Оцінка потреб дитини та її сім\

Оцінка потреб дитини та її сім'ї




Скачати 217.16 Kb.
НазваОцінка потреб дитини та її сім'ї
Дата конвертації29.09.2012
Розмір217.16 Kb.
ТипДокументи
джерело
1. /робота з неблагополучними/Матрица благополучия.doc
2. /робота з неблагополучними/Осн.напрямки роботи школи.doc
3. /робота з неблагополучними/ОценкаПотребности.doc
4. /робота з неблагополучними/Работа социального педагога в школе и микрорайоне.doc
5. /робота з неблагополучними/Ребенок_потребности.doc
6. /робота з неблагополучними/Реком-ц_х до сп_льних д_й.doc
7. /робота з неблагополучними/Робота з р_зними типами с_мей.doc
Інформації про дитину|дитяти|. Матриця дозволяє своєчасно виявити дітей групи ризику для вживання профілактичних заходів І визначення шляхів|колій,доріг| індивідуальної роботи з|із| ними. Загальна|спільна| сума балів 150
Основні напрямки|направлення| роботи школи з|із| дітьми, що знаходяться|перебувають| в зоні ризику
Модель оцін­ки» представлено у формі рівностороннього трикутника, кожна грань якого (компонент) об'єднує низку показників. Зокрема, компонент «Потреби дитини для розвитку
Работа социального педагога в школе и микрорайоне №6, 2009, с. 64-71
Оцінка потреб дитини та її сім'ї
Чинник|фактор| в характеристиці сім'ї
Соціально-педагогічна робота з різними типами сімей групи ризику

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

Завершивши оцінку всіх компонентів, соціальний працівник мусить зрозуміти й уважно проаналізувати комплексну взає­модію факторів у рамках трьох систем; подумати, яким чином з'ясовані факти за визначеними показниками-індикаторами впливають на розвиток дитини і батьківський потенціал.

Наприклад, батьки можуть не задовольняти повною мірою потреби дитини через власні проблеми, які загострюються через неготов-ність чи небажання найближчого оточення зрозуміти чи підтрима­ти їх.

При цьому варто враховувати, що взаємодія між різними факторами часто є не простою, тому важливо, щоб: інформа­цію збирали і записували систематично з детальною точніс­тю; до збору інформації залучалися фахівці з різних галузей; інформацію перевіряли та обговорювали з батьками і, коли це можливо, з дитиною; розбіжності в точках зору про інфор­мацію і її важливість чітко записувались; проводилася оцінка сильних сторін і труднощів сім'ї; вивчалися вразливі сторони і захисні фактори у світі дитини тощо.

Таким чином, соціальні працівники, які проводять оцінку потреб дитини та її сім'ї, мають розуміти логіку загального підходу до здійснення оцінки, усвідомлювати значення усіх компонентів „Моделі оцінки" та їх показників, а також володі­ти ґрунтовними знаннями, необхідними для їх аналізу. Окрім цього, вони мають мати чітке уявлення, за допомогою яких індикаторів можна проаналізувати кожен показник, а також яких успішних результатів дитина може досягати стосовно кожного показника на певному етапі вікового розвитку, щоб повною мірою виявити свій особистісний потенціал, успішно соціалізуватися.

Отож насамперед детально проаналізуємо кожен показник компоненту «Потреби дітини для розвитку».

Здоров'я. Дитина для повноцінного розвитку має потреби щодо: належного догляду за здоров'ям, коли вона хворіє; адекватного і калорійного харчування, дієти; достатнього і спокійного сну; порад й інформації з питань, які стосуються

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

здоров'я, охоплюючи сексуальну освіту, зловживання нар­котиками тощо (особливо для старших дітей). Тому індика­торами стану здоров'я дитини насамперед є: відповідність її ваги і зросту визначеним нормам розвитку особи відповід­ного віку; проведені щеплення, їх своєчасність; наявність/ відсутність хвороб, захворювань, встановлених діагнозів (в т.ч. хронічних); загальне самопочуття дитини тощо.

За інформацією про здоров'я дитини соціальний працівник може звернутися до медсестри, лікаря загальноосвітнього закладу, де навчається дитина, дільничного чи сімейного лікаря, батьків, родичів та інших дорослих, які знайомі з дити­ною, та самої дитини. Оцінка здоров'я дитини здійснюється на основі бесід із дитиною, представниками її найближчого оточення чи фахівцями; вивчення медичної документації, аналізу даних лабораторних, клінічних та інших досліджень.

Освіта. Оцінка потреби дитини в освіті передбачає вивчен­ня усіх аспектів її когнітивного розвитку. У ракурсі цього показника досліджується рівень інтелектуального розвитку дитини, розвиток інтересу до навчання, досвід досягнення позитивних результатів (успіху) в навчанні та виконання інтелектуальних завдань тощо. Для дитини важливими є: можливості для отримання необхідної інформації; гри і вза-I ємодії з іншими дітьми; доступ до книжок; розвиток когні-тивних навичок та інтересів тощо. Тому, здійснюючи оцін­ку потреби дитини в освіті, соціальний працівник з'ясовує інформацію про: успіхи дитини у засвоєнні навчальної про­грами загалом та конкретних навчальних предметів зокрема, відповідність навчальних досягнень можливостям дитини; ставлення дитини до навчання; можливі труднощі у навчанні та спілкуванні у класі, з однолітками; стан відвідування дити­ною школи (як регулярно вона це робить, якщо ні, то чому).

Характеристика освіти дитини передбачає також аналіз: як вона проводить вільний час поза навчанням, які її інтере­си, захоплення та хобі (читає книги, грає на музичному інстру­менті, плете, малює, сидить за комп'ютером, віддає перевагу спортивним заняттям тощо); якою є участь дитини у різних і

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

виховних заходах, що проводяться у школі і поза нею; чи відвідує позашкільні навчальні заклади, секції, гуртки тощо.

Емоційний розвиток та поведінка. Для оцінки емоційного розвитку дитини необхідно вивчити позитивні якісні зміни у відображенні її психікою навколишнього світу, що вияв­ляється у переживаннях, прив'язаностях. Цей показник розкриває особливості емоційного стану дитини: її страхи, побоювання та проблеми. Соціальному працівникові потріб­но вивчити типові та особливі емоційні реакції дитини у стресових ситуаціях, адекватність емоцій дитини до її віку за певних обставин тощо. При цьому чим молодша дитина, тим складніше проаналізувати її емоційний розвиток. Отож важливо оцінити: як емоції впливають на стосунки дитини з іншими людьми; рівень її довіри іншим; чи, взаємодіючи з оточенням, дитина намагається привернути до себе увагу; якими є особливості емоційних реакцій дитини у стресових ситуаціях; чи є у дитини труднощі у спілкуванні з іншими дітьми, як багато вона має друзів; що непокоїть, тривожить дитину або чого вона боїться (конкретних речей, обставин, відкритого/закритого простору, самотності); який апетит, сон у дитини; яким є рівень її тривожності і самоконтролю, прив'язаності і самостійності.

Найзручніший метод діагностики - бесіда з дитиною у віль­ній, невимушеній формі, що дозволяє знизити рівень страху та емоційного напруження, налаштувати дитину на виконан­ня тестових завдань. До обстеження емоційного стану дити­ни за потреби залучаються педіатр, психіатр, психолог.

Самоусвідомлення. Тісний зв'язок з емоційним розвитком має рівень самоусвідомлення дитини, потреби у сприйнятті себе як окремої і цінної особистості, приналежності й визнан­ня з боку сім'ї, однолітків і громади. Для гармонійного розвит­ку дитини важливим є усвідомлення власного образу, самопо­вага, правильна тендерна та сексуальна орієнтація тощо.

Індикатори даного показника: чи може дитина назвати: своє прізвище, ім'я, по батькові; адресу, стать; якою є її самооцін-

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

ка (завищена, адекватна, занижена); чи усвідомлює дитина свою культурну приналежність і чи відповідно дотримується культурних традицій; чи впливає на самоусвідомлення дити­ни її національність, статус тощо.

Сімейні та соціальні стосунки. Неабияке значення для пов­ноцінного зростання дитини має потреба у стабільних і люб­лячих стосунках із батьками/опікунами, братами/сестрами; можливість розвивати співчуття, ставлячи себе на місце ін­шого; дружба з однолітками та іншими значущими особами, а також реакція сім'ї на ці стосунки. Отже, оцінюючи сімей­ні та соціальні стосунки дитини, потрібно проаналізувати: які цінності панують у середовищі, де виховується дитина; чи є поза сім'єю дорослі або однолітки, яким дитина довіряє (друзі, вихователі, вчителі, далекі родичі); чи не була дити­на об'єктом насильства у сім'ї; з ким дружить дитина і чи дружить із молодшими за себе тощо.

Соціальна презентація. Потреба дитини у соціальній пре­зентації виявляється у прагненні виразити саму себе, свої вміння, здібності, якості й отримати від оточуючих відповід­не визнання. При цьому особливої ваги набуває для дитини можливість отримати поради від батьків/опікунів щодо пре­зентації за різних обставин. Основні запитання, відповіді на які дозволять визначити рівень соціальної презентації дити­ни, такі: чим вона вирізняється серед іншихчленів соціуму; яке враження дитина справляє (її зовнішній вигляд); чи вміє дити­на коректно поводитися, дотримуючись морально-етичних норм, у громадських місцях; який авторитет та міжосо-бистісний статус дитини у дитячому та дорослому колекти­вах; чи вміє дитина ввічливо звернутися, у разі потреби, до незнайомої особи з проханням чітко сформулювати свою позицію і висловити її; чи знає, як і коли себе презентувати; чи часто презентує себе тощо.

Навички самообслуговування. Це комплекс дій, що дають змогу дитині самостійно підтримувати себе й особисті речі у стані, який відповідає узвичаєним санітарно-гігієнічним і соціально-побутовим нормам. У контексті цього показни-

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

ка досліджується рівень розвитку самостійності дитини, знань, умінь і навичок, необхідних для формування й утвер­дження незалежності від дорослих; уміння одягатися, їсти тощо. Навички соціального обслуговування сприяють розвитку навичок самостійного життя, прагнення само­стійно розв'язувати соціально-побутові проблеми. Інди­катори оцінки показника: чи має дитина навички осо­бистої гігієни та догляду за собою; чи може сама вдягатися, митися, прати; чи турбується про зовнішній вигляд; чи доглядає за особистими речами; чи вміє користуватися столовими приборами та побутовими електроприладами, готувати їжу тощо.

На сьогодні у соціально-педагогічній практиці немає стан­дартизованих форм оцінки соціальних якостей дитини, на відміну, скажімо, від тестових процедур у психології. Тому потрібно спостерігати за поведінкою дитини у різних життєвих ситуаціях. Для цього рекомендовано проводити оцінку мультидисциплінарною командою, до складу якої можуть входити: соціальний працівник, соціальний педа­гог/психолог загальноосвітнього закладу, де навчається дитина, керівник творчого колективу, який відвідує дити­на, та ін.

Здійснюючи оцінку потреб дитини, яка виховується в інтер­натному закладі, соціальний працівник може використову­вати бланки спостережень, зміст яких розроблено й апробо­вано в рамках проекту ЮНІСЕФ, що реалізовувався у 2006 р. Представництвом благодійної організації «Надія і житло для дітей» в Україні [8, с 83-97].

Шанси дітей досягнути оптимальних результатів розвитку значною мірою залежатимуть від здатності батьків (батьків­ського потенціалу) належним чином реагувати на їхні потре­би на всіх стадіях життя. Соціальні працівники мають знати, що може перешкоджати батькам виконувати свої обов'язки і якими є наслідки цього для дітей різного віку. Потрібно зазначити, що діти будуть менш вразливими, якщо пробле­ми батьків: несуттєві і короткочасні; не пов'язані з насильст-

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

вом у сім'ї, конфліктами та безладом; не призводять до розвалу сім'ї.

Характеристика батьківського потенціалу визначається рів­нем компетентності батьків і обумовлюються її трьома скла­довими: когнітивною, емоційною та поведінковою. З ураху­ванням зазначеного, аналізуючи показник елементарний догляд, соціальний працівник має з'ясувати таке: як батьки задовольняють потреби дитини в їжі, одязі, відпочинку, грі; гігієнічні потреби; наскільки вони можуть та готові любити й піклуватися про дитину в разі її поганого здоров'я, інвалід­ності, важких захворювань, проблем у навчанні, емоційному, поведінковому та особистісному розвитку тощо.

Гарантія безпеки. Цей показник визначає спроможність батьків створити безпечне середовище для дитини. У ході його оцінки важливо простежити: чи можуть (уміють) батьки створити безпечне середовище для дитини; гарантувати їй адекватний захист від заподіяння шкоди; чи здатні розпізнава­ти ризики і небезпеки як в оселі, так і за її межами; чи є у колі їхніх друзів наркомани, алкоголіки, інші особи з не безпечною для оточення поведінкою; чи захоплення батьків, спосіб прове­дення дозвілля не загрожують життю або здоров'ю дитини.

Емоційне тепло. Виховний потенціал батьків значною мірою залежить від їхньої здатності передавати дитині емо­ційне тепло. Дорослі мають гарантувати дитині задоволення її потреби в теплих стосунках зі значущими дорослими, які делікатно і чутливо реагують на запити, емоційний стан юної особистості. Для цього батькам потрібно демонструвати, що вони люблять і цінують дитину, схвалюють її поведінку і заохочують до соціально позитивних дій. Тому, аналізуючи даний показник, соціальному працівникові варто звернути увагу: як батьки характеризують дитину і стосунки у власній сім'ї; чи пригортають, обіймають, заспокоюють дитину; чи ви­являють почуття любові, турботи; чи використовують у розмо­ві з дитиною пестливі слова; як часто виявляють знаки уваги; чи святкують день народження дитини, дарують їй подарун­ки; чи є вияв емоційного тепла батьками традиційним.

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

Стимулювання. Становлення особистості, яка розвивається, відбувається швидше й успішніше за умов його стимулюван­ня. Стимулювання дитини - це допомога їй у розвитку шля­хом впливу на формування навичок спілкування, інтересу до ігрової, навчальної, трудової діяльності; розширення со­ціальних можливостей; взаємодії з дитиною, реагування на її мовлення, запитання; активної участі в іграх дитини тощо. Індикаторами цього показника є: чи батьки стиму­люють успішне навчання дитини і як саме це роблять; чи завжди вислуховують дитину і відповідають на її запитання; чи стимулюють дитину раннього та дошкільного віку під час гри; чи здатні батьки створити умови, щоб дитина праг­нула досягти успіху у власній діяльності, адекватно оцінюва­ла його; чи батьки сприяють, щоб дитина долала посильні для неї труднощі тощо.

Життєві орієнтири і обмеження. Цей показник окреслює, яким чином батьки допомагають дітям у розвитку вмінь та навичок управління власними емоціями і поведінкою: демонструють і моделюють позитивну поведінку, взаємодію з іншими людьми; контролюють власні емоції, визначають певні кордони у поведінці; формують у дитини здатність протидіяти негативному впливові. При цьому особливо цін­ним для дитини є створення батьками можливостей їй самій регулювати власні емоції та поведінку. Обов'язком батьків є прищеплювати дитині життєві орієнтири для формуван­ня й утвердження моральних цінностей, розвитку сумління; зміцнювати її прагнення і навички піклування про інших, дисципліни і гнучкої поведінки. Враховуючи зазначене, соці­альний працівник має проаналізувати: які методи, стиль ви­ховання застосовує сім'я, і чи відповідають вони віку, потре­бам, характеру дитини (з огляду на історію її життя); якою батьки уявляють модель позитивної поведінки дитини, що, на їх думку, не можна робити; яким чином батьки прищеп­люють дитині потребу і вміння дотримуватися моральних чи суспільних норм.

Стабільність. Важливими умовами, сприятливими для ди­тини, є: збереження стабільного сімейного середовища, у

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

якому панують порозуміння, взаємоповага, любов; гарантія безпечних стосунків, плекання послідовного емоційного теп­ла протягом тривалого періоду часу і реагування подібним чином на схожу поведінку; неперервність зв'язків дитини із кровними для неї членами сім'ї та іншими значущими до­рослими. Важливо оцінити ступінь стабільності емоцій, настанов та моделей поведінки батьків, адже саме психо-лого-педагогічні умови дозволяють будувати позитивні взаємини, забезпечують розвиток дитини. Отож потріб­но з'ясувати: чи має сім'я стабільні правила; традиції; чи передбачувана поведінка батьків; чи однаковими є вимоги обох батьків до дитини; чи дотримується сім'я режиму дня; хто, як правило, перебуває поруч із дитиною; чи справедливо розподілено обов'язки між батьками з догля­ду за дитиною тощо.

Під час здійснення оцінки компонента «Батьківський потенці­ал» соціальний працівник має звертати увагу, як виконує свої обов'язки з догляду і виховання дитини не лише мати, але й батько. В сім'ях, де один із батьків не живе з сім'єю, доціль­но визначати, який вплив він має і наскільки важливим для дитини є підтримання тісних зв'язків із татом (мамою). Оці­нюючи батьківський потенціал, фахівцям треба зрозуміти, який вплив мають стосунки між батьками на їхню здатність задовольняти потреби дитини. Важливо спостерігати за взаємодією батьків і дітей, а не тільки прислухатися до їхніх розповідей про те, як вони це виконують. Тому слід просте­жити: їхні реакції на дитину та її поведінку; те, яким чином батьки відгукуються на потреби дітей; чи зазнають вони труднощів у задовільненні потреб, чи здатні їх задовольнити взагалі; вплив, який дитина має на них; якість стосунків «ба­тьки - дитина»; розуміння потреб дитини і її розвитку; розу­міння батьківських завдань і відповідності цих завдань потребам дитини в розвитку; вплив будь-яких трудно­щів, які вони можуть переживати, на їхню здатність вико­нувати батьківські завдання (вміння відрізнити реалізацію від сильного бажання); вплив минулого досвіду на вико­нання батьківських обов'язків; здатність усвідомлювати труднощі і долати їх; здатність скористатися підтрим-

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

кою і приймати допомогу; здатність батьків адаптуватися і змінюватися.

Роль родичів може стати значним джерелом підтримки і навпаки - родичі не завжди можуть/хочуть підтримати сім'ю, дитину. Щоб детально оцінити вплив факторів сім'ї та середовища на потреби дитини і на здатність батьків ре­агувати на них, слід проаналізувати цілу низку індикаторів. Зокрема важливо, щоб здатність батьків піклуватися про свою дитину бралася до уваги в контексті структури сім'ї і особливостей її життєдіяльності. Так, індикаторами оцінки історії сім'ї та її функціонування є: значні зміни у складі сім'ї; досвід дитинства батьків; хронологія важливих подій у житті і їх значення для членів сім'ї; характер функціонування сім'ї, охоплюючи стосунки між братами/сестрами та їхній вплив на дитину; сильні і слабкі сторони батьків; стосунки між розлученими батьками.

У ході дослідження цього показника з'ясовується: якою є життєва історія матері, батька; чи переживали батьки насильство; яка хронологія важливих сімейних подій; як члени сім'ї переживали смерть когось із рідних тощо. Соці­альному працівникові в аналізі цього фактора допоможе складання разом із батьками генограми сім'ї (форми запису сімейного родоводу). У ній доступно фіксується інформація про всіх членів родини протягом, принаймні, трьох поко­лінь. Генограма графічно зображує стосунки членів сім'ї, наявність пережитих втрат у зв'язку зі смертю родичів і дає змогу проаналізувати, як це впливає на розвиток дитини, сім'ї [14].

Соціальні працівники, які проводять оцінку, мають знати, що історія сім'ї і кожного її члена зокрема може відчутно впли­вати на дитину та батьків. Опис сімейних історій і досвіду до­помагає зрозуміти, що в даний момент відбувається з сім'єю. Здатність дорослого доглядати і дбати про дитину може бути безпосередньо пов'язаною з його дитячим досвідом сімейно­го життя. Розуміння того, як сім'я функціонує зазвичай і як поводяться члени сім'ї у стресових ситуаціях, дає змогу визна-

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

чати фактори, які допомагатимуть і заважатимуть батькам виконувати свої функції.

Родичі. Суттєву емоційну, моральну, фінансову підтримку, практичну допомогу батькам і дитині, у разі потреби, можуть надати члени родини. За умов такої консолідації ресурсів сі­м'я нерідко власними зусиллями долає складні життєві обста­вини, виходить із кризи, прогнозує своє майбутнє. Тож соці­альному працівникові потрібно з'ясувати: хто родичі дитини; хто входить до кола найближчого оточення батьків; де про­живають родичі; як часто вони підтримують стосунки з дити­ною, сім'єю; чи сприяють родичі, у разі необхідності, вихован­ню й розвитку дитини; хто з родичів першим відгукнеться і допоможе у випадку гострої потреби.

Житлово-побутові умови. Під час аналізу житлово-побутових умов сім'ї з'ясовується, наскільки сприятли­вим для дитини є житло, й оцінюється: елементарні комунальні умови (гаряча вода, опалення тощо), інтер'єр, зовнішній вигляд помешкання, його облаштованість, чис­тота. Роблять також аналіз переваг та слабких сторін місця проживання сім'ї (міста, села, селища, регіону).

Зайнятість. Надзвичайно важливими для соціального праців­ника є результати оцінки зайнятості батьків, а саме: інформа­ції про місце роботи батьків, рівень їхньої зайнятості, умови праці. При цьому потрібно виявити: хто в сім'ї працює; який вплив має робота батьків на дитину, на стосунки з нею; який графік роботи батьків; чи працюють батьки ще десь за суміс­ництвом, і як це впливає на догляд, виховання та розвиток дити­ни; яким чином робота чи її брак розцінюється членами сім'ї.

Доходи. Оцінюючи доходи сім'ї, необхідно проаналізувати ті фінансові надходження чи заощадження, на які можна роз­раховувати протягом тривалого періоду. Отож соціальний працівник вивчає: заробітна плата кого з батьків становить основний дохід сім'ї; чи вистачає реальних доходів сім'ї для піклування про дитину, забезпечення її потреб у захисті, вихованні та повноцінному розвитку; чи стабільний прибу-

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

ток сім'ї; чи сім'я отримує всі належні їй виплати; яким чином сім'я використовує всі ресурси, розподіляє бюджет тощо.

Соціальна інтеграція сім'ї. Цей показник характеризує сту­пінь інтеграції сім'ї у соціум, громаду. Його індикаторами є: чи дружить сім'я з іншими родинами; чи відчуває себе чле­ном територіальної громади; чи відвідує громадські заходи, масові свята; яку позицію (активну, нейтральну чи пасивну) у житті громади займає сім'я тощо.

Ресурси громади. У ході аналізу цього показника оцінюєть­ся наявність, доступність, рівень ресурсів і їх вплив на сім'ю. Соціальний працівник має з'ясувати: чи володіє громада необхідними ресурсами та резервами для підтримки й допо­моги сім'ї; чи є за місцем проживання сім'ї кінотеатр, школа, будинок творчості, лікувальні, розважальні заклади, соці­альна служба, неурядові організації, що працюють із дітьми і для дітей тощо; чи користується сім'я зазначеними ресурса­ми, чи має до них доступ.

Таким чином, оцінка потреб дитини та сім'ї має здійснюва­тися за адаптованою «Моделлю оцінки», що відображає вза­ємодію і взаємозумовленість трьох систем (компонентів) -потреби дитини, батьківський потенціал для розвитку, фактори сім'ї та середовища. У свою чергу, ці системи мають низку показників, кожен із яких деталізується у відповідних індикаторах. При цьому показники потребують ґрунтовного вивчення, індивідуального підходу щодо визначення впли­ву того чи іншого фактора, обговорення та зіставлення з'я­сованих позицій. Сприятиме зазначеному відпрацьований алгоритм процедури проведення оцінки та її документуван­ня (окремі форми оцінки потреб дитини і її сім'ї наведено в додатках).

Література:

1. Громада як осередок соціальної роботи із дітьми та сім'я­
ми / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої. - К.: Наук, світ, 2006. - 69 с

2. Діксон Дж. Історії громади та показники оцінки розвитку

Оцінка потреб дитини та її сім'ї

громади. Журнал із питань розвитку громади. - 1995. -№ 30(4). - С 327-336.

3. Дол. М., Шардлоу С. Практика социальной работы. -
М.: Асект Пресе, 1995.

4. Інновації у соціальних службах / За ред. Т. В. Семигіної -
К.: Пульсари, 2002. - 94 с

5. КепвеллЄ., БаттерфосФ., ФраціскоВ. Відбір ефективних
методів оцінки. "Практика сприяння здоров'ю". - 2000. -
№ 1(4). - С 307-313.

6. Науковий супровід, моніторинг та оцінка ефективнос­
ті соціальних проектів / О. О. Яременко, О. Р. Артюх,

0. М. Балакірева та ін. - К.: ДЦССДМ; ДІПСМ, 2002. - 123 с

7. Представництво інтересів соціально-вразливих дітей
та сімей: Навч. посіб. / За ред. Т. В. Семигіної. - К.: Четверта
хвиля, 2004.-214 с.

8. Проведення комплексної оцінки потреб дитини
в інтернатному закладі / Ю.Алімова, О. В. Безпалько,

І.Д. Зверева та ін. - К.: видавництво ПП "Март", 2006. -131 с.

9. Словарь по социальной педагогике / Авт.-сост.
Л. В. Мардахаев. - М.: Академия, 2002. - 368 с.

10. Соціальна педагогіка: теорія і технології. Підручник /
За ред. І. Д. Звєрєвої. - К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - 316 с

11. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І. Д. Зверева,

0. В. Безпалько,С. Я. Харченкотаін.:Зазаг.ред.І. Д. Звєрєвої,
Г. М. Лактіонової. - К.: Центр навч. літ-ри, 2004. - 256 с

12. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - Наук.-метод.
журн. / Редакційна колегія: С В. Толстоухова, І. М. Пінчук,

І.. .О. Шум. - 2003. - № 2.

13. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник.
Книга 4. - К.: ДЦССМ, 2002. - 536 с

14. Соціальний супровід сімей, що опинились в склад­
них життєвих обставинах. Метод, посіб. / І. Д. Зверева,
В. О. Кузьмінський, Ж. В. Петрочко та ін. - К.: ДЦССДМ,
2006. - 84 с

15. Управление случаем в социальных службах и при
междисциплинарном взаимодействии в решении
проблем детства. - М.: Полиграф-сервис, 2005. - 112 с.


Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: навчально-методичний комплекс /за заг.ред. І.Д.Звєрєвої, Ж.В.Петрочко. К.: Видавництво "Фенікс", 2007.- 528с.



Схожі:

Оцінка потреб дитини та її сім\Розклад занять установчої сесії 4 семестру 2012-2013 навчального року
Оцінка об'єктів нерухомості та оцінка власності (Оцінка машин,устаткування та нематеріальних активів)
Оцінка потреб дитини та її сім\Картка стану здоров'я І розвитку дитини*
Стислі відомості про сім'ю дитини та умови виховання
Оцінка потреб дитини та її сім\Картка стану здоров’я І розвитку дитини ( дані попереднього обстеження ) Назва пмпк
Стислі відомості про сім’ю дитини та умови виховання
Оцінка потреб дитини та її сім\Додаток 73 до рішення виконкому районної у місті ради 21. 03. 2012 №78 стандарт надання адміністративної послуги з підтвердження статусу багатодітної сім’ї І дітей з такої сім’ї та видачі посвідчення батьків та дитини з багатодітної сім’ї 1
Тернівської районної у місті ради, вимоги щодо необхідного рівня її доступності та якості
Оцінка потреб дитини та її сім\Факультет психології
Психологічний захист дитини проти негативних емоцій, викликаних невдоволенням її життєво важливих соціальних потреб
Оцінка потреб дитини та її сім\Особливості соціального патронажу сім'ї
Робота соціального педагога в закладі освіти потребує активного використання дієвих технологій соціальної роботи. Проблеми, з якими...
Оцінка потреб дитини та її сім\Рекомендації для батьків у вихованні дитини
Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сімї. Рідна домівка –...
Оцінка потреб дитини та її сім\Закон україни про освіту ст. 59 Відповідальність батьків за розвиток дитини Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом ст. 53 Кожен має право на освіту. Повна загальна середня...
Оцінка потреб дитини та її сім\Довідка до рацс; Довідка про склад сім’ї; Копії свідоцтв про народження кожної дитини
Закон України «Про державний бюджет України», Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21. 11. 1992 №2811-xii, Постанови...
Оцінка потреб дитини та її сім\Про затвердження Порядку ведення особової справи дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, та форми індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавле

Оцінка потреб дитини та її сім\Довідка до рацс про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21. 11. 1992 №2811-xii, Постанови Кабінету міністрів України «Про порядок...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи