Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета icon

Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета




Скачати 105.64 Kb.
НазваТема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета
Дата конвертації07.05.2013
Розмір105.64 Kb.
ТипДокументи
джерело

Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників.

Мета. З'ясувати історичну основу повісті «Захар Беркут»; розвивати навички художнього переказування твору; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю, виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: текст повісті «Захар Беркут», географічна карта, книга «Народні оповідання про давнину».

Тип уроку: лекція-коментар з елементами евристичної бесіди.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

I. Бесіда з учнями.

— Де Франко перебував у 1882 році?

(Письменник жив у Нагуєвичах. Перед тим двічі побував у в'язниці. Поборов важку недугу — пропасницю — і неймовірно жахливі умови поліцейського етапу. Вдень важка, до «сьомого поту», фізична робота в полі та вдома, а ввечері копітка праця над рукописами.)

^ II. Пояснення нового матеріалу.

І. Коментар до історії написання.

— Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»?

(Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)

— Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше — з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей».

Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

— Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті — нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор — перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам'яті. Таким чином, «Захар Беркут» — це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа — величезного кам'яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. «Кажуть, — йдеться у переказі, — що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати ... Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою». Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, — народний переказ про монахів київських печер, пов'язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

2. Коментар за картою.

— Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті.) Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

— Які ще населені пункти згадуються у творі?

(Села Корчин (тепер Сколівського району), Синевідське (нині Нижнє і Верхнє Синьовидне), р. Стрий та Опір (обидві витікають з гори Явірник, що на Сколівщині).

Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді «Цокан». (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім'я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)

Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу «стін могутнього Зелеменя» (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

^ III. Робота за змістом I—V частин повісті.

1. Бесіда з класом.

— Де і коли відбуваються події, описані у творі?

— Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)

— Зачитайте підзаголовок повісті. Про що у ньому йдеться?

— Що ви можете сказати про життя русичів у ХНІ ст., розглянувши ілюстрацію до повісті?

— Який епізод з твору зображено?

— Епіграфом взято слова з поеми О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила». Зачитайте їх і скажіть, про що це свідчить.

Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про «часи будучі, невідомі». Це підтверджують композиційна рамка і кінцівка твору.

— Зачитайте кінець епілогу від слів «Сумно і непривітно тепер на нашій Тухольщині ...» до слів «... і для наших «культурних» часів».

— З якими героями зустрічаємось у повісті?

— Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача.)

— Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв? Розкажіть стисло, які саме. (Сцена полювання, боротьба Мирослави і ведмедиці, визволення Мирослави.)

2. Робота у трьох групах (після виконання звітують представники).

^ Завдання для 1-ої групи

— За яких умов і про кого були сказані слова?

- «Занадто ти високо піднявся на крилах гордості, — але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути». (Максим Беркут про Тугара Вовка після його гордовитої відмови віддати за нього Мирославу);

- «Тій не жаль би бути мужем». (Тухольці про Мирославу);

- «Перестав ти розуміти нові, теперішні часи, їх погляди та потреби. Пережилися твої молодечі думи про свободу». (Тугар Вовк про Захара Беркута на громадськім суді.)

^ Завдання для 2-ої групи

— Ким були сказані слова?

- «Я зробив те, що кожний на моїм місці зробив би, — за що ж тут дякувати?» (Максимом);

- «Дивні ж у вас порядки! Князь бунтує проти своїх слуг, слуги против князя, князь і слуги проти народа, а народ проти усякої власті». (Петою);

- «Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, як вийшов з рук добрих, творчих духів». (Захаром Беркутом.)

^ Завдання для 3-ої групи

(сильнішої)

— Продовжіть уривок. Кому належать ці слова?

- «Вночі, перед тим днем, коли ми мали рушати на ведмедів, мені...

— (приснилась мати». (Сон Мирослави));

- «Мовчав досі, то ... — (мовчи й довіку». (Тугар Вовк, вбиваючи свідка на суді));

- «У мене пута на руках, а в тебе ... (на душі». (Максим про Тугара Вовка.))

3. Робота з текстом. (Учні знаходять уривки, виразно зачитують їх і з'ясовують роль пейзажів.)

— Опис тяжкої дороги на лови (ч. 1) — перемога людини у двобої з природою, показ зародження почуття між Максимом і Мирославою.

— Поле бою після поразки тухольців очима Максима (кінець ч. 5) — дисгармонія у світі природи і людини, контраст у зображенні.

— Ворожий табір очима Мирослави (ч. 4) — асоціація з пеклом, «криваве море, якому немає сили опертися».

^ IV. Підсумок уроку.

1. Бесіда з учнями.

— Чому твір «Захар Беркут» називаємо історичною повістю? Яку мету ставив перед собою І.Франко, беручись за її написання?

— Які матеріали використовував письменник при написанні твору?

— Чому с. Тухля змінило своє місце розташування?

— Чому не побралися Максим і Мирослава?

— Які важливі події зображено у I—V частинах твору?

— Сформулюйте тему твору. (Героїчна боротьба руського народу у XIII ст. проти монголо-татарських завойовників.)

2. Анкетування (письмова робота).

1. Чого я навчився на уроці?

2. Що було найцікавішим і чому?

3. Які завдання я виконував?

4. Які виникли труднощі та як їх подолав?

5. Мій настрій на уроці.

6. Побажання (собі, учителю, друзям). (Можна використати для різних типів уроку.)

^ V. Домашнє завдання. Завершити читання повісті.


Повість І.Я.Франка "Захар Беркут": історія публікації, історична основа твору

Редакція журналу «Зоря» в 1882р. оголосила великий конкурс на кращий історичний твір. І Франко вирішив узяти в ньому участь,і надана ним повість на конкурсі часопису "Зоря" у 1882р. здобула перше місце. Історична повість "Захар Беркут" мала на меті подати як "предмет живий, близький для сучасних інтересів" "давнє громадське життя нашої Русі". Написана вона протягом 1882р. після другого арешту І.Франка – ув’язнення в коломийській тюрмі.
Історична основа твору:
У 40-х рр.. ХІІІ ст.. монголо-татарські орди, очолювані онуком Чингісхана Батиєм, захопивши Київ, прямували через Карпати в Угорщину. Однак народ, що мешкав на території Галицько-Волинської Русі, чинив шалений опір.
Скупі відомості про ці події І.Франко взяв з Галицько-Волинського літопису. Там, де йому бракувало історичного матеріалу, письменник покладався на народні легенди й перекази.
Село Тухля, про яке пише Іван Якович, існує насправді. Воно розташоване недалеко від м. Стрия на Львівщині.. Але події, описані в повісті відбуваються не там, де сьогодні розташоване село, а «…у стін могутнього Зелеменя»(гора на північному сході від сучасної Тухлі, висота 1177м.)
^ Темою твору є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали
Ідея твору – возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості. Вміння долати перешкоди, засудження підступності, зради, жадібності, жаги до збагачення за рахунок інших.
^ Жанр твору – історична повість (епічний твір середнього розміру, в якому зображено як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу) Літературознавчий словник-дослідник подає таке трактування повісті: "Повість-епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. Крім обсягу, повість різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількість другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування повісті та роману менш виразне. Схожі вони за предметом зображення (життєві будні чи вагомі історичні події), засобами зображення, розкриттям характерів. Але повість охоплює менше коло проблем, коротший період із життя героя. Якщо в романі акцент робиться на розгортанні сюжету й розширенні коло проблем, то в повісті сюжет більш статичний: акцентується на глибшому аналізі одного чи кількох конфліктів, на описах. Як і в романі та оповіданні, велику роль у повісті відіграє голос автора або розповідача." [34;554].
Основним образом твору є образ Захара Беркута.Іван Франко всім своїм життям засвідчив, що любов до Батьківщини має проявлятися не у порожніх балачках, а в щоденній ненастанній праці. Таким був наш геній, таким є і головний герой його найкращої повісті - «Захар Беркут». Ми бачимо Захара Беркута уже дев’яностолітнім старцем, «сивим голубом», поважним вождем гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».
Як прожив своє життя Беркут? Чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? Відповіддю можуть стати його слова: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим». Громада - ось що було найголовнішим у його житті. Бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. Повернувся Захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду. Спостережливість і розум допомогли йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. Талановитий ватажок розвиває зв’язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. Через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл. Захар - батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. Усі вони шановані люди, гідні свого вітця.
У найважчих випробуваннях Захар Беркут виявляє себе як мудрий, сміливий вождь. Він дає завдання громаді не відбити, а розбити монголів. І сам бере в цьому найактивнішу участь. Адже саме його осінила рятівна думка про затоплення монголів водами гірського потоку. Надзвичайну шляхетність і силу духу виявляє тухольський ватажок, коли довелося йому робити найважчий вибір - важити користь громади і життя свого найменшого сина. Як не важко було зробити це, але Захар чинить за велінням обов’язку, всіма силами тамуючи свій душевний біль. Не згоджується він і на брехню: «Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю». У своєму передсмертному слові Захар Беркут передбачає, що ця біда - не остання. Він висловлює надію на кращі часи, коли люди пригадають давні порядки, відновлять їх, і то стане запорукою щасливого життя.
Протилежні суспільні інтереси, зокрема, тухольської громади і боярина Тугара Вовка, змальовані художньо. На першому плані тут – психологічне розкриття в розвитку подій, конфлікту "ідеальних по поніманню" характерів. Серед них вирізнено Беркута – батька, який у суспільному служінні зважився на найтяжчу жертву ("Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю..."). Таким же романтизованим патріотом Тухольщини є Максим – сміливий, спокійний і винахідливий, молодець на всю Верховину. Як ідеал жінки-товариша, відданої коханої розкривається Мирослава – захисниця рідного краю від ворога, а батька – від зради. Не одноплановий Тугар Вовк. Егоїст, він поєднав свавільність і моральне зіпсуття з лицарством (урятував Максима), батьківським почуттям. "Якщо Захар Беркут – символ народної мудрості, духовної рівноваги, послідовно громадської сміливості, носій народного досвіду, то Мирослава і Максим – уособлення ідеалу краси, хоробрості, вірності даному слову. Але герої ці не підносяться на котурни, не переростають вони і в легенду, а зберігають риси живих людей з притаманними їм пристрастями і слабостями. Їхні поривання, участь і значення в "давньому громадському житті нашої Русі" близькі "до сучасних інтересів".
Історико-героїчна повість сполучила реалістичне письмо з яскравими романтичними сторінками, натуралістичними описами ("манія вбивання" монголів у воді) та символікою образів – праведного бога-сонця, опікуна тухольців Сторожа. Символом "старого громадства", кращих рис українства став епічно величний Захар Беркут. Йому відкрите сумне майбутнє, коли народ буде слугою "забагів наїзників і їхнім робочим волом". Відродити народ має допомогти заповіт Беркута: "Жити в громадськім порядку...незламно стояти всі за одного, а один за всіх". Мова твору, індивідуалізована в устах персонажів, є помітно архаїзованою. При цьому старовинні слова подані в контексті, що прояснює їх значення.



Схожі:

Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconПлан-конспект уроку художньої культури для 10 класу Тема: Художня культура Київської Русі. Мета: ознайомити учні з художньої культурої Київської Русі. Задача
Епіграф: Культура Київської Русі не лише не поступалася іншим європейським народам, але й багато в чому їх переважала
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconAkkor international reservation конференц сервис в украине туристический комплекс «Захар Беркут»
Пятиэтажный корпус базы отдыха расположенный на выезде из пгт. Славское. Введён в эксплуатацию 2005 году
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconУрок 18 Тема. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Б. Хмельницький
Я про Національно-визвольну війну українського народу проти польського панування; скласти історичний портрет Б. Хмельницького на...
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconІгнатенко Валентина Яківна – учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Судіївської зош 1-іі ст
Методичні особливості : компаративний аналіз через часткове знайомство з проектами, створеними в процесі вивчення творів «Тарас Бульба»,...
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconТема: Боротьба Київської Русі. Володимир Мономах «Повчання дітям». Київська Русь і монгольська навала
Розкрити причини й прояви ослаблення Київської держави, показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць, набігів половців...
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconТема: Бородінське побоїще як історична подія, головна сила -єдність всіх сил, головні герої в бою: А. Болконський, П'єр. Глибокий патріотизм всього народу. Порівняння образів Наполеона і Кутузова. Тема
Бородінське побоїще як історична подія, головна сила -єдність всіх сил, головні герої в бою: А. Болконський, П'єр. Глибокий патріотизм...
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconТема: Бородінське побоїще як історична подія, головна сила -єдність всіх сил, головні герої в бою: А. Болконський, П'єр. Глибокий патріотизм всього народу. Порівняння образів Наполеона і Кутузова. Тема
Бородінське побоїще як історична подія, головна сила -єдність всіх сил, головні герої в бою: А. Болконський, П'єр. Глибокий патріотизм...
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconТема: І. Франко. Поема «Іван Вишенський» Мета
Мета: повторити і поглибити основні відомості про життя і творчість І. Франка, розпочати ідейно-художній аналіз твору, з’ясовуючи...
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconТема Новаторство В. Стефаника. Новела «Камінний хрест»
Тема Новаторство В. Стефаника. Новела «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні...
Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Мета iconТема: „Так ось вона, Січ. Зображення Січі в повісті М. Гоголя
Мета: Показати затоплення Гоголя. Січчю; розвивати аналітичні здібності учнів, виховувати повагу до славетного минулого України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи