Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» icon

Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз»




НазваТема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз»
Сторінка4/5
Дата конвертації03.11.2012
Розмір0,76 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5
1. /Нестандартн_ уроки.docТема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз»
Тема: ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

«ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ»

Мета: перевірити якість засвоєних учнями знань під час вивчення вищезгаданої теми; розвивати навички усного зв'язного монологічного мовлення, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислено їх виконувати.

Тип уроку: урок-інтелектуальна гра «Найрозумніший»

Народ, який не знає свого

минулого, не має майбутнього.

О. Довженко

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дні­провських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія ста­ти «матір'ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монас­тир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старо­винний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національ­ної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,

пам'яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з'ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещо­давно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити кар­тини минувшини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, по­стає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплю­ючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.

II. Оголошення теми і мети уроку

Отже, ми спробуємо визначити, хто з вас якнайдосконаліше орієнту­ватиметься у змісті цих творів, які вивчалися, їх аналізі. Тому урок наш незвичайний, ми проведемо інтелектуальну гру — «Найрозумніший».

1. Словникова робота.

Інтелект (лат.) — здатність до мислення, особливо до його вищих тео­ретичних рівнів.

Я думаю, що боротьба буде запеклою, адже головна нагорода і ди­плом «За знання історичного минулого нашого народу» дістануться най­розумнішому.

Всі учні класу є учасниками гри. Знайомство з ними відбувається у такий спосіб: кожен, назвавши своє ім'я та прізвище, має сказати, з якими творами про історичне минуле нашого народу він ознайомив­ся додатково, якими джерелами користувався, щоб поповнити свій ін­телект. Відповідь починати фразою: «Не хвалюсь, але я...» Проблемно-ситуативне мовлення.

І раунд. Аудіюванпя. Рівень 1

Якщо кабінет комп'ютеризований, цей вид роботи перевірити легко, а якщо ні, то пропоную два варіанти:

  1. Письмова форма.

  2. За допомогою сигнальних карток різного кольору: червоного, зеле­ного, жовтого. Під час аудіювання учні піднімають картку потрібного кольору, що відповідає варіантам відповідей а, б, в. У кого кількість карток співпаде, той має можливість продовжити гру у наступному раунді. Правильна відповідь оцінюється одним балом.

Тести

1. Місто Київ названо на честь одного з братів:
а) Кия; б) Хорива; в) Щека.

2. Олег княжив:

а) у Львові; б) у Києві; в) у Новгороді.

3. Помер Олег:

а) від хвороби; б) загинув у бою; в) від укусу змії.

4. 955 року Ольга попливла:

а) у грецьку землю; б) до Риму; в) у Західну Україну.

5. Де звелів Володимир будувати церкви?

а) Де колись стояли дерев'яні кумири;

б) у містах і селах;

в) заборонив побудову храмів.

6. Кому належать слова:

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

а) Ярославу Мудрому; б) Святополку;

в) Володимиру.

7. Що О. Олесь намагався розповісти у «Заспіві»?

а) Казку; б) бувальщину; в) оповідання.

8. У творі «Наші предки — слов'яни» говориться, що кожне плем'я мало:

а) князя; б) сотника; в) хана.

9. Кому було нудно сидіти дома «без походів, без боїв»?
а) Князю Остромислу; б) полянам;

в) Аскольду і Діру.

10. Хто вирушив у похід на греків?

а) Князь Олег; б) Ярослав Мудрий;

в) Микита Кожум'яка.

11. Кому наснився «Дивний сон... Якісь палати, Лицар зброї на коні...»

а) Княгині Ользі; б) Ярославу Мудрому;

в) Катерині II.

12. У якому творі відображено бій Кожум'яки з печенігом-борцем?

а) «Ярослав Мудрий»; б) «Микита Кожум'яка»;

в) «Похід на Царгород».

Підсумки І раунду. Учитель збирає» сигнальні картки, що вказують на правильну відповідь. Інший варіант: учні самі підраховують кількість своїх карток, повідомляють про це вчителеві й учням. До II раунду пере­ходять шестеро гравців. Решта отримують оцінки і слідкують за грою.

II раунд

На окремих аркушах (квадратиках) розписані літери. З них учні складають слово — літературний термін. Хто швидше виконає завдан­ня, той буде першим відповідати на запитання у другому раунді. За одну хвилину учень повинен дати якнайбільше правильних відповідей. За­питання вчитель добирає самостійно, оскільки передбачити їх кількість неможливо.

III раунд

Учні заздалегідь докладно вивчають зміст творів. Для зручності і зо­середженості можна надати три варіанти текстів.

І варіант. «Заспів», «Україна в старовину» «Наші предки — слов'яни».

II варіант. «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Поход на Царгород».

III варіант. «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум'яка».

Учасник, який набрав найбільше балів, починає III раунд. Вартість правильної відповіді — 2 бали.

На дошці прикріплюється таблиця з певною нумерацією. Учні на­магаються запам'ятати цифри того кольору, який потрапив їм під час жеребкування, проведеного перед початком III раунду. Для полегшення роботи вчитель сформулює запитання згідно з темами. Вчитель розмішує їх під нумерацією в будь-якому порядку. Можна відкрити «віконечко» суперника, заробивши при цьому — 3 бали.

І варіант. «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки — слов'яни»

  1. Дажбог — один з головних богів, це... (Бог Сонця, світла, вогню)

  2. Які дерева росли у споконвічному лісі? (Дуби, вільхи, сосни...)

  3. Які тварини водилися у споконвічному лісі? (Ведмеді, олені, кабани, лосі...)

  4. Стрибок - це бог... (Вітру, бурі, негоди)

  5. Хто керував родом? (Наймудріший і найстарший)

  6. Коли князь ставав нездатним «до ладу і боротьби», то... (Скликали віче й обирали іншого князя.)

  1. Що було захисною зброєю для полян? (Каміння, окріп, попіл, гострі коли)

  2. Що клали у могилу загиблих? (Зброю, вбрання, харчі)

9. Які звичаї, обряди та вірування згадуються у творі «Наші предки — слов'яни"»? (Зустріч весни, Купала, віра в Русалок, Лісовиків тощо)

10. Пращур — це... (Далекий предок)

11. Яку квітку треба знайти в лісі, щоб мати «скарбів цілий міх». {Папороть)

12. Перун — це бог... (Дощу, грому, блискавки)


II варіант. «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Поход на Царгород»

  1. «Наші прадіди поляни оселились і жили»... (за Дніпром)

  2. З чим порівнювалось життя селян? (З раєм)

  3. Чому «віки нога ворожа не ступала на наш лан»? (Предки вміли показати обосічного меча.)

  4. На місці Києва стояла раніше? (Гора)

  5. Хто жив на тій горі? (Кий, Щек, Хорив та Либідь)

  6. До чиєї дружини, за літописною версією, належали Аскольд і Дір? (До дружини Рюрика)




  1. Про що вони попрохали у князя? (Щоб пустив їх на волю.)

  2. Від кого звільнили полян Аскольд і Дір? (Від хозар)

9. Як віддячили поляни Аскольду і Діру? (Обрали їх своїми князями.)
10. На що скаржилися купці Олегові? (Греки їх не любили, кривдили.)

11. Що вирішив зробити Олег? («Хоче він до України прилучити Царгород») і 2. Що зробили греки, щоб не пустити в пристань наші кораблі? (Лан­цюги перетягли.)


Ш варіант. «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум'яка»

  1. Куди прийшла вранці Ольга? (До річки)

  2. Що намагається пригадати Ольга? (Дивний сон)

  3. Кого побачила дівчина, коли обернулась? (Ігоря князя)

  4. Чим здавались Ігорю думка і очі дівчини? («Думка — сонце; очі — сині небеса»)

  1. Ким була Ольга Ігорю? (Дружиною, вірним другом.)

  2. Хто вбив князя Святослава? (Печеніги)

  3. Чого хотів печенізький хан? (Перемоги досягти без бою.)

  4. Як перевіряли силу Кожум'яки? (Роздражнили найсильнішого бика.)

9. На місці бою князь Володимир збудував... (Переяслав)

  1. Ярослав був першим, другим, третім братом на престолі? (Четвертим)

  2. Через кого все місто було зруйновано, люди бідували? (Святополка)

  3. Як дбав про місто Ярослав? («Як про друга, як про сина»)


Фінал

Невблаганний час доніс до наших днів не так уже й багато стародав­ніх книжок і свідчень того, як жилося нашим пращурам. Можливо, саме ці твори «зворушують читача ніжністю вислову чи захоплюють красою уявного малюнка?..» Уява Георгія Акулова спромоглася йому як худож­никові дати в руки пензлик і фарби, реалізувавшись в ілюстраціях до по­еми О. Олеся «Княжа Україна»

Учасники отримують по одній ілюстрації, вказують назву твору й епі­зод, зображений на малюнку.

Підсумки фіналу: підрахунок балів, оголошення переможця гри «Най­розумніший» та нагородження його дипломом «За знання історичного ми­нулого нашого народу».

Заключне слово вчителя

Рідна земля, давня Русь-Україна і її народ у променях сонцесяйно­го Олесевого слова та усної народної творчості відсвічують найвищими людськими чеснотами. Адже саме ми сьогодні повинні своєю працею, розумом, з високою національною свідомістю будувати суверенну Укра­їну. Долею нам суджено жити в період великих, воістину революційних перетворень. Ви закінчите школу і також будете причетні до оновлення й відродження своєї Батьківщини. А щоб будувати майбутнє України, треба знати правду про її минуле, бо, як сказав О. Довженко: «Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього».

III. Домашнє завдання.

  1. Написати поетичні рядки за даним початком «Минуле в пам'яті не спить...».

  2. Написати твір-мініатюру «Без минулого немає майбутнього».

  3. Підготуватись до проблемно-ситуативного мовлення: «Не хвалюсь, але я додатково прочитав (ла) і коротко хочу розповісти про Івана Сірка, (побут і культуру запорожців, художника І. Рєпіна тощо).



Тема: КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА «ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ...». РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ

Мета: ознайомити учнів із життям Костянтини Малицької та її віршем-піснею «Чом, чом, земле моя...»; вчити розуміти лірич­ність вірша-пісні; розвивати вміння визначати художні засо­би, використані в поезії, пояснювати роль питальних речень; формувати навички аналізу поетичного твору; удосконалю­вати навички виразного читання поезії; виховувати почуття патріотизму як вагомого життєвого стимулу для людини.

Обладнання: портрет письменниці, малюнки із зображенням природи,

фонозапис пісні «Чом, чом, земле моя...».

Тип уроку: урок-дослідження.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.

Василь Симоненко

ХІД УРОКУ

І. Мотивації навчання школярів

1. «Поетична хвилинка».

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни

Різні люди є на світі.

Різні гори, полонини.

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї.

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти...

Різні в світі є країни,

Гарні є, є і багаті,

Та найкраще — в Україні,

Бо найкраще — в рідній хаті.

(Ганна Черінь)

  1. Коментарі до вірша.

  2. Слово вчителя.

Важко назвати поета, письменника, який би не звертав своє слово до рідної Вітчизни — України. У творах вони з любов'ю відтворюють І чарівну природу з оксамитом степів, гаїв та дібров, зеленню лісів, син­ню чистих озер і тихоплинних рік. Ніякій силі не осквернити тієї землі, І «що освятив Тарас своїми муками-ділами, що окрилив громами-звуками словами».

Україну прославили у віках її видатні сини й дочки. Це філософ і поет, мандрівний вчитель Григорій Сковорода, це Каменяр Іван Франко, геніальна Леся Українка. Оспівували Україну «струни Лисенка живії, і слави золота зоря круг Заньковецької Марії».

Україна завжди була багата на самобутні таланти, і серед них чимало обдарованих жінок. Про одну з них сьогодні і піде мова. Це — Костянтина Малицька.

II. Оголошення теми, мети і завдання уроку

III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Повідомлення «юних біографів».

1 -й біограф. У радянські часи Костянтину Малицьку (її літера-I турні псевдоніми — Віра Лебедєва й Чайка Дністрова) навіть згадува-1 ти було небезпечно. Твори її не потрапляли до рук читачів. Лише люди І старшого віку в колі своїх найрідніших могли заспівати тремтливим від І хвилюванням голосом пісню «У Січі, у Січі гартуймось, брати» та ще мо­гла пролунати чудова співанка-перлина «Чом, чом, земле моя...». Хто ж і вона, Костянтина Малицька?

2-й біограф. Народилася Костянтина Малицька 30 травня 1877 ро-ку в селі Кропивники біля Калуша в сім'ї священика Своє життя вона

присвятила дітям: понад ЗО років працювала на педагогічній ниві, час­то виступаючи зі статтями у справі виховання підростаючого покоління. Багато друкувалася в періодичній пресі. Літературна спадщина велика і різноманітна. Вперше вона виступила в дитячому журналі «Дзвінок» під вигаданим ім'ям Ростик. Відтоді часто вміщувала свої твори в цьому виданні, а також у журналі «Зоря», в альманахах «Жіноча доля», «Учи­тель». Це були переважно твори про дітей і для дітей. Тривалий час вона редагувала журнал «Дзвінок» — єдиний на той час дитячий часопис для всієї української дітвори.

3-й біограф. Наприкінці XIX — на початку XX століття під різни­ми псевдонімами надрукувала багато віршів для малят, в яких оспівува­ла красу рідної природи, прищеплювала дітям любов і повагу до праці, до рідної землі. Костянтина Малицька — провідна діячка жіночих громад у Львові та Чернівцях, натхненниця руху січових стрільців у роки Першої світової війни, за що у 1915 році була вислана в Сибір. Останні роки жила у Львові і працювала бібліографом дитячої літератури у Львівській бібліо­теці Академії наук ім. В. Стефаника. Померла 27 січня 1947 року.

2. Слово вчителя.

У 1904 році на слова Костянтини Малицької «Чом, чом, чом, земле моя...» композитор Денис Січинський написав музику, і пісня стала на­родною, широковідомою, улюбленою для багатьох поколінь українців.

3. Повідомлення «Юних біографів» про композитора Дениса Січинського. Січинський Денис Володимирович — український композитор, ди­ригент і музичний діяч. Народився 2 жовтня 1865 року в селі Клювинці Тернопільської області.

Навчався у Львівській консерваторії у К. Мікулі. Працював у Львові, Коломиї, Станіславі як організатор і диригент співацьких колективів.

Автор опери «Роксолана» (1909), музики до п'єс, обробок народних пі­сень. Серед творів чільне місце належить хорам і романсам на вірші Шев­ченка, Франка та інших українських поетів. Помер 26 травня 1909 року.

Звучить грамзапис вірша-пісні «Чом, чом, земле моя».

4. Змагання між групами.
Перемагає найактивніша група.
Бесіда:

  1. Які почуття викликала у вас пісня?

  2. Поясніть назву твору.

  1. Які запитання ставить Костянтина Малицька у вірші-пісні?

  2. Якою у вашій уяві постає змальована у творі рідна земля?

5. Слово вчителя.

Притишено звучить у пісні простеньке, на перший погляд, але таке сокровенне запитання:

«Чом, чом, чом, земле моя.

Так люба ти мені, так люба ти мені?..

І ми, мов на картині, бачимо переливи води, смарагдову зелень лісів, чуємо тьохкання соловейка, ніжний дзвіночок голосу жайворонка.

Подібні запитання ставляться читачам не для того, щоб дістати на них відповідь, а щоб привернути їхню увагу до певної думки або самим запитанням ствердити її. Такі запитання називаються риторичними.

6. Усне малювання.

Які картини постали у вашій уяві після прослуховування вірша-пісні?

  1. Самостійне читання учнями вірша-пісні.

  2. Завдання.

Прослухати текст вірша «Чом, чом, чом, о земле ти моя» і порівня­ти з піснею.

9. Декламування вірша «Чом, чом, чом, о земле ти моя» вчителем.

10. Робота у групах.

  1. «Юні художники». Малюють картини, які постали в уяві під час пролуховування вірша і пісні.

  2. «Юні фольклористи». Записують прислів'я та приказки про рідний край.




  • Батьківщина — всім матерям мати.

  • Навіть пташка має рідну землю.

  • Рідна сторона — мати, чужа—мачуха.

  • Кожному мила своя сторона.

  • За рідний край життя віддай.




  1. «Юні літературознавці». Досліджують партитуру вірша-пісні.

  2. «Юні лінгвісти». Добирають синоніми до словосполучення «рідний край» та епітети до слова край.

11. Слово вчителя.

Завдяки великій майстерності і поета, і композитора пісня «Чом, чом, чом, земле моя» набула широкої популярності. Де тільки не лунала вона. У Києві, Львові, Херсоні, Полтаві... А ще у Канаді, США, Аргентині, Бразилії, Австралії — всюди, де є хоч маленькі українські громади. Деколи цю пісню з великої поваги до України слухають чи виконують стоячи як під час виконання державного гімну. Деколи плачуть із розчуленім поринаючи у спогади про рідне і дороге.

Ось що можуть зробити поетичне слово і чудова музика.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання до учнів:

  1. Хто написав музику до вірша Малицької «Чом, чом, чом, земле моя»? Яких відомих українських композиторів ви знаєте?

  2. Чому пісня стала такою популярною? Загальноприйнято під час виконання цього твору стояти і співакам, і слухачам. Поясніть, чому.

V. Домашнє завдання

  • Вивчити вірш-пісню напам'ять.

  • Перша група — написати твір-мініатюру «Чом мені ти любий, рід­ний краю?».

  • Друга група — намалювати солов'я або дібрати ілюстрації та додаткову літературу про цю пташку.

  • Третя група — виписати з енциклопедії та словників відомості про солов'я.



Тема: Г. ТЮТЮННИК «ДИВАК». РОЗПОВІДЬ ПРО

ПИСЬМЕННИКА.

Мета: відкрити учням самобутній талант Григора Тютюнника, зацікавити його творчістю, формувати вміння оцінювати високохудожній текст; розвивати виразне читання учнів, творчу уяву; виховувати доброту, людяність, спостережли­вість, старанність.

Обладнання: портрет прозаїка; видання творів, ілюстрації до них; фраг­мент відеофільму «Вічна загадка любові»; ілюстрації учнів до новели «Дивак».

Тип уроку: урок-подорож за сторінками улюблених телепередач.


Спотикаюсь, а йду, коли світло, а часом і темно,

Тріпочу в павутинні липучих суспільних ідей,

Від підлоти і зла відбиваюсь не завжди і чемно,

Як до сонця, тягнусь до хороших і чесних людей...

Я іду по землі.

О. Месевря

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми і мети уроку

II. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Слово вчителя

До талановитих українських письменників належить Григір Тютюн­ник. Його літературний побратим і ровесник Б. Олійник так описує портрет і вдачу Григора: «...вищий середнього зросту, худорлявий. По­ловецька засмага. Трохи суворі брови, з-під яких зорили карі, аж гаря­чі очі. Воронове крило чуприни норовливо спадало на чоло... Чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від чого й сам не раз потерпав. Але то вже — Григорів характер, вироблений, відредагований і затверджений життям».

Його виколисала літературна Полтавщина, де він народився в с. Ша­лівка Зіньківського повіту 5 грудня 1931 року в простій селянській родині. Рано залишився без батька, який був репресований у 30-х роках, і з шести років хлопець переїздить до свого дядька на Луганщину. Там і розпочав навчання у школі (закінчив три класи), яке перервала війна. І одинадцятирічний хлопець з торбинкою на плечах повертається до матері на Полтавщину, в рідне село.

«Люди, дивлячись на змучену тьотю і нас, голодненьких дітей, порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину. Я так і зробив. Йшов пішки (війна кругом!), маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порож­ню торбинку, в котрій спочатку подорожі були сухарі, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. І Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик, ішов рівно два тижні».

У рідному селі після війни закінчив 5 класів, вступив до Зіньківського ремісничого училища. 1947 року здобув спеціальність столяра і вла­штувався на роботу на Харківський завод ім. Малишева. Пізніше пра­цював на будівництві Миронівської ДРЕС під Дебальцевим, з 1951 року служив 4 роки у морфлоті. Ще будучи в армії, пробував писати».

1962 року вступає на філологічний факультет Харківського універ­ситету.

1961 року в журналі «Крестьянка» була надрукована його новела «Су­тінки». Григорій Тютюнник, його брат, автор відомого роману «Вир», пе­ред самою смертю встиг привітати творчий успіх Григора: «У тебе є бага­то даних, які свідчать, що ти можеш писати і з тебе будуть люди».

Вперше 1963 року українською мовою була надрукована його нове­ла «Дивак».

III. Опрацювання нового матеріалу

І це знайомство ми проведемо в умовній телестудії на передачі.

За сторінками улюблених телепередач

Клас поділений на дві. команди. Ви будете подорожувати, а я вас су­проводжуватиму, буду диктором і ведучою.

Передачу «Зов джунглей», яку ви всі дуже любите за дух змагання, ми перейменували на «Поклик лісу», але і тут ми будемо змагатись. По­середині столу, за яким сидять команди «Лісовички» і «Топольки», сто­ять кошики, а на них записана назва команди. Звучать голоси птахів (дятла, горобців, синичок).

I тур. Назвати (записати на дошці) всіх головних (Перша команда) і другорядних (Друга команда) персонажів новели «Дивак».

II тур. Дати відповіді на запитання вчителя (для перевірки знань тексту).

  1. Яка стежка до школи була зручніша для Олеся?

  2. Чому мати наказувала Олесеві не йти річкою до школи?

  3. За що хлопчик любить зиму?

  4. Чим привернула увагу Олеся сосна?

  5. Чому Федько назвав хлопчика «зрадником»?

  6. Чи образився Олесь на хлопців?

  7. Чому хлопчик втік зі школи?

  8. Що робив Олесь у лузі?

  9. Якою була зустріч на мосту Олеся і Федька Тойкала?




  1. За що похвалив хлопчика дід Прокіп?

  2. Чому хлопчикові стало сумно, коли він повертався з дідом додому?

  3. Що снилося малому Олесеві?

Оцінюючи, вчитель, дає за кожну правильну відповідь квіточку, яку учасники команди кладуть у свій кошик.

Звучить музика, що супроводжує телепередачу «Щасливий випадок».

Гейм «Ти мені — я тобі». Учасник команди називає конкретно того, кому ставить запитання за змістом новели.

Діти повинні були дома проілюструвати улюблений епізод з новели. Малюнки складені так, як розповідається в новелі.

«Мультфільм». Умовний екран на передній парті. «Кіномеханік» називає прізвище «актора», який озвучує цей епізод {Виразне читання уривків новели.)

(Оцінюють гості.)

IV. Підсумки уроку

  • Чи сподобалось у нашій телестудії? Чим?

  • Чого ж навчив вас сьогоднішній урок?

  • Як ви розумієте зміст епіграфа уроку?

Визначення переможців (за кількістю квіток у кошиках).

V. Домашнє завдання

Характеризувати Олеся; подумати над питанням «Яку істину обстоює в новелі автор»?; Встановити значення слів добро, справедливість, сміли­вість, співчуття до знедолених.


1   2   3   4   5



Схожі:

Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconНаказ №1000 Про проведення обласного конкурсу "Зоряний шлях"
Провести протягом грудня-січня 2012р міський конкурс "Зоряний шлях" згідно з Положенням (Додаток №1)
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» icon1 полярна зірка, 2 Великий Віз, 3 Малий Віз, 4 сузір’я Кассіопеї
Сузір'я ділянки, на які розділена небесна сфера для зручності орієнтування на зоряному небі. У давнину сузір'ями називалися характерні...
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconНаказ №1683 Про проведення обласного конкурсу "Зоряний шлях" Згідно з планом роботи управління освіти І науки наказую : Провести протягом січня лютого 2012р обласний конкурс "Зоряний шлях" згідно з Положенням (Додаток №1)
Провести протягом січня – лютого 2012р обласний конкурс "Зоряний шлях" згідно з Положенням (Додаток №1)
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconПоложення про обласний конкурс учнівської молоді «Зоряний шлях»
Обласний конкурс учнівської молоді «Зоряний шлях» (далі Конкурс) проводиться щорічно управлінням освіти і науки Луганської обласної...
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconКондратьєва, Ірина Зоряний шлейф Ле Бурже // Українська технічна газета. 2011. N 26. С. 1, 5 Дніпропетровські ракетобудівники представили на Паризькому авіаційно-космічному салоні-2011 чимало оригінальних конструкторських рішень І технологій,
Кондратьєва, Ірина Зоряний шлейф Ле Бурже // Українська технічна газета. 2011. N 26. С. 1, 5
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconМинуле нашого народу в оповіданні оксани сенатович «малий віз». Зміст твору. Пригоди дмитрика. Образи козаків
Пагутяк Ірина Олександрівна, кзо «Петриківська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської...
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconВідділ освіти Братської райдержадміністрації Районний методичний кабінет легенди рідного краю
Даний збірник містить легенди Братщини, зібрані вчителями історії і учнями, записані від старожилів населених пунктів. Значна кількість...
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconТема: у царстві тварин
Мета: закріпити знання про тваринний світ, його різноманітність та роль в біосфері, виявити взаємозв’язок людини і тварини, збагатити...
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconТема: Гусьина речевини
Мета: сформувати уявлення учнів про густину речовин, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах; дослідити залежність...
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconТема. Новела М. Хвильового «Я (Романтика)»
Миколи Хвильового; поглибити вивчене про психологічний твір та його ознаки; дослідити образну систему новели, її проблематику, стилістичні...
Тема: народні легенди «про зоряний віз», «про вітер», «про вогонь» Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз» iconФестиваль наук «зоряний олімп письмечевого»
Святково прибрана актова зала школи, запрошені гості, батьки, вчителі та учні. Лунають фанфари, на сцені з’являються ведучі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи