Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета icon

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета




Скачати 117,57 Kb.
НазваТема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета
Дата конвертації29.10.2012
Розмір117,57 Kb.
ТипКонкурс
джерело

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч».

Характеристика дійових осіб твору


Мета: вчити учнів характеризувати образи, наводячи при цьому цитати з

твору; з’ясувати значення п’єси у даний час, її актуальність; розвивати

навички роботи з текстами твору, вміння робити висновки, грамотно

висловлювати власні думки, почуття, спостереження; вчити виразно

читати за ролями; формувати кругозір, світогляд учнів, виховувати

почуття поваги до творчості Карпенка-Карого, його театральної

діяльності, зневажливе ставлення до жорстокості, егоїзму, жадності.


^ Тип уроку: комбінований.

Обладнання : портрет І. Карпенка – Карого, ілюстрації до твору,текст п’єси,

дидактичний матеріал ( тестові завдання, картки).


^ Хід уроку


І. Організаційний момент.


ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя

Сьогодні ми завершує знайомство з творчістю Карпенка-Карого, зокрема з його п’єсою «Сто тисяч». Для того, щоб дещо пригадати, ви розгадаєте кросворд. «І. Карпенко-Карий. Життя і творчість. Комедія «Сто тисяч».

  1. Конкурс «Інтелектуал»

Учні розподіляються на дві команди,обираються капітани. За 5-7 хвилин необхідно розгадати кросворд. «І.Карпенко-Карий. Життя і творчість. Комедія «Сто тисяч»».

    1. Завдання для першої команди.

1




1













2



















3



















4

























5
















6






















7























По вертикалі: 1. Ім’я дружини Герасима Калитки. (Параска)

По горизонталі: 1. Хто з героїв полюбляв повторювати фразу: «Опит – велікоє діло!»? ( Копач) 2. Назва твору, який є свого роду продовженням твору п’єси «Сто тисяч» І. Карпенко -Карий? («Хазяїн») 3. Ім’я сестри письменника.(Марія) 4. Прийом , за допомогою якого автор висміює вади Герасима Калитки. (Сатира) 5. «Буде здоров’я, будуть і гроші», - таку думку висловив…(Савка) 6. Риси характеру головного героя твору.( Скупість). 7. Що отримав Герасим Калитка від Невідомого замість грошей? (Папір)

    1. Завдання для другої команди.










1







1































2

























3































4













5































6






















7



























По вертикалі: 1. Жанр твору І.Карпенка- Карого «Сто тисяч». ( Комедія)

По горизонталі: 1. Чию землю хотів купити Герасим Калитка?(Смоквинова)

2. Справжнє прізвище І. Карпенка –Карого.( Тобілевич) 3. Кому з героїв твору належать слова: « Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто»?( Герасим) 4. Багатій не давав дружині, на її прохання, коней, щоб поїхати до…(церкви). 5. Скільки років Копач шукав скарб? ( Тридцять). 6. Початкова назва твору «Сто тисяч». («Гроші») 7. Обіцянку головний герой твору називав …( Цяцянкою) .

1.3. Підсумок конкурсу.


ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Отже, твір Карпенка-Карого «Сто тисяч» прочитаний. Головний герой твору Герасим Калитка, ридаючи, говорить: « Краще смерть, ніж така потеря». Звичайно, ми не можемо погодитися з цим висновком, адже немає нічого ціннішого в людини, ніж життя. Ми не знаємо, яким був Герасим у молодості, що сприяло розвиткові у нього такої скнарості, але знаємо закінчення - повне розчарування, втрата грошей і мети, відчай.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо, до чого ж довела жадоба наживи головного героя та чого бажали інші герої твору трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». Отже, тема нашого уроку: «І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика образів.» Давайте визначимо мету уроку.


ІV. Основний зміст уроку


1.Опрацювання ідейно - художнього змісту

ІV дії комедії. Робота з текстом твору


Фронтальне опитування за питаннями.

  • Через що Роман не мав можливості часто бачитись із Мотрею?

  • Як Роман перелякав Маюфеса?

  • Чим саме син Герасима був зобов’язаний факторові за те, що перелякав?

  • Яку інформацію передав Маюфес для Калитки через Романа?

  • Що Копач розповів Роману про свої особливості щодо письменницького таланту?

  • Про які ознаки сховищ скарбу розповів Копач Роману?

  • Якою була остання зустріч Герасима з Невідомим?

  • Як поводився Герасим із Параскою, коли почала цікавитися тим, що приніс чоловік додому?

  • Яким чином Калитка хотів розподілити фальшиві гроші між собою і Савкою?

  • Як Герасим зреагував на те, що його обдурив Невідомий?

  • Як сталося так, що Копач запобіг смерті Калитки?

  • Над чим побивався Герасим через відсутність грошей?




  1. Характеристика дійових осіб комедії.


2.1.Вступне слово вчителя.

«Театр ! Чи любите ви театр так як люблю його я, тобто всіма силами душі вашої, зі всім ентузіазмом, зі всією нестриманістю, на яку здатна палка молодість, жадібна і пристрасна до вражень вишуканого? Або краще сказати, чи можна ви не любите театр більше всього на світі, крім добра і істини!» - цей вислів Віссаріона Бєлінського часто виголошував І.Карпенко-Карий.


Інсценізація уривка

І.

Герасим . Вставайте ж, вставайте! Не мніться. Чепіга зайшла, пора скотину порать

^ Копач. Еге, Герасим уже по хазяйству гасає, невсипущий.

Герасим. О, ви вже встали?. Чого так рано? Полежали б іще.

Копач . Не спиться . Почув що ви встали , та і я піднявся. А знаєте, що я придумав?

Герасим . А що ?

Копач. Ви б зробили калакольчик у ту хату… Тут вірьовка над ліжком. От прокинулись , пора вставать – зараз дзінь . дзінь; сам ще лежиш, а там встають.

Герасим. Та це чорт зна що. Я буду лежать , то всі будуть лежать чи не поснули знову? Щось тихо в тій хаті. От вам і дзвінок, - вигадає ж , скажи на милость. Ану , ану!

^ Копач. Оце саме добра пора копать: не душно, холодком можна бог знає скільки викопать! Воно ще рано . Тільки на світ благословилось.

Герасим.. Та де воно вам рано? Вони надолужать – то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть богу молиться . то й сонце зійде. Хоч би молилося, а то стоїть, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отче наш даю: як затоплю, то зараз і на землі… Стара, а стара! Параско, пора до корів, чого ви там мнитесь? Хлопці, гайда з хати! Тільки коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть.

ІІ

Параско. Що ти затіваєш?

Герасим. А ти почім знаєш? А тобі яке діло?

Параско. Хоч би сказав, пораявся..

Герасим. Звідкіля вона довідалась? Іди собі – іди, не заважай мені думать.

Параско. Та ти на старість дурніший робишся.

Герасим. Гей . Параско!

^ Параско. Чого там – Параско?

Герасим. Не чіпляйся! У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові.

Параско. Тьфу! На твою дурну голову,

Герасим. Я тебе як плюну…(заміряється її вдарить)


ІІІ

^ Савка. Здрастуйте , з неділею будьте здорові.

Герасим. Спасибі, будьте і ви здорові.

Савка. А ви з старою, як сизі голуби, і досі буркочете?

Герасим. Еге! Нема нікого, то ми собі удвох…

^ Савка. Нагадали молодощі?

Герасим. Іди, Парасю, по своєму ділу, а у нас своє.

Параска. Бодай ти пропав!

Савка. Бач, Парасю . Любо слухать, то все статки роблять. А ми з старою тільки лаємось і все через гроші: того нема, другого нема – і раз у раз: гир-гир-гир, гар-гар-гар! Оце і зараз посварились6 виряджав її до церкви, а вона й напосіла: «У других, - каже , - фургони , любо глянути, а я – на возі, такий ти хазяїн», - каже. Така мене злість взяла, що мало-мало не потяг віжками, а все гроші…

Герасим. А , слава Богу, і фургони маю, та моя стара не хоче їздить. Каже: «Потрудюсь пішечком для Божого храму, а скотинка нехай одпочине».

Рольова гра: «Образ очима персонажів комедії «Сто тисяч»»

Герасим Калитка

Я – Герасим Никодимович Калитка, заможний селянин. Все, що маю, всього досяг сам.

Я дуже люблю гроші. Мета мого життя - купити якомога більше землі.

Ох, земелько, свята земелько – Божа ти дочечко! Як радісно загрібати тебе докупи, в одні руки. А гроші – це лише засіб, за допомогою якого можу купити землю. Я сам важко працюю і робітникам спуску не даю. Як несамовитий гасаю і нікому не довіряю. Та й кому звіритись? За всім треба

самому глядіти. Он недавно бачу: наймити хліб безсоромно тягають у Параски під носом, а вона не бачить. І якщо я не буду за всім слідкувати, робити ж ніхто не буде. А наймити тільки їдять? Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гає. А робота стоїть! А мені ніколи по людські поїсти. Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем , так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю. Ну нічого, що жінка до церкви пішки ходить. Худобу ганяти в празник гріх. Скотина гроші коштує,вона цілий тиждень працює, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по – божому і не по-хазяйськи. Блажен чоловік, іже скотину милує.

Кругом одні шахраї. Але і я нівроку. Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто. Я пообіцяв в придане за доньку п’ять тисяч, а відбувся парою худоби та десятком овець, а на придачу – гуртом побили зятя й вирядили. Півдня билися, в хаті назмітали волосся цілу куделю. Хазяйновитий Роман аж два квачі зробив вози підмазувать. Що значить хазяйська дитина – не пропадати ж добру. Правда у весільній баталії я два зуба втратив, зате грошики зберіг. Обіцянка - цяцянка, а дурневі радість.

А нещодавно я відкрив секрет, як багатіють. В усякому випадку я так думав. За свої кревні так розбагатієш ? Оця думка не давала мені спокою і я вирішив придбати за п’ять тисяч справжніх - сто - фальшивих. А тепер все пропало: і земля Смоквинова, і гроші.


Скласти інформаційне гроно.


Жадібний працьовитий

Заздрісний Герасим хазяйновитий

Нечесний економний

Грубий любить землю

жорстокий

легковірний


Кум Савка

Я – Савка – компаньйон Калитки. Він мій кум. Я не такий багатий, як Герасим , але ж і він не завжди був таким. Тепер він багач, а я з боргів не вилазю. Я ладен, навіть, продати власну душу. На Івана Купала я, навіть, на роздоріжжя ходив кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитись до багатіїв, придбати до рук ще шматочок. Адже з грішми, сказано ж, і чорт не брат. А в грошових справах немає ні братів, ні кумів.

Он Калитка мені позичив гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли ».

І тому я і вирішив розбагатіти через нечисті гроші. Он сусідський поміщик має нечисті гроші, тобто він уже продав душу дияволу. А під час розподілу грошей ми ледве не повбивали один одного. Але, коли справу було провалено, коли Герасиму не дали накласти руки, я покаявся. Я відрікаюсь від грошей

Копач

Я – Копач Бонавентура – колишній військовий. Я тридцять років шукаю скарби. Я не зміг пристосуватися до нових умов і дощенту розорився. Я теж хочу розбагатіти, але я людина непрактична в господарських справах, хоч мене це не бентежить. Я живу у своєму світі, незрозумілому для інших, живу своїми мріями. Не дає мені спокою тільки один предмет - Боковенька. Мені здається, що я все таки знайду свій скарб. А на викопані гроші я б поїхав би в Париж. Я навіть по французькі балакати можу. Хоч мені й докоряють, що за тридцять років я нічого не знайшов, але я вважаю, що мої знахідки дуже важливі для науки наприклад: окам’яніле дерево, ступка мідної сковороди, я навіть, їх відіслав одному професорові. Я - щедра людина. Бажаним скарбом я б поділився з усіма, хто б його попросив. Розбагатіти я хочу тільки чесним шляхом. Я дуже поважаю науку, знаю напам’ять всі вірші Шевченка.

Інші герої твору

Для яскравішого зображення Калитки драматург вводить у комедію ще кількох осіб: наймичку Мотрю – дівчину з глибокими почуттями, працьовиту й розумну, змальовану в комедії з симпатією, а також постаті Калитчиних дружини і сина..


2.2. Колективний підсумок

Мікрофон»

Доведіть, що проблеми, висвітлені в п’єсі І.Карпенка – Карого «Сто тисяч», актуальні в наш час.

Орієнтовні твердження.

  • В наш час є багато людей, які мріють розбагатіти, не докладаючи до цього рук.

  • Є люди, які,завдяки шахрайським махінаціям, наживають мільйони.

  • Є люди багаті, але бездуховні, неосвічені.

  • Є такі лицемірні чоловіки, які на людях поводять себе інакше, ніж вдома.

  • Є люди, які одружують своїх дітей за власними корисними міркуваннями, не зважаючи на їхні почуття.

  • Є люди жадібні, які буквально над кожною копійкою тремтять.

  • Є люди, які розповсюджують фальшиві гроші.

  • Є люди - трудоголики, які самі важко працюють, але й домашні за роботою «світу білого» не бачать.

  • Є люди, які заздрять всім: сусідам, родичам, друзям.

  • Є люди, які заради грошей можуть піти на будь-який злочин.

  • Є люди, які, коли втрачають через якісь причини свої статки, здатні на самогубство.


Висновок. І в наш час п’єса актуальна, бо проблема влади грошей над людиною до сих пір не подолана, напевно мало знайдеться людей тих , кому не хотілося б мати достатньо грошей, щоб задовольнити свої потреби. Однак коли накопичення грошей, багатства стає самоціллю чи марнославством – це небезпечно для самої людини, адже жадоба, скнарість, заздрість руйнують людську душу, підточують її духовне і навіть фізичне здоров’я.



Схожі:

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconТема: Леся Українка драма-феєрія «Лісова пісня», розкриття художнього змісту, аналіз твору
Навчальна мета: опрацювати зміст твору,аналізуючи текст, розкрити риси характеру головних героїв, визначити проблематику твору
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета icon1)У якому селі народився Іван Карпенко-Карий ? ( Арсенівна )

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconДослідніцька робота
Карпенко-Карий, П. Саксаганський, О. Михалевич та М. Садовський (зліва направо). Фото 1890 р. Єлисаветград
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconУрок читання Українська народна казка «Лисичка та Журавель» 2 б клас Кз «нсзш І ііі ступенів №9» Вчитель: Н. В. Казимирчук Тема
Мета. Познайомити дітей з українською народною казкою «Лисичка та Журавель». Вчити виразно інтонувати казку, правильно читати в особах,...
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconІван Карпенко-Карий хазяїн
Феноген (входить з бокових дверей з халатом в руках. Говоре в другі двері). Петруша! Скажи хазяйці, що халат у мене
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconIван Карпенко-Карий. Сава Чалий Трагедiя в 5 дiях I 7 картинах
Середина пустки. Лави. Стiл на трьох ногах. Пiч наполовину розвалена. На стiнi висить жидiвський халат. На сценi нема нiкого
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconІван Карпенко-Карий мартин боруля
Кімната в хаті Мартина Борулі. Двері прямо І другі з правого боку. Грубка з лежанкою. Дерев'яні стільці, канапка І стіл, покритий...
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconНа Дніпропетровщині більше 33 тисяч фізичних осіб вже задекларували доходи, отримані в 2012 році
На відміну від попередніх років, громадяни мають можливість надати до податкових органів декларацію про майновий стан та доходи через...
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconУрок читання 4 клас Матеріал уроку. Українська народна казка „Мудра дівчинка
Мета. Ознайомити учнів із побутовими казками, їх особливостями; формувати уміння читати в особах. Правильно інтонуючи мову дійових...
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору Мета iconУрок позакласного читання
Тема В. М. Шкляр. Оповідання «Черешня в житі». Зміст твору. Добро та зло – провідні мотиви твору
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи