Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет icon

Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет




Скачати 400,72 Kb.
НазваВідділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет
Сторінка1/3
Дата конвертації06.10.2012
Розмір400,72 Kb.
ТипДокументи
джерело
  1   2   3

Відділ освіти Ірпінської міської ради

Міський методичний кабінет


Особистісно зорієнтоване

навчання


Ірпінь, 2009


Особистісно зорієнтоване навчання. Методичний збірник / Упоряд. С.А.Рубан.- Ірпінь, 2009.- 28с.


У цій книзі узагальнено досвід впровадження у шкільну практику особистісно зорієнтованих технологій. Упорядник подає технологію використання різних методів інтерактивного навчання, приклади ігор, які сам апробував.

Для керівників системи освіти усіх рівнів, методистів, учителів, а також для тих, хто прагне професійно самовдосконалюватися.


Вступ


Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Тому орієнтація на всебічний розвиток особистості - природний результат змін, які відбуваються в Україні та й у всьому світі:

  • зростання інформаційних потоків (Internet);

  • інтеграційні процеси (інтеграція в Євросоюз) ;

  • погіршення екологічного стану довкілля;

  • демографічні процеси (низька народжуваність, зростання міграції населення).

Будь-яке навчання за своєю сутністю створює умови для розвитку особистості, є розвивальним. Проблема в тому, як кожен педагог розуміє особистість, де і в чому знаходить джерела її розвитку.

Зрозумілим є те, що поліпшення якості навчання, виховання і розвитку учнів сьогодні можливе за умови систематичного, послідовного удосконалення уроку як основної форми навчально-виховного процесу.

Над розробкою та впровадженням у практику сучасної школи особистісно зорієнтованих технологій у світі працюють вчені-дидакти, передові педагоги, психологи більше як 20 країн Європи, Азії, Америки.

У посібнику в стислій формі розглядається теорія та організація навчального процесу через застосування особистісно зорієнтованих технологій, зокрема приділено увагу пошуку раціональних організаційних форм та методів навчання й виховання особистості учня.

Книга призначена для студентів педагогічних вузів, керівників шкіл, учителів.


4

І. Технології навчання

Ніхто не сумнівається в тому, що сучасний процес навчання та виховання орієнтований на особистість учня, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для вирішення творчих проектів, вміє критично мислити , оцінювати ситуацію, опрацьовує різноманітну інформацію, займає активну громадянську позицію в суспільстві. Тому педагогічні технології сьогодні підпорядковуються вирішенню цієї стратегії розвитку освіти.

Наука ХХ століття запропонувала три найважливіші концептуальні напрямки в науці:

  • теорія нестаціонарного Всесвіту (А.Ейнштейн, О.Фрідман, Е.Хаббл, О.Шмідт);

  • синергетика (Г.Хакен, І.Прігожин);



  • теорія біологічної еволюції і розроблена на її підставі концепція біосфери та ноосфери (В.Вернадський).

Ці напрямки науки знайшли своє відображення і в освіті, сприяли розвитку альтернативних підходів до розуміння методології навчання.

Залежно від світосприйняття і світорозуміння вчителів, виділяють такі освітні парадигми:

- науково-технократичну (раціональну);

- синергетичну;

- езотеричну.

Раціональна парадигма орієнтована на досягнення якнайкращих результатів, логічний розподіл та догматизацію знань, авторитарний тип мислення та відносин, лінійний характер навчання.

5

Синергетична парадигма пропагує цінність співпраці, орієнтується на процес навчання, заснований на довірі. Учитель виступає в ролі лідера, учень – як працівник. Методи оцінювання різноманітні й допускають право їх вибору самою дитиною; батьки – партнери школи, що надають матеріальну й моральну допомогу. Особистісно зорієнтоване навчання має бути побудованим саме в цій парадигмі освіти.

Езотерична парадигма часто розглядається як культова, а не світська. Її називають таємною, прихованою, призначеною для обраних (релігійні обряди, містичні вчення, магічні формули).

Термін «технологія» вченими визначається по-різному. Розглянемо деякі визначення.





6

Ознаки технології:

  • процесуальний двосторонній характер спільної діяльності вчителя й учня;

  • сукупність прийомів, методів;

  • проектування й організація процесу;

  • наявність комфортних умов.

У поняття «технологія» входять:

- цільова спрямованість;

- наукова ідея, на якій грунтується дана технологія;

- системи взаємодій учителя й учня;

- критерії оцінки результатів;

- результати.

Виділяють три групи освітніх технологій:





^ 7

ІІ. Особистісно зорієнтована система

навчання


Особистісно зорієнтоване навчання – це навчання, яке визначає учня головною діючою фігурою всього освітнього процесу, його самобутність, самоцінність, суб’єктивний досвід якого спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

Суб’єктивний досвід – це досвід життєдіяльності, який одержала особистість у конкретних умовах сім’ї, у процесі сприйняття і розуміння нею світу людей і речей.

Особистісно зорієнтована педагогіка має вітчизняну історію. С.Русова вважала стрижнем освітнього процесу індивідуальність дитини: «Індивід є головним фактором, який творить соціальний прогрес, який находить шлях до розвитку нових форм життя». Ідеєю виховання особистості пронизана педагогічна діяльність В.Сухомлинського. З точки зору Ш.Амонашвілі, особистісно-гуманний підхід полягає в тому, «…щоб дитина (педагогічне і соціальне) навчальне завдання усвідомлювала як вільно вибране, приймала його на основі бажання». Він сформулював принцип особистісно-гуманного підходу в педагогіці, який полягає в тому, що його послідовна реалізація, врахування психологічних особливостей учнів можуть зробити обставини людяними й дадуть змогу кожній дитині усвідомити себе як людину.

І.Унт, М.К.Акімова, Т.В.Козлова, М.В.Антропова, Г.Г.Манке та інші бачать в особистісно-зорієнтованому навчанні реалізацію індивідуального підходу через організацію і пред’явлення навчального матеріалу різного рівня складності.

Під особистісно зорієнтованим навчанням спеціалісти-дидакти Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов, С.І.Подмазін, О.Бондаревська, В.Сєріков, А.В.Фурман, І.С.Якиманська, М.В.Кларін та інші розуміють органічне сполучення навчання ( нормативно відповідного до діяльності суспільства) та учіння як індивідуально значущу діяльність окремого суб’єкта, у якій реалізується досвід його життєдіяльності. ОЗОН вони пов’язують з інноваційними процесами в освіті.


^ Ключові завдання

особистісно зорієнтованої системи навчання

Особистісно зорієнтоване навчання спрямоване на вирішення ключових завдань гуманізації загальної середньої освіти в умовах глобалізації знань (інформаційні потоки, Internet тощо). А саме:

8

  • подолання труднощів, викликаних генетично та соціально обумовленими відмінностями в рівні розвитку дітей;

  • підвищення престижу шкільної освіти, формування у дітей стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння мамостійно навчатися;

  • виховання в кожної молодої людини звичок неусвідомленої соціально-моральної поведінки, духовної та побутової культури, культури праці, естетично, екологічно та фізично здорового способу життя, тобто тих рис особистості, яких не можна набути тільки на уроках.

Мета ОЗОН: успішне виявлення та максимальний розвиток індивідуально значущих позитивних задатків кожного школяра на підставі надбаного ним до школи і в процесі шкільного навчання досвіду, а також формування інтересу до пізнання, бажання та вміння навчатися. Вони повинні дати можливість підростаючій особистості визначитися та реалізуватися у тій галузі діяльності, яка найбільше відповідає її потенційним здібностям.

^ Сутність методики:

створити оптимальні умови для розвитку особистісних структур учня, формування його життєвих компетентностей та вироблення власної освітньої продукції.




9

Особистісно зорієнтовані технології:

  • Адаптивна система навчання (автор А.С.Границька) – спирається на самостійну роботу учнів.

  • Колективний спосіб навчання ( автор Рівін Олександр Григорович) – учні навчаються в динамічних парах, де кожен навчає кожного.

  • ^ Осмислювально-концентроване навчання (Л.Зазуліна) – для учнів 8-11 класів, які мають високу пізнавальну мотивацію, підготовлені до роботи за модульно-блоковою системою, учителі, здатні до діалогічної взаємодії, організації розвивального навчання, спеціально підготовлені до ОКН.

  • ^ Технологія саморозвиваючого навчання (автор Селевко Герман Костянтинович, керівник авторської школи «Домінанти самовдосконалення особистості» - саморозвиток, самовдосконалення, самоактуалізація, самовираження особистості:

1-4 класи Початки етики (саморегуляція поведінки).

5 клас Пізнай себе (психологія особистості).

6 клас Зроби себе сам (самовиховання).

7 клас Учись учитися (самоосвіта).

8 клас Культура спілкування (самоствердження).

9 клас Самовизначення.

10 клас Саморегуляція.

11 клас Самоактуалізація.

- ^ Технологія модульного навчання – урок розглядається як модуль, функціонально закінчений вузол, блок, який є частиною визначеної системи, містить блок інформації (зміст модуля), систему завдань для учнів, поради вчителя учням.

- ^ Модульно-розвиваюче навчання (автор А.Фурман) – спрямоване на оптимізацію багатоскладових процесів соціально-особистісного росту учасників розвиваючої педагогічної взаємодії. Модуль – це цільова, відкрита і відносно завершена сукупність взаємозалежних циклів навчальної, виховної та освітньої розвиваючої взаємодії вчителя й учнів, що реалізує змістовий модуль через форму-модуль.

- Технологія рівневої диференціації (автор М.П.Гузик) – в основі лежить створення гомогенних груп, які об’єднують учнів, однакових за рівнем розвитку.

- Дальтон-технологія - учень здійснює вільне навчання, самоконтроль, взаємоконтроль. Але остаточний результат оцінює вчитель за кожним вільно виконаним завданням. Свобода сполучається з відповідальністю.

- ^ Технологія проблемного навчання (Т.В.Кудрявцев, М.Н.Скаткін, М.М.Левина,

10

В.Оконь, психологи: П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Н.Ф.Тализіна) – полягає в

педагогічному керуванні активною пошуковою діяльністю учнів. Проблемне навчання виражається в системі проблемних ситуацій, задач, завдань, які необхідно вирішити учням.

- ^ Продуктивне навчання – результат інтернаціонального співробітництва мережі продуктивних шкіл (INEPS) – спрямованість навчання на завершений, цілісний результат і практичну самореалізацію кожного учня.

Це система альтернативних форм організації освіти. Кожний блок цієї системи – орієнтація навчання не на знання як такі, а на продукт, який створюється учнем; індивідуальні програми, власна ініціатива в груповій роботі, яка постійно осмислюється. Понад 20 країн Європи, Америки, Азії беруть участь у цьому русі.

  • ^ Семестрово-блочно-залікова система навчання (автор І.І.Подмазін) – заснована на апробованих формах освітньої діяльності у школі інноваційною системою організації, у якій якісний характер цілей освітньої діяльності утворює інноваційну технологію. Навчальний рік розподіляється на 5-6 семестрів (кожен не більше як 6 тижнів), канікули – тиждень; уроки - парні.


Вимоги до особистісно зорієнтованого уроку

  1. Забезпечення мотиваційної готовності та позитивного настрою учнів.

  2. Актуалізація суб’єктного досвіду школярів.

  3. Наявність цілей уроку, можливість учнів змінити, доповнити пропонований перелік.

  4. Толерантні стосунки учителя з учнями.

  5. Спілкування на уроці (монолог, діалог, полілог).

  6. Варіативність завдань репродуктивного, частково-пошукового, дослідницького, творчого характеру.

  7. Урахування індивідуальних пізнавальних можливостей, темпу і стилю навчальної діяльності учнів.

  8. Створення ситуації успіху на уроці.

  9. Учитель має відзначити оригінальність суджень, правильність і раціональність шляхів розв’язання проблем.

  10. Аналіз та оцінювання учнями власної діяльності (пояснити, що вони дізналися, що їм сподобалося, а що ні, що хотілося б повторити на наступному уроці тощо).

  11. Рівень диференціації домашніх завдань, можливість вибору.

11

Технологія уроку

Технологія особистісно зорієнтованого уроку складається з таких основних вузлів:

  1. Етап орієнтації.

Мотивація вчителем наступної діяльності, позитивна установка на роботу.

Орієнтація учнів щодо місця заняття, яке проводиться, в цілісному навчальному курсі, розділі, темі (схеми, таблиці, опори, словесна установка тощо).

Опора на особистий досвід учнів з проблеми заняття.

  1. Етап визначення мети.

  2. Етап проектування.

  3. Етап організації виконання плану діяльності.

  4. Етап контрольно-оцінювальний.





Стратегії та методи навчання

Стратегії можна класифікувати на прямі, непрямі (опосередковані), взаємодіючі, засновані на досвіді (індуктивні) та незалежні.

^ Короткий опис кожної стратегії

Пряме навчання (дедуктивне) – ефективна стратегія для подання інформації, поступового розвитку навчальних навичок у школі ІІ-ІІІ ступенів (учнів 7-12 класів).

12


Непряме навчання:

  • учитель сприяє, допомагає в навчальній роботі;

  • учні – активні учасники процесу навчання;

  • «розбуджує» творчість і розвиток взаємоособистісних навичок та умінь.

Навчання, яке грунтується на досвіді (індуктивне):

  • зосереджується на використанні вже надбаного учнями досвіду;

  • підкреслюється сам процес навчання;

  • складається з 5 ступенів:

взаємодія;

учні діляться отриманою інформацією (за результатами досліджень, особистих спостережень, роблять зауваження);

аналіз інформації;

учні роблять висновки;

активне використання вивченого навчального матеріалу (учні

виявляють більше зацікавленості, коли беруть активну участь у навчальному процесі.

^ Незалежне навчання «пробуджує» розвиток ініціативи, особистих здібностей учнів. Учні отримують можливість взяти участь у плануванні навчальної діяльності під наглядом учителя. А вчитель дає поради, коли це потрібно.

^ Взаємодіюче навчання:

  • проводять у формі дискусій і поділу інформації для здійснення навчальної діяльності кожним учнем або групами учнів;

  • дозволені різні види групування учнів (за рівнем знань, за інтересами тощо);

  • учні мають право самі або разом із товаришами, які входять до групи, визначати тему для здійснення діяльності.



13

Учитель має дбати про збагачення свого методичного арсеналу такими формами й методами роботи, які забезпечували б перетворення учня на суб’єкт навчальної діяльності, сприяли побудові навчального процесу на діяльнісній основі, сприяли діалогічності. Діалог спонукає до особистісного розвитку, самовизначення, персоналізації, соціального ототожнення, інтеграції. За слушним зауваженням М.Бахтіна, «тільки в спілкуванні, у взаємодії людини з людиною розкривається «людина в людині» як для інших, так і для себе… Бути – значить спілкуватися діалогічно. Коли діалог закінчується, усе закінчується».

Пам'ятка

1. Повноцінне спілкування залежить від обох партнерів.

2. Для повноцінного спілкування ми маємо об'єднати обидві «мови»: мову слів і мову тіла (жести, посмішка).

3. Важливим у спілкуванні є вміння говорити й уміння слухати.

4. Правила активного слухання:

4.1. Використовуйте мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт очима.

4.2. Застосовуйте звуки та жести заохочення: підтримуйте співрозмовника доброзичливою посмішкою, словами «так-так»... тощо, хитанням головою.

4.3. Ставте уточнюючі запитання: вони допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Їх треба застосовувати обережно: коли людина схвильована або роздратована, варто утримуватися від будь-яких запитань, давши їй змогу висловитися.

5. Намагайтеся уникати таких дій:

5.1. Переривати співрозмовника.

5.2. Демонструвати позою або виразом обличчя, що ви не готові зараз слухати.

5.3. Давати поради.

5.4. Змінювати тему розмови або переводити розмову на себе.

5.5. Давати оцінку людині, яка говорить.

5.6. Підганяти того, хто говорить.

6. Під час висловлювання своїх думок:

6.1. Чітко формулюйте свою точку зору, добираючи слова, зрозумілі не лише вам, а й співрозмовнику.

6.2. Говоріть від себе: «я так думаю», «я вважаю»,« я відчуваю».

6.3. Будьте конкретними — не говоріть загальних або відомих усім речей.

6.4. Намагайтеся зацікавити партнера по спілкуванню.

14

Не поспішай говорити, поспішай слухати.

Українське прислів'я

^ Хто не вміє говорити, кар'єри не зробить.

Наполеон

Для спілкування важливо встанови­ти контакт зі співрозмовником. Є певні правила, дотримання яких під час спілкування наближує до людини.

І. «Власне ім'я»: звучання власного імені завжди приємне (підсвідомо) людині. Використовуйте в розмові «приємну мелодію імені» співрозмовника.

ІІ. «Дзеркало відносин»: посмішка на обличчі — ознака добрих стосунків. Щоб позитивно налаштувати до себе співрозмовника, стежте за виразом свого обличчя. Не варто весь час «тримати» усмішку, втім гре­ки вважали, що лагідна усмішка здатна притягувати людей: говоріть компліменти, перебільшуючи позитивні риси співрозмовника. Треба пам'ятати: щоб комплімент був «справжнім», він має бути однозначним, без гіпербол (перебільшен­ня позитивного має бути незначним), має враховувати власне ставлення людини до тих якостей, про які говорите, не містити рекомендацій щодо їх поліпшення, не містити «ложки дьогтю».

^ Практична вправа

Завдання учням:

1. Поверніться до свого сусіда чи сусідки і протягом двох хвилин розпо­відайте про себе з теми: «У вільний час мені подобається...». Хай ваш партнер чи партнерка вислухають вас, застосовуючи правила активно­го слухання.

2. Нехай слухачі впродовж хвилини переказують почуте.

3. Поміняйтеся ролями.

4. Обговоріть, які правила активного слухання продемонстрував ваш партнер? Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? Зробіть для себе висновки. Що ви вже вмієте? Чого ще треба навчитися?

Інтерактивне навчання

Із позицій особистісно зорієнтованої, гуманістичної освітньої формації переосмислюються численні педагогічні поняття, вво­дяться у практичний обіг нові. Сьогодні доволі часто педагогічна практика оперує понят­тям «інтерактивні методи навчання».


15



Інтерактивне навчання – це навчання, занурене в спілкування, в основі якого лежать принципи особистісно зорієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв'язання проблем.

У середині ХХ століття Курт Левін, починаючи розробляти «теорію поля», висунув судження: «Легше змінити індивідів, які зібрані в групу, ніж змінити кожного з них окремо». У цьому полягає особливість інтерактивного навчання: процес навчання відбувається в спільній груповій діяльності.

^ ПРАВИЛА РОБОТИ В ГРУПІ:

• кожен учасник має можливість висловитися, якщо в нього є бажання;

• усі учасники групи поважають цінності і по­гляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;

• обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, що їх висловили;

• усі учасники роблять зауваження коротко і по суті;

16

• кожен учасник, навіть захищаючи свою точ­ку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, ду­мок та інтересів інших учасників;

• усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв'язуються мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи;

• усі учасники прагнуть створити відкриту, ді­лову, дружню атмосферу.

• Підтримка інших людей. Чи підтримують члени групи тих, чия позиція їм близька?

• Готовність слухати. Члени групи говорять більше самі чи при­слухаються до слів інших?

• Конфлікт. Якщо виникає конфлікт думок, чи намагається група уникнути розмови про цей конфлікт? Чи виносяться питання, що ви­кликали розбіжності, на відкрите обговорення?

• Комунікативні навички. Чи дивляться члени групи в очі спів­розмовникові, чи виражають згоду, чи ставлять уточнювальні запи­тання, чи повторюють (перефразовують) формулювання співрозмов­ника, чи дотримуються правил ввічливості?

Найвідоміші форми інтерактивного навчання: «велике коло», «акваріум», «дебати», «мозкова атака», «метод проектів», «ділова гра».

Таким чином, педагогічне спілкування можна визначити як діа­лог (полілог) на полімодульних рівнях (викладач — слухач (студент), учитель — учень, учитель — учитель, викладач — викладач, учи­тель — батьки, учитель — навколишній світ, учень — навколишній світ тощо) у цілісному співбутті суб'єктів освітнього процесу.

У ситуації діалогу учасники створюють насамперед цілісне психолого-педагогічне спільне буття — співбуття («інтерсуб'єктний план»). Водночас діалог є універсальним засобом і принципом орга­нізації людської свідомості («інтрасуб'єктний план»). І врешті-решт, через діалогічну площину здійснюється метасуб'єктна взаємодія (різ­номанітні культуротворчі моделі).

Однак і лекція, яку традиційно вважають «найпасивнішим методом, може зайняти належне місце в системі ОЗОН, якщо її побудувати на основі «сократівського» діалогу учителя з учнем. Активізувати увагу можна й за допомогою прийому «знайди помилку»: учитель свідомо робить у лекції помилку, яку потрібно помітити. Або учні можуть відповідати на оголошені заздалегідь запитання чи формулювати власні, складати план лекції чи відтворювати її зміст у формі таблиці тощо. Інші форми й методи теж мають резерви вдосконалення.

Особистісно зорієнтоване навчання – це непроста система. Пізнавати її потрібно поступово, крок за кроком, урок за уроком. Головне – взаємоповага, творча атмосфера на уроці, співпраця.

17



  1   2   3



Схожі:

Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconВідділ освіти Бучанської міської ради Міський методичний кабінет методичний бюлетень
Методичний бюлетень рекомендовано завідувачам, вихователям-методистам, вихователям, педагогічним працівникам дошкільним навчальних...
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconВідділ освіти ірпінської міської ради науково-методичний центр

Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconВідділ освіти виконкому Комсомольської міської ради Міський методичний кабінет
Автори: Кириченко Тетяна Григорівна, учитель математики та інформатики, спеціаліст вищої категорії
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconРішення про створення комунальної установи «Марганецький міський методичний кабінет Марганецької міської ради Дніпропетровської області»
Створити комунальну установу «Марганецький міський методичний кабінет Марганецької міської ради Дніпропетровської області» з 01 вересня...
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconПосадові інструкції працівників науково-методичного центру відділу освіти Ірпінської міської ради Директор нмц шкарпітко Н. О
України, розпорядженнями та актами голови Київської обласної державної адміністрації, управління освіти І науки Київської обласної...
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconНауково-методичний центр відділу освіти
Конкурс проводиться відділом освіти Ірпінської міської ради, науково-методичним центром відділу освіти, відділом культури І туризму...
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconФорми методичної роботи з молодими вчителями-стажистами на рівні “школа відділ освіти, районний (міський) методичний кабінет” І етап (серпень-жовтень)
Форми методичної роботи з молодими вчителями-стажистами на рівні “школа відділ освіти, районний (міський) методичний кабінет”
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconПлан роботи науково-методичного центру відділу освіти ірпінської міської ради на 2012-2013 навчальний рік
Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України, Головного управління освіти І науки Київської облдержадміністрації, Київського...
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconПлан роботи науково-методичного центру відділу освіти ірпінської міської ради на 2011-2012 навчальний рік
Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України, Головного управління освіти І науки Київської облдержадміністрації, Київського...
Відділ освіти Ірпінської міської ради Міський методичний кабінет iconВідділ освіти селидівської міської ради міський методичний кабінет урок свято Наша школа. Посвята в першокласники Учитель Панасенко Я. І., вчитель Гірницької зош І-ІІ ступенів№18 Селидове
Мета: створити позитивний настрій перед початком занять, сприяти розвитку навичок працювати в колективі, ознайомити з правилами поведінки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©on2.docdat.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи