Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\

Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв'ю // Українська технічна газета. 2011. N 34. С. 6 Цк пмгу піднімає планку соціальних гарантій металургів І гірників України




Скачати 69.47 Kb.
НазваКазаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв'ю // Українська технічна газета. 2011. N 34. С. 6 Цк пмгу піднімає планку соціальних гарантій металургів І гірників України
Дата конвертації21.12.2012
Розмір69.47 Kb.
ТипДокументи
джерело

http://eutg.net/ua/article/3301

Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв'ю // Українська технічна газета. -2011. -N 34. - С. 6


ЦК ПМГУ піднімає планку соціальних гарантій металургів і гірників України.

Центральний комітет Профспілки металургів і гірників України (ЦК ПМГУ, Дніпропетровськ) зумів переконати власників підприємств галузі в необхідності «грати за правилами».

Протягом 2011—2012 років на металургійних комбінатах, гірничодобувних, переробних та інших підприємствах ГМК діятимуть норми нової Галузевої угоди. Цей найважливіший документ уже підписаний представниками власників компаній, холдингів і акціонерних товариств, які ведуть виробничу діяльність на території України, а також Міністерством промислової політики (на момент підписання — ще діючим) і Фондом держмайна України. Справа за малим: домовленості, досягнуті на вищому рівні, треба закріпити в колективних договорах між профспілковою організацією та адміністрацією кожного конкретного підприємства.



Володимир Казаченко

Про нюанси першого етапу переговірного процесу й про те, які норми соціального захисту Центральному комітету профспілки вдалося відстояти перед власниками, розповідає голова ЦК ПМГУ Володимир Іванович Казаченко.

— У жовтні 2008 року, коли почалася криза, ­переговори щодо Галузевої угоди на 2009—2010 роки між ЦК ПМГУ та власниками підприємств призупинили. Період змушеного затишшя тривав більше двох років. За якими законами жила галузь весь цей час і чим це обернулося для сотень тисяч наших співгромадян, зайнятих у гірничо-металургійній промисловості?

— Почну з того, що Галузева угода (ГУ) — найголов­ніший документ для галузі. Він ухвалюється раз на два роки, на його підставі розробляються колективні договори підприємств. На 2009—2010 роки такої угоди підписано не було. Мене особисто неодноразово критикували із цього приводу. Але я усвідомлював те, що втягуватися в надзвичайно складний переговірний процес із власниками в розпал економічної кризи безглуздо, більш того, це може призвести до втрати багатьох пріоритетних позицій. Потім мене багато хто підтримав.

Життя показало, що ми були праві. Відсутність чергової ГУ ні до яких негативних наслідків не призвела: відповідно до закону про колективні договори й угоди до прийняття нової ГУ діє попередня. Навпаки, дія колишньої угоди дозволила фактично зберегти всі норми й гарантії соціального захисту трудящих, затверджені до кризи.

А в жовтні 2010-го, як тільки проявилися перші ознаки посткризового піднесення виробництва й економіки, ми вирішили вступити в переговірний процес. Проект нової Галузевої угоди від профспілкової сторони на той час був уже сформований.

— Як проходили переговори й наскільки сильним був опір власників щодо тих або інших норм соцзахисту?

— Переговірний процес тривав 9 місяців, що вже свідчить про його неймовірну складність. По суті, нам довелося вести переговори з десятьма найбільшими компаніями. Нагадаю, що 97% підприємств галузі­ мають недержавну форму власності. Частина з них належить закордонній і нашій вітчизняній транснаціональній та іншим солідним компаніям — «Євраз», «Російський алюміній», «АрселорМіттал», «Метінвест», ІНТЕРПАЙП, група «Приват», «ІСД» та інші. Із деякими власниками доводилося зустрічатися по три-чотири рази. Коли не було взаєморозуміння, зупинялися й через час знову сідали за стіл переговорів. У результаті ми зуміли знайти компромісні рішення і все-таки відстояти майже всі найважливіші позиції профспілки.

— Вас можна привітати з перемогою?

— Досягнуті результати не можна назвати односторонньою перемогою. Проте ми виграли, бо знайшли алгоритм, який дав можливість зберегти, а в деяких випадках підняти планку соціального захисту. Ми не поступилися в найголовнішому — у вирішенні питань охорони праці й рівня заробітної плати.

Наведу кілька конкретних прикладів. Відповідно до Генеральної угоди між ФПУ та Кабінетом Міністрів темп зростання заробітної плати в 2011 році має становити 15%, а в нас за Галузевою угодою — 18%. Така ж норма закладена на 2012 рік. Сьогодні середній розмір заробітної плати в металургії — близько 3900 гривень, а на деяких виробництвах — 4800. У сталеварів і прокатників є зарплати по 7—8 тисяч і навіть більше. Але ми маємо прагнути до того, щоб зарплатний мінімум у ГМК становив не менше тисячі доларів, як на аналогічних закордонних виробництвах.

Далі: офіційний індекс інфляції в країні на поточний рік визначено в 9,5% (хоча насправді напевно буде більше з огляду на підвищення цін на енергоносії, комунально-побутові послуги тощо), а ми беремо показник не менше 18%.

Тариф першого розряду працівника з нормальними умовами праці в ГМК становитиме в 2011—2012 роках 105% прожиткового мінімуму, державна норма — 100%.

Простої не з вини працівників за законом оплачуються в розмірі двох третин тарифу або окладу, а в нас — 100% тарифу або окладу. Така норма діяла й раніше, але пролонгувати її ще на два роки було надзвичайно важко!

Крім того, ми вперше записали в нову Галузеву угоду, що робота в День металурга й гірника на підприємствах із безперервним виробництвом оплачується в подвійному розмірі. І хоча деякі власники були проти подвійного тарифу в день професійного свята, ми зуміли переконати їх у необхідності зробити такий крок.

Також уперше вводиться нова форма «звітності»: якщо роботодавець приймає на виробництво більше 10 чоловік (у тому числі через приватні агентства зайнятості), то він повинен поінформувати про це профком підприємства. Це має принципове значення, бо керівництво підприємств нерідко ухвалює рішення про прийом  50—100 нових працівників і не вважає за потрібне повідомити про це профспілку. У підсумку трудові книжки їх знаходяться в якому-небудь приватному агентстві — офіційному постачальнику робочої сили, працівники не є членами профспілки підприємства й на них не поширюються норми колективного договору. Буває, що вони виконують функції, не обумовлені трудовим договором. Тож у  цьому випадку ми захистили тих, хто приходитиме до нас на основні робочі місця, де шкідливе виробництво й необхідно забезпечувати кожному працівникові всі передбачені законодавством і ГУ соціальні гарантії.

— До речі, про охорону праці. Як ви оцінюєте нові норми, що внесені в Закон України «Про охорону праці» і набрали чинності в 2011 році?

— Роботодавці пролобіювали норму, відповідно до якої відтепер на охорону праці виділяється 0,5% від фонду оплати праці підприємства, а не від обсягів реалізації продукції, як було раніше. Тож трудящі країни тут програли. Нам же вдалося поки зберегти для підприємств галузі норму на рівні 0,6% від обсягів реалізації продукції. У випадку загострення ситуації ми не маємо наміру відступати, бо переконані: ніхто не може й не повинен зменшувати кошти, які виділяються на охорону праці. Адже від цього безпосередньо залежать життя й здоров’я сотень тисяч людей.

— Майже всі підприємства ГМК різко скорочують чисельність працівників, іноді користуючись дірами в українському законодавстві. Що робить Профспілка металургів і гірників, щоб захистити інтереси та права громадян у таких умовах?

— Аутсорсинг, аутстафінг, оптимізація чисельності — усе це ланки одного ланцюга. Проблема дуже серйозна, і ми весь час шукаємо шляхи вирішення тих або інших питань у цьому напрямку, у багатьох випадках домагаючись позитивних результатів. Наприклад, ЦК ПМГУ вдалося переконати деяких власників не виводити представників окремих професій у категорію позикових працівників (аутстафінг), які за документами начебто числяться в незалежних приватних агентствах із працевлаштування, а фактично виконують обов’язки штатних співробітників конкретних підприємств. У деяких випадках навіть довелося звертатися до прокуратури, щоб захистити інтереси сотень людей.

Ми ввели в нову Галузеву угоду норму, відповідно до якої у разі укладання договору між підприємством і приватною фірмою про залучення позикових працівників, які перейшли з підприємства в це приватне агентство, останні в обов’язковому порядку заробітну плату та інші нарахування одержують згідно з нормативами чинного колективного договору протягом року від дня переходу. На цей період вони забезпечуються й усіма іншими соціальними гарантіями, затвердженими колдоговором. Звичайно, роботодавці не хотіли приймати цей пункт. Але ми зуміли переконати їх у своїй правоті.

За нашою пропозицією­ Федерація профспілок Ук­раїни розробила проект закону, який регулює питання аутстафінгу та аутсорсингу, і надала його у Верховну Раду. Після літніх канікул ми домагатимемось, щоб його розглянули якнайшвидше. До речі, у РФ аналогічний законопроект розглянуто на засіданні Федерації незалежних профспілок Росії, де він дістав абсолютну підтримку, потім його представили на розгляд у Державну думу. Уряд також підтримав ідею профспілок про заборону аутстафінгу. Проект закону про заборону позикової праці в Росії ухвалений у першому читанні з окремими застереженнями, восени його мають ухвалити вже в другому й третьому читанні. Як буде в нас? Невідомо.

— Чи є гарантії, що Галузева угода на 2011—2012 роки, підписана з такими труднощами, діятиме на всі 100%?

— ЦК ПМГУ ухвалив рішення про закріплення відповідальних за дотримання кожного пункту ОС. Того ж вимагали від усіх власників, які підписалися під документом: кожен має видати наказ по своїй компанії про те, хто й за який пункт відповідає. Там є норми прямої дії, які в обов’язковому порядку мають бути включені в колективні договори на підприємствах. Угода зареєстрована в Міністерстві праці, вона зараз друкується накладом 1500 екземплярів і буде розіслана по всіх підприємствах ГМК. Підсумки її виконання планується підбивати кожні півроку й за рік.

А  згодом ми хочемо вийти на новий, вищий рівень взаємовідносин із власниками. З огляду на тенденцію до створення мегакомпаній, що поєднують виробничі потужності й капітали в різних країнах, я, як президент міжнародної федерації профспілок країн СНД «Союзметал», виступив з ініціативою провести 22 вересня цього року засідання виконкому «Союзметалу» у місті Теміртау (Республіка Казахстан). Туди приїдуть представники компаній США та Канади, з якими ми обговоримо серед інших питання об’єднання профспілкових організацій­ підприємств компанії «АрселорМіттал». Ідеться про створення соціальних рад або рад голів профспілкових організацій підприємств, розташованих у різних країнах. Таким чином, ми хочемо протиставити об’єднанню власників — учасників глобалізації економіки — глобалізацію профспілкового руху. Така форма об’єднання допомагає виключити із практики взаємин із власниками подвійні стандарти в різних країнах із зарплати, охорони праці, соціальних пакетів. Позитивний досвід у цьому напрямку вже є: створено соціально-економічну раду, до якої входять усі російські та українські підприємства «Євразхолдингу». Вона збирається раз на півроку й розглядає нагальні проблеми, пропонує шляхи їхнього розв’язання. Сподіваємося, що таким же плідним буде співробітництво профспілок у рамках «АрселорМіттал», а надалі — з іншими компаніями.



Схожі:

Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Отрощенко, Володимир Витончене багатство // Українська технічна газета. 2011. N 33. С. 1, 5 Спільна робота вчених-гірників нгу та фахівців-практиків компанії пат дпек «Павлоградвугілля»,
Отрощенко, Володимир Витончене багатство // Українська технічна газета. 2011. N 33. С. 1, 5
Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Отрощенко, Володимир Коктейль для обігріву: вода плюс вугілля // Українська технічна газета. 2011. N 48. С. 10 Коли років 45 тому барель нафти коштував близько 10 доларів,
Отрощенко, Володимир Коктейль для обігріву: вода плюс вугілля // Українська технічна газета. 2011. N 48. С. 10
Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Рудаков, Дмитро Як вода крізь мембрану: Інтерв'ю // Українська технічна газета. 2012. N 12. С. 10

Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Отрощенко, Володимир Земні калорії: [Теплонасосні установки на службі теплопостачання] // Українська технічна газета. 2011. N 45. С. 9

Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Кондратьєва, Ірина Хто розгорне гмк у напрямку України? // Українська технічна газета. 2011. N 44. С. 2 Зростання світового виробництва сталі 2012 року може призвести до зниження експортних поставок українських металургійних підприємств
Кондратьєва, Ірина Хто розгорне гмк у напрямку України? // Українська технічна газета. 2011. N 44. С. 2
Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Кондратьєва, Ірина Секрети золотих крапель // Українська технічна газета. 2011. N 47. С. 1, 8 Кожна третя пляшка соняшникової олії на ринку України — із Дніпропетровська
Кондратьєва, Ірина Секрети золотих крапель // Українська технічна газета. 2011. N 47. С. 1, 8
Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Кондратьєва, Ірина Вік надії // Українська технічна газета. 2011. N 35. С. 8-9 Пат «Дніпрометиз» — найбільший в Україні виробник метизної продукції — відзначило 120-ліття від дня свого народження
Кондратьєва, Ірина Вік надії // Українська технічна газета. 2011. N 35. С. 8-9
Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Кондратьєва, Ірина Зоряний шлейф Ле Бурже // Українська технічна газета. 2011. N 26. С. 1, 5 Дніпропетровські ракетобудівники представили на Паризькому авіаційно-космічному салоні-2011 чимало оригінальних конструкторських рішень І технологій,
Кондратьєва, Ірина Зоряний шлейф Ле Бурже // Українська технічна газета. 2011. N 26. С. 1, 5
Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Кондратьева, Ирина Днепропетровские ракетостроители-на высоте // Українська технічна газета. 2011. N 40. С. 2 Ракета-носитель «Зенит-3slб» вывела на орбиту космический аппарат Intelsat-18
Кондратьева, Ирина Днепропетровские ракетостроители-на высоте // Українська технічна газета. 2011. N 40. С. 2
Казаченко, Володимир Іванович Двобій великоваговиків: інтерв\Кондратьєва, Ірина Розсекречена радіація: кому це вигідно? // Українська технічна газета. 2011. N 37. С. 10-11 Розв’язання найнагальніших проблем екологічної безпеки багато в чому залежить від того, наскільки про них поінформоване населення
Кондратьєва, Ірина Розсекречена радіація: кому це вигідно? // Українська технічна газета. 2011. N 37. С. 10-11
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи