На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь icon

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь




НазваНа допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь
Сторінка3/4
Дата конвертації06.10.2012
Розмір0.77 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
джерело
1   2   3   4

СЦЕНАРІЙ СВЯТА Міжнародного жіночого дня


^ Святково прибрана класна кімната, учні в парадній формі з квітами (підсніжниками) в руках.

На дошці тема заходу, листи ватману з портретами матерів.


Класний керівник:

Шановні гості, дорогі діти, через 1 день не лише наш народ, але й всі народи світу відзначатимуть велике свято, перше весняне свято – Міжнародний жіночий день. Коли згадуємо про нього, то, перш за все, говоримо про жінку-матір, яка кожному дарує життя, вчить людських правил, оживляє наш розум, вкладає в наші вуста добрі слова.

Усім, що сьогодні маєте, дорогі діти, ви повинні дякувати своїм рідним, зокрема матерям.


^ Пісня «Рідна мати моя...» (перший куплет у музичному супроводі)


1-ий учень:

Щасливий, хто рідну матір має,

Хоч зморшки вкрили вже чоло,

На світ спокійно споглядає,

Не знає, що то в світі зло.


2-ий учень:

Для матері ти все дитина,

Хоч ти розрісся, наче дуб,

Вона піклується тобою,

Хоч в тебе сивіє вже чуб...


3-ій учень:

Ти все для матері дитина,

Ти ціль життя її і зміст,

Вона тобі вінки сплітає,

Для тебе досягає звізд.


4-ий учень:

Вона все дбає, пам’ятає,

Готує тисячі утіх,

Вона, як ангел-хоронитель,

Змете з дороги зло і гріх.


5-ий учень:

Мама – це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина.


6-ий учень:

Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов.


7-ий учень:

Поняття про щастя, добро і ласу нерозривно пов’язане у нас із образом найдорожчої людини – матері.


Пісня «Мамина вишня» (у музичному супроводі)


8-ий учень:

А мамина колискова звучатиме найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні.


9-ий учень:

Материнство... Святе прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками.


10-ий учень:

Великий народний співець Т.Г.Шевченко, опоетизовуючи святість і високе покликання матері, писав:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.


11-ий учень:

У всіх народів, у всі віки жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища.


12-ий учень:

ЇЇ мудрість поважали в сім’ї, в її розрадах знаходило спокій зранене й зболене синівське серце.


Пісня «Виростеш ти, сину» (перший куплет у музичному супроводі)


13-ий учень:

Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, як мати,

Немає у світі для нас.


14-ий учень:

Воно – ніби сонця усмішка,

Неначе дитинства привіт,

Як перші санчата і книжка,

З якої побачили світ.


15-ий учень:

Із ним веселіше нам жити,

Бо матір’ю в ріднім краю

Назвали дорослі і діти

Любиму Вкраїну свою.


Пісня «Можна вибрать друга...» (у музичному супроводі)


16-ий учень:

Спасибі вам, рідні мами,

Що ви сьогодні тут з нами,

Спасибі вам і за роботу,

За руки ваші і турботу,

За все, що вдома повсякчас

Ви так турбуєтесь про нас,

Спасибі вам говорим знов

За вашу ласку і любов.


17-ий учень:

Рідна мати моя і твоя, і його, і її.

Це вона колихала,

На комені колискову співала,

Правдою, людяністю наповнювала душу.

Якби не мамина пісня, яким убогим було б наше життя.


Пісня «Люлі, дитя, спати» (у музичному супроводі).


18-ий учень:

Можна все на світі зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі...

Тільки без мами не можна нізащо.


19-ий учень:

Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти.

А хіба без мами

Є щасливі діти?..


Пісня «Летіла зозуля» (у музичному супроводі).


20-ий учень:

Багато дітей залишились сиротами у роки Великої Вітчизняної війни. Ось як про це пише татарський поет Муса Джаміль у вірші «Молода мати». Добре, що знаходились чуйні люди, які надавали допомогу сиротам.


21-ий учень:

Я до неї серцем

Любо пригорнуся,

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся.


22-ий учень:

Ти мені читаєш книжку,

Хочеш розуму навчить,

Ляжу спати – ходиш нишком,

Все боїшся розбудить.


23-ій учень:

Друзі, ніколи не ображайте своїх матусь,

Будьте завжди уважні у ставленні до них.

А коли згрубіла ваша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей,

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.


Вірш-пісня Юрія Рибчинського «Мамо» (у музичному супроводі)


24-ий учень:

«Мамо» – це сповідь, запізніле каяття сина перед найдорожчою людиною:

Мамо, мамо, рідна і ласкава,

Ви пробачте, що був неуважний,

Знаю, ви молилися на мене,

Ви, моя старенька, сива нене.


Інсценізація вірша Г.Вієру «Мамо, чому?»

Син:

Чому у тебе у косі ясна

Забіліла раптом сивина?


^ Мати:

Од любові, од тривог, надій.

Ти ж один у мене, сину мій.


Син:

А в бабусі голова більш –

То ж мене бабуся любить біліш?


^ Мати:

В неї діти – доньки і сини –

Додають сердешній сивини.


Син:

Чом же тітка сива, як зима?

В неї ж діток не було й нема?


^ Мати:

Так, синочку, біла геть вона,

Бо нудьгує цілий вік одна.


25-ий учень:

А буває й так, як пише Анатолій Костецький у вірші «Домашній твір»:

Вітько-бідак, страждає так, аж здригує ногами!

Він за столом, він пише твір «Я помагаю мамі»

Старанно олівець гризе та супить брови грізно,

але нічого – хоч умри! – до голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла в його кімнату мама.

– Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

– Ідея! – вигукнув синок, а мамі: «Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу. Роблю важкі уроки.


26-ий учень:

І мама вийшла, а Вітько швиденько пише в зошит:

«Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять».

Хвилин за десять мама знов: з’являється у дверях:

«Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю».

«Сама начисть! – кричить Вітько, та так, що ледь не лопне.

- Я твір пишу! Я зайнятий! Сама вари картоплю.

Виходить мама, а синок писати знов сідає,

«Я мамі сам варю обід, сніданок і вечерю...»

Радіє син: «Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

І геть не думає про те, що він радіє марно!


Учитель:

Надіюсь, що серед вас, діти, таких нема...


27-ий учень:

А які різні професії у наших мам.

Вміють мами працювати

На заводі й за верстатом,

Вміють хворих лікувати,

Вишивати і в’язати

і за нами доглядати.

Вміють все робить в житті,

Бо в них руки золоті.


28-ий учень:

А мати вишиває рушники

Думками й українськими піснями,

І стеляться дорогами нитки,

І йдуть по тих дорогах дні за днями.


Пісня «Я візьму той рушник...»


29-ий учень:

Пісня ця десятки років зачаровує людей прекрасними словами поета Андрія Малишка і не менш прекрасною музикою композитора Платона Майбороди. Поет з раннього дитинства узяв у серце образ рідної матінки Івги Базилихи, яка навчила його добра, краси, любові до людей. Виряджаючи свого сина у далеку життєву дорогу, вона дарує йому вишитий рушник, як символ материнського благословення, як символ материнської любові.


30-ий учень:

Ми дуже часто у повсякденному житті користуємось прислів’ями та приказками. В багатьох із них знайшли відображення образи матері і дітей. Наприклад: Материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде, та скоро розтане.

Який кущ, така й калина, яка мати – така й дитина.

Або

31-ий учень:

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,

Нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Добре й ненці, як дитина в славі.

На сонці добре сидіти, а коло матері жити.


32-ий учень:

Матусі, рідні, любі наші неньки,

Ми вам на свято квіточки несем...

Ви – наше сонце, матінки рідненькі,

Ви над усе для нас, ви над усе!


(Дарують квіти)


33-ій учень:

Нехай світанок березневим святом,

У вашім серці ніжно зацвіте,

Хай сяє сонцем в серці слово – Мати

Таке незгасне, вічне в святе!


Класний керівник:

Великий педагог В.О.Сухомлинський писав: «Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей».

Тож завжди намагайтеся, друзі, бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх мам і не завдавайте їм прикрощів.

Уклоніться своїм матінкам за їхнє добро, за натруджені руки, що втоми не знають, за ласку і вірну материнську любов.

Вітаю вас, шановні, з наступаючим святом весни, бажаю міцного здоров’я, сімейного благополуччя, злагоди, щастя і радості від дітей.


^ СЦЕНАРІЙ СВЯТА «Шевченко в серцях наших буде, поки на небі сонце, а на землі житимуть люди...»

(до 195-річчя з дня народження)


Який потрібно мати в душі безсмертний цвіт,

щоб хвилювати людство і через сотні літ...

Яким зарядом треба наснажити слова,

щоб пісня і сьогодні лунала як нова...

(О.П.Підсуха)


На дошці портрет Т.Г.Шевченка у вишитому рушнику, тема, епіграф, на столі, накритому вишитою скатертиною, твори Великого Кобзаря, альбом, запалена свічка.

^ Пісня (лише музика) «Україно» Тараса Петриненка: «Україно! Україно! Пісня далечі доріг, Вірне серце твого сина Я кладу тобі до ніг».


Ведуча:

Щовесни, коли тануть сніги і на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги ми вшановуєм...


Всі учні:

Пам 'ять Шевченка.


Вчитель:

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. До них належить ім 'я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, – писав поет, – становить частину історії моєї Батьківщини». Шевченко вийшов з народу, жив народом і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв'язаний. У своєму «Заповіті» він так казав:

І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом 'янути незлим тихим словом.


1-ий учень:

Провіснику волі, великий титане!

Справдилися думи твої.

Приймай же данину любові і шани

Од вольних народів нової сім'ї.


2 -ий учень:

Покоління поколінню про тебе розкаже

І твоя, Кобзарю, слава не вмре, не поляже.


^ Звучить пісня «Думи мої, думи».


Вчитель:

Шевченків «Кобзар»... Це Біблія українського народу, це книга, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю книгою. Народ, який має такого поета, як Шевченко, і таку вічну книгу, як «Шевченко» – безсмертний. В цій книзі переплелися доля селянки-кріпачки з долею всієї неньки – України, боротьба гайдамаків та козаків з боротьбою народу за щастя і волю.

Автор зібрав в ній кожну сльозину, найменший стогін болю кріпака. Духовну велич і красу народу він підніс на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ.

В багатьох хатах українців сьогодні побачиш портрет Тараса Шевченка, заквітчаний вишитим рушником. А на столі, поряд з хлібом, лежить його книга поезій – «Кобзар».

3-ій учень:

Бог і Біблія у хаті,

І Шевченко, і Буквар, –

Той духовно є багатий,

Хто береться за «Кобзар».


4-ий учень:

По «Кобзарю» отім старім

Учились грамоті щасливо,

Росли задумані від «Дум»

Гострили гнів за Катерину

І клали в серце тихий сум

За слізну долю удовину.


Ведучий:

Народився Шевченко 9 березня 1814 року.


5-ий учень:

У старій хатині в кріпака колись,

В тихий день весняний хлопчик народивсь.


6 учень:

Благословен той день і час, коли прослалась килимами Земля, яку скропив Тарас дрібними росами-сльозами.


Тарас:

За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм.

Я в хаті мучився колись. Мої там сльози пролились.


Лунає пісня «Садок вишневий коло хати» (співають учні у музичному супроводі)


Ведуча:

Важко жилось Тарасові. Ось як він писав про це:

І золотої й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль

Моєї долі молодої: а іноді така печаль оступить душу, аж заплачу

А ще до того, як побачу малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі, одне-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.

Мені здається, що це я, що це ж та молодість моя.

Мені здається, що ніколи воно не бачитиме волі,

Святої воленьки. Що так даремне, марне пролетять

Його найкращії літа, що він не знатиме, де дітись

На сім широкім білім світі, і піде в найми, і колись,

Щоб він не плакав, не журивсь, щоб він де-небудь прихиливсь,

То оддадуть у москалі.


^ Виходить хлопчик-Тарас у полотняній сорочці.


Ведуча:

У тяжкій неволі ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі. Він ягнята пас.


7-ий учень:

Сонце вже доволі височенько, вітряки розіп'яті стоять.

Он малий Григорія Шевченка за селом пасе чужих ягнят.

Малий Тарас:

Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було,

Мені так любо, любо стало, неначе в Бога...

Уже прокликали до паю, а я собі у буряні

Молюся Богу... і не знаю, чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось, чого так весело було.

Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло.


Лунає пісня «Тече вода з-під явора» (у виконанні учнів).

Тече вода з-під явора яром на долину,

Пишається над водою червона калина.

Пишається калинонька, явір молодіє,

А кругом їх верболози й лози зеленіють.


Ведуча:

Гірка була доля у Тараса…


8-ий учень:

Вмерли тато й мама, сирота – в дяка.

Тут була в хлоп 'яти грамота гірка.


9-ий учень:

Потім в пана Енгельгарда за козачка служив.

Не згинався перед паном – служив, як умів.


10-ий учень:

Довіку вдячний був Тарас Шевченко,

Що в саду Петербурзькім стрів його Сошенко.

Сошенко й Григорович у розумнім колі

Вирвали талант вкраїнський з тяжкої неволі.


11-ий учень:

Всю неправду, всі нещастя, що душили груди,

Виливав він на папері піснею між люди.

Перебендя старий, сліпий, – хто його не знає.

Він усюди вештається та на кобзі грає.

А хто грає, того знають і дякують люди:

Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить.


12-ий учень:

Попід тином сіромаха і днює й ночує.

Нема йому в світі хати: недоля жартує

Над старою головою, а йому байдуже.

Сяде собі заспіває: «Ой не шуми, луже!»

Заспіває та й згадає, що він сиротина,

Пожуриться , посумує, сидячи під тином.

(Перебендя сідає на ослінчик.)

Пауза.

Тяжка була доля в кріпацькому ярмі.


Селянин:

Пани-кати...

Латану свитину з каліки знімають.

З шкурою знімають, бо нічим обуть

Княжат недорослих!


Дівчина:

А он розпинають вдову за подушне...

А сина кують, єдиного сина, єдину дитину,

Єдину надію! В військо оддають!


Жінка:

А онде під тином.

опухла дитина – голоднеє мре,

А мати пшеницю на панщині жне...


^ Пауза.


Шевченко: (задумливо)

Пани, пани! Схаменіться!

Будьте люде! Бо лихо вам буде!

Розкуються незабаром заковані люде,

Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори!

І потече сторіками кров у синє море Дітей ваших...


Пауза.

13-ий учень:

І цар та пани прелюті налякались того слова,

Бо люди розкуті підуть волю здобувати.

Кайдани ламати, із неволі народ визволяти...

Тому й засудили судом хижим.


14-ий учень:

Десять літ пробув Шевченко на солдатській службі

І з казахами в їх краю жив щирій дружбі.


15-ий учень:

І писав вірші в неволі, кликав рвать кайдани,

Вірив, що народ вкраїнський на ворога стане.


16-ий учень:

За Тарасом слідкували, все забороняли,

За писання й малювання жорстоко карали.


17-ий учень:

Повернувсь Тарас з неволі вже хворим до хати.

Але пісню, але думу не забув складати


^ Виходить Лілея у довгій білій сорочці з розпущеним волоссям.


Лілея:

За що мене, як росла я, люди не любили?

За що мене, як виросла, молодую вбили?

За що ж вони тепер мене в палатах вітають,

Царівною називають, очей не спускають

З мого цвіту? Дивуються, не знають, де діти!

Скажи мені, мій братику, королевий цвіте!

Нащо мене Бог поставив цвітом на сім світі?

Щоб людей я веселила, тих самих, що вбили мене й матір?

Милосердний, Святий Боже, милий!


^ Виходить Мар'ян- тополя.


Мар'яна:

Хоче мене моя мати заміж дати

Плаче. Виходить мати.


Мати:

Чого плачеш, моя доню?


Мар'яна:

Матусенько, голубонько! Не губіть ви мою долю!

Оддай мене, моя мамо, та не за старого,

Оддай мене, моє серце, та за молодого.


Мати:

Дочко моя, Мар’яно, оддам, тебе за пана,

За старшого, багатого, за сотника Івана.


Мар'яна:

Умру, серце-мамо, за сотником Іваном.


Мати:

Не вмреш, будеш панувати, будеш діток годувати.


Мар'яна:

Не хочу я панувати, не піду я, мамо!

Рушниками, що придбала, спусти мене в яму.

Нехай попи заспівають, а дружки поплачуть.

Легше, мамо, в труні лежать, аніж його бачить.

Піду в найми, піду в люди, а за сотником не буду.


Виходять.


Читець:

Не слухала стара мати, робила, що знала.

Все бачила чорнобрива, – сохла й мовчала.

Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити.

Чи довго їй на сім світі без милого жити.


^ Мар'яна заходить до бабусі.


Мар'яна:

Бабусенько, голубонько, розкажи, що знаєш,

Бо віддає мене мати за старого заміж.


Бабуся:

Твою долю, моя доню, позаторік знала,

Позаторік і зіллячка для того придбала.


Читець:

Пішла стара, мов паламар дістала з полиці.


Бабуся:

Ось на тобі сього дива. Піди до криниці,

Поки півні не співали, умийся водою,

Випий трошки цього зілля – все лихо загоїть.

Вип'єш – біжи якомога; щоб там не кричало,

Не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась.


Читець:

Пішла, вмилась, напилася, мов не своя стала.

Вдруге, втретє, та мов сонна, в степу заспівала.


Мар'яна: (входить і співає)

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю,

Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору.

Рости гнучка та висока, до самої хмари, –

Спитай отця, спитай неньки, чи діжду я пари.


Читець:

Таку пісню чорнобрива в степу заспівала...

Зілля дива наробило, тополею стала.

Не вернулася додому, не діждала пари;

Тонка-тонка та висока – до самої хмари.


Звучить пісня «По діброві вітер віє» (співають учні у музичному супроводі)

По діброві вітер віє, гуляє по полю,

Край дороги гне тополю до самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марно зеленіє, кругом поле, як те море широке синіє.


Ведуча:

10 березня 1861 року Шевченко помер.


18-ий учень:

Помер Тарас... Неволя підрубала сили,

Зашуміли сумно-сумно по Славуті хвилі.


19-ий учень:

Попливли Дніпрові хвилі аж у синє море,

Всьому світу гомоніли про велике горе.


20-ий учень:

Затужила Україна, плакала немало,

Як ховала свого сина, пісняра ховала.


Пауза.


Пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Заповіт» стали символами пам’яті про Шевченка. Вони для нас святі. І не співаються просто так, будь-де.

Коли їх починають співати, всі встають, припиняють розмови. Якщо в залі або на майдані звучать ці пісні, то всі присутні підхоплюють слова безсмертних пісень.


Лунає пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» (співають учні у музичному супроводі)

1. Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.


2. І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.


3. Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.


21-ий учень:

Спить Тарас, відпочиває,

Де шумить діброва,

Нас до бою закликає

Його мудре слово.


22-ий учень:

Із словами «Рвіть кайдани!»

Тараса Шевченка

Піднялася в бій за волю

Україна-ненька.


Пауза.


Вчитель:

Минуло 195 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Шевченко — це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Які б нещастя і муки не випадали на долю нашого народу, він стоїть, якщо з ним буде Тарас Шевченко, його «Заповіт». Він завжди підтримував і підтримуватиме нас, додаватиме наснаги.

Тож: нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане заповітом для вас , діти, – зберегти мову народу, його звичаї, його пісні й пронести все це через віки.

Нехай вогонь його душі (вчитель запалює свічку) запалить у ваших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.


Звучить пісня «Заповіт» (виконують учні у музичному супроводі)

1. Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій.

2. Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

3. Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

4. І мене в сім'ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом 'янути,

Незлим тихим словом.


Пауза.


Вчитель:

Сьогодні до нього, нашого Пророка, звертаємо свої погляди. З його ідеалами, помислами звіряємо свої кроки в утвердженні Української держави.

Віримо, що здійсняться пророчі Тарасові слова:

«І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі».


Пауза.


Ведучий:

Минають весни, пройде літо,

За осінню прийде зима.

Тарасу не дано старіти,

Для нього старості нема.


1 3 4 2

А Великого Кобзаря заклик: (А заклик Великого Кобзаря)


Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Відлунює набатом у наших серцях. Ми любимо свою Україну, дбаємо і дбатимемо про свою домівку, про рідне місто, про свій рідний край, адже майбутнє Батьківщини у наших руках.


Пісня (виконують учні у музичному супроводі)

Коли у серці поклик журавлиний і смуток ріже зморшкою чоло,

Я добре знаю: є одна єдина, що не сховає рук своїх тепло.

Я добре знаю: є одна єдина, що не сховає рук своїх тепло.

Приспів

Одна єдина на цілім світі,

З твого імення сонце світить,

Одна єдина, одна-єдина,

Моя ти рідна Україно.

1   2   3   4



Схожі:

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconМетодичні рекомендації на допомогу класним керівникам «Виховання культури поведінки учнів» для практичного використання у навчальних закладах. Д одаток: 1 6 арк
На виконання плану Міністерства освіти і науки на 2010 рік Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти розроблені методичні...

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconТ. Г. Шевченко художник (усний журнал)
Збірка матеріалів на допомогу вчителям образотворчого мистецтва, класним керівникам

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconНавчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни "Німецька мова"
Навчально – методичний посібник призначений для самостійної роботи студентів, які вивчають дисципліну “Німецька мова” (за професійним...

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconНавчально-методичний посібник м. Біла Церква
Лавренчук Г. М. Задачі з географії: навчально-методичний посібник. – Біла Церква, 2009. – 60 с

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconДеражнянський будинок творчості дітей та юнацтва підготовлено: керівником гуртків Деражнянського Будинку творчості дітей та юнацтва Ярохою Інною Альвіанівною
Методичні рекомендації на допомогу директорам навчальних закладів, заступникам директорів з виховної роботи, педагогам-організаторам,...

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconПерший клас На допомогу заступникам директорів з навчально-виховної роботи та вчителя початкових класів Методичний бюлетень №5 Травень 2012
Зміни в новому Державному стандарті початкової загальної освіти та в нових програмах (перший клас): Методичний бюлетень №5 // Укладач...

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconНа допомогу керівнику туристсько-краєзнавчого гуртка завдання І запитання до занять тематичного напрямку методика вивчення природи рідного краю. Краєзнавчі дослідження (Навчально-методичний посібник)
«Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» Запорізької обласної ради

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconНавчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності закарпатської області
На допомогу керівникам, вчителям загальноосвітніх навчальних закладів Закарпатської області навчанню учнівської молоді рятувальній...

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconНа допомогу керівнику туристсько-краєзнавчого гуртка завдання І запитання до занять тематичних напрямків методика вивчення історії рідного краю. Історія туризму (Навчально-методичний посібник)
«Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» Запорізької обласної ради

На допомогу класним керівникам 8-11 класів навчально-методичний посібник ірпінь iconНа допомогу керівнику туристсько-краєзнавчого гуртка завдання І запитання до занять тематичного напрямку природа запорізького краю (Навчально-методичний посібник)
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи