Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень icon

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень




Скачати 184.82 Kb.
НазваТема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень
Дата конвертації25.11.2012
Розмір184.82 Kb.
ТипДокументи
джерело
1. /1 ukr.doc
2. /4 ukr.doc
3. /5 ukr.doc
4. /6ukr.doc
5. /7 ukr/Тема 01.doc
6. /7 ukr/Тема 02.doc
7. /7 ukr/Тема 03.doc
8. /7 ukr/Тема 04.doc
9. /7 ukr/Тема 05.doc
10. /7 ukr/Тема 06.doc
11. /7 ukr/Тема 07.doc
12. /7 ukr/Тема 08.doc
13. /7 ukr/Тема 09.doc
14. /7 ukr/Тема 10.doc
15. /7 ukr/Тема 11.doc
16. /7 ukr/Тема 12.doc
17. /7 ukr/Тема 13.doc
18. /7 ukr/Тема 14.doc
19. /7 ukr/Тема 15.doc
20. /7 ukr/Тема 16.doc
21. /7 ukr/Тема 17.doc
22. /7 ukr/Тема 18.doc
23. /7 ukr/Тема 19.doc
24. /7 ukr/Тема 20.doc
25. /7 ukr/Тема 21.doc
26. /7 ukr/Тема 22.doc
27. /7 ukr/Тема 23.doc
28. /7 ukr/Тема 24.doc
29. /7 ukr/Тема 25.doc
30. /7 ukr/Тема 26.doc
31. /7 ukr/Тема 27.doc
32. /7 ukr/Тема 28.doc
33. /7 ukr/Тема 29.doc
34. /7 ukr/Тема 30.doc
35. /7 ukr/Тема 31.doc
36. /7 ukr/Тема 32.doc
37. /7 ukr/Тема 33.doc
38. /7 ukr/Тема 34.doc
39. /7 ukr/Тема 35.doc
40. /7 ukr/Тема 36.doc
41. /7 ukr/Тема 37.doc
42. /7 ukr/Тема 38.doc
43. /7 ukr/Тема 39.doc
44. /7 ukr/Тема 40.doc
45. /7 ukr/Тема 41.doc
46. /7 ukr/Тема 42.doc
47. /7 ukr/Тема 43.doc
48. /7 ukr/Тема 44.doc
49. /7 ukr/Тема 45.doc
50. /7 ukr/Тема 46.doc
51. /7 ukr/Тема 47.doc
52. /7 ukr/Тема 48.doc
53. /7 ukr/Тема 49.doc
54. /7 ukr/Тема 50.doc
55. /7 ukr/Тема 51.doc
56. /7 ukr/Тема 52.doc
57. /7 ukr/Тема 53.doc
58. /7 ukr/Тема 54.doc
59. /7 ukr/Тема 55.doc
60. /7 ukr/Тема 56.doc
61. /7 ukr/Тема 57.doc
62. /7 ukr/Тема 58.doc
63. /7 ukr/Тема 59.doc
64. /7 ukr/Тема 60.doc
65. /7 ukr/Тема 61.doc
66. /7 ukr/Тема 62.doc
67. /7 ukr/Тема 63.doc
68. /7 ukr/Тема 64.doc
69. /9ukr.doc
70. /Вимоги стомат.doc
71. /Граф_к проведення в_дпрацювань пропущених практичних занять.doc
72. /Кадровий состав кафедри загальнох г_г_єни станом на 01.doc
73. /Робоча програма для стомат. ф-ту.doc
74. /СборникСРС для мед. факультетыв.doc
75. /методичкаСРС для стомат. ф-ту.doc
76. /список сотр. каф.doc
Кафедра загальної гігієни Т. 713-53-27
Відповідальні щодо заповнення електронного пакету кафедри к мед н
Дніпропетровська державна медична академія кафедра загальної гігієни
Протокол №9, від 07. 05. 2007р робоча програма з дисципліни «гігієна та екологія» для студентів медичних факультетів
Тема №1
Тема №2 Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації
Тема №3 Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища
Тема №4 методика визначення І гігієнічна оцінка природного освітлення приміщень
Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень
Тема №6 Методика визначення та гієнічна оцінка температурно-вологістного режиму приміщень
Методика визначення І гігієнічна оцінка напрямку та швидкості руху повітря
Тема 8 Методи гігієнічної оцінки комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини
Тема 9 методика гігієнічної оцінки клімато-погодних умов та їх впливу на здоров’я людини
Методика санітарно-хімічного дослідження повітряного середовища приміщень та його гігієнічна оцінка
Методика визначення концентрації со
Методика визначення та гігієнічна оцінка
Тема №13 Основи запобіжного санітарного нагляду методика читання будівельних креслень при експертизі проектів
Тема №14 загальна методика поточного санітарного нагляду методи санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта
Тема №15 підсумкове заняття з розділу «загальні питання гігієни» Навчальна мета Оцінити засвоєння студентами теоретичні знання, практичні уміння та навички за розділом «Загальні питання гігієни»
Тема №16 методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного І санітарно-хімічного дослідження
Тема №17 методика гігієнічної оцінки питної води за даними санітарного обстеження систем водопостачання та результатами лабораторного аналізу проб
Тема №18 методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження земельної ділянки та результатами лабораторного аналізу проб
Методологічні та методичні основи І загальна схема вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища на здоровя населення навчальна мета
Методика вибору зон спостереження. Методи комплексної гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища навчальна мета
Інформації про стан здоровя населення. Схема інтегральної оцінки стану здоровя населення. Критерії розподілу населення за групами здоровя. "Популяційна норма" розподілу населення за групами здоровя
Тема №22 підсумкове заняття з розділу “комунальна гігієна”
Тема №23 методика вивчення та оцінки харчового статусу людини
Тема №24 методи медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами
Тема №25 методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб в харчових речовинах
Тема №26 методика оцінки адекватності харчування організованих колективів за меню-розкладкою
Тема №27 особливості харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів, хворих у стаціонарах, оздоровчих закладах (семінар)
Тема №28 методика експертної оцінки харчових продуктів І готових страв за результатами їх лабораторного аналізу
Тема №29 методика розслідування випадків харчових отруєнь
Тема №30 підсумкове заняття з розділу “гігієна харчування”
Тема №31 Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив. Санітарне законодавство про охорону праці
Тема №32 методика гігієнічної оцінки важкості та напруженості праці з метою профілактики перевтоми І підвищення працездатності
Тема №33 методика гігієнічної оцінки шуму та вібрації навчальна мета
Тема №34 Медико-санітарні частини та медичні пункти промислових підприємств, профілактична спрямованість їх діяльності
Тема №35 методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь
Інформації про захворюваність працюючих, її причин, шкідливості виробничого процесу та умов праці. Володіти методами статистичної обробки, аналізу та оцінки матеріалів, які характеризують захворюваність та її причини
Тема №37 підсумкове заняття з розділу “гігієна праці”
1. Навчальна мета
39 методика гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально–виховних установ для дітей І підлітків
Різних вікових груп
Методика гігієнічного контролю за організацією фізичного та трудового навчання дітей І підлітків
1. Навчальна мета
Тема №43 Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту
Тема №44 Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах
Навчальна мета
Самостійна робота
Тема №47 гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу І радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань у лікувальних закладах
Гігієнічна оцінка миючих засобів та хімічних засобів захисту шкіри навчальна мета
Тема №49 Гігієнічна оцінка тканин та побутового, виробничого І лікарняного одягу
1. Навчальна мета
Тема №51 наукоі основи медичної біоритмології та хроногігієни, їх використання при проведенні загальної та психопрофілактики
Тема №52 підсумкове заняття з розділів “Гігієна лікувально-профілактичних закладів”, “Радіаційна гігієна”, “особиста гігієна” та „психогігієна”
Тема №53 організація та проведення санітарного нагляду за польовим розміщенням військових І цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях та під час війни
Тема №54 організація І проведення санітарного нагляду за повноцінністю та безпечністю харчування військових І цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях та під час війни
Тема №55 організація І проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів
Джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни. Оцінка якості води польовими методами навчальна мета
Тема №57 організація І проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та під час війни
Наслідків надзвичайних ситуацій. Навчальна мета
Тема №59 Гігієна праці особового складу військ при обслуговуванні об’єктів озброєння, військової техніки, радіолокаторних станцій
Тема №60 підсумкове заняття з розділу “гігієна при екстремальних ситуаціях з курсом військової гігієни”
1. Навчальна мета
Тема №62
Навчальна мета
Звіт про практичну ндрс, щоб отримати оцінку, необхідну для корекції доповіді викладачем, підготовку ілюстративного матеріалу (схеми, слайди, фото, малюнки, таблиці)
Крітерії оцінки Форми контролю і рейтингова система оцінювання успішності студентів (поточний та підсумковий контроль)
Дніпропетровськ 2010 Структурований навчальний план підготовки з дисципліни
Графік проведення відпрацювань пропущених практичних занять (осінній семестр 2012-2013 н р.)
Кадровий состав кафедри загальної гігієни станом на 01. 09. 2010р
Протокол № від 2010р робоча програма з дисципліни «гігієна та екологія» для студентів стоматологічного факультету
Міністерство охорони здоров’я України Дніпропетровська державна медична академія Дніпропетровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини Кафедра
Міністерство охорони здоров’я України Дніпропетровська державна медична академія Дніпропетровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини Кафедра
Список співробітників кафедри загальної гігієни 2 медичного факультету ддма на 2012-2013


Тема № 5


Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного

освітлення приміщень


1. Навчальна мета


1.1. Засвоїти роль і значення раціонального штучного освітлення як засобу подовження активної діяльності людей та профілактики захворювань і втоми.

1.2. Освоїти методи вимірювання та гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення за допомогою люксметра і розрахунковими методами та визначення яскравості поверхонь.


2. Вихідні знання та вміння


2.1. Знати:

2.1.1. Фізичні основи освітлення, світлові поняття і одиниці.

2.1.2. Фізіологічні функції зорового аналізатора, їх залежність від освітленості.

2.1.3. Гігієнічне значення та вимоги до штучного освітлення приміщень різного призначення.

2.1.4. Види джерел штучного освітлення, їх порівняльну характеристику (переваги, недоліки).

2.1.5. Фактори, що впливають на рівень штучної освітленості .

2.1.6. Методи оцінки штучного освітлення і принципи його гігієнічного нормування.


2.2. Вміти:

2.2.1. Вимірювати рівень освітленості, яскравості та інших показників інструментальними та визначати розрахунковими методами.

2.2.2. Давати комплексну гігієнічну оцінку штучного освітлення приміщень та робочих місць з врахуванням характеру зорової роботи та призначення приміщень.

2.2.3. Складати обґрунтовані висновки та рекомендації щодо оптимізації штучного освітлення приміщень.


3. Питання для самопідготовки


3.1. Гігієнічне значення штучного освітлення як фактора навколишнього середовища в сучасних умовах.

3.2. Вплив штучного освітлення на функціональний стан ЦНС, працездатність.

3.3. Вплив штучного освітлення на функції зору.

3.4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці їх вимірювання.

3.5. Порівняльна гігієнічна оцінка різних джерел штучного освітлення (переваги та недоліки ламп розжарювання і люмінесцентних ламп).

3.6. Основні показники освітлення та фактори, які впливають на рівень освітленості .

3.7. Визначення освітленості розрахунковим методом “Ватт”, його сутність, основні етапи розрахунку.

3.8. Гігієнічне значення та методика визначення рівномірності освітлення.

3.9. Гігієнічне значення та методика визначення яскравості освітлювальної поверхні.

3.10. Законодавчі документи, що регламентують природне та штучне освітленість приміщень та інших об’єктів різного призначення.


4. Завдання (задачі для самопідготовки)


4.1. Розрахуйте методом “Ватт” і дайте оцінку освітленості в класі, площа якого 40 кв. м, освітлюється 6 лампами розжарювання по 200 Вт кожна.

4.2. Рівні освітленості в двох точках, які віддалені на відстань 0,75 м, складають 450 і 275 люкс. Розрахуйте коефіцієнт рівномірності освітленості (відношення мінімальної до максимальної) та дайте гігієнічну оцінку одержаним результатам.

4.3. Розрахуйте яскравість операційного поля, якщо освітленість дорівнює 4000 лк. Коефіцієнт відбиття раневої поверхні 0,35. Чи викличе створювана яскравість зоровий дискомфорт?

4.4. Лампа розжарювання на відстані 1,5 м створює на робочому місці освітленість 150 лк. Як зміниться рівень освітленості, якщо лампу перенести на відстань 3 м?

4.5. Маніпуляційна лікарняного відділення з площею 20 кв. м освітлюється шістьма світильниками прямого світла: в кожному з них лампа ЛБ потужністю 40 Вт. Розрахуйте орієнтовну освітленість методом “Ватт”. Чи достатня вона?


5. Структура та зміст заняття


Заняття практичне і проводиться в навчальних лабораторіях, де вікна затінюють темними шторами. Після перевірки вихідного рівня знань кожен студент отримує індивідуальне завдання, необхідні прилади і вимірює показники штучного освітлення учбової лабораторії (за схемою, що додається; див. додаток 1). На підставі отриманих результатів студенти виконують необхідні розрахунки, заносять їх до протоколів, схематично замальовують люксметр, роблять обгрунтовані висновки і рекомендації. На заключному етапі заняття доповідають результати своєї роботи. Кінцевий рівень знань студентів контролюється шляхом опиту і перевірки протоколів.


6. Література


6.1. Основна:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. С. 199-207.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 242-254.

6.1.3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І.Даценко – Львів, 1992. – С.51-57.

6.1.4. Габович Р.Д., Познанский С.С., шахбазян Г.х. Гигиена. К.: Вища школа, 1983. – С. 132-133.

6.1.5. Лекція.


6.2. Додаткова:

6.2.1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 258-269, 278-280.

6.2.2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Вища школа, 1995. – С. 298-301.

6.2.3. СНиП ІІ-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: 1980. – С. 20-25.


7. Оснащення заняття


  1. Люксметр Ю-16, Ю-116.

  2. Рулетка, сантиметрова стрічка.

  3. Зразки джерел штучного освітлення: лампи розжарювання, люмінесцентні, газосвітні та ін.

  4. Зразки освітлювальної арматури (5 типів по напрямку світлового потоку).

  5. Штори для затемнення вікон.

  6. Таблиці: - Норми штучного освітлення учбових, житлових приміщень;

  • Норми штучного освітлення виробничих приміщень;

  • Максимальна горизонтальна освітленість при питомій потужності ламп 10 Вт/м2.

  1. Завдання студенту по визначенню штучного освітлення лабораторії.



Додаток 1



Фізичні характеристики штучного освітлення


1. Штучне освітлення (як і природне) характеризують:

  • сила світла (І) – потужність джерел світла, яка визначається в канделах (Кд). Це сила світла, яка генерує у певному напрямку монохроматичне випромінювання з частотою 540  1012 Гц, енергетична сила світла якого у цьому напрямку становить 1/683 Вт/стерадіан;

  • світловий потік (F) – просторова щільність світлового випромінювання, одиницею якого є люмен (лм) – світловий потік, випромінюваний одиничним джерелом при силі світла 1 кд в тілесному куті 1 стерадіан (просторовий кут у вигляді конуса з вершиною у центрі сфери, що вирізає на поверхні цієї сфери поверхню, площа якої дорівнює квадрату радіуса сфери);

  • освітленість (Е) – поверхнева щільність світлового потоку ,

де: S – площа освітлювальної поверхні, м2.

Одиниця освітленості – люкс (лк) – освітленість поверхні площею 1 м2 світловим потоком в 1 лм;

  • яскравість (В) – сила світла, що випромінюється чи віддзеркалюється з одиниці площі в м2 в певному напрямку: кд/м2,

де:  - кут відхилення променя від нормалі до цієї поверхні.

Одиницею яскравості є кд/м2 – яскравість світної поверхні (генеруючої чи відбиваючої) з площі 1 м2 при силі світла 1 кд;

  • коефіцієнт відбиття () – відношення відбитого потоку світла (Fвідб.) до потоку, що падає на поверхню (Fпад.), визначається за формулою = Fвідб./Fпад.

Величина для свіжого снігу дорівнює – 0,9, для білого паперу – 0,7, для не засмаглої шкіри – 0,35.

  • коефіцієнт світлопропускання () – відношення світлового потоку, який пройшов крізь середовище (Fпроп) до світлового потоку, що падає на це середовище

(Fпад):  = Fпроп./Fпад.

Цей коефіцієнт дозволяє оцінювати якість і чистоту віконного скла, скла освітлювальної арматури.

  • світність (М) – поверхнева щільністю світлового потоку в лм, що випромінюється (чи відбивається) з площі 1 м2 (лм/м2).


2. Зорові функції

  • гострота зору (гострота розрізнення) – здатність зорового аналізатора розрізняти найменші деталі об’єкта. Визначається найменшим кутом, під яким дві суміжні точки розрізняються як окремі. Умовно вважають, що гострота зору дорівнює одній радіальній хвилині. Гострота розрізнення зростає пропорційно освітленості до 130-150лк, а з подальшим збільшенням освітленості цей зріст сповільнюється;

  • контрастна чутливість – здатність зорового аналізатора сприймати мінімальну різницю яскравостей досліджуваного об’єкта і фону. Вона найбільша при освітленості 1000 –2500 лк;

  • швидкість зорового сприйняття – термін, протягом якого відбувається усвідомлення деталей об’єкта, що розглядається. Ця швидкість зростає до освітленості 150 лк, а потім цей зріст дещо сповільнюється непропорційно зростанню освітленості;

  • видимість – інтегральна функція зорового аналізатора, яка враховує основні його функції - гостроту зору, контрастну чутливість, швидкість зорового сприйняття;

  • стійкість ясного бачення – відношення терміну ясного бачення об’єкта до сумарного часу його розглядання. Фізіологічно ця функція зорового аналізатора грунтується на руйнуванні зорового пурпуру під впливом світлової енергії та утворенні захисного чорного пігменту на тих ділянках сітківки, де зображення найяскравіше. Ця функція досягає оптимальних значень при освітленості 600- 1000 лк. ЇЇ зниження свідчить про розвиток стомлення зорового аналізатора;

  • функція кольорового розрізнення (сприйняття). Білий, чорний, сірий кольори – ахроматичні, характеризуються лише яскравістю, інтенсивністю світлопотоку. Хроматичні кольори – монохроматичні, характеризуються яскравістю і колірністю. Зір найчутливіший до жовто-зеленої частини видимого спектра, найменш чутливий до фіолетового випромінювання. При сутінковому та штучному освітленні (особливо при лампах розжарювання) кольорова чутливість зорового аналізатора знижується і спотворюється.

  • адаптація – здатність зорового аналізатора зменшувати свою чутливість при переході від низької до високої освітленості (світлова адаптація), яка наступає досить швидко (за 2-3 хвилини) і обумовлена перетворенням зорового пурпуру у захисний чорний пігмент у сітківці ока та збільшувати цю чутливість при переході від високої до низької освітленості (темнова адаптація), яка триває значно довше - до 40-60 хвилин і обумовлена відновленням зорового пурпуру у сітківці ока.

  • акомодація – здатність ока регулювати гостроту зору у залежності від відстані до об’єкта розглядання та освітлення за рахунок змін у переломленні світла в оптичній системі ока, в основному за рахунок кривизни кришталика. При зменшенні освітленості нижче 100-75 лк ця кривизна збільшується, об’єкт, який розглядається, потрібно наблизити до очей .

Недостатня освітленість сприяє перенапруженню системи акомодації, розвитку втоми і перевтоми зорового аналізатора, а у несформованому оці (діти, підлітки) – розвитку короткозорості, особливо, коли до цього є вроджена схильність.

  • критична частота миготіння визначається часом, протягом якого у зоровому аналізаторі зберігаються слідові образи: зображення об’єкта, що зник з поля зору, ще якусь мить залишається видимим у залежності від яскравості цього об’єкта. Фізіологічною основою цієї функції зору є ті самі процеси руйнування і відновлення зорового пурпуру. На цій функції зору грунтується найвидатніший винахід людства – кіно. Часта зміна кадрів (25 за секунду), близьких за конфігурацією об’єктів і затемнення екрана забезпечують безперервність і динаміку зображення.


Джерела штучного освітлення – електричні і неелектричні. До останніх відносяться керосинові, карбідні лампи, свічки, газові світильники. Їх використання в наш час обмежене – в аварійних ситуаціях, у польових умовах та ін.

Електричні джерела штучного освітлення поділяються на дугові (в прожекторах, ,, юпітерах”), лампи розжарювання, газосвітні, люмінесцентні.

Недоліком ламп розжарювання є зміщення спектру в жовто-червону сторону, спотворення кольорового відчуття, засліплююча дія прямих променів.

Люмінесцентні лампи мають спектр, наближений до денного світла, з модифікаціями, які залежать від люмінофора, що покриває внутрішню поверхню скляної трубки і трансформує ультрафіолетове світіння парів ртуті в трубці в видиме світло. Розрізняють лампи денного світла (ЛД), білого світла (ЛБ), теплого білого світла (ЛТБ) та ін.

Недоліком люмінесцентних ламп є стробоскопічний ефект – миготіння рухомих предметів.

Одним із недоліків як прямого сонячного світла, так і яскравих джерел штучного освітлення є їх здатність викликати засліплюючий ефект. Від яскравого сонячного світла ми захищаємося шторами, жалюзями на вікнах, тонуванням скла, використанням захисних окулярів.

Для захисту від засліплючої дії штучних джерел освітлення використовується освітлювальна арматура (яка, до речі, виконує також естетичні функції).

З точки зору формування світлового потоку розрізняють 5 типів освітлювальної арматури (мал. 5.1):

- прямого світла, коли весь світловий потік направляється в одну напівсферу (настільна лампа з непрозорим абажуром, прожектор, ,,юпітери”, що використовуються в фото- кінозйомках);

  • рівномірно-розсіяного світла (матово- чи молочнобіла куля);

  • відбитого світла (коли світильник з непрозорим абажуром направляє світловий потік у верхню напівсферу. При цьому світло відбивається від стелі і розсіюється в нижню напівсферу);

  • направлено-розсіяного світла, коли основний світловий потік направляється в нижню напівсферу через отвір в абажурі, а частина його розсіюється в верхню напівсферу через абажур з матового чи молочнобілого скла або пластика;

  • відбито-розсіяного світла, коли основний світловий потік направляється у верхню напівсферу і відбивається від стелі, а частина розсіюється в нижню напівсферу через абажур з матового чи молочнобілого скла або пластика.


Допустима величина засліпленості зору на робочому місці складає:

  • при І і ІІ розряді зорової роботи – 20 кд\м2;

  • при ІІІ,ІV,V розряді зорової роботи – 40 кд\м2;

  • при VІ, VІІ розряді зорової роботи – 60 кд\м2.





Мал. 5.1. Типи освітлювальної арматури


(1 – прямого світла; 2 – направлено-розсіяного світла; 3, 4 – рівномірно-розсіяного світла; 5 – відбито-розсіяного світла)


Додаток 2


Схема оцінки штучного освітлення приміщень.


Дані описового характеру:

  • назва та призначення приміщення;

  • система освітлення (місцеве, загальне, комбіноване);

  • кількість світильників, їх тип (лампи розжарювання, люмінесцентні та інші);

  • їх потужність, Вт;

  • вид освітлювальної арматури і в зв’язку з цим напрямок світлового потоку і характер світла (прямий, рівномірно-розсіяний, направлено-розсіяний, відбитий, розсіяно-відбитий) ;

  • висота підвісу світильників над підлогою та робочою поверхнею;

  • площа освітлюваного приміщення;

  • відбиваюча здатність (яскравість) поверхонь: стелі, стін, вікон, підлоги, обладнання та меблів.

Визначення освітленості розрахунковим методом “Ватт”:

а) вимірюють площу приміщень, S, кв. м;

б) визначають сумарну потужність Вт, яку створюють всі світильники;

в) розраховують питому потужність, Вт/кв. м;

г) у таблиці 1 величин мінімальної горизонтальної освітленості знаходять освітленість при питомій потужності 10 Вт/кв. м;

д) для ламп розжарювання освітленість розраховується за формулою:

,

де Р – питома потужність, Вт/кв. м;

Етаб. – освітленість при 10 Вт/кв. м, (табл. 1);

К – коефіцієнт запасу для житлових та громадських приміщень,

який дорівнює 1,3.


Таблиця 1


Величини мінімальної горизонтальної освітленості Етаб.при питомій потужності (Р) 10 Вт/кв. м.

Потужність електроламп, Вт

Пряме світло

Напіввідбите світло

напруга, В

100…127

220

100…127

220

40

26

23

16,5

19,5

60

29

25

25

21

100

35

27

30

23

150

39,5

31

34

26,5

200

41,5

34

35,5

29,5

300

44

37

38

32

500

48

41

41

35


Формулу можна застосувати для розрахунку освітленості, якщо лампи однакової потужності. Для ламп різної потужності розрахунок проводиться окремо для кожної потужності ламп, а результати додаються. Знайдену за методом “Ватт” величину освітленості порівнюють з нормативними величинами (табл. 2).


Таблиця 2


Норми загального штучного освітлення (БНіП ІІ-69-78 та БНіП ІІ-4-79)


Приміщення

Найменша освітленість, лк

Люмінесцентні лампи

Лампи розжарювання

Кімнати і кухні житлових будинків

75

30

Навчальні кімнати

300

150

Кабінети технічного креслення

500

300

Шкільні майстерні

300

150

Читальні зали

300

150

Операційна, секційна

400

200

Пологова, перев’язочна, процедурна

500

200

Доопераційна

300

150

Кабінет хірургів, акушерів-гінекологів, педіатрів, інфекціоністів, стоматологів

500

200

Кабінет функціональної діагностики

-

150

Рентгенодіагностичний кабінет

-

150

Палати дитячих відділень для новонароджених, післяопераційні палати

150

75


Для люмінесцентних ламп питомою потужністю 10 Вт/кв. м мінімальна горизонтальна освітленість складає 100 лк. При інших питомих потужностях розрахунок ведуть за пропорцією.

Для виробничих приміщень, згідно БНіП ІІ-4-79, всі види робіт розбито на 7 розрядів, виходячи з лінійних розмірів найменшого об’єкта розпізнавання, з яким працює робітник на відстані 0.5м від ока. Перші 5 розрядів розбито на 4 підрозряди (а, б, в, г), виходячи з контрасту між об’єктом розпізнавання і фоном, а також світності фону. Наприклад, при особливо точній зоровій роботі (1-й розряд, розмір об’єкта менше 0,1мм) освітленість робочого місця повинна бути: при малому контрасті з фоном – 1500 лк; при середньому – 1000 лк, при великому – 400 лк. При роботі малої точності (4-й розряд, розмір об’єкта 1,0-10 мм ), відповідно, 150, 100, 75 лк.

Наведений метод розрахунку не є абсолютно точним, оскільки він не враховує освітленість кожної точки, розташування світильників та інші фактори, що впливають на освітленість, але широко застосовується для оцінки освітленості класів, лікарняних палат і таке інше.

Щоб визначити освітленість на окремому робочому місці приміщення, множать питому потужність ламп (Р) на коефіцієнт (е), що показує, яку кількість люксів дає питома потужність 1 Вт/кв. м: Е = Р  е. Цей коефіцієнт для приміщення з площею 50 кв. м при лампах потужністю до 110 Вт становить 2, 110 Вт і більше – 2,5 (табл. 3), для люмінесцентних ламп – 12,5.

Таблиця 3.


Значення коефіцієнта е.


Потужність ламп, Вт

Коефіцієнт при напрузі в мережі, В

110, 120, 127

220

до 110

2,4

2,0

110 і більше

3,2

2,5



Визначення освітленості за допомогою люксметра.

Визначення горизонтальної освітленості на робочому місці проводиться за допомогою люксметра (див. тему № 4, додаток 2). Оскільки прилад проградуйований для вимірювання освітленості, яку створюють лампи розжарювання, то для люмінесцентних ламп денного світла (ЛД) вводять поправочний коефіцієнт 0,9; для ламп білого кольору (ЛБ) – 1,1; для ртутних (ЛДР) – 1,2.

Якщо визначення проводять вдень, то спочатку слід визначити освітленість, створену змішаним освітленням (штучним і природним), потім при вимкненому штучному освітленні. Різниця між отриманими даними і буде величина освітленості, що створена штучним освітленням.

Рівномірність освітлення визначають “Методом конверта” – вимірюють освітленість у 5 точках приміщення і оцінюють шляхом розрахунку коефіцієнту нерівномірності освітленості (відношення мінімальної освітленості до максимальної у двох точках, віддалених одна від одної на відстань 0,75 м, якщо визначають рівномірність на робочому місці, або на відстань 5 м, якщо визначають рівномірність освітлення у приміщенні).


Розрахунок яскравості робочої поверхні здійснюють за формулою:


,


де, Я – яскравість, кд/кв. м;

Е – освітленість, лк;

К – коефіцієнт відбиття поверхні

(біла – 0,7; світло-бежева – 0,5; коричнева – 0,4; чорна – 0,1).


Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та громадських приміщень приведена в таблиці 4.


Таблиця 4


Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та громадських приміщень.




Допустиме значення яскравості, кд/кв. м

для ламп розжарювання

для люмінесцентних ламп

Основні приміщення житлових та громадських будівель.

15000

5000

Класи, учбові кабінети, аудиторії, читальні зали, бібліотеки.

5000-8000

5000-8000

Кабінет лікаря.

15000

5000

Палати лікарень і спеціальні кабінети дитячих закладів та шкіл-інтернатів.

5000

5000


Для створення достатнього та рівномірного освітлення і захисту зору від засліплення важливе значення має висота підвісу та розміщення світильників загального світла в горизонтальній площині приміщення. При загальному та комбінованому освітленні світильники загального світла розташовують рівномірно в горизонтальній площині стелі (при необхідності створити достатню освітленість у всіх точках приміщення), або зосереджено-локалізовано (для створення у деяких ділянках приміщення підвищеної освітленості).

Розміщення світильників над рівнем підлоги – висота підвісу (з метою обмеження створюваного ними засліплення) повинна бути не менше величин, що вказані в таблиці 5.

Найкращі умови освітлення створюються при визначенні співвідношення відстані між світильниками в горизонтальній площині (L) до висоти їх підвісу над місцем, що досліджується (Н). Ці співвідношення встановлені на підставі визначення кривих світлорозподілу різних типів світильників, їх оптимальні значення представлені в таблиці 6.

Таблиця 5


Найменша висота підвісу світильників загального освітлення

над підлогою (м).

Характеристика світильника

Лампи розжарювання

Люмінесцентні лампи (в залежності від кількості у світильнику)

потужність 200 Вт

і менше

потужність більше

200 Вт

4 і менше

більше 4

Світильники прямого світла з дифузними відбивачами:













а) захисний кут в межах від 100 до 300;

3

4

4

4,5

б) захисний кут більше 300

не обмежується

-

3

3,5

Світильники розсіяного світла з коефіцієнтом пропускання розсіювачів:













а) менше 55 %;

2,5

3

2,6

3,2

б) від 55 до 80 %

3

4

3,5

4,0


Таблиця 6.


Оптимальне співвідношення відстані між світильниками і висоти їх над досліджуваною поверхнею (L/Н)


Тип світильника

L/Н

“Універсаль” без затінювача, з опаловим затінювачем

1,8-2,5

“Люцетта” прямого світла, глибоковипромінювач емальований

1,6-1,8

Глибоковипромінювач емальований

1,2-1,4

Куля молочнобілого силікатного чи органічного скла

2,3-3,2


Примітка: Перша цифра – оптимальне розміщення світильників;

Друга цифра – допустиме розміщення світильників.







Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconРеферат на тему: «Гігієна харчування. Гігієнічна оцінка і санітарна експертиза продуктів харчування» Гігієна харчування. Гігієнічна оцінка і санітарна експертиза продуктів харчування
Гігієнічну оцінку харчових продуктів проводять хімічним шляхом або за таб­лицями хімічного складу

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconТема : «Визначення вмісту вуглеводів у рослинах»
Питання до практичних занять з дисципліни «Фізіолого-біохімічні методи досліджень рослин»

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconТема: Рівняння, нерівності та їх системи
Вивчить конспект. Запамятайте методи розв’язування рівнянь, нерівностей та систем. Повторіть властивості функцій: область визначення...

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconРозклад занять установчої сесії 4 семестру 2012-2013 навчального року
Оцінка об'єктів нерухомості та оцінка власності (Оцінка машин,устаткування та нематеріальних активів)

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconЧисельні методи в інформатиці
Тема: Методи розв’язування нелінійних рівнянь та методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconРішення Криворізької міської ради «Про визначення мінімальної вартості місячної оренди 1 кв метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб»
Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінка важливості...

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconМетодична вказівка №3 для самостійної аудиторної роботи студентів на практичному занятті з ортопедичної стоматології ІІІ курс, 6 семестр
Тема: Визначення та фіксація центральної оклюзії при І, ІІ, ІІІ групах дефектів зубних рядів. Методи фіксації часткових знімних протезів...

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconПоради вчителям для успішного проведення уроків
Згадаємо, що собою являє поняття оцінка і відмітка. Візьмем визначення із педагогічного словника

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconТема: Нерівності з однією змінною, їх види, методи розв’язання
...

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconТема: Нерівності Системи нелінійних рівнянь, їх види, методи їх розв’язання
Мета: вивчити методи та прийоми розв’язування систем, сформувати вміння використовувати набуті знання для розв’язування систем

Тема №5 Методи визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень iconПротокол визначення рейтингу учасника районного туру конкурсу „Учень року № п/п Критерії к-ть балів Оцінка
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи