З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею icon

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею




Скачати 384.82 Kb.
НазваЗ досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею
Дата конвертації06.04.2013
Розмір384.82 Kb.
ТипДокументи
джерело


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Обласне управління освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації

Хустський професійний ліцей


ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ

КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

З ПРОФЕСІЇ “СЛЮСАР З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ”




З досвіду роботи

майстра виробничого навчання

Хустського професійного ліцею

Боїшко Іван Іванович







Хуст - 2011



З М І С Т

Стор.

І. Вступ; 3

ІІ. Педагогічні умови підготовки кваліфікованих робітників з професії слюсар з ремонту автомобілів; 4-16

ІІІ. Новітні технології проведення сучасного уроку

виробничого навчання; 17-21

ІV. Сучасні технології навчання; 22-26

V. Результативність роботи; 27

VI. Висновки; 28

VII. Література; 29

VIII. Додатки; 30-44

  1. Прізвище, ім’я, по батькові: Боїшко Іван Іванович

  2. Рік народження – 13.12.1978 р.

  3. Освіта – Вища, «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені Степана Демянчука» 2008 р., базова вища Коломийський інститут управління природніми ресурсами 2003р., Закарпатський лісотехнічний технікум 1998р.

  4. Присвоєно кваліфікацію – Економіст-фінансист, менеджмент, механік.

  5. Стаж педагогічної роботи - 8 років

  6. Місце роботи - Хустський професійний ліцей.

  7. Посада, стаж роботи на даній роботі – майстер виробничого навчання – 8 років

  8. Результати попередньої атестації – спеціаліст, 11 тарифний розряд по оплаті праці, стажування 2010 р., 5 робітничий розряд.

  9. Кількість відкритих уроків в ліцеї – 3:

- Обпилювання металу;

- Розбирання кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів;

- Перевірка працездатності термостата.

І. Вступ.

Працюючи на посаді майстра виробничого навчання Боїшко Іван Іванович зарекомендував себе здібним, вимогливим і наполегливим педагогом, вмілим організатором навчально-виховного процесу в групі, завдяки чому досяг хороших успіхів в роботі та вихованні підростаючого покоління робітників.

Іван Іванович творчо застосовує свої знання та навички, постійно навчає учнів самостійності, та взаємоконтролю. Уроки виробничого навчання проводить на належному методичному рівні, використовує натуральні зразки, плакати, технічні засоби навчання. Уроки виробничого навчання є цікавими для учнів, створюючи різні проблемні ситуації майстер виробничого навчання разом з учнями шукає оптимальні шляхи їх розв’язання. Поділяючи групу на підгрупи майстер в/н вносить в свої уроки елементи змагання. Учні повинні не тільки виконати завдання, але й не порушити технологію виконання роботи і правила техніки безпеки.

При підготовці до уроків Боїшко І.І. використовує не тільки рекомендовану літературу, а й додаткову літературу (журнали, проспекти технічні прес-релізи). Він прогумовує форми з методом проведення уроків виробничого навчання і вносить в них зміни з метою активізації пізнавальної діяльності учнів, мотивації професійно практичної підготовки.

Боїшко І.І. враховує індивідуальні можливості учнів і використовує диференційовані завдання, щоб розвинути особливість учня. Вказуючи на характерні помилки при виконанні завдань майстер в/н домагається виправлення їх, тренінгу окремих операцій, дотримання нормативів та часу на проведення ремонту, демонтажу та монтажу.

Важливою ділянкою роботи Івана Івановича є виховна робота з учнями групи. Виховні години проводяться по актуальним питанням життя країни, області, міста, ліцею.

В побуті скромний, морально стійкий, врівноважений, толерантний.


ІІ. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ

^ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

З ПРОФЕСІЇ “СЛЮСАР З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ”

Об’єктивною необхідністю побудови незалежної демократичної України є створення оптимальних умов для навчання, виховання та інтелектуального роз витку всіх членів суспільства, відродження інтелектуальної еліти країни. Реалізувати це можна шляхом цілеспрямованої діяльності освітньої системи, стратегічними завданнями якої є модернізація професійної освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої особистості, піднесення освіти в Україні до рівня розвинутих країн через до корінне реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад.

У Законі України “Про освіту”, Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті перед навчальними закладами професійної освіти поставлено завдання забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння й упровадження наукових та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці. Тобто перебудова нашого суспільства на принципово нових соціально-економічних засадах, переорієнтація економіки України на світовий ринок зумовлюють необхідність посилення вимог до професійного навчання майбутніх робітників, їх загальноосвітнього, культурного та фахового рівня. Підготовка має бути більш професійно спрямованою для формування необхідних професійних якостей особистості. Виходячи із цього, перед професійно-технічним навчальним закладом стоїть першочергове завдання підвищення ефективності підготовки фахівців. Випускники професійно-технічних закладів освіти повинні бути готові працювати в умовах постійного оновлення техніки й технологій з урахуванням світових тенденцій. Це мають бути підприємливі конкурентоспроможні робітники з високим рівнем професійної компетентності, мобільності, готовності до впровадження нових технологій.

Удосконалення підготовки слюсарів з ремонту автомобіля – одна з найважливіших умов підвищення ефективності автомобільного сервісу на основі застосування прогресивних технологій і сучасного діагностичного обладнання.

У навчально-виховній діяльності професійно-технічних навчальних закладів.

України впродовж попередніх десятиріч увага зосереджувалася на оволодінні учнями значною сумою знань на екстенсивних засадах організації навчального процесу. Інтелектуальний розвиток особистості, підготовка її до самостійної пізнавальної діяльності протягом життя перебували на другому плані. Це спричинило появу суперечності між рівнем засвоєння молоддю, яка навчається в навчальних закладах, фахових знань і недостатнім рівнем інтелектуального розвитку особистості. Наразі має місце також суперечність між процесами глобалізації в усіх сферах соціально-економічного буття людства й рівнем підготовки людей до участі в них.

Таким чином, на етапі стрімких суспільно-трансформаційних змін екстенсивний підхід до освітньої діяльності помітно вичерпав себе. Тому необхідні пошуки шляхів організації навчально-виховної роботи, які б забезпечували інтелектуальний розвиток як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Такі можливості дає інтенсифікація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Реалізація сучасних освітньо-виховних завдань пов’язана з пошуками

ефективних шляхів реформування професійно-технічної освіти. Це вимагає оновлення змісту професійного навчання, розробки стандартів профтехосвіти з урахуванням сучасних досягнень науки, техніки та технологій, створення навчальних закладів нового типу.

Створення таких навчальних закладів є однією зі спроб держави вдихнути життя в систему професійної освіти. Такі навчальні заклади мають забезпечити професійну освіту в умовах інтенсивного економічного розвитку держави. Особливо це стосується професійної підготовки слюсарів з ремонту автомобіля.

Адже технічний прогрес у наш час істотно змінює не тільки професійні вимоги, а й риси професії слюсаря.

Відповідно до Концепції професійної освіти України, базова (інваріантна) складова змісту формується на основі державних стандартів, а варіативна частина визначається безпосередньо навчальним закладом за участю фахівців підприємств – замовників кадрів конкретного регіону з урахуванням певних технологій, наявності відповідної техніки, рівня організації праці та економічних відносин.

Для вдосконалення змісту теоретичної й практичної професійної підготовки слюсарів з ремонту автомобіля доцільно посилити увагу до тих структурних компонентів, які сприяють розвитку самостійності творчого мислення, формуванню розумних ціннісних орієнтацій у наших учнів. Дослідження багатьох учених підтвердило необхідність враховувати під час проектування професійного стандарту досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісних ставлень до дійсності.

Впровадження у виробництво нового обладнання, сучасних технологій посилює вимоги до рівня професійної підготовки сучасного робітника. Якщо конкретно звернутися до змісту трудової діяльності слюсаря з ремонту автомобіля, то ми є свідками надзвичайно стрімкого розвитку автомобілебудівної галузі, модернізації сучасних автомобілів, не говорячи уже про умови їх обслуговування.

Кваліфікований слюсар з ремонту автомобіля повинен уміти дати раду сучасному автомобілеві, адаптуватися до вимог сучасного автомобільного сервісу, що, постійно змінюючись, удосконалюється.

Саме такі вимоги значною мірою мають визначати мету та зміст професійної підготовки учнів. Якщо зміст навчання, професійні стандарти не будуть іти в ногу, а бажано ще й випереджати соціальні та науково-технічні вимоги виробництва до робітника, то випускники професійно-технічних начальних закладів не зможуть адаптуватися до сучасних умов праці й бути конкурентоспроможними.

Рівень кваліфікації фахівців в умовах ринку стає важливим економічним фактором, який набуває не тільки господарського, а й соціально-політичного значення, а професійна майстерність спеціалістів є важливим стратегічним товаром будь-якої незалежної держави.

Принципово новий підхід до професійної підготовки майбутніх слюсарів з ремонту автомобіля потребує створення умов для забезпечення поетапного вивчення спеціального курсу, здійснення виробничого навчання учнів, а також атестації знань, умінь і навичок учнів у кінці визначених етапів (ступенів). Згідно з викладеними концептуальними положеннями під час планування виробничого навчання треба передбачити мінімальний час на формування професійних навичок у цілісному навчально-виробничому процесі ліцею.

Розроблена та експериментально перевірена програма виробничого навчання й виробничої практики враховує конкретні умови автомобільного сервісу, для якого здійснюється підготовка кадрів, оволодіння учнями сучасною технікою та технологією, діагностичним обладнанням, ефективними прийомами й способами роботи.

На сьогодні вирішується одне з головних завдань – удосконалення професійної підготовки своїх учнів з наданням міцних базових знань, які формують у молодої людини вміння оперативно реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Вся система навчання спрямована на те, щоб дати можливість усім без винятку учням реалізувати свій потенціал, щоб вони (учні) навчилися, перш за все, розуміти самих себе та реалізувати свої знання, досвід у майбутньому житті. Бо, як ми знаємо, у виробничих відносинах особливо цінними є відповідальність, особиста дисципліна, ініціативність, творчий підхід, професіоналізм, прагнення бути досконалим, здатним до саморозвитку.

Навчально-виробничий процес у ліцеї спрямовується на формування в учнів потреби постійного професійного самовдосконалення, самоосвіти, подальшого навчання після закінчення цього закладу та необхідності підтримувати й підвищувати свою кваліфікацію в будь-яких доступних формах, зокрема продовжувати навчання у вищому закладі освіти аналогічного профілю за скороченими термінами навчання.

Ми є свідками того, як щодень все більше й більше автомобілів різних марок і модифікації з’являється на наших вулицях. Усі вони мають бути безпечними під час руху, а також не завдати шкоди навколишньому середовищу надмірними викидами відпрацьованих газів. Тому особливого значення набуває рівень підготовки висококваліфікованих слюсарів з ремонту автомобілів.

Методика викладання предмета побудована на основі принципів диференціації, індивідуалізації, інтегрованого підходу, наступності, а також з урахуванням сезонності, кліматичних умов, традицій у конкретному регіоні. Характерні особливості методики полягають в організації навчання майбутніх кваліфікованих робітників у реальних умовах виробництва та автомобільного сервісу, що зумовило необхідність нетрадиційних підходів до побудови графіків виробничого навчання, зокрема: забезпечення вивчення тем, передбачених і скоригованих у сезонному плані проведення технічного обслуговування автомобілів у реальних умовах виробництва; бригадне навчання під час лабораторно-практичних занять здійснюється на основі індивідуального навчання в системі: “майстер виробничого навчання – учень”, “механік-наставник – учень”.

Основні функції освіти набувають нового змісту: на перший план виходить оволодіння здатністю постійно вчитися й самостійно осмислювати новий досвід.

Формування умінь самостійно вчитися протягом усього життя з метою вдосконалення духовних, професійно значущих якостей стає пріоритетним у підготовці фахівця XXI ст.

Отже, згідно з новою парадигмою професійної освіти, основою освітнього процесу стає потреба учня в саморозвитку, педагога – у створенні навчального середовища.

Основними компонентами освітнього процесу сучасних ПТНЗ стають:

стимулювально-мотиваційний, цільовий, змістовний, діяльнісний, контрольний, рефлексивний тощо.

Водночас існують суперечності між необхідністю підвищення рівня підготовки нашого випускника до професійної діяльності та неможливістю досягти цього тільки традиційними методами й формами навчання, а також між необхідністю застосування нових педагогічних технологій у системі професійної освіти та недостатньою розробленістю відповідного наукового методичного забезпечення. Це стимулює до пошуку нових педагогічних технологій у формуванні важливих професійно-особистісних якостей та професійних умінь і навичок слюсарів з ремонту автомобіля.

Однією з найбільш прогресивних, на нашу думку, є модульно-рейтингова технологія навчання та контролю знань; рівень узагальнення та абстрагування знань.

Впровадження нових технологій: модульного, проблемно-модульного навчання, ділових ігор та інших – розглядається як змодельована та педагогічно організована навчально-пізнавальна, науково-дослідна, професійно-виробнича діяльність, спрямована на формування соціального та професійного досвіду.

Використання ділових ігор у навчальному процесі відіграє важливу роль у формуванні особистості майбутнього спеціаліста, максимально наближає навчання до реальних виробничих умов, сприяє одержанню більш глибоких теоретичних знань.

Крім того, варто більше уваги приділяти організації самостійної роботи, технологізації самостійної роботи учнів з метою підвищення рівня сформованості професійних умінь і навичок.

Застосування нових педагогічних технологій формування професійних

умінь і навичок майбутніх слюсарів зумовило внесення змін у співвідношенн організаційних форм навчання: зменшилася кількість лекцій, тому змінилася методика їх читання; збільшилася кількість практичних занять і посилилася їх роль у формуванні професійних умінь і навичок.

Змінилася й методика проведення занять: майстер в/н і учень перебувають у режимі педагогічної взаємодії, вони поставлені в умови творчого, самостійного пошуку найбільш педагогічно доцільних шляхів досягнення накресленої мети.

Усе це актуалізує творчі можливості учнів і викладачів, сприяє підвищенню зацікавленості учнів у підготовці до майбутньої діяльності.

Упровадження педагогічно доцільних методів професійної підготовки (професійних тренінгів, ділових ігор, робота в малих групах, вирішення проблемних завдань, дискусій) дає змогу залучати учнів до активного навчання, у процесі якого підвищується рівень теоретичної підготовки та формування професійних умінь і навичок, це не тільки підвищує якісний рівень сформованості професійних умінь та навичок учнів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу учнів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення, створює умови для розвитку індивідуальних здібностей учнів.

Разом з тим сучасні навчальні заклади поступово переорієнтовуються на розвиток особистості учня. Особистісний підхід утверджується як ключовий психолого-педагогічний принцип організації навчально-виховного процесу, від якого багато в чому залежить ефективність переорієнтації системи освіти на розвиток особистості учнів.

Особистісна орієнтована освіта – це не формування особистості із заданими рисами, а створення умов для повноцінного виявлення та розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу

Педагогічні умови особистісно-орієнтованого навчання спрямовані на становлення суб’єктності учнів та розширення їх комунікативної компетенції з предмета. Такими умовами є:

– створення особистісно спрямованих навчально-педагогічних ситуацій;

– створення ситуацій успіху на заняттях;

– організація освітнього середовища в процесі професійного становлення;

– дотримання суб’єкт-суб’єктних відносин викладача та учня.

Використання педагогічно доцільних шляхів упровадження визначених педагогічних умов реалізації особистісно орієнтованого навчання, які дають змогу залучати учнів до активної співпраці, у процесі якої вони виявляють свою сутність, підвищують рівень своєї професійної компетенції, сприяє формуванню їх творчих особистісних якостей. Створенню педагогічних ситуацій навчання, які стимулюють учнів до вдосконалення своєї професійної компетенції та спонукають до усвідомлення свого позитивного образу “Я”, сприяє особистісно-спрямована тематика матеріалу, що вивчається на заняттях зі спецдисциплін.

Широке освітнє середовище особистісно-орієнтованого навчального процесу передбачає спеціальний відбір завдань, дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком того, хто вчиться, у ході оволодіння знаннями. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає відмову від готових, стандартних шляхів вирішення проблем та перехід до викладання навчальної дисципліни чи проведення уроку виробничого навчання у формі “пояснення – пошуку”, звернення до особистості учнів, урахування їх вікових і статевих особливостей, інтересів, життєвого досвіду.

Для педагога особистісно орієнтоване навчання – це відмова від авторитарного стилю спілкування з дітьми та перехід до демократичного стилю, повага до особистості учня, гуманістичність спілкування, визнання права на індивідуальність. Роль педагога – допомогти учневі сформувати свою думку, своє бачення проблеми, свій шлях вирішення завдання.

Упровадження визначених педагогічних умов реалізації особистісно орієнтованого професійного навчання сприяє покращенню ставлення учнів до навчання в цілому та до освоєння практичних умінь і навичок зокрема, до викладачів та майстрів виробничого навчання, до себе як особистості; формуванню вмінь ставити й усвідомлювати мету власної діяльності, приймати рішення звичайних, нестандартних та непередбачених ситуаціях, розширенню досвід міжособистісних відносин, знаходженню індивідуального стилю спілкування, позбавленню від закомплексованості та невпевненості в собі.

Отже, особистісно орієнтоване навчання базується на врахуванні особистісних якостей та інтересів учня і сприяє подальшому їх розвитку. Організація особистісно орієнтованого навчання – це процес створення в навчальному закладі таких педагогічних умов, які сприяють активному розширенню професійної й комунікативної компетенції учнів та становленню їх суб’єктності у процесі особистісно орієнтованої розвивальної взаємодії в системі “педагог – учень”.

Такими педагогічними умовами є:

– створення особистісно зорієнтованих навчально-педагогічних ситуацій, які

спонукають учнів до формування позитивних образів Я та адекватної самооцінки;

– забезпечення пріоритету активної співпраці, партнерства в процесі

оволодіння уміннями та навичками;

– створення ситуацій успіху на теоретичних заняттях і уроках виробничого навчання;

– організація освітнього середовища в процесі професійного навчання;

– дотримання суб’єкт-суб’єктних відносин педагога й учня в ліцеї;

– формування стійкого позитивного ставлення до навчання, що є запорукою подальшого особистісного та професійного становлення.

Наявна суперечність між вимогами суспільства до рівня професіоналізму особистості, що зростають, та існуючою практикою професійної підготовки учнів, між якісною нетотожністю навчальної діяльності та діяльності професійної.

Певною мірою вирішення цієї проблеми можливе через застосування таких форм та методів навчання й виховання, які б не тільки передавали сукупність знань, умінь та навичок, а й забезпечували б оптимальний особистісний розвиток майбутнього фахівця в цілому, трансформацію пізнавальної діяльності в професійну з відповідною зміною потреб, мотивів, цілей.

У ситуації, що складається, професійна самореалізація особистості залежить від її професійної компетентності, рівня професійної спрямованості, уміння адаптуватися, реалізувати свої здібності, нахили, інтереси, бути мобільною в професійному самовизначенні та кар’єрі.

Кожна професія має свої характерні ознаки, що значною мірою зумовлюють специфіку побудови навчального процесу, зокрема виробничої практики, яка є найважливішою складовою виробничого навчання в цілому з урахуванням потреб ринку праці.

Намагаємося організовувати виробничу практику з урахуванням принципів наступності та випереджального навчання, динаміки змін у галузі й перспектив її розвитку на основі дидактичних вимог до відбору та структурування змісту навчального матеріалу, об’єктивної необхідності постійної взаємодії педагогічного колективу ліцею й соціальних партнерів, а також сукупності факторів, що впливають на якість підготовки кадрів з урахуванням регіональних особливостей ринку праці, національних традицій і обраних форм організації й методів проведення практики з упровадженням технологічних інновацій в умовах реального виробництва. Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов організації виробничої практики слюсарів з ремонту автомобіля здійснюється на основі органічної взаємодії науково-методичного, управлінського й результативного компонентів.

Виробнича практика слюсарів з ремонту автомобіля буде ефективною за умов:

– педагогічної конкретизації цілей і завдань професійного навчання майбутніх спеціалістів та їхньої поетапної реалізації в процесі виробничої практики;

– здійснення відбору й структурування змісту навчального матеріалу, а також визначення доцільних форм організації та методів проведення практики з урахуванням технологічних інновацій, динаміки змін у галузі й перспектив її розвитку;

– використання інноваційних методик професійного навчання в умовах

реальної виробничої діяльності в ході практики;

– взаємодії педагогічного колективу, учнів та соціальних партнерів у

проведенні виробничої практики.

Практичне навчання є основною формою закріплення теоретичних знань і самовдосконалення учнівської молоді, спрямованого на формування свідомого прагнення до здобуття якісної професійної освіти та підвищення кваліфікаційного рівня.

Практична підготовка як складова навчально-виховного процесу в професійно-технічних навчальних закладах на всіх етапах її становлення й розвитку відіграє провідну роль у професійному навчанні фахівців.

Співробітництво ліцею та підприємства – соціального партнера створює можливості для найбільш повного врахування спроможностей виробничої практики та специфіки професії в процесі формування в учнів орієнтації на професію.

Необхідна цілісна організація практичної підготовки майбутніх фахівців в умовах реального виробництва шляхом поєднання виробничого навчання учнів у лабораторіях ліцею, виробничого навчання на підприємствах, технологічної та передвипускна практика на виробництві. Характерними ознаками діяльності професійних шкіл слюсарного профілю зарубіжних країн є превалювання випереджального навчання, дотримання наступності, неперервності в процесі професійної підготовки висококваліфікованих фахівців.

Педагогічні умови організації виробничої практики учнів ліцею в умовах реального виробництва, зокрема:

– оновлення структури та змісту програми виробничої практики з урахуванням динаміки розвитку сфери автомобільного сервісу;

– наступність у практичній підготовці кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів;

– організація практичного навчання в умовах реального виробництва з

урахуванням галузевих та регіональних особливостей, динаміки змін на ринку праці;

– методичну підготовку викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання до багатофункціональної діяльності під час виробничої практики;

– впровадження інноваційних форм та методів виробничого навчання з

урахуванням сезонності, кліматичних умов, національних традицій і культури в обслуговуванні громадян України та інших держав;

– розширення взаємодії педагогічного колективу ліцею й соціальних партнерів.

Виходячи з вимог розвитку інформаційно-технологічного суспільства, необхідно розробляти нові підходи до навчально-виховної роботи, які спрямовувалися б, насамперед, на забезпечення інтелектуального розвитку особистості. Такі можливості, як бачимо, відкриває організація інтенсивного навчання в професій но-технічних навчальних закладах на засадах особистісної зорієнтованості. У педагогічній науці й практиці проблема інтенсифікації професійної підготовки учнів розглядається як така, що підвищує продуктивність навчальної праці, сприяє впровадженню інноваційних технологій, досягнень сучасної науки.

Інтенсифікація навчання – це досягнення бажаних результатів завдяки якісним чинникам, зокрема напруженню внутрішніх інтелектуальних сил особистості.

Людина має великі можливості для інтелектуального зростання. Звідси завдання професійно-технічних навчальних закладів полягає в забезпеченні організації навчально-виховного процесу, спрямованого на реалізацію цих можливостей; зосередженні уваги на активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Якраз активна самостійна пізнавальна діяльність особистості виступає рушійною силою її інтелектуального та професійного зростання, а розвинений інтелект – передумовою успішного навчання . Отже, ці процеси тісно взаємопов’язані та взаємозумовлені.

Розв’язання проблеми інтенсифікації професійної підготовки учнів спрямоване на задоволення потреб суспільства в активних і творчих спеціалістах, які мали б ґрунтовну теоретичну та практичну підготовку з обраного фаху, могли самостійно приймати рішення, пов’язані з професійною діяльністю, а отже, створювати інтелектуальні й матеріальні цінності в майбутньому. Молодий спеціаліст має чітко усвідомлювати, що з отриманням диплома процес його навчання не закінчується. Він повинен бути підготовленим до безпосередньої самостійної роботи, постійного оновлення своїх знань, умінь швидко адаптуватися до змін і коригувати свою професійну діяльність.

Педагогічними умовами підвищення ефективності навчального процесу на засадах інтенсифікації виступають:

– підготовка учнів до оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності;

– рівень педагогічної майстерності викладачів, майстрів в/н;

ІІІ. Новітні технології проведення сучасного уроку

виробничого навчання

Сучасний урок, як теоретичного, така і виробничого навчання – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний педагог визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі.

Саме урок – це місце, де відбуваються самі процеси навчання, виховання і розвитку особистості.

Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас – це дзеркало загальної педагогічної культури викладача, майстра виробничого навчання, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.

За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З’явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня.

У методичній літературі визначаються чотири блоки вимог до сучасного уроку, утому числі і до уроку виробничого навчання:

1. загально педагогічні вимоги

2. дидактичні вимоги

3. психологічні вимоги

4. гігієнічні вимоги


Перший блок. Загально педагогічні вимоги

  • пріорітет особистості учня в організації освітнього процесу;

  • урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

  • орієнтація на процес навчання;

  • створення емоційно-актуального фону навчання;

  • педагогічний такт і культура мови;

  • пізнавальна самостійність учнів;

  • чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку



Другий блок. Дидактичні вимоги

  • раціональне використання кожної хвилини уроку;

  • використання активних методів навчання4

  • зв'язок із раніше вивченим досвідом, набутим учнем;

  • індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу;

  • створення умов для успішного навчання учнів

  • чітке формулювання освітніх задач в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок із розвиваючими та виховними задачами;

  • вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів;

  • реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;

  • організоване закінчення уроку.


Третій блок. Психологічні вимоги

  • урахування психологічних особливостей кожного учня;

  • нормальний психологічний стан і гарний настрій майстра виробничого навчання;

  • вимогливість і доброзичливість майстра виробничого навчання й учнів;

  • педагогічна етика і психологічний такт.


Четвертий блок. Гігієнічні вимоги

  • дотримання певного температурного режиму;

  • нормативність освітлення навчального приміщення, майстерні;

  • провітрювання;

  • чергування видів навчальної роботи4

  • попередження перевантаження, стомлюваності школярів.


До необхідних компонентів сучасного уроку виробничого навчання можна також віднести організаційну, психологічну, виховну та санітарно-гігієнічну складові уроку.

Зі змінами в суспільстві змінилися вимоги до майстра виробничого навчання. Велика роль в організації навчально-виховного процесу відводиться майстру виробничого навчання, адже якість підготовки висококваліфікованих фахівців залежить від його професійного рівня. Якщо ще 15-20 років тому посаду майстра займав висококваліфікований наставник-виробничник, як правило, з середньо спеціальною освітою (без педагогічної), то сьогодні, з урахуванням розвитку технологічних процесів, майстер виробничого навчання повинен знати галузь господарства, мати глибокі знання педагогіки і психології.

Процес навчання – сам урок виробничого навчання – це співпраця учнів з майстром виробничого навчання.

Роль майстра виробничого навчання на уроці є особливою – на уроках він показує учням виробничі прийоми, які формують в них точні й конкретні способи виконання трудових дій, учні відпрацьовують трудові прийоми, характерні їх поєднання, оволодівають сучасними способами виконання робіт, засвоюючи професійні знання та вміння під час виконання виробничих завдань, у процесі підготовки до іспитів, до дипломної роботи.

Під впливом майстра виробничого навчання в учнів виробляється професійна самостійність, розвиток творчого мислення.

Практика доводить, що сучасний майстер виробничого навчання повинен мати комунікативні навики, здатність до самооцінки, аналітичне мислення, уміння гнучко адаптуватися, брати на себе відповідальність, виявляти ініціативу, вміти приймати адекватні рішення.

Підготовка майстра виробничого навчання до уроку повинна починатися з визначення місця даного уроку в системі уроків по вивченню теми програми, а також вмінь і навичок, об’єму і змісту навчального матеріалу. Готуючись до навчальних занять майстер виробничого навчання уточнює тему і мету уроку і у відповідності з цим визначає тип і його структуру. Заплановані для виконання на заняттях навчально-виробничі роботи розподіляються між учнями групи з врахуванням раніше вивченого. Доцільно доручати їм такі роботи, які включають ще не освоєні прийоми і операції.

Майстер виробничого навчання готує навчально-матеріальну базу, перевіряє придатність кожного робочого місця для вивчення навчального матеріалу і виконання намічених робіт, забезпечує їх матеріалами, інструментом і технічною документацією. Потім готує своє робоче місце і підбирає, а при необхідності виготовлює наочні посібники, які будуть використані на уроці.

Важливими якостями майстра виробничого навчання є вміння бачити перспективу, відчувати нове, оператись на кращий педагогічний і практичний досвід навчання і виховання, постійно підвищувати свою кваліфікацію, професійну майстерність. Ніякі форми, інструкції і положення не зможуть так дієво вплинути на учнів, як особистий приклад майстра виробничого навчання.

Кожному уроку потрібна відмінна підготовка, сучасні методи, висока якість. А кожному учню потрібні глибокі і міцні знання та вміння – це вимоги сьогоднішнього часу.

Якість навчально-виховної роботи в ліцеї складається із багатьох факторів і охоплює глибоке коло проблем, що стоять перед педагогічним колективом. Але головною з них є постійне вдосконалення уроку.

Успіх уроку залежить від того, наскільки учні засвоїли тему, і в визначальній мірі визначається ступенем творчого відношення майстра виробничого навчання чи викладача до своєї повсякденної праці.

Їх знання, вміння, особисті якості, вся система педагогічної діяльності і взаємовідносин з вихованцями стає тією умовою, при якій дотримуються інтерес, зацікавленість, прагнення учнів до розширення своїх пізнань. І робиться це, в першу чергу, на уроці. На поганих уроках, не тільки не виховуються інтерес до знань, а навпаки, згасає бажання вчитися.

В.А. Сухомлинський вважав, що урок повинен викликати позитивний емоційний настрій і почуття задоволеності роботою. А це можливо в тому випадку, якщо учень в ході уроку засвоює саму складну частину навчального матеріалу і його робота об’єктивно оцінюється педагогом.

Висока організація виробничого навчання передбачає наявність якісно продуманого плану уроку, чітку уяву про його цілі; розуміння учнями, які роботи вони будуть виконувати і для чого їм потрібна ця робота; наявність справного обладнання, необхідних приладів і матеріалів, зразковий порядок на кожному робочому місці, раціональне і повне завантаження всіх учнів відповідними завданнями, постійний контроль майстра за роботою кожного учня, дотримання всіх умов безпечної роботи, зв'язок з предметами виробничого навчання, постійне вдосконалення прийомів і методів виробничого навчання, які забезпечують найбільшу активізацію розумової і пізнавальної діяльності учнів.


ІУ. Сучасні технології навчання


Освіта – одна з найважливіших сфер людської діяльності та визначальний фактор розвитку людства. Це зумовлює необхідність упровадження в освітню практику новітніх технологій, які передбачають навчання, виховання, формування навичок наукової роботи й управління, які основані на модернізації дидактичної системи.

Результативність цього процесу досягається використанням сучасних високоефективних методів, засобів і прийомів, що забезпечують творче оволодіння величезним масивом наукових знань. У такому контексті інформація та інформаційні технології надають освіті нетрадиційних характер.

Значимість освіти та її роль у суспільстві вважається ключовою тенденцією розвитку сучасного суспільства. У багатьох країнах світу давно розуміють, що майбутнє за тією цивілізацією, яка максимально забезпечить розвиток інтелектуального та творчого потенціалу своїх громадян. А це можливо лише при достатньому ставленні держави до освіти.

У сучасному світі освіта є соціальною і духовною опорою життєдіяльності людей. Для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки теоретичне, скільки практичне значення, оскільки в умовах глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які пов’язані з так званими «високими технологіями». Їхніми головними аспектами є:

- технологізація всіх видів наукових досліджень;

- зміщення державного фінансування зі сфери фундаментальних досліджень у сферу технологічних імплікацій, у розвиток соціальної та інформаційної інфраструктури науки;

- упровадження сучасних комп’ютерних і мережених технологій;

- зростання та широке застосування нових інформаційно-освітніх технологій.

Необхідною умовою використання інформаційних технологій є реформування системи освіти, розробка нових дидактичних і методичних концептуальних засад освіти

Головними напрямками цього процесу мають стати:

- створення предметно-орієнтованих навчально-інформаційних середовищ, які дозволяють використовувати мульти медіа, електронні підручники тощо;

- освоєння засобів комунікації (комп’ютерної мережі, телефонного, телевізійного, супутникового зв’язку для обміну інформацією);

- навчання правил і навичок «навігації» в інформаційному просторі;

- розвиток дистанційної освіти.

Інноваційні педагогічні технології можна класифікувати за основними групами, це:

- традиційні педагогічні технології;

- педагогічні технології на основі особистісно орієнтованого педагогічного процесу;

- педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів;

- педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу;

- педагогічні технології на основі дидактичного вдосконалення та реконструювання матеріалу;

- окремі предметні педагогічні технології;

- альтернативні педагогічні технології;

- вроджені педагогічні технології;

- педагогічні технології розвиваючого навчання.

Інтерактивне навчання – в Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактивне від англ. взаємний та діяти. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Інтерактивне навчання – це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаємо порозуміння, спільного розв’язання навчальних задач, розвитку особистісних якостей учнів.

Інтерактивне навчання передбачає використання активних методів навчання, а саме:

- аналіз конкретних ситуацій

- уведення в досліджувану проблему;

- визначення задачі;

- групова робота над ситуацією;

- групова дискусія;

- підсумкова бесіда.

Особистісно орієнтоване навчання – спосіб організації навчання, у процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей і здібностей учнів, створюються необхідні умови для розвитку їхніх індивідуальних здібностей.

Мета такого навчання – створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності учнів і розвиток індивідуальних особливостей кожного. Організація особистісно орієнтованого уроку полягає не тільки у створенні педагогом творчої атмосфери, а й у постійному залученні суб’єктивного досвіду учнів як досвіду їхньої особистої життєдіяльності.

Модульна система навчання – суть технології полягає в тому, що учень самостійно чи з певною долею допомоги досягає конкретної мети навчання в процесі роботи з навчальним модулем. Перевага даної технології: модулі (цільові функціональні навчальні блоки) дозволяють перевсти навчання на суб’єкт – суб’єктивну основу, індивідуалізувати роботу з окремими учнями, дозувати індивідуальну допомогу, виміряти форми спілкування педагога з учнями. Навчальна програма складається з комплексу модулів та послідовно ускладнених дидактичних завдань. При цьому забезпечується вхідний та проміжний контроль, що дозволяє учневі разом з педагогом здійснювати управління процесом навчання.

Модульно-блочна технологія – інтеграція різних видів та форм навчання, узгоджених у часі та впорядкований в єдиний комплекс. Базою модульно-блочної організації навчання є: принципи та критерії поділу змісту навчального матеріалу на відносно-самостійні частини, навчальні модулі-блоки; система самостійних робіт; принцип поетапного й автономного оцінювання успіхів учнів.

Важливе місце в модульно-блочній технології відіграє використання різних форм контролю.

Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учня із педагогами, працівниками бібліотек, лабораторій тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Internet.

Формами мереженої комунікації є:

- електронна пошта – призначується для обміну інформацією між суб’єктами зв’язку, здійснення консультування;

- телеконференція дозволяє педагогу та учням, що знаходяться на відстані один від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх.

Ігрові технології навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється в процесі включення учнів до навчальної гри (ігрове моделювання явищ, «переживання» ситуації).

Сьогодні надають перевагу терміну «імітація» замість «гра» (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають на меті крім засвоєння навчального матеріалу, умінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності; сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

Теорія проблемного навчання базується на організації навчального процесу, яка передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні, що веде до ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення, здатність до самостійної діяльності. Проблемна ситуація завжди базується на суперечностях. Навчальна проблема – це суперечність між старою та новою інформацією. Проблемне питання завжди містить тезу та антитезу. Можна виділити кілька видів проблемного навчання:

- проблемний виклад навчальної інформації педагогом;

- створення на уроці проблемної ситуації;

- формування і розв’язання проблеми самими учнями.

Алгоритми дії:

постановка проблеми - визначення шляхів її розв’язання - вибір оптимального шляху – розв’язання проблеми.

Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти і навчання, працевлаштування кар’єри, безперервна освіта.


^ V. Результати роботи майстра виробничого навчання.

За час роботи в училищі, теперішнюму ліцеї, /понад 8 років/ майстер в/н Боїшко І.І,.. підготував понад 87 слюсарів з ремонту автомобілів. З кожним роком у нього спостерігалось зростання якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Відвідування окремих занять не давало пояснення причин успіхів педагога. Вони були розкриті лише після відвідування системи уроків. Перше що було встановлено, майстер у початковий період навчання учнів великої ваги надає формуванню активу групи, перевіряє їх здібності і якості організаторів колективу, ще при одержанні знань в навчальному закладі, де майбутні слюсарі опанують основні прийоми і операції, вказані в кваліфікаційній характеристиці, набувають навичок раціональної організації свого робочого місця, знайомляться з технікою, обладнанням та інструментами, засвоюють правила техніки безпеки.

Першорядного значення майстер надає підготовці до уроку виробничого навчання, детально і старанно визначає послідовність і зміст кожного пояснення, кожного трудового прийому. Глибоко знаючи індивідуальні особливості вихованців, педагог передбачає можливі помилки учнів і способи їх попередження. У своїй діяльності Боїшко І.І. прагне не тільки навчити учнів професії, а і педагогічно правильно вирішити складні питання виховного характеру. При спостереженні за майстром чітко проглядається здатність його успішного застосовувати нові своєрідні форми і засоби для здобуття умінь, і навичок.

Важливим шляхом підвищення якості знань, умінь та навичок учнів є організація виробничого навчання на станціях технічного обслуговування автомобілів, де майстер детально знайомить учнів з правилами поведінки, режимом робочого дня, наявними тут механізмами і пристроями, правилами ТБ. Під час навчання учнів на станціях технічного обслуговування автомобілів Боїшко І.І.. ставить перед собою завдання практично відпрацювати і остаточно закріпити організаційні і швидкісні навички з роботи слюсаря з ремонту автомобілів, навчити учнів сучасним методам праці при виконанні слюсарних робіт.

^ УІ. Висновки


Застосування інноваційних технологій, нових типів організації навчання в освітніх закладах змінює функції педагогічного працівника – ретранслятора інформації на технолога – організатора навчально-виховного процесу.

Однією з важливих педагогічних умов інтенсифікації професійної підготовки учнів є високий рівень педагогічної майстерності викладачів спеціальних дисциплін та майстрів виробничого навчання.

Практика формування психолого-педагогічної майстерності викладачів та майстрів в/н підтверджує доцільність оволодіння ними структурою педагогічної діяльності, основами наукової організації педагогічної праці на засадах модернізації навчального процесу. Найбільш продуктивними є такі напрями діяльності, як робота в інноваційному режимі, використання форм і методів активного навчання.

УІІ. Література


1. Актуальні питання підготовки кадрів для промисловості : матеріали і документи Всеукраїнського семінару-наради у м. Донецьк. – К. : МОН України, 2007. – 140 с.

2. Закон України “Про освіту”.

3. Концепція педагогічної освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1999. –№ 8. – С. 9–23.

4. Концепція Державного стандарту професійно-технічної освіти України // Професійно-технічнаосвіта. – 1998. – № 2. – С. 2–5.

5. Національна доктрина розвитку освіти : Указ Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002.__

6. НАКАЗ МОН України від 30.05.2006 , N 419 «Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах»


ДОДАТКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ст. майстер

Хустського професійного ліцею

_____________ Слодовнік А. О.

^ План уроку

Заняття №

Тема (6 год) “Обпилювання металу”.

Підтема 1 (6 год.) Підготовка до обпилювання та прийоми обпилювання, обпилювання зовнішніх плоских поверхонь

^ Мета уроку: Закріпити практичні навички учням при виконанні обпилювання зовнішніх плоских поверхонь.

Метод проведення: Розповідь, показ плакатів, показ практичних прийомів.

^ Матеріально – технічне обладнання: робоче місце, стальні плитки

(50 х 26 х 12), напилки: плоский, драчовий, гостроносий, квадратний, тригранний, круглий, напівкруглі, ромбічний, ножівковий; набір надфілів; молотки слюсарні, лінійки, рисувалки, штангенциркуль, кордові щітки.

^ Технічна документація: плакати, довідники, інструктивно-технологічна

карта, креслення,

Хід уроку.

1. Організаційна частина.

1. Перевірка явки учнів і готовність їх до заняття – 5 хв.

2. Вступний інструктаж.

1. Закріплення попереднього матеріалу.

  1. Що називається обпилюванням металу?

  2. Які нипилки використовують

2. Підбір інструмента та пристосувань.

  • Робочий стіл, з поворотними лещатами;

  • Молоток слюсарний;

  • Лінійка стальна;

  • Напилки: плоский, драчовий та личкувальний;

  • Штангенциркуль № 1;

  • Стальні плитки;

  • Рисувалка.

  • Перевірна лінійка.

Робочий процес.


4. Зачищення стальної плитки від бруду та корозії.

5. .Розмічання плитки.

6. Виконати операцію обпилювання поверхні плоским драчовим напилком.

7. Виконати операцію обпилювання поверхні плоским личкувальним напилком перевірити її прямолінійність перевірною лінійкою паралельність штангенциркулем.

8. Зняття задирки зі всіх ребер плитки.

9. Остаточна перевірка усіх розмірів та якості обробки плитки лінійкою, кутником, штангенциркулем.

10. Правила техніки безпеки при виконанні обпилювальних робіт.

3. Самостійна робота.

1. Виконати операцію обпилювання поверхні плоским драчовим напилком.

2. Виконати операцію обпилювання поверхні плоским личкувальним напилком перевірити її прямолінійність перевірною лінійкою на паралельність штангенциркулем.

4. Поточний інструктаж.

1.Надати учням допомогу при виконанні робіт.

2. Розбір індивідуальних помилок.

3. Контроль за правилами техніки безпеки.

5. Заключний інструктаж.

1. Розбір помилок.

2. Підведення підсумку уроку, виставлення оцінок.

3. Здача інструменту та матеріалу.

4. Прибирання робочих місць.


Майстер в.н. Боїшко І. І.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ст. майстер

Хустського професійного ліцею

_____________ Слодовнік А. О.


^ План уроку

Заняття №


Тема ( год) “Розбирання кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів”.

Підтема ( год.) Розбирання кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів

^ Мета уроку: Привити учням практичні навички розбирання складання кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів

Метод проведення: Розповідь, показ плакатів, показ практичних прийомів.

^ Матеріально – технічне обладнання: робоче місце, нутромір, мікрометр, штангенциркуль №1, набір ключів гайкових та накидних, набір відкруток, набір щупів, поршень, циліндр, кільця.

^ Технічна документація: плакати, довідники, інструкційно-технологічна карта, креслення.


Хід уроку.


1. Організаційна частина.

1. Перевірка явки учнів і готовність їх до заняття – 5 хв.

2. Вступний інструктаж.

1. Закріплення попереднього матеріалу.

2. Підбір інструмента та пристосувань.

  • Робочий стіл, з поворотними лещатами;

  • нутромір,

  • мікрометр,

  • штангенциркуль №1,

  • набір ключів гайкових та накидних,

  • набір викруток,

  • набір щупів,

  • поршень,

  • циліндр,

  • кільця,


Послідовність виконання робіт.



  1. Від'єднуємо "мінусовий" провід від акумулятора, зливаємо охолоджуючу рідину з двигуна.

  2. Від'єднуємо приймальну трубу від випускного колектора.

  3. Знімаємо ресивер з дросельним вузлом (ВАЗ-2111), карбюратор (ВАЗ-2110), впускний і випускний колектори (головку можна демонтувати і не знімаючи колекторів).

  4. На двигуні ВАЗ-2111 від'єднуємо "масовий" дріт з лівого торця головки і паливну рампу з форсунками і паливними трубками.

  5. Від'єднуємо наконечники високовольтних проводів від свічок запалювання, роз'єми датчиків покажчика тиску масла і температури охолоджуючої рідини.

  6. На двигуні ВАЗ-2110 знімаємо датчик-розподільник запалювання й корпус допоміжних агрегатів з паливним насосом.

  7. Знімаємо ремінь ГРМ, натяжний ролик з дистанційною шайбою, зубчастий шків розподільного валу.

  8. Відвертаємо гайку кріплення задньої кришки приводу ГРМ до голівки блоку циліндрів.

  9. Знімаємо кришку головки блоку циліндрів. Всі перераховані вище операції описані у відповідних розділах.





  1. Хрестоподібної викруткою послаблюємо хомути і знімаємо всі шланги з випускного патрубка головки блоку циліндрів.



  1. Шестигранником "на 10" відвертаємо десять болтів кріплення головки блоку.



  1. Виймаємо болти з шайбами.



  1. Знімаємо головку блоку циліндрів ...



І її прокладку.




  1. При розбиранні клапанного механізму підкладаємо під тарілку розсухарюємо клапан упор (дерев'яний брусок).



  1. Розсухарюємо клапан і виймаємо його з напрямної втулки головки блоку.



  1. Ключем "на 13" відвертаємо дві гайки кріплення випускного патрубка.



  1. Знімаємо патрубок ...



І його прокладку.

3. Самостійна робота. 1. Використовуючи інструкційно-технологічну карту та дотримуючись послідовності виконання робіт провести розбирання кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів.

4. Поточний інструктаж.

1.Надавати при потребі учням допомогу при виконанні робіт.

2. Виявленні порушення технології розбирання та їх виправлення

3. Контроль за дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці.

5. Заключний інструктаж.

1. Підведення підсумку уроку, виставлення оцінок.

2. Здача інструменту та матеріалу.

3. Прибирання робочих місць.

6. Дебрифінг.

1. Що сподобалось тобі при проведенні даного уроку?

2. Що б ти змінив при виконанні технологічних операцій?


Майстер в.н. Боїшко І. І.


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ст. майстер

Хустського професійного ліцею

_____________ Слодовнік А. О.


^ План уроку

Заняття №


Тема ( год) “Перевірка працездатності термостата”.

Підтема ( год.) Перевірка працездатності термостата.

Мета уроку: Закріпити практичні вміння учнів при виконанні перевірки працездатності термостата.

^ Метод проведення: Розповідь, показ плакатів, показ практичних прийомів.

Матеріально – технічне обладнання: робоче місце, ВАЗ-2111

Набір ключів, набір викруток,

^ Технічна документація: плакати, довідники, інструктивно-технологічна карта, креслення, підручник


Хід уроку.


1. Організаційна частина.

1. Перевірка явки учнів і готовність їх до заняття – 5 хв.

2. Вступний інструктаж.

1. Закріплення попереднього матеріалу.

2. Підбір інструмента та пристосувань.

3. Подання нового матеріалу


Послідовність виконання робіт.


При перевірці термостата на автомобілі після пуску холодного двигуна відвідний (нижній) шланг радіатора деякий час повинен залишатися холодним, а потім швидко нагріватися, вказуючи на початок циркуляції охолоджуючої рідини по великому колу. Для демонтажу термостата зливаємо рідину, що охолоджує систему



^ Ослабляємо хомути відвідного шланга радіатора, ...



підвідного шланга труби насоса і шланга, що з'єднує термостат з випускним патрубком.




^ Знімаємо термостат.



Щоб перевірки термостата опускаємо його в посудину з охолоджувальною рідиною, підігріваємо посудину і контролюємо за термометром початок відкриття основного клапана


3. Самостійна робота.

1. Виконати операцію зняття термостата.

2. Виконати операцію перевірки працездатності термостата.

4. Поточний інструктаж.

1.Надати учням допомогу при виконанні робіт.

2. Розбір індивідуальних помилок.

3. Контроль за правилами техніки безпеки.

5. Заключний інструктаж.

1. Розбір помилок.

2. Підведення підсумку уроку, виставлення оцінок.

3. Здача інструменту та матеріалу.

4. Прибирання робочих місць.


Майстер в.н. Боїшко І. І.


Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconВикористання інноваційних технологій під час проведення професійно-теоретичної підготовки з професії слюсар з ремонту автомобілів
Майстер виробничого навчання і-ї категорії Хустського професійного ліцею Шнейдер Володимир Михайлович

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconЗ досвіду роботи майстра виробничого навчання
Державні нагороди – грамота обласного управління освіти І науки Закарпатської ода

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconПосадова інструкція майстра виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу
На посаду майстра виробничого навчання призначається особа, що має залежно від розряду оплати

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconПлан роботи штабу комісії Ради учнівського самоврядування з навчально-виховної роботи, дисципліни та порядку Хустського професійного ліцею

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconУгода № про навчання та працевлаштування випускника Хустського професійного ліцею
Хустський професійний ліцей в особі директора Романа І. М, що діє на підставі Статуту

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconРоботи прес-центру «Золотий нарцис» Хустського професійного ліцею на 2011-12 н р
Організувати та брати участь у проведенні конкурсу листівок, плакатів, газет, фотоконкурсів у ліцеї, присвячених святковим датам

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconМіністерство освіти і науки України Хустський професійний ліцей Творча робота викладача зарубіжної л-ри Хустського професійного ліцею: Рахімкулової О. В. Хуст-2008
В умовах ринкової економіки, інформаційно-технологічного розвитку розширюються функції професійно-технічної освіти, відбувається...

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconВиховна діяльність майстра виробничого навчання
Птнз належить майстрові виробничого навчання. Саме я, поєдную у собі функції викладача, вихователя І наставника вирішую основні завдання...

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconМіністерство освіти І науки України Хустський професійний ліцей Творча робота викладача інформатики Хустського професійного ліцею: Теличко С. І. Хуст-2008 комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання
Визначення таким чином пріоритетів використання пзнп у навчальному процесі передбачає відповідне формування критеріїв добору конкретних...

З досвіду роботи майстра виробничого навчання Хустського професійного ліцею iconТурійський районний методичний кабінет працівників освіти майстер-клас форма розвитку творчого потенциалу вчителя
Учителю необхідно постійно вчитись, учитись один в одного. І кращим збудником для цього має стати взаємообмін професійним досвідом...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи