Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо icon

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо




Скачати 287,54 Kb.
НазваПротоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо
Дата конвертації28.12.2012
Розмір287,54 Kb.
ТипПротокол
джерело




Протоколи засідань Методичної Ради ДОІППО

2012.р


Протокол №1

Засідання методичної ради ДОІППО від 01.03.2012 р


Черга денна:

1.Про ознайомлення та узгодження наступних документів:

- Наказ про створення М Р та її склад.

- Положення про методичну Раду ДОІППО.

- План роботи М Р на 2012 р.

Долгополий В.Г


2. Система планування роботи ДОІППО, шляхи її удосконалення та спрямованості на підвищення ефективності системи методичної робот з педагогічними кадрами;

Драгунов Г.П.


3. Про роботу ДОІППО по урегулюванню законності використання навчально – методичної літератури в закладах освіти області.

Долгополий В.Г.

4.Про стан виконання Концепції профільного навчання в старшій школі в закладах освіти області

Ситник Л.М.

5. Різне: 5.1: Про дозвіл на друк методичної збірки вчителя російської мови і літератури СЗШ №23 м. Дніпропетровська Толочок Валентини Володимирівни « Комплексний аналіз художнього тексту».

Чубарова М.Є.

5.2: Про дозвіл на друк методичної збірки вчителя російської мови і літератури СЗШ №8 м.Орджонікідзе Ільчук Світлани Єристівни «Формування мовленевої компетенції учнів у форматі сучасної освіти»

Чубарова М.Є.

І. По першому питанню слухали голову МР Долгополого В.Г., який ознайомив членів МР з наказом ДОІППО №1 від 03.01.2012.: «Про створення методичної ради ДОІППО;, а також з проектами положення про Методичну Раду інститутуту та плану роботи МР на 2012р.

Обговоривши вищезазначені документи, Методична рада

Ухвалила:

1. Інформацію голови методичної ради ДОІППО Долгополого В.Г. взяти до відома.

2. Погодитись з проектами плану роботи Методичну Раду ДОІППО на 2012р та положенням про МР ДОІППО і подати їх для затвердження ректору інституту

(План роботи МР і Положення – додаються)


3. Розміщати матеріали методичної ради на сайті кафедри освітнього реінжинірингу освіти під рубрикою : « Робота методичної ради ДОІППО»

(Постійно, Драгунов Г.П )


ІІ. По другому питанню слухали: Драгунова Г.П.: «Система планування роботи ДОІППО, шляхи її удосконалення та спрямованості на підвищення ефективності системи методичної робот з педагогічними кадрами».

(Інформація додається ).

Обговоривши питання: -

Ухвалили:

1. Інформацію Драгунова Г.П.: «Система планування роботи ДОІППО, шляхи її удосконалення та спрямованості на підвищення ефективності системи методичної робот з педагогічними кадрами». – взяти до відому.

2. Ознайомитись з системою планування роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, з метою подальшого впровадження кращих наробок в практику роботи ДОІППО,

( До 01.05. 2012 р., Драгунов Г.П.)

3. Розробити пропозиції до складання плану роботи інституту на 2013 р. та звіту за роботу в 2012р., для розгляду їх на засіданнях методичної та вченої рад інституту.

( До 10.10.2012 р., Драгунов Г.П.)


ІІІ. По третьому питанню слухали Долгополого В.Г. «Про роботу ДОІППО по урегулюванню законності використання навчально – методичної літератури в закладах освіти області.».


Доповідачем надана інформація про листи - звернення до Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 06.06.2011р., №1.4/18–1823 та від товариства з обмеженою відповідальністю «Центр навчально-методичної літератури» (ТОВ «ЦНМЛ» від 24.01.2012р., №24/01–14 «Щодо контрафактної навчально – методичної літератури», в яких зазначається що протягом 2010-2011 рр. членами української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів зафіксовані випадки використання підрозділами освіти різного рівня контрафактної навчально-методичної літератури.

Основними ознаками такої продукції є:

- відсутність на друкованій продукції голограми, що наклеюється легальним видавцем на обкладинки;

- м’яка палітурка підручника (будь-який об’ємний шкільний підручник у м’якій палітурці – підробка);

- використання в одному зошиті чи підручнику паперу (різних відтінків);

- змінні бокові поля на сторінках, де розміщено текст;

- Нечіткі шрифти та кольорові запечатки (розвороти на першій та останній сторінках обкладинки);

- пачки з легальною готовою продукцією повинні бути загорнуті в однотонний папір з наклеєним ярликом-наклейкою з номером замовлення, назвою продукції та друкарні. Якщо пачки загорнуті в газету, та відсутні друкарські ярлики – партія контрафактна.

За висновками експертів, у більшості випадків друк контрафактної літератури відбувається з порушенням санітарних норм та вимог, визначених державою і негативно впливає на стан здоров’я дітей.


З метою усунення та упередження вищезазначеного кафедрою освітнього реінжинірингу ДОІППО підготовлено наказ № 21 від 02.02.2012р.

«Про роботу ДОІППО по урегулюванню законності використання навчально-методичної літератури в закладах освіти області»

Ухвалили:

1. Завідувачу НМВ організаційно - педагогічних заходів Драгунову Г.П підготувати і направити в регіони лист, зазначивши що персональну відповідальність за використання у навчально-виховному процесі навчальної літератури лише з відповідним грифом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України покладено особисто на керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

(До 02.03.2011р.)


2. Завідувачам кафедр, працівникам інституту :

2.1. .На засіданнях кафедр ознайомити працівників кафедр з цим наказом по інституту а також із листами Інституту інноваційних технологій і змісту та ТОВ «ЦНМЛ» .

(До 02.03.2012р.)

2.2. Спланувати і провести відповідну роз’яснювальну роботу із курсантами в розрізі кожного предмету, акцентувавшись на використанні в навчально-виховному процесі лише тих навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників , які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалений відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти.

(Лютий – травень 2012р.)


3. Завідувачу НМВ навчальної літератури та засобів педагогічної інформації Ткченко Т.Г. спланувати системну роботу з керівниками МО, з розглялом даного питання на нарадах, засіданнях круглих столів.

(Щорічно, жовтень)


ІV. По четвертому питанню слухали: Ситник Любов Миколаївна

- завідувача ПЛ профілізації та професійної орієнтації: «Про стан виконання Концепції профільного навчання в старшій школі в закладах освіти області»

(Інформація додається)


УХВАЛИЛИ:

  1. Інформацію Ситник Л.М. з обговорюваного питання взяти до відома.

2. Методичні рекомендації щодо нових підходів в реалізації концептуальних положень профільного навчання та до профільної підготовки – затвердити. ( Додаються)


V.І. Слухали :- Завдувача навчально – методичною лабораторією російської мови та зарубіжної літератури Чубарову М.Є «Про дозвіл на друк методичної збірки вчителя російської мови і літератури СЗШ №23 м. Дніпропетровська Толочок Валентини Володимирівни « Комплексний аналіз художнього тексту».

Доповідач проінформувала членів МР про зміст та стуктуру методичної збірки Толочок В.В. Актуальна проблема комплексного аналізу художнього твору представлена у статтях відомих філологів та авторів шкільних підручників з російської мови російськомовних та україномовних шкіл. Особливою цінністю збірки є практичні матеріали для вчителя та учнів з даної проблеми.


Ухвалили: Вважати методичну збірку Толочок В.В. актуальною та дозволити друкування з подальшим розповсюдженням серед вчителів області. (Додаються)


V.ІІ. Слухали : Завдувача навчально – методичною лабораторією російської мови та зарубіжної літератури Чубарову М.Є: «Про дозвіл на друк методичної збірки вчителя російської мови і літератури СЗШ №8 м. Орджонікідзе Ільчук Світлани Єристівни: «Формування мовленевої компетенції учнів у форматі сучасної освіти»


Доповідач проінформувала про роботу обласної творчої філологічної майстерні Ільчук С.Е. Дана збірка є проміжним результатом комплексної роботи майстерні. Колектив вчителів представляє різні форми уроків, позакласних заходів та інших форм практичних наробок з даної теми.


Ухвалили: Вважати методичну збірку Ільчук С.Е актуальною та дозволити друкування і розповсюдження серед вчителів області. (Долаються)


Голова методичної ради В.Г.Долгополий


Секретар методичної ради Г.П. Драгунов


^ Додатки до протоколу засідання методичної ради ДОІППО від 01.03. 2012 р


І. Додаток № 1: Про ознайомлення та узгодження наступних документів:

- Наказ про створення М Р та її склад.

- Положення про методичну Раду ДОІППО.

- План роботи М Р на 2012 р.


ІІ Додаток №2: Інформація Драгунова Г.П: «Система планування роботи ДОІППО, шляхи її удосконалення та спрямованості на підвищення ефективності системи методичної робот з педагогічними кадрами»;

«Продумане планування роботи будь якого освітнього заклад (особливо такого, як ДОІППО) - є важливою умовою його раціональної діяльності.

На кафедру освітнього реінжинірингу, функціоналом покладено вирішення питань планування, прогнозування та перепроектування роботи з подальшим покращенням головних показників діяльності інституту. Слід зазначити що кафедрою вже відпрацьована чітка система з цього питання, з якою я і познайомлю в інформації.

Остаточному формуванню і складанню плану передує звіт усіх кафедр за проведену роботу у минулому році з глибоким аналізом, проблемами, шляхами їх вирішення та основними пріоритетними напрямками діяльності.. Звіти кафедр узагальнюються в ЗВІТ по інституту з наступним його затвердженням на засіданні вченої ради.

Складанню плану передує також попередня розробка структури плану. На 2012 рік була затверджена наступна структура:

І. ВСТУП

^

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА


2.1. План роботи ради інституту

2.2.План роботи вченої ради


2.3 Методична рада: (питання для розгляду)


ІІІ. НАРАДИ

3.1. Наради заступників начальників управлінь, завідувачів міських (районних)

відділів освіти з питань методичної роботи, завідувачів міських (районних)

методичних кабінетів (центрів)

3.2. Інструктивно-методичні наради керівників міських і районних предметних методичних об’єднань, спеціалістів, методистів, які відповідають за викладання базових предметів



^ ІV. НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА

4.1 Міжнародні та всеукраїнські конференції, семінари

4.2. Обласні наради

4.3. Обласні конференції

4.4. Обласні семінари (науково-методичні та семінари-практикуми)

4.5. Обласні круглі столи

4.6. Тематичне вивчення питань

4.7. Вивчення, пропаганда та поширення передового педагогічного досвіду

4.8. Проведення олімпіад, конкурсів

4.9. Конкурс «Учитель року» (текстовий матеріал)

4.10. Інші заходи

V. Науково – дослідна робота

5.1 На рівні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

5.2. На рівні Академії педагогічних наук України

5.3. На кафедральному рівні

5.4. Науково - дослідна робота на рівні управлінь і відділів освіти та загальноосвітніх навчальних закладів

5.5. На рівні докторських дисертаційних досліджень

5.6. На рівні кандидатських досліджень

5.7. На рівні керівництва кандидатськими досліженнями педагогічних

працівників загальноосвітніх навчальних закладів

5.8. Творчі лабораторії інституту, які працюють у співдружності з загальноосвітніми навчальнми закладами області

5.9. Спільні творчі лабораторії


^ VI. ДОДАТКИ ДО РІЧНОГО ПЛАНУ РОБОТИ ІНСТИТУТУ

Додаток 1. План видавничої діяльності;

План роботи редакційного відділу

Додаток 2. План роботи обласного наукового бібліотечно-інформаційного центру

Додаток 3. Наказ «Про закріплення працівників інституту за районами та

містами області»

Додаток 4. Структура ДОІППО

В цілому планування здійснюється на основі глибокого аналізу наслідків роботи в минулому році. При цьому враховуються наслідки діагностичного анкетування слухачів – курсантів.

Плануючи роботу інституту ми керуємось такими принципами, як:

1.науковість (опора на закони суспільного розвитку, дані сучасної науки, вимоги до наукової організації праці, передовий педагогічний досвід);

2.цілеспрямованість і перспективність (аналіз досягнутого, творчість, визначення шляхів розв'язання проблем);

3.системність (співвідношення перспективного і поточного планування, координація планів усіх рівнів управління освітою);

4.наступність і послідовність у діяльності (врахування досягнень та недоліків);

5.конкретність (визначення актуальних питань); встановлення термінів виконання і передбачення системного контролю;

6.демократизація й гласність (залучення до планування всіх працівників інституту.);

7. неперервність (поєднання перспективного й оперативного планування); єдність планування і виконання; реальність планових завдань; економічність та оптимальність.

При плануванні ми максимально намагаємось синтезувати вимоги до плану загальноосвітнього навчального закладу і закладу системи ВИЩОЇ ШКОЛИ, до якої ми віднесені. При цьому враховується викладене в публікаціях науковців і практиків: Ю. Конаржевського, В. Звєрєва, Т. Шамової, П. Третьякова, М. Поташника і інших.

Складаючи план роботи , ми ставимо перед собою завдання не лише організувати науково – методичний та навчальний процес, а і для того, щоб максимально об’єднати зусилля всіх працівників, спрямовувавши їх зусилля на рішення головних для інституту задач з отриманням при цьому найкращий кінцевий результат.

Добрий річний план роботи закладу допомагає створенню колективу однодумців, спроможного домогтися оптимального кінцевого результату, дотримуючись основних професійно – виважених функцій управління: - прогнозування, - програмування, - планування, - організація, - регулювання, - контроль, -аналіз, - коригування, - стимулювання…».

Слід зазначити серйозність підходу працівників інституту ту до визначення основних, пріоритетних напрямків роботи. Згідно з основними завданями розвитку та модернізації національної системи освіти, обласної науково-методичної проблеми, інститутом визначені такі пріоритетні напрямки дільності: (Називаю лише деякі..)

  1. Сприяння розвитку позитивної мотивації підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, розглядаючи післядипломну освіту як самоцінність, що визначає рівень особистісної та професійної зрілості вчителя.

  2. Систематичне здійснення добору навчальних стратегій та методик для розвитку креативності, компетентності та рефлексії педагогів. Використання сучасних мультимедійних та проектних технологій з метою оновлення методів роботи викладачів.

  3. Удосконалення можливості дистанційної післядипломної освіти, продовження розробки навчальних модулів та індивідуальних завдань для слухачів різних категорій, розміщення відповідних матеріалів на сайті інституту.

  4. Забезпечення науково-теоретичної підготовки працівників дошкільних навчальних закладів до впровадження системи психолого-педагогічного проектування розвитку дошкільника з метою становлення якостей інноваційної особистості.

  5. Впровадження нового Державного стандарту початкової середньої освіти, зорієнтованого на соціалізацію особистості молодшого школяра, проведення моніторингових досліджень природничо-математичної освіти учнів 4-х класів.

  6. Розробка філософсько-освітніх засад переорієнтації освіти на культурну модель розвитку, методології реалізації проективно-моделюючих функцій освіти.

  7. Формування динаміки національного змісту та міжнародних стандартів в умовах розвитку глобального освітнього простору.

  8. Дослідження проблем відродження духовно-моральних цінностей вітчизняної та світової культури, та розвитку громадянського суспільства через підтримку громадських ініціатив в освітній сфері.

  9. Розробка методологічних засад викладання українознавчих дисциплін у системі шкільної освіти.

  10. Створення цілісної превентивної освіти, спрямованої на збереження та покращення здоров’я дітей та учнівської молоді.

  11. Забезпечення функціонування єдиної інформаційно-освітньої мережі Дніпропетровської області та адміністрування сервера загального користування, платформи Moodle для проведення дистанційних курсів.

  12. Організація та проведення заходів, що передбачають впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес області.

  13. Подальша робота в організації Єдиного освітнього центру Дніпропетровської області, зокрема у використанні в навчально-виховному процесі та управлінській діяльності, розроблених та впроваджених у 2011 році, програмних продуктів «Курс. Школа» проекту «Курс. Освіта».

  14. Виконання Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період 2012-2017 роки, надаючи особливу увагу впровадженню в освітньо-виховний процес дошкільних навчальних закладів сучасних освітніх технологій.

  15. Запровадження неперервного навчання керівників установ і закладів освіти на основі впровадження очно-дистанційної форми підвищення їхньої кваліфікації з елементами кредитно-модульної системи, з метою особливу увагу реалізації Державної цільової програми «Сто відсотків» на період до 2015року та формуванню базових навичок комунікаційно – інформаційних технологій вчителів.

16.Організаційне, науково-методичне забезпечення різного рівня моніторингових досліджень (міжнародних, національних, обласних) та оприлюднення отриманих результатів досліджень.

17. Модернізація форм, змісту і методів науково-методичної роботи з питань підготовки та розвитку професійної компетентності керівників, вчителів ЗНЗ, працівників методичних служб під час проходження курсів підвищення кваліфікації та в міжкурсовий період.

18. Координація проведення в області науково-дослідної та експериментальної роботи всеукраїнського рівня на тему “Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів”.

19.Переорієнтація процесу підвищення кваліфікації освітянських кадрів із лекційно - та семінарсько-інформативних на індивідуально-диференційовані, особистісноорієнтовані, моделювальні технології, тренінгові заняття.

Окрім річного плану в інституті щомісяця складаєься лист – інформатор на місяць, який електронною поштою направляється в райони, а потім, взявши його за основу, складається також план роботи на місяць.

До проблемних питань ми відносимо наступне: ( це не для преси)

- Деякі керівники структурних підрозділів інституту готують свої пропозиції в план і звіт дещо стихійно, перед кінцем календарного року….

- Підсумки роботи за місяць також системно не підводяться , що є однією із причин, зазначених в п.1.

- Окремими кафедрами уособлюється і не надається інформація до загальноінститутського листа – інформатора і плану роботи на місяць.

В заключення хотів би ще раз зазначити що підготовка і розробка плану роботи — є одним із найголовніших управлінських рішень. Це все розуміє абсолютна більшість працівників інституту, що є запорукою успіху в його роботі.

^ Завідувач НМВ організаційно - педагогічних заходів Драгунов Г.П.


ІV. Додаток 41.: Інформація Ситник Л.М.: «Про стан виконання Концепції профільного навчання в старшій школі в закладах освіти області»

^ Про стан реалізації Концепції

профільного навчання в старшій школі

в загальноосвітніх навчальних закладах області


Поступовий розвиток профільної освіти в регіоні , низка невирішених практичних питань щодо сталого функціонування профільної старшої школи, зумовили проведення регіонального моніторингу якості профільного навчання, проектування його оптимальної моделі в кожному районі (місті) та в регіоні вцілому.

Мета та завдання дослідницького моніторингу:

- вивчення умов реалізації профільного навчання та допрофільної підготовки;

- дослідження ефективності діючих моделей профілізації в районі;

- відстеження охоплення старшокласників напрямами профілізації;

- визначенння загальних тенденцій в управлінській діяльності районного (міського) відділу освіти та загальноосвітніх навчальних закладів в ході реалізації ідей профільного навчання.

Дослідження проводилось за інструментарієм:

  • Вивчення діяльності загальноосвітніх навчальних закладів щодо організації профільного навчання.

  • Самоаналіз роботи (міського) відділу освіти, методистів Р(М)МК щодо реалізації Концепції профільного навчання в місті (районі);

  • Анкетування респондентів.

  • Аналіз статистичної інформації.

  • Дотримання нормативно-правових документів з профільного навчання.

Суб’єктами моніторингу були управлінські органи та методичні служби районних (міських) рівнів; загальноосвітні заклади.

Об’єктами моніторингу були:

  • Умови функціонування та розвитку профільного навчання;

  • освітні процеси;

  • освітні результати;

Ефективності регіонального моніторингу сприяла участь в національному моніторингу, що співпав в часі та меті.

В межах національного дослідження проводилось вибіркове анкетування керівників освітніх закладів (68) вчителів профільного навчання, учнів(116) 10 класу та їх батьків (116). Всього 388 респондентів

На виконання основних положень нової редакції Концепції профільного навчання на 2009-2012 роки, програми розвитку освіти в Дніпропетровській області на 2009-2012 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 10.06.2009 року №547- 19/У та з метою покращення роботи з питань впровадження профільного навчання, активізації роботи по створенню освітніх округів, навчально-виховних об’єднань, додатково розроблені заходи по забезпеченню переходу школи III ступеню на профільне навчання.

Впровадження профільного навчання в зазначених суб’єктах моніторингу здійснюються на міжрегіональному, шкільному, міжшкільному, внутрікласному та гнучкому рівнях через мережу закладів нового типу, профільних ліцеїв, середніх шкіл із профільними класами, класами з поглибленим вивченням окремих предметів із поділом і без поділу на групи, через допрофесійну та професійну підготовку на базі МНВК, МНВО, через центрів довузівської підготовки, діяльність опорних шкіл.

Відповідно до Концепції профільного навчання школі у поточному навчальному році профільним навчанням за профілями (суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний, філологічний) охоплено 97% школярів від загальної кількості учнів старшої школи (39023 учні). В тому числі за напрямами:

- філологічним - 20,9%;

- суспільно-гуманітарнтим – 19,9%;

- художньо-естетичним – 0,7%

- природничо-математичним – 33%

- технологічним 20%,

- спортивним 2,5%


Однопрофільних навчальних закладів – 460, багатопрофільних – 192. Стовідсотково охоплено профільним навчанням учнів у містах: Вільногірськ, Дніпродзежинськ, Жовті Води, Марганець, Нікополь, Синельникове, Тернівка; в районах: Апостолівського, Дніпропетровського, Криворізького, Криничанського, Магдалинівського, Петриківського, Царичанського.

Створено економічно обґрунтовані та оптимальні моделі профільного навчання, які поєднують в собі мережеву та елективні моделі.


З метою оптимізації мережі та створення умов для профільного навчання відбувається переорієнтація мережевої організації системи загальної середньої освіти на створення районних і шкільних освітніх округів. Освітній округ має бути окремим самостійним проектом ( наприклад в м Вільногірську, Жовті Води, Синельниковому), в рамках якого навчання та освітні технології мають створювати додаткові можливості для учнів , їх сімей, громади за рахунок модернізації інфраструктури і реорганізації ресурсних засобів освіти.

Проте, спостерігається спрощений підхід до організації округів. Нерозуміння перспектив в такій оптимізації окремих керівників навчальних закладів, бездіяльність органів управління освітою призводить до неефективності функціонування частини сільських шкіл.

Негативною тенденцією також є недостатня роз’яснювальна робота серед територіальної громади з питань організації освітніх округів, навчально-виховних об’єднань.

Діяльність освітніх округів не регламентується законодавчими актами районних рад, відсутні рішення про їх створення в частині районів і міст.

Вивчення стану керівництва і контролю характеризується позитивними чинниками, а саме:

розгляд тематичних питань з профільного навчання на методичних об’єднаннях, на педагогічних радах, на нарадах директорів шкіл та їх заступників;

  • в достатній мірі виконується перспективний план вивчення стану викладання профільних дисциплін в школах, перспективний план тематичних перевірок з профільного навчання районними відділами освіти;

  • простежується контроль на підставі моніторингових досліджень.

Про те аналітичний матеріал перевірок носить необ’єктивний характер, містить в основному статистику та перелік проведених заходів.

Аналіз свідчить про формальний, спрощений підхід педагогічних працівників, адміністрацій шкіл та керівників органів управління до пошуку ефективних шляхів, нових підходів до профілізації старшої школи, переходу від кількісних показників до якісних. Відсутній «зворотній зв'язок» між органами управління освітою та органами самоуправління.

Основним документом, що регламентує навчально-виховний процес є навчальний план. Обґрунтування профілю навчання відповідність робочих навчальних планів типовим навчальним планам МОН України , особливості структури його містяться в пояснювальних записках. Профільна диференціація забезпечена за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін, спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, практики в навчальних і наукових лабораторіях, в медичних і освітніх установах за рахунок частково інваріативної частини та повної варіативної. Про те на варіативну частину на сьогодні в більшості міст і районів області фінансування скорочено в порівнянні з минулим роком, що призвело до порушення положень концепції профільного навчання в старшій школі ( далі Концепції) , та дотримання Типових навчальних планів для профільної школи, в частині ефективного використання годин варіативного блоку.

Головним досягненням матеріально-технічного

забезпечення є наявність електронних посібників, використання технічних засобів навчання згідно загальношкільних графіків, відповідність навчальних кабінетів вимогам профільного навчання. Проте не ведеться створення та апробація авторських засобів навчання, в кабінетах відсутні методичні куточки з критеріями оцінювання навчальних досягнень з конкретного предмету.

Навчально-методичне забезпечення профільного навчання вивчалось за наступними показниками:

  • використання програмного забезпечення інваріантної та варіативної складової навчального плану;

  • комплектування закладів освіти навчально-методичною літературою;

  • розробка дидактичних матеріалів з профільних курсів. Висновки:

  • предмети інваріативної складової викладаються за програмами рекомендованими МОН України.


Проте, недостатнім є програмно-методичне забезпечення варіативної частини. Відсутні авторські засоби навчання та програми, навчально-методичні комплекси.

Викликає занепокоєння те, що навчальні плани частини навчальних закладів не містять обов’язкового навчального блоку - елективні курси, і причина цьому не в фінансах, а в відсутності належної фахової підготовки вчителів, керівників закладів освіти.

Кадрова політика у відділах освіти, та підвідомчих їм закладам будується з врахуванням підвищених професійних вимог до вчителя профільного навчання.

Йдеться мова про формування учителя нового типу, вчителя –психолога, вчителя-дослідника, вчителя-технолога. Педагогічна дійсність свідчить, що значна частина керівників освітніх закладів на сьогодні не мають чітких уявлень про вимоги до вчителя профільної школи. Про це свідчать висновки тематичного та комплексного вивчення стану керівництва і контролю та атестаційні матеріали. Вивчення професійних ускладнень педагогів показало, що тільки 24 % вважають готовими себе до профільного навчання, 72% визначили свій ступінь готовності як частковий, 55% вчителів вважають основним шляхом підготовки до реалізації завдань профільного навчання курси підвищення кваліфікації, 24% вчителів надають перевагу роботі з фаховою науковою та методичною літературою, 16% розраховують на консультацію зі спеціалістами. На запитання «Від кого ви очікуєте реальну допомогу?» - 37% вчителів сподіваються на допомогу ІППО, 25% сподіваються лише на себе, 17% розраховують на допомогу районних та міських методкабінетів. Насторожує той факт, що лише 8,5% сподіваються отримати допомогу від директора та його заступників, до безпосередніх професійних обов’язків яких входить підвищення кваліфікації вчителя.

Загальне керівництво підготовкою вчителя профільної школи здійснюють науково-методичні ради при відділах освіти, діяльність яких регламентуються відповідними положеннями. Проте виявлено ряд факторів, що перешкоджають підвищенню професійної майстерності вчителя.

  1. Незадовільне фінансове забезпечення.

  2. Відсутня система морального та матеріального стимулювання вчителя

  3. Відсутня мотивація та несформовані потреби в підвищенні профмайстерності. Опитування та інтерв’ю з вчителями свідчать про те, що вчитель не бачить перспектив профільної освіти.

  4. Процедура атестації педагогічних кадрів у відділах та закладах освіти не враховує відповідність рівня професійної компетентності вчителя викладанню в профільній школі.

  5. Більшість вчителів надає перевагу традиційному навчанню

Позитивним в пропаганді ідей профільного навчання є інформування батьків, зв’язки з громадськістю через наступні форми через:

  • міські та районні презентації моделей профільного навчання;

  • пресу;

  • телебачення та на зібраннях владних структур та громадськості.

Про не сформованість профільної мотивації, неспроможність або випадковість пізнавальних інтересів та професійних намірів частини випускників школи свідчить низька результативність профільного навчання,

  • відсутність призерів або поодинокі їх випадки на обласних та Всеукраїнських предметних олімпіадах, конкурсах, захистах наукових робіт МАН;

  • результати участі учнів профільних класів у ЗНО нижче середніх по Україні;

  • результати вступу учнів профільних класів до ВНЗ
    відповідно профілю навчання в школі. Не за профілем
    вступають в ВУЗи понад 30%.

Такі показники свідчать про відсутність свідомого професійного самовизначення учнів, про неякісний психолого-
педагогічний супровід, відсутність кваліфікованих спеціалістів
психологів, безсистемна профорієнтаційна робота.

Таким чином, аналіз діяльності відділів та управлінь освітою області свідчить як про позитивні так і про негативні фактори, що впливають на якість профільного навчання.

Позитивні фактори:

  1. Виріс відсоток охоплення старшокласників профільним навчанням.

  2. Розширився спектр надання освітніх послуг в плані профільного навчання, збільшилась кількість профілів навчання.

  3. Спостерігається тенденція збільшення попиту з боку учнів та їх батьків на поглиблене вивчення предметів, на створення центрів довузівської підготовки.

  4. Відбувається переорієнтація мережевої організації системи загальної середньої освіти на створення районних шкільних округів,ресурсних центрів, опорних шкіл, центрів профільного навчання.

  5. Підвищився рівень управлінської діяльності, посилилась взаємодія з органами місцевого самоврядування (прийняті програми, положення, проекти та інші нормативні документи з профільного навчання ).

  6. Впроваджуються інноваційні функції управління.

  7. Наладжується партнерство з громадами , закладами системи освіти для ефективного розподілу і використання ресурсів.

  8. Мається позитивна динаміка в фінансовому забезпеченні як з місцевого так і з державного бюджетів в плані збільшення коштів на виконання програм «Інформатизація освітнього простору», «Шкільний автобус».

  9. Визначені з урахуванням наявної та прогнозованої демографічної ситуації розташування опорних шкіл та мережі освітніх округів в більшій частині міст і районів.

  10. Запроваджені муніципальні проекти профільної освіти в м. Вільногірську, Синельниковому, Жовті Води, в районах: Межівському, Апостолівському, Павлоградському.

  11. Відбувається перерозподіл між навчальними закладами ресурсних засобів та матеріалів: шкільних автобусів, обладнання навчальних кабінетів, комп’ютерної техніки, педагогічних ставок.

  12. Структури методичних служб приведені у відповідність з потребами профільного навчання, доповнені новими підрозділами: науково- методичними радами, кафедрами, міжшкільними методоб’єднаннями, тимчасовими творчими об’єднаннями, експертними комісіями, робочими групами.

  13. Формується розгалужена система взаємодії закладів освіти з закладами культури та вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації.

Разом з тим аналіз стану впровадження профільного навчання зазначених суб’єктів моніторингу окреслив наступні проблеми:

  • діяльність освітніх округів не регламентується законодавчими актами районних рад в більшості районів і міст;

  • не ефективний науково-методичний супровід діяльності вчителя в між курсовий період

  • практично відсутній вибір профілю в однопрофільних навчальних закладах;

  • знижена мотивація до знань у більшості старшокласників;

  • занадто повільні темпи впровадження допрофільної підготовки;

  • не достатня обізнаність в нормативних документах з профільного навчання більшісті педпрацівників;

  • неефективна діюча система підвищення кваліфікації керівних кадрів з питань профільного навчання;

  • відсутній належний контроль за впровадженням профільного навчання;

  • неефективна система внутрішнього моніторингу.



За наслідками моніторингових досліджень рекомендовано: (Рекомендації – додаток-№4.2)


Додаток 4.2.: - Методичні рекомендації по реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі

I. На всіх рівнях (регіональному, муніципальному, районному, внутрішкільному): забезпечити нові підходи в реалізації положень Концепції профільного навчання в старшій школі:

  1. Створити умови, що забезпечують профільне навчання за індивідуальною освітньою траєкторією.

  2. Більш широко та ефективно впроваджувати досвід мережевих моделей профільного навчання: освітніх округів, ресурсних центрів, консорціумів, центрів профільного навчання, опорних шкіл, соціальне партнерство через методичні служби, систему професійної та післядипломної освіти, періодичні навчально-методичні видання та Інтернет.

  3. Активно впроваджувати ефективні технології в організації навчально-виховного процесу в профільній школі:

  • дистанційне навчання;

  • змішане навчання;

  • паралельне навчання;

  • навчання за індивідуальними навчальними планами;

  • навчання за інтегрованими навчальними програмами.

  1. Забезпечити ефективний інформаційний супровід проектування та реалізації індивідуальної траєкторії учнів в умовах профільного навчання.

  2. Продовжити роботу по створенню навчально-методичних комплексів з профільних предметів та елективних курсів.

  3. Забезпечити створення та практичне використання електронного навчального контенту в умовах профільного навчання – одної з вимог Болонського процесу.

ІІ. Міським та районним відділам та управлінням освіти:

  1. Розробити дієві заходи щодо ліквідації виявлених недоліків.

  2. Визначити способи формування бюджету освітніх округів в рамках діючого законодавства.

  3. Забезпечити виконання інструктивно-методичних рекомендацій МОН України від 07.07.2008 № 1/9-433 щодо впровадження до профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

  4. Створити систему «зворотного» зв’язку між органами управління освітою та органами місцевого самоврядування.

  5. Координатувати та контролювати процес впровадження профільного навчання з урахування особливостей розміщення навчальних закладів , ситуації на ринку праці, соціальної і виробничої інфраструктури району (міста), потреб суспільства.

  6. Перетворити профілізацію освіти в керований системний процес як невід’ємну частину соціально-економічного розвитку району, міста.

  7. Сприяти забезпеченню автоперевезення учнів в межах округу відповідно до потреб та діючого законодавства.

  8. Налагодити партнерство з громадами для ефективного використання розподілу і використання освітніх ресурсів.

  9. Забезпечити повну реалізацію варіативної складовою Типових навчальних планів відповідно до профільних потреб і інтересів учнів.

1.10 Скоригувати та конкретизувати діючі функціональні обов’язки працівників відділів освіти стосовно профільної освіти

  1. Створення освітніх округів затвердити рішенням районної ради.

  2. Створити систему морального та матеріального заохочення вчителя профільної школи. Стимулювати в першу чергу підвищення його науково-методичного рівня, оволодіння ним ефективними освітніми технологіями, забезпечення ним високої результативності в реалізації ідей профільної освіти.

  1. Керівникам підвідомчих закладів освіти:

    1. Привести до чинного законодавства нормативно-правову базу, внести зміни до Статутів ЗНЗ.

    2. Забезпечити впровадження поглибленого вивчення предметів на допрофільному рівні (8-9 кл) - основного структурного

елементу профільного навчання.

    1. Більш широко впроваджувати в педагогічну практику діагностичні та моніторингові процедури.

    2. Забезпечити дотримання основних положень Концепції профільного навчання в старшій школі ( Нова редакція, 2009 р). Розширити базу елективних курсів та забезпечити реалізацію комплексних наскрізних навчальних програм з профільних предметів.

    3. На засіданнях методичних об’єднань відслідковувати причини розбіжності в результатах навчання між оцінкою вчителя та результатами адміністративного контролю.

    4. З метою запобігання перевантаження учнів, графік обов’язкових письмових робіт поєднувати з графіком директорських.

    5. Посилити контроль за веденням шкільної документації в частині ведення класних журналів у відповідності з Інструкцією, затвердженою наказом МОН України від 03.08.2008 р № 497.

    6. З метою формування належної профільної мотивації уникнення спрощеного підходу до визначення профільних намірів підняти на належний рівень психолого-педагогічний супровід профільної освіти. Створити ефективну систему профорієнтаційної роботи.

    7. Створити умови для підвищення педагогічної майстерності вчителя профільної школи. Забезпечити теоретичну, психологічну та методичну підтримку інноваційних процесів.



^ V. Додатк5.1 Методичні збірки: - вчителя російської мови і літератури СЗШ №23 м. Дніпропетровська Толочок Валентини Володимирівни: «Комплексний аналіз художнього тексту» та вчителя російської мови і літератури СЗШ №8 м. Дніпродзержинська Ільчук Світлани Єрисстівни «Формування мовленевої компетенції учнів у форматі сучасної освіти»


Додаток 5.2. Рецензія на методичну збірку «Комплексний аналіз художнього тексту» автора Толочок Валентини Володимирівни, вчитепя російської мови і літератури СЗШ №23 м. Дніпропетровська


Додаток 5.3. Рецензія на методичну збірку «Формування комунікативної компетенції» Ільчук Світлани Ернстівни, вчителя російської мови і світової літератури СЗШ №8 м. Орджонікідзе, керівника обласної творчої філологічної майстерні

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан роботи методичної ради Бродівської зош І-ІІІ ступенів №3 на 2011-2012 навчальний рік Тематика засідань методичної ради Засідання №1 20. 09. 2011 р
Організація методичної роботи в школі у 2011-2012 н р. Шляхи реалізації науково-методичної проблеми «Удосконалення уроку як засобу...

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан роботи Методичної Ради Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на 2012 р. Лютий : Про ознайомлення та узгодження наступних документів
Система планування роботи доіппо, шляхи її удосконалення та спрямованості на підвищення ефективності системи методичної робот з педагогічними...

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан роботи науково-методичної ради на 2012 рік Засідання науково-методичної ради проводяться щомісяця ( третій четвер місяця ) № Зміст засідань
Про результати апробації діагностичного інструментарію на курсах підвищення кваліфікації та в міжкурсовий період у контексті моніторингу...

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан роботи методичної ради на 2012 2013 навчальний рік
Забезпечення роботи методичної ради закладу (графік та орієнтовна тематика засідань)

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconАлгоритм підготовки до педагогічної ради «Організація навчально-виховної діяльності у 2011-2012 навчальному році»
Засідання методичної ради з питання підготовки педради (наказ про створення методичної ради я пишу у вересні)

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан роботи методичної ради школи на 2011-2012 н р. Список членів методичної ради
Поповнити картотеку методичної літератури (педагогічніта фахові журнали, газети)

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан засідань методичної ради Хотівського навчально-виховного комплексу «Школа I-III ст гімназія» I засідання (серпень) Аналіз методичної роботи за 2008-2009 н р. та основні пріоритети на новий навчальний рік
Аналіз методичної роботи за 2008-2009 н р та основні пріоритети на новий навчальний рік

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconАналіз методичної роботу в Китайгородській зош І-ІІІ ступенів у 2011 – 2012 н р
Доіппо щодо діяльності закладів освіти в умовах реалізації провідної педагогічної проблеми «Креативна інноваційна особистість-мета...

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан роботи методичної ради на 2011 2012 н р. Основні завдання методичної ради
Залезська Т. М. – голова ради, заступник директора з навчально – виховної роботи

Протоколи засідань Методичної Ради доіппо 2012. р Протокол №1 Засідання методичної ради доіппо iconПлан роботи методичної служби відділу освіти Солонянської районної державної адміністрації з 2 02. по 25. 02. 12 р. № Дата Назва заходу
Оформлення та подача в доіппо матеріалів школи переможниці районного етапу обласного конкурсу на кращу сільську школу-2012

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи