Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять!
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! icon

Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять!




Скачати 231.31 Kb.
НазваУрок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять!
Дата конвертації13.12.2012
Розмір231.31 Kb.
ТипУрок
джерело

Урок-проект

із зарубіжної літератури

11 клас


Назва проекту: „Рукописи не горять!”

Духовний подвиг творчості Майстра і велич любові та віри Маргарити в романі Михайла Булгакова „Майстер і Маргарита”


Ключове запитання:

Справжній Митець… Який він?


Тематичні запитання:

1. Що хотів сказати М.Булгаков про себе в романі „Майстер і Маргарита”?

2. Що означає бути справжнім письменником?

3. „Все справжнє і вічне створюється в цьому світі від любові”. Чи згідні ви з цим

твердженням?


Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”, „Літературознавці” та „Філософи”. Кожна з груп отримала завдання над якими працювали, досліджували, систематизували.

Завдання для групи „Біографи”

1. Познайомитися з біографією М.Булгакова. особливу увагу звернути на період життя і творчості з 1926-1940 рр.

2. Дослідити взаємовідносини „Митець і влада”.

3. На основі зібраного матеріалу відібрати факти, що стосуються історії створення та написання роману „Майстер і Маргарита”.

4. Муза Булгакова – О.С.Булгакова.

5. Результати роботи: випуск літературного альманаху.


Завдання для групи „Літературознавці”

1. Використовуючи дослідження групи „Біографів” встановити прототипи літературних образів Майстра і Маргарити.

2. Дослідити літературне середовище Москви 30-х років.

3. Встановити етапи життя Майстра та спробу надрукувати роман про Понтія Пілата. Образ Майстра в романі.

4. Хто врятує Майстра? Образ Маргарити в романі.

5. Результат роботи: створення презентації.


Завдання для групи „Філософи”

1. Підготувати „Крилаті фрази вустами героїв Булгакова”.

^ Мета проекту:

Пробудити цікавість до творчості М.Булгакова; дати можливість самостійного пошуку учнів та навчити опрацьовувати додаткову літературу, творчо підходити до виконання поставлених завдань; виразно читати прозові та віршовані тексти; навчити систематизувати навчальний матеріал.


Обладнання: ілюстрації до твору „Майстер і Маргарита”, портрет М.Булгакова, виставка книг письменника, мультимедійний діапроектор, музика, фільм В.Бортко „Майстер і Маргарита”.


^ Слово вчителя. Є книги, які, прочитавши раз, забуваєш тієї ж миті, тому що нічим не вразили душу читача. Їх багато, вони схожі одна на одну. А є книги, котрі прочитавши, не забудеш ніколи! Імена героїв, ім’я автора , навіть цілі фрази назавжди залишаться в пам’яті. Ці книги стануть поряд з іншими книгами на полицях вашої домашньої бібліотеки, але не для того, щоб бути забутими, а для того, щоб ще не раз можна було перегорнути їхні сторінки протягом усього життя.


Читаю рядки з книги М.Булгакова „Майстер і Маргарита” (Частина І, розділ 13):

„…Она несла в руках отвратительные, тревожные жёлтые цветы…По Тверской шли тысячи людей, но я вам ручаюсь, что увидела она меня одного и поглядела не то, что тревожно, а даже как будто болезненно. И меня поразила не столько её красота, сколько необыкновенное одиночество в глазах!

^ Столкнула их на углу Тверской и переулка сама судьба и, что созданы они друг для друга навек…

Она сулила ему славу, она подгоняла его и вот тут-то стала называть Мастером. Она дожидалась этих обещанных уже последних слов о пятом прокураторе Иудеи, нараспев и громко повторяла отдельные фразы, которые ей нравились, и говорила, что в этом романе её жизнь…”


Я думаю, що ніхто з вас не помилиться ні в імені автора, ні в назві книги і добре пам’ятаєте імена цих героїв. Так, це твір Михайла Булгакова „Майстер і Маргарита”. Чи зможете ви забути героїв цього твору? Мабуть, ні!

Булгаков – геній, тобто людина з неординарним, самобутнім мисленням. Він розумів і відчував життя глибше і краще, ніж його сучасники, що звичайно, не завжди подобалося останнім.

Ницість людська не в змозі піднестися до творіння генія, тому й прагне принизити, знеславити не тільки його твори, а й зазіхнути на життя його самого. Заздрість керує ними, засліплює свідомість. Недовіра, політичні наклепи, огуда, замовчування й забуття – ось через які терни доводилося проходити письменнику. Та він зумів залишитися сильним.

Роман „Майстер і Маргарита” – вершина творчості письменника. Справжній мистецький твір, його глибинний рівень розуміння не можна вичерпати після першого, другого та навіть N-ого прочитання. Кожного разу з’являються нові запитання, на які не завжди можливо дати однозначну відповідь.

Американський літературознавець М.Крепс в своїй книзі „Булгаков і Пастернак як романісти” справедливо писав: „Роман Булгакова для російської літератури дійсно в найвищій степені новаторський, а тому і нелегко дається в руки. Тільки критики наближаються до нього зі своєю стандартною системою мірок, як бачить, що дещо не так, а дещо зовсім не так. Фантастика натикається на чистий реалізм, міф на історичну достовірність, теософія на демонізм, романтика на клоунаду”

А дослідник Булгакова Борис Соколов констатує: „В булгаковській книзі поєднались досить органічно чи не всі існуючі в світі жанри та літературні напрями…”

Цей роман не має аналогів навіть в європейській літературі.

Булгаков закінчив написання роману в 1940 році та так і не зміг почути думки читачів. Лише в 1966 році в Парижі вийшов уперше друком повний текст роману і майже негайно був перекладений на основні європейські мови.

Про популярність цього роману можуть свідчити й такі факти:

1971 рік – екранізація роману зроблена польським режисером Анджей Вайде. Фільм „Пілат та інші.”

1972 рік – італійсько-югославський фільм „Майстер і Маргарита” режисера Олександра Петровича.

1987 рік – роман намагався екранізувати Елен Клімов, в проекті мав брати участь Голівуд.

1988 рік – поляк Мачек Войтишко зняв за романом 7-серійний фільм для ТВ.

1994 рік – знято фільм Юрія Кари, який так і не вийшов в прокат.

2004-2006 рр. – знято 10-серійний фільм „Майстер і Маргарита” режисером Володимиром Бортко.


Роман викликав справжній ажіотаж. Його не просто читали, по ньому жили. Книга Булгакова, на відміну від інших, заговорили голосно про свободу і несвободу, про віру і безвір’я, про стійкість і боягузтво, про відповідальність за свої вчинки, про істинну творчість і жертовне кохання, про зраду і вірність ідеалам.

Проблеми, підняті автором у творі, вічні, тому що його можна вважати актуальним і в наш час.

Я не думаю, що цей твір міг залишити байдужими і вас. Твір складний для читання, для розуміння, для вивчення. Але одночасно – це безмежний матеріал для дослідження.

Можливо наші з вами відкриття допоможуть глибше зрозуміти текст, відкрити цінність людських почуттів, зрозуміти силу мистецтва та призначення справжнього митця, відчути силу самовідданого кохання, що може врятувати від смерті та забуття.

Назва проекту над яким ми працювали „Рукописи не горять!” дослідження групи „Біографів” та „Літературознавців” допоможуть знайти нам відповідь на запитання:

1. Що хотів нам сказати М.Булгаков про себе в романі „Майстер і Маргарита”?

2. Що означає бути істинним Митцем?

3. „Все справжнє і вічне створюється в цьому світі від любові!” Ствердити або заперечити цю істину.


Перед кожним із вас лежить „Літературний опитувальник”.

Протягом уроку ви повинні дати відповіді на поставлені запитання (вибрати правильну відповідь). Таким чином кожен зможе отримати оцінку за урок та перевірити свої знання.

1. У якому році народився М.Булгаков?

  • 1896

  • 1898

  • 1891

2. Хто перший намагався екранізувати фільм «Майстер і Маргарита»?

  • Анджей Вайде

  • Олександр Петрович

  • Елем Климов

3. Якому режисеру належить остання екранізація фільму?

  • Елем Климов

  • Володимир Бортко

  • Юрій Кара

4. Ким був Берліоз?

  • Письменник

  • Голова правління МАССОЛІТа

  • Директор Вар’єте

5. Хто став прототипом Маргарити?

  • Сестра Булгакова

  • Т.М.Лаппа

  • О.С.Булгакова

6. Скільки років Майстру в романі?

  • 38

  • 27

  • 45

7. Хто знав п’ять мов, був істориком за освітою, працював у музеї?

  • Ієшуа

  • Майстер

  • Іван Бездомний

8. Кому належить фраза «Рукописи не горять!»?

  • Ієшуа

  • Воланду

  • Пілату

9. Яка сама найгірша людська вада за словами Ієшуа?

  • Кар’єризм

  • Боягузтво

  • Лицемірство

10. «Verda volant, scripta manent» - в перекладі означає …

  • Слова відлітають, написане залишається

  • Рукописи не горять

  • Все в цьому світі тлінне


Слово „Біографам”


Доповідач

Результатом нашої роботи став випуск літературного альманаху ”Я завжди пишу, як велить совість і так, як бачу…” (сторінками життя і творчості М.Булгакова). Пропонуємо вашій увазі.

Михайло Булгаков народився 3 травня 1891 року в сім’ї викладача духовної академії Опанаса Івановича Булгакова.

Із спогадів К.Паустовського: „Сім’я Булгакових була добре відома в Києві, - велика, наскрізь інтелігентна сім’я…” (Фото сім’ї Булгакових)

1921 рік – переїзд до Москви був у житті М.Булгакова найважчим. Так, як він бідував перший час у Москві, він більше ніколи не бідував. Та вже в середині 20-х років він став досить відомим як письменник-сатирик та публіцист.

Писати по совісті і так як я бачу…” – це основний девіз Булгакова - письменника. „Я – сатирик!” – говорив він про себе.

Його сатиричні твори ”Зойчина квартира”, „Собаче серце”, „Біг”, „Багряний острів”, „Кабала святош” – викривали людські та суспільні вади.

Борис Пастернак назвав М.Булгакова „незаконним” явищем в радянській літературі.

„Я хотів служити народу… я нікому не бажав зла…”. Та вже в 1928-1929 роках п’єси драматурга Булгакова зняті зі сцен театрів МХАТу, ім. Вахтангова та інших театрів. Перед письменником закрилися двері всіх редакцій і все тільки тому, що драматург Білль-Білоцерківський звернувся до Й.Сталіна з листом-проханням зняти п’єсу „Біг” з репертуарів театрів. Й.Сталін назвав п’єсу „Біг” „антирадянським явищем”, тому що вона викликає співчуття до емігрантів, а твори Булгакова назвав „непролетарською літературою”. Доведений до відчаю письменник звертається з листом до Радянського уряду.

Декламатор

Из письма М.Булгакова к Советскому правительству 28 марта 1930 год.

«…Все мои произведения получили чудовищные, неблагоприятные отзывы, моё имя было ошельмовано не только в периодической печати, но и в таких изданиях как Большая Советская энциклопедия…

^ Бессильный защищаться, я подавал прошения о разрешении хотя бы на короткий срок отправиться за границу. Я получил отказ.

Мои произведения «Дни Турбиных», «Зойкина квартира» были украдены и увезены за границу. К концу десятого года силы мои надломились, не будучи в силах более существовать, затравленный, зная, что ни печататься, ни ставиться в пределах СССР мне больше нельзя, доведённый до нервного расстройства, я обращаюсь к Вам и прошу Вашего ходатайства перед правительством СССР об изгнании меня за пределы СССР вместе с женою моей Е.С.Булгаковой, которая к прошению этому присоединяется…»


Доповідач

Лист М.Булгакова не залишився без уваги - 18 квітня 1930 року Булгакову зателефонував Й.Сталін.


^ Декламатори (читають в ролях)

- Мы ваше письмо получили. Читали с товарищами. Вы будете по нему благоприятный ответ иметь… А может быть, правда – вас пустить за границу. Что – мы вам очень надоели?

- Я очень много думал в последнее время – может ли русский писатель жить вне родины. И мне кажется, что не может.

- Вы правы. Я тоже так думаю. Вы где хотите работать? В Художественном театре?

-Да, я хотел бы. Но я говорил об этом, и мне отказали.

- А вы подайте заявление туда. Мне кажется, что они согласятся. Нам бы нужно встретиться, поговорить с вами…

- Да, да! Иосиф Виссарионович, мне очень нужно с вами поговорить.

- Да, нужно найти время и встретиться обязательно. А теперь желаю вам всего хорошего.


Доповідач

Але зустрічі Булгаков так і не дочекався. Все життя письменник шукав відповідь на своє запитання: чому Сталін передумав? А про що він міг з ним говорити? Адже він чудово розумів, що після листа Булгакова розмова буде не про гроші чи квартиру, а про свободу слова, про цензуру, про можливості художника писати про те, що його цікавить. А що він міг на це йому відповісти?

Булгаков був прийнятий на посаду асистента-режисера в Московський художній театр. „Убедившись за последние годы в том, что ни одна моя строчка не пойдёт ни в печать, ни на сцену, я стараюсь выработать в себе равнодушное отношение к этому. Я уже привык смотреть на всякую работу с одной стороны – как велики будут неприятности, которые она мне доставит. И если не предвидитья крупных, и за то уже благодарен от души» ( из письма к Вересаеву ).

Декламатор ( читає вірш „В театрі” )


«Мне не хочется ни поклонов, ни вызовов. Мне вообще ничего не хочется, кроме того, чтобы меня Христа ради оставили в покое!»


Во МХАТе снова шум и суета, А он устал. От жизненных невзгод,

На сцене – репетиция «Мольера». От злых нападок, клеветы и сплетен. -

Да, скоро будет новая премьера. Сидел в партере, тих и незаметен.

И всё начнётся с чистого листа. Ему тогда шёл сорок пятый год.


А он – увы! – знал это наперёд: Он был затравлен, как его герой.

Опять успех, цветы, аплодисменты, Двадцатый – брат семнадцатому веку!

Поклоны, поздравленья, комплименты, Как и тогда, напросто человеку

Ну, а в итоге – пьеса не пойдёт. Остаться честным, быть самим собой.


Ну, а в итоге – пьесу запретят, - А он сумел! – Остёр его язык.

Как было с «Турбинными», «Зойкой», «Бегом»!.. Не может льстить талантливый художник!

Опять столицу засыпает снегом, Но ведь «король», святой тиран-безбожник,

И окна театральные горят. К подобным сочиненьям не привык.


У лучших пьес – печальная судьба! Булгакова догнали на крыльце:

Будь проклят мир злой зависти и фальши! «Вас требуют на сцену! Гул оваций!!»

Пятнадцать лет боёв! Что будет дальше? – И он, пройдя меж пышных декораций,

Такая же никчемная борьба? Вновь, против воли, кланялся в конце.


Доповідач

Вершиною творчості М.Булгакова вважається твір „Майстер і Маргарита”. Працював він над романом з 1928 року і до кінця життя. На сторінках першої редакції можна знайти напис, зроблений рукою М.Булгакова: „Дописати перш ніж померти!” Остання редакція твору була завершена в 1938 році та правку автор закінчив за декілька днів до смерті.

Что будет?” – ты спрашиваешь. Не знаю. Вероятно, ты уложишь его в бюро или шкаф, где лежат убитые мои пьесы, и иногда будешь вспоминать о нём. Впрочем, мы не знаем нашого будущего. Свой суд над этой вещью я уже совершил, и, если мне удастся ещё немного приводнять конец, я буду считать, что вещь заслуживает корректуры и того, чтобы быть уложенной в тьму ящика. Тепер меня интересует твой суд, а буду ли я знать суд читателей, никому неизвестно…”

(Из письма М.Булгакова к Е.С.Булгаковой)


Роман 26 років ждав свого часу. Лише в 1966 році – редакція журналу „Москва” надрукувала вперше після смерті автора роман (але з нього було зроблено 159 винятків). У цьому ж році повний текст книги було надруковано в Парижі, майже зразу твір був перекладений на основні європейські мови. Лише в 1973 році повний текст з’явився і на батьківщині письменника, у СРСР.

Музою Булгакова стала третя дружина Олена Сергіївна Шиловська, з якою він одружився в 1932 році. Вона стане головним прототипом Маргарити з роману „Майстер і Маргарита”. До кінця днів Олена Сергіївна була поряд з чоловіком. Робила записи під його диктовку, саме вона надихала його на творчість. „Це моя доля!” – так сказала вона, зустрівшись із ним уперше. „Я не можу без тебе жити! І помиратиму лише на твоїх руках!” – ці слова, сказані М.Булгаковим перед одруженням стали пророчими.

10 березня 1940 року М.Булгакова не стало… «10 марта. 16.39. Миша умер». (Последняя запись в дневнике Е.С.Булгаковой).


Декламатор (читає вірш „Десяте березня, рік 1940-й”)


Я помню тот день. В булгаковский дом Теперь его нет на этой земле.

Проникла печаль. Елена Елена одна. Впервые.

И глядя на гроб, Елена всерьёз Царит полумрак. Но здесь, на столе –

В квартире – лишь запах тлена. Все рукописи. Живые!


И не было сил, и не было слёз О, будут тебя печатать!» - И вновь

Оплакать свою потерю. Тетради его раскрыты

И, глядя на гроб, Елена всерьёз «Окончен роман. Но вечна любовь»

Шептала: «Нет, я не верю!» В душе твоей Маргариты!

Ведь только вчера, казалось, она И завтра опять наступит рассвет!

Упрямо врачам твердила: И снова борьбу начну я!..»

«Его не отдам!» - И ночи без сна, Не смоет вода с рук памятный след

Как ангел, над ним парила. Прощального поцелуя.


Больного терзал то холод, то жар. Я помню тот день, как будто тогда

Но он разомкнуть смог веки: Была в той святой квартире.

«Знай, ты заменила весь земной шар! Пусть эта любовь сияет всегда

Ты всё для меня. Навеки!» В жестоком подлунном мире.

Доповідач

Після смерті М.Булгакова саме Олена Сергіївна дала життя його творам. Дякуючи їй було видано:

  • 1955 рік – першу збірку творів М.Булгакова. твори „Дні Турбіних”, „О.С.Пушкін”.

  • Світ побачили твори „Театральний роман”, „Майстер і Маргарита”, „Біла гвардія”, „Записки юного лікаря”.

  • ^ Видано більшість п’єс.


Учитель. Дякуємо групі „Біографів” за їхні дослідження


Слово групі „Літературознавців”


Доповідач

Наша група приймала участь у роботі над проектом „Рукописи не горять”. Результатом наших дослідження стала презентація, яку ми пропонуємо вам для перегляду.

Перед нами були поставленні такі завдання:

^ 1. Використовуючи дослідження групи „БІОГРАФІВ” встановити прототипи літературних образів Майстра і Маргарити.

2. Дослідити літературне середовище Москви 30х років

3 .Встановити етапи життя Майстра і спроба надрукувати роман про Понтія Пілата. Образ Майстра в романі.

4. Хто врятує Майстра? Образ Маргарити в романі.


^ ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ:

СЛАЙД №2

VERDA VOLANT SCRIPTA MANENT!”

Це назва нашої презентації. Із латинської перекладається так: „Слова відлітають, написане залишається”. Це латинське прислів’я стало основою виникнення крилатої фрази: ”Рукописи не горять!” Слова, що воскресили з попелу ”роман в романі”, розповідь про Понтія Пілата.

СЛАЙД №3

Прототипами головних героїв роману Булгакова „Майстер і Маргарита” стали сам автор і його третя дружина Олена Сергіївна. У тексті можна відшукати багато автобіографічних деталей і в образі Майстра, і в образі Маргарити.

Майстру, як і Булгакову приблизно 38 років.

Роман Майстра так і не був надрукований, а багато творів Булгакова чекали свого часу довгий період.

СЛАЙД №4

Зустріч Булгакова з Оленою Сергіївною - це зустріч Майстра з Маргаритою. Вони зрозуміли з першого погляду, що вони вже давно любили один одного, і що це кохання на все життя.

^ СЛАЙД № 5

Булгаков використав незвичайну композицію роману, яка називається „ роман в романі”. В романі Булгакова про Майстра і Маргариту, про добро і зло, вміщено роман Майстра про Понтія Пілата. Ці два романи взаємопов’язані, а долі їхніх героїв переплітаються.

Тут є вчителі (Майстер та Іуєша), зрадники (Іуда та Алоізій), ті, хто заради своєї кар’єри поступаються нормам моралі (Берліоз, Понтій Пілат). Майстер, Маргарита, Воланд - живуть у трьох світах: минулому, теперішньому та вічному. Кожен із героїв стоїть перед вибором і відповідальний за свої вчинки.

СЛАЙД №6

Що ми знаємо про Майстра?

Історик за освітою, працював в одному із Московських музеїв, займався перекладом. Знає п’ять мов: англійську, французьку, німецьку, латинську, грецьку, трохи читає по-італійськи.

Одного разу йому пощастило – він виграв 100 тисяч. Мабуть доля нагородила його і дала можливість присвятити своє життя літературі. Він купив книги, найняв дві кімнати в підвалі маленького будинку, службу в музеї кинув і почав складати роман про Понтія Пілата.

СЛАЙД №7

Роман був дописаний в серпні. Майстер підняв такі питання, відповідь на які, в той час, що він жив, люди боялися і подумати, а не те, щоб сказати:

  • Людина відповідальна за свої вчинки.

  • Що є істина?

  • Всіляка влада є насиллям над людьми.

  • Правду говорити легко і приємно.

  • Злих людей не буває, є нещасливі.


СЛАЙД №8

Окрилений мрією, вірою, надією, Майстер вийшов у життя, тримаючи роман у руках, але саме тоді його життя закінчилося. Він уперше потрапив у світ літератури.

Редактора журналу не влаштовувала тема твору, він не чув раніше імені Майстра. Секретар редакції сповістила рішення редколегії, не дивлячись в очі Майстру, про те, що редакція має творів для видавництва на два роки вперед.

Але один редактор все-таки надрукував великий уривок із роману. Саме тоді почалося найстрашніше.. В різних газетах почали з’являтися статті літературних критиків, в яких не було сказано ні єдиного доброго слова про роман, а самого автора звинувачено Бог знає в яких гріхах.

^ СЛАЙД № 9

Вони, літературні критики, розтоптали його віру та надію, зламали Майстра фізично. В його душі поселився страх, він почав боятися темряви… Відчай і відступництво призводять його до страшного кроку – він спалює свій роман.

^ СЛАЙД №10

Читається уривок із роману:

„…Я лёг заболевающим, а проснулся больным. Мне вдруг показалось, что осенняя тьма выдавит стёкла, вольётся в комнату, и я захлебнусь в ней, как в чернилах. Я стал человеком, который уже не владеет собой. Я вскрикнул, и у меня явилась мысль бежать к кому-то, хотя бы к моему застройщику наверх. Я боролся с собой как безумный. У меня хватило сил добраться до печки и разжечь в ней дрова. Когда они затрещали и дверца застучала, мне как будто стало немного легче… Я кинулся в переднюю и там зажёг свет, нашёл бутылку белого вина, откупорил её и стал пить вино из горлышка. От этого страх притупился несколько – настолько, по крайней мере, что я не побежал к застройщику и вернулся к печке. Я открыл дверцу, так что жар начал обжигать мне лицо и руки, и шептал:

- Догадайся, что со мной случилась беда. Приди, приди, приди!

Но никто не шёл. В печке ревел огонь, в окна хлестал дождь. Тогда случилось последнее. Я вынул из ящика стола тяжёлые списки романа и черновые тетради и начал их жечь. Это страшно трудно делать, потому что исписанная бумага горит неохотно. Ломая ногти, я раздирал тетради, стоймя вкладывал их между поленьями и кочергой трепал листы. Пепел по временам одолевал меня, душил пламя, но я боролся с ним, и роман, упорно сопротивляясь, всё же погибал. Знакомые слова мелькали передо мной, желтизна неудержимо поднималась снизу вверх по страницам, но слова всё-таки проступали и на ней. Они пропадали лишь тогда, когда бумага чернела, и я кочергой яростно добивал их…»

Перегляд відео


Майстер став людиною без імені. Він не може знайти собі місця у світі брехні і облуди. Хто врятує Майстра?

^ СЛАЙД № 11

Так, це вона – Маргарита врятує Майстра. Маргарита здатна назавжди залишити спокійне, матеріально забезпечене життя з чоловіком, від якого крім добра нічого не бачила. Вона жертвує заради Майстра своїм життям. Вона відплатить критику Латунському, влаштує розгром у будинку літераторів, поверне Майстру спалений рукопис, доведе, що Майстер – талановитий класик, а його книга – справжній духовний подвиг. Любов Маргарити істинна, адже вона поряд з коханим не тільки в дні радості, а й в чорні дні біди. Вона вірить в його зцілення, розділяє його долю.

Булгаков стверджує, що тільки така жертовна любов здатна на подвиг, здатна людину зробити творцем.

^ СЛАЙД №12

Чи могли гідно оцінити роман Майстра сучасники – Рюхіни, Берліози, літературні критики та інші 3111 членів МАССОЛІТу?

МАССОЛІТ у москвичів асоціюється не з літературою, а насамперед з рестораном – одним із найкращим у Москві, де можна пообідати за півціни. Головне не те, що ти пишеш, а те, як за це платять. Вивіски на дверях МАССОЛІТу можуть належати будь-якій іншій організації, що не має ніякого відношення до літератури. Тобі всі двері відкриті, якщо ти маєш „коричневе, що пахне дорогою шкірою” посвідчення члена МАССОЛІТу!

^ СЛАЙД №13

Перегляд відео

Та зовсім не членським квитком визначається письменник, а тим, що він пише. Тому із сумом і болем Михайло Булгаков констатує той факт, що серед членів МАССОЛІТу „Ні одного Пушкіна, ні одного Толстого!” Як такі псевдописьменники могли оцінити твір Майстра?!

^ СЛАЙД №14

Можна писати по замовленню, за гроші, таким чином полегшуючи своє матеріальне становище. Можна зректися віри! Та на терезах людської історії має значення тільки те, що створене за велінням серця. Все істинно цінне дається ціною великих зусиль і не купується за дзвінку монету!

^ СЛАЙД №15

Перегляд відео

„Якщо душа книги – її зміст, то тіло книги – папір, на якому вона надрукована.” Спалення роману Майстром, як відмова автора від боротьби, не в силах знищити безсмертну душу твору, вічну історію Ієшуа та Пілата.

^ СЛАЙД №16

„Рукописи не горять”, тому що в них душа письменника, а душа безсмертна. Знищується лише те, що мізерне, а тому:

  • Основа всілякої творчості – свобода

  • Художник не повинен ні від кого залежати, не повинен нікого боятися

  • Коли він має право вибирати тему, сюжет, спосіб їх вираження, лише тоді він може бути творцем

  • Творцем можливо бути лише тоді, коли в серці живе любов

  • Без кохання творчість мертва

Отже, письменницький обов’язок – повернути людині віру у високі ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя.


Учитель

Група „Філософів” ще працює над своїми дослідженнями. Але сьогодні вони нам пропонують підбір цитат із твору „Майстер і Маргарита”, що стали крилатими фразами і можуть стати моральними заповідями в житті кожної людини.


Філософи” (готують буклети для кожного учня)


Заповіді Булгакова вустами його героїв:

  • Рукописи не горят!

  • Трусость – самый тяжкий порок

  • Никогда ничего не просите… в особенности у тех, кто сильнее вас

  • Тот, кто любит, должен разделять участь того, кого он любит

  • Что бы делало твоё добро, если бы не существовало зла

  • Все люди добрые

  • Нет злых людей, а есть несчастные

  • Всё будет правильно, на этом построен мир


Учитель

Ми вже говорили про те, що композиція роману „Майстер і Маргарита” побудована за принципом „роман в романі”. У романі М.Булгакова роман Майстра про Понтія Пілата.

Робота в парах”. Схема 1 (Додаток 2)

Схематична композиція роману „Майстер і Маргарита” (два кола одне в одному : більше коло – роман М.Булгакова, менше коло – роман Майстра).


Завдання : показати стрілочками як долі героїв роману Булгакова перетинаються із долями героїв роману Майстра.


Висновок: долі всіх героїв взаємопов’язані і переплітаються. Крім того можна відмітити, що в обох романах є спільні категорії героїв:

  • учителі (Майстер, Ієшуа);

  • учні (Іван Бездомний, Левій Матвій);

  • раби своїх чинів (Берліоз, Пілат);

  • зрадники та шпигуни (Алоізій, Іуда).

Долі Майстра та Маргарити переплітаються з долями всіх названих героїв; Воланд – своєю рукою одних карає, а інших – нагороджує, кожному по заслузі.


Прийом „Коло думок”

Як, на вашу думку, хто являється головним героєм роману „Майстер і Маргарита”? (Під час дискусії учні за допомогою учителя підбирають аргументи, щоб довести, що той чи інший герой може вважатися головним у творі, або заперечити цю думку).


1. Почнемо з Воланда

За Проти

1) Самий діяльний герой роману 1) Чи змінилося щось в Москві після його відбуття?

Ні

2) Карає винуватих 2) Долю Майстра і Маргарити вирішує Ієшуа, а не він

3) Надто розкішна й екстравагантна його свита


2. Тоді можливо головним героєм може являтися антагоніст Воланда – Ієшуа?

За Проти

1) Ціною свого життя залишається вірний 1) Левій неправильно трактує вчення

своїм поглядам та переконанням Вчителя

2) Пілат страчує Ієшуа 2) Сила його слова велика (Пілат, Левій)

3) Його слова не змогли змінити світ, у

цьому ми переконалися, спостерігаючи

за москвичами через 2 тис. років після

смерті великого Вчителя


3. Можливо Понтій Пілат може претендувати на роль героя?

Адже він головний герой роману Майстра

За Проти

1) Розумний, знає декілька мов 1) Боягузтво – самий найтяжчий гріх

2) Здатний оцінити і зрозуміти людину, 2) Всі події відбуваються не дякуючи йому

яку вирішив стратити

3) Йому є про що поговорити з Ієшуа


4. А, можливо, головний не герой, а героїня - Маргарита?

За Проти

1) Одна із діяльних фігур роману 1) Віддає свою долю в руки Воланда й Азазелло


5. Можливо Майстер – головний герой роману?

За Проти

1) Він зробив головну справу свого 1) Але він зламався, відмовився від боротьби

життя – написав роман за свій роман

2) Його доля вирішується Маргаритою,

Воландом, Ієшуа

3) „Я стомився, я хочу спокою…”

4) Нагороджений не світлом, а спокоєм


То хто ж тоді головний герой, навколо якого відбувається дія? З ким пов’язані долі всіх героїв?

Мабуть не так легко в цьому розібратися. Тому я прошу допомогти нам у цій справі Експерта, який займався цим питанням і шукав правильну відповідь.


Експерт

Проаналізувавши всі відповіді, всі „за” і „проти”, я дійшов незвичайного висновку:

головним героєм книги являється творіння Майстра, його Роман. Це головна пружина в сюжеті булгаковської книги. Роман об’єднує Майстра і Маргариту, змінює докорінно їхнє життя. Роман зводить з розуму Івана Бездомного. Роману Майстер зобов’язаний своїм визволенням із клініки Стравінського й остаточним вирішенням своєї долі. Ієшуа переживає за долю автора. Левій Матвій звертається до Воланда з проханням нагородити Майстра і Маргариту. Майстер просить у Воланда для Пілата можливості договорити з Ієшуа. Персонажі художнього твору, створені уявою Майстра, не менш реальні, ніж їх автор й напряму втручаються в сюжет.

Отже, роман Майстра знаходиться в центрі твору Булгакова.


^ Слово вчителя. Ми можемо звинуватити Майстра в пасивності, бездіяльності… Він став людиною без імені, не може знайти своє місце у світі брехні, обмови і несправедливості…

Але він творець не тільки своєї долі, але й великого, сміливого, небезпечного роману про Понтія Пілата, Ієшуа! Майстер живе в сталінські часи і, швидше всього, розуміє, що фраза: „Всіляка влада є насилля над людьми, і що настане час, коли не буде ні влади кесарів, ніякої іншої влади,” – рівносильна самогубство. Але він іде на це, тому що бачить свій обов’язок в тім, щоб говорити правду: „Правду говорити легко і приємно”

Майстер написав роман, не оглядаючись на час, в якому живе, він написав про те, про що і мовчати було лячно. Люди в 30-ті роки пропадали безслідно. Майстер знав це, але вибрав, як і його герой, Ієшуа, важкий хресний шлях. Вибрав страждання…

Доля Майстра – це доля багатьох художників, доля самого Михайла Булгакова, тих, хто змушений був мовчати в епоху тоталітаризму. Хто не продав свій Талант за дзвінку монету, та за обіди в півціни в ресторані Грибоєдово.

Отже, з образом Майстра на сторінки книги входить одна з найголовніших тем – доля Творця.

Пройшовши тернистий шлях, Майстер (і це найголовніше!) ніколи не зрікається самої ідеї служіння істині. Саме в цьому Михайло Булгаков вбачає головний закон творчості та справжньої майстерності. Та без любові в серці неможливо бути творцем.


Стихотворение «Вступление в поэму»

Н. Коржавин

Ни к чему, ни к чему

полуночные бденья

И мечты, что проснёшься

в каком-нибудь веке другом.

Время?

Это не подлежит обсужденью.

Подлежишь обсуждению ты,

разместившийся в нём.

Ты не верь,

что грядущее вскрикнет,

всплеснувши руками:

Вот такой тогда жил,

да бедняга зачах.

Нету лёгких времён.

И в людскую врезается память

только тот,

кто пронёс эту тяжесть

на смертных плечах.

Мне молчать надоело.

Проходят тяжёлые числа,

страх тюрьмы и ошибок

И скрытая тайна причин…

Перепутано – всё.

Все слова получили сто смыслов.

Только смысл существа

остаётся, как прежде, один.

Если мелкие люди

ползут на поверхность и давят,

если шабаш из мелких страстей

называется страсть,

Лучше встать и сказать.

Даже, если тебя обезглавят.

Лучше пасть самому,

чем душе твоей в мизерность

впасть.

Я не знаю, что надо творить для

спасения века,

Не хочу оправданий, снисхожденья

к себе –

не прошу…

Чтобы жить и любить,

быть простым,

но простым ЧЕЛОВЕКОМ –

я иду на тяжёлый,

Бессмысленный риск – И ПИШУ!


Так міг сказати про себе Майстер, так міг сказати М. Булгаков, так може сказати кожен, хто, не дивлячись на час, в якому живе чи жив, залишився істинним творцем! І став справжнім Митцем та Генієм!

Ось в чому суть справжнього і вічного мистецтва, яке не підвладне часу і тлінню.

Про твори таких письменників можна сказати „Рукописи не горять!”, тому що в них душа письменника, а душа безсмертна. А разом з їхніми творами переходять в категорію вічності любов, віра, надія, відданість, творчість, милосердя!


Я вдячна всім учасникам нашого проекту. На запитання, поставлені під час реалізації проекту, я думаю, всі отримали вичерпні відповіді.

Я надіюсь, що наші дослідження і, можливо, маленькі відкриття допоможуть краще зрозуміти роман М.Булгакова „Майстер і Маргарита” та розібратися , що є вічним, а що мізерним і тлінним у цьому житті.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Домашнє завдання: підготовка до написання твору за романом М.Булгакова „Майстер і Маргарита”.



Схожі:

Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconРахімкулова Ольга Василівна, учні птнз. Назва проекту: Співтворчість вчителя та учнів на урок
«Співтворчість вчителя та учнів на уроках зарубіжної літератури через активізацію їх пізнавальних інтересів, потреб і позитивних...
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconМодифікована класифікація сучасного уроку зарубіжної літератури з урахуванням дидактичної мети та специфіки літератури як мистецтва слова Настановно-мотиваційний урок (нму)
О спілкування (за літературним тво­ром, творчістю митця монографічно-оглядовий урок)
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconПоложення про навчальний кабінет зарубіжної літератури Загальні положення
Положення про навчальний кабінет зарубіжної літератури (далі кабінет) роз­роблено відповідно до Закону України «Про загальну середню...
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconУрок української літератури (11 клас) Андреєва А. О. вчитель української мови та літератури Миколаївської гімназії №4
Тема. Павло Тичина – «дивний мрійник з очима дитини І розумом філософа». Світла нота «Сонячних кларнетів»
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconРахімкулова Ольга Василівна Викладач зарубіжної літератури, вища категорія, старший викладач, 2007р. Методична розробка матеріалів Співтворчість вчителя та учнів на урок
Рік розробки; схвалення методичною комісією відповідного профілю (протокол № від )
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української та зарубіжної літератур І літератур національних меншин Головною метою вивчення предметів „Українська література”
На уроках української літератури та літератур національних меншин учні працюють з текстами, написаними мовою оригіналу, на уроках...
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconГаркуша Вікторія Володимирівна, вчитель російської мови І зарубіжної літератури сзш №9 м. Орджонікідзе за розробку І проведення урок
Доіппо щорічно нагороджує кращих вчителів заохочувальними призами за результативний внесок у систему викладання предметів філологічного...
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconДокументи
1. /2 клас/Урок ь 1 ( Техн_ка безпеки).doc
2. /2...

Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconІнноваційний проект на тему
Назва проекту: Електронна бібліотека комп’ютерних програм (на допомогу викладачам та майстрам виробничого навчання)
Урок-проект із зарубіжної літератури 11 клас Назва проекту: „Рукописи не горять! iconПосадові обов’язки заступника директора з навчально-виховній роботи
Виконання навчальних планів І програм вчителями географії, біології, хімії, української мови та літератури, зарубіжної літератури,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи