Освітлення виробничих приміщень icon

Освітлення виробничих приміщень




Скачати 378.54 Kb.
НазваОсвітлення виробничих приміщень
Дата конвертації19.10.2012
Розмір378.54 Kb.
ТипДокументи
джерело
1. /учебник охрана труда/Glava_10.doc
2. /учебник охрана труда/Glava_11.doc
3. /учебник охрана труда/Glava_12_13_14.doc
4. /учебник охрана труда/Glava_15_16.doc
5. /учебник охрана труда/Glava_1_2.doc
6. /учебник охрана труда/Glava_3.doc
7. /учебник охрана труда/Glava_4.doc
8. /учебник охрана труда/Glava_5.doc
9. /учебник охрана труда/Glava_6.doc
10. /учебник охрана труда/Glava_7.doc
11. /учебник охрана труда/Glava_8.doc
12. /учебник охрана труда/Glava_9.doc
13. /учебник охрана труда/Literatura.doc
14. /учебник охрана труда/tituln_list.doc
Розділ Основи техніки безпеки глава 10. Захист від ураження електричним
Техніка безпеки при обслуговуванні електроустановок
Контрольні запитання
Методичні вказівки При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на причини травм при експлуатації вантажопідйомних машин, пристосувань, посудин, що працюють під тиском.
Вступ
3 Вплив шкідливих речовин на організм людини
Освітлення виробничих приміщень
Захист від електромагнітного вч І нвч випромінювання
6 Дія лазерних випромінювань на організм людини
Захист від іонізуючих випромінювань
Методичні вказівки Радіоактивні речовини й іонізуючі випромінювання небезпечні для організму, тому дуже важливо знати засоби захисту від них
Об’єму приміщення або 4,5 м
Практикум для студентів усіх спеціальностей: К.: Нау, 2001 164 с. Протоерейский А. С
O. S. Protoiereiskiy, O. I. Zaporozhets basics of labour precaution

ГЛАВА 4. ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини


Одним з факторів, що визначають сприятливі умови праці, є раціональне освітлення робочої зони і робочих місць. При правильно розрахованому і підібраному освітленні виробничих приміщень очі працюючого протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети і знаряддя праці. Такі умови сприяють зниженню виробничого травматизму і професійного захворювання очей.

Незадовільне освітлення виробничої зони може призвести до погіршення якості виконуваних робіт, наприклад, можуть залишитися непоміченими розриви, що з'явилися, потертості, витік палив і олій, механічні домішки в паливі й інше, що, у свою чергу, призводить до зниження безпеки праці. Погане освітлення виробничих територій може стати причиною багатьох важких і смертельних випадків, таких як наїзд самохідних засобів механізації, що рухаються.

Природне освітлення має велике гігієнічне значення, що виявляється в значній тонізуючій дії на організм людини внаслідок того, що організм людини мільйони років пристосовувався до такого освітлення. Тривала відсутність природного (сонячного) світла пригнічено діє на психіку людини. З цієї причини санітарні норми передбачають обов'язкове безпосереднє природне освітлення виробничих, адміністративних, підсобних і побутових приміщень. Природне освітлення не використовується у виняткових випадках (використовується електричне штучне освітлення), наприклад, у приміщеннях, де обслуговуючий персонал перебуває короткочасно і де не проводяться спостереження за виробничим процесом, у складах, що розташовуються в підвалах і т.ін.

Недостатнє освітлення робочих місць є однією з причин низької продуктивності праці. При недостатньому освітленні очі працюючого напружені, при цьому складно відрізнити оброблювані предмети, знижується темп роботи, що погіршує загальний стан організму людини.

На органах зору негативно позначаються як недостатнє, так і надмірне освітлення. Надмірна освітленість характеризується різкою подразливою дією і різзю в очах, при цьому очі швидко втомлюються, зорове сприйняття погіршується, що призводить до сліпоти.

Втома ока залежить від інтенсивності процесів, які проходять у ньому – акомодації, конвергенції, адаптації. Акомодація – це здатність ока змінювати кривизну кришталика, для того щоб ясно бачити предмети, що знаходяться на різних відстанях від нього. Втома м'язів, керуючих кришталиком, може призвести до короткозорості і далекозорості. Конвергенція – це здатність ока при розгляданні предметів, що близько знаходяться, приймати положення, при якому зорові промені перетинаються на закріпленому предметі. Адаптація – зміна чутливості ока в залежності від яскравості освітлення. Адаптація обумовлена зміною діаметра зіниці і з цієї причини різка і часта зміна яскравості чи освітленості предметів, що викликають переадаптацію, призводить до стомлення органів зору.

Раціональне освітлення повинно задовольняти ряд вимог і умов. Воно повинно бути:

достатнім, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі, що розглядаються;

стабільним – для цього напруга в електричній мережі не повинна коливатися більше ніж на 4%;

рівномірно розподіленим по робочих поверхнях, щоб очам не доводилося потрапляти з дуже темного місця у світле і навпаки;

таким, що не викликає сліпучої дії на око людини як самого джерела світла, так і від відбиваючих поверхонь, що знаходяться в полі зору робітника. Зменшення відзеркалювання джерел світла досягається шляхом застосування світильників;

таким, щоб не викликали різкі тіні на робочих місцях, у проїздах, проходах. Цього можна уникнути при правильному розташуванні світильників, прожекторів (на стоянці ПК, пероні і т.ін.);

безпечним – не призводити до вибуху, пожежі у виробничих приміщеннях.

4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення


Освітлення робочої зони і робочих місць може бути природним і штучним.

Природне освітлення:

бічне – здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх стінах;

верхнє – через світлові ліхтарі в дахах, а також прорізи в місцях перепадів висот суміжних прольотів будинку;

комбіноване – через прорізи для бічного і верхнього освітлення.

Штучне електричне освітлення виробничих ділянок і будинків може бути: загальним і комбінованим.

Загальне освітлення – це освітлення для створення мінімально необхідної освітленості у виробничому приміщенні. Воно може бути як рівномірним (при симетричному розташуванні світильників), так і посиленим на окремих ділянках виробничого приміщення за рахунок локалізованого розташування світильників. Загальне освітлення застосовують у приміщеннях, де умови роботи потребують освітленості не більше 50 лк і де застосування місцевого освітлення пов'язане з технічними труднощами.

Комбіноване освітлення застосовується для створення досить високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню системи загального і місцевого освітлення.

Місцеве освітлення поділяється на стаціонарне і переносне. Використання тільки місцевого освітлення за умов промислових підприємств не допускається внаслідок того, що велика різниця в освітленості робочих місць і навколишнього середовища зумовлює до виникнення нещасних випадків і зниження продуктивності праці.

Переносне місцеве освітлення дозволяється тільки при проведенні разових і періодичних робіт.

Штучне електричне освітлення за призначенням поділяють на:

робоче, що забезпечує нормовану освітленість робочих місць за звичайних умов виробництва;

аварійне, призначене для продовження виробничих процесів чи евакуації людей при вимиканні основного робочого освітлення. Воно повинно створювати освітленість не менш 5% від нормованого робочого освітлення;

ремонтне, призначене для огляду і ремонту у важкодоступних місцях. Для цього використовують мережі напругою 12 і 36 В;

охоронне і чергове, для яких підключають, як правило, частину світильників робочого чи аварійного освітлення.

Джерелами штучного світла є лампи розжарювання та люмінесцентні лампи низького і високого тисків. Лампи розжарювання працюють за рахунок нагрівання електричним струмом до 2500-3000 ºС вольфрамової нитки. Для того, щоб нитка не перегорала швидко (через розпилення), у колбі лампи малої потужності створюють вакуум; лампи великої потужності наповняють нейтральним газом – аргоном чи азотом, у новітні типи ламп – криптоном чи ксеноном.

Термін служби ламп розжарювання не перевищує 1000 год. Світлова енергія не перевищує 3-5% від споживаної енергії. Світлові характеристики ламп розжарювання наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Світлові характеристики ламп розжарювання

Напруга мережі 127 В

Напруга мережі 220 В

Потуж-ність,
Вт

Світло-
вий потік,
лм

Потуж-ність, Вт

Світло-
вий
потік,
лм

Потуж-
ність,
Вт

Світловий
потік,
лм

Потуж-ність,
Вт

Світло-
вий
потік,
лм

15

124

200

3050

15

95

200

2510

25

225

300

4875

25

191

300

4100

40

380

400

6760

40

336

400

5700

60

645

500

8725

60

540

500

7560

100

1275

750

13690

100

1000

750

12230

150

2175

1000

19000

150

1710

1000

17200


Більш широке застосування знаходять люмінесцентні лампи, що мають переваги перед лампами розжарювання. Люмінесцентна лампа низького тиску – скляна трубка, покрита зсередини люмінофором, що утримує суміш парів ртуті й аргону. Протікання електричного струму через цю суміш викликає світіння люмінофору. Використовуючи різні люмінофори, можна змінювати спектр світлового потоку, наближаючи його до спектра природного світла.

Переваги люмінесцентних ламп (табл. 4.2):

більш велика світловіддача, ніж у ламп розжарювання;

кращий спектр світлового потоку, який можна поліпшити при потребі;

менша яскравість, що зменшує сліпучу дію на очі;

термін служби в два-п’ять разів більше, ніж у ламп розжарювання;

температура нагрівання поверхні трубки порівняно низька – від 40 до 50 ºС.

Недоліки люмінесцентних ламп:

критичність до різних температур повітря і зниження напруги в мережі. Наприклад, якщо температура повітря нижче +5 ºС і напруга мережі на 10% нижче необхідної, то лампа не запалюється. При температурі повітря вище +35 ºС можливий вихід з ладу дроселя і виникнення пожежної небезпеки;

складна конструкція світильників через спеціальну пускорегулюючу апаратуру;

пульсація світлового потоку при живленні перемінним струмом, що зумовлює стробоскопічний ефект – відчуття множинності предметів, що рухаються. Такі перекручення зорового сприйняття створюють небезпеку травматизму, оскільки може виникнути неправильне уявлення про стан предметів, особливо тих, що обертаються, наприклад, ілюзія зупинки частин верстатів і двигунів.

Для зниження ступеня коливання світлового потоку і, отже, стробоскопічного ефекту використовують схеми включення ламп, при яких поруч розташовані лампи живляться напругою, зрушеною по фазі одна відносно другої.

Люмінесцентні лампи випускаються різних кольорів: холодного-білого кольору (ЛХБ), білого кольору (ЛБ), тепло-білого кольору (ЛБТ), денного світла (ЛД), денного світла з поліпшеною передачею кольору (ЛДК).

Для освітлення виробничих площадок поза будинками доцільно застосовувати ртутні лампи високого тиску з виправленою кольоровістю (ДРЛ і ДРІ).

Однак, незважаючи на наявність люмінофора, що повинен виправляти спектр випромінювання ламп ДРЛ у червоній частині, звичні природні фарби предметів при освітленні цими лампами дуже викривлені.

До достоїнств ламп ДРЛ слід віднести компактність при високій одиничній потужності – 80, 125, 250, 400, 700 і 1000 Вт і великий термін служби – від 3000 до 6000 год.

Джерело світла з арматурою для його кріплення називають світильником. Арматура, крім того, служить для раціонального розподілу світлового потоку джерела, запобігання від механічних ушкоджень і забруднення, захисту очей від блискості джерел світла.

Захист очей від яскравих частин джерел світла (нитка розжарювання, поверхня люмінесцентної лампи) здійснюється завдяки захисному куту світильника (рис. 4.1) – куту γ, утвореному горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи, і лінією, що з'єднує крайню точку нитки розжарювання з протилежним краєм відбивача.



а

б

Рис.4.1. Захисний кут світильника:

а – світильник з лампою накалювання;

б –світильник з люмінесцентними  лампами

На підприємствах застосо­вують різні типи сві­тиль­ників. Система освіт­лення раціональна лише при правильному виборі і розміщенні світиль-ників. Тип світиль­ників визначається: характером виробничого живлення при-міщення і технологічного процесу, необхідною безпекою, якістю освітлення і зручністю обслуговування. Сліпуча дія світла усувається при правильно обраній висоті підвісу світильників. Для освітлення виробничих територій, а також під'їзних колій і дворів на підприємствах цивільної авіації доцільно застосовувати прожектори. Вони здатні забезпечити високу вертикальну освітленість при високій економічності.

Необхідна освітленість робочих приміщень залежить не тільки від правильного вибору типу світильників, їхньої потужності і розташування, але й від обробки і фарбування стін, стелі й устаткування. Стелі слід фарбувати в білий колір, а стіни й устаткування – у світлі кольори.

Живлення світильників загального освітлення в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних може здійснюватися напругою 220 В, якщо висота їхньої установки не менше 2,5 м і конструкція виключає випадковий дотик до струмоведучих частин світильників.

Переносні світильники місцевого освітлення повинні живитися напругою не вище 12 В, за таких негативних умов у виробничому приміщенні: тіснота, можливість зіткнення з металевими заземленими поверхнями, незручне одноманітне положення робітника і т.ін. При технічному обслуговуванні літаків уночі застосовують переносні світильники, що живляться постійною напругою 24 В.

Світильники, що працюють від напруги нижче 220 В, повинні живитися від понижуючих трансформаторів з електричними роздільними обмотками. Використання автотрансформаторів не допускається.

Таблиця 4.2

Світлові характеристики люмінесцентних ламп

Потужність
Вт

Напруга, В

Світловий потік лампи, лм

Струм

лампи

Діаметр

трубки, мм

Довжина

лампи

без штирків, мм

на лампі

у 

живильній мережі

ЛДЦ

ЛД

ЛБ

ЛХБ

ЛБТ

15

58

127

450

525

585

525

525

0,3

25

473,4

20

60

127

620

760

800

780

780

0,35

38

589,8

30

108

220

1110

1380

1560

1440

1440

0,34

38

894,6

40

108

220

1520

1960

2120

2000

2000

0,41

38

1190,4

80

108

220

2720

3440

3680

3520

3520

0,82

38

1500,0



4.3. Гігієнічне нормування освітленості


Для створення раціонального освітлення необхідно нормувати рівень освітленості на робочих поверхнях. Однак нормування рівня освітленості природним світлом у люксах викликало б великі труднощі, тому що освітленість природним світлом коливається в дуже широких межах в залежності від періоду року, часу дня, стану хмарності, що відображають властивості поверхні землі (сніг, трав'яний покрив, асфальт і т.ін.). Тому показником ефективності природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (К.Е.О.), виражений у відсотках:



де e – коефіцієнт природної освітленості в будь-якому місці А усередині приміщення; Eв – освітленість у місці А, освітлюваного світлом видимого через світловий проріз ділянки небозводу, лк; Eн – освітленість горизонтальної площини в той же момент часу поза виробничим приміщенням, освітлюваної рівномірно розсіяним (дифузійним) світлом усього небозводу, лк.

Коефіцієнт природної освітленості відповідно до СНіП-II-4-79 "Природне і штучне освітлення" нормується в залежності від точності виконуваних робіт. Точність робіт визначається розмірами об'єкта розрізнення – мінімальний розмір предмета, елемента, що потребує роздільного спостереження в процесі роботи (тріщина, ширина подряпини, товщина дроту, напису на шкалах контрольно-вимірювальних приладів і т.ін.).

Якщо виробничі приміщення розташовуються нижче 45º північної широти і північніше 60º, то значення К.Е.О., наведені в табл. 4.3, відповідно збільшуються на 0,75 і 1,2.

Норми природного освітлення у виробничих приміщеннях установлені з урахуванням одержання максимально можливої освітленості (залежить від роду освітлення) при чистих стеклах ліхтарів і бічних світлових прорізів. Стекла очищають не рідше двох разів на рік при невеликих кількостях диму, пилу і кіптяві, при значних кількостях – не рідше чотирьох разів на рік. Стіни і стелі повинні бути світлих тонів.

Санітарними нормами встановлені мінімально допустимі величини освітленості штучним світлом (табл. 4.4), а для підприємств цивільної авіації – у НАОП 5.1.30-2.18-82, ДСТ 5472003-82 "Освітлення штучне на експлуатаційних підприємствах цивільної авіації. Норми та вимоги безпеки".

При виконанні робіт I-IV, Vа, Vб категорій рекоменду­ється застосовувати тільки систему комбінованого освітлення. Загальне освітлення в системі комбінованого повинно, по можливості, здійснювати газорозрядними лампами. Норми освітленості (табл. 4.4) необхідно підвищувати на одну ступінь по шкалі освітленості в наступних випадках:

а) при виконанні робіт I-VI категорій, коли відстань від ока до розглянутого об'єкта більше 0,5 м;

б) коли існує підвищена небезпека травматизму, а освітленість при системі загального освітлення не більше 150 лк (наприклад, при заточуванні інструмента на заточувальних верстатах, при роботі на гільйотинних ножицях);

в) у приміщеннях, де навчаються підлітки, якщо нормована освітленість не перевищує 300 лк;

г) при роботах I-IV категорій, якщо зорова робота виконується безупинно упродовж половини робочого дня і більше (наприклад, ділянка дефектації деталей і вузлів літаків і двигунів);

д) у приміщеннях, де відсутнє природне освітлення і постійно перебувають люди.

Норми освітленості необхідно знижувати:

а) при короткочасному перебуванні робітників у виробничому приміщенні;

б) якщо в приміщенні встановлено устаткування, що не потребує постійного обслуговування.


Таблиця 4.3

Нормовані значення коефіцієнтів природної освітленості в приміщеннях
виробничих будинків, розташованих північніше 45º і південніше 60º північної широти

Розряд

роботи

Характер робіт, виконуваних у приміщенні

Розмір об'єкта

розрізнення, мм

Норми коефіцієнтів природної
освітленості, %

Вид роботи за ступенем

точності

при бічному освітленні

при верхньому і комбінованому освітленні

1

Найвища

Менше 0,15

3,5

10

2

Дуже висока

Від 0,15 до 0,3

2,5

7

3

Висока

Від 0,3 до 0,5

2,0

5

4

Середня

Від 0,5 до 1,0

1,5

4

5

Мала

Від 1,0 до 5,0

1,0

3

6

Груба

Більше 5,0

0,5

2

7

Робота із самосвітними матеріалами в пальних цехах





1,0


3

8

Загальне спостереження за виробничим процесом:

постійне

періодичне






0,3
0,2



1
0,7

9

Робота на складах




0,1

0,5






Таблиця 4.4

Найменша допустима освітленість штучним світлом
на рабочих поверхнях у виробничих приміщеннях


Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм

Розряди зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта розрізнення з фоном

Характеристика фону

Найменша освітленість, лк

при люмінесцентних лампах

при
лампах накалювання

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення



Найвища







а

Малий

Темний

5000

1500

4000

300

точність


Менше




б

Малий
Середній

Середній
Темний


4000


1250


3000


300




0,15

I


в



Малий
Середній
Великий

Світлий
Середній
Темний



3000



1000



2000



300











г



Середній
Великий
Великий

Світлий
Світлий
Середній



1500



400



1250



300






Продовження табл. 4.4

Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм

Розряди зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта розрізнення з фоном

Характеристика фону

Найменша освітленість, лк

при люмінесцентних лампах

при
лампах накалювання

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення



Дуже

Від 0,15




а

Малий

Темний

4000

1250

3000

300

висока

до 0,3

II

б

Малий
Середній

Середній
Темний


3000


750


2000


300











в

Малий
Середній
Великий

Світлий
Середній
Темний



2000



500



1500



300











г

Середній
Великий
Великий

Світлий
Світлий
Середній



1000



300



750



200

Висока

Від 0,3




а

Малий

Темний

2000

500

1500

300




до 0,5

III

б

Малий
Середній

Середній
Темний


1000


300


750


200






Продовження табл. 4.4

Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм

Розряди зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта розрізнення з фоном

Характеристика фону

Найменша освітленість, лк

при люмінесцентних лампах

при
лампах накалювання

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення













в



Малий
Середній
Великий

Світлий
Середній
Темний



750



300



600



200











г



Середній
Великий
Великий

Світлий
Світлий
Середній



400



200



400



150

Середня

Від 0,5





в

Малий
Середній
Великий

Світлий
Середній
Темний


400


150


400


100




до 1,0

IV


г

Середній
Великий
Великий

Світлий
Світлий
Середній



300



150



300



100




Продовження табл. 4.4

Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм

Розряди зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта розрізнення з фоном

Характеристика фону

Найменша освітленість, лк

при люмінесцентних лампах

при
лампах накалювання

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення



Мала

Від 1,0




а

Малий

Темний

300

200

300

150




до 5,0

V


б

Малий
Середній

Середній
Темний


200


150


200


100











в

Малий
Середній
Великий

Світлий
Середній
Темний







100







50











г

Середній
Великий
Великий

Світлий
Світлий
Середній







100







50

Груба

Больше 5,0

VI



Незалежно від характеристики тла чи контрасту об’єкта з тлом





100





50





Продовження табл. 4.4

Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм

Розряди зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта розрізнення з фоном

Характеристика фону

Найменша освітленість, лк

при люмінесцентних лампах

при
лампах накалювання

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення



Работа із самосвітними матеріалами і виробами в гарячих цехах







VII






Те саме







200







150

Загальне спостереження за ходом виробничого процессу:

постійне спостереження;






VIII



а



– “ –







75







30






Продовження табл. 4.4

Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм

Розряди зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта розрізнення з фоном

Характеристика фону

Найменша освітленість, лк

при люмінесцентних лампах

при
лампах накалювання

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення



періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні









б

Незалежно від характеристики тла чи контрасту об’єкта з тлом





50





20

при періодичному відвіданні приміщення людьми







VIII


в



Те саме







50







5






Закінчення табл. 4.4

Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм

Розряди зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта розрізнення з фоном

Характеристика фону

Найменша освітленість, лк

при люмінесцентних лампах

при
лампах накалювання

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення

Комбіноване освітлення

Одне загальне освітлення



Работа на складах громіздких предметів і сипучих матеріа­лів:

на механізованих







IX



a



– “ –







50







20

на немеханізованих





б

– “ –



50



5

Примітки: 1. Тло – поверхня, яка прилягає до об’єкта, на якій він розглядається. Тло вважається: світлим – при коефіцієнті відображення поверхні больше 0,4; темним – при коефіцієнті відображення поверхні менше 0,2.

2. Контраст об’єкта з тлом прийнято вважатиь: великим, коли його значення більше 0,5 (об’єкт і тло різко відрізняються щодо яскравості); середнім, коли його значення 0,2-0,5 (об’єкт і тло помітно відрізняються щодо яскравості); малим, коли він менше 0,2 (об’єкт і тло мало відрізняються щодо яскравості).

4.4. Проектування систем штучного освітлення


Розраховуючи освітленість виробничих приміщень необхідно: визначити систему освітлення, вибрати тип джерела світла і тип світильників; визначити розряд приміщення відповідно до санітарних норм і норму освітленості; розмістити світильники; розрахувати освітленість на робочих поверхнях; уточнити число світильників; визначити одиничну потужність ламп.

При виборі системи освітлення виходять з погляду економічності або гігієнічності. Система комбінованого освітлення більш економічна і дозволяє на робочих місцях створювати високу освітленість. Система загального освітлення з погляду гігієни праці краща, тому що вона дозволяє створити рівномірний розподіл освітленості по всьому приміщенню, усунути різкі тіні й контрасти. У майбутньому, зі зростанням енергооснащеності загальне освітлення неминуче повинно витиснути комбіноване.

При виборі типу джерела світла перевагу віддається газорозрядним лампам як найбільш економічним. Газорозрядні лампи застосовуються в приміщеннях, не освітлених природним світлом, де необхідне тонке розрізнення кольорів і виконуються точні роботи.

Для загального освітлення виробничих приміщень доцільно застосовувати люмінесцентні лампи ЛБ, тому що вони мають задовільну передачу кольорів і високу світлову віддачу; для освітлення робочих місць, де існують підвищені вимоги до передачі кольору – лампи ЛД; при дуже високих вимогах до передачі кольору – лампи ЛДЦ. Лампи ДРЛ, ксенонові, натрієві використовуються для освітлення відкритих просторів – перонів, аеропортів, стоянок літаків і т.ін.

Тип світильників визначається характером виробничого приміщення.

Світильники в системі загального освітлення розташовують в один ряд, у кілька рівнобіжних рядів, у шаховому порядку і т.ін. В залежності від способу їхнього розташування експериментально встановлені оптимальні співвідношення між висотою підвісу hp над освітлюваною поверхнею і відстанню l між світильниками (табл. 4.5)

Необхідно також регламентувати відстань від крайнього ряду світильників до стіни. Коли робочі поверхні розташовуються уздовж стін, то ця відстань дорівнює 0,25-3 м; при відсутності робочих поверхонь біля стін – 0,4-5 м.

Прожектори розміщують групою по 10-15 шт. при освітленні великих територій – більше 1000 м2 з високим рівнем нормованої освітленості і тоді, коли кількість опор повинна бути мінімальною (аеропорти, стоянки літаків і спецавтотранспорта, двори АТБ). При освітленні територій площею не більше 3000-5000 м2 застосовують індивідуальне розташування прожекторів: 1-2 шт. Для усунення блискості при прожекторному висвітленні передбачається установка прожекторів на опори визначеної висоти.

Наприклад, прожектор ПЗС-35 з лампою 1500 Вт, 220 В повинен установлюватися на опору висотою не менше 17 м, з лампою 500 Вт, 127 В – 20 м; прожектор ПЗС-45 з лампою 1000 Вт, 220 В і лампою 1000 Вт, 127 В відповідно на 22 і 30 м.

Існує кілька методів розрахунку освітленості. Для розрахунку освітленості при загальному рівномірному освітленні використовують метод розрахунку за питомою потужністю (метод ватів) і метод розрахунку з світловим потоком.

Розрахунок освітленості з питомою потужністю

,

де W – питома потужність, Вт/м2; n – загальна кількість ламп; Wл – потужність однієї лампи; S – площа освітлюваного приміщення, м2.

Питома потужність залежить від типу світильників, висоти їхнього підвісу, коефіцієнта запасу і коефіцієнтів відбиття стін і стель. У спеціальних таблицях наведені питомі потужності освітлювальних установок в залежності від рівня нормованої освітленості. Якщо згідно з таблицею визначена питома потужність установки, то потужність однієї лампи визначають за формулою:



Отримане значення потужності лампи округляють до найближчого стандартного. Розрахунок за методом питомої потужності застосуємо для наближених розрахунків освітленості приміщень.


Таблиця 4.5


Найвигідніші значення l/hp для найбільш розповсюджених світильників

Тип світильника

l/hp

Тип світильника

l/hp

Світильники з лампами розжарювання

Плафон  одноламповий
Плафони ПГТ і ПНП

2,8
2,1

"Універсаль"

1,9

Плафони ПУ без відбивача і СПБ

2,5

"Універсаль" із затемнювачем

1,8

Плафони СХ без відбивача

3,0

"Глибоковипромінювач" (Гє)

1,7

Світильники з люмінесцентними лампами

"Глибоковипромінювач" (Гк)

0,8

ОД, ОДР, ОДО, ОДОР, МОД, ПВЛ–6,




"Люцета"

1,6

ВЛО, ПЛУ, НОГЛ, ПЛ–1

1,4

"Куля" з молочного скла

2,8

ВОД, ВЛН, ПВЛ–1

1,5

"Кільцеві підвісні світильники"

1,7

ШОД, ШЛП

1,3






Розрахунок освітленості за світловим потоком:

, (4.1)

де Еср – середня освітленість; n – число ламп у приміщенні; Fл – світловий потік однієї лампи, лм (табл. 4.1 і 4.2); η – коефіцієнт використання світлового потоку світильника; S – площа робочої поверхні, м2; k – коефіцієнт запасу; він приймається: для люмінесцентних ламп при малій кількості пилу – 1,5, при середньому і великому відповідно – 1,8 і 2,0; для ламп розжарювання при малому виділенні пилу – 1,3, при середньому і великому – відповідно 1,5 і 1,7.

Коефіцієнт використання світлового потоку показує, яка частина світлового потоку лампи Fл досягає освітлюваної поверхні у тому числі завдяки відбиттю світлового потоку від стін і стелі.

Коефіцієнт η, що залежить від показника приміщення j і коефіцієнтів відбиття стін ρз і стелі ρп приміщення, обчислений для різних типів світильників, наведений в довідниках.

Показник приміщення відображає геометричні розміри приміщення

,

де А и В – довжина і ширина освітлюваного приміщення, м;
hр – висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м.

Внаслідок того, що санітарними нормами передбачається не середня і мінімальна освітленість, у вираз (4.1) уведено поправочний коефіцієнт Z = Еср/Емін. Значення коефіцієнта Z при найвигіднішому розташуванні світильників приймється рівним 1,1...1,2.

На практиці, при відомій нормі освітленості Ен, визначають світловий потік однієї лампи Fл з урахуванням коефіцієнта нерівномірності освітлення Z за формулою

.

Потім, знаючи світловий потік лампи Fл, згідно з табл. 4.1 і 4.2 визначають потужність лампи.

Приклад 4.1. Розрахувати загальне освітлення ділянки дефектації вузлів авіаційних двигунів, де норма освітленості при застосуванні люмінесцентних ламп (розряд ) – 400 лк. Розміри приміщення: А = 25 м; У = 12 м; H = 4,0 м. Передбачається використовувати світильники типу ШОД з лампами ЛД, висота підвісу над робочою поверхнею hр = 3,25 м, коефіцієнт запасу приймаємо рівним 1,5 аналогічно приміщенням з малим виділенням пилу, диму і кіптяви.

Визначимо показник приміщення:



Задавшись значеннями коефіцієнтів відбиття стелі
ρп = 0,7, стін ρз = 0,1 і освітлюваної поверхні ρр = 0,1, за спеціальними таблицями знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку світильника η = 0,59. Поправочний коефіцієнт Z приймаємо рівним 1,1.

Подальший розрахунок може зводитися до визначення необхідного світлового потоку однієї лампи, якщо відома кількість світильників і ламп у них, або до визначення кількості світильників і ламп, якщо відомий тип і потужність ламп.

Якщо в нашому прикладі передбачається використовувати світильники ШОД з лампами ЛД 2x80, Fл = 3440 лм (табл. 4.2), то кількість ламп знайдемо з виразу

.

Кількість світильників N

.

Отже, світильники слід розташовувати рівномірно в шістьох рядах по вісім штук.

Методичні вказівки

Світло діє на очі людини і через них - на центральну нервову систему, кору великих півкуль головного мозку і на організм в цілому. Тому при вивченні даної теми потрібно звернути увагу на характеристики умов освітлення, на те, як вони змінюються зі зростанням освітленості приміщення, як впливає природне світло на організм людини, як нормується природне освітлення.

При вивченні питання щодо штучного освітлення потрібно більш докладно зупинитися на джерелах освітлення, їхніх перевагах і недоліках, на засобах усунення стробоскопічного ефекту в люмінесцентних лампах. Треба знати норми освітленості штучним світлом.

Література: [3]; [6]; [9]; [11]; [13]; [15].

Контрольні запитання

  1. Дайте визначення яскравісного контрасту. У чому він виявляється?

  2. Як впливає на організм людини недостатня освітленість робочого місця?

  3. Яку гігієнічну дію на організм людини чинить природне світло?

  4. Перелічіть різновиди природного освітлення.

  5. Як нормується природне освітлення?

  6. Назвіть джерела штучного освітлення, область їхнього переважного застосування.

  7. Що таке захисний кут світильника?

  8. Які тенденції щодо нормування освітленості штучним світлом?



Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Освітлення виробничих приміщень iconРішення "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень "
Земельного Кодексу України, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Ювілейна селищна рада

Освітлення виробничих приміщень iconРішення від 15 квітня 2011 року №63 м. Мала Виска Про комплексну програму реконструкції мереж зовнішнього освітлення Маловисківського району
На підставі статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та розглянувши поданий районною державною адміністрацією...

Освітлення виробничих приміщень iconПоложення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель І споруд (витяг) 1 загальні вказівки
Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель І споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного І якісного...

Освітлення виробничих приміщень iconУмови проведення Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад
Всеукраїнський зліт учнівських виробничих бригад проводиться з метою підвищення ефективності навчально-дослідної роботи на шкільних...

Освітлення виробничих приміщень iconМетодичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «Автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорна техніка» для студентів заочного факультету,які навчаються за напрямом
Навчальна дисципліна "Автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорна техніка" є нормативною і входить до циклу дисциплін професійно-практичної...

Освітлення виробничих приміщень iconПоложення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель І споруд (нпа положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель І споруд (нпаоп 45. 2 01-98) Зміст документу
Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель І споруд нпа

Освітлення виробничих приміщень iconДодаток
Порядок переведення житлових приміщень (житлових будинків) у нежитлові та їх реконструкції під розміщення об’єктів невиробничої сфери...

Освітлення виробничих приміщень iconРішення виконкому міської ради про переведення жилих приміщень у нежитловий фонд (для приміщень, переведених у нежитловий фонд)
Видача виписки із протоколу архітектурно-містобудівної ради щодо проектних пропозицій об’єктів містобудування

Освітлення виробничих приміщень iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорна техніка» для студентів напряму
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорна...

Освітлення виробничих приміщень iconАналіз впливу регуляторного акта проекту рішення Васильківської селищної ради "Про затвердження Порядку переведення житлових приміщень (житлових будинків) у
Васильківської селищної ради "Про затвердження Порядку переведення житлових приміщень (житлових будинків) у нежитлові та їх реконструкції...

Освітлення виробничих приміщень iconКартка послуги №29/01
Назва послуги: Надання технічних умов на зовнішнє освітлення при реконструкції або будівництві об’єкта

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи