Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему icon

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему




Скачати 308.17 Kb.
НазваКурсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему
Дата конвертації04.11.2012
Розмір308.17 Kb.
ТипДокументи
джерело


Міністерство освіти і науки України

Київський університет культури

Полтавський факультет менеджменту і бізнесу


Кафедра менеджменту


КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності»

на тему: «Зародження та розвиток екскурсійної справи на Полтавщині»


Виконала

студентка 3 курсу

група ММТ-31

заочного відділення

Агафонова А.О.


Науковий керівник:

Рябова Т.М.


Полтава-2008

Зміст

Вступ


Як майбутніх працівників туризму нас дуже цікавить, як же розвивався він у нас на Полтавщині і в якому стані експедиційна робота зараз.

Тому нашу курсову роботу ми пишемо на цю тему. В наш час екскурсійною роботою області опікується Спілка екскурсоводів, тому метою нашої роботи було познайомитися з членами спілки екскурсоводів, побувати на її засіданнях і учбових поїздках. Дякуючи цьому знайомству ми дізнались що Спілка Екскурсоводів Полтавщини, виникла у лютому 1995 року, як спроба фахівців донедавна престижної професії, що за часів зміни державного устрою в Україні стала незатребуваною, захистити свої права, зберегти кваліфікацію, щоб безболісно повернутися до улюбленої справи, коли знадобиться, фахівцям нової доби.

За ці більше 10 років існування Спілка екскурсоводів Полтавщини провела певну роботу по оновленню екскурсійних маршрутів області, створення нових маршрутів пов'язаних з сучасним поглядом на історію, екскурсії які б виховували у молоді національну свідомість, любов до своєї батьківщини. Кожен рік здійснювались учбово-методичні навчальні поїздки по Україні серед них Золоте намисто Славутича, Шовковий шлях, Чумацькими шляхами Полтавщини та України. По замкам Західної України, «Українська Венеція» та іншими. З 1998 року Спілка випустили інформаційний бюлетень, який з 2004 року переріс у професійне видавництво краєзнавчого журналу «Край» 15, С. 8.

Відпрацьовані нові підходи до створення текстів екскурсій.

Минулі часи, коли екскурсоводи розробляючи текст екскурсій, користувались газетними матеріалами, публікаціями, легендами. Зараз для екскурсантів потрібна ґрунтовна екскурсія на науковому та професійному рівні.

При підготовці тексту екскурсії використовуються наукові розробки, архівні матеріали і пропонуються нашим слухачам кілька поглядів на історичні події та особистості, навіть коли вони розбіжні. Тому у 2003 році Спілка екскурсоводів разом з ЗАТ «Полтаватурист» ініціювала проведення курсів підготовки та перепідготовки екскурсоводів по програмі Київського інституту туризму. Викладачами курсів було запрошено кращих фахівців своєї справи, таких як доктор філологічних наук Степаненко М.М., Кандидат архітектурних наук Трегубов В. та ін.. Але основний предмет краєзнавства та методику проведення екскурсії було доручено проводити науковим працівникам музеїв та досвідченим екскурсоводам 2, С. 12.

Слухачі курсів з захопленням відзначали лекції заступника директора з наукової роботи Державного історичного культурного Заповідника «Поле Полтавської битви» Шендрик Людмили Кирилівни, заступник директора художнього музею-картинної галереї Бочарової Світлани, наукового керівника Краєзнавчого музею Кузьменко Наталії Вікторівни, екскурсоводів Волошина Романа Олексійовича, Марюхно Олександра Антоновича та інших.

Така плідна співпраця з працівниками музеїв дала змогу підготувати кваліфікованих спеціалістів з екскурсійної роботи і дала позитивні наслідки.

Спілка екскурсоводів брала участь у Всеукраїнському конкурсі на кращу тематичну та оглядову екскурсію у 2004 та 2005 роках. Дипломом «Кришталева лелека» нагороджено екскурсію переможця конкурсу «Сорочинський ярмарок» - автор Роман Волошин, та оглядова екскурсія «Моя Полтава» - ІІІ місце 2005 року автор Валерій Волосков 8, С. 3.

На базі Полтавського бюро подорожей та екскурсій та Спілки екскурсоводів було проведено Всеукраїнську науково-методичну конференцію.

Спілчани мають давні добрі зв'язки з Державним заповідником «Історичне Поле Полтавської битви». Цей зв'язок аж ніяк не можна назвати одностороннім. Він не обмежується запрошенням екскурсоводів до огляду експозицій та участю в масових заходах. Серед працівників музею обізнані місцеві екскурсоводи, члени спілки. Впродовж багатьох років, поєднуючи глибокі знання з великою любов'ю до міста проводять екскурсії Шендрик Людмила Кирилівна, зараз завідуюча міським відділом. Спілчани постійно відвідували зону Козацької Слави, де беруть активну участь в презентаціях нових наукових доробок, конференціях, урочистостях.

У числі перших відвідувачів експозиції Полтавського художнього музею в новому приміщенні Картинної галереї були члени Спілки екскурсоводів. Екскурсії по музею та галереї в цілому завершуються дружньою бесідою, обговорюванням як окремих моментів експозиційного показу та деталей, що стосується виникнення Картинної галереї в Полтаві, так і висловленням думок з приводу доцільності показу тих або інших експонатів туристичним групам.

Тісно спільчане співпрацюють з музеями Короленко, Котляревського та Панаса Мирного, ведучі спеціалісти цих музеїв є членами Спілки екскурсоводів.

Певні плани Спілки екскурсоводів і на цей 2007 рік – це підготовка нової тематичної екскурсії для участі у всеукраїнському конкурсі на кращу екскурсію: розробка нової учбово-тематичної поїздки на Волині, плануються і розробляються нові екскурсійні маршрути по Полтавщині. Ми впевнені, що спільна співпраця з нашими партнерами-однодумцями буде продовжена і принесе користь в створенні нових екскурсійних маршрутів для наших екскурсантів 12, С. 6.

^ Актуальність теми в сучасному дослідженні та розгляді розвитку експлуатаційної справи на Полтавщині яке робиться вперше.

Мета даної курсової роботи, детально розглянути розвиток екскурсійної справи, сучасний стан в культурному центрі Україні – Полтаві, та окреслити перспективи розвитку.

Для цього нами вирішувались такі завдання:

1) Дослідити виникнення: стани ринку експедиційної справи на Україні;

2) Проаналізувати піки спаду і підйому цієї справи, причини які спричиняли їх;

3) Виссвітлити кращі екскурсії і екскурсоводів, які стояли біля витоків цієї справи;

4) Охарактеризувати етап розвитку екскурсійної справи на Полтавщині;

5) Розробити концепцію розвтку екскурсійної справи в нашому краї.

Об'єктом моєї роботи є екскурсійні маршрути Полтавщини.

Предметом дослідження етап екскурсійної діяльності на Полтавщині.

Наукова новизна роботи в тому, що вперше, після утворення незалежної держави досліджується стан розвитку екскурсійної роботи на Україні і Полтави.

Практичне значення матеріалу курсової роботи можуть бути використані турфірми при створені методичних відділів, студентами ВУЗУ з метою працевлаштування, іншими категоріями туристичних працівників.


^ Розділ І. Розвиток екскурсійної справи на Україні


1.1. Історія Розвитку туристично-екскурсійної справи на Україні


Нині туризм став звичним явищем, яке увійшло до повсякденного життя сотень мільйонів людей світу. У кожній цивілізованій країні, як зазначено у Гаазькій декларації по туризму, прийнятою Міжпарламентською спілкою ВТО (1989р), «по мірі створення туристичної інфраструктури абсолютною необхідністю стає розвиток на національному рівні загальної туристичної освіти для населення в цілому, і зокрема в школах». «Підготовка до туризму повинна поєднуватися з підготовкою громадянина до виконання свого громадянського обов'язку Підготовка туристичної практики могла б успіхом стати частиною процесу навчання молоді: введення туризму до навчальних програм є важливим елементом освіти і виховання» (Манільська декларація світового туризму, 1980 р.) 3, С. 242.

У цьому контексті, у світлі національного та культурного відродження України, розвиток національного туризму і екскурсій повинен активно сприяти розбудові державності і демократизації суспільства, духовному розвитку народу і особливо молоді, його багатовікових традицій гостинності.

Сьогодні, коли ми будуємо свою незалежну державу і маємо можливість досліджувати і вивчати архівні документи часів Української Держави і Української Народної Республіки перед нами постають невідомі сторінки нашої історії і, зокрема, історії розвитку екскурсійної справи.

Бурхливий 1918 рік! Скільки різних подій відбувалося в ньому! Це був час національних змагань, спрямованих на створення незалежної суверенної України, час, коли одна форма державного управління змінювалась іншою. Замість УНР у квітні-травні 1918 року на історичну арену вийшла Українська Держава, керована гетьманом П. Скоропадським. Відбулося створення урядів УНР, а потім Української Держави, до співпраці в яких залучалися представники національного свідомої української інтелігенції. Незважаючи на труднощі тогочасного життя, українська інтелігенція дбала про піднесення національної свідомості народу, й одним з найдієвих засобів у цій справі було визнано так званий екскурсійний метод. З цією метою за часів УНР у березні-квітні 1918 року при Міністерство народної освіти було створено Департамент позашкільної освіти. Екскурсійний відділ, очолила директор Департаменту, член Центральної Ради, видатний український педагог та діяч культури - Софія Федорівна Русова. Документи архіву свідчать, що працівники екскурсійного відділу вважали українознавство: «головним єдиним засобом національного виховання і пізнання України». Українознавство буде1 здобуватися шляхом екскурсійним, шляхом безпосереднього ознайомлення людей з предметом нашого національного добра 6, С. 194.

В своїй праці „Методика початкової географії" Софія Русова приділила багато уваги екскурсійному методу навчання. «Екскурсій, - пише вона, - має надзвичайне значення в сучасній методиці нової школи - є її життєвий нерв, її найкращий фактор пробудження цікавості до навчання».

При екскурсійному відділі були створені дві секції: історична і природнича, до складу яких увійшли відомі діячі і вчені того часу: міністр освіти В.Прокопович, міністр закордонних справ Д.Дорошенко, міністр шляхів М.Левицький, краєзнавці, мистецтвознавці і природознавці: Д. Щербаківський, М.Шарлеман, В.Артоболевський та інші 1, С. 107.

Таким чином, біля витоків екскурсійної справи стояли дійсно цікаві особистості. Але, на жаль, було дуже обмаль часу, щоб широко розгорнути цю роботу. Екскурсія як метод дослідницької роботи застосовувалась в наукових установах України ще на початку XX століття. Так Полтавська вчена археологічна комісія працювала у двох напрямках - охорони пам'яток матеріальної культури та організації наукового їх дослідження. Все це досягалося шляхом організації експедицій, дослідницьких екскурсій і подорожей.

На засіданні Археологічної комісії 24 квітня 1905 року мова йшлася про організації екскурсії з метою вивчення архітектури старовинних Храмів Полтавщини. На засіданні 15 травня 1905 року обговорювалася програма екскурсій Івана Зарецького та Євгена Серлюка по Придніпров'ю та Переяслівському та Золотоношському повітах з метою дослідження пам'яток старовини 5, С. 131.

Набутий досвід утверджувався і пізніше, особливо у 20-х роках які позначились високим культурно-освітнім піднесенням, пошуками різноманітних форм і методів організації, наукових досліджень. Екскурсійний метод надавав можливості вченим досліджувати природні та історичні явища, в окремих регіонах, постійно розширяти діапазон пошукової роботи. Науково-екскурсійні дослідження сприяли організації виставок, музеїв, до яких шляхом проведення екскурсій залучались широкі верстви населення, зокрема учнівська молодь. Ознайомлення з цікавими експонатами викликало бажання глибше пізнавати історію рідного краю, безпосередньо на місцях вивчати пам'ятки історії та культури. Екскурсійно-виставково-музейна робота набувала все більшого розповсюдження і закладала підвалини для розвитку туристсько-екскурсійної справи, як соціального явища. З метою вивчення проблем історії України, краєзнавства, охорони пам'яток, рідної мови, науковці широко впроваджували екскурсійний метод. Створення при Всеукраїнській Академії Наук Комісій краєзнавства та філій наукових товариств надало поштовх для подальшого розвитку екскурсійної справи в Україні.

Полтавське наукове товариство одним з головних завдань поставило перед собою об'єднувати всіх членів на ґрунті наукової праці, переважно по вивченню Полтавщини; проводити наукові обстеження краю, шляхом анкет, екскурсій, розкопок; влаштовувати виставки, відкривати музеї; присуджувати різні почесні нагороди і видавати грошові премії за наукові праці по вивченню краю; вживати відповідних заходів щодо охорони пам'яток старовини, мистецтва, побуту, природи.

У 1927 році Полтавський Державний музей ім. В.Г.Короленка видав екскурсійний довідник по Полтаві та Полтавській окрузі. У вступній частині працівникам музею. Яківом Риженко, зазначено: «Сучасне краєзнавство стає могутнім фактором в освітній роботі. Вона вимагає виходу за стіни школи, Вузу, і тому тісно пов'язана з екскурсійною роботою. Краєзнавство має відіграти роль мети, а екскурсії - метод її здійснення». В довіднику представлені екскурсії за тематикою: «Полтава у 1905 році», «Полтава у 1917-1918р.», «Профрух в Полтаві», екскурсії були розраховані для різних верств населення.4 У 20-х роках екскурсії використовувались і як засіб ідеологічного впливу на народні маси. Як зазначав дослідник життя інтелігенції в Україні цього періоду, Георгій Касьянов: «Сфера ідеології була для більшовицької партії традиційно-принциповою справою, до того ж вона повністю підкорювала собі політиків». Проте такий підхід до екскурсій не знаходив підтримки в наукових колах. І все ж у 20-ті роки, у надзвичайно складних політичних, економічних, соціальних умовах відбувалося національно-культурне відродження українського народу 7, С. 56.

Таким чином, є всі підстави твердити, що 20-ті роки були періодом активного розвитку туризму. Екскурсії стали невід'ємним компонентом краєзнавчого руху, провідником якого виступали видатні українські вчені - М.Грушевський, М. Шарлеман, В.Щербина та багато інших, їх діяльність була спрямована на вивчення історії народу, його культури, творчості, пам'яток історії.

Проте науковим екскурсіям, як і краєзнавчому руху, в умовах міцніючої більшовицько-тоталітарної держави не судилося довгого життя. Основна маса провідних вчених-краєзнавців, а також ентузіасти краєзнавчого руху в областях були звинувачені у націоналізмі, проти них було спрямовано ряд політичних справ, вжито репресій. На початок 30-х років краєзнавство як напрям практично припинило своє існування, а з ним занепав і екскурсійний рух.

Однак, не зважаючи на це, розвиток екскурсійного руху у 20-х роках, який спостерігався у наукових сферах, відіграв позитивну роль. На ґрунті наукових і навчальних екскурсій зростав масовий екскурсійних рух, який посилився з деякою стабілізацією економічного становища людей. Він став провісником розвитку туристсько-екскурсійною справи в Україні.

У 1936-1960р.р. формується організаційна структура туризму - Центральна рада по туризму і екскурсіях при профспілках, ВАТ «Інтурист», БММТ «Супутник», дитячі туристсько-екскурсійні станції, клуби. Ці формування майже 60 років були монополісти в цій справі у Радянському Союзі 7, С. 58.

У Полтаві перша туристична організація «Дитяча туристсько-екскурсійна станція» організовані у 1953 році. В листопаді 1964 року створено туристсько-екскурсійна база профспілок, в наступному році реорганізована в Полтавську обласну Раду по туризму і: екскурсіям.

1970-1990 роках Обласною Радою по туризму побудовано туристичні готелі в Полтаві, Миргороді, Кременчуці, широка мережа туристичних баз, в містах Полтава, Кременчук. Миргород, Лубни, Лохвиця, Комсомольськ організовані бюро подорожей та екскурсій. В сучасних умовах ринкових відносин в туристсько-екскурсійній галузі відбувається пошук нових шляхів і методів виробництва, окреслюються перспективи на майбутнє. Колишні монополісти інтурист БММТ «Супутник», система профспілкового туризму змушені були реорганізуватись і значно поступитись місцем тисячам новоствореним комерційним фірмам і організаціям, які буквально увірвались на туристичний ринок Украйни. Тепер, як ніколи раніше, перед працівниками галузі постає нагальне завдання не тільки визначити конкретні проблеми в туризмі, а й розробити нові підходи, нові технології в туристичному бізнесі. З метою активізації розвитку туризму в Україні та перебудови його управління 11 листопада 1992 року створений Державний Комітет по туризму, діяльність якого повинна бути спрямована насамперед на вироблення ефективної фінансово-економічної політики у сфері туристського господарства. У 1995 році вперше в нашій країні був прийнятий «Закон про туризм». Але постійна реорганізація керівних органів туризму (Держкомтуризм, Департамент туризму при Держкомспорту, відділ туризму при Міністерстві культури) приводить до відсутності злагодженості і взаємодії між окремими відомствами, організаціями та фірмами, що займаються цим видом діяльності 7, С. 61.

У 90-х роках позначилося різке скорочення маршрутно-пізнавального туризму. Про це свідчать такі факти: 1985 рік тільки Полтавська Обласна Рада по туризму та екскурсіям обслуговувало 300 тис. Екскурсантів. По статистичному звіту управління спорту і туризму Полтавської держадміністрації всім підприємствам і організаціям які займаються туризмом у 2001 році було обслуговано 40,3 тис. екскурсантів. В минулому залишились комплексні програми екскурсійного обслуговування різних верств населення і в першу чергу школярів і студентів Вузів, які допомагали педагогам у наданні учням додаткових знань про свій рідний край для використання їх на уроках і в позакласній роботі, тим самим забезпечуючи освітнє, пізнавальне і виховне значення екскурсій. На жаль, головна мета комерційного туризму - це отримання якнайбільшого прибутку. Екскурсійна справа, яка не приносить щільних прибутків залишилась, як правило, в системі профспілкового туризму. У 1994 році при підтримки ЗАТ «Полтава турист» була створена Обласна Спілка екскурсоводів Полтавщини, яка на громадських засадах продовжує методичну роботу по удосконаленню і створенню нових екскурсійних маршрутів по області. Спілчани активно беруть участь у Всеукраїнських змаганнях на кращу екскурсію. Так екскурсія «Сорочинський ярмарок» отримала республіканську нагороду «Кришталева лелека», (автор Р.Волошин), а екскурсія «Моя Полтава» отримала диплом III ступені (автор В.Волосков). Кожен місяць спілчани проводять учбово-методичні екскурсії по Полтавщині.

Спілку екскурсоводів Полтавщини підтримує управління фізичної культури спорту та туризму при Облдержадміністрації м. Полтава. Завдяки їм Спілка екскурсоводів тільки у 2005 році організувала учбово-методичні екскурсії в міста Зіньків, Решетилівку, В-Багачку. Мета Спілки екскурсоводів - створення нових екскурсійних маршрутів, в яких закладено важливі засоби формування національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до культурних пам'яток, забезпечення духовної єдності поколінь 9, С. 634.

Саме все те, що: «Дає змогу людині пізнати свою країну, готуючи її, таким чином до відкриття всесвіту», - як зазначалось на Всесвітній нараді по туризму в м. Акапулько 1982р. І на кінець хочеться навести строки поезії нашого земляка Євгена Плужника: Бо що мені та слава галаслива Про ті дива за тридев'ять морів, Коли я досі і малого дива-Землі своєї ще не зрозумів.


^ 1.2. Історія перших екскурсій на Полтавщині


Поміж документів та мате­ріалів Державного архіву Полтавської області зберегли­ся деякі відомості про подоро­жуючих та перші туристичні по­їздки полтавців.

У першій половині XIX століт­тя місцевий часопис "Полтав­ські губернські відомості" постій­но публікував прізвища осіб, які прибували та вибували з міста. Кількість прибульців та від'їжджаючих коливалася в межах 20-30 осіб щотижня.

Організовано групами на від­починок не прибували і не ви­бували - для туризму не було соціальної бази. Серед подоро­жуючих значилися чиновники, військові, купці, які здійснювали поїздки в службових чи приват­них справах. Подорожували кінним транспортом в основно­му в межах губернії, хоча відвідували й Санкт-Петербург, Хер­сон, Київ, Одесу та інші міста 15, С. 24.

За межі імперії їздили зрідка. Так, 1854 року в Полтавській губернії було видано лише 27 закордонних паспортів, хоча вже 1864 року їх виписано 120.

Чимало сільського та місько­го трудового люду здійснювало паломницькі подорожі. Ходили на прощу до Києво-Печерської Лаври, багато віруючих прихо­дило до храмів Полтавщини. У лубенському Спасо-Преображенському монастирі зберіга­лися мощі Афанасія сидячого, і на уклін до мощей святого що­дня прибували християни. Йшли паломники до чудодій­них ікон Козельщинської Божої Матері, Горбанівської Божої Матері, до церкви Самсона Странноприїмця, що на Швед­ській могилі у Полтаві, до ін­ших православних святинь на­шого краю 15, С. 26.

У "Полтавських єпархіальних відомостях" публікувалися об'я­ви про те, що перед храмовими чи іншими святами паломники через свого парафіяльного священика повинні повідомляти про намір відвідати храм, бо кількість місць для ночівлі об­межена.

У другій половині XIX - на початку XX століття відбуває­ться пожвавлення мандрівок. Цьому сприяли соціально-еко­номічні зміни, що відбулися в імперії у результаті ліквідації кріпосного права (1861р.), низ­ки земських реформ, та широ­ке розгортання будівництва за­лізниць. Уже не лише дворян­ство та багате купецтво їздять до Давосу чи Карлових Вар, а й учителі, лікарі, духовенство по­дорожують до Криму, Санкт-Петербурга та Москви.

У архіві зберігаються звіти про організовані туристичні ек­скурси полтавців за межі краю. Так, 1912 року, в зв'язку з со­тою річницею Вітчизняної вій­ни 1812 року, для вихованців 2-ї Полтавської чоловічої гім­назії була організована екскур­сія за маршрутом: Полтава - Смоленськ - Бородіно - Моск­ва - Полтава. Загальна кіль­кість екскурсантів - 35 осіб, із них 30 - учні, 5 - вихователі. Поїздка одного учня коштува­ла 25 карбованців. Опікунська рада гімназії виділила 600 крб. на поїздку для учнів із незамо­жних родин. Подорож розпоча­лася зі спільної молитви-у гім­назійній церкві, а потім пішли на Південний вокзал, де на ма­ндрівників чекав вагон третьо­го, класу 2, С. 18.

У Смоленську дітей на вок­залі зустрів викладач 2-го реа­льного училища, у приміщенні якого туристам надали приту­лок. Екскурсантів знайомили не лише з історичними, культур­ними пам'ятками, а й з право­славними святинями. Згодом діти відвідали пам'ятники Бо­родінської битви, музеї та пра­вославні храми Москви. У звіті чітко простежується виховна мета екскурсії: звеличення всього російського, утверджен­ня в головах і душах українсь­ких дітей переконання, що їхня Вітчизна - це "великая и неделимая" Росія, а вони - російсь­кі патріоти.

Ось мовні зауваження авто­ра при поверненні додому: "Все далі і далі від'їжджаємо від Москви... Рідше стали чути московську розмовну мову, що, як музика, співуча, мілодійна, пестила наш слух. Чим ближче на південь, тим мова ставала грубіша і різноманітніша... Далі почулася меланхолійно-тягуча українська мова" 2, С. 24.

Та в іншому звіті про екскур­сію полтавських учителів до Криму розповідається, як ме­лодійні українські пісні полтав­ських екскурсантів під час по­дорожі на пароплаві до Ялти зібрали "пасажирів усіх класів".

У дореволюційний період влада намагалася утвердити Полтаву і Полтавщину як місце слави російської зброї. Нині ж нам необхідно відкрити світові козацький полтавський край, Полтавщину чудових краєвидів і мистецьких див народних умільців, батьківщину непере­січних особистостей, які є гор­дістю і славою України.


^ 1.3. Розвиток екскурсійної справи на Полтавщині


Перша туристична організація профспілок під назвою «Туристсько-екскурсійна база» була організована у листопаді 1964 року. Полтавське бюро подорожей та екскурсій було створено в 1965 році. Основна мета діяльності екскурсійних організацій профспілок якомога більше охопити туристично -екскурсійним обслуговуванням населення Полтави.

В подальшому були створені такі бюро в мм. Кременчуці, Миргороді, Лубнах, Лохвиці, Комсомольську. За цей час було розроблено екскурсійні маршрути, як по Полтавщині так і по Україні. Серед них і маршрути з активним способом пересування на човнах по річках Псьол і Ворскла, кінний маршрут. Серед перших тематичних екскурсій були розроблені «На Батьківщину Гоголя», «Літературна Полтава», «Історичне Поле Полтавської битви», «Опішня - Диканька» 15, С. 31.

Для мешканців сільської місцевості вперше на Україні було організовано екскурсійні маршрути «Театральні поїзди», коли автобус з екскурсоводом забирав селян від їх домівок і віз на театральну виставу в Полтаву, або Київ. У 1979 році Полтавська обласна Рада по туризму визнана переможцем у всесоюзному конкурсі на краще обслуговування сільського населення. Тематика екскурсій розвивалась разом з тією ідеологією, яка була в державі. Разом з признаними ідеалами - любові до своєї Батьківщини, виховання патріотизму були і такі , як виховання будівників комунізму, вірність комуністичним ідеалам, тощо. Такий був час. Роботу екскурсовода прирівнювали до діяльності пропагандиста, який пропагував комуністичну ідеологію, соціалістичний спосіб життя. З'являються екскурсії «Плани партії в життя» , «Конституція СРСР в дії», «Соратники Леніна в Полтаві» 8, С. 26.

1983 рік. Полтавщині - перше місце у всесоюзниз змаганнях на краще обслуговування слухачів системи партійної освіти.

Кінець 80 початок 90 років - створюються нові тематичні екскурсії «Полтава - натхнення мов» - про музично - театральне життя міста, «Земля - наша радість» - екологічна тема, «Шумейкове урочище» - військово-патріотична тема, «Устимівський дендропарк» - природнича тема 12, С. 19.

1988 - 1990 рік. Вперше на Україні на Полтавщині започаткована нова форма обслуговування населення - «відпочинок на селі» - прообраз зеленого туризму. Для організації цього відпочинку крім побутових проблем було розроблено екскурсійні маршрути.

1983 рік. Центральна Рада по туризму і екскурсіям узагальнила досвід полтавчан по обслуговуванню туристів на селі, тобто на початок 90 років формується школа екскурсоводів, яка заявила про себе на рівні СРСР 14, С. 5.

Та середина 90 років внесла свої перспективи. Руйнується звичайна схема туристських організацій, втрачає роботу маса кваліфікованих екскурсоводів, про екскурсію забувають, і суттєву роль у цьому відіграє тотальне зубожіння населення, духовні цінності, історико - культурна спадщина мало кого хвилює. Для того щоб зберегти той великий екскурсій ний потенціал, який був на Полтавщині, а в першу чергу екскурсоводів фахівців своєї справи у 1995 році було створено Спілку екскурсоводів Полтавщини. Спілчанами розроблено багато нових екскурсійних маршрутів: серед них «полтавський козачий полк» - автор Зенкіс Юрій, «Репресована Полтава» - Коломеєр М.С., «На Сорочинський ярмарок» - Волошин Р.О. -лауреат «Кришталева лелека 2000», «Із сивої давнини» - автор Шендрик Л.К., оглядова екскурсія по Полтаві - автор Волосков В.Ф. - лауреат республіканського конкурсу 2003 року 14, С. 21.

В травні 2003 року в Полтаві було проведено всеукраїнський семінар на тему «Практичні розробки й реалізації нових екскурсійних проектів. Співпраця Полтавського БПіЕ зі Спілкою екскурсоводів Полтавщини по підвищенню професійної майстерності екскурсоводів та методичному забезпеченню екскурсійної діяльності.

З 1997 року Спілка екскурсоводів видає інформаційний бюлетень «Чумаки».

Екскурсійна діяльність не обмежується кордонами області. Кожен рік полтавські екскурсоводи вирушають в учбову поїздку для відкриття нових туристичних маршрутів. А почалось це у 1997 році, в рік коли було підписано президентом указ про створення Національної системи туристично - екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича». З основних напрямки цієї системи:

«Чумацький шлях»

«Мале намисто Славутича»

«Шовковий шлях» Ми проїхали, визначили екскурсійні об»єкти, зібрали цікаві історично-краєвий матеріал 15, С. 22.

На закінчення хочу сказати , що мета екскурсійної діяльності це пробудження і розвиток почуття національної свідомості, формування патріотичних поглядів повинні бути підтримані державою. В посланні Ради ветеранів ВВВ президенту України до 59 річниці перемоги над німецьким фашизмом сказано, що настав час на державному рівні прийняти програму виховання молоді в дусі патріотизму, поваги до історичного минулого. Ми екскурсоводи не тільки підтримуємо це послання, а голові взяти участь в розробці такої програми.

Минає час коли екскурсоводи користувались легендами, газетними публікаціями. Нині для екскурсантів (і в першу чергу, для учнівської та студентської молоді потрібна грунтівна екскурсія, на високому науковому, професійному рівні. Тому невипадково велика увага приділялась навчанню екскурсоводів. Так у 1998, 2000, 2003 році проводяться курси підготовки або підвищення кваліфікації екскурсоводів. Вперше було підготовлено гідів –перекладачів 2, С. 13.

Зі створенням, відділу туризму при облдержадміністрації Спілка екскурсоводів відчуває постійну підтримку, як в методичному забезпеченні так і фінансово. Такі налагоджені зв'язки будуть сприяти подальшому розвитку екскурсійної справи на Полтавщині.


Розділ ІІ. Сучасний стан екскурсій на Полтавщині


^ 2.1. Сучасний екскурсійний маршрут по культурному центру України - Полтаві


В наш час, на Полтавщині розвернулася екскурсійна справа відновлюється, зараз ми можемо побачити і почути багато цікавого, на нових екскурсіях пізнати історію всієї Полтавщини.

^ Полтава історична

Оглядова екскурсія проходить стародавньою частиною міста з неповторною архітектурою, тісно пов'язана з історією Полтави. Побуваємо у самому серці міста - на Івановій Горі в садибі основоположника нової української літератури Івана Котляревського. Прогулюючись схилами колишнього фортечного валу, милуватимось чудовими краєвидами Полтавського Подолу та Левади. Побачимо на власні очі перлину української барокової архітектури - комплекс Хрестовоздвиженського монастиря, єдиний на теренах СНД парково-палацовий ансамбль доби класицизму Круглої площі. Унікальні експонати одного із найбільших в Україні Полтавського Краєзнавчого музею, здійснемо захоплюючу подорож до історико-культурного музею-заповідника "Поле Полтавської битви".

До пропонованої екскурсії включимо відвідання Галереї Мистецтв (Художнього музею) та музею авіації і космонавтики ім. Ю.Кондратюка 6, С. 194.

Історичне Поле Полтавської битви

Північно-східна частина Полтави — споконвічне місце з'ясовування стосунків ворогуючих сторін. В серпні 1399 року тут відбулась битва руських князів на чолі з Великим Литовським князем Вітовтом проти татарських орд ханів Тітур-Кутлуя та Едигея. Влітку 1654 року започатковані криваві події громадянської війни ("руїни"), проте найбільшою подією, що сталася на цьому полі, — битва поміж царською армією Петра І і шведською Карла XII в червні 1709 року. Завдяки останній Полтава далеко відома поза межами нашої країни. На історичному Полі битви з 1909 року діє музей, який розповідає про перипетії баталії. З 1981 року — історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви", єдиний музейний заклад України, який входить до Міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу під егідою ЮНЕСКО ( І AM AM). В дев'яти експозиційних залах музею представлені безцінні реліквії : холодна та вогнепальна зброя ХУП-ХУПІ ст., одяг Петра І, особисті царські речі, бойові прапори, стародавні картини, гравюри тощо.

^ Літературна Полтава

Василь Капніст, Іван Котляревський, Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Панас Мирний, Володимир Короленко, Іван Бунін - у творчості письменників, починаючи від класиків нової української літератури і закінчуючи лауреатом Нобелівської премії, можна відокремити "полтавський період" життя і творчості. Чим він був знаменний для кожного із них, Ви дізнаєтесь з екскурсії "Літературна Полтава". Під час останньої зайвий раз переконаєтесь, що Полтаву невипадково вважають "Духовною столицею" України. Крім того, поза Нашою увагою не залишаться цікаві історичні об'єкти міста. До екскурсійного маршруту включені літературно-меморіальні музеї І.Котляревського, П.Мирного, В.Короленка 8, С. 15.


^ 2.2. Екскурсійний маршрут сьогодення по районам Полтави


Етнографічний маршрут “Білим по білому” (с. Решетилівка – с.Сухорабівка).

Дзеркалом душі та творчої сили є невмируще народне мистецтво, різноманітно представлене на Решетилівщині. Вишивальні промисли та килимарське мистецтво  налічують кілька століть. Можливе поєднання відпочинку з вивченням народного промислу, оглядом виставки ЦКД “Оберіг”, музею художнього  ліцею, музею фабрики художніх виробів. Мальовниче селище Сухорабівка має свій козацький полк та кінний ескадрон.

^ Диканька. Подорож на батьківщину Рудого Панька

Минули століття відтоді, як Диканька, з легкої руки Миколи Гоголя, явилась світу, проте і сьогодні вона не втратила привабливості. Містечко й понині славиться своєю патріархальністю та шанобливим відношенням до сивої старовини. Екскурсійний маршрут прокладено з урахуванням відвідувань обох диканських церков: Свято-Миколаївської , до чудотворної ікону якій ходила вклонитися мати М.Гоголя Марія Іванівна, та Свято-Троїцька, яку розписував уславлений коваль-маляр Вакула. Діють  Диканський історико-краєзнавчий музей та Картинна галерея ім. М. Башкирцевої. При в’їзді у містечко на Нас чекатиме арка-брама - єдиний на Полтавщині зразок стилізованої Тріумфальної арки доби класицизму. Якщо ми потрапимо в Диканьку навесні, під час  цвітіння  Бузкового  гаю,  або  спробуємо  обхопити руками  товстелезні  стовбури багатовікових Кочубеївських дубів - незабутні враження на все життя нами гарантовані. Природний заповідник Полтавщини регіональний ландшафтний парк “Диканський”  надає послуги мисливства, рибальства, екотуризму 10, С. 17.

^ Гоголем оспівана земля!

Диканька - Василівка ( Гоголеве) - Великі Сорочинці

Незабутня подорож до Малої Батьківщини Миколи Гоголя дозволяє зануритись у неповторний світ дитинства великого письменника, доторкнутися до глибинних витоків його літературної творчості. Це своєрідна подорож у часі туди, де народився, жив і творив М.Гоголь. Тільки відвідавши Малу Батьківщину письменника, можна по-справжньому збагнути його безсмертний творчий доробок.

Екскурсійна подорож розрахована на широке коло слухачів від учня та студента до вже спокушеного творчістю письменника більш дорослого туриста. Окрім чудових і неповторних краєвидів центральної частини Полтавщини маршрут передбачає відвідування двох диканських церков Миколаївської та Троїцької, музею-заповідника в родовому маєтку Гоголів-Яновських селища Гоголеве, унікальної пам'ятки барокової архітектури Спасо-Преображенської церкви, де хрестили письменника. Отже, прислухайтесь до поради Олеся Гончара.

^ Дорогами Сковороди

До плеяди найвідоміших уродженців Полтавщини по праву відноситься мандрівний філософ ХVІІІ ст., „український Сократ” Г. Сковорода. Подорож на батьківщину філософа передбачає відвідування музейного меморіального комплексу в м. Чорнухи. Відтворена на основі документальних джерел садиба видатного філософа складається з типової батьківської хати малоземельного козака, клуні, комори, криниці-журавля. Уся територія меморіального комплексу обнесена тином з вербної лози 8, С. 47.

^ Опішне – гончарна столиця України

На території стародавнього містечка Опішне з часів скіфського городища Кардашів вал (ІV – ІІІ ст. до н.е.), а згодом і слов’янського городища роменської культури (VІІІ ст.) знаходять високомистецькі витвори з глини. З кінця ХІХ ст. Селище по праву вважається гончарною столицею України, витвори якого були відомі далеко поза межами України. Нині на базі Національного музею-заповідника щоліта проходять Всеукраїнські симпозіуми монументальної кераміки. Кращі роботи експонуються просто неба впродовж року.

^ Більське городище

Екскурсійна подорож передбачає відвідування найбільшого у Європі поселення доби раннього заліза. Площа Великого скіфського городища 5,2 га, висота валів сягає 5-7 метрів,  довжина – понад 30 км. Перші археологічні дослідження розпочато в ХІХ ст. І тривають понині (є можливість відвідати археологічні розкопки україно-німецької експедиції Інституту археології НАН України і Гамбурзького ун-ту) 10, С. 17.

^ Миргород. Подорож до королеви мінеральних вод

Давно вже минули часи, коли посеред Миргороду красувалась славнозвісна гоголівська  „дивовижна” калюжа. Сьогодні мальовниче місто на правому березі річки Хорол відоме далеко поза межами держави, як місце розливу королеви мінеральних вод України – води Миргородської, лікувальні властивості якої прирівняні до відомих європейських мінеральних курортів Баден-Баден, Саден, Аахен. Екскурсійний маршрут прокладено через санаторно-курортну зону Миргорода з урахуванням відвідування бюветів з цілющою водою. Не залишимося Ви байдужими і до літературної творчості великого грузинського поета ХVІІІ ст. князя Давида Гурамішвілі, музей якого включено до маршруту. Крім того зможемо відвідати унікальний музей кераміки при Миргородському керамічному технікумі ім. М.Гоголя.


^ 2.3. Історико-культурна спадщина монастирів та храмів Полтавщини


Під час екскурсії відбувається знайомство з цікавою історією діючих православних монастирів Полтавщини: Мгарського-Лубенського Спасо-Преображенського (чоловічий), Полтавського Хрестовоздвиженського (жіночий) та Козельщинського  Різдвяно-Богородицького  (жіночий). Всі вони пройшли складний шлях становлення і випробувань стійкості Віри. Головний храм Мгарського монастиря – Спасо-Преображенський вважається найкращим зразком вичурної барокової архітектури Лівобережжя ХVІІІ ст. Головний храм Полтавського – Хрестовоздвиженський собор єдиний на Лівобережжі семибанний храм, що зберігся до наших днів, який має циліндричну форму бань. Собор містить келійний образ чудотворної ікони Скорботної Богоматері Уповзання всіх кінців Землі – захисниці обителі і міста Полтави. Наймолодшим монастирем колишньої Полтавської єпархії кінця ХІХ ст. був Козельщанський, відомий величним Різдвяно-Богородицьким собором початку ХХ ст. та  чудотворною іконою Козельщинської Богородиці з Передвічним Немовлям.

За нашим бажанням екскурсійна подорож може бути влаштована окремо до кожного із монастирів 6, С. 190.

Пізнавальна екскурсія, яка не тільки унаочнює процес будівництва культових споруд міста з розмаїттям стилів, й дозволяє пригадати глибинні моральні засади людства. Подорож включає огляд як найстарішого храму Полтавщини Спаського, так і зовсім нового „жіночого” — великомучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Ви побачите стінопис ХІХ – поч. ХХ ст. Сампсоніївського храму та Соборної Макарієвської церкви, яка є кафедрою преосвященних архієреїв Полтавської єпархії, образ чудотворної Горбанівської Богородиці кін. ХVІІІ ст. Екскурсійний маршрут прокладено до Іванової Гори, де тривають будівельні роботи по відновленню Свято-Успенського храму – пам’ятки архітектури загальнодержавного значення, зруйнованої в 30-х роках ХХ ст. Насамкінець, на нас чекатиме гостинне і затишне подвір’я Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря.


Висновки


Отже, з нашої роботи можна зробити висновки:

1. Екскурсія - туристична послуга, яка забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних та інших пізнавальних потреб туриста або екскурсанта.

В процесі екскурсії її учасники мають можливість пізнати оточуючий світ, природні явища, історичні ситуації, побутові елементи та сцени, визначні пам'ятки міста, регіону та інше.

Екскурствознавство - окрема та поважна наука. Віце - президент Академії туризму, зав. кафедрою туризму Балтійського міжнародного інституту туризму Михайло Борисович Биржаков стверджує, що першим екскурсоводом на Русі був Петро І, який обожнював водити іноземних гостей по Санки - Петербургу, який будувався і хвалився своїми досягненнями. До речі! З матеріалів науково - методичної конференції, яка проводилася у 2003 році при Полтавському Педагогічному університеті, присвяченої І.П. Котляревському нам стало відомо, що першим екскурсоводом на Полтавщині був Іван Петрович Котляревський, який теж полюбляв водити гостей по місту і розповідати славну історію Полтави.

Але повернемося у 20 століття. Нині, коли ми будуємо свою незалежну державу і маємо можливість досліджувати й вивчати архівні документи часів Української держави і Української Народної республіки, перед нами постають невідомі сторінки нашої історії і, зокрема, розвитку туристично-екскурсійної справи. Так у березні - квітні 1918 року за часів УНР був створений при Департаменті позашкільної освіти Міністерства народної освіти Екскурсійний відділ, який очолила директор цього департаменту Софія Русова, видатний український педагог і діяч культури. Документи свідчать , що «головним єдиним засобом національного виховання і пізнання України», працівники екскурсійного відділу вважали українознавство, яке в данім разі буде здобуватися шляхом екскурсійним, шляхом безпосереднього ознайомлення людей з предметом нашого національного добра. Сама Софія Русова в своїй праці «Методика початкової географії» стверджує: «Екскурсія має надзвичайне значення в сучасній методиці нової школи - це її життєвий нерв, її найкращий фактор пробудження цікавості до навчання».

2. У 20-х роках екскурсії використовувались, як засіб ідеологічного впливу на народні маси. Як зазначив дослідник життя інтелігенції України цього періоду Григорій Касьянов «Сфера ідеології була для більшовицької партії традиційно - примусовою справою, до того ж вона повністю підкоряла собі політику.

У 1928 році при Всеукраїнській АН була створена Комісія краєзнавства, яка в свою чергу створила в багатьох містах України мережу своїх філій - наукових товариств. Таке наукове товариство краєзнавців було створено і на Полтавщині. Головним завданням товариства - об»єднання всіх членів на засадах наукової праці, зокрема проведення наукових обстежень Полтавського краю за допомогою галузей науки шляхом анкет, анкет, екскурсій, розкопок, організації виставок, відкриття музеїв, вжиття відповідних заходів з охорони пам»яток старовини, мистецтва побуту, природи. Це початок розвитку екскурсійної роботи на Полтавщині. Екскурсії вирішували два завдання: з одного боку поширення знань і приємного розважального відпочинку у подорожі, з іншого така форма проведення екскурсій вважалась дуже своєчасною, життєво цікавою. Висувались пропозиції щодо заснування в Україні загального «Екскурсбюро» (до речі у Київському науковому товаристві працювало екскурсбюро, яке було створено в 1920 році, його очолював професор М.Шарлеман).

Проте науковим екскурсіям в умовах міцніючої більшовицько-тоталітарної держави не судилось довго жити. Чимало провідних учених-краєзнавців були звинувачені в націоналізмі, проти них було сфабриковано ряд політичних справ, вжито репресій, серед них і наші земляки: Григорій Ващешсо, Микола Зеров.

3. На початок 30-х років краєзнавство фактично припинило своє існування, з ним занепав і екскурсійний рух.

У 1936 році туристсько - екскурсійну справу було передано профспілкам. 1936 -1960 роки - формується організаційна структура туризму - Центральна Рада по туризму і екскурсіям. ВАТ «Інтурист» БММТ «Супутник», дитячі туристсько-екскурсійні станції, туристські клуби. Ці формування протягом більш як 50 років були монополістами в туристсько-екскурсійній справі у колишньому СРСР.

4. В сучасних умовах, внаслідок переходу на нові умови ринкового господарства в туристській галузі відбувається пошук нових шляхів і методів виробництва. Такі колишні монополісти, як «Інтурист», профспілковий туризм, БММТ «Супутник» змушені були реорганізуватись і значно поступитись місцем тисячам новостворених комерційних фірм і організацій, які буквально увірвались на туристській ринок України. Але повернемося на Полтавщину і до екскурсійної справи. Перша екскурсійна організація на Полтавщині в післявоєнні роки - Дитяча туристично-екскурсійна станція, яка була створена у 1953 році, яка зараз носить назву «Туристично-екскурсійний центр учнівської молоді» і 50 - річчя з дня заснування ми святкували у 2003 році. І поява такої організації першою не випадково. Адже екскурсія завжди була складовою частиною педагогіки, навчального процесу. Нами було сказано про працю Софії Русової, її погляди поділяли видатні педагоги Григорій Ващенко, Антон Макаренко, Сухомлинський та інші.


Список використаної літератури:


  1. Взаємодія екскурсійної та пам‘яткоохоронної справи в Україні в 20-х роках ХХ ст.// Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. Випуск 27. - Черкаси, 2001. – С. 107-110.

  2. Георгій Кальянов „Українська інтелігенція 1920-30-х р.р." \ Соціальний портрет та історична доля. \ - Київ - „Глобус" - 1992 р.

  3. Діяльність системи туристсько-екскурсійних закладів в Україні в 20-х роках ХХст. // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 3. – К., 2000. – С.240-266.

  4. Екскурсійна діяльність педагогічних навчальних закладів у 20-их роках ХХ століття// Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. Випуск 16. – Черкаси, 2000. – С. 48-50.

  5. Екскурсійна діяльність наукових установ України в 20-х роках ХХ ст. // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи. Збірник наукових статей. – К., 1995. – С.129-139.

  6. Краєзнавчі дослідження – важливе джерело розвитку туристсько-екскурсійної справи в Україні: з досвіду 20-х років ХХ ст.// Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Випуск 6. – К., 1999. – С.190-195.

  7. Психолого-педагогічні аспекти туристично-екскурсійної справи в системі підготовки фахівців туристського напрямку // Психолого-педагогічні проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців сфери туризму в умовах професійної освіти. Наукові записки. Т.1. – К., 2000. – С.55-64.

  8. Полтавський державний музей ім.. В.Г.Короленка \ Полтава - 1927р.

  9. Роль музеїв і краєзнавчого руху в розвитку туристично-екскурсійної справи в Україні у 20-х роках ХХст. // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 2. – К., 1999. – С.621-637.

  10. Русова С.Ф. „Методика початкової географії" \ - К.1918 - С.17

  11. Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи \ Збірка наукових статей. Киів - 1995р. -С.86

  12. Статистичний звітник. - 2004 рік //управління спорту та туризму при Полтавський облдержадміністрації

  13. Створення та розвиток системи туристсько-екскурсійних закладів в Україні в 20-х роках ХХ ст. // З історії вітчизняного туризму. Збірник наукових статей. – К., 1997. – С.69-101.

  14. Труди Полтавської вченої археологічної комісії \ випуск № 4,- 1907р.



Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconВимоги до оформлення курсової роботи з дисципліни “Основи програмування та алгоритмічні мови” спеціальності пз курсова робота оформляється українською мовою
Курсова робота оформляється українською мовою рукописним або друкованим варіантом. Текст програми додається в друкованому вигляді....

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconКурсова робота з дисципліни: «Управління бізнесом у фармакології» на тему: «Монополія та конкуренція на фармакологічному ринку»
Розділ ІІ. Аналіз зовнішнього середовища за методикою структурного аналізу п’яти конкурентних сил М. Портера 12

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconКурсова робота з дисципліни: «Управління бізнесом у фармакології» на тему: «Організаційно-правові форми підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я та механізм їх функціонування»
«Організаційно-правові форми підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я та механізм їх функціонування»

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconДодаток №9 до наказу головного управління освіти і науки від 13. 12. 2011 р. №1031/0/212-11 План-графік проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників
«Організація та керівництво діяльністю євроклубів», «Організація екскурсійної діяльності та освітніх обмінів»

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconКурсова робота з дисципліни «Лінгвістика тексту» редагування рекламних текстів
Вступ

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconМетодичні вказівки по вивченню дисципліни "Гроші та кредит"
Дана курсова робота “Гроші та кредит” призначена для студентів базової освіти з економіки усіх форм навчання

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconКурсова робота з дисципліни: «Управління бізнесом у фармакології» на тему: «Механізм трансформації стратегічних цілей фармакологічної організації в індивідуальні цілі працівників»
«Механізм трансформації стратегічних цілей фармакологічної організації в індивідуальні цілі працівників»

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconКурсова робота з дисципліни
Звіт з роботи повинен містити текст розробленої програми, детальний коментар, результати тестування програм. Програми повинні бути...

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconКурсова робота з банківської справи Аналіз кредитної діяльності банку
Аналіз якості кредитного портфеля банку з погляду захищеності від можливих втрат

Курсова робота з дисципліни: «Організація екскурсійної діяльності» на тему iconКурсова робота з теми: «Організація та методика проведення уроку виробничого навчання» Виконав
Декларацією про державний суверенітет України проголошено виняткову важливість забезпечення національно – культурного відродження...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи