Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення icon

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення




Скачати 67,71 Kb.
НазваНапрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення
Дата конвертації12.05.2013
Розмір67,71 Kb.
ТипПрактикум
джерело

Взаємодія вчителя-логопеда, вихователя і батьків – запорука успішної корекційної роботи з дітьми, що мають вади мовлення


Семінар – практикум

План

1. Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, , що мають вади мовлення:

- підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів;

- корекція дефектів звуковимови;

- корекція фонематичного розвитку;

- удосконалення навичок граматично правильного мовлення;

- розвиток активної пізнавальної діяльності, невербального мислення, пам'яті, уваги.

Вчитель-логопед З.В. Лукашук


2. Умови забезпечення тісної взаємодії вчителя-логопеда з вихователями та батьками логопедичних груп.

Вихователь-методист Л.Л.Романюк


3. Шляхи здійснення практичної взаємодії вчителя-логопеда з вихователями та батьками логопедичних груп.

Вчитель-логопед З.Ю.Кривогорніцева


4. Формування й удосконалення вміння дітей диференціювати фонеми.

Презентація дидактичних ігор на:

* розпізнавання немовленнєвих звуків;

* розрізнення висоти, сили і тембру голосу;

* розрізнення слів, близьких за звуковим складом;

* розрізнення складів;

* розрізнення фонем рідної мови;

* проведення звукового аналізу.

Вихователі логопедичних груп:

Н.В.Лановчук, Л.Я.Головачук, Р.С.Щерблюк, Ж.М.Прямоносова


^ Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми,

що мають вади мовлення:


Своєчасне оволодiння мовленням — основа розумового розвитку дитини, запорука ii повноцiнного спiлкування з дорослими, дiтьми. Рiзнi вiдхилення мовленнєвого розвитку негативно позначаються на сприйманнi мови, висловлюваннi власних думок, оволодiннi знаннями та формуваннi особистостi дитини. Формування чистого мовлення у дошкiльникiв — особливо вiдповiдальне завдання для вчителiв-логоледiв, вихователiв та батькiв. І дуже важливо, щоб мовленнєвий вплив оточення дитини був повноцiнним, тобто дорослi говорили чiтко, зрозумiло, з нормальною силою голосу

Вади звуковимови з проявами недорозвинення фонематичного сприймання найбiльш поширенi у дошкiльникiв. Якщо цi вади не пов 'язанi з вадами слуху, з тяжким недорозвиненням у дитини лексичноi та граматичної систем, iх визначають як дислалiю або ФФНМ (фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення).

Такi дефекти спричиненi функцiональною незрiлiстю мовленнєво-рухового аналiзатора i недостатнiм слуховим контролем власного мовлення, а також анатомо-фiзiологiчними дефектами мовленнєвого апарату. При цьому спостерiгається неправильна вимова звукiв, порушення мовленнєвого дихання. Зазвичай цi порушення супроводжуються вiдхиленнями у формуваннi фонематичних функцiй (фонематичного сприймання, уявлень, звукового аналiзу).

Для подолання мовленнєвих вад у дiтей розроблено схему корекцiйно-педагогiчноi роботи, яка мiстить пять напрямiв:

1. Пiдготовка артикуляцiйного апарату до формування артикуляцiйних укладiв:

- корекдiя мовленнсвого дихання i голосу;

- розвиток артикуляцiйних рухiв та певних особливостей якостi цих рухiв — iх сили, точностi, координованостi, синхронностi;

- розвиток кiнестетичних вiдчуттiв.

2. Корекцiя дефектiв звуковимови:

- постановка звукiв та їх автоматизацiя;

- диференцiацiя звукiв;

- розвиток самоконтролю;

- формування активного самостiйного спiлкування.

З. Корекцiя фонематичного розвитку:

- формування сенсорного та перцептивного рiвнiв сприймання (якщо вони порушенi);

- формування звукових образiв слiв;

- розвиток фонематичного аналiзу.

4. Удосконалення навичок граматично правильного мовлення:

- диференцiацiя предметно-синтаксичного значення граматичних морфем;

- формування навички практичного виокремлення;

- формування спрямованостi уваги на граматичне оформления мовлення;

- формування умiння вживати рiзнi типи синтаксичних конструкцiй речення;

- розвиток трансформацiйних синтаксичних операцiй.

5. Розвиток активної пiзнавальної дiяльностi, невербального мислення, пам’ятi, уваги, зорового гнозису.

Процес корекцiйної роботи має коригуючий i розвивальний характер. Ми не лише удосконалюємо усне мовлення дiтей, але й забезпечуємо їхній iнтелектуальний розвиток, використовуючи систему фонетичних та мовленнєвих вправ. Дiти, виконуючи вправи, практично засвоюють чiтку звуковимову, лексику та граматику.

Усю корекцiйно-педагогiчну роботу ми будуємо в iгровiй формi

за принципом (<Вiд простого до складного> i спрямовуємо на позитив-

ний результат.


^ Умови забезпечення тісної взаємодії вчителя-логопеда з вихователями та батьками логопедичних груп.


Для того щоб забезпечити ефективний процес корекцiйно-педагогiчної роботи, ми намагаємося створити належнi умови i найперше — забезпечити тiсний взаємозв’язок вчителя-логопеда з вихователями та батьками вихованцiв. З цiсю метою ми проводимо консультації, ознайомлюємо вихователiв та батькiв з розробками кожної лексичної теми, домагаючись правильного i послiдовного виконання завдань, запропонованих вчителем-логопедом.

Пiсля детального обстеження дитини вчитель-логопед ознайомлює вихователя з особливостями мовлення i пропонує перспективний план корекційної роботи. Керуючись цим планом, вихователь складає свiй план роботи на мiсяць за всiма видами дiяльностi i обговорює його з вчителем-логопедом. Для ефективнiшої роботи дiтей подiляють на підгрупи вiдповiдно до рівня їхнього мовленневого розвитку. У загальну систему роботи на заняттях та у повсякденному життi вихователь включає багато рiзних цiкавих iгор та завдань, спрямованих на формування чіткої звуковимови та правильного граматичного мовлення.

Враховуючи те, що вихователь спiлкується з дiтьми протягом бiльшої частини дня, саме на нього покладено функцiю автоматизацiї поставлених звукiв у мовленнi дiтей. Вихователь продовжує формувати у дiтей здатнiсть i бажання контролювати себе, спiлкуватись, спираючись на зразок чистого мовлення. На базi чiткої вимови звукiв педагоги формують та розвивають у дiтей:

* активний та пасивний словник, зокрема через словотвореняя;

* уявлення про морфологiчний склад слова та його змiни у реченнi;

* умiння правильно будувати простi, поширенi, складнi речення;

* зв’язне мовлення, навчаючи складати розповiдi з опорою на предметнi, сюжетні картинки, переказувати оповiдання, казки;

* стійку увагу, память, логiчне мислення.

Дуже важливим у спiвпрацi вчителя-логопеда й вихователя є використання мiжпредметних зв’язкiв — эбагачення словника та розв’язання iнших мовленнєвих завдань на заняттях з конструювання, математики, ознайомлення з природою, фiзкультури, образотворчої дiяльністі тощо. Скажiмо, на заняттi з математики дiти поповнюють словник кiлькiсними та порядковими числiвниками, дiєсловами i супроводжують мовленням практичнi дії. А на малюваннi вчаться складати описовi розповiдi, широко використовуючи прикметники, будуючи поширенi та складні речення тощо.

Тiсний контакт вчителя-логопеда, вихователя та батькiв полiпшує спiльну творчу дiяльнiсть i дає можливiсть дошкiльнятам досягти гарних результатiв у подоланнi мовленнєвих вад.


^ Шляхи здійснення практичної взаємодії вчителя-логопеда з вихователями та батьками логопедичних груп.


Вчитель -логопед планує корекцiйну роботу, передбачаючи в нiй низку послiдовних методiв навчання, якi обов’язково використовує у своїй роботi i вихователь. Це такi методи:

- вправи для розвитку слухової уваги та фонематичного сприймання;

- вправи для подолання вад мовленневої моторики — пiдготовчi артикуляцiйнi вправи для розвитку рухомостi органiв периферичного мовленнєвого апарату, корекція дрібної та загальної моторики;

- усунення дефектної звуковимови;

- формування вмiння диференцiювати у самостiйному мовленні звуки, схожi за артикуляцiєю та звучанням;

- формування чіткої звуковимови завдяки введенню звука в повсякденне мовлення, що передбачає повну автоматизацію навичок його вимови.

Вихователь, спостерiгаючи за роботою вчителя-логопеда на фронтальних заняттях з грамоти, розвитку мовлення, занотовує методи i прийоми, якi використовує вчитель-логопед, вiдповiдi дiтей, звертає увагу на їхню звуковимову, граматичне оформлення фраз тощо. А потiм на прогулянцi та у другiй половинi дня закрiплює з дiтьми отриманi на заняттi знання та навички, використовуючи тi самi прийоми, або ускладнюючи їх за рекомендацiєю вчителя-логопеда.

Вихователь увесь час спiлкується з дiтьми, вправляючи їх в активному

мовленнi, зацiкавлюючи, викликаючи у малюкiв бажання спiлкуватися як

з дорослим, так i з дiтьми.

Налагодити тiсну взаємодiю мiж вчителем-логопедом, вихователем та батьками вихованцiв допомагає "вечiрнiй зошит", в якому вчитель-логопед занотовує завдання, розмiщує сюжетнi та предметнi картинки, дидактичнi iгри, оповiдки, загадки, чистомовки тощо. Це як допомога у виконаннi домашнього завдання, якою керуються вихователь, проводячи iндивiдуальну роботу з дiтьми у другiй половинi дня, i батьки, отримуючи зошит на вихiднi.


^ Формування й удосконалення вміння дітей диференціювати фонеми.


Для того щоб дитина навчилася чiтко й зрозумiло вимовляти звуки та слова, правильно користуватися голосом, вона має навчитися напружувати слух, сприймати та розрiзняти рiзнi звуки, зокрема i звуки рiдної мови. Ця здатнiсть не зявляється спонтанно, її слiд розвивати. І робити це найлiпше у процесi iгор, якi активно використовують у своiй роботi i вчитель-логопед, і вихователь.

Розвиток фонематичного сприймання слiд починати на матерiалi немовленнєвих звукiв i поступово охоплювати всi звуки мовлення: вiд звукiв, якi дiти вже засвоїли, до тих, вимова яких у дiтей лише формується та вводиться у самостiйне мовлення.

У всiй системi логопедичної роботи з розвитку фонематичного сприймання чи не найскладнiше — навчити дiтей диференціювати фонеми. Цю роботу ми здійснюємо поетапно, а саме вчимо дiтей:

- розпiзнавати немовленнсвi звуки;

- розрiзняти висоту, силу i тембр голосу, орієнтуючись на ті самі звуки, слова;

- розрiзняти слова, близькi за звуковим складом;

- розрiзняти склади;

- розрiзняти фонеми рiдної мови;

- проводити звуковий аналiз.

На першому етапi ми вчимо дiтей розпiзнавати немовленнєвi звуки. Ця робота сприяє розвитку та концентрацiї слухової уваги i пам’ятi дiтей, збагаченню їхнього дiєслiвного словника. З цiєю метою ми проводимо рiзнi iгри та вправи.

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconМузично-естетичне виховання дітей
Музичне виховання відіграє визначну роль у роботі з дітьми, які мають мовленнєві вади

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconМузично-естетичне виховання дітей
Музичне виховання відіграє визначну роль у роботі з дітьми, які мають мовленнєві вади

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconПередмова 4 I. Методика навчання української мови як наука І фахова дисципліна
Основні напрями роботи з розвитку мовлення І принципи мовленнєвої підготовки учнів 259

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconУмови та порядок проведення
Учасниками конкурсу можуть бути вчителі – громадяни України, які мають відповідну фахову освіту, викладають у школі предмет заявленої...

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення icon«Як допомогти дитині з тяжким порушенням мовлення». Вчителі Ломакіна О. М., Студент О. П. ознайомили батьків з технологіями корекційно-розвивального навчання даної категорії дітей та практично показали їх на відкритих підгрупових заняття у дошкільній групі І у 2 класі для дітей з твм
Робота з розвитку слухового сприймання та формування вимови невід’ємна складова навчально-корекційної роботи спеціальної школи для...

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconНаказ №580 Про підготовку вчителів інформатики до роботи з обдарованими дітьми
Гуон дода від 12. 10. 2011 №797/0/212-11 «Про підготовку вчителів інформатики до роботи з обдарованими дітьми», з метою запровадження...

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconПлан роботи Яготинської районної державної
Про затвердження розміру компенсації на харчування сім’ям з дітьми, які не числяться в списковому складі дошкільних навчальних закладів...

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconАвтономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь визначають по одному учаснику в кожній номінації для участі у третьому (заключному) турі конкурс
Учасниками всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (далі Конкурс) можуть бути вчителі – громадяни України, які мають відповідну фахову...

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconПро стан впровадження районної комплексної програми розвитку освіти у Верхньодніпровському районі на 2009-2012 роки щодо роботи з обдарованими дітьми
Вагомими нормативними документами, які визначають зміст роботи з обдарованими дітьми на державному рівні є

Напрями корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення iconНаказ №282 Про підготовку логопедичних пунктів загальноосвітніх навчальних закладів до роботи в 2011-2012 навчальному році
У зв’язку з початком нового 2011-2012 навчального року, згідно з Положенням про логопедичні пункти системи освіти, затвердженого...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи