Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації icon

Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації




Скачати 272,82 Kb.
НазваДонецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації
Дата конвертації23.09.2012
Розмір272,82 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело




ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ

ТА КРАЄЗНАВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ




“ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТСЬКИХ ПОХОДІВ”


(на допомогу організаторам туристських походів)





Жуков Олександр Володимирович,

методист обласного Центра туризму

та краєзнавства учнівської молоді

м. Донецьк-48, вул. Челюскінців, 189


^




Донецьк - 2003




В с т у п


Проведення туристських подорожей з учнівською молоддю є одною з цікавих, доступних і ефективних форм виховної роботи в школах і позашкільних закладах. Походи та екскурсії по рідному краю, є пріоритетним напрямком у патріотичному вихованні молоді, у формуванні здорового способу життя, розвитку духовності.

Мета даної роботи - допомогти керівнику туристської групи більш кваліфіковано організувати подорож, підготувати учасників до успішного, безаварійного проходження маршруту.

Організатори туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю під час підготовки і проведення походів, експедицій, екскурсій, туристських поїздок і т.ін. повинні керуватися Законами України: «Про освіту»; «Про позашкільну освіту»; «Про туризм»; Постановою Кабінету Міністрів України і розпорядженням Донецької облдержадміністрації «Про розвиток туризму до 2010 року»; «Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”, затвердженими наказом МО України № 96 від 06.04.1999 року (далі Правила) і іншими законодавчими і підзаконними актами України.

У даних рекомендаціях розглядаються наступні питання, зв'язані з організацією походів:

  • види туристських походів;

  • підготовка і проведення походу;

  • нормативи туристських походів;

  • забезпечення безпеки у туристському поході.


I. Види туристських походів.


Туристські походи з учнівською молоддю проводяться у різних видах туризму. Найбільш популярними і доступними є пішохідні та гірські, далі - водні походи, менше дітей беруть участь у велосипедних, лижних і спелеологічних походах.

Туристські походи поділяються в залежності від :

• тривалості:

  • одноденні;

  • походи вихідного дня (до 3-х днів);

  • багатоденні;

• напрямку і характеру руху:

  • лінійні (початок і закінчення походу в різних місцях);

  • радіальні (похід з поверненням на базову стоянку, як правило, без ночівлі ;

  • кільцеві (початок і закінчення походу в одному місці);

• складності:

  • некатегорійні (1-3 денні походи і походи 1-3 ступеня складності);

  • категорійні ( I-VI категорії складності);

• території проведення:

  • місцеві (у межах області, у якій проживають учасники походу);

  • дальні (за межами області).



^

II. Підготовка і проведення походу.



Підсумком роботи туристсько - краєзнавчого гуртка, об'єднання, як правило, є участь у туристському поході або експедиції. Учасники подорожі повинні мати необхідні знання і туристські навички, які здобуваються у процесі занять.

Керівник туристського походу при підготовці групи до подорожі повинен організувати підбір учасників відповідно до їхньої туристської кваліфікації, фізичної, технічної і спеціальної підготовки, психологічної сумісністі.

Основні вимоги, нормативи, обов'язки керівника та учасників походу і т.ін., викладені у Правилах.*

Для успішного проведення туристського походу чи експедиції необхідна відповідна підготовка керівника групи, його кваліфіковані дії при підготовці і проведенні подорожі.


^ Дії керівника при підготовці до походу.


  1. Визначити склад групи відповідно до вимог Правил.

  2. Вибрати заступника або помічника керівника. Керівник походу і його заступник (помічник) призначаються керівником закладу освіти, що організує похід. Керівник закладу також відповідає за успішну підготовку і проведення походу.

  1. Визначити складність походу, його тривалість. При розробці маршруту керівник повинен пам'ятати, що на ступінь, категорію складності походу впливають три показники: тривалість, довжина і технічна складність. Тривалість походу може бути збільшена для проведення краєзнавчої роботи (за рахунок днювань), але не більш, ніж на 20% від загальної тривалості походу.

  2. Визначити район походу, вивчити його особливості.

  3. Визначити і продумати під'їзд і від'їзд до місця походу і назад.

  4. Скласти кошторис витрат.

  5. Розробити план підготовки до походу, розподілити обов'язки між учасниками.

  1. Розробити план і графік походу, запасні варіанти, підготувати картографічний матеріал. Основна частина маршруту повинна бути лінійною або кільцевою з довжиною не менш 75% від установленої для даної категорії (ступеня) складності, згідно з Правилами. Радіальні кільцеві виходи з поверненням по іншому шляху зараховуються цілком, а радіальні виходи, з поверненням по тому ж самому шляху, зараховуються тільки в одному напрямку.

  2. Одержати консультацію в МКК ГУОН (при необхідності).

  3. Визначити можливі перешкоди на маршруті та способи їх подолання.

  4. Організувати підбір і підготовку відповідного спорядження (особистого, групового і спеціального).

  5. Організувати підбір і заготівлю продуктів харчування, розфасовку їх відповідно до попередньо складеної меню-розкладки.

  6. Одержати дозвіл на відвідування місця походу у відповідних органах (при необхідності).

  7. Організувати підготовку учасників, перевірити знання, уміння, навички отримані на заняттях, надання першої долікарської допомоги.

  8. Розподілити учасників групи по наметах, зв'язкам, екіпажам і т.ін.

  9. Підготувати та укомплектувати медичну аптечку, ремонтний набір.

  10. Підготувати маршрутні і заявочні документи. Для некатегорійних походів – заявочний і маршрутний листи, для категорійних походів - заявочну і маршрутну книжки.

  11. Організувати медичний огляд учасників походу.

  1. Подати заявочні документи в МКК ГУОН (не менш, ніж за 10 діб до початку походу) і одержати дозвіл на проведення походу. При організації одноденних походів; походів вихідного дня (2-3 денних); екскурсій; туристсько-екскурсійних поїздок; походів I ступеня складності, що проводяться по території своєї області (до 4 днів) – не потрібно узгодження з МКК ГУОН.

  2. Відправити в контрольно-рятувальну службу (КРС) документи установленого зразку (Крим, Карпати, Кавказ...).

  3. Розробити план дослідницької, краєзнавчої, природоохоронної роботи (одержати краєзнавче завдання).

  4. Розв'язати питання страхування учасників походу.

  5. Придбати проїзні квитки до місця походу і назад.

  6. Організувати розподіл групового та спеціального спорядження, продуктів харчування між учасниками відповідно до фізичних даних, статі та віку.

  7. Провести інструктаж з техніки безпеки; батьківські збори.

  8. Підготувати наказ по установі щодо проведення походу, одержати необхідні документи.






* «Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України», «Збірник наказів МО України», № 6, березень 2000 рік.


^ Дії керівника при проведенні походу.


  1. Дотримуватись затвердженого маршруту, робити відмітки в маршрутних документах, залишати записки на перевалах і т.ін.

  2. Повідомляти в установу, що проводить похід, у МКК ГУОН, у КРС про початок, проходження і закінчення походу (телефон, телеграф).

  3. При зміні маршруту необхідно повідомити в перераховані вище організації.

  4. Стежити за дотриманням правил техніки безпеки, пожежної безпеки, правил поведінки на воді.

  5. Не допускати розподілу групи.

  6. Забезпечити безпеку здоров'я і життя учасників походу при аварійній ситуації.

  7. Організувати надання першої долікарської допомоги при виникненні нещасного випадку, доставити потерпілого в лікувальний заклад, повідомити про те, що трапилося, в установу, що проводить похід, у МКК ГУОН, у КРС.

  8. Надавати будь-яку допомогу іншим групам на маршруті.

  9. Не допускати в поході аварійних дій учасників.

  10. Організовувати правильне проходження складних ділянок маршруту; грамотно орієнтуватися на місцевості.

  11. Організовувати правильний і своєчасний вибір місць стоянок.


Дії керівника після проведення походу.


  1. Проаналізувати дії кожного учасника, виконання ними своїх обов'язків у поході.

  2. Організувати роботу по підготовці звіту про похід, вчасно надати його в МКК ГУОН. Звіт складається по затвердженій ФСТ України формі. Фотографії повинні підтверджувати проходження маршруту всіма учасниками (місця ночівель, основних перешкод і т.ін.), відповідно до плану походу. На них повинні бути нанесені лінії руху групи (підйоми, спуски, шляхи подолання перешкод і т.і.).

  3. Підготувати довідки про залік походу. При позитивному рішенні МКК ГУОН про залік походу довідки одержують всі учасники, керівник і заступник керівника походу.

  4. На підставі довідок про залік походу і виконання розрядних вимог оформити спортивні розряди і звання:

- III - I юнацькі і III спортивні розряди присвоює установа, що проводила похід, за представленням МКК ГУОН;

- II і I спортивні розряди присвоює, відповідно, районний або міський спорткомітет за представленням МКК ГУОН або МКК федерації спортивного туризму області.

^

Основні нормативи спортивних туристських походів






Вид туризму

та характеристика походів

Категорійні походи

(категорія складності - к.с.)

Некатегорійні походи

(ступень складності - ст.с.)

I

к.с.

II

к.с.

III

к.с.

IV

к.с.

V

к.с.

VI

к.с.

1-3

денні

1

ст.с.

2

ст.с.

3

ст.с


Тривалість походів у днях*

(не менш)


6


8


10


13


16


20


1-3


3-4


4-6


6-8

Протяжність походів у км (не менш):

-пішохідних



130



160



190



220



250



300



до 30



30



50



75

- лижних

130

160

200

250

300

300

до 30

30

50

75

- гірських

100

120

140

150

160

160

до 25

25

50

60

- водних

150

175

200

225

250

250

до 25

25

40

60

- велосипедних

250 -300

400 -500

600 -700

750 -800

900 -1000

-

до 50

50

80

120



^ Вимоги до досвіду та віку учасників, керівників, заступників

керівників некатегорийних походів, екскурсій, а також експедицій

без активних способів пересування

та кількісний склад туристських груп у них



Вид

подорожі


Туристський

досвід керівника

(мінімальний)



Кількісний склад групи

Мінімальний вік

учасник

керівник, заступник, помічник

(не менш)

учасник

керівник, заступник, помічник (не менш)

Походи:

1-денний

2-3-денний

участь у походах

участь у 3-денному поході

6-30

6-15

1+1+*

1+1+*

7

8

18

18

Екскурсії

участь у екскурсії

10-40

1+**

7

18

Експедиції без активних способів пересування

керівництво

експедиціями або

участь у поході

6-40

1+1+*

7

18



^ Основні вимоги до віку та кількісного складу

учасників та керівників туристських спортивних походів


Ступень складності (ст. с.), категорія складності (к. с.) походів

Вік керівників та учасників походів за видами туризму

Мінімальний та максимальний кількісний склад групи (без керівника та заступників керівника)

Керівництво

Учасники

пішохідний, пішохідний у горах

лижний

гірський

водний

велосипедний

спелео

байдарки

надувні човни

горизонтальні

печери

вертикальні

печери

1 ст.с.

18

10

10

-

11

10

14

12

-

6-25

2 ст.с.

18

11

11

-

12

11

14

12

-

6-20

3 ст.с.

18

12

12

13

13

12

14

12

-

6-20

I к.с.

19

13

14

14

14

13

14

13

14

6-15

II к.с.

20

14

15

15

15

14

15

14

15

6-12

III к.с.

21

15

16

16

16

15

16

15

16

6-12



^

Вимоги до туристського досвіду учасників


та керівників туристських спортивних походів


Ступені

складності

(ст.с.),

категорії

складності (к.с.) походів
^

Потрібний туристський досвід участі та керівництва


у походах з даного виду туризму


Учасник

Керівник

участь

керівництво

1 ст.с.

1-денний похід

2 ст.с.

1-денний похід

2 ст.с.

1 ст.с.

3 ст.с.

1 ст.с.

3 ст.с.

2 ст.с.

I к.с.

2 ст.с.

1 к.с.

3 ст.с.

I к.с.

3 ст.с.

II к.с.

I к.с.

II к.с.

I к.с.

III к.с.

II к.с.

III к.с.

II к.с.



^




Класифікаційна таблиця туристських спортивних походів


(розрядні вимоги)

Звання

та

розряди
Категория складності (к.с.) спортивних походів
I
II
III
IV
участь
керівниц.
участь
керівниц.
участь
керівниц.
участь
керівниц.
I
1
1
1
-
-
II
1
1
-
-
-
-
-
III
1
-
-
-
-
-
-
-
1-юн.
здійснити один похід 3-го ступеня складності
2-юн.
здійснити один похід 2-го ступеня складності
3-юн.
здійснити один похід 1-го ступеня складності


^ III. Забезпечення безпеки в туристському поході.


Забезпечення безпеки – основна задача і проблема, що встає перед керівником походу і всією групою.

При організації і проведенні туристських подорожей з дітьми і підлітками організація і керівник беруть на себе відповідальність за безпеку здоров'я і життя учасників. Згідно з кваліфікацією травматизму в туризмі причини нещасних випадків зводяться в просту формулу: «Маршрут – спорядження – людина».

Маршрут, як елемент небезпеки залежить від:

  • географічного району походу;

  • виду туризму;

  • особливостей і кількості локальних перешкод;

  • категорії складності походу;

  • погодних і кліматичних умов;

  • рельєфу місцевості;

  • і т.ін.

Але усе ж таки, яким би не був маршрут, нещасні випадки можуть виникнути з вини самої людини, від її незнання, невміння, недисциплінованості і т.ін.

Спорядження, як елемент небезпеки, грає дуже важливу роль. До спорядження ми відносимо: особисте, групове і спеціальне (воно повинно бути ретельно підігнаним, якісним, потрібної кількості). Відповідно до формули «Маршрут – спорядження – людина», продукти харчування також можна віднести до «спорядження».

Але і тут ми можемо сказати, що тільки від самої людини залежить, як їй підготувати, використовувати те чи інше спорядження, продукти харчування, тобто від її знань, умінь, досвіду, поводження і т.ін.

Значить і маршрут, і спорядження, як елементи небезпеки, становлять небезпеку мниму, а дійсну небезпеку представляє сама людина - його власні промахи, помилки, омани, його слабка фізична і психологічна підготовка.

У спеціальній туристській літературі небезпеки в туризмі поділяються на дві групи:

  • об'єктивні, залежні від природно - кліматичних умов і рельєфу місцевості;

  • суб'єктивні, залежні від самої людини.

Добре підготована група та керівник зведуть до мінімуму вплив усіх об'єктивних факторів, тому можна сказати, що дійсну небезпеку (90% - 95%) у поході представляє сама людина.

Для запобігання травматизму, нещасних випадків керівник повинен знати причини помилкових дій, що залежать від тактичної, технічної і фізичної підготовки туристів.


Тактичні помилки керівника та учасників групи


  1. Складність маршруту не відповідає досвіду керівника або учасників походу.

  2. Керівник погано знає маршрут.

  3. Неправильно розроблений графік маршруту, немає запасних варіантів.

  4. Немає контрольних термінів.

  5. Група не випущена МКК ГУОН і не зареєстрована в КРС.

  6. Керівник не має авторитету серед учасників походу.

  7. Погана «схоженість» групи (немає спільних походів).

  8. Невміння надавати першу долікарську допомогу.

  9. Невміння організовувати рятувальні роботи.

  10. Відсутність або погана якість необхідного спорядження.

  1. Відсутність розвідки складних ділянок маршруту.

  2. Рух по маршруту в умовах поганої видимості.

  3. Неправильно обраний спосіб подолання складних ділянок (переправа, перевал, траверс і т.ін.).

  4. Погана дисципліна в групі (самовільні вчинки – лазіння по скелях, деревах, заборах, стрибки, «підніжки» і т.ін.).

  5. Неправильні дії при знаходженні залишків боєприпасів після війскових дій.

  6. Слабка морально-психологічна підготовка групи та окремих учасників.


Технічні помилки та інші причини, що приводять

до захворювань, травм і залежать від дій керівника та учасників походу.


  1. Відсутність медогляду: до походу допущені учасники, що мають хронічні захворювання.

  2. Учасники не вміють користуватися туристським спорядженням.

  3. Учасники не вміють користуватися спеціальним спорядженням, технічно не підготовлені.

  4. Учасники не знають правил дорожнього руху.

  5. Учасники не ознайомлені з особливостями регіону походу – кліматичними, природними, географічними. етнографічними.

  6. Фізична підготовка не відповідає складності походу.

  7. Погано підібрані продукти, не розфасовані, поганої якості.

  8. Учасники не дотримують санітарно-гігієнічних вимог (особиста гігієна і технологія готування їжі і її збереження).

  9. Вживання в їжу незнайомих лісових ягід та усіх видів грибів.

  10. Порушення техніки безпеки при роботі біля багаття, при бівуачних роботах, при заготівлі дров, при роботі із сокирою, ножем.

  11. Порушення правила організації купання; учасники не вміють плавати.

  12. Неправильно підігнане спорядження (взуття, рюкзак, спеціальне спорядження і т.ін.).

  13. Неправильно обраний режим руху групи (перевтома, сонячний удар і т.ін.)

  14. Незнання елементарної техніки руху (спуск, підйом, дотримання дистанції, камені, сніг, осип, дії направляючого і замикаючого і т.ін.).


Що ж повинен робити керівник, учасник походу в складній ситуації, які заходи необхідно провести для підвищення безпеки при організації та проведенні походу з учнівською молоддю.


Перед виходом зі стоянки чи з населеного пункту

  1. Визначити порядок руху, призначити направляючого і замикаючого.

  2. Перевірити наявність усіх членів групи, їхнє самопочуття, якість укладання рюкзаків.

  3. Ознайомитися з прогнозом погоди, не виходити при поганій видимості і непогоді.

  4. Провести розвідку складних ділянок маршруту.

  5. Перевірити наявність спорядження, відповідно погоді та технічній складності маршруту.

  6. Ужити заходи для профілактики потертостей ніг і переохолодження.


На маршруті

  1. Рухатися компактно (це дає можливість керівнику стежити за самопочуттям учасників і забезпечити взаємодопомогу).

  2. Не допускати поділу групи, порушення дисципліни і порядку руху.

  3. Відлучатися можна тільки з дозволу керівника.

  4. Установити темп руху по слабкому учаснику та умовам місцевості.

  5. Не дозволяти купатися і пити воду відразу після переходу.

  6. Уникати руху по кулуарах, де є вільно лежачі камені.

  7. Усі команди керівника передавати по ланцюжку членам групи.

  8. При поганому самопочутті, захворюванні, відставанні, травмі – терміново повідомляти керівнику.

  9. При сильному дощі, грозі – зупинити групу, спуститися з відкритого схилу і перечекати непогоду (металеві предмети віднести на 10 м. убік)

  10. Рух з появою тумана (особливо в горах), а також уночі заборонено.

  11. При подоланні перешкод виконувати правила страховки та самостраховки.

  12. Перед використанням опори – випробувати її на міцність і стійкість.


При бівуачних роботах

  1. Чергові біля багаття повинні бути одягнені в довгі штани, мати закрите взуття, рукавиці.

  2. Не сушити одяг, взуття на собі і під час готування їжі на багатті.

  3. Гарячу їжу не ставити там, де казан можна перевернути (наприклад, на «пухкий» сніг).

  4. Не передавати миски з гарячою їжею з рук у руки.

  5. Використовувати ополоники тільки з довгими ручками.

  6. Спорядження для вогнища повинне бути надійним.

  7. Сокиру з дерев'яною ручкою потрібно замочувати у воді.

  8. Пилки, сокири і ножі носити тільки в чохлах і зберігати в безпечному місці.

  9. Рубати дрова довіряти тільки підготовленому туристу, молодшим дітям – заборонити.

  10. Не допускати ігор з вогнем і з гострими предметами.

  11. Консервні банки відкривати тільки консервним ножем.

  12. Багаття не можна розводити в очеретах, у хвойних посадках. Розчистити траву і листи на 1,5 метрів від вогнища; розводити багаття на відстані не менш 5-6 метрів від дерев.

  13. Не залишати вогнище без догляду, особливо при сильному вітрі.

  14. Намети ставляться не ближче 8-10 метрів від багаття.

  15. Біля ріки стоянку вибирають вище за течією від населеного пункту.

  16. Набирати воду - вище за течією ріки від стоянки, а купатися, мити посуд, прати - нижче.

  17. У горах намету не ставлять у місцях, де можуть бути обвали, каменепади, селі; не можна ставити в кулуарах, сухих руслах рік і низьких берегах, на гребенях хребтів.


При готуванні їжі та придбанні продуктів

  1. Необхідно дотримуватись правил гігієни і санітарії.

  2. Посуд для готування їжі повинен бути із харчового алюмінію, нержавіючої сталі.

  3. Їжу (готову) влітку можна зберігати не більш 2 годин.

  4. Продукти в консервних банках з іржавими кришками – не вживати.

  5. Не вживати в їжу продукти з неприємним запахом, поганим видом.

  6. Не вживати в їжу незнайомі лісові ягоди і усі види грибів.

  7. Воду для питва і готування їжі використовувати тільки з джерел чистих рік і тільки кип'ячену.

  8. Посуд мити гарячою водою або за допомогою миючих засобів.


При зміні природно – кліматичних умов

  1. Каменепади, обвали, осипи (необхідний ранній вихід; подавати команду «Камінь», не йти по краю обривів, берегах рік).

  2. Лавини (обходити лавинонебезпечні схили, при необхідності – переходити у верхній частині, по гребенях, скелях; дотримувати дистанції; використовувати лавинний шнур; поставити спостерігача).

  3. Гроза, блискавка (не можна ховатися під окремо стоячим деревом, уникайте височин, рік, озер; краще знайти суху яму, поставити намет, переодягтися в сухий одяг, металеві предмети віднести більше чим на 10 м.).

  4. Паводки (після сильних злив, дощів, різкого потеплення може виникнути наведень. Необхідно ставити табір далі від рік, уникати руху по сухих руслах і струмках).

  5. Селеві потоки (після сильних злив може пройти сель по кулуарах, сухих руслах; особливо небезпечні місця, де є велике накопичення каменів, сухих дерев).

  6. При погіршенні погоди (сильний дощ, сніг, град, туман) необхідно поставити намет, переодягтися в сухий одяг і перечекати.

  7. ^ При жаркій або холодній погоді необхідно стежити за відповідністю одягу. Небезпека – сонячний чи тепловий удар, охолодження, застуда, обмороження.



Висновки.


У даних методичних рекомендаціях не ставилося метою цілком розкрити тему «Організація туристських походів». Головне – позначити коло питань, підказати керівнику походу, у якому напрямку діяти при підготовці і проведенні подорожі. Такі питання як організація харчування, підготовка спорядження, техніка і тактика руху групи, техніка і тактика подолання складних ділянок маршруту, орієнтування в поході, рекомендації з написання звіту про похід, надання долікарської допомоги – докладно викладені в спеціальній літературі (див. розділ «Рекомендована література»).

Питання забезпечення безпеки є одними з основних в організації подорожі, тому вони більш повно розкриті в цій роботі, хоча також є напрямними.

Хочеться нагадати, що написання звіту про здійснену туристсько-спортивну подорож та надання його в МКК ГУОН є обов'язковою умовою для заліку походу, отримання довідок і подальшого присвоєння спортивних розрядів, звання «Юний турист України». Кращі звіти беруть участь у заочній Першості України на кращу туристсько-краєзнавчу подорож року, що проходить у два етапи:

  • I етап (обласний) – проводить обласний Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді;

  • II етап (Всеукраїнський) проводить Український державний Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.

МКК ГУОН проводить консультації з усіх питань організації походів, підготовки звітів і т.ін. Адреса: м. Донецьк, вул. Челюскінцеів,189, ОЦТК, т. 55-84-44, 311-02-28; дні консультацій – понеділок, четвер з 10.00 до 16.00.


Рекомендована література


  1. Закон України “Про фізичну культуру і спорт”;

  2. Закон України “Про туризм”;

  3. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”;

  4. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України (наказ МО України № 96 від 06.04.1999 р.);

  5. Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України (наказ МОН України № 463 від 15.07.2003 р.)

  6. Про класифікацію маршрутів туристських спортивних походів (Постанова Президії ФСТУ 08.12.01 р.), Інформаційно-методичний збірник “Спортивний туризм” № 2, 2002 р.

  7. Спортивний туризм. Правила змагань., - К.: ФСТУ, 2001.

  8. Алешин В.М., Серебреников А.В. Туристская топография. - М.: 1985.

  9. Вахлис К.И. Спутник туриста. – К.: Здоровье, 1991.

  10. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. М., 1980.

  11. Высокогорные перевалы. Перечень квалифицированных перевалов и горных районов СССР. М., 1990.

  12. Ганопольский В.И., Безносиков Е.Я., Булатов В.Г. Туризм и спортивное ориентирование: Учебник. – М.: Физкультура и спорт, 1987.

  13. Гранильщиков и др. Горный туризм., М., 1966.

  14. Григорьев В.Н. Водный туризм., М., 1990.

  15. Дублянский В.Н., Илюхин В.В. Путешествие под землей. М., 1981.

  16. Єдина спортивна класифікація України 2002-2004 рр.

  17. Зорин И.В., Штюрмер Ю.А. Туризм и охрана окружающей среды. М., 1986.

  18. Кодыш Э.Н. Соревнования туристов. – М.: Физкультура и спорт, 1990.

  19. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота. – К.: Вища шк., 1995.

  20. Константинов Ю.С. Туристские соревнования учащихся. – М. ЦДЮТур, 1995.

  21. Коструб А.А. Медицинский справочник туриста. – М.: Профиздат, 1987.

  22. Куликов В.М., Константинов Ю.С. Топография и ориентирование в туристском путешествии. – М.: ЦДЮТур, 1997.

  23. Линчевский Э.Э. Психологический климат туристской группы. – М.:, 1981.

  24. Лукоянов П.И. Зимние спортивные походы., М., 1988.

  25. Лысогор Н.А. и др. Питание туристов в походе., М., 1980.

  26. Маринов Б. Проблемы безопасности в горах. – М.:, 1981.

  27. Попчиковский В.Ю. Организация и проведение туристских походов. – М.: Профиздат, 1987.

  28. Самодельное туристское снаряжение /Сост. П.И.Лукоянов. – М.: Физкультура и спорт, 1986.

  29. Соколов В.А., Ильин В.С. Велосипедный туризм. М., 1992.

  30. Спутник туриста /Сост. К.И.Вахлис. – К.: Здоровье, 1983.

  31. Сидельников А.П. Психологические основы отношений школьников к природе. – М.: 1989.

  32. Снаряжение для горного туризма. – М.: Профиздат, 1987.

  33. Сиротенко А., Чернов Б., Плахута В. Географія України. – К.: Освіта, 1996.

  34. Туристские спортивные маршруты /Сост. В.Ю.Попчиковский. – М.: Профиздат, 1989.

  35. Шальков Ю.Л. Здоровье туриста. - М.: 1987.

  36. Шимановский В.Ф., Ганопольский В.Й., Лукоянов П.И. Питание в туристском путешествии. – М.: Профиздат, 1986.

  37. Штюрмер Ю.А. Краткий справочник туриста. – М.: Профиздат, 1985.

  38. Штюрмер Ю.А. Опасности в туризме, мнимые и действительные. – М.: Физкультура и спорт, 1983.

  39. Энциклопедия туриста. М., 1993.

  40. Энциклопедический словарь юного географа-краеведа /Сост. Г.В.Карпов. – М.: Педагогика, 1981.



Схожі:

Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconДонецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації
Походи та екскурсії по рідному краю, є пріоритетним напрямком у патріотичному вихованні молоді, у формуванні здорового способу життя,...
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconУкраїна головне управління освіти І науки Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді Методичний посібник
Методичні рекомендації з організації роботи по відродженню мистецтва вишивання традиційних українських рушників в школах та позашкільних...
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconУправління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді»
...
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconДонецький обласний центр туризму та краєзнавства
Чемпіонат уон зі спортивного орієнтування серед учнівської молоді донецької області
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconДонецький обласний центр туризму та краєзнавства
Чемпіонат уон зі спортивного орієнтування серед учнівської молоді донецької області
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconФормування патріотичних цінностей учнів через символіку і атрибутику навчального закладу з досвіду комунального закладу «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді»
«Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» Запорізької обласної ради
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconДонецький обласний Центр туризму та краєзнавства учнівської молоді
Начальникам (завідуючим) управлінь (відділів) освіти міських рад І райдержадміністрацій
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconВід 22. 11. 2011 814 Про підсумки проведення
«Запорізький обласний центр туризму І краєзнавства учнівської молоді» Запорізької обласної ради, з метою залучення учнівської молоді...
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconДонецький обласний Центр туризму та краєзнавства учнівської молоді
Організувати шефську допомогу ветеранам війни та праці у рамках операції «Турбота» загонами «Спадкоємці перемоги»
Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді методичні рекомендації iconЗапорізький обласний центр туризму І краєзнавства учнівської молоді
Чемпіонат Запорізької області з техніки пішохідного туризму серед учнівської та студентської молоді о. Хортиця, 15-18 травня 2009...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи