Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти icon

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти




Скачати 175.07 Kb.
НазваВпровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Дата конвертації18.04.2013
Розмір175.07 Kb.
ТипДержавний стандарт
джерело

Методист ІМЦ Левітова О.М.


Впровадження нового Державного стандарту

базової і повної загальної середньої освіти


Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній долі кожного учителя. А цей навчальний рік - особливо. Сьогодні освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Чому? Для чого? Як має все реалізовуватися?


Актуальність

Хто як не ми, педагоги, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — 12 років тому. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст. Адже в освіті, крім змісту викладання, все інше — косметика. Можна ставити різні бали, поєднувати, роз’єднувати предмети, але якість освіти визначається новими стандартами. І вони не повинні бути чимось застиглим, навпаки — це жива матерія, яка кожні 15—20 років має змінюватись. Оскільки нагромаджуються нові знання, нові психологічні підходи, педагогічні методики, навіть діти стають іншими.

Основні державні документи зазначають, що «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу». У Законі України «Про загальну середню освіти» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні»

З 1 вересня 2012 року впроваджується новий Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений у квітні 2011 року. Державний стандарт базової й старшої шкільної освіти, затверджено у листопаді 2011 року. Відтоді розпочалася робота над створенням нових навчальних програм для учнів 5 – 9 класів. Перейнявшись її важливістю і прагнучи йти “в ногу з часом”, учитель повинен шукати відповідь на питання «Що і як я маю робити? З чого почати і як продовжувати? Яким має бути кінцевий результат?», а також звернутися до освітніх документів (державних стандартів, концепції освіти, навчальних планів та програм тощо).


Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти… Цікаво дізнатися, у чому ж полягає його новизна порівняно із попереднім Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти 2004 року, які відмінності чинної і нової редакцій Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Зміст середньої освіти є складною багаторівневою системою, що складається з ^ 7 освітніх галузей, десятків навчальних предметів і сотень виховних заходів. Це 12 тисяч тем уроків, які повинен опановувати український учень протягом усього шкільного курсу навчання.

^ Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Причому, якщо в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти 2004 року було подано лише перелік деяких компетентностей (формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів), то в новому стандарті 2011 року дається більш ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та особистісно-орієнтованим.

Зміни стануть можливими лише, якщо збагнути, що традиційною метою шкільної освіти завжди було оволодіння системою знань, основами наук; пам’ять учнів перевантажувалась чисельними фактами, поняттями, іменами, датами. Але знання не завжди віддзеркалюються в діях. Наукою доведено, що для життєвого успіху необхідні не самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої ситуації. «Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями». Таким чином, необхідність змістити акценти в освіті із засвоєння фактів на оволодіння способами взаємодії зі світом призводить до осмислення необхідності змінити характер навчального процесу та способів діяльності учнів.

Сьогодні актуалізується поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища».

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:

• забезпечує створення єдиного освітнього простору;

• посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;

• забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;

• приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;

• створює умови для диференційованого навчання тощо.

^ Позитивними ознаками Стандарту є те, що:

• в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»;

• задекларовано перехід до компетентісного підходу до формування змісту освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу;

•збережено чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план;

• проект Стандарту складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Визначено кроки, які, за умови їх практичного втілення, можуть сприятливо вплинути на оновлення змісту шкільної освіти.

1. Модернізація змісту освіти.

2. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності.

3. Особистісна орієнтація освіти, забезпечення варіативності і свободи вибору в змісті освіти старшої школи. Так, у Стандарті Базовим навчальним планом для старшої школи передбачено обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей та час на інтегровані курси за вибором загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі.

4. Орієнтація на компетентісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння навички та способи діяльності у практичному житті.

У розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зроблено спробу переорієнтувати навчальний процес з відтворювання набутих знань і розв’язування завдань відтворюючого рівня на формування й висловлювання школярами власної думки щодо прочитаного, їх здатності виявляти ставлення до певних подій, фактів, персоналій, процесів, вміння оцінити наукове відкриття, порівнювати, робити узагальнення тощо.

У цьому Державному стандарті введено та розкрито значення таких понять як:

1) громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) діяльнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція — певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9) компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11) комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14) навчальна програма — нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18) предметна мистецька компетентність — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20) соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

Цей Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

^ Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із:

  • загальної характеристики складових змісту освіти;

  • Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня згідно з додатком 1 (далі — Базовий навчальний план);

  • державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

Цей Державний стандарт розроблений на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 33, ст. 1378), із спрямуванням освітніх галузей на розвиток сформованих і формування нових предметних (галузевих) компетентностей.

^ Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо.

Новий Державний стандарт включає такі освітні галузі, як “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”, зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.


^ Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Він вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на відбір й організацію діяльності учня, на активізацію і переведення його в позицію суб’єкта пізнання, праці та спілкування, що в свою чергу, передбачає вироблення умінь обирати мету, планувати свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати, контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати. При розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність вчителя і діяльність учнів (можливо утворивши для цього дві колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має переосмислити способи та методи передачі інформації, наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно замінити проектуванням власної організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передусім, факторів впливу на мотиваційну сферу.

^ Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Відповідно перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.

Учителям слід звернути увагу ще на одну проблему. Адаптація освіти до потреб сучасного суспільства зумовлює пошук інноваційних методів отримання надійних оцінок навчальних досягнень. Учитель сьогодні повинен уміти конструювати нові педагогічні ситуації, нові завдання, спрямовані на використання узагальнених способів діяльності та створення учнями власних продуктів в освоєнні знань.

Отже, потрібно зауважити, що реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:

  • функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти);

  • функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту);

  • управлінської функції (координації діяльності суб’єктів освітнього процесу).


Опанування цих та інших функцій, формування готовності вчителя до роботи в

умовах запровадження нового Державного стандарту, підвищення їх про фесійеної компетентності – ці та інші завдання стоять наразі перед учительською спільнотою та методичними службами.


^ Проект

Тема :

Науково-методичний супровід процесу підвищення кваліфікації педагога в контексті вимог Державного стандарту загальної середньої освіти

Державні освітні стандарти визначають не лише вимоги до якості підготовки учня, а й вимоги до кадрових умов реалізації освітніх програм. На порядок денний серед основних завдань вийшли підготовка та становлення сучасного педагога, наділеного такими професійними компетентностями, що забезпечують високий рівень та результативність педагогічної діяльності.

Особливі вимоги у світовій педагогіці приділяються післядипломній освіті, яка вважається найбільш гнучкою складовою процесу фахового зростання людини. Система післядипломної освіти, порівняно з базовою професійною, має певні переваги, а саме: вона є менш інерційною і здатна реагувати на швидкі соціально-економічні зміни; має безпосередній двосторонній зв’язок з практикою. Також слід враховувати, що заклади післядипломної освіти навчають дорослих людей, які вже мають відповідну вищу освіту, досвід практичної діяльності за фахом. Так, Г.Н.Протасова визначає, післядипломну педагогічну освіту як «систему навчання та розвитку фахівців з вищою освітою…., що відбувається у спеціалізованих навчальних закладах та засобами самоосвіти та керується державними стандартами до фаху певних рівнів кваліфікації відповідно до вимог суспільно-економічного та науково-технічного прогресу».

У наукових дослідженнях В.В.Олійника, А.М.Зубка, Н.І.Клокар, В.І Маслова, В.І. Пуцова, М.І.Романенка, Т.М.Сорочан, та інших розглядаються різні шляхи модернізації системи післядипломної педагогічної освіти, що дозволило останнім часом значно розвинути вітчизняну андрагогіку.

Неперервність і варіативність освіти потребує діагностичної основи науково-методичної роботи методичних служб, врахування особливостей запровадження нових навчальних програм, підручників. Серед багатьох завдань пріоритетним вбачається посилення зорієнтованості на запити конкретних навчальних закладів і самих педагогічних працівників на оволодіння та втілення інновацій.

Науково-методичне забезпечення інноваційної державної освітньої політики є основним призначенням сучасної методичної служби. З цієї позиції вона має виконувати не тільки традиційні функції (освітню, інформаційну, консультативну), а й нові (дослідницьку, проектувальну, експертну). Важливими в цьому контексті постають питання розвитку потреб вчителя щодо професійного вдосконалення, вибору доцільної організації моделі цього процесу, спрямованого на визначення та реалізацію власної освітньої та життєвої траєкторії.

Виходячи з цього, визначено декілька напрямів модернізації післядипломної освіти. Основний напрямок пов'язаний зі створенням засобами післядипломної освіти такого соціально-освітнього простору, в якому зможе професійно вдосконалюватися кожна людина сучасного інформаційного суспільства. Практична реалізація цього напрямку полягає у впровадженні дистанційних форм навчання та інформатизації післядипломної освіти. Другий напрямок випливає з потреби неперервності освіти протягом життя людини. Адже дослідження та пошук у формуванні компетентного педагога з урахуванням надбань сучасної науки андрагогіки привели до актуалізації ідеї неперервності післядипломної педагогічної освіти. Тому все більше набувають актуальності пролонгована в часу кредитно-модульна форма навчання та самоосвітня діяльність педагогів. Неоюхідно вводити оцінювання успішності навчання педагогів у системі післядипломної освіти, що піднесе не тільки значення навчання, а й стимулюватиме педагога на оновлення та підвищення рівня своїх знань.


^ Мета проекту:

Створення моделі науково-методичного супровіду неперервної освіти сучасного вчителя як суб’єкта інноваційних процесів, спрямованих на підвищення якості навчання та виховання школярів


^ Статистичні дані:

Яким же є вчитель сучасної школи з точки зору суворої статистики? Це жінка (90% опитаних), віком близька сорока років (30%), учитель (69%) початкових класів (24%) з вищою філологічною освітою (12 %) сільської школи (68%), І кваліфікаційної категорії (40%), стаж роботи більше 20 років (59%). (Додатки 1-6)

Творчу педагогічну діяльність виявляє переважно через участь у районному (20%) та шкільному (16%) методичному об’єднанні, виступаючи з доповідями з досвіду роботи (68%). Її задовольняє існуюча система підвищення кваліфікації тим, що дає можливість оволодіти новими технологіями (37%), розвивати власних творчі здібності (33%), усвідомити власний педагогічний досвід (23%). Інтереси учнів (32%), творча атмосфера навчального закладу (30%), можливість підвищення кваліфікаційного розряду (25%) стимулюють учителя до підвищення кваліфікації, головний зміст якої середньостатистичний вчитель вбачає в ознайомленні з освітніми технологіями (21%), можливості краще розумітися в проблемах модернізації освіти (16%), розширити власне світобачення (16%).(Додатки 7-12) На його думку, поштовхом до перегляду звичних способів діяльності, в першу чергу, впливає цікавий досвід колег-майстрів (78%), поява серед учнів дітей, в роботі з якими перевірені методи роботи не діють (62%), знайомство з психологічною та методичною літературою (61%), участь у роботі творчих методичних об’єднань (54%), участь у дослідницько-експериментальній роботі (48%), відчуття незадоволення від «ходіння протоптаною стежкою» (44%) (Додаток 13).

Володіє елементами багатьох інноваційних технологій, кілька (2-3) використовує у практиці постійно та має уявлення про більшість. (Додаток 14).

^ Позитивні тенденції:

  • Закладена мотиваційна готовність педагога до творчої діяльності в нових умовах, до професійного саморозвитку

Проблемна зона:

  • Змістовна непідготовленість учителя до роботи в умовах впровадження нового Державного стандарту

  • Невпевнене володіння сучасними педагогічними концепціями та технологіями

Завдання:

  1. Проаналізувати та узагальнити стан післядипломної підготовки учителів району, визначити перспективи розвитку

  2. Змоделювати систему науково-методичного супроводу підвищення кваліфікації педагогів, розробити форми і технології підвищення кваліфікації учителів в системі неперервного професійного розвитку.

  3. Забезпечити мотивацію фахівців до самостійного вибору змісту, форм, моделей навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями

  4. Удосконалити систему мережевої взаємодії та соціального партнерства для підготовки високопрофесійних педагогічних кадрів.

Гасла

  • посилення зорієнтованості на запити конкретних навчальних закладів і самих педагогічних працівників на оволодіння та втілення інновацій.

  • ініціювання новаторства, його наукова та організаційна підтримка

  • розробка операційно-технологічного інструментарію, актуалізації передових ідей та впровадження досвіду новаторів у широку педагогічну практику;

  • системна організацієя науково-дослідної роботи

  • перехід від навчання педагогічним методикам до навчання педагогічним технологіям.

  • розробка педагогічних технологій, які поєднують технологізацію навчального процесу з можливостями творчої роботи педагога та особистісної орієнтації навчально-виховного процесу

Об’єкт:

система підвищення кваліфікації педагогів району в контексті вимог Державного стандарту загальної середньої освіти

^ Предмет дослідження:

модель науково-методичного супроводу в системі неперервної (курсові  та міжкурсові заходи) педагогічної освіти сучасного вчителя


Індикатори якості моделі науково-методичного супровіду підвищення кваліфікації педагогів району

  • готовність педагогічних кадрів до інноваційних змін, здатність відповідати викликам часу;

  • налаштованість фахівців на саморозвиток і навчання впродовж життя;

  • здатність педагогів прогнозувати результати своєї діяльності, моделювати навчально-виховний процес на основі досягнень сучасної педагогічної науки і практики;

  • спрямованість моделі науково-методичного супровіду на ефективне використання нових технологій навчання, створення інформаційного простору та науково-методичного супроводу навчання на основних індивідуальних освітніх траєкторіях.


^ Очікувані результати:

виконання мети і завдань проекту забезпечить підвищення професіоналізму, конкурентоздатності, творчої активності педагогічних працівників району в контексті вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.


Проект розроблено у відповідності до завдань і пріоритетів, визначених:

  • Конституцією України;

  • Національною доктриною розвитку освіти України;

  • Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ №1392 від 23.11.11 року)

  • Законами України «Про освіту»; «Про вищу освіту», «Про післядипломну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»;

  • Указом Президента України № 226/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»;

  • Державною програмою «Вчитель»;

  • Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (Наказ МОНУ № 930 від 06.10.2010 р.);

  • Проектом Концепції розвитку післядипломної освіти;

  • Концепцією гуманітарного розвитку України на період до 2020 року;

  • Проектом Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.

  • Програмою «Освіта Донеччини. 2012-2016 роки»

Тип проекту:

Довготривалий, корпоративний

^ Термін реалізації:

2012 – 2018 р.р.

База реалізації:

Волноваський район, інформаційно-методичний центр відділу освіти Волноваської РДА, загальноосвітні навчальні заклади

Ресурси:

  • людські: працівники відділу освіти, методисти інформаційно-методичного центру, учителі навчально-виховних закладів;

  • матеріально-технологічні: ресурси Інтернет, сайт відділу освіти, методична література, інструментарій соціологічних досліджень, мультимедійне обладнання;

  • фінансові: залучені кошти.

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconКонцепція нової редакції Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти Вступ
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти пропонує для громадського обговорення проект Концепції нового Державного стандарту...

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconПро вивчення стану готовності загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти
З метою вивчення готовності загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження нового Державного стандарту початкової, базової...

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconНаказ №129 смт Велика Михайлівка Про вивчення стану готовності загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження Державного Стандарту базової та повної загальної середньої освіти
України від 27 лютого 2013 року №218 «Про вивчення закладів до впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої...

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconМодель науково-методичного супроводу діяльності шпнмк вчителів природничо-математичного циклу Торезького нвк «зш І-ІІ ступенів №1 – ліцей «Спектр» в умовах роботи за новим Державним стандартом базової І повної загальної середньої освіти.
Завдання: Підготовка вчителя до роботи в умовах впровадження нового Державного стандарту базової і повної середньої освіти

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconНаказ від № Про невідкладні заходи щодо підготовки
Миколаївської області до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти у 2013/2014 навчальному році,...

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconПроект №2 «відкрита андрогогічна школа «ініціатива» (ваші «Ініціативи»)
...

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconНаказ №8 Про невідкладні заходи щодо підготовки до впровадження Державного стандарту базової загальної середньої освіти у 2013/2014 навчальному році у школі
«Про невідкладні заходи щодо підготовки навчальних закладів до впровадження Державного стандарту базової загальної середньої освіти...

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconНаказ №89 Про порядок організованого закінчення 2011/2012 навчального року та проведення
Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової І повної середньої освіти

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconНаказ №100 Про порядок організованого закінчення 2012/2013 навчального року та проведення
Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної середньої освіти

Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти iconТеоретичні та методичні засади реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика»
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи