Модель профільного навчання icon

Модель профільного навчання




НазваМодель профільного навчання
Сторінка3/8
Дата конвертації01.11.2012
Розмір1,65 Mb.
ТипДержавний стандарт
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8
1. /Модель проф_льного навчання в однокомплектн_й школ_.docМодель профільного навчання


НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

На жаль, сьогодні ми не маємо програм для організації профільного навчання у однокомплектній школі. Існує три варіанти програм, якими користуються вчителі, що працюють за навчальним планом для однокомплектної школи, а саме:

  • програми МОН України для профільних класів;

  • програми МОН України для загально­освітніх шкіл;

  • авторські програми

Оскільки програми, запропоновані МОН України для профільних класів, розраховані на велику кількість годин з профільного предмету (5-6 годин на тиждень), то їхнє . використання стає проблематичним у роботі з профільною групою, бо кількість годин у групі з предмету не перевищує двох. (На­приклад, з біології 1 година усім класом і одна у групі, з математика — 3 + 2 відповід­но).

Більша кількість вчителів (з літератури, української літератури, історії, математи­ки) працюють за програмами МОНУ для загальноосвітніх шкіл, розширюючи та поглиблюючи запропонований навчальний матеріал у профільних групах.

Оскільки матеріал у профільній групі подається паралельно до матеріалу, що вивчається усім класом, то перед вчителем постала необхідність нового підходу до планування навчального матеріалу у такому класі.


ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Особли­вість плану полягає в тому, що планування відбувається у межах конкретної теми, що прослідковується як у роботі з усім класом, так і в профільній групі. Навчальний матеріал вивчається паралельно (у профільній групі він поширюється або поглиблюється). Це змістовне прирощення, а не лише збільшення об'єму матеріалу.

Тематичне оцінювання проводиться на уроці з усім класом у вигляді диференційованої контрольної роботи, контрольного опитування, тестування, відповідей на контрольні питання тощо, де учням профільної групи

пропонуються завдання творчого характеру, підвищеної складності згідно з вивченим на уроці у профільній групі матеріалом. (Див.додоток )


Визначення цілей, відбір навчального матеріалу на уроках у профільних групах

Потребують певного аналізу і осмислення цілі і зміст базового і профільного уроків, що викладаються у однокомплектній школі. Порівнюючи цілі базового і профільного уроків можна зробити висновок про різні пріоритети. До основних цілей і базового уроку належать навчальні, розвивальні, виховні, тобто йдеться про ово­лодіння учнями основними (а не вузькопредметними) компетенціями. В процесі вивчення базових дисциплін опосередко­вано реалізується завдання профорієнтації, підготовки до елементів професійної ді­яльності або професійної освіти.

Цілі профільного уроку можна по­ділити на індивідуальну, соціалізуючу, передвузівську. Перша, індивідуальна мета, забезпечує реалізацію учнями власного освітнього маршруту, який необов'язково виводить учнів на післяшкільну професійну освіту. Друга, соціалізуючи мета, спрямована на підготовку учнів до елементів трудової діяльності, а також на отримання початко­вої та середньої професійної освіти. Передвузівська мета забезпечує підготовку учня до вступу до вищих навчальних за­кладів. У профільних групах реалізуються також загальноосвітні цілі, але пріоритет­ним є задоволення індивідуальних освітніх потреб учнів.


Організація

методичного супроводу профільного навчання


Профільна школа вимагає особливих підходів до організації методичної роботи. Колектив школи працює над науково-методичною проблемою «Створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, диференціації і індивідуалізації навчання, переходу на особистісно орієнтовані технології».

Вирішальним чинником у системі до профільного і профільного навчання є учитель. Учитель сучасної школи повинен бути не просто спеціаліс­том високого рівня, але й забезпе­чувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактив­них, діяльнісних компонентів, має вміти формувати здібності і ком­петентності, необхідні для про­довження навчання у відповідній сфері професійної освіти.

Педагогічний колектив реа­лізує ідею профілізації старшої школи. Почали з дослідження стану готовності вчителів до профільного навчання старшоклас­ників шляхом анкетування. Отри­мані дані дали можливість ствер­джувати, що більшість учителів усвідомили особливість підходів як в організації навчально-вихов­ного процесу, так і в методиці ви­кладання предмета в класах різних профілів ліцею.

Нові вимоги до вчителя в умо­вах переходу до профільного на­вчання диктують необхідність модернізації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка повинна забезпечити відпо­відний рівень професійної підго­товки вчителя. Крім традиційних форм організаційно-методичної роботи, усталених та перевірених часом і практикою, використовує­мо форми, які активізують творчу ініціативу вчителів, забезпечують високий рівень засвоєння ними су­часних теорій і педагогічної прак­тики. Для забезпечення розвитку творчості педагогічних працівни­ків створили Клуб педагогічної майстерності, діяльність якого спрямована на модернізацію педагогічних технологій, розвиток творчості вчителів.

Враховуючи конкретні вимоги до постаті вчителя, розроблено модель учителя школи:



У


Ч


И


Т


Е


Л


Ь


Самоосвітня компетентність –

  • інтелектуальні здібності

  • інноваційний потенціал

  • навички навчально-пошукової діяльності

  • здатність до проектування

Методична компетентність –

  • глибокі знання дидактики й методики викладання предмета




Професійна компетентність –

  • глибоке знання теорії предмета, професійні навички та вміння




Педагогічна, психологічна компетентність

  • загальна педагогічна готовність, здатність до роботи з дітьми



Комунікативна компетентність –

  • уміння вільно спілкуватися: здатність налагоджувати стосунки, володіти навичками й прийомами дискусії






Психологічний супровід профільного навчання


Перехід старшокласників до дорослого життя передбачає готовність вибрати, освоїти певну професію та успішно працювати в ній. Суспільство чекає від молоді вивірених і відповідальних дій. Обрання майбутнього професійного напряму потребує багатьох психологічних і соціальних якостей. Але час для вибору обмежений та й вибір слід зробити своєчасно і, бажано, безпомилково.

Саме тому практична реаліза­ція профільного навчання в се­редньому загальноосвітньому закладі неможлива без належної підтримки психологічної служби, без глибокого психологічного аналізу та конкретних рекомен­дацій.

Вимоги з боку профільного навчання до особистості старшокласника

Профільна підготовка відріз­няється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно зорієнтованими ха­рактеристиками мотивів, мети, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають стосовно до учня у вигляді певних вимог. Можна сказати й інакше. У нашій школі учень мусить перейти від більш загального, точніше, загальноос­вітнього, профілю до більш конк­ретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, конкретизацію навчальної діяль­ності навколо визначеної групи професій. З часом така орієнта­ція буде ще більше звужуватись і наприкінці шкільного, власне профільного навчання, має відбу­тись конкретизація вибору напря­му професійної підготовки у ПТНЗ чи ВНЗ.

Підготовка учня до вибору профілю навчання — це фактично перший серйозний етап вибору професії. Тому на даному етапі активізуються профорієнтаційні заходи школи та її служб, передусім психологічної служби. У зв'язку з цим, готовність учня до профільного навчання має базува­тися на орієнтації в світі професій та вимогах з їх боку до особис­тості. Цьому можуть сприяти на­явні системи класифікації про­фесій. За відомою класифікацією професій Є.Клімова визначають п'ять їх типів:

  1. Людина—Природа;

  2. Людина—Техніка;

  3. Людина—Людина;

  4. Людина—Знак;

  5. Людина—Художній образ.

Ці типи професій можна роз­глядати як загальні профілі. Тоді наявні в загальноосвітній школі профілі можна розподілити за цими типами таким чином:

  1. Людина—Природа: при­родничо-науковий, хіміко-біологічний, медичний, екологічний, сільськогосподарський, геогра­фічний тощо.

  2. Людина—Техніка: техніч­ний, технологічний, транспортний, комп'ютерно-інформаційний, ви­робничий, проектно-конструк­торський, дизайнерський тощо.

  3. Людина—Людина: гумані­тарний, філологічний, лінгвістич­ний, економічний, спортивний, історичний, правознавчий, управ­лінський, педагогічний, побутово-обслуговуючий.

  4. Людина—Знак: природни­чо-науковий, фізико-математичний, інформаційний, лінгвістичний тощо.

  5. Людина—Художній образ: естетичний, образотворчий, музичний, хореографічний, теат­ральний, дизайнерський, народ­них ремесел тощо.

Узагальнюючи вимоги з боку профільного навчання до особис­тості учня, можна визначити такі їх головні групи:

  1. Активізація, інтенсифікація навчальної діяльності, що вияв­ляється в збільшенні навантажен­ня на нервову систему учня. Це викликає необхідність враховува­ти і формувати психофізіологічну готовність учня до профільного навчання.

  2. Збільшення інтелектуально­го напруження — через не­обхідність розв'язання значно більшої кількості спеціалізованих, профільних навчальних завдань, що потребує розвитку відповідної інтелектуальної готовності учня.

3. Інтенсивне нарощування профільного навчального і про­дуктивного досвіду — спеціаль­них знань, умінь, навичок відпо­відного напрямку, що ставить питання про едукаційну го­товність учня.

  1. Підвищення рівня самоорга­нізації, саморегуляції, само­стійності у виконанні завдань на­вчальної діяльності й життєдіяль­ності, оскільки саме в період профільного навчання в старшій школі стають провідними особистісне, життєве і професійне само­визначення. Тому слід виокреми­ти так звану рефлексивну го­товність учня до профільного на­вчання.

  2. Профільне навчання вима­гає від учня підвищеної уваги до тих рис характеру, які сприяють успішній напруженій продуктивній діяльності (чесність, працелюбство, акуратність, відповідальність, відданість профілю тощо) чи, нав­паки, заважають (лінощі, неорга­нізованість, неакуратність, не­точність, байдужість тощо). Тому доцільно виокремити з-поміж інших видів характерологічну го­товність.

  3. Профільне навчання вима­гає від учня значної відповідності його потреб, мотивів, інтересів, схильностей, потягів, мотивів-емоцій специфіці профілю і про­фесій, що його складають, тому слід говорити про мотиваційну го­товність особистості. При цьому відбувається зміщення спрямова­ності в майбутнє, активізація процесів прогнозування, програмування.

7. Профільне навчання, викликане необхідністю спеціалізації учня у спілкуванні, стає більш глибоким, певною мірою вибірковим Тому слід виокремити комунікаційну готовність учня до профільного навчання.

Вказані вимоги утворюють закінчений загальний перелік і зумовлюють формування в учнів певних видів психологічної готовності особистості. Ці вимоги і виді обов'язкові для кожного учня, хоч; їх співвідношення між собою може бути різним.

Для успішності вибору і засвоєння профілю навчання слід вважати важливою вимогу про зміну ставлення учня до профільного навчання, його переходу від об'єктної до суб'єктної позиції тобто позиції, за якої учень стає повноцінним ініціатором, організатором, суб'єктом своєї навчальної діяльності й поведінки. Тут можна говорити про суб'єктну або діяльнісну готовність учня, тобто про його здатність ініціювати, організовувати, реалізувати і плідно завершувати навчальну, продуктивну, творчу діяльність. Повноцінна діяльність учня в цьому випадку має складатися з п'яти обов'язкових компонентів:

1) потребнісно-мотиваційного

1) інформаційно-пізнавального;

  1. цілеутворюючо-програмуючого;

  2. операційно-результативного

  3. емоційно-почуттєвого.

Це означає, що діяльність учні в процесі опанування профілю навчання має починатися з актуалізації відповідних потреб і мотивів, бути забезпеченою необхідною вихідною інформацією й розгортанням пізнавального процесу, на основі чого він ставить нову мету, складає програму профільної навчально-продуктивно-творчої діяльності, перебіг якої має обов'язково призводити до суспільно та особистісно значущого результату. Відповідність цього результату потребам і мотивам дитині слід закріплювати на емоційно-по чуттєвому, як особистісно, так суспільно визначеному, рівні Саме це може забезпечити розвивальний і творчий характер діяльності дитини як майбутнього гро­мадянина і працівника.

Слід також враховувати й віко­ву готовність учня, тобто від­повідність ступеня його особистісного розвитку вимогам про­фільного навчання. Мова йде пе­редусім про відповідність рівня дозрівання анатомо-фізіологічних задатків і сформованості адекват­них даному вікові здібностей ви­могам навчальної, продуктивної, творчої діяльності.


Додаток 1


Календарно-тематичне планування


КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ 10 КЛАСУ

Вчитель: Пиріжок Г. В.




УСІМ КЛАСОМ










ГУМАНІТАРНА ГРУПА







№ за/п

Зміст програмового матеріалу

К-сть год.

Дата

№ за/п

Зміст програмового матеріалу

К-сть год.

Дата

1

2

Вступ. Українська мова у світі. Одиниці мови: основні звуки мовлення, значущі частини слова, словосполучення, речення, складне синтаксичне ціле.

1

1




























1-2

Мова як суспільне явище. Функції мови.

Українці: звідки ми і наша мова. Виникнення давніх українських діалектів.

Формування літературної мови.

Писемна й усна форми укр. літ. мови.

2




3-4

Одиниці мови: основні звуки мовлення, значущі частини слова, словосполучення, речення, складне синтаксичне ціле.

2



















.








3


4

Фонетика укр.. літ. мови як учення про її звукову систему. Звуки укр. мови. Творення звуків. Взаємодія звуків у процесі мовлення.

Поняття про фонетичну транскрипцію. Голосні звуки. Особливості їх артикуляції і звучання. Позиційні зміни голосних.

2




5


6

ЗМ №1. Основні поняття про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання мовчки, говоріння, письмо). Різновиди читання й аудіювання. Вимоги до культури мовлення.

ЗМ №”2. Відтворення готового тексту. Усний переказ із творчим завданням.

1


1




























5


6

Приголосні звуки. Особливості їх артикуляції і звучання. Класифікація приголосних. Зміни приголосних у потоці мовлення. Асиміляція. Дисиміляція.

Спрощення в групах приголосних. Подовження приголосних. Приставні приголосні в укр.. мові.

1


1




7-8



ЗМ №3-4.Створення власних висловлювань. Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації.

2




























7-8

Основні історичні чергування голосних при словозміні і словотворенні, їх функції. Явище метатези (перестановка звуків).

2




9

Основні норми укр. літературної вимови.


1
















10

Знаки письма.

1




























9

Наголос в укр.. мові. Слова з рухомим і нерухомим наголосом. Роль наголосу в розрізненні слів і їх форм.

1
















10

Орфоепія

Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил укр.. літ. Вимови. Значення орфоепічних норм укр..літ. мови.

1




11-12

ЗМ №5.Сприймання чужого мовлення. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух.

Тематичні виписки, тези, конспект прочитаного.

2




























11-12

Причини відхилення від орфоепічних норм.

2




13

Культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Урок-практикум з теми „”Одиниці мови”(тестові завдання)

1
















14

Контрольна робота №1 з теми „Одиниці мови”(тестові завдання).

1




























13

Графіка

Мова і писемність. Графіка укр.. мови. Знаки письма.

1
















14

Співвідношення між буквами укр.. алфавіту і звуками укр.. літ. мови.

1




15

ЗМ №6. Створення власних висловлювань. Усний твір на морально-етичну тему.

1
















16

Правопис. Орфограми. Принципи укр. правопису. Складні випадки правопису ненаголошених голосних.

1




























15-16

Орфографія.

Українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правил написання слів.


2




17-18

ЗМ №7-8. Відтворення готового тексту.

Контрольний письмовий переказ із творчим завданням.

2
















19

ЗМ №9. Аналіз контрольного переказу.

1




17-18

Поняття про орфограму. Типи орфограм.

2




20

Складні випадки правопису мякого знака.

1




























19-20

Принципи укр. орфографії. Фонетичний, морфологічний, традиційний, диференціюючий принципи.

2




21


22

Складні випадки правопису апострофа.

Урок-практикум з теми „Складні випадки правопису слів із вивченими орфограмами”

1


1




























21-22

Характеристика фонетичних, морфологічних, традиційних і диференціюючих написань.

2




23

Контрольна робота №2 з теми „Складні випадки правопису слів із вивченими орфограмами”(диктант).

1
















24

Основні орфограми у коренях, префіксах та суфіксах.

1




























23-24

Основні орфограми у коренях, префіксах та суфіксах.

2




25

ЗМ №10. Створення власних висловлювань. Бібліографія. Анотація.

1
















26

ЗМ № 11. Створення власних висловлювань. Ділові папери. Субсидія. Фінансова ідентифікаційна картка. Віза. Ваучер. Приватизаційний сертифікат (ознайомлення).

1




























25-26

Основні орфограми у коренях, префіксах та суфіксах

2




27-28

ЗМ №12-13. Письмовий контрольний твір.

1




















































27-28

Правила вживання великої літери.

2




29


30

Морфологічна будова слова.

Основні орфограми у коренях, префіксах та суфіксах

Урок-практикум з теми „Основні орфограми у коренях, префіксах та суфіксах”.

1


1




























29

Написання слів разом, окремо, через дефіс.

1
















30

Правила написання прізвищ і географічних назв.

1




31

ЗМ №14. Аналіз контрольного твору.

1
















32

Контрольна робота №3 з теми „„Основні орфограми у коренях, префіксах та суфіксах”(тестові завдання). Контрольне читання мовчки.

1




























31

Написання слів іншомовного походження.

1
















32

Правила переносу слів, географічні скорочення слів.

1




33

Підсумковий урок за 1 семестр.

1
















34-35

ЗМ №15-16. Створення власних висловлювань. Стаття у газету на морально-етичну тему.

2




























33-34

Основні орфограми.

2




36

Власне укр. слова. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання.

1




























35

Лексика

Запозичена лексика. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова та їх різновиди.

1
















36

Склад укр.. лексики з погляду її використання. Наукова, суспільно-політична, професійна, офіційно-ділова, побутова лексика.

1




37-38

ЗМ №17-18. Створення власних висловлювань. Письмовий відгук про твір мистецтва.

2




























37

Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Омоніми, Пароніми.

1
















38

Синоніми. Синонімічні ряди. Антоніми. Стилістичні фігури, основані на антонімах.

1




39

Роль фразеологізмів у мовленні. Культура мовлення. Стилістичні засоби фразеології.

1
















40

ЗМ №19. Відтворення готового тексту. Усний переказ із творчим завдання.

1




























39

Різновиди фразеологізмів.

1
















40

Фразеологізми-синоніми.

1




41-42

ЗМ №20-21. Відтворення готового тексту.

Письмовий контрольний переказ із творчим завданням.

2




























41

Джерела фразеології української мови.

1
















42

Роль фразеологізмів у мовленні.

1




43

ЗМ №22. Аналіз контрольного переказу.

1
















44

Урок-практикум з теми „Лексикологія і фразеологія”

1




























43-44

Тренувальні вправи з теми „Лексикологія і фразеологія”

2




45

Контрольна робота №4 з теми „Лексикологія і фразеологія”(тестові завдання) . Контрольне аудіювання.

1
















46

Система частин мови: спільне і відмінне у них.

Правопис. Складні випадки правопису різних частин мови.

1




























45-46

Система частин мови: спільне і відмінне у них.

Правопис. Складні випадки правопису різних частин мови.

2




47

Стилістичні засоби морфології.

1
















48-49

ЗМ №23-24. Створення власних висловлювань.

Письмовий контрольний твір на суспільну тему.

2




























47

Іменник. Прикметник. Числівник. Відмінювання.

Займенник. Групи займенників.

1
















48

Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник.

1




50

ЗМ №25. Аналіз контрольного твору.

1




























49-50

Прислівник. Групи прислівників за значенням. Творення прислівників. Правопис прислівників.

Службові частини мови.

2




51

Урок-практикум з теми „Частини мови”

1
















52

Контрольна робота №5 з теми „Частини мови”(диктант).

1




























51-52

Службові частини мови.

2




53

Елементи практичної риторики

Вступ. Риторика – наука і мистецтво переконувати.

1
















54

Виступ. Техніка підготовки виступу. Збір матеріалу. Його обдумування, конспект ключових слів.

1




























53-54

Елементи практичної риторики

Вступ. Риторика – наука і мистецтво переконувати.

2



















Виступ. Техніка підготовки виступу. Збір матеріалу. Його обдумування, конспект ключових слів.







55

Структура виступу: план, виступ, закінчення.

1
















56

ЗМ №26. Сприймання чужого мовлення. Практичне заняття з риторики. Добір матеріалу для виступу, його обдумування, конспект ключових слів.

1




























55-56

Структура виступу: план, вступ і закінчення, тема, основне у змісті виступу (об’єктивність, ясність, образність, цілеспрямованість, кульмінація, лаконізм, гумор).

2




57-58

Структура виступу: план, вступ і закінчення, тема, основне у змісті виступу (об’єктивність, ясність, образність, цілеспрямованість, кульмінація, лаконізм, гумор).































57

Структура виступу: план, вступ і закінчення, тема, основне у змісті виступу (об’єктивність, ясність, образність, цілеспрямованість, кульмінація, лаконізм, гумор).

1
















58

Практичне заняття „Елементи практичної риторики”.

1




59-60

ЗМ №27-28.Створення власних висловлювань. Практичне заняття з риторики. Виступ на зборах (непідготовлений)

2




























59-60

Узагальнення і систематизація знань з теми „Елементи практичної риторики”

2




61-62

ЗМ №29-30. Створення власного висловлювання. Виступ на зборах(підготовлений0

2
















63

Урок-практикум з теми „Елементи практичної риторики”.

1




61-62

Узагальнення і систематизація знань з теми „Елементи практичної риторики”

2




64

Контрольна робота №6 з теми „Елементи практичної риторики”(тестові завдання).

1




























63

Узагальнення і систематизація знань із фонетики та орфографії.

1
















64

Узагальнення і систематизація знань із лексикології та фразеології

1




65

Узагальнення і систематизація знань із фонетики та орфографії.

1
















66

Узагальнення і систематизація знань із лексикології та фразеології

1




























65

Узагальнення і систематизація знань із лексикології та фразеології

1
















66

Узагальнення і систематизація знань із морфології, словотвору, синтаксису простого речення.

1




67

Узагальнення і систематизація знань із морфології, словотвору

1
















68-69

Узагальнення і систематизація знань із морфології, словотвору, синтаксису простого речення.

2




























67-68

Узагальнення і систематизація знань із морфології, словотвору, синтаксису простого речення.

2




70

Підсумки за навчальний рік.

1




69-70

Підсумки за рік.

2



1   2   3   4   5   6   7   8



Схожі:

Модель профільного навчання iconКваліметрична модель ефективності впровадження профільного навчання
Організаційне забезпечення внутрішньо шкільного профільного навчання за характером взаємодії

Модель профільного навчання iconУдк 372. 882 Дидактична майстерня реалізації допрофільного І профільного навчання
У статті розкрито сутність поняття допрофільного та профільного навчання в сучасній науково-педагогічній літературі та нормативних...

Модель профільного навчання iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх
Метою профільного навчання за спеціалізацією «Технічне проектування» є оволодіння учнями 10-11 класів знаннями та вміннями з основ...

Модель профільного навчання iconПроект галузева програма впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки
Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717”, Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепцією профільного...

Модель профільного навчання iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Метою профільного навчання за спеціалізацією «Основи дизайну» є забезпечення загальноосвітньої проектно-технологічної підготовки...

Модель профільного навчання iconРішення від 18 травня 2010р. Про затвердження Програми впровадження профільного навчання у зош полтавського району на 2011-2015рр
...

Модель профільного навчання iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освіт-ньої галузі „Технологія”, Концепції профільного навчання в старшій школі,...

Модель профільного навчання iconIntel® «Шлях до успіху» навчальна програма для учнів основної школи пояснювальна записка програма Intel® «Шлях до успіху»
Програму адаптовано до Державних освітніх стандартів України та навчальних програм, до вимог та основних положень «Концепції профільного...

Модель профільного навчання iconУдк 372. 862 Впровадження профільного навчання: перші кроки
У статті викладено основні цілі та завдання, що стоять на шляху впровадження у закладі профільного навчання. Зазначено передумови...

Модель профільного навчання iconДовідка за результатами вивчення питання на колегію відділу освіти від 20. 03. 2012 р
Для підготовки інформації було видано наказ відділу освіти від «08» лютого 2012 року №70 «Про вивчення стану організації та результативності...

Модель профільного навчання iconЗдійснення профільного навчання в 20102011н р
Кількість І 10-11 класів,у яких здійснюється навчання за даним напрямом,профілем

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи