Клас: 10 клас icon

Клас: 10 клас




Скачати 88.44 Kb.
НазваКлас: 10 клас
Слюсаренко С.О
Дата конвертації12.05.2013
Розмір88.44 Kb.
ТипДокументи
джерело

Автор: Слюсаренко С.О., учитель української мови та літератури

Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Клас: 10 клас.

Тема. Леся Українка. Життєвий та творчий шлях письменниці. Неоромантизм

Мета: розширити й поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки; визначити роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці; розвивати вміння аналізувати й узагальнювати факти; виховувати в учнів активну життєву позицію.

Цілі уроку:

1.Учні знатимуть: творчий доробок письменниці, зміст і проблематику її творів.

2.Учні вмітимуть: логічно висловлювати враження від прочитаного, розкривати зміст порушених автором проблем; висловлювати власне ставлення до прочитаного, планувати навчальну діяльність, проводити рефлексію в кінці уроку.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

Обладнання: виставка творів Лесі Українки; наукової, документальної, художньої та публіцистичної літеретури про письменницю; портрети, фотографії Лесі Українки, матеріали із роботи учениці МАН, презентація до теми.

Випереджувальні завдання. Учні дістали завдання за тематичними блоками. На уроці вчитель разом із учнями підсумовує й узагальнює викладену інформацію.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Цілевизначення та планування.

- Більше дізнатися про письменницю Лесю Українку, її життєвий та творчий шлях.

- Краще зрозуміти зміст творів.

- Більше дізнатися про творчу спадщину поетеси.

- Поділитися враженням від почутого та побаченого із своїми однокласниками.

2.Узгодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Леся Українка.

Окраса й гордість української нації,

одна з фундаторів нової української літератури…

Наш патент на благородство перед Європою і світом…

Б.Степанишин

1.Слово вчителя.

Лесю Українку — славетну й улюблену письменницю народу, феноменальну жінку у світовій культурі — можна охарактеризувати її ж поетичним образом — «світло нагірне». Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргійного сну націю і вселяло віру й надію в її духовні сили «contra spem».

Але якою була поетеса зблизька — як людина, як член сім’ї, друг, удома, у найближчому оточенні? За порадою Гете, щоб збагнути поета, треба піти в його край. Отож і ми йдемо в його дім, у сад, поглянути на «ліричні яблуні у ньому» й на берези у найближчому лісі, зробити родинну світлину. А провідниками в цей чарівний світ будуть спогади, листи, стареньке фото…

2. Опрацювання домашньої роботи учнів (повідомлення, доповнення і обговорення матеріалів; відповіді на запитання; читання листів , що заздалегідь підготували матеріал).

Учень-доповідач 1.

Пише Олесь Гончар: «Росла й виховувалась Леся в середовищі демократично настроєної української інтелігенції, рід вела свій од людей порядних, не пустодухих, не змізернених; дід Лесин був декабристом, тітки зв’язані з народовольцями, дядько її— Михайло Драгоманов, улюблений Лесин наставник, змушений був жити в еміграції, друзями родини були такі люди, як Лисенко, Старицький. Добрим словом годиться сьогодні згадати турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача — і матір її — відому нашу письменницю Олену Пчілку, уважну виховательку й невтомну громадську діячку, чиї риси характеру, вольовита вдача, передалися і її геніальній дочці. Додамо лише, що разом із родинно близькими людьми майбутню поетесу формувала, виховувала й готувала до творчого подвигу вся тодішня передова Україна».

Учениця-доповідач 1.

Згадує О. Косач-Кривинюк: «Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею… вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно… Обоє були надзичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди. Була в батька й Лесі ще одна спільна, надзвичайно цінна риса: вони на диво високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини…»

«Леся Українка була всього на півтора року молодша за свого брата Михайла — Мишу. З самого найменшого малку і все життя вони мали одно до одного не лише правдивобратерські почуття, а були найщирішими приятелями, найвірнішими друзями. До початку 13-го року Лесиного життя вони однак були у всьому нерозлучні: разом бавилися, разом читали, разом вчили, разом розважалися… Миша навчився дуже рано читати, а що Леся навчалася разом з ним, то в чотири роки вона вже зовсім справно читала…».

Учень-доповідач 2.

Згадує О. Косач-Кривинюк: «Найбільше ж Леся згадувала з приводу народної творчості с. Жаборицю на Звягельщині, куди мама вивозила із Звягеля Лесю, ще зовсім маленьку, і брата Михайла літувати з свідомим наміром (як вона сама розказувала мені), щоб вони проймалися

там українським народним духом… Жаборицькі пісні, казки, різні повір’я, звичаї, купальські, жнив’яні і т. д. Леся добре пам’ятала й часто згадувала.З наймолодшого віку Леся бачила, як мама збирає народні узори, перемальовує їх, лагодячи до друку. Леся дуже добре розумілась на них і артистично виконувала різні українські народні вишиванки».

«Леся зовсім маленькою, в 6 років, навчилася шити й вишивати, а як їй подарували тоді нитнички й гольника, то вона шанувала й пильнувала їх більше, ніж усіх забавок. І тоді вже задумувала вишити батькові сорочку».

Учениця-доповідач 2.

У 1880 році Леся написала свій перший вірш «Надія».

Згадує О. Косач-Кривинюк: «Весною 1879 року заарештували в Петербурзі… батькову сестру, нашу «тьотю Єлю», енергійну, завзяту людину, разом з тим дуже добру та справедливу…Про тітчин арешт, а далі (у травні 1879 року) й заслання Леся довідалася через кілька місяців уже в Луцьку. Звістка ця дуже вразила й засмутила Лесю, і Леся під впливом її в Луцьку в кінці 1879 чи на початку 1880 року написала свого першого вірша «Надія».

Про музичне обдарування найстаршої сестри, про її любов до музики, її музичний світ оповідає Ізідора Петрівна: «Не всі, хто знав Лесю-поетесу, письменницю, знають, яка то була ще й в інших багатьох відносинах виключна, особлива, щедро природою обдарована людина. Наприклад, Леся мала неабиякий хист до малювання і музики. Часом я просила Лесю заграти для мене — тоді вона грала щось веселеньке «до скоку», а часом я казала: «Ну, тепер заграй для себе»,— бо якимось дитячим інстинктом розуміла різницю між тим, що вона грала в присутності когось, і як грала, коли залишалася сама».

Зимою 1881 року разом з братом Михайлом Леся вчиться за програмою чоловічої гімназії під керівництвом приватних учителів, бере уроки гри на фортепіано в Ольги Олександрівни Деконор, дружини М. В. Лисенка.

Учень-доповідач 3.

Згадує Олена Пчілка: «…Наступив час, коли діти підросли і їм довелось спізнатись із шкільною наукою, і ми стали думати про те, що для науки дітей доведеться на якийсь час переїхати до Києва. На зиму р. 1881–1882 ми й переїхали сюди — я з дітьми; чоловік лишився на службі в Ковелі. Жили ми тоді в Києві дві зими (1881–1882, 1882–1883 рр.), на літо виїжджаючи до Колодяжного.

…Будинком музики в Колодяжному був Лесин «білий» домик. Там, у цьому храмі творчості, стояло у великій шані фортепіано у блакитній кімнаті. Там теж при світлі миготливої лучини на каміні господарка цієї привітної хати ночами зустрічаляся з поетичними музами — писала свої віші, засиджуючись інколи до світанку. Дбайливий батько не раз приходив заганяти дочку вогнепоклонницю до сну, вважаючи отакий спосіб життя її, як і Олени Пчілки,— «літературних ентузіасток” — шкідливим для здоров’я. «Як я люблю оті години праці!» — писала Леся.

Учениця-доповідач 3.

Михайло Павлик згадує: «Леся так просто ошоломила мене своїм образованнєм та тонким розумом. Я думав, що вона тільки в крузі своїх поезій, аж воно далеко не так. На свій вік це геніальна жінка… Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння поезії, освіти та людського життя».

У Києві, куди особливо часто наїжджали Косачі в 90-х роках, молодь збиралася вечорами в гуртках «Література», а потім — «Плеяда». Леся ніколи не цуралася товариства, навпаки, охоче брала участь у всіх молодіжних зібраннях. Там звучали й обговорювалися власні твори, проводилися літературні конкурси, народжувалися видавничі проекти та інші творчі ідеї. Дивовижним задумом плеядівців було видати українською мовою серію кращих зразків світової літератури у власних перекладах.

Учень-доповідач 4.

Оксана Старицька-Стешенко пише: «Коли між нами бувала Леся, то вона завжди притягала до себе увагу й займала центральне місце. В той час вона вже перенесла одну операцію, на лівій руці носила мітенку і ходила з паличкою. Поки Леся сиділа мовчки, зовнішність її не приваблювала, але досить було їй чимсь запалитися, як вона робилася надзвичайно привабливою. Леся мала чудові сірі променисті очі; вони випромінювали з себе таку силу ясного розуму, що все обличчя сяяло внутрішньою красою».

Її хвилювало тільки те, що колись, може, писання доведеться покинути. А тоді вже «ніякої рації існування не зостанеться». Однак надія не покидає. Черпає його з народного оптимізму.

Через фізичний стан Леся Українка змушена часто й надовго розлучатися з рідним краєм: Кавказ, Болгарія, Єгипет, Італія, курорти Німеччини, Австріїї… Але навіть вдалині від України її не полишають думки про народ, суспільство, місце митця в громадському житті.

Учениця-доповідач 4.

З листа Лесі Українки до І. Франка від 13, 14 січня 1903 року. Сан-Ремо

«Дорогий пане товаришу!

Мені… дорікали дехто з товаришів, що я за всякою поезією одбиваюся од реальної, корисної роботи… І я не одну «голову скрутила», думаючи, що сповняю громадську повинність, видаючи свій час і свою дуже обмежену силу на «корисну» і нікому, навіть мені самій, не видну працю: я й досі не знаю, чи добре то я, чи зле робила…

Ви, певне, знаєте легенди про в’язнів-богатирів. Ото сидить такий в’язень у темниці не рік, не два, і здається йому, що він осліп, але то сліпа ніч, що навколо нього; і здається йому, що він старий, але то стара та в’язниця, що ховає його; і думає він, що його кайдани все міцні, але кайдани давно їх власна ржа переїла, тільки в’язень не вірить своїм рукам і не пробує їх сили. І тільки для того потрібний той якийсь рятівник з-за Чорномор’я, щоб гукнути: «Встань!», щоб від гуку здригнувся в’язень, і щоб розсипались кайдани на руках, а тоді вже вільними руками в’язень сам вивалить двері старої темниці і побачить, що є ще світло сонця і для нього… О, яке то щастя бути таким «чорноморцем», що має голос гукнути: «Встань!»

Такий вже фатум над поетами, що мусять гукати на майданах і «прорицати, аки одержимі», в той час, коли б хотіли в землю увійти від туги і замовкнути навіки».

«…Я належу до тих людей, що коли бачать перед очима маленьку хмарку, то їм здається, що сонце погасло, а коли піймають промінь, то думають, що сонце прийшло жити до їх в саму душу, тільки чомусь я можу працювати переважно в хмарний час, а в сонячний роблюся здебільшого не здатною до виявлення себе в слові (хоч і то не завжди). А крім того, згадайте: «О воля, найясніша ти в темницях»,— давно колись я взяла такий епіграф і з тим же правом можу повторити його й тепер. Як добре зважити, то перелому я ніколи не зазнала, хоча, запевне, еволюція була і в мене. Життя ламало тільки обстанову навколо мене (ну, і кості мої, як траплялось), а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться».

3. Презентація роботи учениці – учасниці МАН.

4. Опрацювання ліричної спадщини поетеси (робота з підручником).Складання узагальнювальної таблиці.

- За прикладом І. Франка Леся Українка, упорядковуючи поетичні збірки, часто керувалася не хронологічним принципом розташування творів, а компонувала їх за мотивами чи жанрами в цикли. Весь цикл сприймається як завершений твір.

Вірші в циклі розташовані так, щоб зростала напруга головної думки. 


5.Робота із підручником. Прочитати і записати у словник визначення неоромантизму. Навести приклади його ознак у творах поетеси. 

ІV. Закріплення навчального матеріалу

На основі почутого створіть словесний портрет Лесі Українки або розкажіть, якою у вашій уяві вона постала.

V. Рефлексія

Продовжіть речення: Я не зна(ла,в), а тепер знаю…

VІ.Підсумки уроку. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати статтю підручника, знати основні етапи життя і творчості поетеси; прочитати вірш «Contra spem spero!»



Схожі:

Клас: 10 клас iconКвнз «Харківська академія неперервної освіти» рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики у 2012/2013 навчальному році
Журі встановлено максимальний бал за паралелями: 7 клас – 51 бал; 8 клас – 50 балів; 9 клас – 55 балів; 10 клас – 36 балів; 11 клас...
Клас: 10 клас iconOverview ІІ клас ІІІ клас (чол) ІІІ клас (жін) ІІІ клас (ком) Sheet 1: ІІ клас

Клас: 10 клас iconOverview 8 клас 9 клас 10 клас 11 клас Sheet 1: 8 клас

Клас: 10 клас iconЗвіт про роботу методичної підструктури за І семестр. Доповідь Лівінської Л. В. на тему: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні суспільних дисциплін»
Шовкун Альона (5-а гімназійний клас), Лівінської Л. В. Височинський Олексій (11-а клас), Лівінська Катерина (5-а гімназійний клас),...
Клас: 10 клас iconНаказ №480 Про підсумки проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з англійської мови
Волноваського ліцею 08 грудня 2012 року проведено районну олімпіаду з англійської мови. Взяли участь 57 учнів із загальноосвітніх...
Клас: 10 клас iconЯк провести майстер-клас для вчителів
Проведіть майстер-клас. Від звичайного заняття він відрізняється тим, що всі учасники працюють над однією і тією ж темою і багато...
Клас: 10 клас iconРозклад уроків Чумаківської зош І-ІІІ ступенів на 2011-2012 н р. 1 клас 2 клас

Клас: 10 клас iconПравознавство 9 клас Опрацювати § 18 Що таке сім’я і шлюб. 10 клас

Клас: 10 клас iconДокументи
1. /3 клас/Урок ь 1 ( Техн_ка безпеки) 3 клас.doc
Клас: 10 клас iconДокументи
1. /Розробки урок_в. 10 клас. _стор_я Украхни (Новий майстер-клас).pdf
Клас: 10 клас icon9 клас 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 2007 рік 9 клас І рівень
Визначальну суспільну роль у скотарських племенах індоєвропейців, що заселяли територію України відігравали чоловіки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи