Екологічний моніторинг icon

Екологічний моніторинг




Скачати 334.97 Kb.
НазваЕкологічний моніторинг
Дата конвертації16.01.2013
Розмір334.97 Kb.
ТипДокументи
джерело

Екологічний моніторинг

В Дніпропетровській області функціонує мережа державного моніторингу за станом забруднення навколишнього природного середовища, суб’єктами якої є територіальні органи Мінприроди, МНС, Мінздоров’я, Мінагропрому, Держводгоспу, Держкомзему, Держлісгоспу та Мінбуду України (табл.  1., 2.).

Протягом року проводились систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря, зворотних, поверхневих, підземних вод та ґрунтів.


Атмосферне повітря

Постійні спостереження за станом атмосферного повітря, атмосферними опадами і випадінням забруднюючих речовин з атмосфери, за джерелами викидів забруднюючих речовин та іншими джерелами забруднення атмосферного повітря виконують:

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області;

Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;

Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології.


Підрозділами Держекоінспекції в Дніпропетровській області здійснювався постійний контроль за станом 665 стаціонарних джерел викидів на 114 підприємствах області, в тому числі на 20 екологічно небезпечних об’єктах. Відібрано та проаналізовано 3384 проб промислових викидів, в яких виконано 15330 аналізів по 33 показниках. На 113 стаціонарних джерелах, з 665 обстежених, фактичні викиди перевищували встановлені нормативи. Обстежено 1202 одиниці автотранспорту.

Лабораторні дослідження атмосферного повітря для оцінки його впливу на стан здоров`я населення здійснюються службами санепідемстанції на стаціонарних, маршрутних постах та під факелами викидів промислових підприємств.

У 2009 році дослідження забруднення атмосферного повітря здійснювалися 17 санепідстанціями, у т.ч. 11 міських та 6 районними СЕС. Лабораторний контроль проводився на 7 стаціонарними постах (м. Дніпропетровськ - 2, м. Кривий Ріг - 3, м. Орджонікідзе - 1, м. Нікополь - 1). Підфакельними вимірюваннями було охоплено 165 ( у 2008 р. - 140) найбільш великих підприємств області. Основними інгредієнтами, що визначалися, були: пил недиференційований, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірчистий ангідрид, формальдегід, фенол, сірководень, аміак, оксид марганцю та інші. Всього на протязі 2009 року було проведено 38810 досліджень атмосферного повітря (у 2008 р. - 36704). Частка нестандартних проб становила 8,2 % (у 2008 р. - 10,6 %).

Високий відсоток проб з перевищенням ГДК в 2009 р. відзначався в міських поселеннях: пил 13,7 % (в 2008 р. - 17,1 %), фенол - 8,4 % (в 2008 р. - 6,4 %), діоксид азоту - 12 % (в 2008 р. - 16,2 %), сірководень 5,9 % ( у 2008 р. - 9 %), свинець - 17,5 % (у 2008 р. - 14,5 %).

У сільських поселеннях проводиться регулярний лабораторний контроль за забрудненням атмосферного повітря за наступними інгредієнтами: пил, окис вуглецю, сірчистий газ, окис азоту.

На стан атмосферного повітря суттєво впливають викиди від автотранспорту. Лабораторні дослідження в 2009 році виявляли зменшення рівнів забруднення атмосферного повітря в зоні впливу автомагістралей. Так з 3918 (у 2008 р. - 3134) досліджень атмосферного повітря на автомагістралях кількість нестандартних становила 24,5 % (у 2008 р. - 26,6 %).

Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології проводив спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря на стаціонарних та маршрутних постах спостереження, де було відібрано та проаналізовано 97589 проб атмосферного повітря. Лабораторії акредитовані на право проведення вимірювань по 9 інгредієнтам. Крім того, відбираються проби на вміст бенз(а)пірену, визначення концентрацій якого проводиться в Донецькій регіональній лабораторії та важких металів - в Київській регіональній лабораторії. На базовій мережі протягом 2009 р. проводилися наступні спостереження:

- за станом забруднення атмосферного повітря - у м. Дніпропетровськ спостереження проводяться - на 7 стаціонарних постах спостереження (ПСЗ), у
м. Дніпродзержинськ - на 4 стаціонарних постах, у м. Кривий Ріг - на 5 стаціонарних постах. Кількість вимірювань показників та інгредієнтів забруднення атмосферного повітря становить по містах: Дніпропетровськ - 40975 од., Дніпродзержинськ - 24210 од., Кривий Ріг - 32404 од.

Згідно комплексному індексу забруднення атмосфери (ІЗА) пріоритетними речовинами, обчисленому за даними спостережень 2009 року (табл. 3.), рівень забруднення атмосферного повітря міст Дніпропетровської області залишається вище середнього.


Таблиця 3. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) у містах Дніпропетровської області за 2009рік

^ Перелік пріоритетних домішок

І З А

Дніпропетровськ

Дніпродзержинськ

^ Кривий Ріг

Формальдегід

3,0

6,72

2,8

Двооксид азоту

2,07

2,07

1,0

Пил

2,0

1,33

2,0

Оксид вуглецю







1,0

Фенол

1,0

2,46




Аміак

1,0

1,44

0,5

Комплексний ІЗА

9,07

14,02

7,3


Якщо значення ІЗА≤5, рівень забруднення повітря міста вважається нижче середнього, якщо 5<ІЗА≤8 - приблизно дорівнює середньому, якщо 8<ІЗА≤15 - вище середнього, якщо ІЗА>15 - значно вище середнього.

Аналізуючи хід величин індексу забруднення атмосфери міст Дніпропетровської області у 2009 році, необхідно відмітити зниження рівня забруднення (див. рис. 1.).

Значний внесок у викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря міст Дніпропетровської області в 2009 році перепадав на підприємства чорної металургії, хімічної промисловості та автотранспорту.

У викидах підприємств чорної металургії міститься пил, двооксид сірки, оксид вуглецю, оксиди азоту, сірководень, фенол, бенз (α)пірен.

Практично з усіх джерел в атмосферне повітря потрапляють двооксид сірки, пил, оксид вуглецю, оксиди азоту (табл. 4.).

У 2009 році в повітрі міст Дніпропетровської області спостерігається така тенденція:



Рис. 1. Індекс забруднення атмосферного повітря у містах Дніпропетровської області за 2005-2009 роки


  • у м. Дніпропетровськ:

  • зниження рівня забруднення повітря по оксиду вуглецю, формальдегіду, бенз/а/пірену, свинцю, цинку;

  • середні концентрації збільшились по пилу, двооксиду сірки, двооксиду та оксиду азоту, сірководню, фенолу, аміаку, кадмію, залізу, марганцю, міді, нікелю, хрому.

  • у м. Дніпродзержинськ:

  • зниження рівня забруднення повітря по двооксиду азоту, аміаку, формальдегіду, міді, хрому, цинку;

  • на тому ж рівні залишились величини середніх концентрацій по оксиду вуглецю, оксиду азоту, сірководню, фенолу, марганцю, свинцю;

  • середні концентрації збільшились по пилу, двооксиду сірки, кадмію, залізу, нікелю.

  • у м. Кривий Ріг:

  • зниження рівня забруднення повітря по пилу, двооксиду сірки, оксиду вуглецю, аміаку, формальдегіду, кадмію, марганцю, міді, хрому;

  • на тому ж рівні залишились величини середніх концентрацій по оксиду азоту, сірководню, фенолу;

  • середні концентрації збільшились по залізу, нікелю, свинцю, цинку.

^ Поверхневі, зворотні, підземні води

Якість поверхневих вод контролюється підрозділами Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (у 42 створах), ОблСЕС (53 створи басейну р. Дніпро), Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології (на 10 пунктах контролю на річках області), облводгоспу (14 пунктів контролю на річках та водосховищах області, каналах та водоводах, Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів (143 свердловини гідрогеологічних спостережень та 4 водпости), Центр "Облдержродючість" (вивчення динаміки перерозподілу природних радіонуклідів в системі поверхневих та ґрунтових вод, визначення залишків пестицидів у воді, що стікає з сільгоспугідь).

Обласні організації, що ведуть контроль стану водних ресурсів, практично усі мають у своєму складі хімічні лабораторії. Радіологічний контроль поверхневих вод, питної води, здійснюють ОблСЕС, облводгосп, Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології. Баканаліз проводять лабораторії ОблСЕС та міських водоканалів. Гідрологічні параметри водних об’єктів досліджує відділ гідрології Дніпропетровського обласного центру по гідрометеорології. ОблСЕС має в своєму складі групу метрології та стандартизації, яка займається повіркою аналітичного обладнання по вимірам показників стану водних ресурсів. Спостереження за гідрохімічним станом поверхневих водойм області здійснює Держекоінспекція Дніпропетровської області. Спостереження за станом ґрунтових вод меліорованих земель в структурі Дніпропетровського обласного виробничого управління водного господарства проводить гідрогеолого - меліоративна експедиція.

Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології протягом 2009 року здійснював контроль за станом поверхневих вод на малих і середніх річках – притоках Середнього Дніпра на території області. На створах спостереження, розташованих на річках Оріль (смт. Царичанка), Самара (м. Новомосковськ – 2 поста), Інгулець (м. Кривий Ріг – 2 поста), Вовча (м. Павлоград – 2 поста, смт. Васильківка), Солона (с. Новопалівка).

Підрозділами Держекоінспекції в Дніпропетровській області у 2009 р. здійснювались спостереження за гідрохімічним станом поверхневих водойм області у 42 постійних створах, розташованих на рр. Дніпро, Самара, Вовча, Оріль, Мокра Сура, Інгулець, Саксагань, Жовта. Було відібрано 240 проб води, в яких проведено 4075 визначень вмісту шкідливих речовин по 32 показниках. На 58 підприємствах області, в тому числі 16 екологічно небезпечних, відібрано та проаналізовано 562 проби стічних та 26 проб підземних вод, в яких проведено 5817 визначень. На більшості з перевірених підприємств (54) вміст забруднюючих речовин в стічних водах перевищував встановлені нормативи (табл. 5.).

З метою вивчення впливу скидів зворотних вод на якість води водоймищ в місцях водокористування населення санепідслужбою області виконуються систематичні спостереження стану водоймищ у 53 постійних створах басейну р. Дніпро, з яких відібрано та досліджено понад 1000 проб води на фізико-хімічні та бактеріологічні показники.

На протязі 2009 року в порядку вибіркового контролю фахівцями санепідслужби відібрано і досліджено 10690 проб питної водопровідної води. Відхилення якості води від вимог державного стандарту 2874-82 "Вода питьевая" та СанПіНу № 383-96 «Вода питна» виявлені в 14,5 % за фізико-хімічними показниками і в 1,2 % за бактеріологічними показниками (за 2008 р. - відповідно 15 % та 1,1 %, по Україні за бактеріологічними показниками за 2009 рік - 2,9 %). Невідповідність якості води по фізико-хімічним показникам нормативним вимогам в основному пов'язано з підвищеним рівнем кольоровості, жорсткості та вмісту мінеральних солей води свердловин.

Внаслідок перебоїв у водопостачанні та погіршення технічного стану водогонів у минулому році спостерігалося погіршення якості водопровідної води за фізико-хімічними показниками (насамперед, за органолептичними та вмістом тригалометанів) у мм. Нікополь (з 19,3 до 30 %), Вільногірськ (з 43 до 84%), Жовті Води (з 2 до 4,2%), Першотравенськ (з 19,5 до 31,2 %), районах: Криничанському (з 38 до 41 % ), Межівському (до 100 %), П’ятихатському (з 44 до 72 %).

У 5 районах відмічається подальше погіршення бактеріологічних показників: Верхньодніпровському (з 0,8 до 1,7%), Дніпропетровському (з 2,9 до 3,5 %), Криворізькому (з 5,1 до 17 %), Криничанському (з 0,9 до 2,2 %), Широківському (з 6,5 до 7,2).

На коліфаги досліджено 2996 проб питної водопровідної води, з них позитивних - 2,1 % (у 2008 р. - 2,8 %). Найгірші показники вмісту коліфагів зареєстровані у м. Кривий Ріг, Криворізький та Царичанський районах.

У окремих пробах (10,1 %; у 2008 році - 12,4 %) питної водопровідної води на протязі року виявлялись ентеровіруси (у мм. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Павлоград, Жовті Води, П’ятихатський та Синельниківський районах).

З метою вивчення впливу скидів зворотних вод на якість води водоймищ в місцях водокористування населення санепідслужбою виконуються систематичні спостереження (моніторинг) стану водоймищ у 53 постійних створах басейну р. Дніпро. З них у водозаборів основних питних водопроводів (мм. Верхньодніпровськ, Дніпропетровськ, Марганець, Нікополь, Орджонікідзе, Кривий Ріг, Аульського міжрайонного водопроводу і групового водопроводу "Дніпро - Західний Донбас", Софіївського групового водопроводу та інші) встановлено 21 створ. На р. Дніпро відбір проб води проводився у 21 створі, з них у 8 створах республіканського значення.

На протязі 2009 року в місцях водокористування населення відібрано та досліджено 737 проб води водоймищ на фізико-хімічні та 840 проб на бактеріологічні показники. Перевищення санітарно-гігієнічних нормативів СанПіНа 4630-88 за фізико-хімічними показниками встановлено в 70,2 % проб
(у 2008 р. – 62,7 %,) за бактеріологічними показниками в 20,4 % проб (2008 р. – 18,5 %). Найчастіше виявлялися перевищення санітарних нормативів ХСК, БСК, нафтопродуктів, індексу ЛПКП і коліфагів. Крім того, в окремих пробах (21) виявлялися підвищені концентрації важких металів: марганцю та свинцю. Підвищені рівні індексу ЛПКП були зареєстровані в 73 пробах. У 13 пробах виявлені патогенні ентеробактерії, насамперед - сальмонели.

Віруси виявлялися в окремих пробах (9,2 %, у 2008 році - 22 %) води водойм у мм. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Синельниківському районі.

Дніпропетровське обласне виробниче управління водного господарства здійснює гідрохімічний та радіологічний контроль стану вод Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського водосховищ, у 10 пунктах спостережень з періодичністю контролю від щомісячної до щоквартальної по 30 показниках. Програму гідрохімічного і радіологічного контролю якості поверхневих вод в регіонах їх інтенсивного споживання виконано повністю.

За 2009 р. лабораторією моніторингу вод облводгоспу проаналізовано 739 проб води та виконано всього 10312 вимірювань якості води.

За 2009 р. лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Дніпропетровської гідрогеолого - меліоративної експедиції виконано 41 умовний аналіз з вимірювань показників якості води.

В 2009 р. лабораторія виконувала такі радіологічні дослідження: - радіохімічне визначення стронцію - 90; - радіохімічне визначення цезію-137.

Слід відзначити, що у каскаді Дніпровських водосховищ за останні роки відбувається зменшення концентрації радіонуклідів стронцію - 90 і цезію - 137. Так, за 19 років спостереження (1991 - 2009 рр.) (Рис. 2.) вміст стронцію - 90 зменшився у 6,9 рази (в 1991 р. - 6,2 пКі/дм3 , в 2009 р. - 0,9 пКі/дм3). Вміст стронцію – 90 у воді р. Дніпро за період 1994 -1999 рр., дещо збільшився, але перевищення ГДК не виявлено. В 2004 році вміст стронцію зменшився і становив 0,6 пКі/дм3, що пов’язано з впливом транзитних вод вищерозташованих водосховищ Дніпровського каскаду.




^ Рисунок 2. Вміст стронцію-90


Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів продовжувало роботи по інженерно-геологічному моніторингу прибережних зон Дніпродзержинського водосховища на площі 18 тис. га і Дніпровського - на площі 11 тис. га та гідрогеологічного моніторингу захищених територій прибережної зони Дніпродзержинського водосховища, на площі 49,57 тис. га (в т.ч. Орільського масиву - 48,60 тис. га, м. Верхньодніпровськ 0,77 тис. га, Правобережного примикання греблі ДДГЕС-0,20 тис. га) та в м. Дніпродзержинськ.

Основними завданнями інженерно-геологічного та гідрогеологічного моніторингу являлись: вивчення і оцінка впливу водосховищ на переформування берегів, підтоплення і затоплення захищених територій прибережної зони Дніпродзержинського водосховища і в м. Дніпродзержинськ, дослідження екологічного стану водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об’єктів та контроль за роботою і технічним станом гідроспоруд.

Для вирішення зазначених завдань, у відповідності з нормативними і методичними документами, що діють в системі Держводгоспу України, Управління протягом 2009 року виконало комплекс спостережень за рівневим режимом ґрунтових і поверхневих вод захищених територіях прибережної зони Дніпродзержинського водосховища і в м. Дніпродзержинськ, за переформуванням берегів Дніпровського і Дніпродзержинського водосховищ, за екологічним станом водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об’єктів та за роботою і технічним станом гідротехнічних споруд (захисних дамб, дренажних, водовідвідних та підвідних до насосних станцій каналів, берегоукріплень).

По гідрогеологічному моніторингу спостереження за рівневим режимом ґрунтових і поверхневих вод проводились по стаціонарній режимній мережі, яка налічує діючих 143 свердловини і 4 водпости, що розташовані на захищених територіях прибережної зони Дніпродзержинського водосховища та в м. Дніпродзержинськ і розподіляються таким чином: на Орільському масиві - 77 свердловин, з яких 63 знаходяться на захисній дамбі, 14 – на захищеній території масиву і 3 водпоста – на новому руслі Орілі; на території м. Верхньодніпровськ – 51 свердловина, з яких 37 знаходяться на захисній дамбі, 4 – на верховій регулюючій греблі, 10 – на території міста і 1 водпост на р. Самоткань; на території Правобережного примикання греблі ДДГЕС – 5 свердловин; на території м. Дніпродзержинськ - 10 свердловин.

Заміри рівнів ґрунтових і поверхневих вод виконувались один раз на місяць, а в періоди весняної повені і літньо - осінньої межені - подекадно. За 2009 рік було виконано 1700 точко-замірів.

КП "Південукргеологія" (Придніпровська гідрогеологічна партія) здійснює моніторинг екзогенних процесів та моніторинг підземних вод.

Станом на 01.01.2010 р. спостережна мережа нараховує 204 пункти, у тому числі:

  • державний рівень моніторингу – 25 свердловин,

  • територіальний рівень моніторингу – 103 свердловини,

  • ділянки родовищ підземних вод – 76 свердловин.

До державного рівня моніторингу належить 25 спостережних пунктів, по яким ведеться спостереження за станом підземних вод та прогнозування змін гідрогеологічної обстановки. З них по 17 пунктах здійснюється спостереження за ґрунтовими водами у природному та слабкопорушеному режимі. Середня тривалість спостережень складає 37 років, максимальна – 55 (свердл. 1482 ), мінімальна – 22 (свердл. 23935).

По 8 пунктах, які пробурені на різні водоносні горизонти кам’яновугільної, триасової, юрської, палеогенової систем, здійснюється спостереження за міжпластовими підземними водами. Середня тривалість спостережень складає 37 років, максимальна – 56 (свердл. 1479), мінімальна – 22 (свердл. 78П).

До територіального рівня моніторингу належить 103 спостережних пункти, по яким вимірюється рівень ґрунтових та міжпластових вод у природному та порушеному режимах. Підсумкова інформація цього рівня забезпечує уявлення, як про природний фоновий режим, так і щодо його регіональних змін у межах території області. Середня тривалість спостережень складає 29 років, максимальна - 56 (свердл. 1485), мінімальна – 17 (свердл. 1039П).

До спеціальної спостережної мережі належить 76 спостережних пунктів, по яким вивчається режим підземних вод у зоні впливу водозаборів

У порушених умовах найбільш значні зміни природного геологічного середовища під впливом техногенних факторів відбуваються у Західному Донбасі.

Відбувається забруднення підземних вод у результаті інфільтрації високо-мінералізованих шахтних вод у районі ставків-накопичувачів шахтних вод.

Основними причинами зміни гідрогеологічних умов продовжують залишатися інтенсивний водовідлив на площах родовищ корисних копалин, що розроблюються, а також існуюча технологія скиду, акумуляції забруднених промислових стічних і мінералізованих шахтних вод, стічних вод промислових підприємств і відходи великих тваринницьких комплексів.

Забруднення підземних вод пов'язане з роботою підприємств вугільної і хімічної промисловості, чорної металургії, житлокомунгоспу і держагропрому. В попередні роки усього було враховано 63 джерела забруднення. Самі великі осередки продовжують формуватися в районі накопичувачів, скидних колекторів та випусків токсичних промислових стічних вод у долинах річок Дніпра, Самари і частково Вовчої.

Загалом всі організації аналізують близько ста параметрів якості поверхневих вод суші і підземних вод; близько 40 параметрів якості питної води. Аналіз здійснюється по рибогосподарських нормативах (Держекоінспекція в Дніпропетровській області, Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів, Дніпропетровське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, обласний центр з гідрометеорології) та санітарно-гігієнічним нормативам (ОблСЕС, міськСЕС, райСЕС, міськводоканали).


Ґрунти

Постійні спостереження за станом забруднення ґрунтів проводяться територіальними органами Мінагропрому на 29 контрольних ділянках сільгоспугідь, що розташовані у 20 районах області, та Мінприроди в 60 точках, розташованих на землях природоохоронного призначення, населених пунктів та автошляхів.

Підрозділами Держекоінспекції в Дніпропетровській області було проведено хімічний аналіз 38 проб промислових відходів та 129 проб ґрунту з території та зон впливу 17 промислових підприємств. В 89 випадках (50,6%) вміст забруднюючих речовин на обстеженій території перевищував нормативи гранично допустимих концентрацій (табл. 6.).

Протягом 2009 року Дніпропетровським державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість” проводились токсикологічні обстеження на території 5 районів області:

  • Дніпропетровському районі – 19,68 тис. га та сформовано 45 зразків, забруднені зразки склали 17,7 %;


Таблиця 6. Хіміко-аналітичний контроль ґрунтів та відходів

^ Відібрано проб

Всього відібрано та проаналізовано проб

Здійснено компоненто-визначень

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

^ Кількість випадків перевищень ГДК

чи кларків

ґрунтів

відходів

129

38

164

1341

18 рН, нітрати, нафтопродукти, CІ, SO4, Cu, Pb, Zn, Cr, Cd, Mn, Ni, Co, Hg, P2O5 , азот загальний, сірководень, сірка рухома.

7 – РО4

6 - Zn

5 – Cu

1 - Ni

31 – азот загальний

29 – нафтопродукти

6 – Pb

26 – Cl

26 – SO4

35 – сірководень

4 – сірка рухома






  • Магдалинівському районі – 116,80 тис. га та сформовано 338 зразків, перевищення ГДК не виявлено; забруднені зразки склали 10,36 %;

  • Павлоградському районі – 55,55 тис. га та сформовано 130 зразків, забруднені зразки склали 15,38 %;

  • Солонянському районі – 68,55 тис. га та сформовано 154 зразка, забруднені зразки склали 11,69 %;

  • Юр’ївському районі – 40,56 тис. га та сформовано 115 зразків, забруднені зразки склали 15,65 %.

Всього по агрохімічній паспортизації виконано 2346 аналізів ґрунту на вміст залишкових кількостей пестицидів.

Згідно результатів перевірки забруднення залишковими кількостями пестицидів виявлено у 99 зразках, що складає 12,68 % від усіх проаналізованих зразків. Найбільша кількість забруднених зразків виявлена у Магдалинівському районі (19,8 % від усіх проаналізованих зразків). Перевищення ГДК у ґрунтах, які були відібрані для агрохімічної паспортизації, не виявлено.

Екологічний стан орних земель обстежених районів у Дніпропетровській області, у плані навантаження важкими металами, що відносяться до 1 класу токсичності, залишається стабільним і задовільним.

За звітний період сектором радіологічних досліджень проаналізовано обстеженої ріллі на площі 301,14 тис. га орного шару ґрунтів Дніпропетровської області. Щільність забруднення якої 137 Cs до 1 Кі/км2, по 90 Sr до 0,02 Кі/км2, що згідно класифікації по радіологічному навантаженню характеризує такі землі, як придатні для ведення сільськогосподарського виробництва.

Лабораторіями СЕС продовжувалися санітарно – гігієнічні спостереження за санітарним станом ґрунту за хімічними, бактеріологічними, паразитологічними показниками, солями важких металів, пестицидами.

У 2009 році досліджено 1726 проб ґрунту на хімічні показники (у 2008 році - 1776 проб). Питома вага нестандартних проб (рН, нафтопродукти, нітрати, хлориди, сульфати тощо) склала 3,08 % (у 2008 р. - 4,2 %); на солі важких металів виконано 488 проб (у 2008 р. - 514), перевищення граничнодопустимих рівнів виявлено у 58 пробах, що склало - 1,01 % (у 2008 р. - 1,08 %).

Остаточний вміст пестицидів вище ГДК не виявлено в жодній з 336 проб. Бактеріальне забруднення ґрунту склало 4,5%. За гельмінтами процент позитивних знахідок склав 4,5 % (проти 4,4 % у 2008 році).

Перевищення гамма - фону на 876 земельних ділянках під об’єкти комунальної гігієни, які пройшли санепідекспертизи у 2009 році не виявлено.

Головне управління земельних ресурсів у своїй діяльності забезпечує реалізацію державної політики з питань реформування земельних відносин, використання і охорони земель, здійснення моніторингу земель сільськогосподарського призначення.


Таблиця 1. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень



Суб‘єкти

моніторингу довкілля

^ Кількість точок спостережень, од

атмосферне повітря

Стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря


Поверхневі води

^ Джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

Морські води

Джерела скидів зворотних вод у морські води

Підземні води

^ Джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

ґрунти

1

Мінприроди




665

42

58







230




129

2

МНС

18




10
















145

3

МОЗ

7




53










149




13

4

Міністерство аграрної політики

























29

5

Держкомлісгосп




























6

Держводгосп







14










143







7

Держкомзем




























8

Держбуд







9

19


















Таблиця 2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів

з.п.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

^ Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм

1

«Програма моніторингу довкілля Дніпропетровської області», затверджена рішенням сесії обласної ради від 04.12.07 р.

№ 294-13/V

територіальні органи Мінприроди, МОЗ, Держводгоспу, Мінбуду, МНС, Мінагропрому, Держкомзему, Держлісгоспу

Програма виконується дуже повільними темпами. Основною причиною є мізерні обсяги фінансування з облфонду ОНПС. У 2009 році закінчився І етап Програми, а заходи не виконано. Кошти передбачаються в обсягах не вище, ніж 20% від поданих пропозицій, що є вкрай недостатньо.




Таблиця 5. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів

^ Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод

^ Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

разом

тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК

р. Дніпро

12

12

38

31 температура, кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, бікарбонати, хлориди, сульфати, натрій-калій, лужність, жорсткість, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, кальцій, магній, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

6 - ХСК

15 - завислі речовини

6 - РО4

6 - Мn

6 - Fe

30 - Cd

6 - Сr

6 – нафтопродукти

2 - Сu

6 – Ni

1 – NH4

5 – Zn

2 – АПАР

р. Самара

10

10

30

31 температура, кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, бікарбонати, хлориди, сульфати, натрій-калій, лужність, жорсткість, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, кальцій, магній, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

7 - ХСК

16 – БСК5

27 - завислі речовини

30 - сухий залишок

26 - СІ

29 - SO4

12 - Cd

27 – нафтопродукти

1 – NH4

2 - РО4

5 - Fe

р. Оріль

2

2

6

31 температура, кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, бікарбонати, хлориди, сульфати, натрій-калій, лужність, жорсткість, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, кальцій, магній, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

5 – Cd




^ Продовження таблиці 5.

Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод

^ Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

разом

тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК

р. Вовча

3

3

7

31 температура, кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, бікарбонати, хлориди, сульфати, натрій-калій, лужність, жорсткість, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, кальцій, магній, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

4 - БСК5

7 - завислі речовини

7 - сухий залишок

7 - CІ

7 - SO4

3 - Cd

5 – нафтопродукти

4 - Fe

р. М.Сура

2

2

6

24 кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, хлориди, сульфати, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

4 - БСК5

6 - завислі речовини

6 - сухий залишок

1 - Fe

6 - Cd

5 – нафтопродукти

1 - SO4

4 -ХСК

р.Інгулець

8

8

24

31 температура, кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, бікарбонати, хлориди, сульфати, натрій-калій, лужність, жорсткість, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, кальцій, магній, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

2 - БСК5

13 - ХСК

15 - завислі речовини

8 - СІ

22 - SO4

23 - сухий залишок

14 - Cd


р.Саксагань

4

4

12

31 температура, кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, бікарбонати, хлориди, сульфати, натрій-калій, лужність, жорсткість, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, кальцій, магній, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

1 - БСК5

3 -ХСК

12 - завислі речовини

12 - сухий залишок

12 - СІ

12 -SO4

12 - Cd

1 - NH4

1 - Fe



^ Продовження таблиці 5.

Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод

^ Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

разом

тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК

р. Жовта

1

1

3

31 температура, кольоровість, рН, розчинений кисень, БСК5, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, бікарбонати, хлориди, сульфати, натрій-калій, лужність, жорсткість, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, кальцій, магній, залізо загальне, мідь, цинк, хром, марганець, свинець, нікель, кобальт, кадмій, нафтопродукти, АПАР

3 - завислі речовини

3 - сухий залишок

3 - SO4

3 - Cd

1 - РО4

1 -ХСК


Таблиця 4. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовинах)



з.п.

Назва забруднюючих речовин, по яких встановлено перевищення нормативів

Перевірено джерел забруднення

^ Встановлено перевищення нормативів ГДК


кількість джерел

кратність перевищення


1-2

2-5

5-10

понад 10

1

Азоту оксиди

100

52

9

2




41

2

Аміак

5

1










1

3

Водень хлористий

4

2










2

4

Вуглецю оксид

100

57

5

8

2

42

5

Заліза сполуки

19

5

2

1

2




6

Кальцію сполуки

3

1




1







7

Луги їдки

1

2










2

8

Магнію сполуки

1

1




1







9

Марганцю сполуки

15

3

1

1

1




10

Пил

68

38

4

9

5

20

11

Сажа

1

1

1










12

Свинець

5

1










1

13

Сірки діоксид

31

14

2

5




7

14

Сірчана кислота

5

2




1




1

15

Уайт-спирит

3

1




1







16

Хрому сполуки VІ

4

1










1

17

Цинку сполуки

1

1




1









Схожі:

Екологічний моніторинг iconНаказ №193 Про підсумки проведення районної навчально-пізнавальної гри "Екологічний брейн-ринг"
Екологічний брейн-ринг” 03 квітня 2012 року в Волноваському бдют пройшла районна навчально-пізнавальна гра “Екологічний брейн-ринг”,...
Екологічний моніторинг iconТема: «Віконечко в природу» (екологічний турнір) Мета
...
Екологічний моніторинг iconВнутрішній моніторинг якості освіти Моніторинг навчальних досягнень з профілюючих дисциплін

Екологічний моніторинг iconРеферат з основ екологічного законодавства на тему : екологічне правопорушення. Юридична
Екологічне правопорушення (екологічний делікт або екологічний злочин) може бути адміністративним або дисциплінарним
Екологічний моніторинг iconЕкологічний будинок із соломи maison Écologique en paille

Екологічний моніторинг iconЕкологічний потяг
Конверти з завданням, картинки з зображенням лялькових Телепузиків, небилиці, загадки, нагороди дітям
Екологічний моніторинг iconМоніторинг

Екологічний моніторинг iconЕкологічний проект «Вплив люмінесцентних ламп на здоров’я людей»
Тип проекту: дослідницько-інформаційний, монопроект, особистісний, середньої тривалості
Екологічний моніторинг iconМоніторинг участі загальноосвітніх шкіл району у

Екологічний моніторинг iconЕкологічний табір “глинна наварія 2007”
Асоціація “Дитяча Екологічна Організація “Легіони Землі” – голова Приступа В. П., 79071 м. Львів вул. Симоненка 11/60 тел.: 8 032...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи