Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю icon

Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю




НазваПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
Сторінка1/4
Дата конвертації19.01.2013
Розмір0,65 Mb.
ТипПрограма
джерело
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ


Державна установа “Центральний методичний кабінет

підготовки молодших спеціалістів” МОЗ України





ІНФЕКТОЛОГІЯ


ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”


Київ

2011

Інфектологія


Укладач


Г.В. Фоменко — викладач вищої категорії Вінницького базового медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного


Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії санітарно-гігієнічних дисциплін Вінницького базового медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного від 07 квітня 2011 р., протокол № 8.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії терапії Івано-Франківського базового медичного коледжу від 31 жовтня 2011 р., протокол № 1.


Рецензенти:


Л.ВМороз — доктор мед. наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

О.АГнатюк — завідувачка відділення інфекційних хвороб Вінницької територіальної центральної районної лікарні, лікар вищої категорії;

Ф.В. Кузик — канд. мед. наук, заступник директора з навчальної роботи Чернівецького базового медичного коледжу БДМУ.


© МОЗ України, 2011

© ВСВ “Медицина”, 2011

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальну програму з дисципліни “Інфектологія” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Інфекційні хвороби є однією з найчастіших причин смертності та інвалідності та посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності. Успіх боротьби з інфекційними хворобами залежить від багатьох чинників (соціальних, економічних, науково-технічних тощо), а також значною мірою від кваліфікації медичних працівників усіх ланок, які повинні оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками.


Навчальна мета дисципліни “Інфектологія” — підготувати сучасного медичного працівника, який володів би клінічним мисленням і, працюючи в умовах ФАПу або швидкої допомоги, здатний був би встановити ранній точний діагноз, призначити лікування, організувати і провести профілактичні та протиепідемічні заходи.

Викладання повинно ґрунтуватися на сучасних стандартах освіти і мати тісний зв’язок з іншими дисциплінами.

Під час викладання теоретичної частини слід акцентувати увагу на основних чинних наказах та інструктивних листах МОЗ України, сучасному стані інфекційної захворюваності в регіоні, Україні і світі, етіолого-епідеміологічних даних, класифікації, особливостях сучасного перебігу інфекційних хвороб, методах лабораторної діагностики, лікуванні, профілактичному спрямуванні роботи фельдшера. Засвоєння тем контролюється на навчальній практиці під керівництвом викладача.

Навчальну практику доцільно проводити в інфекційному стаціонарі, інфекційному відділенні поліклініки. Особливу увагу приділяють режиму роботи медичного персоналу в інфекційних відділеннях різного профілю, особистій безпеці медичного персоналу. Під час практичного тренінгу звертають увагу студентів на всі етапи маніпуляцій (підготовка до маніпуляції, техніка маніпуляції, дезінфекція або утилізація медичного обладнання). Особливу увагу приділяють спілкуванню пацієнта і медичного працівника, вихованню милосердя і відповідальності. Практичний тренінг і вдосконалення професійних умінь студентів проводиться в умовах тренажерного залу в позааудиторний час.

Велике значення надається самостійній роботі студентів, метою якої є поглиблення і систематизація знань, закріплення і вдосконалення практичних навичок, вивчення сучасних аспектів і проблем медицини. Організація і планування самостійної роботи студентів передбачає надання джерел інформації і застосування сучасних методів і технологій навчання. З цією метою циклова комісія створює методичні рекомендації і методичні розробки тем, винесених на самостійне опрацювання. Потрібно широко застосовувати інформаційні технології: електронні підручники, комп’ютерні навчальні програми, програмований контроль, відеофільми, слайди тощо.


Після закінчення дисципліни студенти повинні знати:

  • основи етіології, епідеміології, патогенезу, клінічні ознаки захворювання, ускладнення, методи діагностики, особливості лікування і догляду за хворими;

  • організацію інфекційної служби, санітарний і протиепідемічний режим інфекційних відділень різного профілю;

  • функції та особливості роботи амбулаторної служби. Правила оформлення екстреного повідомлення. Принципи диспансерного спостереження за реконвалесцентами;

  • тактику медичного персоналу при карантинних інфекціях;

  • правила особистої безпеки медичних працівників.


Студенти повинні вміти:

  • діагностувати різні інфекційні хвороби та їх ускладнення, оцінювати тяжкість стану хворого;

  • збирати епідеміологічний анамнез, виявляти та оцінювати основні симптоми, які є критеріями тяжкості при невідкладних станах, проводити контроль за показниками геодинаміки, дихання, за кількістю введеної рідини та виділень хворого;

  • організувати ізоляцію та госпіталізацію інфекційного хворого;

  • правильно збирати, зберігати та транспортувати різні матеріали (кров, сечу, спинномозкову рідину, харкотиння) для відповідних лабораторних досліджень, суворо дотримуючись правил особистої безпеки;

  • зберігати, вводити та утилізувати біологічні імунні засоби;

  • готувати пацієнта до інструментальних досліджень;

  • надавати першу невідкладну допомогу в разі критичних, невідкладних станів та знати патогенез їх виникнення;

  • дотримуватися правил протиепідемічного режиму;

  • здійснювати догляд за хворими, вчасно повідомляти лікареві про зміни опорних симптомів хвороби, виникнення невідкладних станів, одночасно здійснювати профілактичні заходи щодо внутрішньолікарняного поширення інфекцій (у тому числі й власного інфікування);

  • дотримуватися правил морально-етичних і деонтологічних норм в інфектології.


Студенти мають бути поінформовані про:

  • сучасний стан інфекційної захворюваності в регіоні, Україні, світі;

  • основні накази та інструктивні листи МОЗ України.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


з/п

Тема

Кількість годин

Загальний обсяг

Лекції

Навчальна практика під керівництвом викладача

Самостійна робота




^ Загальна частина













1

Поняття про інфекцію та інфекційні хвороби

1

1






2

Організація і режим інфекційної служби

4



4




3

Основи профілактики інфекційних хвороб

7

1

4

2

4

Методи діагностики інфекційних хвороб

8

2

4

2

5

Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими

8

2

4

2

6

Охорона праці в галузі

2





2




^ Спеціальна частина
















Розділ 1. Захворювання з переважно фекально-оральним механізмом передавання













7

Черевний тиф. Паратифи А і В

8

1

4

3

8

Шигельоз

8

1

4

3

9

Холера

9

2

4

3

10

Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз

8

1

4

3

11

Ботулізм

8

1

4

3

12

Вірусні гепатити

9

2

4

3




Розділ 2. Захворювання з переважно повітряно-краплинним механізмом передавання













13

Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції

9

2

4

3

14

Герпесвірусні інфекції

4

1



3

15

Інфекційний мононуклеоз. Ангіна

8

1

4

3

16

Дифтерія

9

2

4

3

17

Менінгококова інфекція

9

2

4

3




Розділ 3. Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання













18

Загальна характеристика трансмісивних інфекцій. Висипний тиф. Хвороба Брілла

8

1

4

3

19

Геморагічні гарячки

8

1

4

3

20

Малярія

9

2

4

3




Розділ 4. Захворювання з переважно рановим та інокуляційним механізмами передавання













21

ВІЛ-інфекція

9

2

4

3

22

Сказ

9

2

4

3

23

Бешиха

8

1

4

3

24

Правець

8

1

4

3

25

Лептоспіроз

8

1

4

3




Розділ 5. Захворювання з переважно множинним механізмом передавання













26

Бруцельоз

8

1

4

3

27

Чума. Туляремія

9

2

4

3

28

Сибірка

9

2

4

3

29

Токсоплазмоз

4

2



2




Усього

216

40

100

76


Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами циклові методичні комісії навчальних закладів.


^ САМОСТІЙНА РОБОТА


  1. Кабінет інфекційних захворювань: структура, обладнання, медична документація, основні завдання.

  2. Організація та проведення щеплень.

  3. Інструментальні методи: ректороманоскопія, спинномозкова пункція, УЗД.

  4. Загальні правила догляду за інфекційними хворими.

  5. Фізіотерапевтичні методи лікування пацієнтів з інфекційними хворобами.

  6. Охорона праці в галузі. Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні. Дотримування правил під час роботи з інфікованим матеріалом.

  7. Клініко-епідеміологічна характеристика паратифів А і В. Лікування і догляд за хворими. Профілактика паратифів.

  8. Шигельоз. Диференціальна діагностика шигельозу. Принципи лікування хворих.

  9. Холера. Диференціальна діагностика холери. Режим роботи медичного персоналу в госпіталі для хворих на холеру.

  10. Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Диференціальна діагностика захворювань.

  11. Ботулізм. Диференціальна діагностика. Невідкладна допомога хворому на ботулізм.

  12. Вірусний гепатит С. Етіологія. Епідеміологічна характеристика. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.

  13. Вірусний гепатит D. Етіологія. Епідеміологічна характеристика. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.

  14. Вірусний гепатит Е. Етіологія. Епідеміологічна характеристика. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.

  15. ГРВІ. Загальна характеристика групи. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічні ознаки. Ускладнення. Діагностика. Диференційна діагностика. Принципи лікування. Показання до госпіталізації. Профілактичні засоби в домашніх умовах та в умовах ФАПу. Заходи в осередку.

  16. Вітряна віспа. Клініко-епідеміологічні особливості перебігу. Класифікація. Патогенез захворювання. Ускладнення. Наслідки захворювання. Діагностика. Особливості лікування та профілактика.

  17. Ангіна. Етіологія. Епідеміологія. Клінічна картина. Характеристика ангін за характером змін мигдаликів: катаральна, фолікулярна, лакунарна, некротично-виразкова ангіна Симановського—Плаута—Венсана. Діагностика ангіни, методи обстеження хворих. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика.

  18. Дифтерія. Диференціальна діагностика дифтерії. Невідкладна допомога при дифтерійному крупі.

  19. Менінгококова інфекція. Диференціальна діагностика. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоку, набряку головного мозку.

  20. Хвороба Брілла. Особливості перебігу. Підстави для встановлення діагнозу. Диференціальна діагностика.

  21. Кримська геморагічна гарячка. Етіологія, епідеміологія, патогенез захворювань. Клінічна картина, методи діагностики. Принципи лікування. Профілактика.

  22. Омська геморагічна гарячка. Етіологія, епідеміологія, патогенез захворювань. Клінічна картина, методи діагностики. Принципи лікування. Профілактика.

  23. Ускладнення малярії (малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, розрив селезінки).

  24. ВІЛ-інфекція. Захворюваність на СНІД у певному регіоні. Сучасні методи специфічної діагностики. Принципи лікування хворих.

  25. Сказ. Особливості догляду за хворими. Лікування. Принципи профілактики.

  26. Бешиха. Особливості клінічного перебігу. Диференціальна діагностика.

  27. Правець. Диференціальна діагностика. Принципи лікування. Профілактика правця.

  28. Лептоспіроз. Диференціальна діагностика. Догляд за хворими.

  29. Бруцельоз. Диференціальна діагностика. Значення поетапного лікування: лікарня, курорт, поліклініка.

  30. Туляремія. Характеристика захворювання. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Класифікація клінічних форм. Перебіг різних форм хвороби. Методи дослідження в діагностиці захворювання: бактеріологічний, серологічний, біологічний, алергологічний. Лікування. Засоби етіотропної дії. Профілактика. Значення вакцинації та умови її застосування.

  31. Сибірка. Диференціальна діагностика. Принципи лікування.

  32. Токсоплазмоз. Набутий та природжений токсоплазмоз. Ускладнення токсоплазмозу.

ЗМІСТ


^ ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА


Тема 1. Поняття про інфекцію та інфекційні хвороби


Лекція


Поняття про інфекцію, інфекційний процес, інфекційні хвороби. Ознаки інфекційних хвороб:

  • наявність специфічного етіологічного чинника;

  • заразливість;

  • циклічність перебігу;

  • розвиток імунітету.

Міжнародна класифікація інфекційних хвороб та адаптована до Міжнародних вимог класифікація Л.В. Громашевського.

Клінічні форми інфекційних хвороб.

Роль професійних чинників, чинників навколишнього середовища у виникненні та клінічному перебігу інфекційних хвороб.


Тема 2. Організація і режим інфекційної служби


Навчальна практика під керівництвом викладача


Ознайомлення з організацією та режимом роботи інфекційної лікарні (відділення). Приймальне відділення, його улаштування, режим роботи та функції: діагностика хвороби; взяття матеріалу для дослідження; санітарне оброблення хворих; надання першої допомоги; заповнення документації.

Улаштування та організація роботи інфекційного відділення. Протиепідемічний режим інфекційних відділень різного профілю.

Правила роботи медичного персоналу інфекційної лікарні. Використання індивідуальних засобів захисту медичного персоналу. Медична етика та деонтологія.


Практичні навички:

  • заповнювати термінові повідомлення в санепідемстанцію (СЕС) про наявність інфекційного захворювання, харчового, гострого та професійного захворювання;

  • заповнювати журнал обліку інфекційних хвороб;

  • проводити прийом і санітарне оброблення хворих;

  • готувати робочі розчини відповідних дезінфекційних засобів;

  • готувати до роботи процедурний кабінет;

  • проводити дезінфекцію, передстерилізаційне оброблення медичних інструментів;

  • проводити поточну і заключну дезінфекцію при різних інфекційних захворюваннях;

  • забезпечувати особисту безпеку під час роботи з медичними інструментами, кров’ю та іншими біологічними рідинами організму.


Тема 3. Основи профілактики інфекційних хвороб


Лекція


Поняття про епідемічний процес, епідемічний осередок, спорадичну захворюваність, епідемію, пандемію.

Джерело інфекції. Профілактичні заходи в осередку.

Механізми і чинники передачі збудників інфекційних хвороб. Вплив на шляхи і чинники передачі інфекції.

Сприйнятливий колектив. Учення про імунітет. Вплив на сприйнятливість організму.


^ Навчальна практика під керівництвом викладача


Профілактичні заходи, спрямовані на різні ланки епідеміологічного процесу:

  • запобігання появі або ліквідація джерела збудника інфекції;

  • запобігання можливості реалізації чи виключення механізму передачі збудника;

  • створення або підвищення рівня імунітету населення.

Організація і проведення профілактичних щеплень. Препарати, що їх застосовують для імунізації, правила їх зберігання; протипоказання до проведення щеплень.

Кабінет інфекційних захворювань: структура, обладнання, медична документація, основні завдання. Забезпечення своєчасного і раннього виявлення інфекційних хворих. Диспансерне спостереження за особами, що перехворіли. Аналіз динаміки інфекційної захворюваності. Розроблення і здійснення заходів щодо підвищення якості та ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб.


Практичні навички:

  • виявляти інфекційного хворого;

  • визначати строки нагляду та ізоляції за контактними у вогнищі заразних інфекційних захворювань;

  • проводити епідемічне обстеження у вогнищі інфекційної хвороби;

  • забезпечувати особисту безпеку під час роботи з пацієнтами та інфекційним матеріалом;

  • визначати показання і протипоказання до вакцинації, проводити щеплення, запобігати ускладненням унаслідок щеплення;

  • проводити роботу серед населення з питань профілактичної медицини.


Самостійна робота


  1. Кабінет інфекційних захворювань: структура, обладнання, медична документація, основні завдання.

  2. Організація та проведення щеплень.


Тема 4. Методи діагностики інфекційних хвороб


Лекція


Принципи ранньої діагностики інфекційних хвороб.

Клінічна діагностика. Значення клінічного та епідеміологічного анамнезу. Поняття про основні симптоми та синдроми інфекційних хвороб.

Об’єктивне обстеження: зовнішній вигляд хворого, оцінювання свідомості, положення, поведінки, зміна шкіри і слизових оболонок; обстеження по системах органів.

Попередній діагноз.

Лабораторні та інструментальні методи діагностики. Значення загальноклінічних, специфічних і додаткових методів дослідження.

Дотримання етики та деонтології під час роботи з хворим.


^ Навчальна практика під керівництвом викладача


Організація проведення обстеження інфекційних хворих. Виділення симптомів (вирішальних, опорних, загальноінфекційних) і синдромів (інтоксикаційний, діарейний, гепатолієнальний, менінгеальний).

Складання навчальної історії хвороби.

Ознайомлення з основними методами об’єктивного обстеження.

Ознайомлення з основними методами лабораторної діагностики.

Обов’язки медичного персоналу під час взяття патологічного матеріалу від хворого для лабораторних досліджень крові, сечі, калу, жовчі, цереброспінальної рідини. Значення клінічної та біохімічної лабораторної діагностики для підтвердження діагнозу. Методи інструментальної діагностики: ректороманоскопія, спинномозкова пункція, УЗД.


Практичні навички:

  • збирати скарги хворих, анамнез захворювання, анамнез життя, епідеміологічний анамнез;

  • оцінювати загальний стан пацієнта;

  • проводити огляд шкіри, підшкірної основи;

  • проводити огляд (обстеження) периферичних лімфатичних вузлів;

  • вимірювати температуру тіла;

  • підраховувати частоту дихання;

  • досліджувати властивості пульсу;

  • вимірювати артеріальний тиск;

  • проводити поверхневу та глибоку пальпацію живота;

  • проводити взяття інфікованого матеріалу від хворого для бактеріологічного та бактеріоскопічного дослідження;

  • проводити взяття крові для серологічних досліджень;

  • проводити внутрішньошкірну алергійну (діагностичну) пробу;

  • проводити взяття матеріалу від хворих з підозрою на особливо небезпечні інфекції;

  • аналізувати результати досліджень крові, сечі;

  • виписувати направлення для лабораторного дослідження;

  • готувати інфекційних хворих до інструментальних методів дослідження.


Самостійна робота


  1. Інструментальні методи: ректороманоскопія, спинномозкова пункція, УЗД.


Тема 5. Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими


Лекція


Лікувально-охоронний режим і його вплив на перебіг і наслідки інфекційної хвороби.

Дієтотерапія.

Принципи комплексного лікування:

  • етіотропне: антибактеріальні, противірусні засоби, антипротозойні препарати;

  • імунотерапія: значення сироваток, імуноглобулінів, анатоксинів і вакцин для лікування інфекційного хворого; методика введення сироваток за методом Безредки;

  • патогенетичне: протизапальні, десенсибілізувальні, дезінтоксикаційні засоби;

  • симптоматичне лікування;

  • лікування індивідуальне.

Значення алергологічного анамнезу. Можливі побічні реакції на лікарські засоби. Правила введення антибіотиків.

Анафілактичний шок, його симптоми і лікування.


^ Навчальна практика під керівництвом викладача


Принципи комплексного та індивідуального лікування інфекційного хворого.

Ознайомлення з основними групами етіотропних, патогенетичних лікувальних засобів. Правила їх зберігання та введення. Заповнення листків призначення. Призначення лікарських засобів з пояснюванням механізму їх дії. Робота на медичному посту та в процедурному кабінеті. Значення чіткого виконання лікарських призначень, дотримання правил асептики й антисептики, дотримання правил техніки безпеки під час роботи з медичними інструментами, обладнанням, кров’ю та біологічними рідинами організму.

Закріплення навичок догляду за хворими в інфекційному відділенні.

Організація лікувального харчування, види дієт.


Практичні навички:

  • оформлювати листи призначень;

  • роздавати лікарські засоби хворим з пояснюванням механізму їхньої дії;

  • надавати невідкладну допомогу в разі анафілактичного шоку;

  • проводити туалет хворим;

  • доглядати за шкірою, порожниною рота хворих;

  • годувати тяжкохворих;

  • розводити і розраховувати дози антибіотиків;

  • проводити внутрішньом’язове, внутрішньовенне, струминне введення фармакологічних засобів;

  • збирати й заповнювати одноразові системи для внутрішньовенних вливань;

  • проводити внутрішньовенне краплинне введення фармакологічних засобів;

  • проводити підшкірні ін’єкції;

  • вводити гетерологічні сироватки;

  • забезпечувати особисту безпеку під час роботи з пацієнтами та інфікованим матеріалом.


Самостійна робота


  1. Загальні правила догляду за інфекційними хворими.

  2. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих на інфекційні хвороби.


  1   2   3   4



Схожі:

Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
С. А. Колодій — кандидат медичних наук, викладач вищої категорії Вінницького медичного коледжу ім акад. Д. К. Заболотного
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
М. Постольнікова — викладач вищої категорії Вінницького медичного коледжу ім. Д. К. Заболотного
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
О. Ю. Толстограєва — викладач вищої категорії Вінницького медичного коледжу ім акад. Д. К. Заболотного
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
О. Ю. Толстограєва — викладач вищої категорії Вінницького медичного коледжу ім акад. Д. К. Заболотного
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
В. Г. Тишківська — викладач вищої категорії Вінницького державного медичного коледжу ім акад. Д. К. Заболотного
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
З. О. Яшан — викладач вищої категорії Вінницького базового медичного коледжу ім акад. Д. К. Заболотного
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 12010102 "Сестринська справа"
М. Б. Шегедин — доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея...
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 12010102 "Сестринська справа"
М. Б. Шегедин — доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея...
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 12010101 "Лікувальна справа"
А. О. Овчарук — викладач вищої категорії Вінницького державного медичного коледжу ім. Д. К. Заболотного
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю iconПрограма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 12010101 "Лікувальна справа"
С. Сурсаєва — викладач вищої категорії Вінницького медичного коледжу ім акад. Д. К. Заболотного
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи