Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? icon

Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати?




НазваРішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати?
Сторінка1/3
Дата конвертації29.09.2012
Розмір0.52 Mb.
ТипРішення
джерело
  1   2   3

Форми виховної роботи в початковій школі

1-4 класи


Ситуаційно-рольова гра – форма виховної роботи в якій розігрується життєва ситуація, де учні грають певні ролі. Вчитель – об’єднує дітей за лічилкою у малі групи та роздає учням ситуації - малюнки, які заготовлює заздалегідь (невеличкі ситуації-малюнки розповідають про життєві ситуації, в яких головні герої поводять себе невірно, порушуючи норми поведінки, етичні правила тощо).

Учні - за декілька хвилин ( 5-7 хвилин) розглядають малюнки-ситуації, за допомогою вчителя обирають собі ролі, вигадують діалог, який міг би відбутися між головними героями, зображених на малюнках та одягають елементи костюмів і готуються до розігрування ситуації, яку повинні продемонструвати у класі.

В кінці проведення гри вчитель разом із учнями обговорюють ситуації, виробляють спільне рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати?

Наприклад: “Завтрашній характер – у сьогоднішньому вчинкові”, 1клас розігрування життєвих ситуацій ”Чарівні слова відкривають серця”, розгляд в групах життєвих ситуацій “Як би я вчинив...”.

Сюжетно-рольова гра - ця форма виховної роботи спрямована на оцінку дій героїв, які приймали участь у розігруванні сюжету. В грі приймають участь діти, виконуючи ролі за підготовленим сюжетом.

Вчитель – об’єднує дітей за лічилкою у малі групи та роздає учням невеликі сюжети ( казкові, життєві, або сюжети у малюнках, коміксах), які заготовлює до проведення гри і надає учням можливість підготуватися до виступу (сюжети невеликі за об’ємом та носять виховний характер, в яких герої роблять помилки, або поводять себе невірно).

Учні - за декілька хвилин ( 5-7 хвилин) читають сюжет, вирішують хто буде грати головні ролі або розглядають малюнки-сюжети, за якими моделюють діалог, що міг відбутися між головними героями, зображених на малюнках. За допомогою вчителя одягають елементи костюмів та готуються до розігрування сюжету.

Вчитель читає слова автора та допомагає учням у грі.

В кінці проведення гри вчитель разом із учнями, обговорюють сюжет та роблять висновок про те, які допустив помилки і які саме.

Учні відповідають на такі запитання: хто у сюжеті був правий, чому так сталося, як було треба вчинити, що сказати?

Наприклад:

Рольова гра “Я на вулиці”, “На кого я хочу бути схожим у житті” (“Мій ідеал”),


Гра-драматизація – форма виховної роботи, яка допомагає учням розкрити творчі акторські здібності. Вчитель готує ролі індивідуально із кожним героєм, проводить репетиції.

За бажанням вчителя можна провести „кастинг на краще виконання головних ролей ”.

Сюжет обирається спільно з учнями ( відома або невідома казка, уривок драматичного твору, вигаданий учнями із вчителем драматичний сюжет, притча, легенда тощо).

Після проведення гри учні разом із вчителем визначають (голосуванням або оплесками) кращі виконання ролей за номінаціями „кращий актор”, „ за краще перевтілювання”, „за кращий костюм”, „ за кращу драматичну гру” тощо.

Наприклад:


Інсценізація форма виховної роботи, яка допомагає учням набувати акторської майстерності та проявляти творчість, талант.

Вчитель обирає сюжет для інсценізації, розподіляє ролі або шляхом жеребкування учні обирають їх самостійно.

1 варіант – вчитель читає слова автора та слова головних героїв, а учні імпровізаційно невербально виконують ролі.

2 варіант – вчитель читає слова автора, а учні слова героїв.

Після виконання фрагменту драматичного твору,вірша, пісні, казки, яку про інсценували, вчитель обговорює разом із дітьми сюжет, оцінює поведінку героїв, вчинки, роблять висновок про те, чия гра запам’яталась більше або чим сподобався мені актор. Оцінюється ерудиція, творчість, акторська майстерність тощо.

Наприклад: Інсценізація “Якщо твій друг помилився...”, “Якщо ти погано вчинив”, інсценізація казки “Про двох братів – Умійка та Невмійка”.

.


Гра – бесіда – форма виховної роботи, яка проводиться із метою донесення до відома дітей норм і правил спілкування, поведінки в різних життєвих ситуаціях, суспільних місцях ( транспорті, театрі,музеї, крамницях, на вулиці тощо ).

Вчитель - обирає тему бесіди та проводить її у вигляді гри. Гра проводиться за обраними правилами. У цій грі може приймати участь школярі із старших класів, які виконують певну роль. Вступна частина бесіди складається із опису подій ( читання оповідання, вірша, казки). Основна частина складається із питань, направлених на аналіз і оцінку поведінки, роз’яснення виховних норм, розповідь-загадки, вирішення моральних норм, створення життєвих ситуацій тощо.

Педагог задає запитання ( всьому класу або адресне – окремому учневі ).

Учні - обмірковують і відповідають, висловлюючи власну думку.

Завдання вчителя – змоделювати гру таким чином, щоб граючи учні запам’ятовували головну думку, норми і правила життя, життєві цінності, їх значення у особистому житті кожної людини. Учні навчаються граючи пізнавати себе, оточуючих, жити поруч з близькими,вмінню товаришувати, приймати власне рішення тощо.

Гра домінує, але тема бесіди повинна розкритися за допомогою правил проведення бесіди ( влучні запитання – обміркування - відповідь ).

Наприклад:

1 клас Будьмо здорові, або пригоди маленьких зубчиків”, “Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся”, 2 клас “Про справжню дружбу”,“Дерево міцне корінням, а людина – друзями”, “Найвища моральна цінність – людська гідність”, “Вихована людина. Яка вона?”, “Друг – це другий я”.


Гра-мандрівка – форма виховної діяльності спрямована на ознайомлення учнів із певними навичками, виховними нормами, правилами поведінки на протязі мандрівки, яка організується вчителем за обраним маршрутом.

Вчитель разом із учнями обирає вид транспорту для подорожі, знайомляться із маршрутом, малюють карту маршруту або отримують маршрутні листи за підготовленою раніше картою.

На своєму шляху учні роблять декілька зупинок, на яких грають, співають, приймають участь у конкурсах, приймають гостей, зустрічаються із героями казок ( ролі героїв виконують старші учні, або використовується мультимедіа із демонстрацією слайдів чи фрагментів фільму тощо).

Наприклад:

2 клас уявна гра-мандрівка “У країну мистецтва”, 4 клас гра-подорож "До країни народного мистецтва".


Ранок, свято – форма виховної роботи для проведення урочистих і святкових подій з метою святкування визначної дати, календарного свята, події із життя колективу, традиції школи тощо. Обов’язковим є наявність ведучого ( ведучих), концертних номерів, ігор, нагородження переможців, вручення подарунків, наявність сюрпризного моменту.

Підготовка до проведення свята або ранку проходить як колективна творча справа, в якій приймають участь діти, вчителі, батьки. На ранок або свято запрошують гостей, яких вітають піснями, творчими подарунками. При підготовці сценарію враховують обов’язкове обирання ведучих, відповідальних за оформлення залу, музичного забезпечення.

Після проведення свята або ранку організатор підводить підсумок, враховуючи досягнення мети заходу, виконання завдань, їх якості тощо і планують подальшу творчу діяльність.

Наприклад:

Свята: Мийдодіра “Здоровим будь!”, іменинників „Дарунки-обереги”, свято „Любов сердець своїх маленьких, дамо тобі, кохана ненько!”.


Усний журнал – форма виховної роботи, в процесі проведення якої проходить огляд подій, повідомлень, зібраних даних соціологічних досліджень, анкетування або інформації про якийсь об’єкт чи визначну подію в житті шкільного колективу чи суспільства. Обов’язковою умовою є наявність ведучого, від імені якого йде повідомлення, рубрик, які можуть проводитися ведучими рубриками( ведучими можуть бути вчитель або старшокласники). Під час проведення усного журналу є доцільним демонстрація наочності, фотоматеріалів, слайдів або імітування ТВ-програми. Ведучий може задавати питання слухачам, підводити узагальнення, проводити бліцопитування тощо.

Головне завдання розкрити тем и рубрик та тему журналу.

^ Наприклад: „ Трудові традиції української родини”, “Люди, які прославили мій край”.


Групова справа – форма організації виховної роботи під час проведення якої учні працюють у групі, виконуючи певне завдання, отримане від вчителя.

Вчитель - об’єднує учнів у групи ( за кольором або за допомогою дитячої лічилки) та за певний час дає можливість виконати невелике практичне завдання.

Вчитель слідкує за виконанням завдання, подає практичні поради, прямо керує процесом підготовки.

Учні - готують завдання та презентують свою роботу, розповідають учням про те, що вони створили разом.

^ Наприклад: Групова справа “Шлях до перемоги над собою”, 3 клас "Правила нашого життя" (колективне складання правил товаришування).


Оформлення альбомуформа організації колективної або групової виховної роботи, яка проходить протягом тривалого часу.

Вчитель - пропонує учням за темою альбому, яку визначають разом, протягом певного часу ( тиждень, місяць ) підібрати матеріал, надаючи дітям корисні поради щодо збору та обробки зібраної інформації. Це можуть бути вирізки із газет чи журналів за певною темою, вірші чи половиці, данні наукових досліджень, огляд подій, гуморески, приказки.

Учні - протягом визначеного часу збирають матеріал.

Закінчується справа колективним оформленням альбому.

Іншим різновидом цієї діяльності є оформлення особистого альбому одним учнем.

^ Наприклад: „Калейдоскоп професій”, “Краса природи у творах образотворчого мистецтва”.


Уявна подорож – форма групової виховної роботи в ході якої учні разом із вчителем ( або із запрошеними гостями, батьками) підправляються в уявну подорож за обраним маршрутом. Це може бути подорож в країну, історію, в минуле або майбутнє, в країну фантастики, мрій, бажань.

Вчитель – готує наочність (картинки, фотоматеріали, слайди, фрагменти фільмів, ілюстрації тощо) та пропонує учням попередні завдання ( підготувати вірші, малюнки, загадки тощо).

Учні – приймають участь в уявній подорожі і виступають у ролі слухачів або доповнюють повідомлення вчителя своїми підготовленими завданнями, демонструють свої творчі нароби.

Закінчується подорож підведенням загальних підсумків чи колективним фото.

^ Наприклад: Уявна гра-мандрівка „Краса імені мого”, “У країні рідної мови”.


Школа ввічливості - форма колективної виховної роботи в ході якої вчитель за допомогою підготовлених ситуацій, малюнків проводить навчання дітей основам спілкування та основ ввічливості.

Вчитель - готує до загального обговорення життєві ситуації, підбирає сюжетні малюнки та пропонує до вивчення правила ввічливості, які виносить на загальне спільне обговорення із класом.

Учні – приймають участь у розігруванні ситуацій, разом із вчителем приймають рішення про правила поведінки, відповідають на запитання вчителя.

Закінчується захід колективною підготовкою правил ввічливості, які приймають учні для всього класу.

^ Наприклад: 1 клас “Світлофор ввічливості”,2 клас Школа гарних манер, ”Чарівні слова відкривають серця”.


Розповідь – форма колективної виховної роботи в класному колективі при проведенні якої проходить знайомство учнів із якимсь невідомим раніше об’єктом або прикладом чи історією із життя реальних або вигаданих героїв.

Вчитель – веде розповідь від 1 або 3 особи, супроводжує розповідь уривками із літературних творів чи статтями із газети, журналу.

Учні - уважно слухають розповідь, задають по закінченню запитання або відповідають на питання вчителя.

^ Наприклад: “Чужого горя не буває”, “Друг – це другий я”.

Якби зорі говорили”, “Себе я бачу в дзеркалі природи”.


Демонстрація – вид колективної виховної роботи під час якої відбувається знайомство учнів із якимсь новим об’єктом, твором мистецтва.

Вчитель – проводить демонстрацію, надає характеристику об’єкту, поради щодо правил користування чи застосування.

Учні - уважно слухають задають запитання, підводять разом із вчителем узагальнення.

^ Наприклад: 2 клас „Я вишиваю рушничок”, 3 клас „Малюю до картинної галереї”

Операція, рейд – форма колективної або групової виховної діяльності під час якої вирішується термінове питання, приймається спільне рішень, надається адресна допомога.

Вчитель – спонукає дітей до проведення термінової справи, говорить про її важливість, про значення надання допомоги для окремої людини або групи.

Учні – приймають спільне рішення про форми проведення операції, рейду.

Вчитель разом із учнями складають план дій, список допоміжних речей, назначають дату проведення рейду, вирішують питання які необхідно вирішити додатково до початку рейду ( написання оголошення, реклами).

Після проведення операції, рейду вчитель разом із учнями підводять підсумок, визначають активістів, планують подальшу діяльність.

Наприклад: 1 клас „Місто веселих майстрів, 2 клас „Наш квітник найкращий”, 3 клас рейд “Скибочка хліба”, рейд “Турбота”, 4 клас добродійна акція “Подарунки власноруч” ”, „Підприємства нашого міста”.


Моделювання – форма індивідуальної, групової, колективної роботи в ході якої створюється якийсь певний майбутній об’єкт або модель.

Вчитель - задає конкретні запитання які стосуються майбутньої моделі, її характеристики, особливий якостей об’єкту. Проводячи мозковий штурм або об’єднуючи учнів у малі групи, завданням роботи яких є створення моделей за зразками.

Учні – подають пропозиції, а потім за допомогою вчителя створюють модель колективно чи в малих групах, презентуючи свої моделі.

Закінчується справа підведенням підсумків роботи та обговоренням майбутніх шляхів її реалізації.

^ Наприклад: 4 клас „Театральна афіша”, 2 клас „Подарунки майбутнім друзям”

Виставка–ярмарок – форма колективної або масової загальношкільної роботи, в ході проведення якої учні разом із вчителем, батьками готують виставки творчих робіт учнів, яке може супроводжуватися не тільки їх демонстрацією але й їх продажем.

Вчитель - пропонує учням заздалегідь приготувати експонати до майбутньої виставки, розповідає основні вимоги щодо оформлення своїх виробів. Можливий такий варіант підготовки: на одному із виховних годин проведення майстер класу чи творчої практичної роботи по виготовленню виробів ( із пластиліну, солоного тіста, кольорового паперу ), а може й створення казкових маленьких книжок, закладок тощо. Для проведення ярмарку можуть знадобитися паростки кімнатних рослин, квітів, виробів із природного матеріалу, вишиті серветки, хусточки, вироби із паперу в стилі оригамі тощо. Цікавим стане зібрання овочів чи фруктів із власного саду ( незвичайної форми) або предметів українського побуту.

Учні – пропонують оригінальну форму для демонстрації виробів, оформлення виробів свого класу, форму проведення всього ярмарку.

На ярмарок запрошуються гості, батьки, учні інших класів. Особливим є участь у проведенні ярмарку продажу героїв – скоморохів, клоунів, співаків, танцюристів, казкових або національних героїв, доповнення ярмарку проведенням творчих конкурсів ( самий сильний, самий влучний, розмалюй себе фарбами тощо).

Після проведення ярмарку вчитель разом із учнями підводять підсумок і планують форму проведення наступного ярмарку, збирають кращі ідеї.

^ Наприклад: „Твої дарунки осінь золота”, „Веселий ярмарок ”


Хвилини з мистецтвом – форма групової або колективної виховної роботи у процесі якої учні вивчають твори, види, жанри мистецтва або творчість окремого митця.

Вчитель - готує твори мистецтва до демонстрації ( ілюстрацію картини, скульптури, архітектури, музичний твір, портрет видатного митця, книги із описом творчості автора твору або слайдові презентацію тощо). Потім у творчій формі розповідає про жанрові, видові особливості, подає інформацію про автора, супроводжує наочно свою розповідь.

Учні – уважно слухають, роздивляються твір, задають запитання, приймають участь у спільному обговоренні, роблять спробу надати власну оцінку твору.

Закінчується захід підведенням загального підсумку і спробу ідей про те, з чим би хотілося зустрітися в наступний раз.

^ Наприклад: 3 клас „Малюю до галереї”, 2 клас „Краса природи у творах образотворчого мистецтва”

3 клас Хвилини з мистецтвом “Таємниця однієї картини” (за вибором вихователя).


Година милування – форма колективного або групового виховного заходу під час якого відбувається милування учнів якимсь об’єктом ( витвором мистецтва).

Вчитель – готує до проведення заходу твір образотворчого мистецтва або наочний виріб мистецтва народного майстра краю, видатного митця, фото.

Учні - роздивляються твір мистецтва, милуються ним, надають власну оцінку.,

Година милування може проходити і у вигляді милування вчинками людей, рідних, розповідями про традиції

Наприклад:

2 клас „Рушник моєї бабусі”,1 клас „Абетка мистецтва”

^ Години милування природою: „Осіння щедрість”, „Сніговий балет”, „Чим пахне весна?”, „Веселкове літо”.

3 клас „Весняна симфонія життя”, „”Хоровод весняних квітів”, „Лісові сюрпризи”.

^ 4 клас „Осінній калейдоскоп”, „Мороз-чарівник”, „Весна-красна”, „Літні барви”.


Спортивні змагання, веселі старти, естафети – форма організації колективних виховних заходів, пов’язаних із спортом.

Вчитель разом із викладачем фізичної культури заздалегідь готують сценарій спортивного заходу, враховуючи фізичну підготовку дітей, рівень їх практичних вмінь та стан здоров’я.

Сценарій складається із спортивних конкурсів, які мають різноплановий характер. Це можуть бути конкурси із спортивними знаряддями або предметами (елементами костюмів казкових героїв), індивідуальні, парні, групові конкурси на швидкість виконання завдання, на оригінальність прийнятих рішень, на створення сюжетної спортивної картинки, скульптури, гумористичні тощо.

Учні – об’єднуються у групи, вигадують назву команди, девіз, уважно слухають завдання та виконують його.

Оцінювання конкурсів проводить компетентне журі.

Наприклад:

Тато, мамо, я – спортивна сімя ”. „Ми будемо із спортом дружити”

^ 2 клас Спортивні змагання “Старти надій”,

3 клас Малі олімпійські ігри “Спортивна надія”.


Догляд за рослинами, тваринами – різновид довготривалої виховної діяльності, яку організує вчитель протягом чверті, семестру, року.

Вчитель – пояснює учням про потребу багатьох людей щодо збереження рослинного і тваринного світу, який оточує життя.

Розповідає історії із життя дітей і дорослих, які були пов’язанні із тваринами – братіями меншими нашими, приклади із життя дорослих та дітей, що пов’язані із захистом природи, інтересом до вирощування кімнатних рослин або квітів.

Вчитель разом із учнями розробляють пам’ятку або інструкцію, поради для учнів щодо доглядом дітей за кімнатними рослинами та домашніми тваринами.

Учні - розпочинають свою роботу із заведення журналу або щоденника догляду за рослинами ( тваринами), фіксують свої спостереження, оформлюють результати.

Можливий інший варіант, коли учні не фіксують результати, а тільки після своїх спостережень на класній виховній годині разом із вчителем і іншими учнями у колі діляться своїми враженнями, роздумами, роблять спільне узагальнення про значення у житті людини милосердя, опіки і турботи про братів менших, про значення кімнатних рослин для здоровя людей тощо.

Наприклад:

1 клас „Ми за них відповідаємо”, 2 клас „Боляче буває всім”, 4 клас „Нагодуй птахів”

Ведення літопису – форма проведення довготривалої виховної роботи, яка допомагає на протязі року, або кількох років ( 1-4 кл.) фіксувати визначні події із життя класу ( учня, групи друзів).

Вчитель разом із учнями вирішують питання: які події слід заносити у літопис ( виховні заходи, свята, зустрічі, подорожі тощо), яким стилем буде проводитися опис подій ( діловим, науковим, старовинним, казковим ), що буде вноситися до літопису ( фото, зошити, дипломи тощо), яким буде літопис ( у вигляді альбому, зошита, мультимедійного проекту).

В класі визначають відповідальних за веденням літопису, встановлюють дати заповнення і вирішують де, коли, хто буде презентувати літопис, або коли буде проводитися перегляд його.

Всі учні класу приймають участь у заповнення літопису, подання вчасно зібраного матеріалу.


Наприклад:

2 клас „Однокласник, товариш, друг”, 1-4 класи „Мій клас-моя друга родина”, „Наша весела компанія ”,ведення щоденника “Мій день. Хороше і погане”,


Тематичний зошит – форма індивідуальної, групової, колективної виховної роботи в ході якої учні на протязі певного визначеного часу ведуть зошит за певною темою.

Вчитель разом із учнями приймають правила ведення тематичного зошита: що, коли і як фіксується у зошиті, які узагальнення проводяться.

Тема зошита може бути пов’язана із науковими дослідженнями ( екологія, природознавство, народознавство, краєзнавство тощо), записами власних спостережень, думок, аналізу вчинків людей ( толерантні люди, милосердя, доброчинність, опіка, правила спілкування, як прийняти вірне рішення тощо), визначними життєвими досягненнями ( чиє в мене життєве кредо, успішна людина, мої успіхи і власні життєві перемоги тощо).

Наприклад:

1 клас тематичний зошит „Мої обов’язки в сімї”, „Відкриваємо скриньку добрих справ”, тематичний зошит “Ми - українці”.


^ 4 клас „Мамо, тато,я – читацька сімя”

2 клас „ Чисте джерело”


Форми виховної роботи в основній школі

5-9 класи


Година спілкування – класна година на тему, роздум, діалог, диспут, який веде вчитель.

Вчитель – обирає тему спілкування та планує проведення години, спираючись на особливості запитів класного колективу.

Учні - виступають із підготовленими завчасно доповідями або повідомленнями за темою.

Година спілкування супроводжується демонстрацією підготовленого матеріалу, виставкою творчих робіт, демонстрацією слайдів тощо.

Наприклад:


Класні збори – форма проведення виховного заходу, спрямованого на розвиток учнівського самоврядування, згуртування первинного колективу, формування громадської думки та залучення учнів до організаторської діяльності.

Головними завданнями зборів – привчити учнів говорити, відстоювати і аргументовано доводити свою думку та вирішувати термінові справи класного колективу для прийняття колективного рішення.

Вчитель – має право брати участь із правом одного голосу, надавати методичну допомогу організаторам зборів, підтримувати творчу ініціативу учнів.

Учні – вирішують термінові питання класу, планують і аналізують роботу класу, розподіляють громадські доручення, приймають колективні рішення, які висвітлюють потім в класному куточку.

Наприклад:

Година класного керівника – форма колективної виховної роботи з класом, спрямованої на розкриття однієї теми.

Вчитель - готує свій виступ із доповіддю, оповіданням про подію із життя ( власну присутність в цій події), або розкриває своє власне відкриття чи захоплення, демонструє слайди, ілюстрації тощо.

^ Учні – приймають участь у обговорення проблеми, висловлюють своє власне відношення до події тощо.

Наприклад:


Анкета думок – форма проведення колективної або групової роботи, спрямованої на зібрання інформації про відношення дітей до певної події із життя колективу, школи.

Вчитель – складає анкету із 1-2 запитаннями, в яких необхідно подати власну думку, ідею, ініціативу або пропозицію.

Учні – розмірковують, заповнюють анкету, обробляють зібрану інформацію та разом із вчителем підводять загальні підсумки, які виносять на спільне обговорення ( або з приймають спільне рішення без оголошення результатів).

Наприклад:


Зустріч – форма проведення колективного, групового заходу на яке запрошуються гості ( представник громадської організації, підприємства, видатна людина, герой, ветеран, вчитель, переможець олімпіади або спеціаліст: юрист, лікар, бібліотекар, міліціонер тощо).

Вчитель веде розмову, представляє запрошеного, задає запитання, розпочинає дискусію. Запрошена людина виступає із розповіддю, доповіддю, демонструє наочність, веде анонс подій, відповідає на запитання учнів, аргументує свої думки, пропонує доказові матеріали тощо.

Учні – слухають, обмірковують, задають запитання, приймають участь у дискусії.

Наприклад:


Відверта розмова – форма проведення виховного заходу за певною темою, яка є складною, особистісною і потребує певної комфортності та складення атмосфери довірливості.

Ця форма виховного заходу проводиться з невеликою групою учнів ( якщо необхідно однієї статі). За необхідністю чи створення довірливих відносин на протязі розмови можна запросити спеціаліста, організувати проведення розмови у формі тренінгу тощо.

Наприклад:


Просвітницький тренінг – форма групової роботи, спрямована на набуття певних просвітницьких знань, яка проводиться у вигляді тренінгу.

Тренінг – це форма організації навчання, яка використовує інтерактивні методи і дає можливість учасникам під час спілкування в комфортній емоційній атмосфері обмінюватися досвідом й знаннями з метою отримання нових знань та засвоєння навичок, це цікавий процес пізнання себе та інших в довірливій атмосфері.

Просвітницький тренінг – це активне поширення знань, інформаційна підтримка та позитивний вплив й перетворення отриманих знань у реальні мотиви поведінки. Темою просвітницького тренінгу може стати ЗСЖ.

Вчитель - організує проведення тренінгу за певними умовами, готує допоміжні матеріали, веде тренінгові заняття.

Учні – приймають участь у проведенні тренінгу, готують завдання в малих групах, обговорюють ситуації, презентують свої групові напрацювання.

Наприклад:


Ярмарок солідарності – форма колективної виховної роботи, яка складається із підготовки та проведення ярмарку, в якому демонструються або продаються вироби учнів та проявляються принципи солідарності.

Вчитель – готує із учнями вироби до ярмарку, організує ярмарок-продаж, а потім зароблені кошти витрачають на адресну допомогу ( благодійність).

Учні – приймають активну участь у організації ярмарку, оформлюють виставку виробів, рекламують їх.

До ярмарку приєднують всі класи, які солідарні із ідеєю надання допомоги, проведення милосердних акцій тощо.


Наприклад:


Гра-експрес – форма проведення виховного заходу, яка організується вчителем з метою підготовки термінової справи, що проходить у вигляді гри.

Цікава гра проводиться за певними правилами на протязі обмеженого часу.

Вчитель – готує сценарій проведення гри-експрес, обирає форму спілкування ( казкову, інформаційну, фантастичну, реальну тощо).

Учні – знайомляться із правилами гри, приймають активну участь у грі, виконують завдання для отримання творчого результату.

Після проведення гри вчитель разом із учнями підводять підсумок гри-експрес, нагороджують переможців, учасників.

Наприклад:


Спартакіада народних ігор – форма колективної виховної роботи, яка організується із метою ознайомлення учнів із низкою українських народних ігор, що пов’язані з випробуванням витримки, сили, мужності дітей.

Вчитель – готує сценарій заходу, добирає народні українські ігри, прилади, елементи костюмів, спортивні знаряддя. Розподіляє учнів класу ( школи) на команди, проводить змагання між учнями.

^ Учні - приймають активну участь у всіх іграх, набирають бали, вивчаючи особливості ігрового українського фольклору.

Наприклад:


Родинне свято – форма колективного виховного заходу, що проходить із запрошенням та за участю батьків. Захід збирає коло родин, представників різних поколінь. На цьому заході відбувається знайомство присутніх із сімейними традиціями, сімейними святами, реліквіями. Можливо супроводжувати свято виставкою родинних творчих робіт, кулінарних виробів.

На святі презентуються родинні творчі проекти, родинне дерево, сімейні фотоальбоми, мультимедійні презентації, відбувається показ моделей, створених батьками і дітьми, інсценізація літературних, музичних творів тощо.

Вчитель - разом із батьками готує сценарій виховного заходу, обирає ведучих, готує виступи, творчі виступи представників різних поколінь, обговорює оформлення зали, музичний супровід тощо.

Учні – разом із батьками приймають участь у створенні родинних проектів, готують вироби для виставки, номери художньої самодіяльності.

Наприклад:


Родинна вітальня – форма проведення виховного заходу, який проходить за участю батьків. Вечір проходить у прикрашеній за українськими традиціями кімнаті ( супроводжується виставкою родинних виробів, творчих робіт). На цьому святі виконуються улюблені родинні українські народні пісні, вірші, демонструються родинні виставки робіт та творчі родинні проекти.

Вчитель – організовує проведення вечору, складає разом із батьками і учнями сценарій заходу, запрошує гостей свята, розподіляє відповідальних за оформлення вітальні.

Учні – приймають участь у проведенні родинної вітальні, демонструють свої напрацювання, творчі родинні проекти.


Наприклад:


Рольова гра – форма проведення виховного заходу у вигляді гри, в якій розігруються певні ролі з метою вирішення виховних завдань або прийняття вірного рішення. Це може бути розігрування ситуації із розподілом ролей у діючій фірмі, фабриці зірок тощо.

Вчитель – об’єднує учнів у малі групи та роздає невеликі завдання для виконання: програти ситуацію описану у завданні за ролями. Педагог виконує роль ведучого, який читає текст від автора.

Учні – обговорюють ситуацію, розподіляють ролі, а потім розігрують ситуацію, сюжет за ролями, які виконують (зі словами або пантомімою невербально).

Після проведення гри вчитель разом із учнями підводять загальні підсумки, визначають кращого гравця, актора.


Наприклад:

Вікторина – форма проведення виховного заходу у вигляді вікторини.

Вчитель – готує завдання для проведення вікторини ( у вигляді тестів, запитань, невеликих завдань).

Учні – приймають участь у проведенні вікторини, подають відповіді.

Вчитель оцінує участь дітей у вікторини, підводить підсумок вікторини, визначає кращих знавців.

Вікторина може бути тематичною ( за певною темою із області окремих предметів), загальною ( з різних областей знань) або з виховної тематики.

Наприклад:


Колективна творча справа – форма виховної роботи, спрямовану на вирішення життєво важливих завдань, яка проводиться спільно дітьми і старшими – виконується, організується, задумується, вирішується, оцінюється під час яких відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, самоуправління, активного відношення до оточуючого середовища.

КТС має декілька етапів:

1 підготовчий етап – вибір теми, кращих варіантів, пропозицій та одного варіанту для здійснення проекту.

2 етап – вибирається рада справи, яка спираючись на пропозиції опрацьовує обраний варіант, складається план дій.

3 етап – відбувається колективна підготовка справи, конкретизується план роботи, створюються мікроколективи ( або зведені бригади), кожна група готує сюрприз для інших.

4 етап – проведення КТС, здійснення конкретного плану, розроблені керівним органом з усіма корективами, які були винесені його учасниками підчас підготовки справи. Організатор слідкує за тим, як діти проводять справу, допомагає учням, координує їх.

5 етап – колективне підбивання підсумків, загальний збір на якому обговорюються досягнення, успіхи при проведенні справи, а також відокремлюються недоліки, помилки, аналізується участь всіх дітей для досягнення загального результату.

Наприклад:


Жива газета – форма проведення пізнавальної і організаційної справи-огляду, що складається із серії коротких виступів, автори-виконавці яких в образній формі повідомляють про новини з життя колективу, дають оцінку справам та розкривають перспективу на майбутнє. За допомогою живої газети члени колективу оцінюють позитивні і негативні сторони життя на протязі 15-20 хвилин.

Матеріалом для випуску газети може стати: позитивний досвід колективу, визначні події, конфлікти, плани, перспективи у розвитку колективу, привітання тощо.

Весь матеріал подається у вигляді сценок, „живих картинок”, карикатур, шаржів, інтерв’ю, загадок, частівок, жартівливих од, картинок, слайдів, демонстрації фотоматеріалів тощо.

Газета має певні рубрики, своїх кореспондентів, журналістів.

Вчитель - організовує підготовку матеріалів до випуску газети, рецензує, доповнює, узагальнює їх.

Учні – працюють над створенням випуску газети, збирають та обробляють матеріал, готують свої виступи.

Наприклад:


Усний журнал – форма проведення інформаційно-аналітичної діяльності учнів, в ході якої збирається, оброблюється інформація про важливі події із життя колективу або повідомлення про якийсь об’єкт тощо.

Вчитель – організує роботу учнів, подає завдання, разом із учнями складає план підготовки випуску усного журналу, розробляє рубрики, організує проведення збору інформації.

Учні – працюють над випуском усного журналу, проводять збір інформації, фотографують, беруть інтерв’ю, проводять соціологічне опитування, анкетування, працюють над збором достовірної інформації про об’єкт або подію тощо.

Усний журнал проводиться у вигляді повідомлень за певними рубриками, демонстрацією фото, слайдів, розігруванням сценок.

Випуск усного журналу можна присвятити не тільки висвітленню події із життя колективу, але й визначній події, ювілею видатної людини ( письменника, художника, поета, народного героя) або ознайомлення учнів із видом, жанром мистецтва, розгляданню історичних подій, творчому шляху видатної людини тощо.

Наприклад:


Свято-презентація – форма проведення виховного заходу у вигляді свята, на якому презентується творчі надбання учнів, вчителів, батьків. Обов’язковою умовою свята є наявність ведучого, обирання різноманітних форм або єдиної форми для проведення презентації.

Презентація може проводитися у вигляді: ділової гри; демонстрації відеофільму /виконані на основі інформаційних технологій/; діалогу історичних чи літературних персонажів; захист на Вченій Раді; гри із залом; іллюстраційного зіставлення фактів, документів, подій, епох, цивілізацій; інсценування реальної чи вигаданої історичної події; наукової конференції; наукового докладу; звіту дослідницької експедиції; прес-конференції; мандрівки; реклами; рольової гри; змагання; спектаклю; спортивної гри; театралізації (вживання в роль людини, живої чи неживої істоти); телепередачі; екскурсії ч.

Вчитель – організовує підготовку презентацій, разом із учнями обирає тему, визначає форму проведення презентації.

Учні - готують презентацію, добирають матеріал, доповнюють його творчими ідеями та презентують свою роботу на загальному святі.

Наприклад:





Проект – проект, як об’єднана навчально-пізнивальна творча діяльність учнів-партнерів, які мають спільну проблему, мету, способи діяльності, узгодженні методи, спрямовані на досягнення загального результату сумісної діяльності.

Головним девизом проектної діяльності школяра є «Все, що я пізнаю, я знаю для чого це мені треба і де я можу ці знання застосовувати».

Створення проекту проходить за певними етапами. В проектній діяльності виявляються три етапи:


^ 1 етап – підготовчий

Відбувається підготовка проекту, визначаеться тема і мета проекту.

Учні: обговорення, пошук інформації.

Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога у постановці завдань.

Далі проходить планування проекту:

а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;

б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.

^ Учні: формулюють завдання і виробляють план дій.

Вчитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.


2 етап – практико-виконавчий

Відбувається збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент).

^ Учні: збирають інформацію.

Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.

Далі проводиться аналіз інформації, формулювання висновків.

^ Учні: аналізують інформацію.

Вчитель: коректує, спостерігає, радить.

Потім проходить оформлення результатів діяльності.

Учні: виконують технологічні операції, здійснюють самоконтроль.

Вчитель: контроль за якістю оформлення.


^ 3 етап – заключний:

На якому відбувається підготовка проекту до захисту. Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями), а далі презентація проекту, захист, оцінка проекту та оголошення результатів.

^ Учні: готують проект до презентації та захисту, подають критерії оцінки, презентують та захищають проект.

Вчитель: оцінює проект.

Наприклад :


Школа етикету – форма проведення одного або серії виховних заходів, спрямованих на вироблення норм, правил поведінки учнів у громадських місцях, школі, театрі, транспорті, дискотеці, святі тощо.

Школа етикету навчає учнів етичним нормам поведінки людей у суспільстві.

Вчитель - готує матеріал для проведення школи етикету ( життєві ситуації, уривки із літературних творів,листів до редакції тощо), які обговорюються, розігруються дітьми. Педагог керує процесом вироблення разом із учнями загальних правил поведінки, установлення етичних норм спілкування.

Учні – приймають участь у розігруванні ситуацій, обговорюють ситуації, надають оцінку вчинкам, знаходять вірне рішення. Разом із вчителем створюють проект правил етичного спілкування дітей у колективі, суспільстві, проводять захід запитань і відповідей.


Наприклад:


Операція – форма проведення виховного заходу за невеликий час для надання термінової допомоги або проведення акції на вирішення проблеми.

Це може бути привітання для ветеранів, вчителів, батьків або нагородження переможців змагання чи здійснення корисно-суспільної справи в рамках школи, колективу класу тощо.

Вчитель - подає разом з учнями ідею до проведення операції, визначають термін, певні справи, складають план дій, визначають відповідальних.

Учні – приймають рішення про участь у операції, готують допоміжні матеріали, проводять справу, звітують про неї та разом із вчителем відводять підсумки спільної роботи.

Наприклад:


Виставка –конкурс – форма проведення колективної творчої справи, в ході якої учні спільно із дорослими учні презентують на виставку свої творчі наробки та приймають конкурсі на кращий експонат виставки

Вчитель – заздалегідь оголошує проведення виставки на певну тему, задає завдання учням на створення експонатів для виставки і висуває вимоги щодо їх оформлення. На дошці розміщує критерії щодо оцінювання робіт, обирає чи запрошує журі для проведення оцінювання дитячих робіт .

Учні - готують вироби, творчі роботи, оформлюють їх за прийнятими правилами і приймають участь у підготовці виставки.

Після перегляду творчих напрацювань учнів оголошуються результати конкурсу, проводять нагородження учасників за обраними номінаціями.

Наприклад:


Ведення літопису колективу – форма довготривалого виховного заходу, який проводиться протягом багатьох років.

Перед початком справи вчитель разом із учнями ( батьками, вчителями) обирають: стиль, мову опису визначних подій із життя класного колективу, вирішують питання - які події будуть фіксуватися у літопису, хто буде збирати інформацію для літопису, хто буде оформлювати запис, чи будуть розмішуватися фото матеріали, чи будуть заноситися до літопису події із життя окремих учнів, переможців заходів, конкурсів, обирає спільно з колективом форму літопису ( альбом, слайди, книга тощо).

Вчитель – організує ведення літопису, керує процесом регулярного його заповнення, оцінює особистісний внесок у роботу кожного учасника.

Учні – виконують завдання, записують до літопису визначні події, презентують перед класом свої напрацювання.


Наприклад:


Турнір – форма колективного або групового виховного заходу, спрямованого на визначення кращого у якійсь справі, творчості ( у мистецтві, спорті, літературі ).

Вчитель – оголошує проведення турніру, разом із учнями приймають правила його проведення, обирають ведучого, визначають номінації, критерії оцінювання та складають сценарій проведення турніру та план підготовки турніру.

Учні – визначають учасників турніру, готуються до виступу, приймають активну участь у проведенні заходу.

Після проведення турніру журі оцінює виступи учнів, визначає кращих учасників, нагороджує переможців за обраними номінаціями.

Наприклад:


Колективне ігрове спілкування – форма проведення виховного заходу, спрямованого на налагодження дружніх стосунків у колективі у формі гри за вигаданим сюжетом, із розподілом ролей. Це може бути телеміст, телефонна розмова, оживлення картинок, робота в малих групах за обраними правилами, організація тренінгу спілкування на ігровій основі.

Вчитель - керує проведенням спілкування у колі дітей, разом із учнями приймає правила спілкування, розробляє сценарій заходу, готує ігрові конкурси, рухавки тощо.

Учні – приймають участь у проведенні заходу, розігрують ігрові ситуації, проводять колективні рухливі, інтелектуальні ігри.

Наприклад:


Пошукова стежка – форма проведення колективного пошукового, дослідницького заходу, спрямованого на пошук достовірної інформації, невідомих сторінок із історії або пошук героїв, сторінок із життя видатних, відомих людей, ветеранів війни, героїв праці, ветеранів –вчителів тощо.

Вчитель – разом із учнями визначають тему, об’єкти, пошукової діяльності, складають план дій, маршрут пошукової стежки, відповідальних за роботу. Разом із вчителем учні складають карту пошукової стежки та визначають термін проведення пошукової роботи.

Учні – отримують завдання, проводять пошукову роботу у наміченому напрямку, збирають та обробляють інформацію, підводять підсумки роботи, а потім оформлюють результати у вигляді альбому, слайдів, книжки спогадів тощо.

Наприклад:


Екологічна стежка – форма колективної справи, спрямованої на екологічну, просвітницьку роботу у місцевості біля школи, районі, місті. Метою цієї діяльності є збереження скарбів природи, догляд за флорою і фауною міста, боротьба за подолання екологічної забрудненості території.

Вчитель - проводить просвітницьку роботу на тему екологічної небезпеки районів міста, села. Разом із учнями визначають найбільш забрудненні території мікрорайону, проводять дослідницько-пошукову роботу з визначення причини забрудненості та складають план дій щодо подолання, надання корисної посильної допомоги у цих небезпечних районах. Спільними зусиллями колектив визначає територію, яка буде входити до екологічної стежки.

Учні – працюють над створення агітаційних плакатів, буклетів, перелік корисних посильних екологічних справ, визначають терміни та разом із вчителями проводять корисну роботу щодо подолання забрудненості ( суботники, акції тощо).

Наприклад:


Художня галерея – форма колективної виховної роботи, яка проводиться з метою презентації творчих досягнень учнів у вигляді оформлення художньої галереї із робіт учнів. Галерея оформлюється за тематикою, художнім стилем, віком виконавців тощо.

Вчитель – заздалегідь пропонує учням створити творчі роботи ( рисунки, картини, пано, ілюстрації до літературних творів) для організації у школі художньої галереї із робіт учнів, при цьому наголошуючи на вимоги щодо оформлення робіт та терміну на їх підготовки.

Учні – готують творчі роботи, малюють рисунки, оформлюють їх та презентують у класі для участі у галереї.

Діти запрошують своїх вчителів, батьків, учнів школи до відвідування галереї, в якій можуть бути і авторські виставки.

Наприклад:


Виставка творчих робіт – форма колективної роботи, яка спрямована на презентацію власних учнівських досягнень.

Вчитель – пропонує учням прийняти участь у виставці творчих робіт та визначає критерії щодо оформлення робіт і перелік виробів, які можуть прийняти участь у виставці. Це роботи з образотворчого, декоративно-прикладного, декоративно-ужиткового мистецтва, авторська виставки тощо.

Учні – готують вироби для прийняття участі у виставці творчих робіт, оформлюють свої роботи за вимогами.

Виставку робіт оформлюють учні разом із вчителями та запрошують на неї всіх бажаючих. Кращі роботи учні відмічають нагородами, відзнаками.

Наприклад:


Трудовий десант – форма виховної роботи, яка спрямована на організацію трудової термінової справи колективу. Справа невелика за об’ємом та проходить за планом, який створює колектив учнів.

Вчитель – пропонує учням виконання трудової корисної справи у вигляді десанту та організує комітет справи, розподіляє завдання.

Учні – приймають разом із вчителем організаційні заходи, готують афішу або рекламу, визначають термін проведення, допоміжні засоби, об’єм робіт та визначають розподіл території ( для прибирання, посадки дерев, висаджування клумб тощо).

Після проведення десанту вчитель разом із учнями підводять підсумки проведеного десанту, визначають кращих „десантників”, проводять нагородження учасників.

Наприклад:


Конкурсна програма – форма проведення виховного заходу у вигляді програми, яка складається із конкурсів ( розважальних, танцювальних, пісенних, творчих).

Вчитель - пропонує учням разом скласти сценарій конкурсної програми, яку будуть проводити у колективі до свята, визначної події. Педагог створює творчу групу дітей для підготовки для свята.

Учні - підбирають конкурси, готують реквізит, оформлюють залу, приймають участь у проведенні програми, готують призи.

Наприклад:

Конкурс-інсценізація – форма проведення виховного заходу, яка організується з метою розвитку творчих акторських здібностей учнів.

Вчитель- пропонує учням, яких об’єднує у малі групи – труппи, обрати невелику п’єсу, або уривок із літературного твору, пісні для інсценізації.

Учні – обирають твір для інсценування, розподіляють ролі, проводять репетиції, обговорюють костюми, деталі декорацій та приймають активну участь у проведенні конкурсу.

Обране журі оцінює гру акторів, якість інсценізації за обраними критеріями та підводять підсумки конкурсу, нагородження учасників, визначають кращих акторів тощо.

Наприклад:

Інтелектуальна гра – форма виховного заходу, яка проводиться у вигляді гри та спрямована на розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

Вчитель – пропонує учням підібрати завдання для інтелектуального конкурсу, створює творчу групу сценаристів.

Учні - пишуть сценарій , готують умови проведення гри, побирають завдання для конкурсу, які отримали від учнів класу і знаходять нові, обирають ведучого, готують оформлення та реквізит для проведення гри.

Після проведення конкурсу вчитель разом із учнями підводять підсумок гри та визначають кращих учасників-інтелектуальних знавців, учасників підготовки свята.

Наприклад:


^ Форми виховної роботи в старшій школі

10-12 класи


Диспут – форма проведення виховної роботи під час якої відбувається спілкування людей, які стоять на різних ідеологічних, політичних, моральних позиціях, це суперечка, зіткнення протилежних думок. При проведенні диспуту обговорюються проблемні питання, відстоюються різні точки зору, факти, аргументи.

Вчитель – веде диспут, заздалегідь готується до його проведення, проводить мозковий штурм або анкетування за допомогою який обирає разом із учнями тему диспуту.

Учні – об’єднуються у малі групи за різними протилежними позиціями, готують аргументи, фактичні матеріали, які поможуть відстоювати свою точку зору на проблему.

Закінчується диспут прийняттям одного рішення, бачення проблеми.

Наприклад:


Відверта розмова – форма виховного заходу, на якому відбувається розмова за обраною темою, яка потребує відвертості, камерності і є складною, особистісною. Для проведення її вчителю необхідно пам’ятати про вимоги щодо її організації: складення довірливої атмосфери серед учнів, комфортних умов, актуальності і важливості теми для учнів.

Ця форма виховного заходу проводиться з невеликою групою учнів (за необхідністю однієї статі). Для створення комфортних умов вчитель готує приміщення та проводить попередню бесіду про важливість обраної теми, за бажанням запрошує спеціаліста, організує проведення розмови у формі тренінгу тощо.

Наприклад:


Етичний тренінг – форма колективної, групової роботи, яка проводиться у вигляді тренінгу на етичні теми.

Вчитель - перед проведенням тренінгу разом із учнями обирає етичну тему ( правила етичної поведінки, обговорення життєвих ситуацій тощо) за допомогою мозкового штурму, бесіди, аналізуючи вчинки учнів, випадки із життя класу.

Учні – приймають участь у обговоренні теми, розігрують та аналізують ситуації, роблять узагальнення, висновки, приймають етичні правила спілкування.

Наприклад:


Тестування – форма виховної роботи, яка проводиться із метою визначення особистісного ставлення учнів до якогось явища або події, особистісної чи загальної думки, збирання певних ідей, пропозицій.

Вчитель – подає пропозицію для проведення тестування, готує або підбирає тести і форму обробки даних.

Учні – відповідають на запитання, які подає вчитель, приймають за необхідністю участь у обробці результатів.

Наприклад:


Екологічний десант – форма проведення виховної діяльності спрямованої на екологічний захист території, надання корисної термінової екологічної допомоги на визначеній території, яка потребує очищення від бруду, допомоги.

Вчитель – подає пропозицію, вмотивовує дітей на проведення десанту, визначає разом із учнями територію, визначає місця, які потребують допомоги, організує рекламування події, розподіляє обов’язки, визначає термін.

Учні – вирішують питання особистісної участі у проведенні десанту кожного, висувають пропозиції для об’єму робіт, визначають послідовність дій тощо.

Після проведення десанту підбиваються підсумки роботи, визначається участь кожного, проводиться нагородження учасників.

Наприклад:


Турнір ораторів – форма колективної групової справи, яка проводиться із метою визначення вмінь учнів у колективі класу ( школи) ораторському мистецтву.

Вчитель – готує теми для виступу ораторів, збирає пропозиції у дітей, проводить жеребкування серед учасників з метою визначення тем виступів, послідовності. Доводить до відома дітей вимоги щодо виступів: кількість хвилин, обґрунтованість, доказовість, чіткість, виразність, артистизм тощо.

Учні – вступають по черзі, дотримуючись вимог, критеріїв, намагаються розкрити тему за визначений час.

Закінчується турнір підбиттям загальних підсумків та визначення кращого оратора і визначення номінацій.

Наприклад:


Моделювання розвивально-виховних ситуацій – форма колективної або групової діяльності під час якої проходить випробування артистичних, інтелектуальних, творчих вмінь учнів, моделювати поведінку, знаходити вірне рішення у складних ситуаціях, розробляти план дій, вигадувати можливі варіанти поведінки тощо.

Вчитель – готує розвивально-виховні ситуації для спільного обговорення або розігрування учнями, об’єднує учнів у малі групи за лічилкою і надає можливість дітям змоделювати групове інсценування, імітацію, пантоміму на певну подану ситуацію і прийняти рішення щодо поведінки людини у ній.

Учні – у групі обговорюють подану ситуацію, розподіляють ролі, розігрують ситуацію за обраною спільно формою, підводять підсумки.

Наприклад:

Музична вітальня – форма проведення колективного музичного привітання або ознайомлення учнів із творами музичного мистецтва, організованому вчителями, батьками та учнями напередодні визначної події, свята.

Вчитель – разом із учнями та батьками готують сценарій вітальні, визначають музичні номери для виконання або прослуховування, продумують оформлення кімнати.

Учні – приймають участь у колективній підготовці вітальні та її проведенні, запрошують гостей.

Наприклад:


  1   2   3



Схожі:

Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconРішення Центральної виборчої комісії, про зобов’язання вчинити дії та прийняти рішення 17. 02. 2010 р. 17: 38
Позовна заява про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішення Центральної виборчої комісії, про зобов’язання вчинити дії...
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconУрок математики в 5 класі на тему
Сьогодні на уроці математики ви дізнаєтесь, що знання математики нам потрібні в реальному житті. Я хочу, щоб урок приніс вам нові...
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconБлаженний день, коли зробив ти вибір Служінню дітям присвятить себе
Як це важливо мати такого учителя у житті!Я зовсім не заперечую ролі батьків,але впевнена,що багатьма найкращими рисами свого характеру...
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconРішення щодо розв’язання, поставленої проблеми
Молодій генерації сьогодні потрібні вміння розв’язувати складні проблеми, критично аналізувати події, порівнювати альтернативні точки...
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconУроки географії мають бути спрямовані на розкриття практичного значення цієї науки в житті людини
Уроки географії мають бути спрямовані на розкриття практичного значення цієї науки в житті людини. Особливу увагу вчителю слід приділяти...
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconТема уроку
Хто ти. Що треба знати про себе. Неповторність кожної людини. Твій зовнішній вигляд
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconРозв’язати задачі двох рівнів, відповіді на всі запитання усно
Чому дорівнює повна поверхня циліндра? За якою формулою знаходять бічну поверхню конуса?
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconРозв’язати задачі двох рівнів, відповіді на всі запитання усно
Чому дорівнює повна поверхня циліндра? За якою формулою знаходять бічну поверхню конуса?
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconВсе для профориентации старшеклассников
Працювати треба так, щоб подобалося! Не знаєш, що подобається? Перевір себе! Дізнайся чим корисні тести на профорієнтацію І хто їх...
Рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати? iconДопоможу іншим людям становлення психолога-фахівця
У житті кожної людини професійна діяльність посідає важливе місце. Через професію людина прагне реалізувати свої найкращі риси, і...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи