Дітям про їхні права icon

Дітям про їхні права




НазваДітям про їхні права
Сторінка1/4
Дата конвертації14.10.2012
Розмір0,61 Mb.
ТипПротокол
джерело
  1   2   3   4


ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ


ВІДДІЛ ОСВІТИ

УЖГОРОДСЬКОГО МІСЬКВИКОНКОМУ


Н.С. МАЙОР, О.Ю. ЧАВАРГА


ДІТЯМ ПРО ЇХНІ ПРАВА


Рекомендовано Радою

Закарпатського інституту

післядипломної педагогічної освіти.

Протокол № 7 від 26.ХI.2004 р.


УЖГОРОД 2005


ББК 67. 304. 7

M 14

УДК 347. 63


Рецензенти:

Марусинець М.М. – проректор з навчально-виховної роботи

Мукачівського гуманітарно-педагогічного

інституту, заслужений працівник освіти,

кандидат психологічних наук, доцент;

Сивохоп Я.М. – ст. викладач кафедри педагогіки, психології,

теорії управління освітою Закарпатського інституту

післядипломної педагогічної освіти;

Тулай О.Ю. – заступник директора з навчально-виховної роботи

НВК “Дивосвіт”, м. Ужгород.


^ Майор Надія Симонівна, Чаварга Ольга Юріївна

Дітям про їхні права. Методичний посібник. – Ужгород: 2005. – 84 с.


У методичному посібнику розглядаються питання формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку початкових уявлень про права дитини.

Подано орієнтовні конспекти занять, які можуть бути творчо використані педагогами у роботі з дітьми.

Для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, вчителів початкових класів.


Автори висловлюють щиру подяку голові правління СП “Сервіс – Братство”, п. Куля І.І., м. Свалява, за надану допомогу у виданні посібника.


© Майор Н.С.

© Чаварга О.Ю.


^ ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ПОЧАТКОВИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРАВА ДИТИНИ


Сучасна конкретно-історична ситуація, яка характеризується ускладненням структури суспільства і зростанням потреб кожної людини (матеріальних, соціальних, особистісних), потребує підвищеної уваги до дитинства взагалі і до кожної дитини зокрема. Загальна несприятлива соціально-економічна ситуація, різка відмінність у рівнях життя, вимушена міграція населення, виникнення у багатьох людей почуття невпевненості у собі, тривоги за завтрашній день, песимізму та загальної агресії – усі ці чинники позначаються на соціальному статусі сучасного дитинства. Різноманітні відхилення у стосунках батьків і дітей, емоційна депривація і фрустрація потреб призводять до затримки або серйозних порушень в особистісному розвитку дитини. Доводиться констатувати завищені соціальні очікування стосовно можливостей дітей, емоційно неврівноважене ставлення до них батьків. Часто батьки вдаються до покарання як методу виховання. Сьогодні стає очевидним, що порушення прав дитини – це не лише фізичне насильство, а й психічне (емоційне), тобто такий вплив на дитину, який призводить до гальмування розвитку особистості чи спричинює формування патологічних рис характеру. У статті 37 Конвенції та в статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” йдеться про захист дитини від усіх форм жорстокого поводження з нею. Жорстоке поводження – це будь-яка форма негідного поводження з дітьми, яку дозволяють собі батьки, опікуни, педагоги. Розрізняють чотири форми жорстокого поводження з дітьми:

1) фізичне насильство;

2) сексуальне насильство;

3) психічне насильство;

4) занедбаність або нехтування потребами дитини.

Сьогодні широкі кола громадськості занепокоєні тривожним станом справ у системі правового виховання дітей і молоді. Як свідчить опитування 9–17-річних респондентів стосовно їхніх знань про свої права, проведене в Києві центром “Соціальний моніторинг”, 8 % не знали жодної статті Конвенції ООН про права дитини, про захист від непосильної та небезпечної роботи, від сексуальних насильств. Більшість дітей із неблагополучних сімей навіть не підозрюють про існування своїх прав. Кожний восьмий опитаний зіткнувся із ситуацією, коли порушуються його права. Найпоширенішим порушенням своїх прав діти вважають погрози та образи від дорослих, а також побиття. Дуже ймовірно, що порушуються права і дошкільнят, адже ці діти найменш захищені, то ж потребують постійної уваги й турботи суспільства.

В умовах недостатньо розвиненої соціальної служби першими захисниками прав дитини мають стати дошкільні заклади як провідники ідей педагогізації суспільства, а також як взірці такої спільноти дорослих і дітей, життєдіяльність якої ґрунтується на гуманістичних засадах. Важливим завданням педагогів-дошкільників є заповнити прогалини у системі правового виховання дітей. При цьому необхідно зазначити, що великою мірою захист прав і свобод дитини залежить не тільки від громадянської позиції, патріотичної свідомості педагога, але й від того, наскільки педагоги на практиці володіють методикою правовиховної роботи як з дошкільнятами, так і з їхніми батьками. Педагогічне розв’язання проблеми правового виховання дошкільнят має свої особливості та складнощі, що зумовлює актуальність розгляду цього питання.

Мета даного посібника: продовжувати знайомити педагогів з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини та із системою законодавчого забезпечення прав дітей на державному рівні;

- формувати у педагогів практичні навички захисту та збереження прав дитини у процесі педагогічної діяльності та сприяти виробленню активної позиції щодо просвітницької, профілактичної, діагностичної та корекційної роботи з дітьми та батьками;

- окреслити основні форми, методи і засоби розвитку у дітей почуття власної гідності та самосвідомості, формування знань про свої права, виділити права дитини за Конвенцією ООН про права дитини, з якими доцільно знайомити дошкільнят.

Базовий компонент дошкільної освіти як концептуальний документ, що визначає перспективні напрямки розвитку дошкільної освіти, поставив перед педагогами безліч завдань, одне з яких – розвивати у дошкільника самосвідомість. Відомі дитячі психологи Л.А. Венгер та В.С. Мухіна до основних характеристик самосвідомості відносять поряд з ім'ям, самооцінкою, статевою ідентифікацією і усвідомлення своїх прав та обов’язків. Через реалізацію своєї потреби в любові, підтримці, прагненні пізнання дошкільник освоює соціальний простір. Освоюючи соціальний простір, дитина відкриває для себе значення таких категорій, як права та обов’язки, навчається їх диференціювати. При цьому дошкільник обов’язки часто сприймає як певний примус з боку дорослих, а права для нього здебільшого – абстракція, оскільки вони сприймаються швидше як декларована, ніж освоєна з допомогою батьків і педагогів, категорія. Це актуалізує проблему реалізації дитячих прав у сім'ї та дошкільному закладі. Право як свобода задоволення потреб та обов’язок як унормування меж цієї свободи – важливі складники активної за формою і моральної за змістом життєвої позиції дитини.

Отже, як привчити дитину дотримуватись тих чи інших норм поведінки? Для цього існують два шляхи: перший – примусити, другий – підвести дитину до того, щоб вона сама хотіла виконувати ту чи іншу норму.

Простіше, звичайно, йти шляхом примусу: погрожувати покаранням, обіцяти нагороду. Але простіше – не значить краще.

Другий шлях має безумовні переваги, але він важкий, тому що бажання бути добрим, справедливим тощо не народжуються разом з малюком. Дорослі вважають етичні, моральні, правові норми розумними і правильними. Діти так не думають. Але вони із задоволенням допомагають дорослим у серйозних справах, і треба лише спрямувати дитячу енергію в потрібне річище, щоб вона працювала на її виховання. Допоможе в цьому доступна форма подання матеріалу про правила поведінки вдома, в дитячому садку, у громадських місцях, про правила особистої безпеки, про обов’язки вдома, в дитячому садку. Треба визначити доступні для усвідомленого засвоєння молодшими дошкільнятами уявлення про доброзичливі вчинки, про доброту, взаємодопомогу, приязнь, чуйність, увагу до дорослих та однолітків. Перш за все потрібно навчити дитину розрізняти добро і зло. При цьому потрібно виховувати в дитини не доброту всепрощення, а доброту, пов’язану з несприйняттям зла, а в більш зрілому віці – з активною боротьбою зі злом. Януш Корчак писав: “Ми зобов’язані вчити дитину не тільки любити, але й ненавидіти... не тільки підкорятися, але й бунтувати”.

Безперечно, світ дитинства повинен бути світлим і незатьмареним, але потім усе ж необхідно поступово вводити дитину в реальне життя. Але робити це треба дуже обережно, тому що нігілізм – дуже сильна отрута, і давати її треба в малих дозах, щоб дитячий оптимізм і віра в людей не змінилися зневірою і скептицизмом. Щоб навчити дитину розрізняти добро і зло, ми самі повинні бути абсолютно справедливими і добрими у всьому. Ніякі слова не допоможуть, якщо дитина не буде щоденно бачити нашої правильної реакції на все, що нас оточує.

Необхідно зазначити, що норми моралі полегшують сприймання норм правових, які, у свою чергу, сприяють глибшому усвідомленню моральних істин. Моральна свідомість дозволяє побачити і усвідомити ту межу моральної поведінки, за якою починаються аморальні та протиправні вчинки. Високоморальна свідомість стимулює соціально ціннісну поведінку, застерігає від правопорушень.

Практика свідчить: ефективність морального виховання залежить від уміння педагога організувати змістовні життя і діяльність дітей, створити теплу, дружню атмосферу в групі. У такій обстановці і в процесі живого безпосереднього спілкування народжуються гуманні почуття, виникає позитивне ставлення до людей – дорослих і дітей. Через утвердження гуманістичної моралі формуються такі цінності, як свобода, рівність, справедливість.

Як відомо, права не існують без обов’язків. Що ж таке обов’язок у дитячому розумінні? Обов’язок – це те, що діти повинні робити, щоб бути корисним собі та навколишнім. Дітям необхідно дати поняття про такі обов’язки:

- дотримуватися правил поведінки в дошкільному закладі, в родині, у громадських місцях;

- слухатися батьків, любити й шанувати всіх членів сім'ї;

- не ображати молодших і допомагати старшим;

- шанувати державні символи України;

- берегти й охороняти природу;

- старанно вчитися;

- дотримуватися правил дорожнього руху;

- дбати про власне здоров'я, дотримуватися правил особистої гігієни, не користуватися забороненими предметами.

Діалектичний взаємозв'язок прав і обов’язків – головна суть виховання правосвідомості. Як зазначається в Концепції громадянського виховання особистості, правосвідомість – це усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до Закону, до державної влади. Правосвідомість охоплює знання, почуття, волю, уяву, думку і сферу підсвідомого духовного досвіду особистості.

Основою правосвідомості особистості є усвідомлення, що головне завдання України як цивілізованої держави полягає в захисті соціальних інтересів, прав і свобод своїх громадян. Свобода і незалежність особистості є умовою безпеки і розквіту України, тому ніхто не повинен бути поза системою захисту, турботи і сприяння. В той же час держава має гарантувати кожному реальну можливість працювати і творити за своєю вільною і творчою ініціативою. Права людини є пріоритетними стосовно суспільних та державних інтересів. Правова держава дотримується верховенства Закону, положень про права дитини, викладених у “Декларації прав дитини” та “Конвенції про права дитини”. Для того, щоб захистити свої права, громадянин зобов’язаний добровільно дотримуватись чинних законів, знати не лише свої права, а й сприймати їх як свої обов’язки.

^ Законодавче забезпечення прав дітей в Україні:

- Конвенція ООН про права дитини – 1991 р.

- Державна програма “Освіта”. Україна ХХІ ст.–1993 р.

- Конституція України – 1996 р.

- Національна програма “Діти України” – 1996 р.

- Закон України “Про освіту” – 1996 р.

- Закон України “Про дошкільну освіту” – 2001 р.

- Закон України “По охорону дитинства” – 2001 р.

Найбільш широко визнаним правозахисним документом в історії людства є Конвенція ООН про права дитини (1989 р.). 27 вересня 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції, її ратифікувала Верховна Рада України. Основні ідеї Конвенції полягають у проголошенні необхідності забезпечити права та інтереси дітей у створенні необхідних умов для охорони, зміцнення їхнього здоров'я, збереження життя, в залученні молодого покоління до активної участі в житті суспільства. Цей документ поєднав у собі високі соціально-моральні та правові норми міжнародного стандарту й педагогічні основи спілкування дорослих із дітьми.

Права дитини за Конвенцією ООН:

1) я-індивідуальність (ст. 7, 8, 16);

2) право на життя – головне право дитини (ст. 6);

3) право виховуватися у сім'ї (ст. 7–9);

4) право на свободу думки, совісті, релігії (ст. 12–14);

5) відповідальність батьків за виховання дитини (18);

6) права дитини-сироти (ст. 9, 11, 20, 21);

7) право дитини на харчування (ст. 24–27);

8) право на отримання освіти (ст. 28–29);

9) право на соціальне забезпечення і належний рівень життя (ст. 26–27);

10) право на захист від економічної експлуатації (32);

11) право дитини на захист від негуманного поводження з нею (ст. 35–39);

12) право на відпочинок і дозвілля (ст. 31).

Згідно з Конвенцією, всі державні структури, в тому числі й навчально-виховні, зобов’язані широко інформувати дорослих і дітей про принципи та положення Конвенції (ст. 42).

У Базовому компоненті дошкільної освіти України окреслено мету освітньо-виховної роботи (результати, до яких треба прагнути). Так, у сфері життєдіяльності “Я сам”, зокрема, у змістовій лінії “Психічне Я” виокремлюється ставлення дітей до прав та обов’язків. З цього питання передбачається такий обсяг знань, умінь, навичок дитини: дитина знає свої права, обов’язки, може означити словами ці категорії, пояснити їх відмінність. Перелічує свої елементарні права (на відпочинок, на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе), домагається їх виконання. Може назвати і виконати свої основні обов’язки (самостійно виконувати те, що під силу; не робити шкоди іншому; дотримуватись режиму дня тощо). Розуміє зв’язок слів “право”, “правило”, “честь”. Знає етичні еталони поведінки. Здатна керуватися у своїй поведінці моральними нормами, відчуває межі припустимої поведінки.

Для досягнення вказаної мети правовиховна робота з дошкільнятами передбачає розв’язання цілого ряду завдань.

^ Пізнавальні завдання:

- формувати розуміння цінності людської особистості, цінності життя і здоров'я людей;

- формувати уявлення про нашу державу, її закони, права та обов’язки людей, правила і норми їхнього співжиття в соціумі;

- формувати в дітей правову свідомість, уміння діяти відповідно до закону;

- утверджувати гуманістичну мораль та формувати повагу до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість;

- формувати в дитини адекватну самооцінку як регулятор її моральної поведінки, що становить основу таких почуттів, як обов’язок, відповідальність, сором, провина, совість;

- формувати усвідомлення своєї залежності від представників старшого покоління;

- розуміння обов’язків щодо молодших, уважно й турботливо ставитися до них, опікувати їх, допомагати їм, виявляти правдивість, чесність у стосунках із молодшими, справедливість в оцінці їхньої поведінки;

- формувати навички безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих, уміння швидко звертатися по допомогу у критичній ситуації.

^ Розвиваючі завдання:

- розвивати критичне, логічне мислення, вдумливість;

- вміння оцінювати ситуації морально-правового змісту;

- вміння запобігати виникненню конфліктів, долати їх;

- висловлювати та відстоювати свою точку зору; аналізувати власну позицію та враховувати думку інших;

- почуття відповідальності за свої дії;

- вміння співвідносити свої домагання з можливостями; орієнтуватися в своїх чеснотах і вадах;

- вміння захищати молодших від несправедливості, грубощів, зухвальства;

- відчуття захисту, підтримки, життєвої опори, які дають батьки, бережливо і вдячно цим користуватися.

^ Виховні завдання:

- виховувати пошану до законів України;

- уміння дотримуватися правових обов’язків та користуватися своїми правами;

- почуття гордості за себе, за свою індивідуальність, гідність, впевненість у своїх можливостях;

- шанобливе ставлення до рідних, знайомих, відчувати межу припустимої поведінки;

- почуття приязні, щирості, жалю, відповідальності, безкорисливості, вдячності, любові у взаєминах з іншими;

- почуття відповідальності за доручену справу, результат якої важливий для навколишніх;

- готовність радіти успіху ровесника, розділяти його засмучення, допомагати в разі необхідності;

- негативне ставлення до будь-яких форм насильства;

- бажання виконувати правила співжиття у сім'ї; розрізняти обов’язки і поважати права кожного члена сім'ї, сумлінно виконувати власні обов’язки.


^ ФОРМИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ПРАВОВИХОВНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ


Розглянемо найефективніші, на нашу думку, форми, методи і засоби правовиховної роботи з дітьми. Як відомо, провідним видом діяльності для дитини є ігрова діяльність. Практика показує, що гра – та чарівна паличка, яка перетворює процес навчання на цікаву, захоплюючу пригоду. Гра орієнтує малюка в соціальній дійсності, виховує в нього прагнення до суспільно значущої і суспільно оцінюваної діяльності. Грі дітей треба приділяти велику увагу і тому, що в ній формується характер, вольові якості, відбувається “навчання життю” за певними правилами. Інакше кажучи, у грі діти регламентують свою поведінку за допомогою правил. Вони поводяться природно та невимушено. У грі виховується позитивна самооцінка та формується на її підставі “Я”-концепція. Використовуючи різноманітні ігрові вправи, діти набагато легше засвоюють матеріал, працюють із більшим зацікавленням. У плані виховної роботи з дошкільниками доцільно проводити:

- ігри-вправи на актуалізацію “Я”;

- ігри-вправи, в яких дітям пропонується розв’язати ситуації з певним морально-правовим змістом;

- дидактичні ігри, наприклад, “Порівняй героїв казок”, “Яке право порушено”, “Що добре, а що погано”, “Східці правди (доброти, ввічливості)” та інші;

- ігри-стратегії та сюжетно-рольові ігри.

Необхідно зазначити, що процес усвідомлення дитиною себе як реально діючої особи перебуває під сильним впливом так званого ідеального самообразу. Він формується на ранніх етапах розвитку особистості в умовах позитивних емоційних контактів дитини з близькими дорослими, а також внаслідок ототожнення себе з героями казок, оповідань – носіями високих моральних якостей. Тому необхідно широко звертатися до творів художньої літератури та усної народної творчості. Завдяки вмілому педагогічному керівництву можна спрямувати емоційне сприймання дошкільниками художніх творів у русло моральної та правовиховної освіти. Особливого визнання серед педагогів здобула, звичайно, казка як доступний і впливовий жанр народної творчості. Казкові сюжети, побудовані на протиставленні добра і зла, їх боротьбі, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки. Засуджуючи зло, викриваючи жорстокість, казки переконують у необхідності взаємин на засадах добра і гуманізму. Тому пропонується читання творів художньої літератури, зокрема, казок із подальшим їх обговоренням. Доцільно проводити літературні ігри, які можуть бути як складовою частиною занять з художньої літератури, так і проводитися окремо як мовленнєві заняття на літературному матеріалі. У них може брати участь невелика група дітей, щоб кожна дитина мала можливість проявити свою ініціативу. Наведемо кілька пропозицій щодо таких занять:

- намалювати словесний портрет дійових осіб;

- придумати інше закінчення казки;

- придумати сюжет, коли казкові герої змінюють свою поведінку, і їхні вчинки вже не завдають болю, кривди, зневаги іншим;

- ввести в казковий сюжет нового героя;

- уявити себе на місці того чи іншого персонажа, передати його стан, почуття тощо.

Із старшими дошкільниками проводяться морально-етичні бесіди на такі теми: “Правила доброти”, “Наші обов’язки”, “Як я можу допомогти батькам”, “Правила чесності”, “Добрі та погані вчинки” та інші. Цікавим є метод використання умовних знаків “Права дитини”.

Як відомо, діти дуже люблять розваги. Розвага проводиться з метою узагальнення всього, чому діти навчилися. Добираючи їх, педагогам потрібно застосовувати матеріал, що має і правовиховну цінність. Пісеньки, вірші, сценки ненав’язливо, образно вчать, що соромно лінуватися, бути нечупарою, ображати менших і слабших, казати неправду і т.д. Але треба наголосити, що без попередньої роботи педагога дітвора тільки сміється з “героїв” творів, не роблячи для себе ніяких висновків. Отже, слід посилити емоційні акценти бесід – адже діти сприймають світ передусім серцем, почуттями, а вже потім розумом. Тому маємо про негативне завжди говорити з відразою, огидою, гнівом, презирством, а про позитивне – захоплено, зі щирою повагою.

У правовиховній роботі з дітьми доцільно також використовувати засоби театру. Як зазначають психологи, використання театру та елементів театралізованих дій розширює владу свідомості над емоційно-інстинктивною сферою людини. Мистецтво театру впливає не тільки на свідомість актора та глядача, а й на глибинні психічні процеси. Дитина не усвідомлює того глибинного сліду, який залишає в її душі знайомство з театральною виставою, участь у драматизаціях або театралізованих діях, а дорослий бачить “відгуки” благодійного впливу мистецтва в поведінці, мовленні, жестах вихованця.

Треба зауважити, що формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки та найпростіших правових знань базується на прикладах поведінки дорослих. Тому педагогам дошкільних закладів потрібно не лише враховувати це самим, а й особливу увагу приділяти роботі з батьками. Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім'я. Це – перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми, та теплі кревних взаємин. Тому, як зазначалося у виступах на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, турботою освітянської громадськості повинно стати суттєве підвищення педагогічної культури в суспільстві й у кожній сім'ї зокрема. Поки що ми спостерігаємо, що в багатьох сім'ях основний педагогічний арсенал у ставленні до дітей складається лише із власного дитячого досвіду нинішніх батьків. Далеко не завжди у сім'ях пошановують права дитини, сприяють вихованню вільної, самостійної, відповідальної і демократично орієнтованої особистості. Тому нагальним завданням є започаткування своєрідного педагогічного всеобучу в країні.

Головне у співпраці з кожною сім'єю – допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Ігнорування суб’єктивного досвіду дитини призводить до виникнення проблем у вихованні та труднощів у навчанні.

^ Коли порушуються права дитини?

- Коли немає безпеки для її життя та здоров'я.

- Коли її потреби ігноруються.

- Коли щодо дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

- Коли порушується недоторканність дитини.

- Коли дитину ізолюють.

- Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім'ї рішення.

- Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

- Коли її особисті речі не є недоторканними.

- Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

- Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Оскільки перші уроки стосунків із навколишнім світом дитина дістає в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Тому перед педагогами дошкільних закладів постає завдання – зацікавити батьків перспективою подальшого розвитку дітей, зробити батьків своїми однодумцями. При цьому роботу з батьками потрібно спрямовувати на формування правового світогляду батьків та на активізацію їхньої уваги й підвищення інтересу до проблем захисту прав та гідності дітей. Родина і дитячий садок повинні гармонійно співдіяти на основі взаємної поваги і підтримки, дотримання прав та виконання обов’язків обох партнерів як однодумців. Просвітницька робота з батьками включає: ознайомлення з положеннями Конвенції ООН про права дитини, із Законом України “Про охорону дитинства”, оформлення спеціальних стендів, організація виступів фахівців, відвідання дітей удома з метою вивчення соціально-педагогічних умов родинного виховання, ставлення батьків до своєї дитини, її емоційне самопочуття вдома, анкетування батьків. Роз’яснюючи батькам важливість і норми морально-правового виховання дитини, потрібно залучати батьків до підготовки та проведення свят, розваг, виставок малюнків, організовувати зустрічі та бесіди з батьками, чиї професії покликані захищати права та безпеку в суспільстві, проводити батьківські збори, індивідуальні бесіди на тему морально-правового виховання дітей та дотримання прав дитини в сім'ї.

Критерієм результативності морально-правового виховання дошкільників виступає сукупність таких показників: знання дитиною способів поведінки за певними моральними правилами, дотримання їх у різних видах діяльності – у грі, в іграх-заняттях, у трудовій, побутовій діяльності; розуміння значення моральної поведінки; знання дитиною елементарних прав та обов’язків дитини, розуміння зв'язку між поняттями: “право”, “правило”, “честь”, “обов’язок”, розуміння свого статусу в суспільстві, вміння аналізувати поведінку дорослих стосовно дітей, прагнення дитини до високої самооцінки. Розуміння дітьми морально-правового змісту способів поведінки сприяє перетворенню зовнішніх, об’єктивно заданих правил поведінки у внутрішні мотиви.

Аналіз підсумків морально-правової виховної роботи покаже, які корективи треба внести в систему морально-правового виховання, яку передбачити додаткову індивідуальну роботу з вихованцями і з їхніми батьками.





^ ОРІЄНТОВНІ КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ, РОЗВАГ


НОВА КАЗКА ПРО КОЛОБКА


Завдання: Поглиблювати знання дітей про правила людського співжиття, а саме: дисциплінованість, скромність, дотримання усталених норм культурної поведінки. Формува-ти вміння приймати правильне рішення. Учити засуджувати хвалькуватість, жорстокість, хитрість. Знайомити дітей із правами дитини на основі статей Конвенції ООН. Розвивати фантазію, зв’язне мовлення, уміння міркувати. Виховувати доброзичливі взаємовідносини у дитячому колективі.

Матеріал: магнітофон, запис пісні Колобка, ляльковий театр: Лисичка, Колобок, Рябко, Горобчик.


^ Хід заняття


Діти, прислухайтеся! Ви чуєте? Хтось співає. (За дверима – магнітофонний запис пісні Колобка. Колобок проситься в групову кімнату.)

Вихователь: Подивіться, хто до нас завітав! (^ Колобок вітається. Каже, що він ледве втік від Лисички. Діти запрошують Колобка сісти.)

Колобок: Щось у мене одні неприємності.

Вихователь: Діти, пригадайте, як Колобок опинився в лісі? Чи просив він дозволу піти в ліс погуляти? Чи правильно зробив Колобок? Як звірі зустрічали Колобка? Що він їм казав? Як ви думаєте, Колобок скромний чи хвалькуватий? Які прислів'я про хвальків ви знаєте?

Не хвали сам себе, хай тебе інші похвалять.

Хвалиться горщик, що відро розіб’є.

А який вірш ви знаєте про хвальків?


МИШКО-ХВАЛЬКО


– Хто найкраще з нас стрибає?

Мишко руку підіймає.

– Хто найкраще з нас танцює?

– Я, – він руку простягає.

– Хто найбільший з нас хвалько?

Діти крикнули: – Мишко!


Вихователь: Діти, скажіть, будь ласка, люди схвалюють чи засуджують хвалькуватість? Розкажіть, як Лисичка обдурила хвалькуватого Колобка? Мені дуже шкода Колобка. А вам? (Відповіді дітей).

Давайте змінимо казку і врятуємо Колобка. Ми навчимо його, як треба було зробити, щоб не трапилося з ним біди, а Лисичці розкажемо, в чому її провина. Як ви думаєте, хто би міг допомогти Колобкові в лісі? Може, в нього є друзі? Може, це пташки, і вони бачили, як Колобок котився лісом, зустрічався зі звірами, з Лисичкою.

(^ Розповіді дітей. Підсумувати сказане: підлітає горобчик до Колобка і каже:)

Горобчик (вих.): Чи ти зрозумів, Колобочку, що треба було просити дозволу в бабусі, щоб піти гуляти в ліс? І не треба було хвалитися, а при зустрічі зі звірами постаратися подружитися з ними, ввічливо з ними говорити. А ще можеш вивчити ось таку пісеньку:


Піду друзів я шукати,

Бо не люблю сумувати.

Хочу все на світі знати,

Щоб розумним, добрим стати.

Піду в ліс я погуляти,

Щоб усе навкруг пізнати.


Колобок: Ой яка гарна пісенька! Діти, давайте разом повторимо цю пісеньку.

(^ Діти повторюють пісню, пританцьовують, плескають.)

Горобчик: Колобочку, ще ми тебе хочемо попередити, щоб ти був дуже обережним при зустрічі з Лисичкою. Діти, допоможіть Колобкові прийняти правильне рішення при зустрічі з Лисичкою. (Діти радять Колобкові не сідати на язик Лисичці, покликати на допомогу своїх друзів або бабу й діда та ін.)

Колобок: Дякую, діти, за пораду. У новій казці я покличу на допомогу свого друга – пса Рябка. Він мені допоможе.

Вихователь: Ой, я здогадалася, як закінчиться казочка. (Розігрує ляльками кінцівку казки.)

^ Пес Рябко до Лисички:

Гав, гав, гав! Знов забрела

Ти до нашого села.

Колобка ти ображала?

Бачу, очі вже сховала.

Кажи всю правду – признавайся!

А завинила – вибачайся.


Лисичка: Любий песику, чому

Так сердишся на куму?

Колобка не ображала,

Це я так з ним жартувала.


Рябко: В цьому лісі всі звірята

Дуже добрі друзі.

Від них тобі перепаде,

Звісно, по заслузі.

Носом чую я брехню,

Я тебе, руда, зловлю!

(^ Лисичка відстрибує, плаче.)


Лисичка: Тепер в лісі я одна,

І самотня, і сумна.

Дуже хочу друзів мати,

Більш не буду хитрувати.

Вибачте мені, будь ласка,

Знаю я, що зле чинила,

Співжиття закон завчила.


Колобок: Ти не плач, руда Лисичко,

Будем друзями, сестричко!


Рябко: Якщо капості забудеш

І робити зла не будеш.

А іще запам’ятай:

Поважати треба інших,

Як себе, і навіть більше.


Вихователь: А ще, Лисичко, запам’ятай: все, що є на світі, має право на життя, жодна дитина не може бути скривджена будь-ким. Правда, діти? Ось послухай вірш:


Дитина: І дорослий, і дитина,

І пташина, і тварина,

І метелик, і жучок,

І маленький будячок –

Всі, хто є на білім світі,

Мають право бути й жити!


Вихователь: Діти, чи сподобалася вам нова казка про Колобка? Чи справедливо покарали Лисичку? Чи зрозуміла Лисичка свою провину? Чи раді ви, що Колобок залишився живим, Лисичка його не з'їла?

Колобок: Я дуже дякую вам, діти, за таку гарну казку. Я обіцяю, що вже буду слухняним, нікого не буду засмучувати своєю поведінкою.

(^ Всі співають пісню “Як чудово в світі жити”. Див. Додаток.)


У повсякденні пропонується дітям намалювати Колобка веселого і сумного. Варіант: на малюнку зображене і Сонечко. Сонечко хвилюється за Колобка. Як думаєте, на якому малюнку воно буде сумним, а на якому веселим? Домалюйте.


^ НАЙЩАСЛИВІША ДИТИНА


Мамо, мамочко, матусю,

Я до тебе притулюся.

Буду я в таку хвилину

Найщасливіша дитина.


Завдання: Поглибити знання дітей про сім'ю, відносини між дорослими членами сім'ї та дітьми. Формувати в дітей уявлення про права дитини, знайомити з деякими положеннями Конвенції про права дитини, а саме: кожна дитина має право на життя, турботу і любов батьків та держави. Вчити аналізувати ситуації з життя казкових героїв. Виховувати гуманні почуття, доброзичливість, милосердя, почуття співпереживання до дітей-сиріт, повагу та любов до батьків та інших людей.

Матеріал: Конвенція про права дитини, вірші, персонажі казок (ляльковий театр).


^ Хід заняття


Вихователь: Діти, я знаю, що ви дуже любите, коли до вас приходять казкові герої. Тому я сьогодні запросила їх у гості. Відгадайте, хто до нас прийшов. (Вихователька показує ляльок, ляльки вітаються.)

Ляльки: Як у вас тут гарно, затишно! У вас багато іграшок. Напевно, вам тут добре живеться, весело. Чи не так?

^ Діти: Так, нам весело в дитсадку. Ми тут граємося, їмо, відпочиваємо, а також вчимося. Про нас тут дбають дорослі.

Вихователь: Запросіть, будь ласка, наших гостей сісти. Хай вони послухають, про що ми будемо говорити. (^ Діти запрошують ляльок, подають стільчики.) Діти, послухайте вірш, і ви зразу здогадаєтеся, про що ми сьогодні будемо говорити. Вірш називається “Дорогі і завжди любі”.


^ ДОРОГІ І ЗАВЖДИ ЛЮБІ

Віктор Косяченко

Між людей найближчі в світі,

А скоріш то перший світ.

Милі, злагідні, привітні

Аж повік з дитячих літ.

Ти щасливий... Сонце, квіти...

Ангел ти при людях тих.

Так нелегко, як на світі

Одного не стане з них.

Бачиш, світла прагнуть всюди.

А бува ж не без імли:

Біль і біди цілять в груди...

Це від них тебе ті люди

Якомога берегли.

Догадайся, хто ж ці люди,

І назви їх тут як слід,

Дорогих і завжди любих...

(^ Мама, тато, бабця, дід.)


Про кого цей вірш? Як одним словом назвемо цих людей? (Сім'я.)

Хто назве членів своєї сім'ї? Хто твої батьки, чим вони займаються? Чи проводите свій вільний час із батьками? Які стосунки у тебе з батьками? Чи подобається тобі у колі своїх рідних? Чи буває вам сумно вдома? Коли ви веселі? З ким найбільше любите проводити дозвілля? Діти, хто розкаже віршик про членів сім'ї? (Діти розповідають вірші за бажанням).


^ НОВИЙ ЗАКОН

А. Костецький

Коли б начальником я став,

Хоч на одну годину,

То я одразу б наказав

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру,

Ще й всюди б входи спорядив

Словами охоронними:

“Вхід без дітей

Для всіх батьків

Суворо заборонено!”.


^ МАМО, МАМОЧКО, МАТУСЮ

К. Вишинська

Мамо, мамочко, матусю,

Я до тебе притулюся.

Ти візьмеш мене за личко,

Глянеш в очі близько-близько.

Поцілуєш в щічку й носик,

Доторкнешся до волосся.

Буду я в таку хвилину

Найщасливіша дитина.

Гарна, добра, щира ненько,

Ти одна така рідненька.

Як же хороше з тобою!

Будь завжди, завжди зі мною.


Скінчився день, прийшов з роботи тато,

І наче посвітлішала кімната.

Я знаю, в нашій хаті, наче свято,

Коли приходить із роботи тато.


Лялька: Я зрозуміла, діти, що ви щасливі, тому що у вас є мама і тато, є братик чи сестричка, бабуся, дідусь, є добрі друзі. Вони піклуються про вас.


Щастя у вас зовсім близько,

Біля тата й мами.

Можна просто легенько

Доторкнутись руками.


А чи всі діти у світі щасливі? Чи всі мають рідну домівку, де б їм було добре, затишно? Чи знаєте ви дітей, яким важко живеться? Чи бачили ви дітей, які жебракують? Як ви думаєте, чому вони це змушені робити? (Розповіді дітей).

Вихователь: Діти, чи пам’ятаєте, яка доля у нашої гості? Як із нею поводилася мачуха? Чи схвалюєте ви поведінку мачухи? Чи можна так робити, чи можна кривдити інших, особливо дітей, тим більше дітей-сиріт? Чи можна виганяти дітей з дому, розлучати їх з рідними? (Відповіді дітей).

Діти, ви правильно розмірковуєте про те, як потрібно ставитися до інших людей, до дітей. Запам’ятайте, що кожна дитина має право на життя, турботу і любов батьків. Якщо ж трапляється так, що про дітей не піклуються батьки, то такі діти живуть і виховуються у спеціальних садочках та школах, а ще діти-сироти виховуються в чужій родині, де до них ставляться з повагою і любов’ю. А кривдити дітей дорослим забороняється, або ще кажемо, що дорослі не мають права погано ставитися до дітей. Подивіться на цей знак. (Розглядають умовний знак: всі діти мають право на любов і піклування, та діти мають право жити разом зі своїми батьками, і нікому не дозволено їх розлучати.). За що вас люблять рідні?


^ ЗА ЩО МЕНЕ ЛЮБЛЯТЬ

М.Підгірянка

Любить мене матуся,

Що я гарно вчуся.

Любить мене тато,

Що читаю багато.

Люблять мене сусіди,

Що я чемний завжди.

Не пустую ніколи

Ні удома, ні в школі.


Діти ростуть щасливі, якщо про них дбають рідні, а діти, звичайно, теж люблять своїх батьків, намагаються бути чемними, добрими, щоб не засмучувати батьків поганими вчинками. Я вам прочитаю гарний вірш про щасливих діток, і ми його вивчимо, а ви всі вдома розкажете цей віршик своїм рідним, навчите братика або сестричку.


Нам для щастя треба зовсім небагато:

Сонце, зорі, небо і весела хата.

А у хаті рідні, друзі, мама й тато,

Щоб любов і радість там жила крилата.

Щоб були стосунки в сім'ях добрі й щирі,

І зростали дітки в злагоді і в мирі.

Щоб була робота в тата і у мами,

Діток пригортали ніжними руками.

Діти, а що ми порадимо нашій гості? Можливо, порадимо їй розказати мачусі про те, що діти теж мають свої права. А ще треба сказати, що милосердя і доброта, уміння допомогти знедоленому, нещасному завжди цінувалося між людьми. А тому до сироти чи слабкої дитини треба ставитися ще з більшою повагою, ніж до сильних.

Кожну мить, кожну хвилину

Треба дбати про родину.

Треба труднощі долати,

Щастя дітям дарувати.


(Виконується пісня “Моя родина”,

сл. і муз. Н. Рибальської, див. Додаток)


^ ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА


Завдання: уточнити та поглибити знання дітей про добро і зло. Закладати основи розвитку духовності дитини. Розвивати здатність розуміти необхідність хороших стосунків з ровесниками та іншими людьми. Формувати вміння висловлювати власну думку, об’єктивно оцінювати свої та чужі вчинки. Виховувати любов і шанобливе ставлення до оточуючих, вміння відчувати настрій іншої людини, чутливість, доброту, прагнення допомагати слабшому, милосердя, любов та бережне ставлення до природи.


^ Попередня робота: вивчення віршів, пісень, прислів’їв та приказок про доброту, про членів сім'ї, читання та обговорення творів В.Сухомлинського “Сиві волосинки”, “Сьома дочка”, “Як Сергійко навчився жаліти”, “Лялька під дощем”, розповідання казок “Коза-дереза”, “Зайчикова хатка” тощо.

Матеріал: ширма для лялькового театру, ляльки – фея Доброта (гарно одягнена, на голові віночок з квітів, в руках корзинка з подарунками для дітей – Добриками (усміхненими сердечками)), фея Зло (погано одягнена, похмура, на голові віночок із колючок).


^ Хід заняття


Фея Зло іде і говорить:

– Ой, яка я нещасна! Ніхто зі мною не хоче дружити! Всі мене проганяють! Ой, як багато тут дітей! Ви знаєте, діти, хто я? Я – фея Зло. Я дозволяю і навіть допомагаю всім бути злими, битися, не ділитися іграшками, не дружити між собою, нікого не любити! Чи хочете ви зі мною подружитися? Ні? ... І ви не хочете зі мною дружити і бути злими? Що ж мені робити?

^ З'являється фея Доброта.

Фея Зло: – Ой! Хто це йде? Така гарна дівчина!

Фея Доброта: – Доброго дня Вам усім!

Фея Зло – Не можу чути слова “добрий”! Хто ти?

^ Фея Доброта: – Я – Доброта. Спішу ось до дітей на свято Доброти. Вони вже чекають на мене, бо ми давні друзі. А ти хто?

Фея Зло: – Ой, я Зло. Мене ніхто не чекає. Ніхто не хоче зі мною дружити. Може, ти мені порадиш, що мені робити?

^ Фея Доброта: – Думаю, що тобі треба навчитися робити не погані, а добрі справи, тоді ти перетворишся на добру фею, а з Добром усі люди хочуть дружити.

Фея Зло: – А як мені навчитися добру? Допоможіть мені, розкажіть, що таке добро, доброта, які вчинки добрі?

^ Фея Доброта: – Діти, давайте розкажемо, що таке добро, доброта, добрі справи. Може, нам вдасться допомогти цій феї стати доброю?

(Ляльки сідають біля дітей.)

Вихователька: – Діти, скажіть, будь ласка, що найперше повинні робити люди при зустрічі?

Діти: – Чемно привітатися, побажати доброго дня.


Сказати “Добрий день” – так просто,

І так приємно чути й любо,

Коли і діти, і дорослі

Добра і щастя зичать людям.


Вихователь: – Щоб наша зустріч була теплою, доброю і щирою, подаруйте посмішки один одному, бо, як відомо, коли люди посміхаються, то стає світліше, веселіше, тепліше на світі, бо через посмішку людина дарує тепло своєї душі, доброту.


Дитина: Я всміхаюсь сонечку:

– Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці –

Хай вона цвіте.

Я всміхаюсь дощику:

– Лийся, мов з відра.

Друзям усміхаюся,

Зичу їм добра.

(М.Познанська)


Вихователь: – Гарний віршик про посмішку ми прослухали, а тепер ще й пісню заспіваємо.

(“Розкажіть онуку”, 1998, № 19.)


^ ДОБРА ПОСМІШКА

Сл. М. Пляцковського, переклад Н. Куфко, муз. В. Шаїнського

Добрий погляд гріє все навкруг,

І від нього кожна квіточка розквітне.

Посміхнись, мій милий добрий друг, –

І до тебе все всміхнеться теж привітно.


Приспів: І тоді на цілий світ

Розіллється твій привіт –

Подолає зразу всіх, що мають власті.

З нерішучого струмка

Враз утвориться ріка,

Бо від посмішки народжується щастя.

Заспіває пташка між гілля

З нею разом всі сини її і доньки...

Відгукнеться радісно земля,

Ліс заплеще гарно листячком в долоньки.

Приспів.

Від добра на світі всім тепліш,

І нехай у нашім краї буде звично, –

Щоб світилась щирістю скоріш

Добра посмішка на кожному обличчі.


Вихователь: – Від такої гарної пісні і від ваших посмішок всі повеселішали, у всіх покращився настрій. А тепер скажіть, будь ласка, кого ми називаємо добрим?

^ Діти: – Людей чесних, чуйних, щедрих, тих, хто допомагає іншим, робить добрі вчинки.

Вихователь: – До сьогоднішньої зустрічі ми вивчили багато віршів про доброту. Хто хоче розказати?


ДОБРОТА


На доброті існує світ,

І добротою пахне хліб,

І мирне небо, в школу йти –

Це також вияв доброти...


І до дітей любов свята –

Це чистота і доброта.

(^ П. Мандзик)


ДОБРОТА


– Доброму скрізь добре! – мама так сказала.

Я її послухав і не зрозумів.

Мама пояснила, казку розказала,

Став я прислухатись до чарівних слів.


Зрозумів, нарешті, що добро творити –

Треба щохвилини, протягом всіх літ!

Це і є завдання кожної людини,

Бо вона приходить для добра у світ!


Всі прийшли на Землю, щоб добро творити,

Щоб ростить старанно честі деревце.

Треба добрим бути, чесно завжди жити,

Й ти ніколи в світі не забудь про це.

(^ Н. Красоткіна)


Вихователь: – Молодці, діти, гарно вірші про доброту ви розказали. А які прислів'я про доброту ви пам’ятаєте?

Діти: – Учись робити добро, воно дорожче від золота.

– На доброту відповідають добротою.

– Добре роби, – добре й буде.

– Доброму скрізь добре.

– Хто людям добра бажає, той і собі має.

– Як сам добрий, то й тобі добротою відповідають.

^ Доброта звертається до Зла:

– Бачиш, які гарні діти в садочку? Чи подобається тобі, як вони розповідають про доброту?

Фея Зло: – Так, і діти, і вірші дуже гарні. А може вони й пісню знають про доброту?

^ Фея Доброта: – Звичайно, знають. Заспівайте, будь ласка, пісню про доброту! (А.Житкевич. Пісенний зорепад. – Тернопіль, 2002.)


ДОБРОТА

Сл. і муз. А. Житкевича


Розступилась дрімота,

Ходить світом доброта,

Ані смутку, ні журби не знає.

Де природа золота,

Сіє спокій доброта,

А де люди, там серця єднає.


Приспів: Доброта! Доброта!

Добротою день і ніч обіймає.

Доброта! Доброта!

Ходить світом доброта Миколая.


Розступилась дрімота,

Ходить світом доброта,

Не минає ні землі, ні суші.

Усміхніться доброті

Всі, хто є на цій землі,

Хай зігріє вам серця і душі!


Фея Зло: – Дуже гарно співають діти! Мені вже теж захотілося стати доброю. А чи є якісь закони чи правила доброти?

Вихователь: – Звичайно, є, і діти зараз розкажуть про них.

Дитина: – Перше правило: поважай батька і матір і, звичайно, всіх інших членів сім'ї, піклуйся про них.

Фея Зло: – А що, хіба діти повинні піклуватися про дорослих, а не навпаки?

Вихователь: – Звичайно, батьки в сім'ї піклуються про дітей, про їхнє здоров'я, харчування, одяг, навчання. Дорослі члени сім'ї дуже люблять дітей, а добрі діти з вдячністю і любов'ю ставляться до своїх батьків. Розкажіть, будь ласка, діти, що ви можете зробити доброго для своїх батьків?

Діти: – Якщо в когось із батьків поганий настрій, втішити лагідним словом, зробити щось приємне.

– Допомогти по господарству.

– Виготовити подарунок до свята.

– Доглянути за молодшим братиком чи сестричкою.

Вихователь: – Якими лагідними словами ви можете порадувати маму, бабусю?

Дитина: – Мила, дорога, добра, рідна, люба.

Вихователь: – А що завдає батькам болю? Коли вони сумують?

Дитина: – Коли діти бувають неслухняними, вередливими.

Вихователь: – Я бачу, ви знаєте, як порадувати рідних. У вас чуйне і добре серце. Скажіть, будь ласка, до кого треба ставитися з особливою увагою.

Дитина: – До бабусі, дідуся. Про це я вірш розкажу.


^ ШАНА СТАРШИМ

– Любі діти, – каже мати, –

Треба старших шанувати,

І Господь усього світу

Дасть прожити многі літа.

Пошануйте сивий волос

І старенький тихий голос

І до зморщок придивіться...

Станьте ближче й уклоніться.


Вихователь: – Про добру дитину, яка дуже уважна до своєї бабусі, ми пісню заспіваємо.

(А.С. Житкевич, В.Я. Кащук. Соловейку маленький. Пісні для дітей. – Тернопіль: 2001.)


^ БАБЦЯ СПИТЬ

(Сл. В. Багірової, муз. З. Присухіної)

Ходить тиша в теплих капцях,

Задрімала в кріслі бабця.

А годинник цокотить:

– Бабця спить, бабця спить. (Двічі)


Я навшпиньки вийду з хати,

Щоби їй не заважати.

Не скачи, собачко, цить!

Бабця спить, бабця спить. (Двічі)


Вихователь: – Яке друге правило доброти?

Діти: – Допомагай слабким, маленьким, хворим...Жалій інших, а не себе.

Вихователь: – Молодці, ви добре запам’ятали правила доброти. Діти, а що ви зробите і скажете, якщо:

1) твій друг травмувався, і йому боляче;

2) твоя подружка загубила іграшку і плаче;

3) у тебе є велосипед, а у твого друга немає?

(^ Відповіді дітей).

Вихователь: – Хто пам’ятає, як Сергійко навчився жаліти?

(Дитина коротко розповідає оповідання В.Сухомлинського “Як Сергійко навчився жаліти”).

Вихователь:– Як ви думаєте, як пожалів Сергійко дівчинку, що зробив, і що їй сказав, коли прийшов до неї вдруге? (^ Відповіді дітей.)

– Діти, скажіть, будь ласка, чи потрібно хвалитися, якщо ви комусь зробили добро?

Дитина: – Добро потрібно робити непомітно, скромно, нікому не хвалитися.

Вихователь: – Правильно, молодець. Чи пам’ятаєте, яку пораду дав хлопчикові тато?


^ ТАТОВА ПОРАДА

Хлопчик вбіг із двору в хату

Й до тата голосно гука:

– А я провідав у лікарні

Свого найкращого дружка.

То ж, правда, тату, я чутливий

І маю серце золоте? –

Задумавсь тато на хвилину

І так сказав йому на те:

– Коли тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди,

Про це добро допоки віку

Ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись,

Про це добро допоки віку

Мовчи й нікому не хвались!

(^ Збірка “Українське дошкілля”)


Вихователь: – Які ще правила доброти ви знаєте?

Діти: – Прощай помилки інших.

– Не будь жадібним.

Вихователь: – Я бачу, що ви гарні діти, умієте вибачати один одному помилки, значить, ви вмієте дружити. А гарні друзі із задоволенням ідуть до танцю. Давайте і ми затанцюємо веселий український танок.

(^ Парний танець)

Вихователь: – А що означає “не бути жадібним”?

Дитина: – Це означає, що ми повинні ділитися із братиком, сестричкою, другом всім, що в нас є, не шкодувати ні цукерки, ні улюбленої іграшки.

Вихователь: – А хто розкаже віршик про таких гарних братика й сестричку?


^ СЕСТРИЧКА Й БРАТИК

Єсть у мене люба лялька,

Хорошая дуже!

Може, в кого є ще краща,

Та мені байдуже.

Граюсь лялькою гарненько,

Гарно убираю;

Пограюся – та і знову

Її заховаю.

А як дуже забажає

Братичок маленький,

Даю йому погратися –

Стане веселенький!

Таке втішне! Ось на ніжку

Мені примостилось;

І всі троє ми радієм,

Всім так любо-мило!

Прийдуть мама, попитають:

– Добре доглядала? –

Скажу: “Як же ж, навіть ляльку

Гратися давала!”

(^ Олена Пчілка)


Вихователь: – Молодці! Гарно ви запам’ятали правила доброти. А кому ще, крім людей, потрібна людська доброта?

Діти: – Природі.

Людської треба доброти,

Щоб цвіт з'явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав нині.

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

Фея Зло: – Що я чую! І до природи людина повинна ставитися з любов'ю, з добротою?

Діти: – Звичайно. Ми повинні любити й берегти все живе: трави і квіти, дерева і кущі, річки і озера, птахів та звірів – всю природу.

Де б ви не ходили – чи в саду, чи в лузі,

Уклоніться кожній квіточці в окрузі.

А ще побажайте доброго їй цвіту,

І багато меду подарують квіти.


Фея Зло: – Ви ще такі малі, то хіба ви можете берегти природу? Як ви це робите?

Діти: – Ми тобі пісню про це заспіваємо.


^ БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ

Сл. С.Жупаина, муз. В. Таловирі

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом,

Не столочу і трави,

Я скажу їй: “Зеленій, живи!”

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти,

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті!

(^ С.Жупанин. Закарпатські візерунки. – Ужгород, 1993.)


Фея Доброта: – Я бачу, ви добрі діти, серце у вас щире, а тому світ до вас добром обернеться, принесе вам щастя і радість.

Діти: Ми – люди, а тому повинні

Розумне й вічне в світ нести:

У серці кожної людини

Зростити пагін доброти.


Сказав мудрець:

– Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!


Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить.


Вихователь: – Будьте і ви, як сонечка, ласкаві, робіть добро, любіть людей і природу. А фея Доброта принесла вам сьогодні подаруночки – ось ці гарні маленькі Добрики – усміхнені сердечка. Вона дарує їх вам на згадку про сьогоднішню нашу бесіду про доброту.

Фея Зло: – Мені дуже сподобалася зустріч із цими добрими дітьми. Я дізналася багато нового. Я теж хочу бути доброю. Подаруйте і мені Добрика, будь ласка.

Вихователь: – Діти, ви бачите, яка чудодійна сила добра, добрих вчинків? Фея Зло під впливом наших добрих слів та вчинків перетворюється на добру фею. Я хочу, щоб на вашому шляху ніколи не траплялося зло. Нехай воно зникає назавжди. Як кажуть у народі, “Добро не пропадає, а зло вмирає”.


Любі діти! Робіть добро усім –

І юним, і старим,

Щоб згадували вас

Із вдячністю всякчас!


^ Фея Доброта (звертається до Зла): – Я подарую тобі не тільки Добрика, але і свій віночок із квітів. Діти вже знають, що цей віночок – оберіг від усякого зла. І не роби більше ніколи і нікому зла, а роби тільки добрі вчинки.

Фея Зло: – Дякую за подарунки. Я зрозуміла, що тільки з Добром хочуть всі дружити.

Діти: – Раз ти подружилася з добром, то ми будемо тебе називати своєю подругою, бо ти сьогодні перетворилася на добру дівчинку. Ми запрошуємо тебе в нашу групу і зробимо для тебе добру справу – ми пошиємо тобі гарне, чепурненьке платтячко.

Фея Зло: – Я дуже зворушена вашою добротою. Дякую вам, діти.

Вихователь: – Хто найперший розказує вам про добро, від кого найперше ви вчитеся добру?

Дитина: – Від мами.

Вихователь: – Так і всі ви повинні завжди пам’ятати мамині настанови. Давайте ще раз повторимо мамині настанови. (^ Пісня “Мамині настанови”, сл. Є. Сухиної, муз. М.Ведмедеві, див Додаток)


Дитина: Нам прощатися пора,

Та лишиться завжди з нами

Доброта і любов.

То ж чекаємо зустрічі знов.

(^ Заняття закінчується. Лунає радісна музика.)


  1   2   3   4

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Дітям про їхні права iconТема: лінзи
Мета: узагальнити знання учнів про лінзи та їхні фізичні властивості; сформувати їхні практичні уміння щодо застосування знань про...

Дітям про їхні права iconМіністерство юстиції україни Головне управління юстиції у Дніпропетровській області методичний посібник «Діти мають не тільки права, а й обов’язки»
Дорослі мали повну владу над дітьми, а дітям нічого не залишалось, як сприймати все це як належне, бо необізнаність про права та...

Дітям про їхні права iconКонтрольно-аналітична діяльність
Про виплату одноразової допомоги дітям – сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, які досягли 18 – річного віку

Дітям про їхні права iconПро проведення атестації педагогічних працівників району Юрченко Н. В. Наказ
Про виплату одноразової допомоги дітям – сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, які досягли 18 – річного віку

Дітям про їхні права iconНаказ №335 Про надання одноразової матеріальної допомоги дітям-сиротам, позбавленим батьківського піклування
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 25. 08. 2005 року №823 «Про затвердження порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам...

Дітям про їхні права iconПоложення про Молодіжний студентський парламент Дніпродзержинського державного технічного університету м. Дніпродзержинськ 2010р. Загальні положення
Ддту за денною формою навчання на добровільних засадах без обмежень через походження, соціальний та майновий стан, громадянство,...

Дітям про їхні права iconПро затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам І дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку { Із змінами, внесеними згідно з Постановами км n 381 ( 381-2006-п ) від 29.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є

Дітям про їхні права iconПрава батьків та дітей
У сімейному праві дуже чітко визначені права дітей, а також права і обов'язки батьків відносно їх дітей. Згідно Конституції України,...

Дітям про їхні права iconЗвіт про проведення акції "Діти-дітям" та інформацію про проведення заходів до Міжнародного дня інвалідів в управління освіти (Мілько А. Г.) до 05. 12. 2011р
«Я-ми-родина-Україна» та з метою виховання в учнівської молоді шкіл міста милосердя, співчуття, доброти, надання дітям з особливими...

Дітям про їхні права iconНаказ №246 Про придбання дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування шкільної та спортивної форми
Закону України «Про освіту» від 23. 05. 1991 №1060-хіі, ст. 25 «Про охорону дитинства» від 26. 04. 2001 №2402-ііі, ст. 4 Закону України...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи