13 Аналіз ефективності використання основних засобів icon

13 Аналіз ефективності використання основних засобів




Скачати 427,32 Kb.
Назва13 Аналіз ефективності використання основних засобів
Сторінка2/2
Дата конвертації19.10.2012
Розмір427,32 Kb.
ТипДокументи
джерело
1   2
1. /2479/01-2479/Literat.doc
2. /2479/01-2479/Rozd_10.doc
3. /2479/01-2479/Rozd_11.doc
4. /2479/01-2479/Rozd_12.doc
5. /2479/01-2479/Rozd_13_1.doc
6. /2479/01-2479/Rozd_13_2.doc
7. /2479/01-2479/Rozd_13_3.doc
8. /2479/01-2479/Rozd_14.doc
9. /2479/01-2479/Rozd_15.doc
10. /2479/01-2479/Rozd_2.doc
11. /2479/01-2479/Rozd_3.doc
12. /2479/01-2479/Rozd_4.doc
13. /2479/01-2479/Rozd_5.doc
14. /2479/01-2479/Rozd_6.doc
15. /2479/01-2479/Rozd_7.doc
16. /2479/01-2479/Rozd_8.doc
17. /2479/01-2479/Rozd_9.doc
18. /2479/01-2479/Vstyp_1.doc
19. /2479/01-2479/Zmist.doc
20. /2479/01-2479/titul.doc
21. /2479/01-2479/ёлёсФмї.doc
22. /2479/text.doc
Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа
Діагностика ризику банкрутства та впливу інфляції на прийняття рішень фінансового характеру
Частина ІІІ управлінський аналіз
Аналіз виробництва продукції та послуг
Використання трудових ресурсів 13 Аналіз ефективного використання трудових ресурсів
Рішення щодо використання всіх наявних виробничих ресурсів І, зокрема, матеріальних
13 Аналіз ефективності використання основних засобів
Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції 14 Значення, завдання та джерела інформації
Особливості аналізу зовнішньоекономічної діяльності
Предмет І види економічного аналізу
Метод та прийоми економічного аналізу
Економіко-математичних методів
5 Система економічної інформації Характеристика, форми відображення та джерела формування інформації для економічного аналізу. Термін «інформація»
Економічного аналізу методичні принципи організації економічного аналізу
Звіт про фінансові результати (табл. 1), декларація про прибуток підпри­ємства, матеріали маркетингових досліджень
Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства
Переднє слово
Частина І. Основи теорії економічного аналізу 7
Міністерство освіти І науки України Київський національний економічний університет
Додатки додаток 1 Баланс
Рівень запасів
Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Цей показник розраховується як у цілому, так і в розрізі окремих груп основних засобів. Більш високий коефіцієнт оновлення активної частини, ніж інших основних засобів, покаже, що оновлення засобів на підприємстві (табл. 13.18) здійснюється саме за рахунок активної частини і позитивно вплине на показник фондовіддачі.



Рис. 13.9. Схема аналізу технічного стану
та тенденції розвитку основних засобів

Коефіцієнт оновлення (Кон):

,

де ОЗо — вартість введених основних засобів за звітний рік;
ОЗк — загальна вартість основних виробничих засобів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття основних засобів характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва.

Коефіцієнт вибуття (Квиб):

,

де ОЗв — вартість основних засобів, які вибули; ОЗп — вартість основних виробничих засобів на початок періоду.

Коефіцієнт вибуття доцільно розраховувати для всіх основних засобів, промислово-виробничих засобів, активної їх частини, окремих груп промислово-виробничих основних засобів і основних видів обладнання.

Коефіцієнти придатності та вибуття якнайтісніше залежать від темпів оновлення основних засобів: що більше коефіцієнт вибуття засобів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів і ліпшим їх технічний стан. Це стосується і нашого умовного підприємства (Кон = 0,129, Квиб = 0,072).

Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період.

Коефіцієнт приросту (Кп):

,

де ОЗпр — вартість приросту основних засобів; ОЗп — вартість основних засобів на початок періоду.

Методика порівняльного аналізу цього коефіцієнта аналогічна методиці аналізу коефіцієнтів оновлення та вибуття основних засобів.

У процесі аналізу руху та технічного стану основних засобів перевіряється виконання плану впровадження нової техніки, уведення в дію нових об’єктів, ремонту основних засобів. Визначається частка прогресивного обладнання в загальній його кількості і за кожною групою окремо, а також частка автоматизованого обладнання. Для характеристики вікового складу та морального зносу основні засоби групуються за тривалістю використання (за строками служби) —
до 5 років, 5—10 років, 10—15 років і т.д. — і розраховується питома вага кожної групи в загальній кількості обладнання.

Оптимальним віком для обладнання є 7 років, оптимальні строки експлуатації інших видів засобів залежать від їх особливостей.

У таблиці 13.20 подано класифікацію структури обладнання підприємства за віком.

Так, обладнання, що експлуатується протягом 10 років і менше, становить 40 % (21,6 + 18,4), у тому числі металорізальне — 38,9 % (386 + 255 : 1647 · 100), ковальсько-пресувальне — 43,8 % (57 + 62 : 272 · 100).

Понад 15 років експлуатується 26,4 % обладнання, у тому числі металорізальне — 25,2 % (415 : 1647 · 100) і ковальсько-пре­сувальне — 26,5 % (72 : 272 · 100). Отже, для підвищення ефективності використання основних засобів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види верстатів і машин (автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.

Таблиця 13.20

Аналіз вікового складу ТА структури обладнання

Вікова група,
роки

Металорізальне

Ливарне

Ковальсько-пресу­вальне

Підйомно-транс­портне

Дерево­
обробне

Інше

Разом

Питома вага, %

До 5 років

386

48

57

96

27

28

642

21,6

Від 5 до 10

255

50

62

128

24

27

546

18,4

Від 10 до 15

591

70

81

177

45

37

1001

33,7

Понад 15

415

65

72

156

40

35

783

26,3

Усього

1647

233

272

557

136

127

2972

100

Питома вага,  %

55,4

7,8

9,2

18,7

4,6

4,3

100




Технічний стан основних засобів залежить від своєчасного і якісного їх ремонту (табл. 13.21).

Таблиця 13.21

Аналіз виконання плану ремонту основних засобів

Показник

План,
тис. грн

Фактично, тис. грн

Відхилення від плану (),
тис. грн

Виконання плану, %

1. Витрати на ремонт (усього на підприємстві)

891

875

–16

98,2

1.1. Витрати на ремонт основних промислово-виробни­чих засобів

751

745

–6

99,2

1.1.1 Витрати на ремонт машин і обладнання

620

630

+10

101,6


Як видно з таблиці 13.21, в цілому план з ремонту на нашому умовному підприємстві виконано тільки на 98,2  %, а з ремонту основних промислово-виробничих засобів — на 99,2  %. Водночас план витрат на ремонт машин і обладнання перевиконано на 1,6 %. Залучивши додаткові дані, необхідно з’ясувати конкретні причини відхилень (наприклад, дефіцит запчастин тощо). Щоб проаналізувати виконання плану ремонту за конкретними видами обладнання, застосовують дані відділів головного механіка та головного енергетика. Особливу увагу звертають на строки виконання ремонтних робіт та їхню якість.

Групування за технічною придатністю застосовують для харак­теристики стану робочих машин і обладнання, інструментів, пристосувань. При цьому виділяють такі групи: придатне обладнання, обладнання, яке потребує капітального ремонту, непридатне обладнання, котре потрібно списати.

Наступний етап аналізу — вивчення забезпеченості підприємства основними виробничими засобами.

Забезпеченість підприємства основними засобами характеризуєть­ся показниками фондоозброєності праці та технічної озброєності праці.

Фондоозброєність праці розраховується як відношення середньої вартості основних виробничих засобів основного виду діяльності до кількості робітників у найбільшу зміну або до їх середньоспискової чисельності.

Рівень технічної озброєності праці розраховується як відношення середньої вартості активної частини основних засобів до кількості робітників у найбільш численну зміну або до їх середньоспискової чисельності.

Порівнюючи фактичні показники з планом або з фактичними торішніми показниками, визначають темпи і напрямки зростання цих показників.

Темпи зростання фондоозброєності та технічної озброєності порівнюють із темпами зростання продуктивності праці.

Аналіз ефективності використання основних засобів. Загальними показниками ефективності використання основних засобів є фондовіддача — виробництво продукції на 1 гривню основних засобів [відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством, цехом або дільницею (ОП), до середньорічної вартості основних виробничих засобів ()]. Розраховується показник фондовіддачі (ФВ) за формулою:

ФВ = ОП : .

Фондомісткість — показник, обернений до фондовіддачі: він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засоби для випуску продукції вартістю в 1 гривню. Щоб охарактеризувати використання окремих частин основних засобів, величину у формулі відповідно змінюють (наприклад, на вартість активної частини основних засобів).

Часткові показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, обладнання, виробничої площі (серійний випуск продукції в натуральному виразі на одиницю обладнання за зміну, випуск продукції на 1 м2 виробничої площі та ін.).

Результат виробничої діяльності підприємства можна визначити за допомогою різних показників. Вибір чисельника показника фондовіддачі залежить від конкретно поставленої цілі.

Фондовіддачу розраховують або у вартісних, або в натуральних (тонни, метри, штуки і т.д.) вимірниках.

Натуральні вимірники фондовіддачі мають обмежене використання, і їх розраховують на підприємствах, цехах і дільницях, які виробляють один вид продукції; трудові вимірники застосовуються в цехах і на дільницях, де випускають кілька видів продукції. Якщо в розрахунку фондовіддачі обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності працівників Т і про­дуктивності їхньої праці П, а вартість основних засобів — через добуток чисельності Т і фондоозброєності праці за однозмінної роботи Фз, то матимемо відношення:

ФВ = ТП : ТФг = П : Фз.

Отже, фондовіддача основних засобів прямо пропорційно залежить від продуктивності праці і обернено пропорційно — від її фондоозброєності.

Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності.

У процесі аналізу вивчається динаміка показників виконання плану, проводяться міжгосподарські порівняння. Показник фондовіддачі визначається для всіх основних засобів виробничого призначення та для активної їх частини (машини і обладнання).

Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі приводять до порівнянного вигляду. Обсяг продукції коригують на зміну оптових цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів — на їхню переоцінку.

Якщо план підприємства містить планово-розрахункові параметри кількісних і якісних характеристик використання основних виробничих засобів (у тому числі розрахунки фонду верстато-го­дин експлуатації і простоїв на профілактичних оглядах, поточних, серійних і капітальних ремонтах, коефіцієнта змінності роботи), то виконується факторний аналіз стосовно додержання цих планових параметрів і їхнього впливу на кінцевий результат — фондовіддачу основних виробничих засобів.

Фондовіддача є одним із основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фактори, у свою чергу, впливають на неї. Треба мати на увазі, що показник фондовіддачі складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина їх між собою пов’язана (наприклад, трудомісткість продукції і виробіток продукції за одиницю часу роботи устаткування, додержання нормативних термінів перебування устаткування в ремонтах і на техобслуговуванні, коефіцієнт змінності роботи устаткування).

Вплив факторів, можна відобразити за допомогою структурно-логічної схеми (рис. 13.10).



Рис. 13.10. Структурно-логічна схема факторів,
що впливають на фондовіддачу


Проведемо практичний розрахунок фондовіддачі за даними табл. 13.22. Аналіз даних цієї таблиці показує, що фактична фондовіддача проти планової — зменшилась щодо основних виробничих фондів на 0,3 грн, а активної їх частини — на 0,5 грн.

Таблиця 13.22

Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі

Показник

План

Факт

Відхилення від плану (±)

  1. Обсяг випуску продукції, тис. грн

8400

8500

+100

Середньорічна вартість, тис. грн:










а) основних виробничих засобів

1120

1181

+61

б) активної частини

672

708

+36

в) одного верстата

11,5

11,8

+0,3

Питома вага активної частини засобів

0,6

0,59

–0,1

Фондовіддача, грн.:










а) основних виробничих засобів

7,5

7,2

–0,3

б) активної частини

12,5

12,0

–0,5

Середньорічна кількість верстатів

58

60

+2

Відпрацьовано за звітний період усіма верстатами, тис. год.

185

172

–13

У тому числі одиницею обладнання:










а) годин

3189,7

2866,7

–323

б) змін

431,0

398,2

–32,8

в) днів

236,8

288,5

+51,7

Коефіцієнт змінності роботи обладнання

1,82

1,38

–0,44

Середня тривалість зміни, год.

7,4

7,2

–0,2

Випуск продукції на 1 верстато-годину, грн

45,4

49,4

+4

Випереджальне зростання випуску обсягу продукції, робіт, послуг проти зростання вартості основних засобів характеризує відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі, що свідчить про ефективність виробництва. У нашому прикладі сталося навпаки: зростання вартості основних виробничих засобів на +61 тис. гривень і активної частини на +36 тис. гривень і невідповідно мале зростання обсягу виробництва призвели до зниження фондовіддачі основних виробничих засобів (–0,3 грн) і активної їх частини (–0,5 грн).

На фондовіддачу основних виробничих засобів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини засобів.

На основі даних таблиці 13.22 зробимо розрахунок впливу факторів (ФВ — фондовіддача; ПВ — питома вага активної частини засобів):

тис. грн;

тис. грн

Усього –0,3 тис. грн


Фондовіддача активної частини засобів (технологічного обладнання) залежить від його структури, часу роботи та середньогодинного виробітку.

Для аналізу застосуємо факторну модель:



де ФВа — фондовіддача активної частини; к — середньорічна кількість верстатів; Чод.о. — час, відпрацьований одиницею обладнання (у годинах); ВГ — виробіток продукції за 1 машино-годину; ОВФа — середньорічна вартість основних виробничих засобів активної частини.

Факторну модель фондовіддачі можна розширити, якщо час роботи одиниці обладнання подати у вигляді кількості відпрацьованих днів, коефіцієнта змінності та середньої тривалості зміни.

Середньорічну вартість технологічного обладнання можна подати як добуток кількості та середньої вартості його одиниці в порівнянних цінах, після чого кінцева факторна модель набере такого вигляду:



де ФВа — фондовіддача активної частини; к — середньорічна кількість верстатів; Д — час роботи одиниці обладнання в днях; Кзм — коефіцієнт змінності роботи обладнання; Т — середня тривалість зміни; ВГ — виробіток продукції за 1 машино-годину; О — середня вартість одиниці обладнання.

Використавши спосіб ланцюгової підстановки, можемо розрахувати вплив факторів на приріст фондовіддачі обладнання:



Щоб визначити перший умовний показник фондовіддачі, необхідно замість планової величини взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання, яка за однакових цін може змінитись тільки за рахунок зміни структури цього обладнання:



За рахунок зміни структури обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0,32 грн (12,270 – 12,590).

На наступному етапі потрібно визначити, якою була фондовіддача за фактичної структури обладнання і фактичної кількості відпрацьованих днів, але за планової величини інших факторів:



Отже, вона буде вищою на 2,881 грн (15,151 – 12,270).

Для визначення третього умовного показника фондовіддачі розрахунок проводять виходячи з фактичної структури, фактичної кількості відпрацьованих днів, фактичного коефіцієнта змінності, але з використанням планового рівня інших факторів:



За рахунок зниження коефіцієнта змінності роботи обладнання його фондовіддача знизилась на 3,816 грн (11,335 – 15,151).

Для розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі плановим залишають тільки рівень середньогодинного виробітку:



Оскільки фактична тривалість зміни нижча за планову на 0,2 год., фондовіддача зменшилась на 0,307 грн (11,028 – 11,335).

На наступному етапі з урахуванням фактичного виробітку обладнання фондовіддача становитиме:



Отже, вона буде на 0,972 грн (12,0 – 11,028) вищою за планову.

Для того, щоб визначити, як ці фактори вплинули на рівень фондовіддачі основних виробничих засобів, необхідно одержані результати помножити на фактичну питому вагу активної частини фондів у загальній сумі основних виробничих засобів:



Зміна фондовіддачі основних виробничих фондів за рахунок:

  • структури обладнання –0,32 · 0,59 = –0,1888;

  • цілоденних простоїв +2,881 · 0,59 = +1,69979;

  • коефіцієнта змінності –3,816 · 0,59 = –2,25144;

  • внутрішньозмінних простоїв –0,307 · 0,59 = –0,18113;

  • середньогодинного виробітку +0,972 · 0,59 = +0,57348


Усього –0,5 –0,3


Для того, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів, а зміну середньорічної вартості основних виробничих засобів — на плановий рівень фондовіддачі основних засобів.

Результати впливу факторів зміни фондовіддачі на зміну виробництва продукції наведено в таблиці 13.23.

Таблиця 13.23

Вплив факторів на зміну виробництва продукції

Фактори

Розрахунок впливу
на випуск продукції

Першого рівня (1 – 3)

  1. Середньорічна вартість основних виробничих засобів

+61 · 7,5 = +455

  1. Частка активної частини засобів

–0,1 · 1181 = –118

  1. Віддача активної частини засобів

–0,2 · 1181 = –236

Усього

–0,3

+100

Другого рівня (3.2.1 – 3.2.5)

3.2.1. Структура обладнання

–0,32 · 0,59 = –0,1888 · 1181 = –223

3.2.2. Цілоденні простої

+2,881 · 0,59 = +1,69979 · 1181 = +2007

3.2.3. Коефіцієнт змінності

–3,816 · 0,59 = –2,25144 · 1181 = –2658

3.2.4. Внутрішньозмінні простої

–0,307 · 0,59 = –0,18113 · 1181 = –214

3.2.5. Середньогодинний виробіток

+0,972 · 0,59 = +0,57348 · 1181 = +677

Усього

–0,5

–0,3481 · 1181 = –411


Наведені дані свідчать, що негативно вплинули на рівень фондовіддачі та обсяг виробництва продукції зниження частки активної частини фондів, збільшення частки дорогого обладнання, надпланові цілоденні та внутрішньозмінні простої техніки. Аналітик повинен вивчити причини цих простоїв і знайти резерв їхнього скорочення. На нашому умовному підприємстві випуск продукції можна збільшити на 3372 тис. грн (2658 + 214) за рахунок зменшення внутрішньозмінних простоїв обладнання.

Аналіз використання обладнання та виробничої потужності підприємства. Вирішальний вплив на фондовіддачу має ефективність використання машин і обладнання в часі та потужності.

Аналізуючи використання виробничого обладнання в часі, необхідно: перевірити забезпеченість підприємств обладнанням; по­рівняти за планом і за звітом календарний, режимний і фактичний фонди часу роботи обладнання; вивчити затрати часу на простої обладнання з технічних, технологічних і організаційних причин і виявити способи їх скорочення; визначити причини відхилень виробничих засобів для окремих технологічних груп обладнання; проаналізувати коефіцієнт екстенсивного навантаження обладнання; визначити вплив поліпшення використання обладнання в часі на обсяг випуску продукції.

Розрізняють обладнання: наявне — рахується на балансі і занесене в інвентарні відомості; установлене — здане в експлуатацію; яке працює — те, що фактично використовується у виробництві; обладнання в запланованому ремонті; резервне — те, що перебуває в резерві; простійне — таке, що за планом мало було працювати, але фактично не працює.

Розподіл кількості обладнання за названими категоріями показує рівень його фактичного застосування в робочому процесі. Після цього виявляють причини розходжень між плановими і фактичними показниками цих категорій, шукають резерви збільшен­ня обсягу випуску продукції за рахунок ліпшого використання наявної кількості обладнання.

Порівнюючи кількість наявного й установленого обладнання за планом і звітом, визначають рівень виконання плану здачі обладнання в експлуатацію, а встановленого обладнання з тим, яке фактично працює, — питому вагу останнього в усьому встановленому (табл. 13.24).

Так, з табл. 13.24 бачимо, що на підприємстві є 107 одиниць не встановленого обладнання (1310 – 1203), або 8,2 % (107 · 100 : 1310). Водночас 12,8 % (100 – 87,2) встановленого обладнання не працює, причому в цеху №2 не працює 10,9 % (100 – 89,1), а в цеху №1 — 14,3 % (100 – 85,7).

Таблиця 13.24

Аналіз складу обладнаНня на підприємстВі

Наявне
обладнання, од.

У тому числі

Відношення обладнання,
що працює, до

установлене

таке, що фактично працює

наявного,  %

установленого,  %

Усього — 1310

1203

1050

80,2

87,2

у т. ч.:













цех № 1 — 701

642

550

78,5

85,7

цех № 2 — 609

561

500

82,1

89,1

Обчислюючи відношення встановленого обладнання до наявного, визначають коефіцієнт установлення обладнання. У процесі аналізу необхідно з’ясувати причини, що заважають установленню обладнання, і сприяти введенню його в дію або продажу, якщо воно є непотрібним. Ту частину обладнання, яка перебуває в резерві, необхідно перевірити, після чого або ввести придатні його види в експлуатацію або ліквідувати.

Аналіз використання обладнання пов’язаний з розглядом балансу часу його роботи. Елементами цього балансу є: календарний, режимний, плановий, фактичний фонди часу.

Календарний фонд часу — максимально можливий час роботи обладнання — визначається множенням кількості календарних днів (за рік, квартал, місяць) на 24 години.

Режимний фонд часу кожної одиниці обладнання визначається множенням кількості робочих змін згідно з чинним на підприємстві режимом роботи на кількість робочих годин у зміні.

Плановий фонд часу роботи обладнання визначається відніманням від режимного фонду часу перебування обладнання в плановому ремонті та модернізації.

Фактичний фонд часу роботи обладнання включає час фактичної роботи, час підготовчо-корисний і допоміжний.

Відхилення фактичного календарного фонду часу від планового щодо всього основного технологічного обладнання або щодо окремих його груп показує зміну кількості одиниць обладнання, а відхилення річного фактичного фонду часу роботи облад­нання від планового є наслідком зміни витрат часу на технічні й технологічні зупинки і наявності простоїв з організаційно-техніч­них причин. Рівень використання обладнання за часом характеризується системою коефіцієнтів екстенсивного завантаження обладнання, що їх розраховують як відношення фактично відпрацьованого фонду часу до загального фонду часу (календарного, режимного, планового), тобто:

Кк = Тф : Тк; Кр = Тф : Тр; Кп = Тф : Тп ,

де Кк, Кр, Кп — коефіцієнти використання відповідно календарного, режимного і планового часу, машино-годин;

Тк, Тр, Тп — календарний, режимний і плановий фонди часу, машино-годин;

Тф — час фактичної роботи обладнання, машино-годин.

Розгляд коефіцієнтів використання обладнання в цілому і за групами обладнання в динаміці за кілька звітних періодів дасть можливість встановити тенденцію підвищення (зниження) коефіцієнтів використання обладнання в часі.

Величина режимного фонду часу залежить від коефіцієнта змінності обладнання, який показує, скільки змін у середньому щодня працює кожна одиниця обладнання. Коефіцієнт змінності розраховується за робочу добу, місяць, квартал або рік щодо дільниці, цеху, підприємства, як відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін до кількості машино-днів, відпрацьованих обладнанням, або як відношення кількості відпрацьованих за період аналізу годин одиницею обладнання до тривалості однієї зміни, помноженої на кількість діб роботи за той самий період. Приклад аналізу використання обладнання в часі наведено в табл. 13.25. Дані таблиці 13.25 показують, що середній час роботи одного верстата (кількість годин) у звітному періоді є вищим за минулий період на 150 годин (2880 –2730), але через зменшення середньої тривалості зміни коефіцієнт змінності знизився на 0,12. Середня тривалість роботи верстата за зміну збільшилась на 0,2 години. Протягом звітного періоду на збільшення часу роботи верстата вплинули такі фактори:

а) зміна кількості днів роботи верстата за період —

230,4 · 1,9 · 7 = 3064 год.; 3064 – 2730 = 334 год.;

б) зміна кількості роботи верстата за зміну –

230,4 · 1,9 · 7,2 = 3152 год.; 3152 – 3064 = +88 год.;

в) зміна коефіцієнта змінності — 2880 – 3152 = –272 год.

Використання обладнання за потужністю аналізується на основі зіставлення фактичних показників виробництва продукції за одну верстато-годину з плановими, а також з показниками минулих періодів і однотипних підприємств за групами однорідного обладнання. Показником, що характеризує рівень використання обладнання за потужністю, є коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кі), який обраховується як відношення фактичної часової продуктивності одиниці обладнання до планової.

На використання обладнання за потужністю впливають: технічний стан, якість інструменту і технічного оснащення, якість сировини та матеріалів, кваліфікація кадрів, складність технології, зміна номенклатури продукції, рівень організації виробничого процесу, робочих місць, управління та ін.

Загальну характеристику використання обладнання за часом дає коефіцієнт інтегрального навантаження (Кінт), який визначається як добуток коефіцієнтів екстенсивного (Ке) та інтенсивного (Кі) навантажень:

Кінт = Ке · Кі.

Таблиця 13.25

Аналіз використання обладнання за часом
на підприємстві (цех, дільниця)




Показник

За минулий період

За звітний період

Відхилення (±)

1

Календарний фонд часу верстатів, що працюють, верстато-днів

20805

21900

+1095

2

Середньорічна кількість верстатів, що працюють, од. (ряд. 1 : 365)

57

60

+3

3

Фактично відпрацьовано днів

11970

13824

+1854

4

Фактично відпрацьовано змін

22230

2400

+1770

5

Фактично відпрацьовано годин

155610

172800

+17190

6

Середня кількість днів роботи за звітний період (ряд. 3 : ряд. 2)

210

230,4

+20,4

7

Середня кількість змін роботи за період (ряд. 4 : ряд. 2)

390

400

+10

8

Середня кількість годин роботи за період (ряд. 5 : ряд. 2)

2730

2880

+150

9

Середня тривалість роботи за день, год. (ряд. 5 : ряд. 3)

13

12,5

-0,5

10

Середня тривалість зміни, год. (ряд. 5 : ряд. 4)

7

7,2

+0,2

11

Коефіцієнт змінності (ряд. 4 : ряд. 3)

1,86

1,74

-0,12


У процесі аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плану і причини змін.

Для груп однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності та інтенсивності використання обладнання:

ВПі = Кі · Ді · Кзмі · Ті · ВГі ,

де Кі — кількість і-го обладнання; Ді — кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання; Кзмі — коефіцієнт змінності роботи обладнання; Ті — середня тривалість зміни; ВГі — виробіток продукції за одну машино-годину на і-му обладнанні.

Методика розрахунку способом ланцюгової підстановки (за даними табл. 13.22).

ВПпл = Кпл · Дпл · Кзмпл · Тпл · ВГпл =

= 58 · 236,8 · 1,82 · 7,4 · 45,4 = 8400 тис. грн.

= Кф · Дпл · Кзмпл · Тпл · ВГпл =

= 60 · 236,8 · 1,82 · 7,4 · 45,4 = 8687 тис. грн.

= Кф · Дф · Кзмпл · Тпл · ВГпл =

= 60 · 288,5 · 1,82 · 7,4 · 45,4 = 10584 тис. грн.

= Кф · Дф · Кзмф · Тпл · ВГпл =

= 60 · 288,5 · 1,38 · 7,4 · 45,4 = 8025 тис. грн.

= Кф · Дф · Кзмф · Тф · ВГпл =

= 60 · 288,5 · 1,38 · 7,2 · 45,4 = 7808 тис. грн.

= Кф · Дф · Кзмф · Тф · ВГф =

= 60 · 288,5 · 1,38 · 7,2 · 49,4 = 8500 тис. грн.


8687 – 8400 = +287 тис. грн.

10584 – 8687 = +1897 тис. грн.

8025 – 10584 = –2559 тис. грн.

7808 – 8025 = –217 тис. грн.

8500 – 7808 = +692 тис. грн.

Дані факторного аналізу показують, що за рахунок збільшення кількості обладнання, відпрацьованих днів виробітку продукції за одну машино-годину план з випуску товарної продукції перевиконано, а внутрішньозмінні простої обладнання і зниження коефіцієнта змінності призвели до зменшення обсягу товарної продукції на 2776 тис. грн, або на 33,0 % плану. Це можна певною мірою розглядати як резерв збільшення виробництва продукції на даному підприємстві.

Завершальним етапом аналізу ефективності використання основних засобів є підготовка проектів рішень керівництва щодо збільшення випуску продукції і фондовіддачі за рахунок запровадження таких заходів:

  1. Уведення в дію невстановленого обладнання або реалізація зайвого устаткування.

  2. Зменшення цілоденних простоїв обладнання.

  3. Підвищення коефіцієнта змінності через ліпшу організацію виробництва.

  4. Скорочення внутрішньозмінних простоїв і збільшення середньої тривалості зміни.

  5. Підвищення середньогодинного виробітку обладнання за ра­хунок його модернізації, інтенсивнішого використання і т. д.

Збільшення обсягу виробництва продукції і скорочення середньорічної вартості основних виробничих засобів — це резерви зростання фондовіддачі.

Питання для самоперевірки


  1. Як проводиться аналіз структури працівників підприємства?

  2. Як розраховуються коефіцієнти обороту з приймання, звільнення, плинності та коефіцієнт загального обороту робочих кадрів?

  3. За якими показниками аналізується використання робочого часу?

  4. Охарактеризуйте показники цілоденних, внутрішньозмін­них втрат робочого часу. Назвіть непродуктивні витрати робочого часу.

  5. Дайте визначення трудомісткості продукції.

  6. Які фактори впливають на зміну трудомісткості?

  7. Дайте визначення продуктивності праці. Назвіть фактори, що впливають на продуктивність праці одного працюючого, одного робітника підприємства.

  8. Сформулюйте основні завдання аналізу матеріальних ресурсів.

  9. Назвіть основні прийоми та способи дослідження, що використовуються для аналізу матеріальних ресурсів.

  10. Які три функціональні служби підприємства повинні проводити аналіз матеріальних ресурсів?

  11. Назвіть основні принципи управління матеріальними запасами.

  12. Чому нормативні витрати є ключовим елементом у системі управління й аналізу матеріальних ресурсів?

  13. Для чого аналізується забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами?

  14. Який фактор спричиняє найбільший вплив на забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами і чому?

  15. У чому полягає різниця між матеріальними ресурсами та матеріальними витратами?

  16. Охарактеризуйте систему показників, що застосовуються для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів.

  17. З якою метою проводиться моделювання взаємозв’яз­ків між показниками матеріальних витрат та вартістю виготовленої продукції?

  18. Які факторні моделі необхідно побудувати, щоби виз­начити вплив факторів на зміну рівня матеріаломісткості?

  19. Назвіть можливі варіанти мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

  20. Які моделі управління матеріальними запасами вам відомі?

  21. Як розрахувати показники забезпеченості підприємства устаткуванням, виробничими площами?

  22. Назвіть показники й чинники ефективності використання виробничих потужностей та устаткування.

  23. Які фактори впливають на використання основних засобів?

  24. Назвіть порядок розрахунку впливу основних засобів на обсяг виробництва продукції.

  25. Поясніть методику підрахунку резервів зростання товарної продукції.








1   2



Схожі:

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconШляхи підвищення ефективності використання транспортних засобів
Організаційно-технологічні міроприємства по підвищенню ефективності використання транспортних засобів

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconЗвіт про списання основних засобів, копії відповідних документів, у т ч. щодо здачі брухту чорних, кольорових та дорогоцінних металів, облікування придатних для подальшого використання запчастин та деталей,
«Про затвердження Порядку списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста...

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconРозрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій) за 19 р
Нарахування амортизації основних засобів Шифр рахунку, що дебетується, субрахунку або статті

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconОблік амортизації, ремонту, переоцінки основних засобів
...

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconМіжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 Основні засоби Мета
Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до основних засобів, щоби користувачі фінансових звітів могли розуміти інформацію...

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconНаказ №640 м. Вільнянськ Про результати перевірки ефективності використання коштів державного бюджету
Запорізької облдержадміністрації від 13. 12. 2012 №7933. 02/02-1035 «Про результати перевірки ефективності використання коштів державного...

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconВикористання програмних засобів навчання та інтернет ресурсів у вивченні початкового курсу математики Розділ
Розділ теоретичні аспекти використання програмних засобів та мережі Інтернет у початковому курсі математики

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconРозпорядження від 18 грудня 2012 року №726 смт Рокитне Про проведення інвентаризації основних засобів та внесення змін до складу постійно діючої комісії з інвентаризації основних засобів
Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України від 30. 10. 1998 №90, зареєстрованого у Міністерстві...

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconПро затвердження Порядку проведення моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров'я
Документ: Наказ від 24. 07. 2009 №531 Про затвердження Порядку проведення моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів...

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconУманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8
Використання електронних засобів навчання Power Point та інших засобів навчання в навчально – виховному процесі

13 Аналіз ефективності використання основних засобів iconАкт на списання основних засобів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи