Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання icon

Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання




Скачати 239.12 Kb.
НазваЧитацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання
Дата конвертації23.09.2012
Розмір239.12 Kb.
ТипУрок
джерело



Розвиток

читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання


Розбудова української держави неможлива без інтелектуально і творчо обдарованих громадян. У системі національної освіти, яка прагне до активного оновлення, формування юних громадян, здатних генерувати нові ідеї, віднаходити нові технології і знання, відроджувати українську національну культуру, значну роль продовжує відігравати книга, яка має великий виховний вплив на людину, особливо в період становлення особистості.

За всіх історичних обставин освіта за допомогою книги була головним чинником культурно-просвітницької діяльності в Україні. Наш народ завжди прагнув знань, духовності, і це реалізовувалося через книгу.

Особливо актуальною стала проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів, оскільки саме сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є однією з передумов інтелектуального й духовного розвитку.

Понад 30 років в українській школі основною формою керівництва самостійним дитячим читанням є урок позакласного читання.

Провідними завданнями позакласного читання є формування в учнів інтересу до самостійної читацької діяльності, спрямування школярів з власної ініціативи на широке ознайомлення зі світом доступних їм книжок, на пошук серед них таких, які цікаві й потрібні кожному; самостійне знаходження потрібного твору в книжці, свідоме його прочитування; формування умінь орієнтуватися в групі книжок, запропонованих учителем, самостійно вибирати з них потрібну.

Основна суперечність, яку мають подолати як учитель , так і діти, це, з одного боку, наявність в учнів інтересу до доступних книжок і бажання їх читати, з іншого-недосконалість навички читання, недостатній рівень загального й літературного розвитку для повноцінного засвоєння змісту твору, невпевненість у своїх читацьких можливостях.

Ось чому педагогу так важливо взяти під свій контроль процес індивідуальної зустрічі та спілкування дітей з новою книжкою, з новими літературними творами та результативність такої роботи.

Відповідно до програмових вимог у 1 класі на роботу з дитячою книжкою щотижня відводиться від 20 до 35 хвилин (залежно від рівня підготовленості першокласників ), а в 2-4 класах один раз на два тижні проводиться самостійний урок позакласного читання ( всього 17 годин на рік ).

Зрозуміло, що в 1 класі на заняттях з дитячою книжкою головною дійовою особою є учитель: він оголошує тему заняття, читає твір, перевіряє рівень його сприймання та розуміння учнями, потім демонструє зразок розглядання прочитаної книги, а діти діють за зразком, засвоюючи необхідні знання та уміння. Так, упродовж першого року навчання школярі привчаються слухати читання вчителя, відповідати на запитання за змістом прослуханого, розглядати книжки, класифікувати їх за темами ( про дітей, про Батьківщину, про тварин, про пори року, про пригоди і т. ін.) За змістом ілюстрацій та заголовків у книжках, за ознакою форми словесного вираження змісту діти вчаться розрізняти книжки з віршами, казки, оповідання; ознайомлюються також з іменами письменників, вчаться виділяти на обкладинці прізвище письменника, співвідносити назву книжки з ілюстрацією і на основі цього орієнтовно визначати, про що розповість книжка, якщо її прочитати. Також першокласники під керівництвом учителя навчаються організовувати книжкові виставки у класному «Куточку читача», виконують малюнки до прослуханих творів, беруть участь у літературних ранках, в інсценізації улюблених творів.

В наступних класах самостійна робота з дитячою книжкою під керівництвом учителя стає центральною частиною уроку позакласного читання.

Якщо школярі на належному рівні засвоїли програмові вимоги 1-го року навчання, вони у змозі, самостійно розглянувши запропоновану книжку так, як їх учили, чи прочитавши опорні слова, виділені педагогом до читання тексту, ознайомившись з назвами книжок, ілюстраціями, орієнтовно визначити тему уроку

( наприклад, урок буде присвячено читанню книжок про дітей, їхнє навчання в школі ), жанрову специфіку того чи іншого твору, особливості книжки ( книжка - твір чи книжка – збірка ).

А вчитель лише спостерігає, чи всі діти правильно виконують потрібні дії для того, щоб підготуватися до читання нового літературного твору.

Під час самостійної діяльності учнів з книжкою учитель спостерігає:

- чи обдумує дитина, чи розглядає те, що вона має прочитати, чи відразу починає читати названий літературний твір;

- чи не відволікається вона під час самостійної роботи з книжкою чи текстом;

- чи справляється з обсягом спільного для всіх учнів завдання за відведений час ( 10- 12 хв ), чи їй потрібне індивідуальне ( скорочене ) завдання.

Як показує досвід, спеціальної уваги потребують не лише учні, у яких слабко розвинена навичка читання і яким обов’язково слід індивідуалізувати завдання, встановити межу їх посильності і потім від уроку до уроку поступово збільшувати обсяг самостійного читання тексту.

Учні, які добре читають, також потребують допомоги в оволодінні діяльністю розглядання книжки до читання. Частина таких дітей намагається уникати розглядання книжки, а це неодмінно матиме негативний вплив на подальший читацький розвиток учнів.

^ Метод читання – розглядання – це такий спосіб діяльності дитини, в результаті якої вона привчається самостійно виділяти зовнішні показники змісту кожної книжки, співвідносити їх і робити узагальнений, але достатньо обґрунтований висновок про тему, характер, жанр, кількість вміщених у книжці творів, з тим, щоб виходячи із загальної попередньої оцінки книжки, спираючись на образи, уявлення, судження, що виникли, швидко включатись в освоєння запропонованого літературного твору.

Результати психологічних досліджень показали, що чим швидше здійснюється читачем така оцінна діяльність до читання, тим коротший процес його входження в текст, тим легше включається обов’язковий для сприймання літературного твору механізм творчої і емоційно – вольової активності читача, яка забезпечує ефективність спілкування з книжкою.

З огляду на зміну провідних завдань під час роботи з дитячою книжкою в кожному наступному класі змінюється і навчальний матеріал, з яким працюють діти, просуваючись у читацькому розвитку: ускладнюється характер книжок за зв»язком зовнішніх прикмет і змісту, збільшується кількість книжок для обов»язкового представлення дітям на одному уроці. Так, наприклад, дитячі книжки для відпрацювання уміння орієнтовно передбачати їх зміст можуть бути і не в типовому оформленні ( тобто основні написи на обкладинці: прізвище письменника, назва книжки можуть розміщуватись не на звичних для дітей місцях, бути виконані художнім шрифтом і т. ін.).

Крім того, зазнає змін і структура уроків позакласного читання. Спираючись на досвід роботи з дитячою книжкою, набутий школярами в першому класі, у 2 класі учитель впродовж вересня – жовтня проводить уроки позакласного читання за схемою, яка дозволить учням актуалізувати знання, вміння, навички і підготуватись до читацької діяльності складнішого рівня.

  1. ^ Розглядається дитяча книжка з метою визначення теми читання, автора, заголовку твору, потім на дошці вчитель записує назву твору, який діти слухатимуть.

  2. Виразне читання вчителем дібраного художнього твору вголос.

  3. Міркування про прослухане. Відповіді дітей на проставлені запитання вчитель супроводжує читанням рядків твору, які підтверджують сказане учнями. Таким чином, твір переосмислюється дітьми на основі тексту.

  4. ^ Повторно розглядається книжка і перечитується твір уголос окремими учнями. Діти ознайомлюються із заголовком, знаходять прослуханий твір на потрібній сторінці, розглядають фотографії автора, а потім читають твір.

  5. ^ Рекомендації до діяльності з книжкою протягом тижня. В цьому випадку дітей заохочують до упорядкування виставки книжок з творами на задану тематику (про осінь, про школу та ін.).

Змінюється система осмислення твору, вводиться бесіда-судження на основі перечитування тексту.

Особливим є і етап повторного розглядання книжки з метою засвоєння таких її елементів як титульний лист, зміст, а також перечитування твору окремими учнями, у яких сформована стійка навичка читання. Цей етап дасть змогу підготувати дітей до самостійного читання-розглядання книжки і покаже їм, що читати книжки вони вже можуть самостійно. Читання дітьми твору можливе за умови, що текст буде невеликий за обсягом і читатимуть його послідовно лише ті учні, які мають достатньо стійку навичку читання.

Навчальним матеріалом для цього етапу навчання можуть бути твори В.Сухомлинського, П.Воронька, Г.Бойка, Т.Коломієць, причому раціонально і доцільно в цей період повторно використовувати твори одного й того ж автора, створюючи у дітей досвід первинного ознайомлення з творчістю письменника. Результат роботи за цією системою виявиться у бажанні дітей брати книжки в руки , розглядати їх і читати.

Вчитель має право скорочувати чи збільшувати кількість уроків наведеної структури залежно від сформованості навички читання в учнів. З другого боку, якщо навички читання в учнів стійкі, достатні (50 слів за хвилину), то не варто довго затримувати їх лише на слуханні книжок, слід якомога швидше переходити до нового етапу навчання, під час якого діти спробують читати самостійно. Оскільки, самостійне читання учнями тексту нового літературного твору здійснюється не лише на уроці, а й вдома. Тому вчитель повинен всебічно стимулювати, заохочувати таких дітей до читацької діяльності.


^ Орієнтовна структура уроку позакласного читання та орієнтовний розподіл часу на кожний із структурних елементів у 2 класі:

І частина

  1. Розв»язання завдань, спрямованих на орієнтування в книжках – до 5 хв.

  2. Читання вчителем уголос художнього твору – до 7 хв.

  3. Бесіда – міркування про прочитане – до 5 хв.

ІІ частина

  1. Самостійне ознайомлення учнів з новою книжкою, яку вони мають читати (розглядання книжки до читання, визначення її орієнтовного змісту) – до 5 хв.

  2. Самостійне читання учнями мовчки запропонованого вчителем твору – до 10-12 хв.

  3. Виявлення та оцінка вчителем якості самостійного читання-розглядання книжки та прочитаного з неї твору (шляхом проведення колективної бесіди) – до 7-10 хв.

  4. Рекомендація до позаурочної діяльності на наступні 2 тижні – 1-2 хв.

Уроки цього типу будуються за тематичним та монографічним (за творчістю певного письменника ) принципами. Такий підхід дозволяє учневі знайти доступну для нього книжку в домашній, класній чи шкільній бібліотеці. Перед тим як почати навчання за цією системою варто провести екскурсію до шкільної, найближчої районної чи сільської бібліотеки. Не варто всіх дітей відразу записувати в читачі в бібліотеку. Кожний із них прийде туди свого часу самостійно чи з батьками.

Наведемо приклад уроку монографічного типу у 2 класі.

Тема. Вірші Грицька Бойка

Мета. Ознайомити дітей з книжками Г Бойка (Григорія Пилиповича Бойка), формувати вміння розрізняти твори за тематикою і емоційною спрямованістю, збагачувати чуттєвий досвід, удосконалювати навичку виразного читання віршів. Розвивати почуття гумору.

Матеріали до заняття: книжки Г.Бойка.

Для вчителя: вибрані твори в двох томах. – Том 1. Біографічні відомості з книги «Веселка». Антологія української літератури для дітей у 3 томах. – Том 2.

Для дітей: різноманітні видання творів Г.Бойка.

Рекомендаційний список – завчання до уроку:

Читайте веселі вірші Г.П.Бойка.

Бойко Г.П. Качечка- пачечка; Диво, диво, дивина; Ніс у сметані; Веселики, вірші, скоромовки; Шпаргалка – виручалка.

А які книжки знайшов і прочитав ти? Як звати поета? Що розповіли тобі про автора його книги?

Хід уроку

  1. Розгляд книжкової виставки. Демонстрація портрета письменника.

Під час розгляду виставки діти відповідають на запитання.

- Яку назву може мати наша виставка?

- Як звати автора?

- Чи є на виставці книжки, які не зазначено у рекомендаційному списку? Як вони називаються?

- Як книжки нам розповідають, про що пише автор? (Звертається увага на назву, ілюстрації, титульний лист, підзаголовок, жанр твору: жарти, скоромовки, вірші, загадки, п’єси-казки тощо. Робиться висновок про зміст і спрямованість творчості поета: про що і як пише автор)

2. Аналіз й обговорення прочитаного. Бесіда спрямовується на формування умінь добирати твори за подібністю, на основі зразка, наданого вчителем.

Вчитель читає вірші і пропонує дітям знайти у себе в книжках і прочитати подібні.

а) Учитель читає вірш «Прийшла зима».

- А які ще вірші Г.Бойка про природу читали ви?

б) Класовод читає вірш «Учителька».

- А які ще вірші про добрі й цікаві справи дітей ви знайшли у книжках Г.Бойка?

в) Читається вірш «Про Юру і фізкультуру».

Щось із Юрою не те:

Щось наш Юра не росте…

Він такий у нас тоненький,

Хворобливий і худенький,

Мов заморене курча,-

Одноліткам до плеча…


Та чи знаєте ви те,

Чом наш Юра не росте?

Подивіться: він з дружками

Мчить по вулиці з книжками.

- Звідкіля біжиш ти, Юро?

- Я тікаю з фізкультури!


- А ще про яких спортсменів і фізкультурників, посміхаючись, написав Г.Бойко?

г) Про які веселі випадки з шкільного життя розповів Г.Бойко? Пригадайте назви віршів. Які з них закінчилися весело, а які – сумно? Які з цих випадків нагадують дітям про те, як не слід поводитися?

r) У своїх віршах Г.Бойко не лише весело навчає дітей розуму, а й допомагає їм оволодіти правильною, чіткою вимовою. Як ви думаєте, які саме твори я маю на увазі?

Діти читають скоромовки. Під час читання влаштовується веселе змагання.

  1. Доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду дітей.

- Сьогодні на уроці ми з вами багато і захоплено читали. А якою ж ви уявляєте собі людину, поета, вірші якого читали і слухали? (Веселий, добрий, спостережливий, вигадливий).

4. Домашнє завдання. Знайти в бібліотеці в дитячих журналах та книжках загадки, лічилки, скоромовки народні та авторські. Навчитися загадувати загадки, підготуватися до конкурсу «Хто кого переговорить, хто кого перескоромовить».


^ Орієнтовна структура традиційного (основно­го ) типу уроку позакласного читання в 3—4 класах:


І.Повідомлення теми та мети уроку (1—2 хв)

ІІ.Актуалізація читацького досвіду школярів (8—10 хв):


1) робота з виставкою книжок за темою заняття;
2) розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів;

3) прослухування письмових відгуків про са­мостійно прочитані книги.

III. ^ Активізація читацького мислення (15—20 хв):

1) бесіда на основі прочитаних творів (із вклю­ченням запитань і завдань, спрямованих на розвиток ціннісних орієнтацій учнів та формування вмінь вис­
ловлювати власне ставлення до прочитаного; робота над художніми засобами твору);

2) літературні вікторини, ігри, конкурси;

3) підсумок самостійної роботи учнів (оцінюван­ня рівня підготовки учнів до уроку та їх активності під час обговорення прочитаного).

IV. ^ Розширення читацького кругозору школярів (5-8 хв):

1) розповідь учителя про нові книжки та їх авторів;

2) розгляд цих книжок, ознайомлення із зовніш­німи та внутрішніми ознаками.

V. ^ Підсумкова бесіда (2—3 хв).

VI. Завдання додому (2—3 хв):

1) повідомлення теми наступного уроку позаклас­ного читання;

2) ознайомлення зі списком рекомендованої літера­тури за темою наступного заняття (пропонується кілька творів на вибір; даються поради, де їх можна знайти);

3) уточнення завдань (коротко розповісти про прочитане, висловити своє ставлення до вчинків персонажів тощо);

4) пропозиції щодо виконання додаткових завдань за бажаннями учнів (проілюструвати прочитане, написати відгук, підготувати розповідь про письменника тощо).

Примітки.

1.Час проведення вікторин, конкурсів, ігор у структурі уроку може бути змінений (наприклад, вони можуть прово­дитись у кінці IV етапу).

2.Позначкою* виділено перевірку завдань, що викону­ються учнями вдома за бажанням.

3.На кожному уроці необхідно передбачити час для проведення фізкультхвилинок: однієї тривалої (2—3 хв) та кількох короткочасних.

Уроки традиційного типу проводяться найчастіше. Структура ж нетрадиційних уроків є до певної міри довільною, за­лежить від творчих здібностей учителя та учнів, однак повинна чітко узгоджуватись із темою і метою заняття. До таких уроків відносяться уроки - екскурсії, уроки – КВК, уроки – звіти, уроки – казки, інтегровані уроки тощо.

Щоб забезпечити кожній дитині можливість не тільки виявити, а й усвідомити свої інтереси, необхідно вивести її за межі власне уроків позакласного читання, показати шляхи самоосвітньої роботи засобами книги і читання, привернути увагу до організації цікавого і змістовного проведення дозвілля з книгою.

Протягом усього періоду навчання діти повинні ознайомитися з різними формами проведення вільного часу, використовуючи знання книг і літератури.

Позаурочні форми цікавого і змістовного дозвілля: уроки – ранки ( 1 -2 клас), уроки – концерти ( 3-4 клас ), уроки – звіти (2 – 3 клас ), урок – усний журнал ( 4 клас ).

Екскурсії до книгарні, до бібліотеки з відвідуванням масових заходів, які там проводяться : зустрічі з письменниками, презентації книг, книжкові виставки, ранки, конкурси, колективні читання книг, перегляд спектаклів, читацькі конференції тощо. Такий вид роботи виводить дитину за стіни школи і допомагає не тільки освоїти різні форми спілкування з книгою, а й розширити, урізноманітнити коло спілкування, знайти друзів, які поділяють її запити й інтереси.

Особливе місце в освоєнні читацької культури і розвитку творчих здібностей читача займають літературні ігри, творчі роботи, конкурси і драматизації, заочні зустрічі з письменниками. Вони є складовою частиною уроків позакласного читання, епізодично вводяться в уроки класного читання як прийом переосмислення і поглибленого освоєння творів, а також можуть стати змістом спеціальних занять. Це можуть бути система клубної, гурткової роботи, зустрічі за інтересами, позаурочні заходи типу шкільних тематичних свят.

Ігри

Літературні вікторини.

Літературні кросворди.

Літературні загадки.

Літературні турніри.

Парад літературних героїв.

Подорожі сторінками знайомих книг.

^ Творчі роботи

Складання загадок, чистомовок, римівок, відгуків на книгу, ілюстрованих картотек.

Анотування книг.

Ведення колективних та індивідуальних щоденників читання.

Драматизації

Театр іграшок.

Театр картинок.

Театр тіней.

Ляльковий театр.

Інсценування в шапочках – масках.

Конкурси

Конкурс читців.

Конкурс ілюстрацій і виробів до прочитаних книг.

^ Зустрічі з письменниками

Подорожі меморіальними місцями, пов»язані з іменами письменників і літературою. Екскурсії до пам’ятників письменникам та літературним героям.

Ознайомлення з розмаїттям форм роботи з книгою – це тільки початок формування культури проведення дозвілля. Навчити дитину самостійно складати літературну гру, сформувати найпростіші прийоми, які допомагають грамотно складати римівки, писати відгуки, добирати й інтерпретувати літературний текст для драматизації, виготовляти найпростіший реквізит для інсценівки, - усе це підготує до різноманітного спілкування з книгою і застосування знання літератури в життєвих ситуаціях.

Беручи за основу визначені оптимальні психоло-го-педагогічні й методичні умови та вдосконалену структуру заняття, пропонуємо орієнтовну методич­ну розробку уроку позакласного читання для учнів З класу.

Конспект складено відповідно до вимог нової програми. Основний підхід до проведення заняття — комунікативно-діяльнісний. Він реалізується шляхом

створення ситуацій спілкування та спрямування змісту уроку на розвиток таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання, говоріння та читання.

Тема. ^ Шкільними стежками — до знань.

Мета. Розширити читацькі інтереси школярів, оз­найомлюючи з творами про школу, роль знань. Розвива­ти навички самостійної орієнтації в колі книжок; збага­чувати словниковий запас учнів, ознайомити з поняттям "анотація". Виховувати інтерес до здобуття знань.

Обладнання: виставка книжок за темою, ілюстративний матеріал.

Хід уроку

1. Повідомлення теми та мети уроку.

II. Актуалізація читацького досвіду школярів.
1. Робота з виставкою книжок.

  • Прочитайте записану на дошці тему уроку. Чи відповідають їй представлені на виставці книжки? Чи немає серед них "зайвих"? Вилучте їх. (Для активізації читацької уваги вчитель заздалегідь розміщує на виставці кілька книжок на іншу тему).

  • Книжки яких авторів представлені на виставці? Які назви мають книжки? Твори яких жанрів вони містять? Чи є на виставці книжки-збірки?

  • Як ви добирали необхідні твори? Які зовнішній внутрішні ознаки книжок вам допомогли? Хто з вас користувався каталогом?

Крім названих, є ще інший спосіб орієнтуван­ня у книжці. На звороті титульної сторінки подається текст, який коротко повідомляє, про що йдеться в книжці, подає відомості про автора, вказує на тему або головну думку книжки. Така стисла характерис­тика називається анотацією. (Слово "анотація" зазда­легідь подається на дошці, діти кілька разів промов­ляють його для кращого запам'ятовування).
Прочитаймо анотації кількох книжок із виставки

Розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних вдома творів.

III. ^ Активізація читацького мислення.

1. Бесіда за змістом прочитаних книжок.

  • Діти, чи пам'ятаєте ви свій перший день пере­бування у школі? Яким він був? З яким настроєм визбирались до школи? Хто вас уперше привів до неї?
    Як вас зустріли в школі? Що вам особливо запам'ята­лось того дня?

  • Чому необхідно відвідувати школу? Які з на­вчальних предметів вам найбільш подобаються?

  • Які твори про школу, про роль знань ви прочита­ли? Хто їх автори? До якого жанру належать ці твори?

  • Які епізоди з прочитаних книжок вам найбільше запам'ятались? Коротко передайте їх зміст або зачитайте.

  • Хто з героїв прочитаних книжок вам особливо сподобався? Чим? Чи можна в нього навчитись чо­гось корисного?

  • Який із прочитаних творів ви порадили б про­читати своїм друзям?

2. Підсумок самостійної читацької діяльності учнів. Стислий аналіз відповідей школярів, оціню­вання (за участю однокласників).

IV. ^ Розширення читацького досвіду школярів:
1. Бесіда з дітьми та розповідь учителя:

— Діти, чи подобається вам наша школа? Чим са­ме? Чи можна допомогти школі стати ще охайнішою,затишнішою?

Чи знаєте ви, скільки нашій школі років?
Скільки учнів навчалось у ній за роки існування?
(Вчитель ознайомлює учнів з історією школи).

2.Ознайомлення школярів з новими творами про школу, про роль знань, відібраними вчителем. (Це мо­жуть бути твори В.Сухомлинського, С.Пилипенка,
О.Сенатович, Олександра Олеся, Т.Коломієць та ін.).

3.Розгадування кросворда.

— Правильно заповнивши клітинки по горизон­талі, ви прочитаєте слово в першій вертикалі.



1

























2

























3

























4

























5

























1. Геніальний український поет, портрет якого є в кожній школі. (Шевченко).

2.Без неї не здобудеш знань. (Книжка).

3. Твої надійні помічники на уроках математики, ма­лювання. (Олівець, лінійка).

4. Літери, розташовані в певному порядку. (Алфавіт).

V. Підсумкова бесіда.

  • Які твори про школу, про роль знань у житті людини вам найбільше сподобались? Хто їх автори?
    (Щоб діти швидше орієнтувались, у ході уроку мож­на вести окремі записи на дошці, зазначаючи назви творів та їх авторів).

  • Яка головна думка об'єднує ці твори?

VI. Завдання додому.

Повідомлення теми наступного уроку позакласного читання, рекомендації щодо вибору творів та їх опрацювання


Література

І. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи. К.: « Початкова школа», 2006.

2. Підлужна Г. Позакласне читання молодших школярів: реалії та перспективи //Почат. школа. — 2004. — №6. — С.56—59.

3.Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 2 класу. К.: «Початкова школа», 2003 4. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 4 класу. К.: « Початкова школа», 2005

5. Савченко О.Я.Сучасний урок у початкових класах. К.: Магістр –S, 1997


Готуємось до конкурсу з української мови

10 листопада стартував шкільний етап ІХ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика. Цей конкурс було започатковано Міністерством освіти і науки України 24 липня 2000 року на відзначення десятої річниці незалежності України та активного і цілеспрямованого вивчення української мови з перших шкільних років.

Ця тема досить актуальна, оскільки розвиток зв’язного мовлення має набути статусу провідного принципу мовної освіти в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці. Адже в цей період навчання молодші школярі повинні навчитися створювати монологічні висловлювання комунікативного спрямування, будувати діалог з урахуванням ситуації спілкування, толерантно ставитися до думок інших, дотримуватися норм етикету в спілкуванні, знати особливості українського національного етикету.

Саме тому головним питанням в роботі спільного семінару – практикуму районного методичного об’єднання вчителів 3-х і 4-х класів, який відбувся 12 листопада на базі Насташської ЗОШ І-ІІІ ст., було питання формування комунікативної компетентності молодших школярів на уроках української мови.

Вчителі початкових класів району мали можливість відвідати відкриті уроки української мови у 4 класі та читання у 3 –му. Хочеться подякувати вчителям Дем’янченко Аллі Василівні та Лук’янець Стефанії Василівні за високий рівень проведення уроків. Приємно відмітити те, що їх майстерність зростає, зокрема, інноваційна діяльність, оскільки Алла Василівна (класний керівник 4-го класу) під час проведення уроку розвитку зв’язного мовлення вміло і результативно використала мультимедійну дошку, що значно активізувало самостійну роботу учнів під час складання казки з елементами опису.

Учні обох класів успішно використовують у своєму мовленні порівняння, загадки, приказки, прислів’я. Сподіваємось, що набуті знання з рідної мови вони зможуть продемонструвати під час участі у районному етапі конкурсу з української мови імені Петра Яцика, який проходитиме в нашому районі 22 листопада.

Успіхів вам, любі діти!

Н.І.Поночовна, методист

відділу освіти



п/п

Дата

Тема лекції

Викладач

1

04.04

Модель особистісно зорієнтованого навчального заняття в 1 класі

Косовська М.М.

2

11.04

Індивідуалізація навчально-пізнавальної діяльності молодшого школяра

Ткаченко Л.М.

3

11.04

Інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти в умовах реалізації нових освітніх програм

Косовська М.М.

4

18.04

Дидактичні аспекти організації сучасного уроку в 1 класі

Савченко О.Я.

5

18.04

Організація комплексного психо-діагностичного дослідження готовності дитини до навчальної діяльності в 1 класі

Лунченко Н.В.

6

25.04

Вікові особливості психічного розвитку дітей шести – і семирічного віку та їх діагностика

Лунченко Н.В.

7

25.04

Шляхи розв”язання проблем соціально-емоційного розвитку шестирічної дитини

Захарченко Н.В.

8

16.05

Соціальний розвиток особистості в сім”ї

Захарченко О.В.

9

16.05

Сучасні екологічні проблеми в Україні та Київській області

Девеча І.О.

10

23.05

Шляхи формування ціннісних орієнтацій молодшого школяра в контексті громадянського виховання

Яременко Н.В.

11

23.05

Організація диференційованого підходу до дітей з різним рівнем психологічної адаптації до шкільного навчання

Лунченко Н.В.

12

30.05

Диференційований підхід до формування загальнонавчальних умінь і навичок першокласників

Седеревічене А.О

13

30.05

Концептуальні основи, структура , зміст та організація вивчення курсу “Основи здоров”я “

Карпенко В.В.

14

5.09

Системний підхід до формування умінь першокласників розв”язувати прості арифметичні задачі

Седеревічене А.О

15

5.09

Розвиток творчих здібностей молодших школярів на навчальних заняттях з художньої праці

Власова Т.Д.

16

12.09

Соціалізація особистості молодшого школяра в українському суспільстві

Литвин О.П.

17

12.09

Розвиток читацьких інтересів учнів у період навчання грамоти

Ткаченко Л.П.

18

26.09

Особливості навчання математики в 1 класі за підручником Л.П.Кочиної та Н.П.Листопад

Листопад Н.П.

19

26.09

Розвиток комунікативних умінь першокласників

Косовська М.М.

20

3.10

Механізм оцінювання рівнів навчальних досягнень першокласників

Седеревічене А.О.

21

3.10

Психолого-педагогічний аналіз сучасного заняття(уроку )

Рогова В.Б.

22

10.10

Особливості навчання грамоти шестирічних першокласників за новим букварем

Вашуленко М.С.

23

10.10

Методологічні засади формування художньо-естетичної культури першокласників

Ружицький В.А.

24

24.10

Формування музичної культури як невід”ємної частини духовної культури молодшого школяра

Репетій С.Т.

25

24.10

Шляхи формування навичок графічної культури першокласників

Косовська М.М.



Схожі:

Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconФормування творчої особистості молодших школярів шляхом застосування інтерактивних технологій на уроках читання та української мови
«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», цю дцмку В. Сухомлинського...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconДорошенко Олеся Юріївна, учитель початкових класів Питання формування навички читання молодших школярів не є новим, проте воно не втратило актуальності й сьогодні. Правильно побудована робота на урок
Правильно побудована робота на уроках справді формує школяра як свідомого читача, що володіє міцними навичками читання, способами...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconКзо «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Сузір'я» дор»
«Формування навичок читання та читацької культури у дітей з порушеннями слуху через впровадження білінгвального методу навчання на...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconРозвиток творчих здібностей молодших школярів
Бражник Н.І. працює над розвитком творчих здібностей молодших школярів, тому що вважає актуальною на сучасному етапі проблему розвитку...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconНаказ №151 Про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів початкових класів з українського мови (читання)
Аналізувалися вміння молодших школярів читати вголос з дотриманням найважливіших орфоепічних норм української літературної мови;...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconУрок позакласного читання у 5 класі за казкою
«Панна квітів»; розвивати навички виразного читання; формувати вміння давати власну оцінку вчинкам героїв твору; допомогти віднайти...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconКонспект уроку з позакласного читання сучасної української літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012-2013 навчальному році
Ці умови визначають порядок проведення Всеукраїнського конкурсу «Найкращий конспект уроку з позакласного читання сучасної української...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconФормування комунікативної компетенції молодших школярів на уроках української мови
Суспільних І соціокультурних умов вимагають переорієнтації системи шкільної освіти на формування в учнів життєвих компетенцій, які...
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconУрок читання 3 клас
Розвивати усне мовлення учнів, здатність уявляти описані в поезіях картини, відшукувати художні засоби, якими автор створює образи....
Читацької самостійності молодших школярів на уроках позакласного читання iconТема. З історії держави
Обладнання. Хрестоматія для позакласного та позашкільного читання «Золоті перлинки» 4клас, мультимедійна техніка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи