваючої та виховної мети.

  1. Організаційна чіткість, виразність загального завдання, яке роз'вязуэться на даному занятті в прийнятій програмі навчання.

  2. Правильний вибір форми організації заняття (фронтальної, бригадної, індивідуальної, змішаної).

  3. Правильний вибір об'єктів роботи для групи, бригади, кожного учня.

  4. Матеріально-технічне та дидактичне забезпечення занять: організація робочих місць, наявність та справність обладнання, інструменту, приладів, наявність матеріалів, необхідної навчально-виробничої документації.

  5. Правильний вибір методичних прийомів інструктажу з урахуванням форми організації заняття, особливостей трудового завдання, індивідуальних особливостей окремих учнів.

  6. Колективність в роботі учнів, товариська взаємодопомога в поєднанні з самостійною індивідуальною роботою кожного, загальна цілеспрямованість у виконанні виробничого завдання в навчальному цеху, на дільниці, в майстерні як одна з основних передумов колективності.

^ 3. АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ДО УРОКУ

Готуючись до уроку, майстер повинен:

  • проаналізувати підсумки попередніх занять, уточнити зміст, тему та мету наступного уроку;

  • визначити структуру уроку та час, відведений на кожний його елемент;

  • вивчити технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду роботи, нової техніки, технології;

  • намітити навчально-виробничі роботи, які учні будуть виконувати на уроці;

  • намітити методи та методичні прийоми проведення уроку;

  • визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити міри їх попередження;

  • визначити домашнє завдання учням;

- скласти план уроку та конспект вступного інструктажу (при необхідності);

  • перевірити справність обладнання, інструментів та приладів;

  • підготувати до уроку матеріали, заготівки, навчальну та технічну документацію, на очні приладдя;

  • приготуватися до показу на уроках трудових прийомів.


Зміст та порядок підготовки майстра до уроку багато в чому залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу групи.

  1   2   3



Схожі:

Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconКурсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему
Як майбутніх працівників туризму нас дуже цікавить, як же розвивався він у нас на Полтавщині І в якому стані експедиційна робота...
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconМіністерство освіти І науки України Хустський професійний ліцей Творча робота викладача інформатики Хустського професійного ліцею: Теличко С. І. Хуст-2008 комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання
Визначення таким чином пріоритетів використання пзнп у навчальному процесі передбачає відповідне формування критеріїв добору конкретних...
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconВимоги до оформлення курсової роботи з дисципліни “Основи програмування та алгоритмічні мови” спеціальності пз курсова робота оформляється українською мовою
Курсова робота оформляється українською мовою рукописним або друкованим варіантом. Текст програми додається в друкованому вигляді....
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconКурсова робота з художньої культури з теми виконала курсант Бабич Ольга Мирославівна
Шляхи формування творчої особистості засобами мистецтва в процесі викладання інтегрованого курсу «Художня культура»
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconМетодична розробка та вимоги до неї
Методична розробка це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології...
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconТема уроку: «Етапи та стадії виробничого проектування» Мета уроку
Мета уроку: засвоєння знань про етапи виробничого проекту­вання: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний...
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconТема програми
План уроку виробничого навчання з професії штукатур, лицювальник, плиточник, маляр
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconВекторний аналіз уроку як методика визначення ефективності організації та проведення уроку
Бути готовим до їх прийняття, включення педагога в інноваційний простір – вимога часу
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconПосадова інструкція майстра виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу
На посаду майстра виробничого навчання призначається особа, що має залежно від розряду оплати
Курсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав iconПлахотна Світлана Борисівна Організація дослідницької роботи учнів на урок
Навчання для майбутнього”. Зокрема демонструються складові дидактично-методичного комплексу, а саме: конспекти вступного та заключного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи